Хлопчики та дівчатка повертаються в місто

Коли Крихітка врізається в хвилю монстрів, я чую голос, що кличе позаду.

«Ей-ей! Чекай мене, старший!»

Жвава....

Поки Крініс приєднується до Крихітки на передовій, маленька мураха рухається коридором позаду, щоб швидко наздогнати нас, і я внутрішньо зітхаю.

Справа не в тому, що останнім часом ми ігнорували її або намагалися залишити її позаду. Справа в тому, що вона стала надто безрозсудною, кидаючись вперед, щоб почати бій і намагаючись встромити свої нижні щелепи в плоть наших супротивників. Результатом такої поведінки є те, що її ледь не розмазує Крихітка або з’їдає Крініс, поки вони лютують. Не те щоб Крініс могла якось спілкуватися з маленьким працівником. Незважаючи на те, що вони дружні між собою, вони не мають такого зв’язку, як Крініс і Крихітка. Я кілька разів переконувався, що Крініс в певному діапазоні може відчувати моє місцезнаходження, а також розташування Крихітки, і це допомагає їй не атакувати його, коли вони борються разом.

«Жвава! Тобі потрібно трохи почекати тут зі мною», — сказав я.

«Щооо? Я хочу битися!» скаржиться вона, «поглянь на велику сестру Крініс! Вона вже так добре вміє битися. Я хочу бути такою ж!»

Хаа.

Ось джерело проблеми. Її колишня маленька напарниця, Крініс, уже доросла і має руйнівні щупальця, тоді як їй ще належить еволюціонувати. Вона все ще лише покращений новонароджений робітник і поки не здатна брати участь у таких жорстких боях, як ці.

«Знаєш що. Піднімайся до стелі та стріляй кислотою, щоб отримати трохи досвіду, а ми збережемо для тебе частину монстрів, щоб ти їх добила. Після всього цього часу ти досить близька до своєї наступної еволюції. Можливо ти навіть зможеш еволюціонувати вже сьогодні!»

«Ураааа!» — радісно вигукнула вона, наче щаслива дитина, і кинулася до стелі, щоб почати поливати кислотою орду монстрів, що насуваються.

....

Що ж, принаймні вона щаслива. Жвава була чимось на зразок обмежувача для нашої сили, оскільки вона насправді недостатньо потужна, щоб попадати в такі ситуації та виходити з них живою. Ці тіньові монстри і звірі просто на крок вище тієї здобичі, з якою нам, мурахам, зазвичай доводиться мати справу.

Якщо вона зможе еволюціонувати знову, тоді, можливо, вона зможе втриматися. Вона, безперечно, має достатньо біомаси, щоб оновити всі частини свого тіла до межі на цьому етапі, оскільки ми так довго накачували її їжею. Враховуючи регулярні бенкети, які регулярно нами влаштовувалися, а також нашу власну фермерську діяльність, мені вдалося накопичити 114 балів біомаси, які мені ще потрібно витратити.

Це буде останнє оновлення перед нашою атакою на Болотний Простір, тож мені потрібно, щоб воно було того варте!

Все, що вміють Кроки, я повинен вміти краще!

Вперед!

З бажанням продовжувати тренувати свої навички, я кидаюся на стіну та починаю плести свою магію.

[Переконайтеся, що ви збережете багато монстрів, щоб Жвава їх могла добити, добре? Ми хочемо, щоб вона еволюціонувала вже сьогодні, якщо це можливо]

[Так, майстер]

[Грррн]

Ти такий нещасливий, що тобі дозволяється бити монстрів лише до півсмерті, га, Крихітко? Потерпи!

Піднімаючись на стелю, де Жвава вже зайняла позицію, щоб кинути в бій свою кислоту, я використовую секунду, щоб оцінити ситуацію.

Тунель наповнений набігаючими тіньовими звірами. Вони майже повністю є монстрами низького рівня, яким ще належить еволюціонувати, але через свою природу як монстрів з глибшого рівня Підземелля їх не можна порівнювати з багатоніжками та кораловими слимаками з точки зору їхньої смертоносності.

