Зовні вирувало життя: натовп, тисячі вогнів, здалеку доносилися звуки торгівлі та крики. А в машині панувала тиша, така, що можна було почути, як падає голка.
Після довгої мовчазної напруги Дзян Сюй промовив, порушуючи тишу: "Відвези мене до лікарні."
Він не відповів прямо на питання Шень Фан'юя, а натомість вдався до невідхильного аргументу: "У мене нічне чергування."
"Ти сьогодні вночі на нічній зміні?" - Шень Фан'юй був приголомшений.
Дзян Сюй кивнув: "Так, я збирався повернутися на чергування після того, як прийму ванну вдома." - йому не дуже подобалися душові кімнати в лікарні, а операція закінчилася рано, і його будинок був недалеко від лікарні, тому він міг повернутися, щоб переодягнутися.
Шень Фан'юй, усвідомивши, що він зробив щось не дуже гуманне, замовк: "...."
Після підвищення до заступника головного лікаря Дзян Сюй перейшов на роботу в другу зміну. Згідно з правилами лікарні Дзіхва, він все ще мав жити в лікарні, але його зазвичай кликали лише в складних ситуаціях, з якими не могли впоратися лікарі першої зміни. Тому його робота стала значно легшою, іноді лікарям другої зміни щастило й вони могли спати всю ніч.
Хоча Дзян Сюй був невдахою, і під час його нічних чергувань завжди траплялися серйозні випадки, він все ж таки щиро молився богу нічної зміни біля дверей другої чергової кімнати.
Богом нічної зміни в їхньому відділенні було сім яблук, складених разом, які символізували мир протягом семи днів тижня. Кажуть, що це може зробити нічну зміну трохи спокійнішою.
"З якого це часу ти почав захоплюватися феодальними забобонами? Я пам'ятаю, ти раніше ставився до цього з презирством, Шень Фан'юй, який йшов за ним, був вражений, коли побачив, як Дзян Сюй без жодних емоцій молиться богам, — і до того ж ти зовсім не здаєшся вірянином."
"Відколи я завагітнів, я постійно молюся."
Очі Шень Фан'юя раптом затремтіли.
Дзян Сюй наполовину сперся на спинку ліжка, випив кілька ковтків гарячої води, взяв планшет, щоб підготувати PPT до завтрашнього заняття, і, побачивши, що Шень Фан'юй все ще стоїть там, здивовано запитав: "Чому ти ще не йдеш?"
Шень Фан'юй кинув погляд на його білу воду: "Невже ти не вважаєш, що ця гидота несмачна?"
Дзян Сюй, не зволікаючи, закинув голову і одним махом випив кілька ковтків звичайної води, яку зневажливо назвали гидотою, його губи все ще блищали від води: "Мені нормально."
"Ти ще не збираєшся спати?" - запитав Шень Фан'юй.
Нічна зміна дає можливість поспати, коли є така можливість. Дзян Сюй знову глянув на планшет: "Завтра я йду на заняття в Медичний університет A, мені ще раз треба переглянути матеріали." - після підвищення до заступника головного лікаря він також мав працювати за сумісництвом у Медичному університеті A, де у нього були лекції.
"Скільки занять?"
"Чотири, — сказав Дзян Сюй, — з восьмої до дванадцятої."
Лікарі акушерсько-гінекологічного відділення, які ходять викладати, одноголосно вважають, що вести заняття втомленіше, ніж робити операції. Хоча для них стало звичним йти на операцію після нічної зміни без відпочинку, але йти на заняття після нічної зміни — це просто нестерпно.
Лікарям не вистачає часу на перерви через щільний графік між лікарнею та університетом, тому заняття зазвичай проводяться блоками.
Під час операцій можна хоча б трохи відпочити, а ось на лекціях доводиться стояти весь час. Навіть великі перерви використовуються не для того, щоб відповісти на запитання студентів, а для того, щоб вислухати зауваження від членів методичної комісії.
