Зоряний пил стає туманністю!

Холод. Здавалося, ніби десятки маленьких голок пронизували її шкіру. Її кров немов повністю замерзла, не могла циркулювати по тілу.

Дихання Є Сінься у холодильній камері ставало дедалі повільнішим, рухи її грудної клітки помітно сповільнювалися.

Холод і сонливість спліталися воєдино. Якщо вона закриє очі зараз, то просто засне... і вже не прокинеться.

«Якщо я засну зараз, то більше ніколи не відкрию очей…» – Є Сінься раптово прикусила губу, змушуючи себе залишатися в свідомості.

Два Великооких Щури не мали наміру йти. Їхні звуки лунали зовсім поруч із місцем, де ховалася Є Сінься.

Вона сама не знала, скільки ще зможе протриматися. На її думку, краще було замерзнути в холодильнику, ніж стати їжею для Великооких Щурів.

Повітря ставало дедалі менше, тому Є Сінься намагалася якнайкраще регулювати дихання. Її думки мимоволі почали блукати приємними спогадами...

---

Скрип~~ Шурхіт~

Бах! Бабах!

На металевих дверях контрольної кімнати з’явилися глибокі вм’ятини від сильних ударів, а звук пазурів Темних Звірів-Монстрів, що дряпали метал, був виразно чутний.

Ці Темні Звірі-Монстри слухняно виконували накази свого господаря. Вони знали, що Мо Фань ховається всередині, і не збиралися йти, доки власноруч не розірвуть його навпіл.

Їхні гострі пазурі поступово прорізали і рвали металеві двері, утворюючи тріщини. Як тільки з’явилися перші тріщини, зламати двері стало ще легше. Темні Звірі-Монстри, немов ув’язнені, що побачили світло за ґратами, почали шаленими голосами кричати від збудження. Вони по черзі заходилися дряпати двері все сильніше.

По той бік дверей Мо Фань сидів, більше не маючи змоги ігнорувати загрозу.

Він чув, як розриваються двері, як усе гучніше лунають крики Темних Звірів-Монстрів, коли тріщина розширювалася.

Проте, який сенс у страху?

Його виживання повністю залежало від двох Зоряних Пилів у його духовному світі.

Фіолетовий і червоний зоряний пил почали випромінювати то яскраве, то слабке сяйво.

Туманний покрив світла огортав його два Зоряні Пили зовні, а всередині них зароджувалося сяйво, яке ось-ось мало прорватися крізь цей покрив.

Світлий купол був схожий на яєчну шкаралупу або кокон. У ньому накопичувалася енергія, здатна прорвати оболонку. Здавалося, що купол залишався нерухомим під натиском магічної енергії, проте всередині нього явно вирувала сила, що спричиняла помітне набухання.

Зламайся для мене! – вигукнув у своїй душі Мо Фань.

На його грудях сяйво Маленького Кулона-Вугра, здавалося, передавалося атакуючій силі його Зоряного пилу. Його початкове випромінювання раптово згущувалося.

Наче багато малих річок, що зливаються у великий потік, і цей колись спокійний потік раптом рвонув уперед. Бурхлива хвиля з люттю врізалася в греблю, що перегороджувала річку!

Зрештою, на зовнішній оболонці з’явилися тріщини.

Майже вийшло. Майже!

Всередині Мо Фаня почало наростати хвилювання. Він був повністю поглинений прагненням прорватися на новий рівень. Його розум вже зазнавав потужної віддачі енергії, що спричиняло жахливий головний біль.

Спочатку Мо Фань думав, що йому це не під силу. Вплив ментальної віддачі відчувався, ніби меч пронизує його мозок, або як буремні морські хвилі, що зіштовхуються у самому центрі шторму. Він ніколи не переживав такого впливу під час тренувань. Це було значно гірше за повне виснаження – кошмар, наповнений стражданням і руйнуванням!

