Дівчина-Буря

— Це вона? — здивовано вигукнув Шань Шеньхе, спрямувавши погляд на жінку, що прямувала до арени.

На іншому боці арени Бай Цанфен теж виглядав ошелешеним.

Усі в аристократичних і заможних сім’ях добре знали цю леді, але ніхто з них навіть не припускав, що вона втрутиться в цю справу.

По всій арені здійнявся гомін — люди жваво обговорювали нову учасницю, задаючись питанням, чому вона вирішила взяти участь у битві. Адже останнім претендентом виявилася не хто інша, як неймовірно вродлива дівчина.

Більшість студентів знали її через її небесну красу, яка викликала справжній фурор серед хлопців під час церемонії відкриття навчального року. Вона миттєво здобула титул богині серед новоприбулих студенток.

Вона стала настільки відомою, що навіть Мо Фань, який не звертав уваги на плітки, почув про неї від своїх сусідів по кімнаті, які безупинно її обговорювали.

Коли дівчина увійшла в арену, Мо Фань уважніше поглянув на неї.

І тоді він усвідомив, що всі чутки були недостатньо точними, щоб передати її справжню красу. Жодне з почутих ним слів не могло описати її довершеності. Вона була настільки витонченою і граційною, що здавалася недосяжною для звичайних смертних, що робило її приголомшливо привабливою.

"Дівчата з великих міст справді кращі! Готовий побитися об заклад, що знайшлося б чимало охочих заплатити будь-яку ціну, щоб одружитися з такою леді!"

— Аууууууу~~!!

Зрозуміло, Духовний Вовк не мав ані найменшого інтересу до краси цієї дівчини. Його очі загорілися зеленим вогнем, і він дивився на неї з глибокою настороженістю і ворожістю.

Очевидно, він теж відчував, що ця жінка — не проста учениця, а справжній супротивник!

— Отже, ти Му Нудзяо? — запитав Мо Фань із цікавістю, уважно дивлячись на неї.

Дівчина ледь помітно кивнула, але не виявила жодних емоцій, окрім готовності до бою.

Мо Фань визнав її красу, але більше за все його привернуло інше — її очі сяяли гостро, мов лезо меча, сповнені справжньої жаги до битви. Усе це свідчило про те, що ця богиня, яку обожнювали інші, насправді була далекою від звичайної ніжної квітки.

— Як щодо угоди? — запитав Мо Фань, тримаючись на відстані, щоб уникнути раптового нападу, хоча він і не думав, що ця дівчина вчинить щось подібне.

— Гм? — в очах Му Нудзяо промайнув вираз здивування.

Що тут ще можна було обговорювати? Спочатку Му Нудзяо не збиралася брати участь у цьому змаганні, але ситуація зайшла занадто далеко, і вона більше не могла залишатися осторонь, спостерігаючи, як їхні ресурси забирає хтось інший.

— Ти остання, кого мені потрібно здолати. Якщо я переможу тебе, то отримаю величезну кількість ресурсів. Я відчуваю, що ти доволі сильна… Як щодо цього? Якщо ти виграєш, то отримаєш лише жалюгідну частину ресурсів для свого факультету. Але якщо виграю я… то заберу все! — промовив Мо Фань, а в його очах засвітилася хитра надія.

Му Нудзяо, яка також була дуже розумною людиною, швидко розгадала наміри Мо Фаня. Її розважила його підступність, і вона спокійно запитала:

— І що з того?

— Думаю, ти вже зрозуміла. Як щодо того, щоб я взяв сімдесят відсотків, а тобі залишилося тридцять? Як тобі така угода? — Мо Фань говорив з таким виглядом, ніби був досвідченим бізнесменом, який роками працює в торгівлі.

Почувши цю пропозицію, вирази облич усіх, хто це почув — включаючи Декана Сяо, керівників різних факультетів і вчителя Гу Ханя — стали вкрай неоднозначними...

Можеш ти мати хоч трохи гідності й гордості?!

Де ж той Мо Фань, що безстрашно бився з усіма, де той, хто гордо заявляв, що має намір відібрати всі ресурси?!