Одна людина безперервно говорила протягом декількох годин, і навіть льодяники для горла не допомагали. Був випадок, коли лікар розповідав студентам про інфаркт міокарда, а сам раптово зазнав інфаркту і його забрали до реанімації.
Шень Фан'юй раптово підійшов на кілька кроків ближче і вирвав планшет з його рук.
Дзян Сюй здивовано глянув на нього і почув, як Шень Фан'юй сказав: "Спи, я тебе зміню."
"Моя нічна зміна буде нелегкою.", - зітхнув Дзян Сюй.
Він був відомий тим, що до нього завжди привозили багато пацієнтів.
Шень Фан'юй сховав планшет Дзян Сюя за спину і, наслідуючи манеру говорити з дітьми, сказав: "Спи, спи, — промовив він, — у мене щаслива рука, сьогодні вночі точно буде спокійна ніч. Якщо ти не віриш, можеш поспати тут."
"А ти?"
У кімнаті для чергування було лише одне ліжко.
"Я почергую всю ніч, — сів за стіл Шень Фан'юй, — вже давно не грав у ігри."
Він з нетерпінням відкрив планшет Дзян Сюй. Дзян Сюй ніколи не ставив пароль на свій телефон чи планшет, навіть фоном був стандартний системний, чистий і нічим не примітний. Шень Фан'юй з подивом виявив, що на планшеті Дзян Сюй є гра, яка була дуже популярною понад десять років тому.
Тоді ця гра була комп'ютерною, а тепер вже й мобільною.
Дзян Сюй дозволив йому тримати свій планшет і грати, не заперечуючи. Він перевернувся на інший бік, збираючись подрімати, коли Шень Фан'юй раптово вигукнув: "Дзян Сюй, лише одна хвилина, а мене вже вбили! І це в зоні для новачків!"
Планшетний акаунт зовсім новий, очевидно, Дзян Сюй також не дуже багато грав.
Шень Фан'юй дивився на екран, де помер його персонаж, і з гнівом на обличчі пробурмотів: "Чорт, це все через тебе! Зараз я нічого не можу робити, окрім роботи!"
"На столі лежить книга "The Biology of Cancer"[1], - недбало кинув Дзян Сюй, — можливо, вона допоможе тобі усвідомити, що і з твоїми робочими здібностями не все гаразд."
"...... " - Шень Фан'юй глянув на товстелезний том, товстіший за словник, на мить замислився, потім вирішив відкласти планшет, відкрити підручник і зануритись у світ знань.
Ця книга — класичний твір з онкології, англійською мовою, яка завжди була маяком для наукових досліджень в галузі раку. Проте, читати її дійсно складно. У товстих сторінках книги було закладено кілька аркушів паперу з замітками, зробленими Дзян Сюй.
Коли Дзян Сюй читав, його почерк був акуратним, але зараз він стає все більш недбалим. Проте, будучи лікарем, Шень Фан'юй без проблем розбирав його записи. Читаючи їх разом із нотатками Дзян Сюя, Шень Фан'юй швидко ввійшов у курс справи і непомітно для себе забув про плин часу.
Чи то через його удачу, чи просто так вийшло, але цієї ночі було незвично тихо. Лише ближче до півночі надійшов дзвінок із першої лінії, де повідомили про пацієнтку з передчасним відшаруванням плаценти та ризиком сильної кровотечі.
Шень Фан'юй, відповівши на телефонний дзвінок, негайно вийшов з кімнати. Хоча він відповів досить швидко, все ж таки шум розбудив Дзян Сюй. Спочатку він хотів запитати, що сталося, але Шень Фан'юй одразу ж кинув: "Спи спокійно, все гаразд."
Невідомо, чи то його слова мали якусь магічну силу, але Дзян Сюй, який завжди мав чуткий сон, справді заснув.
