Схоже, що вони тут головні, якщо я не помиляюся. Ці троє випромінюють таку ауру. Хоча я не можу сказати, що схвалюю те, як вони дивляться на мене звисока, наче я якась комаха, яку вони, можливо, хочуть розплющити. Я набагато цінніший вид комахи! Мураха набагато благородніша, набагато гідніша за будь-яких дурнів, що ховаються під вашим холодильником! Їхні холодні та розважливі очі не сповнюють мене теплими почуттями, щось підказує мені, що ця розмова не стане однією з моїх улюблених.
Тому що я впевнений, що вони тут, щоб побалакати, все-таки їм потрібно оцінити товар, інакше як вони могли б зробити обґрунтоване судження щодо його вартості. Ці божевільні дбають лише про одне: зробити монстра якомога сильнішим і запустити його в центр Підземелля в надії, що він проб’є все на своєму шляху, щоб піднятися до найпотужнішого рівня монстрів, що взагалі існує. Як би мені не подобалася хороша гармата, я не впевнений, що хочу бути гарматним ядром!
Мені доведеться почекати і подивитися, який вибір вони мені дадуть. Я не думаю, що зможу вирватися з цього місця, тож на даний момент мені залишається лише спробувати втекти або виконувати їхні вказівки. Я не можу не проклинати свої неправильні рішення, що призвели до такого результату. Можливо, якби я був більш жорстоким і боровся, щоб убивати з самого початку, я б втік, повернувся б до своєї колонії і був би там у безпеці. Але ні, миролюбний Ентоні хотів вислизнути, не викликавши ворожнечі. І куди це мене привело?! Прямо в долоні цих сектантів!
Терпіння, Ентоні. Не потрібно сходити з розуму. Мені потрібно справити хороше перше враження на цих дурнів, щоб вони негайно не нокаутували мене і не згодували мою дорогоцінну біомасу якійсь гієні, яку вони тримали тут останні сто років.
[Твій ентузіазм щодо перспективи досягнення мрії про наше товариство, безперечно, надихає,] пролунав сухий тон того, хто, на мою думку, є лідером цих трьох, жінка в центрі, [але ти повинен розуміти, що ми не можемо прийняти твою відданість за чисту монету. Щоб продемонструвати твою щирість, потрібен більш солідний внесок.]
[Але я настільки щирий, що моя щирість аж зашкалює. Я так сильно хочу бути древнім, я вже переміг кандидата через чисту заздрість!]
Ентоні, ти гладкіший за равлика в маслі! Не могло бути краще.
[Ми чули про твій тріумф над звіром, відомим як Гарралош. Я мушу запитати, чи не хвилювало тебе знищення іншого подібного тобі?]
Ох. Каверзне запитання. Я не хочу здаватися надто кровожерливим, але також не хочу здаватися надто миролюбним. Якщо я поясню, що вона погрожувала моїй сім’ї, тоді вони можуть вимагати пояснити, чому я став на захист колонії «безмозких» мурах. Чим менше часу витрачається на обговорення колонії, тим краще. У мене таке відчуття, що ставлення Граніна до моєї родини було б набагато менш легковажним, якби він зрозумів, що я зробив, щоб зробити їх розумнішими.
Останнє, що я хочу зробити, це розв’язати якийсь хрестовий похід проти моєї родини!
[Гарралош погрожувала мені прямо і пройшла довгий шлях, щоб вполювати мене. Я відмовився вічно ховатися від неї. Мені не подобається той факт, що мені довелося знищити її, але я також не шкодую про це. Вона сама нав’язала мені цю битву, коли могла цього не робити.]
[Ти не береш відповідальність за свої дії?]
[Я цього не казав.] Ці люди хитрі! [Я сказав, що не шкодую про свій вибір.]
[Цікаво.]
Троє з них дивляться на мене на мить, можливо, радячись між собою, поки я пітнію всередині. Що саме вони хочуть від мене? Якби я це знав, то мав би набагато краще уявлення про те, як їм відповідати.
[Монстр,] цього разу пролунав інший голос, грубий і сповнений гніву, [що, на твою думку, робить наймогутнішу істоту?]
Дивне запитання... Я маю на увазі... Звідки я можу знати? У мене, звичайно, є власні ідеї, але я не можу з упевненістю сказати, що вони будуть найкращими. Чому ти питаєш мене, друже? Це ти володієш сотнями років знань про виховання монстрів! Можливо, справа в цьому, він хоче, щоб я визнав, що вони мають знання та досвід, яких я не маю. Цікава вистава. Формувач, про якого йде мова, дуже пильно дивиться на мене. Що я зробив, щоб ти так роздратувався, старий? Хіба не я повинен бути тим, хто дратується?!
