Оповідання. Ічіносе Хонамі: Обставини іспиту Ічіносе Хонамі

 

Середина літа на безлюдному острові. Учні класу B належним чином виконували свої ролі.

Це був другий день особливого іспиту. Я підвелася, почуваючись задоволеною гамаком, який власноруч змайструвала.

— Гей! Так, тепер все готово!

Я кивнула, дивлячись на зв'язані мотузки. Чіхіро-чян, яка стояла збоку і спостерігала за ходом робіт, також виглядала дуже щасливою.

— Як і очікувалося від Хонамі-чян! Дякую!

— Я можу допомогти в будь-який час, тому клич мене, коли в тебе виникнуть проблеми.

Коли я це сказала, Чіхіро-чян безтурботно посміхнулася і взяла мене за руки. В такі моменти вона виглядала милою, як молодша сестричка.

Раніше, коли Чіхіро-чян зізналася мені в коханні, я боялася, що це вплине на наші стосунки. Але наступного дня ці побоювання зникли, вона поводилася зі мною, як завжди.

Тому я скористалась моментом, відкрила своє серце і заговорила з нею, як раніше.

— Ічіносе-сан вправна в усьому. Чи є у тебе щось, що погано виходить? Наприклад, спорт абощо.

Ах-ха… навіть якщо я знаю, що вона не мала злого наміру, не треба так недбало додавати останнє речення!

— Тобі не здається, що бути кепською спортсменкою й так вже напрочуд фатально?

До того ж бути кепською... ну, тобто, бути кепською — це просто не бути вправною в цьому.

Замість того, щоб сказати вголос, я зберегла це маленьке виправдання в моєму серці.

Я впевнена, що швидкість мого бігу досить висока. На противагу цьому, здатність утримувати рівновагу, за яку відповідають моторні нейрони, — не моя сильна сторона.

Було багато випадків, коли я кидала або відбивала м'яч і той летів дуже криво, тому в класі з мене кепкували через це. Ууух, мені так сумно.

— Це зовсім не так. Як на мене, ця твоя сторона додає тобі багато балів милоти.

Мені було дуже ніяково, але Чіхіро-чян була дуже щаслива.

— Вах, припини, ідіоте, занадто холодно!

— Ва-ха-ха-ха! Ора-ора!

У супроводі звуку бризок води, що розліталися на всі боки, я чула, як хлопці кричали, граючись з водою.

— Всі чудово проводять час.

Спостерігання за цією невинною сценою неминуче викликало посмішку. Може, мені приєднатися до них?

— Сором. Хлопці просто купка негідників.

— Т-Та невже?

Це тому, що Чіхіро-чян не має почуттів до хлопців, чи тому, що у неї конфлікт з ними?

— Але всі чудово попрацювали. Хоча ніхто раніше не мав досвіду виживання на безлюдному острові, але вони впоралися з іспитом спокійно і без паніки.

Після того, як оголосили тест, люди зазвичай поринули б у хаос, але всі в класі взяли себе в руки й заспокоїлися. Це перевершило всі мої очікування.

Завдяки кожному з них, я також змогла проявити себе і зробити свій внесок у клас. Ось так ми складали іспит. Економивши бали й в водночас не забуваючи насолоджуватися канікулами.

— Гей, Хонамі-чян, після цього підемо до моря. Оскільки це рідкісний шанс, я дуже хочу поплавати.

— Тоді запросимо всіх і підемо разом.

— ...Хонамі-чян, якщо ти так хочеш, то я теж не проти.

Ем, чому ти дивишся мені в очі? І щоки в тебе наче горять!

— Але я думаю, що... удвох буде романтичніше.

Тільки не кажіть, що я все ще подобаюся Чіхіро-чян. Швидше за все, ця відповідь означає, що так!? Щ-Що ж мені робити!?

— Жартую. Не треба панікувати, — сказала Чіхіро-чян, сміючись.

Мабуть, вона побачила паніку мого серця наскрізь.

— Ти така негідниця. Я хвилювалася, бо сприйняла твої слова серйозно.

— Залишилося ще два з половиною роки. Тобі не потрібно хвилюватися. Але я обов'язково зміню серце Хонамі-чян до закінчення школи.

— Ем, саме так, саме так...

Захоплено кивнувши, я ще раз спокійно обміркувала те, що вона сказала хвилину тому, і тут все моє тіло завмерло.

— Га?