Прорив Тіньового Зоряного Пилу!

Демонеса теж мала бути поранена. Ймовірно, вона злякалася й утекла кудись далеко – навіть якщо вони почнуть переслідування, все одно не зможуть її наздогнати.

Після того як чоловіка доставили до лікарні, лікар не знайшов у нього нічого дивного. Він лише зазначив, що пацієнт дуже слабкий і має ознаки сильної втрати крові.

Мо Фань і Лінлін залишилися чергувати в лікарні аж до світанку. Переконавшись, що стан чоловіка не погіршився, вони нарешті покинули лікарню.

— Ти впевнена, що він знову не зміниться? — запитав Мо Фань, щойно вони вийшли.

— Не хвилюйся. Хоч я й не можу точно визначити, що це за істота, але впевнена, що вона не з’явиться вдень, — відповіла Лінлін.

— Так хто ж він насправді? Людина чи магічний звір? — Мо Фань не міг вирішити, як ставитися до цього.

Якщо вважати його демоном, то пацієнт у лікарні нічим не відрізняється від звичайної людини.

Але називати його людиною теж не виходить, адже Мо Фань на власні очі бачив, як він скидає людську шкіру й перетворюється на страшну істоту!

— Мені треба повернутися додому й провести дослідження. Однак наша місія вже виконана, залишилися лише дрібні формальності, які може вирішити Міський загін мисливців, — сказала Лінлін.

Судячи з її слів, можна було подумати, що Міський загін мисливців їм підпорядковується. Це змусило Мо Фаня задуматися, що титул Почесного Мисливця й справді надає неабиякі привілеї.

— Гаразд, тоді я повернуся до школи. А хлопчиком займеться Міський загін мисливців? — Мо Фань поглянув на дитину, що все ще смоктала палець поряд із ним.

Хлопчик здавалося, боявся Мо Фаня – мабуть, думав, що той знову змусить його безкоштовно стрибати з даху. Коли дитина подивилася на Мо Фаня, її очі наповнилися сльозами.

— Так, можеш повертатися. Щойно чоловік перекаже нам гонорар, ми відправимо тобі половину, — сказала Лінлін, злегка підштовхнувши свої товсті чорні окуляри. Незважаючи на її милий вигляд, у ці моменти вона виглядала старшою та перевтомленою.

---

Мо Фань повернувся до школи на світанку.

Він був настільки виснажений, що заснув, щойно торкнувся подушки. Навіть не задумався про битву з огидними демонами.

Колись зустріч із таким магічним монстром позбавила б його сну.

Але після служби в мисливському загоні Міста Бо та пережитої катастрофи це вже не було для нього чимось жахливим.

---

Коли він прокинувся, на вулиці вже стемніло.

Якби не бурчання в животі, він би ще довго спав.

Вилізши з ліжка, Мо Фань поспішив до їдальні.

На цей час там залишилося лише кілька людей. У великому приміщенні було порожньо й холодно.

Мо Фань жадібно поглинав свою вечерю, насолоджуючись спокоєм.

— Ах, бути ситим – це прекрасно… — голосно відригнувши, він вийшов з їдальні, відчуваючи задоволення.

Мисливська агенція Чисте Небо працювала з вражаючою швидкістю. Щойно Мо Фань повернувся до гуртожитку, він отримав повідомлення про переказ 150 000 юанів!

Справжні гроші! Мо Фань відчув хвилювання.

Хоча це ще далеко не мільйон, він нарешті знайшов стабільне джерело доходу. Якщо продовжуватиме накопичувати, то рано чи пізно зможе придбати Насіння Блискавичної Душі рівня Духу! Тоді й його сила значно зросте!

---

Минуло кілька днів, але Лінлін так і не написала.

Мо Фань не став розпитувати – він просто спокійно займався культивацією.

Його Тіньовий Зоряний Пил зазнав помітних змін. Його зовнішній шар поступово огортався чорною пеленою, немов перевернутий ореол.

Мо Фань добре пам’ятав, що подібне вже траплялося, коли його Вогняний та Блискавичний елементи досягли середнього рівня – тоді їхні магічні скупчення утворювали своєрідний кокон.

— Гаразд! Сьогодні вночі ти здійсниш прорив!

