Небезпечні ігри

Засліплений і в паніці, я біг так швидко, як тільки міг, від орди (як я сподівався), а Крихітка рухався поруч. Поки я спотикався об кожну перешкоду, вибоїну та нерівну ділянку землі на своєму шляху, я намагався кидатися ліворуч і праворуч, щоб уникнути вогняних куль та інших заклинань, що продовжували летіти на мене. Вибухи інколи приземлялися досить близько, але завдяки Крініс, що вчепилася в мої нижні щелепи щупальцями, вона змогла відводити мене від заклинань, які відчувала, буквально керуючи мною.

Це не виглядало гідно, але я був набагато більше зацікавлений у виживанні, ніж у своїй гордості.

Я був збентежений тим, що сталося в цьому дивному збігу подій, але я не мав часу розмірковувати над цим, доки справжня смертельна небезпека, перед якою я опинився, не закінчилася, тож я наполегливо біг так далеко і так швидко, як тільки міг.

ТВАК!

Ай! Мене атакують! Все ще засліплений і збентежений, мій порив вперед був раптово та потужно зупинений чимось, що перегородило мені шлях. Ворог? Відчуй мій гнів!

*Дробильний укус!*

Хруст!

Мої щелепи наповнилися енергією, коли активна навичка почала діяти та стискала їх на всьому, що перегороджувало мій шлях. Я відчув, що те, що це було, розкололося та розвалилося під силою мого укусу, після чого від моїх вусиків почулося неясне поколювання. Що це за річ переді мною? Я не виявляю від неї жодного тепла, тому це не повинен бути монстр. Мої вусики кажуть мені, що щось нахилилося сюди?

УФ!

Пролунав хрускіт іншого роду, коли дерево, яке я щойно звалив, приземлилося прямо на мій панцир, а вага та сила удару миттєво розплющили мене і утворили кілька тріщин у моєму екзоскелеті. Принаймні вони швидко заживуть.

[З тобою все гаразд, Крініс? Здається, що я щойно скинув на нас дерево.]

[Я в порядку, майстре. Я трохи плоска, але у всьому іншому все добре.]

Я відчув, як вона пересунулася на моїй спині на мить, перш ніж черговий стрибок тиску знову вигнав повітря з моїх легень.

УФ!

Крініс простягнула кілька щупалець і зуміла зняти з нас дерево, перш ніж відкинути його вбік.

Ми двоє лежали на землі в оціпенінні протягом хвилини чи двох, жоден з нас не відчував жодної небезпеки і жоден з нас не бажав рухатися без спонукальної сили.

[Крихітка, ти тут?]

[Хм] пролунала коротка відповідь.

Чудово, вся банда на місці.

Поки я лежав у заціпенінні, чекаючи, білий колір поступово почав зникати, а мій нормальний зір повернувся. Благодатне світло! Сила очних яблук у всій красі! Після того, як я провів стільки часу, одержимий своїм баченням у мої перші дні на Пангері, це дуже незручно, втратити його, навіть тимчасово. Ця блискавка, безперечно, була чимось особливим. Я ніколи не бачив нічого подібного. Сила, міць і руйнівний вплив. Я не впевнений, що навіть Крихітка зміг би пережити пряме попадання від неї.

Тоді як я вижив?

У цей момент я побачив, як Ісаак і його команда наближаються.

Мій стомлений і все ще дещо розсіяний розум створив необхідну розумову ману, і я звернувся до колишнього капітана варти.

[Невже це Списоликий Спис.]

Він зупинив свій крок.

[Що, в біса, це означає?] запитав він.

[Нічого,] я пирхнув, [я був просто трохи розлючений, коли ти кинув цей спис мені в голову!]

[Якби я цього не зробив, блискавка перетворила б тебе на хрустке лушпиння!] Ісаак запротестував, [Я чекав подяки, якщо чесно!]

Я вагався.

[Ти хочеш сказати, що ти кинув його, щоб він діяв як громовідвід і врятував мене?]

Він енергійно кивнув.

[Звичайно! Навіщо мені намагатися вбити тебе?]

[Поняття не маю, я просто не думав, що у тебе достатньо розуму, щоб придумати щось подібне.]

Ісаак якусь мить подивився на мене, перш ніж пробурмотів щось собі під ніс. Тоді він засміявся.

[Що ж, можливо у мене більше сили в відділі нагорі, ніж ти думав.]

Я міг лише кивнути на знак згоди, все ще виснажений своєю нещасною пригодою.

[Дякую, Ісаак] Я сказав йому, [ти справді витягнув мій портфель акцій з ведмежого ринку.]

[Перепрошую?]

[Це був ще той кидок. Мені здається, що я ніколи ще не бачив когось з настільки потужною рукою.]

Ісаак на мить подумав і знизав плечами.

[Де б ти бачив, щоб хтось щось кидав? Я не думаю, що у вас, мурах, для цього підходяща форма.]

Він не помилявся, але й не зовсім зрозумів те, що я казав. Я говорив про свій досвід на Землі. Очевидно, що в цьому світі можливі безліч фантастичних і божевільних речей, яких просто не було на Землі, але різні рівні здібностей між людьми — це те, що продовжує мене дивувати. Він, мабуть, кинув цей важкий спис на понад сто метрів! Це був би неймовірний подвиг сили в моєму старому світі.

Сам чоловік просто усміхнувся, уявляючи це у своїй голові.

[Чесно кажчи, я не був впевнений, що зможу попасти], — зізнався він, [я пбачив блискавку, що з’явилася в хмарі над твоєю головою, і пдумав, що тобі буде кінець, якщо вона вдарить тебе. Моя навичка кидання не найкраща, тому я трохи хвилювався, що можу проколоти тебе, але я не міг придумати іншого способу відвести цю блискавку.]

Чим більше він зосереджувався на образі у своїй уяві, тим більше його сільський акцент виходив на перший план. Одна з найцікавіших речей, які я помітив у прямому спілкуванні розумом, полягає в тому, що людина все ще схильна думати про повідомлення приблизно так само, як вони їх вимовляли, з акцентами і так далі.

[Що ж, скажімо, що я тобі винен, і залишимо це на цьому, Ісаак.]

[Як скажеш, Ентоні.]

Деякий час ми вдвох сиділи в мовчазному спогляданні.

[Отже, що тепер?] Ісаак першим порушив тишу.

[Я не зовсім впевнений], зізнався я, [нам потрібно продовжувати вбивати, але чим довше це триватиме, тим небезпечнішим це буде ставати.]

Ісаак посміхнувся.

[З небезпекою я можу впоратися. Що стосується решти моїх людей тут, вони, здається, дуже віддані тому, щоб зберегти твою блискучу оболонку в цілості. Думаю, вони теж залишаться.]

[Це не оболонка. Це панц... забудь. Перше, що нам потрібно зробити, це змінити положення і дочекатися, поки вони вщухнуть. Ми завжди повинні бути дуже пильними. Каармодо може спостерігати за нами будь-коли, і ці слуги-маги мають звичку раптово з’являтися в незручних місцях.]

[Ми також повинні залишитися розділеними] Ісаак зазначив. [Якщо вони спробують поставити на нас іншу клітку, і ми всі потрапимо всередину, це нікому з нас не сподобається.]

[Ти маєш рацію] я погодився.

Спланувавши основи наших наступних кроків, ми рушили з Ісааком та його групою, щоб знайти місце для відновлення сил неподалік від орди, але достатньо далеко, щоб розслаблятися. Мені вкрай потрібен цей досвід, і мені доведеться продовжувати ризикувати, щоб отримати його.