Він намагався мене вдарити.

 Поліклініка, акушерсько-гінекологічне відділення.

Дзян Сюй одягнув чистий білий халат, застебнув манжети на ґудзики, повісив на шию холодний стетоскоп і причепив до кишені сорочки синьо-білий бейдж з посадою.

Порівняно з тим, яким він був щойно перед Шень Фан'юєм, Дзян Сюй став значно м'якшим.

Він відпив ковток чаю, поправив окуляри в холодній оправі та, глянувши на список зареєстрованих пацієнтів, натиснула кнопку, щоб викликати наступного.

Перші кілька людей були тими, хто приходив на огляд вранці, ймовірно, вони просто отримали результати обстежень і одразу ж приїхали. Першою пацієнткою, не з повторним візитом, стала жінка років сорока.

Вона зайшла, зупинилася перед Дзян Сюєм і, поправивши волосся біля скронь, здалася трохи ніяковою.

"Сідайте.", — промовив Дзян Сюй.

"Ох... Добре.", — жінка, тримаючись за стілець, сіла.

Дзян Сюй глянув на ім'я, що з'явилося на екрані комп'ютера, і перепитав: "Жвань С'юфан?"

Жінка кивнула: "Так, це я.", — її вигляд був дещо напружений.

"Що вас турбує?" — відірвавшись від комп'ютера, запитав Дзян Сюй, дивлячись на жінку.

"Я... я..." — Жвань С'юфан ворушила губами, але не могла вимовити ані слова.

"Не соромтеся говорити, все гаразд."

Цю фразу Дзян Сюй повторює майже кожній пацієнтці під час прийому. На відміну від інших відділень, багато жінок, отруєних феодальними ідеями, відчувають природний сором перед відвідуванням гінеколога. Це особливо актуально для літніх жінок з низьким рівнем освіти та дівчаток підлітків, які часто бояться говорити про гінекологічні проблеми.

Шао Ле глянула на Дзян Сюй, який тримав ручку. Він був у масці, лише очі виднілись. Спокійно чекав, коли почне говорити Жвань С'юфан. За окулярами не було ні зневаги, ні нахабства, лише уважний погляд. Він ніби запрошував довіряти йому.

Дзян Сюй, який спілкувався з хворими, був зовсім не таким, як Дзян Сюй, який спілкувався зі студентами. Шао Ле відчула це ще з першого разу, коли пішла з ним на прийом.

Тоді Дзян Сюй сказав їй, що психіка пацієнтів часто буває дуже крихкою, особливо у багатьох жінок, які звертаються до гінеколога. Їм вже й так складно прийти сюди, адже це потребує багато сміливості.

Їх не потрібно вчити, як школярів, і не потрібно суворо їм щось пояснювати. Єдине, що вам потрібно зробити, — це докласти всіх зусиль, щоб допомогти їм.

Жвань С'юфан з деяким ваганням опустила голову, втупившись у письмовий стіл, і почала говорити тихим голосом: "Просто щоразу... коли я займаюся любов'ю з чоловіком, мені дуже боляче. Не знаю, що робити, вона виглядала дуже пригніченою, — я не хочу з ним спати, а він потім лається на мене."

Дзян Сюй опустив голову і почав писати історію хвороби: "Як давно це триває?"

Жвань С'юфан потерла руки: "Два-три місяці."

"Чи є кровотеча після статевого акту?"

"Лікарю, як ви це знаєте? — здивовано вигукнула Жвань С'юфан. Розмова, мабуть, розблокувала її, і далі вона говорила вже значно вільніше. — До того ж у мене нерегулярний цикл, і я не знаю, чи не через те, що я наближаюся до менопаузи."

"Чи був у вас в анамнезі інфікування ВПЛ?" — запитав Дзян Сюй.

"Так, це було, але понад десять років тому. Лікар сказав, що це через дуже слабкий імунітет, — голова Жвань С'юфан опускалась все нижче, ніби вона хотіла зануритися в одяг, — невже через це? Але ж тоді лікар сказав, що я одужала!" - вона виглядала дуже спантеличеною.

