P.S.: Ти не хочеш... жити зі мною?

Зовні вирувало життя: натовп, тисячі вогнів, здалеку доносилися звуки торгівлі та крики. А в машині панувала тиша, така, що можна було почути, як падає голка.

Після довгої мовчазної напруги Дзян Сюй промовив, порушуючи тишу: "Відвези мене до лікарні."

Він не відповів прямо на питання Шень Фан'юя, а натомість вдався до невідхильного аргументу: "У мене нічне чергування."

"Ти сьогодні вночі на нічній зміні?" - Шень Фан'юй був приголомшений.

Дзян Сюй кивнув: "Так, я збирався повернутися на чергування після того, як прийму ванну вдома." - йому не дуже подобалися душові кімнати в лікарні, а операція закінчилася рано, і його будинок був недалеко від лікарні, тому він міг повернутися, щоб переодягнутися.

Шень Фан'юй, усвідомивши, що він зробив щось не дуже гуманне, замовк: "...."

Після підвищення до заступника головного лікаря Дзян Сюй перейшов на роботу в другу зміну. Згідно з правилами лікарні Дзіхва, він все ще мав жити в лікарні, але його зазвичай кликали лише в складних ситуаціях, з якими не могли впоратися лікарі першої зміни. Тому його робота стала значно легшою, іноді лікарям другої зміни щастило й вони могли спати всю ніч.

Хоча Дзян Сюй був невдахою, і під час його нічних чергувань завжди траплялися серйозні випадки, він все ж таки щиро молився богу нічної зміни біля дверей другої чергової кімнати.

Богом нічної зміни в їхньому відділенні було сім яблук, складених разом, які символізували мир протягом семи днів тижня. Кажуть, що це може зробити нічну зміну трохи спокійнішою.

"З якого це часу ти почав захоплюватися феодальними забобонами? Я пам'ятаю, ти раніше ставився до цього з презирством, Шень Фан'юй, який йшов за ним, був вражений, коли побачив, як Дзян Сюй без жодних емоцій молиться богам, — і до того ж ти зовсім не здаєшся вірянином."

"Відколи я завагітнів, я постійно молюся."

Очі Шень Фан'юя раптом затремтіли.

Дзян Сюй наполовину сперся на спинку ліжка, випив кілька ковтків гарячої води, взяв планшет, щоб підготувати PPT до завтрашнього заняття, і, побачивши, що Шень Фан'юй все ще стоїть там, здивовано запитав: "Чому ти ще не йдеш?"

Шень Фан'юй кинув погляд на його білу воду: "Невже ти не вважаєш, що ця гидота несмачна?"

Дзян Сюй, не зволікаючи, закинув голову і одним махом випив кілька ковтків звичайної води, яку зневажливо назвали гидотою, його губи все ще блищали від води: "Мені нормально."

"Ти ще не збираєшся спати?" - запитав Шень Фан'юй.

Нічна зміна дає можливість поспати, коли є така можливість. Дзян Сюй знову глянув на планшет: "Завтра я йду на заняття в Медичний університет A, мені ще раз треба переглянути матеріали." - після підвищення до заступника головного лікаря він також мав працювати за сумісництвом у Медичному університеті A, де у нього були лекції.

"Скільки занять?"

"Чотири, — сказав Дзян Сюй, — з восьмої до дванадцятої."

Лікарі акушерсько-гінекологічного відділення, які ходять викладати, одноголосно вважають, що вести заняття втомленіше, ніж робити операції. Хоча для них стало звичним йти на операцію після нічної зміни без відпочинку, але йти на заняття після нічної зміни — це просто нестерпно.

Лікарям не вистачає часу на перерви через щільний графік між лікарнею та університетом, тому заняття зазвичай проводяться блоками.

Під час операцій можна хоча б трохи відпочити, а ось на лекціях доводиться стояти весь час. Навіть великі перерви використовуються не для того, щоб відповісти на запитання студентів, а для того, щоб вислухати зауваження від членів методичної комісії.

Одна людина безперервно говорила протягом декількох годин, і навіть льодяники для горла не допомагали. Був випадок, коли лікар розповідав студентам про інфаркт міокарда, а сам раптово зазнав інфаркту і його забрали до реанімації.

