Колонія проти колонії, частина 21

Неодноразово стріляючи меншими, більш керованими гравітаційними бомбами, я зміг заблокувати одну сторону атаки, щоб усі інші могли зосередитися на іншій. Викопати Сару на даний момент стає все більш пріоритетним. Її рев, навіть похований під термітами, оглушливий. Вона, мабуть спричиняє там абсолютний хаос, але вона не зможе триматись вічно.

На жаль, минуло достатньо часу, щоб ворог прорвався до нашої нинішньої позиції, тому ми знову потрапляємо під вогонь з усіх боків. Коли вони з’являються прямо під, над і переді мною, стає неможливо втримати їх подалі використовуючи бомби. У цьому сценарії шанси втягнути себе всередину та отримати пошкодження власним заклинанням занадто високі. Я неохоче змушений припинити створювати їх.

Однак ця вправа була неймовірно цінною як навчальний досвід.

Я користувався гравітаційними бомбами на повну силу, стримуючи їх, щоб викинути їх лише в останні моменти як удар «все або нічого». Це був мій козир у боротьбі з моїми найсильнішими ворогами, і тому я не хотів витрачати гравітаційну ману, бажаючи стримати її, щоб закачати в мега-бомби, які я використав проти термітника чи Грокуса.

Потенціал кількох менших бомб був повністю ігнорований весь цей час, але тепер я усвідомлюю їх неймовірну користь. З моїм нинішнім резервуаром гравітаційної мани я, ймовірно, зможу кинути аж двадцять бомб такого ж розміру, як перша, яку я кинув у гніздо багатоніжок. Якщо я зможу оволодіти здатністю швидко створювати їх і викидати контрольованим чином, це буде надзвичайно корисно!

Гравітаційна мана повертається до корисності ще до того, як я отримав відповідну навичку! Я знав, що не помилився, коли повірив у неї.

Незважаючи на це, ми наразі у біді. Оскільки ворог насувається, у нас немає іншого вибору, окрім як згуртуватися та боротись з ним якнайщільнішим строєм. У той же час ми намагаємося прокласти тунель до Сари, буквально свердлячи вируючу стіну термітів.

Це не просто!

Оточені з усіх боків, ми відчайдушно боремося, щоб утримати позиції та не дати нескінченним хвилям термітів заполонити нас. Незабаром ми майже поховані під біомасою, залишеною переможеними ворогами, і ми загрібаємо їжу, коли маємо секунду часу, але нам неможливо встигнути за всім. Крініс вдається зібрати вражаючу кількість їжі в свої три пащі, але навіть після всього цього її занадто багато.

Якби вона могла швидко перетворити цю біомасу на більше плоті, це могло б стати ідеєю для її наступної еволюції. Однією з її ключових слабкостей є зменшення сил під час тривалих битв, але це можна було б подолати доступом до їжі, якби вона могла швидко здійснити це перетворення. Наразі їй потрібні кілька годин, щоб ця їжа поповнила її запас тіньової плоті.

У такому бою Крініс найкраща. Вона створила якомога більше кінцівок, щоб швидко нищити термітів, і це певною мірою працює. Там тисячі щупалець, і кожне махає та звивається, намагаючись схопити терміта та розірвати його на шматки, але ця стратегія не позбавлена недоліків. Вона не може точно контролювати так багато відростків одночасно, незважаючи на мутації та органи, які покращують її контроль. Використовуючи усі свої сили, Крініс, ймовірно, може використовувати до сотні щупалець одночасно, що божевільно, якщо про це подумати. У мене лише шість кінцівок, і я все ще іноді їх сплутую.

З тисячею щупалець, що в’ються навколо, багато з них працюють на повному автопілоті, який далеко не марний, але вкрай неефективний. Хоча ці «безглузді» щупальця все ще завдають шкоди, вони також руйнуються набагато швидше, ніж кінцівки, якими вона може маніпулювати як їй заманеться. Одним словом, атакуючі можливості Крініс стрімко слабшають.

«ГГГРРРРАААААА!»

Крихітка, з іншого боку, просто продовжує бити. Я знаю, що його витривалість падає, і йому доведеться припинити бути настільки ліберальним у використанні потужних ударів, але поки що він викладається на всі сили. Я, чесно кажучи, вражений тим, що він зміг витримати настільки довго! Кількість термітів, яких він переміг, має бути близькою до моєї загальної кількості, чого я не очікував. Зростання рангу його навичок дійсно підштовхнуло його на новий ешелон сили.

[Хороша робота, Крихітка! Продовжуй бити до кінця! Незабаром ми отримаємо допомогу!]

[ХАРРРР!]

Я дуже сподіваюся, що ми невдовзі отримаємо допомогу. Чим швидше, тим краще! Я не очікував, що буде так складно стримувати термітів, ще одна помилка в моєму судженні. Я впевнений, що Колонія зараз згортає ворога, як перський килим, але якщо вони не зроблять це достатньо швидко…

[Щойно ти його зарядиш, тобі потрібно буде знову використати свій лазер, Інвідія. Спробуй вбити якомога більше.]

[Я вб’ю їх ус-с-сіх!]

[Що ж, якщо ти зможеш, тоді чудово. Насолоджуйся.]

Я переношу увагу в інше місце.

[Сара? Ти мене чуєш? Як справи?]

Я намагаюся доторкнутися до її розуму, але все, що до мене повертається, це стіна болю та люті. Вона зараз у стані повного божевілля. Судячи зі звуків, які я чую, вона перетворилася на термітну молотарку, але я не знаю, скільки вона ще протримається.

[Хлопці, нам потрібно підримати Сару, і ми повинні зробити це прямо зараз. Я збираюся спалити свою витривалість, щоб пробити діру у рядах ворога, готуйтеся до подальших дій.]

Інші отримують мої слова, і я не втрачаю часу. Пірнаючи вперед, я замикаю свої щелепи, перш ніж використати свою найпотужнішу, знищуючу витривалість комбінацію!

УКУС ПУСТОТИ! УКУС ПУСТОТИ! УКУС ПУСТОТИ!

Три потужні укуси, що відбуваються один за одним, розривають величезну щілину в стіні термітів, випаровуючи велику частину ворогів перед нами, і ми пірнаємо в неї. Після цього моя витривалість різко падає, але це не важливо, нам потрібно викластися з усіх сил, поки ситуація Сари не стала більш небезпечною. З усіх боків оточені термітами, ми готуємося розпочати пекло, перш ніж вони встигнуть обрушитися на нас, але мене відволікає слабке відчуття чогось, чого я не очікував на межі моєї уваги.

Це гілкастоподібні?