Коли Шень Фан'юй повернувся, вже майже світало. Пацієнтка з передчасним відшаруванням плаценти та її дитина були живі та здорові, і до того ж це була двійня — хлопчик і дівчинка.
Пологи схожі на відкриття скарбнички, і акушери завжди вважають народження двійні радісним першим призом.
Шень Фан'юй з радістю хотів розповісти Дзян Сюй, але знову побачив, що він спить. Він хотів написати йому повідомлення на телефоні, але боявся, що звук сповіщення його розбудить. Зрештою, трохи повагавшись, він зірвав аркуш паперу для нотаток з офісного столу, але коли почав писати, його ручка раптом зупинилася.
Відколи у нього виникло бажання ділитися з Дзян Сюйєм?
Шень Фан'юй трохи помовчав, а потім кинув ручку і зім'яв папір, кинувши його у смітник.
Ігри на планшеті Дзян Сюя — це те, в чому вони колись були дуже добрими.
Вперше він зустрівся з Дзян Сюєм не в аудиторії А медичного університету, а в інтернет-кафе міста Б. Того року, після закінчення випускних іспитів, він навіть не зняв шкільну форму, а пішов в інтернет-кафе і замовив нічний пакет.
Коли він пішов за карткою, щоб вибрати місце, він помітив у натовпі хлопчика, який також не встиг зняти шкільну форму. Шень Фан'юй з першого погляду впізнав, що це учень шостої школи.
Школа №4, де навчається Шень Фан'юй, та інша престижна школа №6 - це два найкращі ліцеї міста B. Їхні результати завжди йдуть ніздря в ніздрю, і щороку вони вивішують транспаранти, декларуючи себе найкращою школою міста. Це спричинює плутанину, адже ніхто не знає, яка ж школа насправді є першою.
Ці дві школи постійно змагаються одне з одним. Одного року школа №6, прислухавшись до думки учнів, змінив виробника шкільної форми. Замість старої, вільної та безформної спортивної форми, вони запровадили червоні бейсболки, які дійсно надавали учням більш охайного вигляду.
Четверта середня школа, побачивши це, негайно зв'язалася з тим же виробником і, навіть не змінюючи фасон, лише трохи змінивши емблему школи, також замінила свою шкільну форму на бейсболки. Звичайно, щоб уникнути плутанини, керівництво школи змінило колір форми на синій.
Спочатку червоний і синій кольори були поширеними для шкільної форми, але після зміни фасону стало дуже легко відрізнити учнів цих двох шкіл, адже вони носили однакові червоні та сині бейсболки.
Шень Фен'юй сидів поруч з хлопчиком у червоній шкільній формі, а інша сторона навіть не кинула на нього погляд, його пальці летіли, а дії були досить плавними й красивими.
Він грав у популярну онлайн-гру. Як тільки раунд закінчився, Шень Фан'юй запропонував: "Разом?"
"Не з новачками.", - кинув у відповідь опонент.
"Якраз до речі, — Шень Фан'юй поклав руку на спинку стільця опонента, — я теж."
Двоє людей, сповнені азарту, вирішили зіграти разом. Несподівано для себе, вони виявили, що грають напрочуд злагоджено, ніби давно знайомі. Гра захопила їх настільки, що вони просиділи всю ніч.
Прокинувшись вранці після короткого сну, вони побачили перед собою власника комп'ютерного клубу, який тримав у руках стопку газет. Він з ентузіазмом запропонував: "Хочете купити?"
"Як здав?" - кинув Шень Фан'юй олівець, з посмішкою глянувши на новоспеченого друга.
Новий друг анітрохи не скромничав: "Зустрінемося в газеті."
У ті часи, коли смартфони ще не були такими популярними, основним джерелом інформації для жителів міста B була газета "B City Daily"[2]. Ця газета-лідер щороку публікувала на 14 сторінці фотографії переможців міських олімпіад з математики та літератури.
Шень Фан'юй здивовано підняв брову: "Як тебе звати?"
