Церемонія Вшанування

В Лазурному кампусі Університету Перлини навчалося загалом 30 000 студентів.

Фактично, близько 30 000 студентів вступили до університету за звичайною процедурою, але якщо додати тих, хто був зарахований за особливих обставин, загальна кількість студентів сягала приблизно 50 000.

Коли Мо Фань тільки вступив до університету, він уже встиг наробити галасу. Через це він майже не спілкувався з іншими студентами. Навіть його однокурсники по факультету Виклику поважали його, але водночас трималися на безпечній відстані.

Так, Мо Фань дійсно приніс факультету Виклику безцінні ресурси, але водночас повністю зруйнував його репутацію. Студентам-викликачам доводилося ховатися, немов пацюкам на вулиці, навіть коли вони просто виходили щось поїсти.

Проте під час щомісячного оголошення в університеті академік Лі повідомив усіх про приголомшливу новину. Того, кого студенти вважали своїм найлютішим ворогом, демона Мо Фаня, відзначили за геройський вчинок!

Тема арени, що перетворилася на лігво демонів, викликала справжній ажіотаж. Тисячі студентів, які стали свідками події, розповідали власні версії того, що сталося, після канікул...

ЗМІ також не залишилися осторонь і опублікували численні статті про цей випадок.

Події, що відбулися в університеті, привернули велику увагу. Проникнення паразитичної істоти, відомої як Материнський Фантом, не можна було назвати чиєюсь провиною. Важливішим було те, як адміністрація університету впоралася з ситуацією.

Цього разу жертв дійсно було багато. Проте кількість загиблих не перевищувала десяти осіб!

Такі епідемічні монстри з’являлися й раніше, і зазвичай це призводило до сотень, а то й тисяч смертей. Ті, хто загинув, отримали співчуття від уряду та пожертви від різних організацій.

Зазвичай подібні трагічні випадки не висвітлювалися ні урядом, ні ЗМІ. Але цього разу ситуація була іншою: кількість жертв залишалася мінімальною лише завдяки тому, що хтось вчасно вбив Материнського Фантома!

Під час загального зібрання університету академік Лі особисто викликав на сцену людину, яка зробила найбільший внесок у вирішення цієї кризи...

Тридцять тисяч студентів заповнили всю площу. Коли вони дізналися, що героєм, який ліквідував загрозу, виявився маг Світла, їх охопив подив. Але ще більше вони були шоковані тим, що в подіях брав участь Мо Фань – викликач із найгіршою репутацією в університеті!

Раніше, ще до того, як Му Нудзяо зробила свій грошовий внесок в університет, було чимало тих, хто щодня проклинав Мо Фаня.

А тепер їх змушували його вихваляти! Не дивно, що на багатьох обличчях з’явився вираз розгубленості.

---

«Дивно. Як це можливо, що саме він убив Материнського Фантома?» – у натовпі, серед групи магів Цілющого елемента, низенька дівчина здивовано промовила.

«Що сталося?» – запитала її сусідка по кімнаті.

«Н-нічого… То це і є Мо Фань?» – дівчина-цілителька більше нічого не сказала, але її погляд був прикований до хлопця, що стояв поруч із головним героєм церемонії.

Університет усіма силами вихваляв мага Світла. Але в очах цієї дівчини справжнім героєм був зовсім не він, а Мо Фань – той, хто насправді вбив Материнського Звіра!

«Якщо подумати, тоді був справжній хаос. Але я точно пам’ятаю, як блискавка вдарила в зелену Фантомну тварюку! Я думав, що це і був Материнський Фантом...» – у цей момент ще одна група студентів почала пошепки обговорювати події того дня.

Очевидців було небагато, і більшість із них не розуміли загальної картини. Проте битва на арені була занадто вражаючою, її неможливо було не помітити.

«Так, я теж пам’ятаю, що був якийсь маг Блискавки середнього рівня, який убив ту зелену демонесу».

«Може, це був не просто маг Світла? Можливо, Чжао Ман’ян ще й володіє магією Блискавки середнього рівня?»

«Це не має сенсу! Ми ж бачили ще й Вогняну магію середнього рівня... Хто ж тоді застосував її?!»