[Не знаю.] Відповідаю чесно. [Та і звідки б мені? Я був монстром менше року, а до цього менше п’ятнадцяти років був людиною. Я не знав, що можу отримати мутації, поки не покращив свій перший сегмент тіла до плюс п’яти. Я не знав, як працюють ядра, доки його не отримав. Я не знав, як працює відновлення ядер, поки не спробував. Крім деякої інформації та порад, які я отримав по дорозі, я рухаюсь наосліп, з тих пір як відродився.]
[Цікаво, що ти так легко це визнаєш. Чи означає це, що ти готовий підкоритися нашим вказівкам?]
[З радістю прийму пораду. У вас, очевидно, є багато інформації.]
Формувач нахмурився.
[Я не мав на увазі поради. Я маю на увазі, що ти будеш розвиватися виключно в тому напрямку, який ми тобі призначимо.]
[Ах, розумію. Ще чого.] Я рішуче відмовляюся.
Він, здається, трохи здивований моєю раптовою відмовою, і пильно дивиться на мене.
[Бажаєш уточнити чому?] Перший оратор повертається до розмови, заповнюючи мовчанку, залишену її колегою.
[Це моє життя, моє тіло, і я сам буду приймати рішення щодо свого майбутнього. Хіба первісні древні не розвивалися таким же шляхом?]
[Ми не знаємо, як вони розвивалися. Вони піднялися до влади в час до того, як Підземелля вирвалося на поверхню цього світу.] Вона звучить замислено, розглядаючи мої слова. [Я не скажу, що твій аргумент безпідставний.]
Я можу зрозуміти, що цей розлючений чоловік хоче втрутитися, і, можливо, він це робить на більш приватній лінії. Незважаючи на це, через кілька хвилин я знову чую голос лідера.
[Я хотіла б пояснити тобі, що тут відбуватиметься в майбутньому.]
[Давай. Я готовий.]
Далі
Розділ 461 - Занадто багато чесності, можливо, не так вже й добре
Я трохи нервую. Що вона скаже? Я не думаю, що це буде щось, що мені сподобається. Не тримайте мене в напрузі, кажіть вже погані новини. Наскільки погано все буде. Троє охоронців залишаються абсолютно нерухомими протягом цього часу, пильні та урівноважені, вони не пропускають жодного мого руху. Три старші формувачі трохи мобільніші, але не надто. У мене таке відчуття, що ці Голгарі трохи більше зв’язані з каменем, ніж просто мають різні його різновиди замість шкіри. Вони надзвичайно нерухомі, коли їм не потрібно рухатися, наче вони самі стають скелею. [Ти знаєш мету нашого Культу?] [Абсолютно. Ви бажаєте, щоб двадцятий древній зайняв своє місце серед інших дев'ятнадцяти. Щось про «замикання кола» чи щось подібне.] Вона киває головою на знак згоди. [Саме так. Ми прагнемо надати монстру сили, щоб він міг домінувати в нижніх шарах і досягнути рівня еволюції на рівні з існуючими древніми.] Я трохи здивований це чути. [Ви знаєте, який ранг у древніх?] Теоретичний максимальний рівень? Цікаво, наскільки він високий! Десятий? ДВАДЦЯТИЙ?! [Ні, ми не знаємо.] Дідько. [Наскільки нам відомо, було лише дві розмови між розумними расами на поверхні та древніми. Під час Катаклізму, який ми зараз називаємо «Часом Розриву», рівень мани в Підземеллі піднявся до безпрецедентних висот. Коли тунелі з'єдналися з поверхнею, мана з центру Пангери затопила небо, слідом за приливною хвилею монстрів, які майже знищили будь-які залишки цивілізації в цьому світі.] Йой. [Звучить досить погано. Як давно це було?] [Понад дві тисячі років тому. Коли мана досягнула свого піку, древні змогли на деякий час особисто вийти на поверхню, знищуючи все, що знаходили. Розповіді про руйнування, які вони завдали, є легендами і донині. Вчені обговорюють правдивість цих подій, оскільки на сьогодні збереглося небагато з того, що було написано в той час, але ми не вважаємо, що древні навмисно прагнули знищити поверхневий світ. У нашому Культі вважають, що вони пожирали монстрів більш охоче, ніж нас.] [Чому б і ні? Зрештою, так монстри стають сильнішими.] [Древні не можуть ні еволюціонувати, ні підвищуватися в рангу. Ми вважаємо, що це так. Тоді навіщо споживати так багато? Чи могло бути так, що вони прагнули допомогти, а не завадити?] З’являються велетенські монстри, які з’їдають все, і ці люди думають, що вони намагалися бути корисними?! Божевілля. [Звичайно...] Я нечітко погоджуюсь. [За цей час відбулося дві розмови. Той, з ким ти говорив раніше, говорив про «Червону Правду». Це назва, дана