"Дзян Сюй."
Це був перший раз, коли він чув ім'я Дзян Сюй, але не знав, що вони вже давно стали темою обговорень директорів шкіл №4 та №6 у незліченних спільних тестах. Навіть директори шкіл обох боків не раз сперечалися, хто ж з них стане кращим учнем з математики та фізики.
"Шень Фан'юй, — не чекаючи, поки новий друг запитає, він представився, — бачили в газеті." Він підвівся, взяв шкільний піджак, що висів на спинці стільця, і накинув його на передпліччя, з викличною та зухвалою посмішкою на обличчі: "Втім, не я тебе бачив, а ти мене."
Тоді ніхто не міг уявити, що через місяць з лишком фотографії цих двох людей з'являться одночасно в "B City Daily", зліва і справа, немов на весільному запрошенні.
Заголовок чітко показує переможців: "Два чемпіони з математики з'явилися в місті Б!" Журналісти газети навіть надрукували сенсаційний підзаголовок під ним жирним шрифтом:
- Четверта та Шоста школи знову змагаються, хто ж із близнюків найкращий!
Двоє чемпіонів з математики, які одночасно з'явилися на першій шпальті газети, стали темою для обговорень у багатьох жителів міста Б протягом того періоду. Не багато хто звертав увагу на занадто провокаційну назву статті, але, як несподівано виявилося, вона стала пророчою, передбачивши багаторічне суперництво між Шень Фан'юєм та Дзян Сюй, яке тривало протягом наступних десяти років.
Колись улюблені ними ігри були остаточно забуті. Після того, як їх перетворили на мобільні, Дзян Сюй і Шень Фан'юй, які вже багато років не грали в ігри, остаточно втратили до них інтерес. 17-18-річні хлопчики, які колись азартно билися перед екранами комп'ютерів, остаточно забуті. Залишилися лише два нудні лікарі, життя яких було тьмяним і позбавленим будь-яких захоплень окрім роботи.
Медицина потребує таланту, але ще більше потребує повторення.
Це те, що потребує багато-багато часу.
"Якби ми не були однокурсниками, всі ці роки могли б бути легшими."
Шень Фан'юй здивувався, на його обличчі з'явився вираз складної емоції, ніби він згадав щось з минулого.
Він запитав: "Ти шкодуєш?"
Дзян Сюй не відповів йому.
Шень Фан'юй з посмішкою похитав головою і збирався вже сісти, як раптом Дзян Сюй глухо застогнав. Шень Фан'юй зблід, побачивши, що Дзян Сюй зморщився, а його лоб вкрився холодним потом. Він підібгав одну ногу і мимоволі обхопив її руками, ніби від сильного болю.
Шень Фан'юй одразу зрозумів, що у нього судома литкового м'яза. З розвитком вагітності ранні ознаки вагітності у Дзян Сюя трохи покращилися, але через те, що плід почав рости швидше, його організму не вистачало кальцію, що призвело до частих нічних судом.
Він обхопив його руками за ноги та почав повільно, але впевнено їх розминати. Його рухи відрізнялися від хаотичних маніпуляцій Дзян Сюя — вони були більш чіткими й точними. Незабаром брови Дзян Сюя розгладилися, і він ніби трохи оговтався.
"Часто болить?" - запитав він.
Дзян Сюй був у напівсонному стані й лише невиразно пробурмотів: "Угу." - на його слова.
Дзян Сюй мав неабияку витримку. Вдень, навіть у найважчий період раннього токсикозу, на його обличчі ніколи не проступало жодної тіні слабкості. Він часто змушував Шень Фан'юа забувати, що той виношує дитину.
Лише вночі на його обличчі мимоволі з'являлися сліди втоми та виснаження, які свідчили про те, як нелегко йому дається вагітність.
"Спи, — сказав Шень Фан'юй, — я буду з тобою. Якщо знову заболить, я тобі натисну."
