Еволюція Духовного Вовка (частина 2)

Свист!!

Люті кігті прорізали щит, сформований із численних крапель води. Гострі кігті миттєво пройшли через тіло мага Вітру.

На грудях мага з’явилася жахлива кривава рана.

"Ох…"

Член команди стихії Вітру впав назад, а надлишкова кров, що виступала з його тіла, змішувалася з пилом і розтікалася у далечінь.

"Як… як таке могло статися!" – очі дівчини з прищами широко розплющилися від здивування та страху.

Її Водяний Бар’єр, очевидно, досяг уже третього рівня, але не зміг захистити від атаки Духовного Вовка.

Вона вже брала участь у численних боях і завжди успішно захищалася від атак різних Магічних Звірів.

"Ти була надто повільною! Наступного разу не чекай, доки я скажу тобі, коли захищати!" – строго вимовив Лі Цзюньвей, докоряючи їй.

Справді, дівчина з елементу Води трохи запізнилася: кігті Духовного Вовка прорізали тіло мага Вітру ще до того, як був сформований її Водяний Бар’єр. Бар’єр, який виглядав, ніби створений вчасно, зумів лише зупинити подальшу атаку.

"Ти, лайно, скуштуй мій Удар Блискавки!"

Потоки фіолетової блискавки спалахнули в повітрі, утворюючи електричний шторм, що обрушився на Духовного Вовка.

Сліпучі блискавиці зміїлися, охоплюючи всю площу навколо. Здавалося, що звір уже потрапив у пастку.

Духовний Вовк відчув у повітрі запах озону.

Різко відштовхнувшись задніми лапами, він стрибнув убік…

У ту ж мить місце, де він щойно стояв, вибухнуло блискавками. Земля в тому місці обвуглилася й вкрилася тріщинами.

На густій синій шерсті Духовного Вовка пробігали невеликі електричні розряди, проте вони не завдали йому шкоди. Він повернув голову, його яскраві зелені очі вп'ялися у мага, що випустив Удар Блискавки.

"Ауууу~!"

З глибини його горла вирвався потужний вой, і в наступну мить здійнявся справжній демонічний вітер!

Шалений порив вітру зірвав пісок із землі, піднімаючи його в густі хмари.

— Чорт, це що, все ще Летючі Камені?! — Мо Фань не міг приховати здивування.

Вперше, коли він бачив цю техніку, піщані частки були схожі на град куль, що з величезною швидкістю обрушувався на ворога. Для звичайної людини це могло б залишити численні рани.

Проте тепер Літаючі Камені випускалися самим його Духовним Вовком…

Площа цього явища перевищувала вдвічі ту, що він бачив раніше. Здавалося, ніби Духовний Вовк випустив пісчану бурю…

"Швидше, розбігайтеся!" – обличчя Лі Цзюньвея миттєво змінилося.

Проти Літаючих Каменів можна було легко ухилитися, швидко перекотившись. Але проти явища такого масштабу, яке покривало четверту частину всієї арени, їм просто не було куди втікати – і вони змушені були отримувати шкоду.

Лі Цзюньвей з силою вдарив обидвома руками об ґрунт, намагаючись подолати свій шок.

"Земна Хвиля!" – там, де стояв Лі Цзюньвей, хвилі землі почали розповзатися по околицях.

Земна хвиля швидко перенесла Лі Цзюньвея та його товаришів зі стихій Блискавки й Вогню до протилежних боків арени.

— Прищава, за мене! — крикнув Лі Цзюньвей.

Відштовхнувши двох товаришів убік, Лі Цзюньвей зрозумів, що не може розраховувати на водяного мага — вона не встигне так швидко створити другий рівень Водяного Бар’єру.

Маг Води кинулася ховатися за спиною Лі Цзюньвея. Проте в цей момент Летючі Камені вже накотилися на них. Дрібні піщинки боляче дряпали його щоки.

— Стіна Ліан!

Лі Цзюньвей сконцентрував волю та активував своє особливе захисне магічне спорядження.

Блакитний промінь блиснув, і перед ним виросли химерні чорні ліани. Вони почали переплітатися між собою, породжуючи нові, тонші пагони, що впліталися в уже наявні.

Піщана буря нарешті вщухла, залишивши по собі пронизливий скрегіт.

Якби перед Прищавою та Лі Цзюньвеєм не було цієї стіни з ліан, їхні слабкі тіла безперечно були б розтерзані нещадним ураганом!

---

— Цей студент непоганий, — Декан Сяо спостерігав за ареною, наповненою пилом, із задоволеною усмішкою.

Декан Земного Факультету, Чжоу Чженьхуа, теж світився гордістю.

Щойно Ло Сун продемонстрував усю міць факультету стихії Землі, і хто б міг подумати, що серед його студентів знайдеться ще один такий, як Лі Цзюньвей, що так добре взаємодіє з різними стихіями?

Він використав Земну Хвилю, щоб відкинути магів Вогню та Блискавки, які не могли захиститися, у безпечне місце, а потім застосував своє магічне спорядження, щоб уберегти себе та водяного мага позаду!

Летючі Камені, випущені Духовним Вовком, могли повністю знищити всіх чотирьох. Однак земний маг Лі Цзюньвей повністю нейтралізував цю атаку!

Занадто багато магів Землі початкового рівня не усвідомлюють своєї ролі в бою. Демонстрація Лі Цзюньвея стала для всіх студентів земляного факультету справжнім уроком!

Стихія Землі є стрижнем загону. Вміння керувати поверхнею землі дозволяє пов’язати всіх членів команди воєдино, роблячи їхню взаємодію більш гнучкою.

— Шкода тільки, що вони все одно програють, — тихо додав Декан Сяо.

Декан Земного Факультету Чжоу Чженьхуа був дещо приголомшений, його погляд прикипів до арени, де поступово осідав пил.

Буря здійнялася швидко, і осіла так само стрімко.

Лі Цзюньвей справді вразив. Але перед такою потужною силою всі їхні стратегії та магія виявилися марними.

У жовтуватому тумані зловісний силует навис над Лі Цзюньвеєм. Темно-зелені очі Духовного Вовка світилися всього за метр від нього…

Лі Цзюньвей і Прищава одночасно звели голови. Щойно вони пережили нищівну піщану бурю, а тепер знову опинилися у смертельній пастці. Особливо Прищава — вона виглядала так, ніби ось-ось втратить свідомість від страху.

— Третій рівень розгону… — Лі Цзюньвей підняв погляд, його очі були сповнені недовіри.

Спочатку він не хотів вірити, що цей Духовний Вовк еволюціонує. Але тепер не міг цього заперечувати.

Духовний Вовк, здатний виконати третій рівень розгону, безсумнівно, досяг стадії еволюції. Він був лютою істотою, що була за пів кроку від рівня Воїна!

Якби вони билися зі звичайним Магічним Звіром, то могли б дати йому раду. Але протистояти істоті, яка перебуває на стадії еволюції? Це було схоже на гру дітей, які ось-ось будуть жорстоко розтерзані…