Почалось обговорення. Хоча в оголошенні школи та ЗМІ було сказано, що саме Чжао Ман'ян убив Материнського Фантома, серед студентів почала поширюватися інша версія. За нею, справжнім героєм був неймовірно вродливий хлопець, що володів блискавкою та вогнем, і саме він знищив Материнського Фантома в залі.

Багато хто з очевидців погоджувався з цим. Інші ж підозрювали, що справжнім володарем блискавки був Мо Фань. Але оскільки всі знали, що він мав елементи блискавки та виклику, то ця версія здавалася неправдоподібною.

— Повірте мені, я стояв прямо біля арени в той момент! Я особисто бачив, як Мо Фань бився з Материнським Фантомом! Він викликав свого Духовного Вовка, а потім розрядив блискавку, щоби добити її. Чорт забирай, ця тварюка була рівня воїна! Мо Фань убив її самотужки, я навіть бачив його обличчя, залите кров’ю! — вигукнув один із хлопців.

— Ти з глузду з’їхав? Він же лише маг середнього рівня, звідки в нього стільки елементів?! Та й ти сам сказав, що його обличчя було в крові, то як ти його впізнав?

— Дідько, чому ви мені не вірите?! Коли Мо Фань і Материнський Фантом падали з підйомника в зал, лише половина його обличчя була поранена. Він стікав кров’ю, але як я міг забути обличчя свого ворога?! Це точно був Мо Фань із факультету виклику, він її вбив! — наполягав хлопець.

— Тобі просто переляк очі засліпив. Все вже офіційно оголосили, що ти намагаєшся довести?

— Це все приховали, точно! Не добре! Треба розкрити цю темну таємницю і віддати належне справжньому рятівнику!

Справді, дехто бачив, що сталося насправді. Але коли Мо Фаня виносили, його обличчя було залите кров’ю, і ніхто не міг його впізнати. Якщо влада заявила, що Материнського Фантома вбив Чжао Ман’ян, то більшість просто повірила.

Щодо прихованих секретів…

Їх насправді придумали Мо Фань і Чжао Ман’ян самі.

Вони ще заздалегідь усе обговорили.

Один хотів грошей, інший — слави. Чому б і ні?

---

Коли загальні збори завершилися, Мо Фань, як зазвичай, вирішив перечекати годину пік, перш ніж іти їсти.

Однак, трохи подумавши, зрозумів, що більше не мусить ховатися. Допомога в порятунку людей була благородною справою, і він більше не мав причини носити клеймо ізгоя.

Разом із Чжао Ман’яном вони вирушили до гарного ресторану, щоби відсвяткувати.

— Мо Фань, ти ж знаєш, що зерно блискавки рівня духа просто так не знайдеш. Ми плануємо піти на аукціон у Національному Торговому Центрі. Наша родина Чжао обов’язково викупить це зерно блискавки і одразу передасть тобі, гаразд? — сказав Чжао Ман’ян.

— Аукціон? Там багато цікавих речей? — зацікавився Мо Фань.

— Авжеж! Якщо хочеш щось купити чи продати, тобі теж варто туди піти. Давай так, у неділю я тебе з собою візьму, — запропонував Чжао Ман’ян.

— Добре, покажеш мені, що там є, — кивнув Мо Фань.

У його жадібних руках була Духовна Есенція воїна. Таку річ не можна було просто продати на базарі. Це коштувало мільйони юанів і було надзвичайно конкурентним товаром!

Мо Фань збирався продати свою Духовну Есенцію, щоби придбати кращий магічний щит.

Кістяний Щит-Коса, який він отримав від боса Джанкуна, вже був майже марним. Тепер, маючи більше грошей, Мо Фань хотів швидше дістати собі більш відповідне магічне спорядження. Без нього не було жодних гарантій, що він виживе у зустрічі з черговим монстром рівня Материнського Фантома!

Якщо він не знайде придатного магічного щита, то хоча б подивиться, що ще зможе підвищити його силу.

Невдовзі мав відбутися іспит на перехід у Головний Кампус. Як він міг змагатися з тими майстрами, що мали зуб на нього, без належного спорядження?