Шень Фан'юй раптово підійшов на кілька кроків ближче і вирвав планшет з його рук.

Дзян Сюй здивовано глянув на нього і почув, як Шень Фан'юй сказав: "Спи, я тебе зміню."

"Моя нічна зміна буде нелегкою.", - зітхнув Дзян Сюй.

Він був відомий тим, що до нього завжди привозили багато пацієнтів.

Шень Фан'юй сховав планшет Дзян Сюя за спину і, наслідуючи манеру говорити з дітьми, сказав: "Спи, спи, — промовив він, — у мене щаслива рука, сьогодні вночі точно буде спокійна ніч. Якщо ти не віриш, можеш поспати тут."

"А ти?"

У кімнаті для чергування було лише одне ліжко.

"Я почергую всю ніч, — сів за стіл Шень Фан'юй, — вже давно не грав у ігри."

Він з нетерпінням відкрив планшет Дзян Сюй. Дзян Сюй ніколи не ставив пароль на свій телефон чи планшет, навіть фоном був стандартний системний, чистий і нічим не примітний. Шень Фан'юй з подивом виявив, що на планшеті Дзян Сюй є гра, яка була дуже популярною понад десять років тому.

Тоді ця гра була комп'ютерною, а тепер вже й мобільною.

Дзян Сюй дозволив йому тримати свій планшет і грати, не заперечуючи. Він перевернувся на інший бік, збираючись подрімати, коли Шень Фан'юй раптово вигукнув: "Дзян Сюй, лише одна хвилина, а мене вже вбили! І це в зоні для новачків!"

Планшетний акаунт зовсім новий, очевидно, Дзян Сюй також не дуже багато грав.

Шень Фан'юй дивився на екран, де помер його персонаж, і з гнівом на обличчі пробурмотів: "Чорт, це все через тебе! Зараз я нічого не можу робити, окрім роботи!"

"На столі лежить книга "The Biology of Cancer"[1], - недбало кинув Дзян Сюй, — можливо, вона допоможе тобі усвідомити, що і з твоїми робочими здібностями не все гаразд."

"...... " - Шень Фан'юй глянув на товстелезний том, товстіший за словник, на мить замислився, потім вирішив відкласти планшет, відкрити підручник і зануритись у світ знань.

Ця книга — класичний твір з онкології, англійською мовою, яка завжди була маяком для наукових досліджень в галузі раку. Проте, читати її дійсно складно. У товстих сторінках книги було закладено кілька аркушів паперу з замітками, зробленими Дзян Сюй.

Коли Дзян Сюй читав, його почерк був акуратним, але зараз він стає все більш недбалим. Проте, будучи лікарем, Шень Фан'юй без проблем розбирав його записи. Читаючи їх разом із нотатками Дзян Сюя, Шень Фан'юй швидко ввійшов у курс справи і непомітно для себе забув про плин часу.

Чи то через його удачу, чи просто так вийшло, але цієї ночі було незвично тихо. Лише ближче до півночі надійшов дзвінок із першої лінії, де повідомили про пацієнтку з передчасним відшаруванням плаценти та ризиком сильної кровотечі.

Шень Фан'юй, відповівши на телефонний дзвінок, негайно вийшов з кімнати. Хоча він відповів досить швидко, все ж таки шум розбудив Дзян Сюй. Спочатку він хотів запитати, що сталося, але Шень Фан'юй одразу ж кинув: "Спи спокійно, все гаразд."

Невідомо, чи то його слова мали якусь магічну силу, але Дзян Сюй, який завжди мав чуткий сон, справді заснув.

Коли Шень Фан'юй повернувся, вже майже світало. Пацієнтка з передчасним відшаруванням плаценти та її дитина були живі та здорові, і до того ж це була двійня — хлопчик і дівчинка.

Пологи схожі на відкриття скарбнички, і акушери завжди вважають народження двійні радісним першим призом.

Шень Фан'юй з радістю хотів розповісти Дзян Сюй, але знову побачив, що він спить. Він хотів написати йому повідомлення на телефоні, але боявся, що звук сповіщення його розбудить. Зрештою, трохи повагавшись, він зірвав аркуш паперу для нотаток з офісного столу, але коли почав писати, його ручка раптом зупинилася.

Відколи у нього виникло бажання ділитися з Дзян Сюйєм?