Як він міг усього за мить із безжального воїна перетворитися на хитрого й підступного торговця?!

— … — Му Нудзяо застигла на місці, відчуваючи водночас і злість, і розвагу. Вона ще ніколи не зустрічала людину настільки безсоромну, наче його гордість давно зжерли вуличні пси!

"Тож ти збираєшся просто так віддати тридцять відсотків того, що належить тобі після такої довгої та важкої битви?" — запитала Му Нудзяо, уважно вдивляючись у Мо Фаня.

"Прийми це як знак дружби. Ти така прекрасна леді, а я, як чоловік, що цінує та захоплюється всіма гарними речами у цьому світі, не проти віддати невелику частку свого здобутку," — впевнено відповів Мо Фань.

"Тоді… що, якщо я захочу сімдесят відсотків?" — спокійно запитала Му Нудзяо.

Куточок рота Мо Фаня сіпнувся від її пропозиції.

Чорт! Чому ця клята жінка така жадібна? Я ж хотів просто вирішити все мирно й не битися з нею, а вона ще більше просить! Вона що, змушує мене битися!?

"Не марнуй слів і часу. Почнемо!" — вся Му Нудзяо палала від бажання битися.

Чесно кажучи, рівень боїв у цьому змаганні спочатку був надто нудним для магів середнього рівня, як вона, тому вони й не звертали на це уваги. Але тепер, коли Мо Фань власноруч знищив усіх новачків початкового рівня, він зміг привернути її увагу та інтерес!

А ті, хто добре знав Му Нудзяо, завжди описували її як людину, що зовні виглядає ангелом, але в глибині душі палає жадобою до битви!

"Чорт! Клята жінка!" — тихо вилаявся Мо Фань, відчуваючи, як навколо Му Нудзяо здіймається нестримний бойовий дух і розгортається лютий ураган стихій.

Якби не те, що вона сильніша за нього, Мо Фань навіть не намагався б домовитися!

І що з того, що рівень її культивації вищий?!

Хочеш битися? Тоді я спопелю тебе!

"Ху-ху-ху-ху-ху~~~~~~~~~~~~~"

Повітря на арені наче випарувалося, а шаленими потоками вітру почало зносити все довкола.

Навколо Му Нудзяо засяяв смарагдовий Зоряний Атлас Вітру, і скажений вихор заполонив арену, засмоктуючи все на своєму шляху!

З невеликого вихору він перетворився на гігантський смерч заввишки зі стадіон, діаметром у два метри!

"Вітряний Диск — Торнадо!" — м’яко, але рішуче прошепотіла Му Нудзяо.

Зазвичай вітер невидимий, але коли торнадо підняло з землі пісок, пил та уламки, воно почало набувати чітких обрисів.

Смерч крутився, несамовито проносячись ареною, створюючи настільки швидкий потік повітря, що люди відчували, як вітер ніби ріже їх! Щохвилини торнадо лише посилювалося, і стояти на ногах ставало дедалі важче — ризик потрапити в цей буревій та бути розірваним зростав із кожною секундою!

"Чорт! П’ятдесят! Я можу віддати не більше п’ятдесяти відсотків!" — голос Мо Фаня долинув крізь ревіння шторму, поступово слабнучи.

В очах Му Нудзяо Мо Фань бачив лише непохитну волю й рішучість, поки вона продовжувала контролювати Вітряний Диск — Торнадо, яке невпинно мчало в його бік, загрожуючи йому та його духовному вовку.

Пил здіймався довкола, буря лютувала, розмиваючи видимість. Здавалося, що Му Нудзяо повністю контролює арену.

Хоча торнадо було лише два метри в діаметрі, воно затягувало всіх, хто знаходився в межах десяти метрів. А якщо хтось опинився ближче ніж за п’ять метрів, то навіть автомобіль був би втягнутий і відкинутий, наче пір’їнка.

Мо Фань був украй незадоволений.

Він і так знав, що Му Нудзяо — дуже сильний суперник, щойно побачив її.

Як і очікувалося, він встиг сформувати лише дві з трьох частин свого Зоряного Атласу Блискавки, а ця жінка вже завершила кастування свого середнього закляття Вітру…