знанням, які були передані в результаті діалогу між могутнім магом Каармодо та Арконідемом, який піднявся під їхніми землями. Для нас це був Ярум, Вічний Хробак. Формувач на ім'я Іррін Стелікс спілкувалася з великим хробаком, перш ніж таємно заснувати Культ Хробака.] [Отже... що той сказав? Древній, я маю на увазі.] Усі троє повертають до мене свою увагу. [Ми не станемо це розкривати,] їхні слова гострі та різкі. [Звичайно, звичайно. Не потрібно напружуватися!] Вони розслабляються приблизно на піввідсотка. [Ті, хто не поділяє наших цілей, не можуть сприйняти слова древніх. Це священна місія.] [Звичайно, так. Знаєте... які ж круті древні. Особливо черв’як. Він те, що треба. Справжній молодець.] Мені здається, це працює? У діалозі виникнула коротка пауза. Мабуть, вони втрьох обговорювали мою неймовірну, щиру і палку любов до древніх і хробаків. Зі свого боку, я продовжую залишатися абсолютно нерухомим, поки дивлюся на них. Не потрібно нічого їм давати знати. [Ти помітив щось дивне в останній хвилі?] У розмову вривається новий голос, молодший, трохи простіший за інших. [Звідки мені? Це була перша хвиля, яку я коли-небудь пережив.] У мене немає для цього точки відліку. Спочатку хвиля була для нас надзвичайно небезпечною, але згодом перетворилася на благо для колонії, дозволивши нам збирати досвід і біомасу з безпрецедентною швидкістю. До кінця я почав сподіватися, щоб може вона залишилася. Надійний захист, з яким ми зіткнулися на шляху вниз до другого шару, все ж змусив мене зупинитися. Можливо, під нами відбувалося більше, ніж я припускав. [Ми припускали, що це може бути так. Порівняно з іншими останніми хвилями, ця була набагато довшою та інтенсивнішою. Рівень мани у верхніх шарах значно перевищив очікуваний рівень, і тривалість хвилі була значно довшою. Навіть зараз мана ще не повернулася до рівня, який ми вважаємо нормальним.] [Я помітив,] я не можу не міркувати, [вона почала зростати після того, як я народився в Підземеллі, і вона ще ніколи не поверталася до рівня, який я пережив тоді. Я не можу сказати, що ніколи не замислювався, чому це може бути так.] Під час розмови настає ще одна коротка пауза. [Справді. Культ Черв'яка вирішив, що, швидше за все, наближається новий Катаклізм. Ми ніколи не стикалися з підготовкою до Розриву, оскільки на той час Підземелля не виходило на поверхню і було невідомим. Ми вважаємо, що хвилі почнуть наростати, наче з океану, кожна з яких буде більша за попередню і відступатиме на меншу відстань, доки не прибуде наступна, поки мана не наповнить поверхню Пангери, можливо, востаннє.] Чому б це було востаннє? У вас немає причин так думати?! Або, можливо, вони у них є, або, можливо, вони хочуть, щоб я думав, що вони у них є! Підступно. [Це цікаво.] Я намагаюся залишатися зосередженим. [Для нас, а також для тих, хто слідує Червоній Правді, це стало закликом до дії. Час для останнього сходження древніх минає. Ми більше не можемо розподіляти наші зусилля та ресурси на дюжину різних напрямків, сподіваючись, що хтось з наших кандидатів досягне остаточного сходження. Цей підхід поки що зазнав невдачі, і немає підстав вважати, що він послужить останнім поштовхом. Натомість ми використовуємо інший підхід.] [О?] Я не впевнений, що мені подобається, як це звучить. [Ми зібрали всіх монстрів, яких зараз підтримуємо, тут, у цьому місці. Хоча це грубо, Культ вирішив, що найкращий спосіб визначити найгіднішого монстра — це випробування в бою.] [... оооотже... ви хочете, щоб ми, типу... боролися? За право отримати ваше спонсорство? А якщо ми програємо?] [Природно, ті монстри, що програють, стануть паливом для прискорення зростання більш гідного монстра, який переможе.] [Це холоднокровно. Я розумна істота, знаєте? Ви хочете, щоб я бився до смерті, як раб?!] [Ми розуміємо твоє минуле, але це не твоє сьогодення. Часу мало, і нас довели до цих варварських методів. Нам це не подобається, але у нас немає вибору.] Ви думаєте, що у вас немає вибору, але ви не знаєте напевно! До речі, мені здається, що цей хлопець цілком щасливий від такого повороту подій. Він дивиться на мене так, наче я соковитий стейк для його улюбленої собаки.
Читати
Відгуки
Які вони безцеремонні...