Шень Фан'юй трохи помовчав, а потім кинув ручку і зім'яв папір, кинувши його у смітник.

Ігри на планшеті Дзян Сюя — це те, в чому вони колись були дуже добрими.

Вперше він зустрівся з Дзян Сюєм не в аудиторії А медичного університету, а в інтернет-кафе міста Б. Того року, після закінчення випускних іспитів, він навіть не зняв шкільну форму, а пішов в інтернет-кафе і замовив нічний пакет.

Коли він пішов за карткою, щоб вибрати місце, він помітив у натовпі хлопчика, який також не встиг зняти шкільну форму. Шень Фан'юй з першого погляду впізнав, що це учень шостої школи.

Школа №4, де навчається Шень Фан'юй, та інша престижна школа №6 - це два найкращі ліцеї міста B. Їхні результати завжди йдуть ніздря в ніздрю, і щороку вони вивішують транспаранти, декларуючи себе найкращою школою міста. Це спричинює плутанину, адже ніхто не знає, яка ж школа насправді є першою.

Ці дві школи постійно змагаються одне з одним. Одного року школа №6, прислухавшись до думки учнів, змінив виробника шкільної форми. Замість старої, вільної та безформної спортивної форми, вони запровадили червоні бейсболки, які дійсно надавали учням більш охайного вигляду.

Четверта середня школа, побачивши це, негайно зв'язалася з тим же виробником і, навіть не змінюючи фасон, лише трохи змінивши емблему школи, також замінила свою шкільну форму на бейсболки. Звичайно, щоб уникнути плутанини, керівництво школи змінило колір форми на синій.

Спочатку червоний і синій кольори були поширеними для шкільної форми, але після зміни фасону стало дуже легко відрізнити учнів цих двох шкіл, адже вони носили однакові червоні та сині бейсболки.

Шень Фен'юй сидів поруч з хлопчиком у червоній шкільній формі, а інша сторона навіть не кинула на нього погляд, його пальці летіли, а дії були досить плавними й красивими.

Він грав у популярну онлайн-гру. Як тільки раунд закінчився, Шень Фан'юй запропонував: "Разом?"

"Не з новачками.", - кинув у відповідь опонент.

"Якраз до речі, — Шень Фан'юй поклав руку на спинку стільця опонента, — я теж."

Двоє людей, сповнені азарту, вирішили зіграти разом. Несподівано для себе, вони виявили, що грають напрочуд злагоджено, ніби давно знайомі. Гра захопила їх настільки, що вони просиділи всю ніч.

Прокинувшись вранці після короткого сну, вони побачили перед собою власника комп'ютерного клубу, який тримав у руках стопку газет. Він з ентузіазмом запропонував: "Хочете купити?"

"Як здав?" - кинув Шень Фан'юй олівець, з посмішкою глянувши на новоспеченого друга.

Новий друг анітрохи не скромничав: "Зустрінемося в газеті."

У ті часи, коли смартфони ще не були такими популярними, основним джерелом інформації для жителів міста B була газета "B City Daily"[2]. Ця газета-лідер щороку публікувала на 14 сторінці фотографії переможців міських олімпіад з математики та літератури.

Шень Фан'юй здивовано підняв брову: "Як тебе звати?"

"Дзян Сюй."

Це був перший раз, коли він чув ім'я Дзян Сюй, але не знав, що вони вже давно стали темою обговорень директорів шкіл №4 та №6 у незліченних спільних тестах. Навіть директори шкіл обох боків не раз сперечалися, хто ж з них стане кращим учнем з математики та фізики.

"Шень Фан'юй, — не чекаючи, поки новий друг запитає, він представився, — бачили в газеті." Він підвівся, взяв шкільний піджак, що висів на спинці стільця, і накинув його на передпліччя, з викличною та зухвалою посмішкою на обличчі: "Втім, не я тебе бачив, а ти мене."

Тоді ніхто не міг уявити, що через місяць з лишком фотографії цих двох людей з'являться одночасно в "B City Daily", зліва і справа, немов на весільному запрошенні.

Заголовок чітко показує переможців: "Два чемпіони з математики з'явилися в місті Б!" Журналісти газети навіть надрукували сенсаційний підзаголовок під ним жирним шрифтом:

- Четверта та Шоста школи знову змагаються, хто ж із близнюків найкращий!