І в цьому процесі, якби його свідомість навіть на мить похитнулася або промайнула думка здатися, то вся ця атака миттєво б розсіялася. Йому довелося б починати все спочатку!!

Мо Фань відчував, що його голова ось-ось вибухне. Вени на його обличчі набрякли, але він не міг дозволити собі здатися!

Насправді, цей біль був не менш жахливим, ніж якби його розривали Темні Звірі-Монстри. Будь-хто з слабшою волею здався б на самому початку, але Мо Фань тримався до останнього подиху.

Заплющивши очі, останнє, що він побачив у спогадах, – це дівчина, що перебувала на межі смерті. Якби її розірвав великоокий щур, Мо Фань був би змушений терпіти ще більший біль до кінця свого життя.

Ментальний вплив посилювався, збільшуючись у п’ять разів від початкової сили!

Мо Фань скреготав зубами, але продовжував чинити опір.

Десятикратно!

Мо Фань прикусив язик, боячись, що не зможе контролювати власне тіло, і ледь не відкусив його кінчик.

Всередині нього його духовний світ перетворився на бурю.

Фіолетовий та червоний Зоряний пил виглядав так, ніби ось-ось зникне. У вируючій духовній сфері вони стрімко тьмяніли.

Світло ставало дедалі слабшим, ледь нагадуючи далеку зірку. Здавалося, що воно ось-ось згасне в темряві ночі.

І в цю мить Мо Фань раптом розплющив очі.

Його зіниці розширювалися неприродно. В його очах вирував безмежний всесвіт. У найглибших глибинах тьмяно мерехтіли його зоряні пилові скупчення Блискавки та Вогню.

Його зіниці розширилися, все обличчя Мо Фаня затремтіло.

Два застиглі зоряні пилові скупчення раптом спалахнули неймовірно яскравим сяйвом і, на його подив, з шаленою швидкістю затопили весь його Духовний всесвіт.

Фіолетове світло було таким прекрасним, що осяяло весь зоряний простір, зачаровуючи своєю красою.

Полум'яно-червоне сяйво, що запалювало темряву, мерехтіло і вирувало.

Пилові хмари виглядали так, ніби вони створювали власні маленькі всесвіти, власні зоряні домівки.

Проте те, що виникло, вже не було тим самим маленьким зоряним пилом, який раніше тулився в куточку всесвіту. Він створив зоряне скупчення, схоже на Хмару, в якій зорі зібралися у щільну групу й віддзеркалювали сяйво одна одної!

"Зоряний пил стає Туманністю!"

Переживаючи все це, Мо Фань відчував, як його кров закипає.

Зоряний пил дійсно був лише порошинкою у величезному всесвіті, він існував, але залишався надзвичайно незначним. Тому енергія, яку він міг надавати магові, була досить обмеженою.

Але Туманність – це зовсім інше. Велике скупчення Зір займало величезний простір, його сяйво було воістину яскравим. Воно домінувало у його хаотичному духовному світі, легко впадаючи у вічі!

Пил і Туманність – різниця між ними була очевидною. Якщо кожен маленький Зоряний вогник містив у собі магічну енергію, то скільки ж сили накопичувала ця щільна Туманність, і який рівень магії вона могла б створити?!

Усередині Туманності знаходилися надзвичайно важливі Зірки, які маги використовували для створення заклинань.

Тепер усе було трохи інакше: у цій яскравій Туманності налічувалося аж 49 Зірок!

Ці зорі рухалися всередині Туманності, так само, як під час Пробудження елементів, засліплюючи Мо Фаня.

"Це відчуття..." – Мо Фань із невірою подивився на свої руки.

На його лівій руці, немов очікуючи жертви, вирувало полум'я, спалахуючи так, ніби він володів безмежною магічною енергією!

На правій руці лінії блискавок, схожі на фіолетові плющі, потріскували, вкриваючи весь його кулак. Здавалося, що блискавка змагалася з полум’ям за його прихильність, наче пихатий малюк, який прагнув довести свою силу.