Дзян Сюй ніби почув, ніби ні. Він трохи подумав, потім відмовився від думки і знову заснув.
А Шень Фан'юй дивився на нього з трохи складним виразом обличчя.
Коли Дзян Сюй прокинувся вранці, Шень Фан'юй вже пішов до офісу. Він машинально потягнувся за своїм телефоном, але натомість побачив на столі біля ліжка склянку молока. Він простягнув руку і доторкнувся до склянки. Молоко було не холодним і не гарячим, а саме теплим.
Під склянкою молока лежав папірець з написом
"Випий це перед тим, як йти на заняття, у тебе трішки нестача кальцію.
P.S.: Вчора приймав пологи з передчасним відшаруванням плаценти, народилася двійня — хлопчик і дівчинка!"
Шень Фан'юй писав чітко й виразно, його слова немов пронизували папір. Погляд Дзян Сюй затримався на рішучій окличній позначці, і в його очах промайнув ледь помітний блиск.
Розглядаючи текст на просвіт, він раптом помітив, що на звороті, здається, також є слова.
Перевернувши аркуш, він завмер.
P.S.: "Ти не хочеш... жити зі мною?"
п/п:
[1] Я захотів залишити оригінальну назву, а перекладається воно, як Біологія раку.
[2] А тут вирішив взяти англійську назву перекладається, як B місто: щоденні новини.
Далі
Розділ 24 - Я - кандидатка на побачення, яке тобі влаштувала тітонька.
Ранкові заняття закінчилися. Дзян Сюй, у якого пересохло в роті, десять хвилин стояв біля входу до їдальні медичного університету A, кінець кінцем вирішив піти до віконця з випічкою і купив пиріжок. Після того, як він завагітнів, Дзян Сюй, який раніше міг їсти хліб протягом цілого місяця під час сесії, незрозуміло чому почав перебирати їжею. Рівень їдальні медичного університету A обернено пропорційний якості навчання. Вже протягом десятків років їжа тут однаково дорога і несмачна. Нарешті, повернувшись до лікарні, Дзян Сюй без жодного жалю викинув решту пиріжка у смітник. Як тільки він зайшов до ординаторської, Дзян Сюй згадав про записку і мимоволі кинув погляд на місце Шень Фан'юя, але його там не було. Він відвів погляд і не встиг ще покласти портфель, як Юй Сан раптово з'явилася звідкись і, підморгуючи, сказала йому: "Брате Дзян, твоя дівчина дуже красива!" Як тільки він заговорив, тихий до того момент офіс раптом сповнився плітками. Дехто перешіптувався, а інші галасливо вигукували: "Коли ж лікар Дзян пригостить нас? Чекаємо на вечірку!" Дзян Сюй здивовано запитав: "Яка дівчина?" "Не прикидайся, — доброзичливо посміхнувся Ву Жвей, з виглядом бувалого, — до тебе вже й з обідом прибігла, а ми сказали, що ти на заняттях, у кімнаті відпочинку чекає. Як ти так, на заняття йдеш, а дівчині не кажеш, ледь не змусив людину даремно бігати." Дзян Сюй, почувши це, вийшов з кабінету й стрімко попрямував до кімнати відпочинку. Не помітивши, що за десять метрів від нього Шень Фан'юй з пакетом молока вийшов з ліфта. Шень Фен'юй зайшовши до офісу, раптово натрапив на Юй Сана, який все ще безтурботно хихикав. Він підняв пакет з молоком у напрямку місця Дзян Сюя і запитав: "А де твій вчитель Дзян?" Юй Сан, будучи улюбленим учнем Дзян Сюя та його вірним прибічником, звик ворогувати з Шень Фан'юєм. Тому на його несподіване питання він зухвало відповів: "Пішов на побачення з дівчиною." "Дівчина?" Побачивши, як змінився вираз обличчя Шень Фан'юя, Юй Сан розцвів ще більше. Його риси обличчя ледь не