Двоє чемпіонів з математики, які одночасно з'явилися на першій шпальті газети, стали темою для обговорень у багатьох жителів міста Б протягом того періоду. Не багато хто звертав увагу на занадто провокаційну назву статті, але, як несподівано виявилося, вона стала пророчою, передбачивши багаторічне суперництво між Шень Фан'юєм та Дзян Сюй, яке тривало протягом наступних десяти років.

Колись улюблені ними ігри були остаточно забуті. Після того, як їх перетворили на мобільні, Дзян Сюй і Шень Фан'юй, які вже багато років не грали в ігри, остаточно втратили до них інтерес. 17-18-річні хлопчики, які колись азартно билися перед екранами комп'ютерів, остаточно забуті. Залишилися лише два нудні лікарі, життя яких було тьмяним і позбавленим будь-яких захоплень окрім роботи.

Медицина потребує таланту, але ще більше потребує повторення.

Це те, що потребує багато-багато часу.

"Якби ми не були однокурсниками, всі ці роки могли б бути легшими."

Шень Фан'юй здивувався, на його обличчі з'явився вираз складної емоції, ніби він згадав щось з минулого.

Він запитав: "Ти шкодуєш?"

Дзян Сюй не відповів йому.

Шень Фан'юй з посмішкою похитав головою і збирався вже сісти, як раптом Дзян Сюй глухо застогнав. Шень Фан'юй зблід, побачивши, що Дзян Сюй зморщився, а його лоб вкрився холодним потом. Він підібгав одну ногу і мимоволі обхопив її руками, ніби від сильного болю.

Шень Фан'юй одразу зрозумів, що у нього судома литкового м'яза. З розвитком вагітності ранні ознаки вагітності у Дзян Сюя трохи покращилися, але через те, що плід почав рости швидше, його організму не вистачало кальцію, що призвело до частих нічних судом.

Він обхопив його руками за ноги та почав повільно, але впевнено їх розминати. Його рухи відрізнялися від хаотичних маніпуляцій Дзян Сюя — вони були більш чіткими й точними. Незабаром брови Дзян Сюя розгладилися, і він ніби трохи оговтався.

"Часто болить?" - запитав він.

Дзян Сюй був у напівсонному стані й лише невиразно пробурмотів: "Угу." - на його слова.

Дзян Сюй мав неабияку витримку. Вдень, навіть у найважчий період раннього токсикозу, на його обличчі ніколи не проступало жодної тіні слабкості. Він часто змушував Шень Фан'юа забувати, що той виношує дитину.

Лише вночі на його обличчі мимоволі з'являлися сліди втоми та виснаження, які свідчили про те, як нелегко йому дається вагітність.

"Спи, — сказав Шень Фан'юй, — я буду з тобою. Якщо знову заболить, я тобі натисну."

Дзян Сюй ніби почув, ніби ні. Він трохи подумав, потім відмовився від думки і знову заснув.

А Шень Фан'юй дивився на нього з трохи складним виразом обличчя.

Коли Дзян Сюй прокинувся вранці, Шень Фан'юй вже пішов до офісу. Він машинально потягнувся за своїм телефоном, але натомість побачив на столі біля ліжка склянку молока. Він простягнув руку і доторкнувся до склянки. Молоко було не холодним і не гарячим, а саме теплим.

Під склянкою молока лежав папірець з написом

"Випий це перед тим, як йти на заняття, у тебе трішки нестача кальцію.

P.S.: Вчора приймав пологи з передчасним відшаруванням плаценти, народилася двійня — хлопчик і дівчинка!"

Шень Фан'юй писав чітко й виразно, його слова немов пронизували папір. Погляд Дзян Сюй затримався на рішучій окличній позначці, і в його очах промайнув ледь помітний блиск.

Розглядаючи текст на просвіт, він раптом помітив, що на звороті, здається, також є слова.

Перевернувши аркуш, він завмер.

P.S.: "Ти не хочеш... жити зі мною?"

п/п:

[1] Я захотів залишити оригінальну назву, а перекладається воно, як Біологія раку.

[2] А тут вирішив взяти англійську назву перекладається, як B місто: щоденні новини.