Історія

Колонія відсахнулась від догани свого найстаршого й найшановнішого члена, наче її вкусили за вусики. Не так багато разів траплялося, щоб Найстарший прямо критикував дії та рішення своєї родини, але кожна така подія призводила до великих потрясінь і зміни парадигм, які назавжди змінювали курс Колонії.

Цей випадок нічим не відрізнявся.

Попереджені про неминучу катастрофу, якщо безрозсудну гонитву за розширенням будь-якою ціною не вдасться приборкати, рада та Колонія в цілому зробили крок назад та почали розмірковувати. Після завершення завоювання міста демонів Орпуле серед нас з’явилося величезне відчуття імпульсу, яке, як ми відчували, може завести нас глибше в Підземелля та катапультувати нас до широкомасштабного вторгнення в третій шар загалом. Лише коли ми зробили крок назад, коли зосередилися всередині, тріщини почали ставати очевидними.

Потреба в розвідці нових територій стала великою, надто великою. Потрібно було впоратися з великими ділянками тунелів і відкритих частин Підземелля, які потрібно було ретельно нанести на карту, вивчити ресурси та оцінити загрози як у другому, так і в третьому шарах, а це означало, що старі шляхи, які вважалися безпечними, були залишені. Навіть ті тунелі, що пролягали між головним гніздом і землями Голгарі, стали злочинно мало патрулюватися, і багато розвідників здригалися від думки про те, що міг би сказати Найстарший, якби вони пропустили вторгнення на цих маршрутах.

Ці недопустимі помилки були негайно виправлені, і вахта на всіх підходах до гнізд стала найвищим пріоритетом, як завжди і повинно було бути.

Але на цьому помилки не закінчилися.

Потреба та попит на металоконструкції, будівельні знання та магію землі були настільки великими в межах третього шару, що прогрес у інших проектах зупинився або навіть регресував. Найкращі ковані матеріали, вироблені різьбярями, використовувалися для створення ланцюгів і підйомників, необхідних для використання ліфтів для переміщення матеріалів між другим і третім шарами, що значно затримало будівництво воріт, необхідних для захисту новозбудованих гнізд. Там теж брак уваги та зосередженості мало не коштував Колонії дуже дорого. Відчайдушно прагнучи підштовхнути перенапружену робочу силу, різьбярі вийшли далеко за межі своїх можливостей, перевтомлюючись аж до краху, що змусило втручатися невидимих вартових. Цілі бригади будівельників були втрачені в тіні, їх не бачили днями, поки вони були змушені відновлюватися та повертатися до свого найкращого стану, змушені терпіти нелюдські періоди релаксації та відпочинку.

У цьому ще раз проявилася мудрість Найстаршого. Ніщо так не ганьбило різьбярів і команди мурах-будівельників, як низька майстерність, приклади якої можна знайти всюди в їхніх останніх роботах. Коли Колонія вирішила консолідуватися, різьбярі знову присвятили себе прагненню досконалості, зносячи все, що вони побудували з найменшими відхиленнями, і будуючи все знову з нуля. Сповнені праведного вогню через необхідність виправляти власні помилки, стандарт, якому вони прагнутимуть відповідати з цього моменту, було встановлено протягом цього місяця.

Так само і доглядачі були змушені зробити крок назад та обдумати свої рішення. У нескінченній боротьбі та розширенні території Колонії вони виростили багато личинок, щоб ті стали чудовими солдатами, розвідниками та генералами. Безмежна потреба Колонії в робітниках, які займалися будівництвом, спонукала їх виростити величезну кількість різьбярів. Критично важливо для обох цих починань є те, що магів також масово випускали з академій.

Проте інші касти були недостатньо представлені. Цілителі були перевантажені роботою, все більше і більше поранень доводилося зцілювати самостійно, лише з невеликою допомогою біомаси, щоб пришвидшити процес. Формувачі ядер використовувалися, щоб закрити прогалини, утворені відсутністю розвідників і солдатів у верхніх шарах Підземелля, але це змусило їх скоротити свої широкомасштабні експедиції зі збору ядер, створивши дефіцит у постачанні Колонії. Найгірше те, що доглядачі з’ясували, що вони самі більше не в змозі підтримувати вимоги Колонії, оскільки були настільки рішучими виконати замовлення інших каст, що вони самовіддано нехтували своєю власною.