Дзян Сюй замовк на кілька хвилин, припинив писати, кинув погляд на Шао Ле і вказав Жвань С'юфан на сусідній кабінет для обстежень: "Пройдіть обстеження, — попросив він, — вам потрібна присутність жінки лікаря?"

Деякі пацієнти не хочуть, щоб їх оглядав чоловік-лікар наодинці, а деякі лікарі воліють, щоб під час огляду було якомога менше людей. Тому Дзян Сюй зазвичай запитує про згоду пацієнта.

Жвань С'юфан глянула на Шао Ле і, вагаючись, кивнула.

Шао Ле зачинила двері кабінету, підняла ширму і допомогла Жвань С'юфан лягти на ліжко. Дзян Сюй тим часом мив руки й одягав рукавички, збираючись взяти інструменти, як раптом двері з гуркотом розчинились. Дзян Сюй інстинктивно схопив простирадло і накрив ним Жвань С'юфан. У кабінет увійшов чоловік, що тхнув алкоголем, і розсунув ширму.

"Хто тут Дзян Сюй?" — прогарчав він.

"Це я, — без жодного емоційного забарвлення відповів Дзян Сюй. Він кинув на чоловіка дивний погляд, — спочатку вийдіть. Ми зараз проводимо огляд. Якщо вам щось потрібно, скажете пізніше."

Попри його слова, чоловік став ще більш зухвалим, зробив кілька кроків вперед і, збираючись вдарити, прогарчав: "Ти охренів, чи що? Чоловічий лікар приймає по гінекології? Що ти, падлюка, задумав?"

Його слова були грубими, що змусило Дзян Сюя нахмуритися. Жінка на ліжку раптово підвелася і вигукнула: "Ма Хао, як ти тут опинився?"

"Як я тут опинився?! — чоловік з накачаними біцепсами різко кинув звинувачення в бік жінки, що лежала на ліжку. — Якщо я, блядь, не прийшов, ти б дала цьому мужику себе оглянути?! Ти шльондра, чи що?!"

"Ма Хао, що ти говориш?! — голос Жвань С'юфан дрижав від сліз, звучачи жалібно й трохи істерично. — Це ж поважний лікар, я просто хотіла отримати консультацію!"

"Який нормальний мужик піде в гінекологію? — Ма Хао тицьнув пальцем у ніс Дзян Сюй. — Я бачу, ти, блядь, нічого доброго не задумав."

З цими словами він кинувся на Дзян Сюй. Шао Ле швидко кинулась його затримувати, але Ма Хао люто глянув на неї, що раптово з'явилась, і замахнувся, щоб дати їй ляпаса. Проте в наступну мить його зап'ястя стиснула жахлива сила, і двометровий чоловік був притиснутий Дзян Сюєм до столу.

"Срань господня!?"

Чоловік ще хотів чинити опір, але Дзян Сюй однією рукою притиснув його за потилицю, а другою закрутив йому руки за спиною і притиснув до столу. Коліном він притиснув його тіло, попередивши: "Ще раз спробуєш підняти руку, я тобі її вивихну.", — з цими словами він удав, що збирається викрутити йому зап'ястя.

Чоловіче обличчя було притиснуте до столу, він був ошелешений таким несподіваним поворотом подій: "Ти ж, блядь, лікар, хіба не так? Лікарі повинні лікувати людей, а не бити їх!"

Дзян Сюй розсміявся.

"Гаразд."

Він перехопив Ма Хао однією рукою, а другою швидко розстебнув ґудзики білого халата. Потім скинув його й кинув на спинку стільця. Не чекаючи, поки Ма Хао отямиться, він знову притиснув його до столу, цього разу ще сильніше.

Чоловік був у білій сорочці з темним візерунком. Закочені рукави щільно облягали його міцні передпліччя, оголюючи ділянки шкіри, на яких від напруги виступили сині вени.

"Давайте познайомимося знову, мене звуть Дзян Сюй, я член Асоціації рукопашного бою міста А, — голос Дзян Сюя був байдужим, — чи можу я зараз тебе вдарити?"