Їхні кігті гострі, зуби смертоносні, а дивна пружна тінь, з якої складаються їхні тіла, сильна та пластична, що дозволяє їм крутитися та викривлятися до моторошної міри. Не зовсім на такому рівні, як може Крініс, але витягнути руки, щоб атакувати на пів метра далі, це повністю в межах їхніх можливостей.

У Крихітки немає проблем з вступом у бій. З покращеними навичками він може розчищати собі шлях крізь монстрів з більшою енергією, ніж раніше. Особливо після того, як його навички з кулаками вийшли на новий рівень.

«Рааааааа!» Крихітка реве, а його кулаки починають світитися яскравим світлом.

Витягнувши вперед один масивний кулак, Крихітка вивільняє свою силу в колосальному ударі, який розбиває монстрів прямо перед ним. Але це ще не кінець!

Бум!

Коли кулак припиняє рухатися, світло продовжує рухатися вперед, а могутня мавпяча лапа розкидає монстрів на три метри від Крихітки, змушуючи їх страждати від його навичок третього рангу.

Коли монстри починають намагатися накинутися на нього, Крихітка обертається на п’ятах і пускає нищівний хук, що вибухає дугою світла навколо нього, відкидаючи менших істот навколо нього на землю.

Ха-ха! Не очікували цього, га?!

Крініс також покращила свої здібності. Її кінцівки простягаються далі, ніж раніше, і з більшою спритністю вихоплюють монстрів з натовпу та піднімають їх, перш ніж обплутати їх новими щупальцями та розчавити.

Чудово!

Придбавши кілька навичок і видозмінивши своє тіло, тенісний м’яч, що пожирає все, включно з надією, покращив свої вміння маніпулювати своїми щупальцями, а також їхню силу та гнучкість. Загалом, вона становить набагато більшу загрозу, ніж раніше. Чесно кажучи, я не можу дочекатися, коли вона еволюціонує, буде цікаво побачити, як вона виросте!

Не бажаючи більше витрачати час, я поспішно створюю конструкцію води та починаю подавати через неї ману. Увесь цей процес тепер є набагато більш плавним, ніж раніше, а конструкція трансформації збирається з відпрацьованою легкістю. Я створив тисячі цих конструкцій! Я не можу після цього не покращитися!

І це ще не все!

Я відразу ж починаю створювати водяні стріли обома моїми підмозками, кидаючись ними у натовп і збиваючи монстрів потужними ударами. Головним розумом я починаю працювати над чимось особливим.

Обережно керуючи конструкцією трансформації, я відокремлюю третій потік водяної мани та починаю його конденсувати, здавлюючи ману під вагою свого розуму. Поступово я починаю окреслювати водну стрілу, повністю зроблену зі стиснутої мани.

Мені доводиться використовувати всю свою увагу, щоб досягнути цього, але це саме та річ, яку я практикую останнім часом, і результати.... Цікаві.

Поки вирує битва, я витрачаю дорогоцінні секунди, створюючи своє заклинання. З Крихіткою та Крініс на передовій я ні про що не хвилююся. Вони могли б впоратися з цією хвилею самі, а я тут лише за досвідом.

Коли конструкт закінчено, я починаю посилювати заклинання згущеною маною. Завдяки формі заклинання, утвореній зі згущеної мани, конструкт тримається набагато краще, коли він наповнений вибуховим матеріалом. Коли він нарешті наповнений і готовий до закидання, я ретельно прицілююся, щоб забезпечити достатньо свободи дій, щоб мої власні улюбленці не потрапили під удар.

Вогонь!

Водяна стріла глибшого і темнішого синього кольору, ніж інші, наче вона була утворена водою з глибокого океану, матеріалізується над моєю головою та летить, наче ракета.

Монстри не встигають відреагувати, перш ніж вона попадає по них.

БУУУУМ!

Наче хвиля, що розбивається об берег, вода вибухає серед монстрів, втоптуючи їх у стіни та розчавлюючи об землю. Бризки від удару настільки потужні, що врізаються в їхні тіла, залишаючи величезні рани, а в деяких випадках відриваючи кінцівки.

Йой!

Зжаті заклинання — це справді не жарт!