Протягом цього місяця відбувся ретельний і прискіпливий перегляд усіх завдань, пов’язаних з доглядачами, перш ніж було встановлено реструктуризацію та зміцнення касти. Ніколи більше вони не підведуть молодих робітників, які залежать від їхнього догляду. Завжди повинен залишатися запас для наступного покоління. Це було найважливішим.

У всіх роботах Колонії ці помилки та недоліки були виявлені та швидко виправлені. Наче розплавлена сталь, Колонія очищалася знову і знову, видаляючи недоліки та роблячи все необхідне, щоб вони ніколи не повторювалися. Лихоманкова енергія охопила кожного члена, коли вони усвідомили, наскільки близько вони підійшли до катастрофи, і наскільки величезний обсяг роботи потрібно було виконати, щоб забезпечити майбутнє сім’ї, не залишаючи жодних прогалин для їхніх ворогів.

Це була справжня мудрість Найстаршого, справжній урок, прихований у докорі, який вони винесли. Щоб розширити територію та владу Колонії дійсно була потрібна величезна кількість роботи, але для того, щоб зробити це бездоганно, не залишаючи прогалин, якими могли б скористатися інші, потрібно було набагато більше.

Прагнучи досягти успіху та швидкого розвитку, намагаючись прийняти те, що ми вважали більшим викликом, ми насправді уникали справжньої праці і були лінивими.

Що не було допустимо.

Також у цей час Колонія завершила нанесення на карту еволюцій четвертого рангу, предмет тисяч годин ретельного дослідження. Списки еволюцій були переглянуті, а кожен орган і можливі мутації досліджувалися, щоб побачити, що найкраще відповідає потребам Колонії. Для кожної касти дві основні варіації стали еволюціями за замовчуванням, коли не були потрібні більш спеціалізовані еволюції.

Солдати були двох основних типів: наступ і захист. Усі солдати були витривалими та сильними, з потовщеним панциром, посиленими щелепами та додатковими м’язами на голові для живлення їхніх щелеп. Проте оборонні битви, які вела Колонія, продемонстрували потребу в більш витривалих солдатах. Вища міцність, регенеруюче покриття, вроджений спосіб зцілення, стійке до магії покриття панцира, ці мурахи робили все можливе, продовжуючи еволюціонувати, щоб загартуватися від усіх видів атак. Наступаючі солдати, не жертвуючи своєю живучістю, зосередилися на посиленні пробивної сили своїх щелеп, щоб навіть броня Легіону не могла встояти проти них, якщо вони знову потраплять з ними в битву. Потовщені м’язи, загострені та розширені щелепи, покриття щелепи, що зменшує тертя, загартовані кислотою краї щелеп та зміцнені ноги. Ці мурахи були як живий меч Колонії, сповнений рішучості розрубати все, що стане у них на шляху.

Розвідники розділилися на два основних типи, зосередившись на швидкості та дальньому обстрілі. Хоча обидва залишалися швидкими, швидший з них спеціалізувався на віддаленні від гнізда, брав участь у діях швидкого реагування та використовував свій обтічний профіль тіла і гіпермобільні ноги для досягнення справді абсурдної максимальної швидкості. Використовуючи хамелеонове покриття панцира, вони скритні та здатні залишатися непоміченими навіть проти магічних засобів. Приділяючи свою увагу стилю бою «бий-біжи», інший основний тип розвідника присвятив себе нанесенню шкоди з часом, використовуючи свою високорозвинену та потужну кислоту разом зі своїми стріляючими органами під високим тиском, щоб досягти приголомшливої точності на великих дистанціях. Хоча й більші, ніж їхні сестри, ці мурахи не мають потреби наближатися до своїх ворогів, шпигуючи та стріляючи в них з великих відстаней.

Переклад твору нарешті догнав автора на розділі 1400. 
Якщо тебе цікавить придбання всіх випущених автором розділів твору, а також усіх наступних по мірі написання, заходь у телеграм і замовляй всього за 300 грн. 
Там також з'являються повідомлення про нові розділи одразу при їх випуску.