Мо Фань відчув хвилювання. Здавалося, що його Тіньовий Зоряний Пил нарешті досяг критичної точки й ось-ось прорветься за межі мікроскопічного зоряного пилу, відкриваючи собі новий світ.

— Маленький Кулон-Вугор, все залежить від тебе!

Знявши Маленький Кулон-Вугор з шиї, Мо Фань поцілував його, сподіваючись отримати благословення.

---

Знайшовши тихе місце, Мо Фань увійшов у свій Духовний Світ і почав атакувати бар'єр культивації Елементу Тіні!

Завдяки попередньому досвіду він уже краще розумів, що саме потрібно робити, і знав, що таке справжній прорив одним махом!

Мо Фань не збирався марнувати свою ментальну енергію, як раніше. Спершу він медитував у звичайному режимі, щоб досягти свого найкращого стану.

Він не намагався нічого зробити одразу, бо це було б лише марною тратою сил.

Ментальна енергія мага обмежена. Втратити навіть трохи під час атаки на бар'єр культивації могло означати фатальну поразку!

У його Духовному Світі виникла велика хвиля припливу.

Потім відкрився пляж. Заболочений пісок, що майже завжди був затоплений морем, також проявився. На перший погляд, це було щось схоже на мулке дно після відступу океану.

Якщо насувається величезне цунамі, то зазвичай приплив має відступати!

Але відступ припливу відбувався не через цунамі, а через напад величезного знамення!

Мо Фань накопичував і очищав свою силу.

Він перетворив свою волю на люту, вируючу хвилю цунамі. Він прагнув прорвати бар'єр культивації перед собою, він хотів зайняти ще більшу територію!

«Давай, проривайся!» – закричав Мо Фань у своїй свідомості. В ту ж мить його ментальна енергія перетворилася на потужний, несамовитий потік. Без жодних вагань він атакував дамбу культивації, що обмежувала його силу!

Його рішучість була нищівною та безстрашною!

Як Маг середнього рівня, Мо Фань мав значно сильніший намір, ніж інші. Цього разу він використав усі уроки, засвоєні раніше!

Масштабний вибух енергії – саме такий спосіб був найкращим для прориву Зоряного пилу. Принаймні, Мо Фань вважав, що до Тіньового Зоряного пилу не можна бути поблажливим.

Як і очікувалося, спочатку Тіньовий Зоряний пил чинив опір і навіть відправив ментальну контратаку!

Але хіба Мо Фань міг не знати, що на нього чекає така атака? Колись, коли він був ще слабким, він просто зціпив зуби і витримав це. Зараз, коли він уже знав про цей удар, чого йому боятися?

Тепер у нього було дві Туманності, тому ментальна атака від Зоряного пилу була для нього дрібницею!

Витримавши тиск, Мо Фань використав накопичену енергію, щоб прорвати дамбу Тіньового Зоряного пилу, майже розбивши її на друзки.

Зоряні ореоли навколо пилу почали тріскатися.

Після прориву він чітко відчув, що новий Елемент Тіні був ненаситним звіром, який жадав більшої території. Він шалено поглинав усе навколо, ущільнюючи їх у царину, що належала лише йому!

Невелика область Зоряного пилу більше не могла стримувати енергію нового Елементу Тіні. Вона розширювалася, оберталася, займала простір і швидко перетворювалася на клубок Туманності. Це було схоже на прекрасну чорну троянду, що розцвіла у безмежному просторі!

«Тіньова Туманність!» – вигукнув Мо Фань у захваті. «Чудово, ще один мій Елемент досягнув середнього рівня!»

Мо Фань був природно щасливий.

Ще один прорив означав ще одне закляття середнього рівня!

Хоча завершення створення Зоряного Атласу Тіньової Туманності потребуватиме часу, у Мо Фаня були Книги Зоряного Атласу Елементу Тіні, подаровані його улюбленою наставницею Тан'юе!

Усього їх було три. Це означало, що після прориву Мо Фань зможе одразу використовувати закляття середнього рівня Елементу Тіні!

Вогняний Вибух!

Вогняний Кулак!

Удар Блискавки!

Громовий Удар!

Тінь Ухилення!

Колосальний Тіньовий Шип!

Просторовий Виклик!

Тепер він був людиною, що володіла сімома закляттями! Хто тепер насмілиться зачепити великого Мо Фаня?!?