Після того, як вчитель Дзян того дня мене розкритикував, я пішов вивчати та досліджувати це питання.

Через місяць. Кабінет номер два гінекологічного відділення.

Дзян Сюй і Шень Фан'юй майже одночасно скинули білі халати і підвелися. Один вийшов через передні двері, інший — через задні. Вони йшли назустріч один одному по двох протилежних кінцях коридору і зникли за рогом.

Дзян Сюй тримав у лівій руці наполовину з'їдений пакет каші швидкого приготування, а правою рукою перевіряв свою електронну пошту. Коли він щойно зайшов на підземний паркінг, то здалеку побачив Шень Фан'юя, який ще хвилину тому йшов у протилежному напрямку.

Він замислився на кілька секунд, відійшов на кілька метрів убік, але Шень Фан'юй сів у машину, різко повернув кермо і зупинився перед ним. Він опустив вікно, ліктем сперся на дверну раму і підморгнув Дзян Сюю: "Нова машина, гарна, правда?"

У них обох було спільне захоплення, яке поділяли більшість чоловіків у світі — любов до машин.

Як і очікувалося, після слів Шень Фан'юя Дзян Сюй одразу ж кинув погляд на його нову машину.

Яскраво-жовтий, трохи зухвалий. Цей колір не подобається Дзян Сюю, але модель... це нова модель бренду, про яку він мріяв давно. Проте через заклопотаність, а потім через несподівані клопоти з дитиною, у нього досі не було можливості сходити в 4S-магазин[1] і протестувати машину.

Шень Фан'юй, немов читаючи його думки, вийшов з машини й відкрив двері пасажирського сидіння: "Хочеш спробувати?"

З того часу, як вони посварилися з Шень Фан'юєм, протягом місяця вони майже не розмовляли. За винятком офіційного обміну робочими питаннями, Шень Фан'юй лише надіслав повідомлення "Мати та дитина в порядку" після пологів Лілі.

Як не смішно, але першим, хто повідомив йому радісну новину, хоча вона й стосувалася сестри, виявився Шень Фан'юй.

Ці два місяці Шень Фан'юй неухильно дотримувався своєї фрази "тримайся від мене подалі", тому це було вперше, коли він сам підійшов до нього.

Дзян Сюй кинув на нього погляд і сказав: "Якщо й пробувати, то хіба що з місця водія."

"Я ж ключ навіть не вийняв, що ти робитимеш, якщо я поїду? - Шень Фан'юй наче щиро хвилювався. - Я вже й двері тобі відчинив, так що не відмовся, сядь!"

У Дзян Сюя в очах читалося деяка невпевненість, він все відчував, що у Шень Фан'юя недобрі наміри.

"Якщо не збираєшся їздити, то не треба.", - знизав плечима Шень Фан'юй, збираючись зачинити дверцята. Дзян Сюй негайно підняв руку, щоб їх заблокувати, і холодно глянув на Шень Фан'юя: "Хто не збирається?"

Він зовсім забув, що лише три місяці тому Шень Фан'юй вже обдурив його за допомогою методу "виклику на сміливість".

Він обійшов Шень Фан'юя і підійшов до нього спереду, збираючись сісти. Раптом Шень Фан'юй схопив його за зап'ястя ззаду. Оскільки в Дзян Сюя в руках були речі, він не встиг зреагувати. "Клац!" - пролунав звук, і зап'ястя стало холодним. Поки він був приголомшений, Шень Фан'юй одним ривком запхав його на пасажирське сидіння, застебнув ремінь безпеки, сів за кермо і зачинив двері.

Дзян Сюй був пристебнутий ременем безпеки, його руки були заковані в наручники за спиною. Він смикнув руками й без жодного виразу обличчя глянув на Шень Фан'юя: "Звідки у тебе наручники?"

"З магазину самообслуговування."

Гаразд, презервативи він купити не зумів, а ось з покупкою секс-іграшок виявився дуже досвідченим.