танцювали від радості, а в голові крутилась лише одна думка: помститися за те, що вони раніше забрали у них місце на конференції: "Дівчина нашого лікаря Дзяна дуже красива, і вона навіть приготувала для нього обід з любов'ю. Це не те що деякі інші..." Юй Сан кинула погляд на пакет молока в руках Шень Фан'юя і з сарказмом протягнула: "Вже сам будеш пити молоко." Шень Фан'юй: "..." Бачачи, як обличчя Шень Фан'юя стає все більш похмурим, Юй Сан, розуміючи міру, вчасно зупинилася. Виконавши свою місію, вона неквапливо пішла, шкодуючи лише, що Дзян Сюй не бачив виразу обличчя Шень Фан'юя. Шень Фан'юй мовчки сидів кілька хвилин, а потім з силою поставив склянку з молоком на свій стіл, злякавши Ву Жвея, який сидів поруч. Він глянув на Ву Жвея і запитав: "Брате Ву, те, що сказала Юй Сань, правда?" Ву Жвей не знав, чи кивати, чи хитати головою. Він відчував, що з Шень Фан'юєм щось не так, але не міг одразу зрозуміти, чому той сердиться. Навіть якщо вони з Дзян Сюй деякий час були суперниками в коханні, зараз ймовірна дівчина Дзян Сюй — не Джон Лань. Невже він злиться, що Дзян Сюй знайшов собі пару раніше за нього? Але ж за Шень Фан'юєм теж багато хто бігає, і якщо він захоче знайти собі пару, то це не складе труднощів. Маленька медсестра з сусіднього неонатологічного відділення приходила до нього, коли була вільна. Дівчинка була гарненька і розумна, але він не відчував до неї особливого ентузіазму. Ву Жвей опинився між двома людьми, щиро бажаючи їм жити в злагоді. Тому він обережно почав давати поради: "Шень Фан'юй, не сумуй. Завтра я попрошу свою дружину познайомити тебе з кимось. Впевнений, ти знайдеш кращу дівчину." "Дякую, брате, не турбуй свою дружину." Шень Фан'юй відкрив коробку з молоком, встромив трубочку і посміхнувся Ву Жвей. Його посмішка викликала у Ву Жвей мурашки по шкірі. ...... Дійшовши до дверей, Дзян Сюй крізь віконне скло побачив, що всередині сидить гарненька дівчина. Він відчинив двері й з деякою невпевненістю сказав: "Привіт." Дівчина виявилася дуже привітною. Повернувшись і побачивши, що це він, вона з ентузіазмом встала, щоб потиснути йому руку: "Привіт, мене звати Юй Сінь. Ви ж лікар Дзян Сюй, чи не так?" Дзян Сюй ввічливо потиснув їй руку у відповідь. Опустивши очі, він дійсно побачив, що Юйсінь тримає чотириповерховий термос із нержавіючої сталі. Побачивши, що він дивиться, Юй Сінь пояснила: "Це тітка Дзян попросила мене передати вам." "Моя тітка?" Батьки Дзян Сюй живуть у місті Б, а в місті А його єдиною родичкою по лінії Дзян є тітка. "Так, — швидко відповіла Юй Сінь, — Я — кандидатка на побачення, яке тобі влаштувала тітонька." "..." - Дзян Сюй був приголомшений. Він ніколи не думав, що його рідна мати буде так наполегливо шукати йому пару. Він живе далеко в місті А, куди рука матері не сягає, тому вона залучила до цього свою тітку, яка живе в тому ж місті. Спочатку його мати жартувала, що попросить свою тітку організувати йому побачення. Дзян Сюй не сприйняв це серйозно, але, очевидно, він недооцінив потужну силу матерів у справі влаштування особистого життя своїх дітей. Ще більше його приголомшило те, що Юй Сінь додала: "Моя мама і тітка познайомилися в куточку для побачень у парку Сянджан." Дзян Сюй знав про цей куточок... Там постійно збираються вісімдесят відсотків