"......" — Ма Хао: Ти чому не граєш за правилами?

Не чекаючи, коли Ма Хао відповість, Дзян Сюй одним чітким й рішучим рухом викрутив йому зап'ястя.

Жахливий крик. Різкий біль пронизав тіло Ма Хао, і його обличчя спотворилося від жаху і відчаю. Ще хвилину тому він був сповнений рішучості, він хвалився своїми м'язами, але зараз він жалюгідно благав: "Лікарю... Лікар Дзян... Я благаю вас, швидше приєднайте мені руку... Болить..."

"І правильно, що болить, — відповів Дзян Сюй, — не роби іншим того, чого не хочеш собі. Наступного разу, коли твоя кохана буде говорити, що їй боляче, я сподіваюся, ти згадаєш свої теперішні відчуття."

У Ма Хао на очах вже наверталися сльози. Почувши слова, він, не розбираючись, почав кивати головою, втративши всю свою колишню запальність.

"Вчителю Дзян... — Шао Ле, яка стояла поруч, була вражена. Вона ніколи не бачила нічого подібного і не знала, що сказати. — Невже це... дійсно нормально?"

Коли вона ще навчалась, лікарі-інтерни казали їй, що при появі "медичних бунтів" краще втекти. Цього разу вона вперше зіткнулася з таким жорстким ставленням до пацієнта.

Міцні руки Дзян Сюй стиснули Ма Хао, притискаючи його до столу. Почувши слова Шао Ле, він запитав: "Ти маєш на увазі його чи мене?"

"......" Шао Ле: Не питала б я.

"Гамірно тут.", — неквапливо відчинив двері Шень Фан'юй, обперся на одвірок, схрестивши руки на грудях, і спостерігав за виставою.

"Вчителю Шень...", — розгубився Шао Ле.

Шень Фан'юй посміхнувся до неї й сказав: "Якщо ти дійсно так переймаєшся за вчителя Дзян, то зараз не час просто стояти й дивитися. Ти повинна піти та покликати охорону."

Шао Ле лише раптово усвідомила, що через те, як спокійно поводився Дзян Сюй, вона зовсім забула про те, щоб покликати когось на допомогу. Вона просто стояла на місці, приголомшена.

Вона поспішно кинулась шукати людей, але Шень Фан'юй її зупинив: "Не треба, я, як тільки почув удари ногами по дверях, одразу зателефонував у службу охорони, — сказав він, дивлячись на Дзян Сюй і здивовано піднявши брови, — добрий лікар Шень знову відповів добром на зло, як ти збираєшся мене дякувати?"

Дзян Сюй кинув на нього швидкий погляд, у його очах промайнув незрозумілий вираз.

Тим часом Жвань С'юфан зійшла з оглядового столу. Вона глянула на чоловіка, зв'язаного по руках і ногах, потім на Дзян Сюй, і на якийсь момент розгубилася, не знаючи, що сказати. Зрештою, вона промовила до Ма Хао: "Так йому й треба."

"Я ж казала тобі не зневажати лікаря, — додала Жвань С'юфан, — ось і отримав."

"Дружино, — Ма Хао раптом зм'як, втративши всю свою зухвалість, — будь ласка, попроси лікаря Дзяна допомогти мені з'єднати руку..."

Не встиг він договорити, як двері різко відчинились, і до кімнати увійшли кілька охоронців у формі, тримаючи в руках кийки. На мить вони завмерли, ошелешені побаченим, потім переглянулися і, нарешті, подивились на Дзян Сюя.

"Лікарю Дзян, що це таке?"

Дзян Сюй недбало відпустив руку і, вказуючи на Ма Хао, сказав охоронцю: "Він хотів мене вдарити."

Шень Фан'юй підняв руку: "Я можу засвідчити, що все було саме так."

Шао Ле: "Я також..."

Ма Хао: "?", - Шао Ле ще нічого, але звідки з'явився цей чоловік, який спирається на стіну біля дверей і фотографує Дзян Сюй?

Шень Фан'юй хитро посміхнувся йому.