Шень Фан'юй, немов читаючи його думки, відповів: "Після того, як вчитель Дзян того дня мене розкритикував, я пішов вивчати та досліджувати це питання."

"Ти що, з глузду з'їхав?" - оцінив Дзян Сюй.

Шень Фан'юй поставив свою кашу між двома сидіннями, засунув телефон назад до кишені верхнього одягу й засміявся: "Вибачте, я просто виконую чиєсь прохання."

Яскраво-жовтий спортивний автомобіль мчав по шосе. Дзян Сюй мовчки слухав веселу музику в салоні, глибоко розмірковуючи над тим, як позбутися тіла Шень Фан'юя.

Автомобіль повільно зупинився на стоянці приватної лікарні Кандзя. Тан Ке з сяйливою усмішкою підійшов до нього, зауваживши, що все ж таки лікар Шень найефективніший.

Після того, як Дзян Сюй дізнався про вагітність, Тан Ке тричі нагадав йому прийти на обстеження на третьому місяці. Проте, коли час настав, він на всі його запитання відповідав лише одним словом: "зайнятий".

Іншого вибору не було. З почуття відповідальності перед пацієнтом, лікар Тан зателефонував Шень Фан'юю. Той негайно засудив легковажне ставлення Дзян Сюй до свого здоров'я і пообіцяв негайно його привести.

Проте, коли двері пасажирського сидіння відчинились, Тан Ке замовкла.

"Чую, це ти все організував?" - Дзян Сюй поволі стиснув зуби.

На його обличчі не було жодної емоції, але це жахливо лякало Тан Ке. Він поспішно, тремтячими руками, почав розстібати його ремінь безпеки. Коли ж він побачив, що руки Дзян Сюй досі заковані в наручники, то різко вдихнув і мало не знепритомнів.

Шень Фан'юй справді не боїться смерті...

Цей винуватець зараз неквапливо вилазив з водійського сидіння, крутячи в руках ключі від наручників. Він подивився на Тан Ке і сказав: "Як бачиш, я непогано виконав свою задачу."

Це не просто добре, ви просто ризикуєте життям, виконуючи завдання. Тан не наважився й слова сказати, а відступив на три метри.

Як і очікувалося, в ту мить, коли наручники розстебнулися, Дзян Сюй різко обернувся, однією рукою схопив руку Шень Фань'юя, а правою рукою обхопив його за шию і з силою притиснув його обличчя до скла автомобіля.

Шень Фан'юй скривився від болю: "Легше!"

Саме коли Дзян Сюй збирався заговорити, Шень Фан'юй, скориставшись моментом його неуважності, раптово розвернувся, викрутив йому руки за спиною і притиснув до себе. Дзян Сюй зреагував, ударив його ногою по ногах, і Шень Фан'юй раптово втратив рівновагу. Він інстинктивно кинувся вперед, щоб схопити Дзян Сюя і притиснути його до себе, але коли вони вже майже впали на землю, він раптово розвернувся і помінявся місцями з Дзян Сюєм.

Пісок і пил здійнялися в повітря, коли Шень Фан'юй з глухим стуком впав на землю. Дзян Сюй впав на нього зверху. Шень Фан'юй інстинктивно підняв руку і вдарив Дзян Сюя кулаком по плечу. Той з глухим стогоном прийняв удар на себе.

"Чому ти не ухилився?" - Дзян Сюй дивився на нього, як на божевільного.

"Ти вже заспокоївся? - Шень Фан'юй, спираючись на землю ліктями, піднявся напівсидячи й подивився на Дзян Сюй, який сидів на ньому. Прохолодний осінній вітер тріпав його комір. Він кивнув на інше плече: - Не заспокоївся, бий сюди ще раз."

Гнів у Дзян Сюй раптово випарувався.

Він пирхнув, підвівся й сказав Тан Ке: "Хіба ми не збиралися на обстеження? - він глянув на годинник. - Ходімо."

п/п:

[1] Це тип магазину, де продаються автомобілі.