батьків з міста А, одержимих ідеєю одруження своїх дітей, і рекламують своїх синів і доньок, неначе насіння кавуна або арахісу. Дзян Сюй уявив, як його фотографія може бути виставлена там, можливо, навіть з супроводом голосних закликів його тітки, і відчув, як його серце стискається, а в очах темніє. Юй Сінь, відверта та весела дівчина, ймовірно, помітивши чорні лінії на обличчі Дзян Сюй, засміялася і сказала: "Я й сама не вірила, що моя мама зможе знайти гідного чоловіка в куточку для знайомств у парку Сянджан. Коли мама показала мені твою фотографію, я подумала, що це фотошоп." Вона двічі глянула на Дзян Сюй і сказала: "Не очікувала, що насправді ти ще кращий, ніж на фото." Дзян Сюй з трудом вийшов з ніяковості, незграбно посміхнувшись: "Дякую, ти також дуже красива." Юй Сінь безцеремонно сіла, дістаючи з коробки, яку приготувала тітка Дзян, один контейнер за іншим, а потім звернулася до Дзян Сюя: "Разом їсти?" Їжа тітки була дуже смачною, Дзян Сюй також давно не їв домашньої їжі. Коли він раптом побачив коробку з яскравою їжею, у нього дійсно з'явився апетит. Вона сіла поруч, і вони, кожен тримаючи в руках по коробці з їжею, тихо їли. Через деякий час Юй Сінь раптом, тримаючи в зубах палички для їжі, запитала: "У тебе коли-небудь була дівчина?" Дзян Сюй похитав головою і відпив ковток білої рибної юшки. "Я чула від тітки, що... ти раніше залицявся до однієї лікарки у вашому відділенні?" - запитала Юй Сінь. Раніше, коли мама Дзяна дуже насідала з одруженням, Дзян Сюй відмахувався від неї, кажучи, що залицяється до Джона Лань. Він не очікував, що про це дізнається навіть його тітка. Він не володів таким талантом, як Шень Фан'юй, який міг говорити з людьми різними мовами, залежно від ситуації. Дзян Сюй не дуже вмів спілкуватися з незнайомими людьми на теми, не пов'язані з медициною. Він безпорадно сказав "ммм" Юй Сіні й замовк. "А що ви про мене думаєте? - Ю Сінь зрозуміла, що жінки-лікарі відійшли в минуле, як тільки почула його відповідь. Вона була прямолінійною жінкою, тому сказала прямо: "Я художниця, але завжди мріяла знайти чоловіка-лікаря. Оскільки моє коло спілкування доволі обмежене, мама вирішила допомогти мені та пішла на "майданчик для знайомств"." Це означає, що вона була досить задоволена Дзян Сюєм. Дзян Сюй, почувши це, на мить застиг. Він відклав палички для їжі й, обдумавши, сказав: "Вибачте, пані Юй, ви дуже чудова, але через деякі особисті та особливі причини я зараз не готовий до стосунків. Моя мама ще не знає про цю ситуацію, і мені дуже шкода, що вам довелося даремно йти." Ха! Не кажучи вже про те, що у нього досі психологічна травма після того, як він незрозуміло чому переспав з Шень Фан'юєм, і він не може розпочати нові стосунки протягом деякого часу. Не кажучи вже про те, що він вагітний! Чим це відрізняється між побаченням наосліп і фіктивним шлюбом[1]? Дзян Сюй не може цього зробити. Юй Сінь вислухала його і вираз її обличчя став трохи дивним: "Немає проблем, — сказала вона, — кінець кінцем, ми ж лише недавно познайомилися." "Добре, пані Юй, — Дзян Сюй вийняв гаманець і простягнув Юй Сінь картку для паркування, — я забрав ваш час, і я не знаю, як відшкодувати вам витрати на дорогу. Це картка для паркування нашої лікарні, нова, на 200 годин." Дзян Сюй був прагматичною людиною і не бачив нічого поганого в тому, щоб подарувати дівчині, з якою він вперше зустрівся, паркувальну картку для лікарні. Юй Сінь же вперше бачила, щоб на побаченні дарували паркувальну картку. Вона здивувалась і, відмахуючись, відмовилась: "Це... не потрібно." Дзян Сюй глянув у вікно і пробурмотів: "Стоянка в Дзіхва дуже дорога, візьми її." Паркування в лікарні Дзіхва дійсно дорога. Без внутрішньої картки година коштує тридцять юанів, і навіть при такій ціні місць часто не буває. Просто... Юй Сінь кинула погляд на Дзян Сюй. У чоловіка були тонкі губи, і з того моменту, як він зайшов, на його обличчі не було майже жодних емоцій. Його обличчя було красивим, але чи то через окуляри, чи через його характер, воно завжди створювало відчуття неприступності. Ю Сінь спочатку думала, що Дзян Сюй — це "квітка на високій горі", не очікувала, що він виявиться таким приземленим, навіть буде обговорювати за спиною платню за стоянку у своїй лікарні. Тому вона без жодних сумнівів взяла паркувальну картку, посміхнулася Дзян Сюю і сказала: "Тоді у відповідь я намалюю тобі картину, коли повернуся." Вона відкрила інтерфейс Weibo[2] і протягнула його Дзян Сюю: "Підпишись на мене." Дзян Сюй на мить замовкнув: "Що це за додаток?" Юй Сінь на мить розгубилася, мовчки прибрала телефон. Раптом їй здалося, що молодий Дзян Сюй і її дідусь, який користується телефоном для людей похилого віку, вмить стали схожими. Вона одразу ж забула про неприємність відмови. Вона стиснула губи і невпевнено запропонувала: "Може, тоді я роздрукую їх і надішлю тобі?" "Не турбуйся.", - відповів Дзян Сюй. Він рідко фотографувався і не дуже цим переймався. Окинувши їх поглядом, він побачив, що обидві майже закінчили їсти, і запитав: "Можу я вже забирати?" "Я допоможу.", - підвелася Юй Сінь. Коли вона збиралася допомогти, раптом з'явився непроханий гість, який штовхнув двері й з саркастичною посмішкою сказав: "Чув, що твоя дівчина приїхала, я вирішив подивитися." Картонна коробка від молока, описавши дугу в повітрі, приземлилася в сміттєвому баку. Чоловік з натягнутою посмішкою, одягнений в бежеву сорочку з чорним гольфом під нею, мав струнку й елегантну статуру. "Дзян Сюй, не представиш?" Автору є що сказати: Несерйозна, не пов'язана з сюжетом мінісценка. Парк "Сянджан", куточок для знайомств. Грімким голосом тітка Дзян: "Пиво, газовані напої, мінеральна вода, арахіс, насіння, вісім скарбів! Проходьте, не пропустіть свій шанс! Подивіться на цього чудового чоловіка! Всього за 998 юанів ви можете забрати додому молодого, красивого акушера-гінеколога Дзян Сюя!" Шень Фа'юй, тримаючи в зубах молоко, дивиться на тітку: "Це ти розпускаєш плітки про мою дружину?" Тітка Дзян: "?" п/п: [1] Фіктивний шлюб - це шлюб, який укладається з метою отримання переваги, наприклад, імміграційного статусу або громадянства, а не з метою створення справжніх подружніх стосунків. У багатьох країнах фіктивні шлюби є незаконними, і ті, хто їх укладає, можуть зіткнутися з кримінальним переслідуванням або депортацією. [2] Weibo, раніше відомий як Sina Weibo (кит.: 新浪微博; піньїнь: Xīnlàng Wēibó) - китайський веб-сайт мікроблогів. Він був запущений корпорацією Sina 14 серпня 2009 року.
Читати
Відгуки
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!