Зібрання мас

Відновившись після сеансу мутації, ми з командою вирушаємо трохи потренуватися з новими здібностями. Нам потрібно звикнути до них до того, як почнеться вторгнення, а цей час швидко наближається.

Кожного разу, коли ми повертаємось до Колонії, майданчик стає все більш заповненим. Батальйон за батальйоном мурах разом з допоміжними військами, що змішані з ними. Мене не зовсім влаштовує, коли цих священників з вусиками включають до війська, але Солант не помиляється, вони справді дають додатковий поштовх усім військам мурах і немурах, доки вони воюють разом.

Вона сповнена рішучості наполягати на повній інтеграції військ, які не є мурахами, у свої сили, і вона навчатиме їх, доки вони не впадуть на межі смерті, якщо це буде потрібно. Після першого тижня координація між групами вже виглядає добре, але чи задоволений наш перфекціоніст? Звичайно ні. Це добре, що люди, Голгарі, Каармодо та інші мають високу мотивацію; інакше вони б не витримали.

Зі свого боку, ми допомагаємо розчищати нижні тунелі, відбиваючись від монстрів, які мешкають у четвертому шарі, звичайно, під пильним оком Легіону.

Вони все ще не відмовилися від своєї місії, не те щоб я очікував від них чогось іншого. Невдовзі для нас стає звичним явищем, коли ми повертаємось і знаходимо розвідників Легіону, які спостерігають з глибини тунелів. Кожного разу, коли я покидаю гніздо, вони намагаються відстежити мій рух, але поки що вони нічого не намагалися зробити.

Колонія про всяк випадок також посилає спостерігачів, хоча вони, здається, думають, що я їх не помітив. Невдовзі за мною будуть настільки ж суворо спостерігати, як і за Королевою. Вона також активно працює в цих тунелях, шукаючи власну біомасу та віддаючи свою силу родині. Я не можу брехати, вона вбиває чимало монстрів, але я не можу не хвилюватися. Це моя мати, дідько! Вона мати всіх нас!

Духовно, навіть якщо не буквально.

Не так давно кожна мураха в Колонії була її дитиною, але тепер це точно не так. Інші Королеви, які еволюціонували спеціально для виробництва високоякісних яєць, а не суміші відкладання яєць і бойових дій, як мати, виробляють набагато більше потомства, ніж вона, і їх так багато, що її онуків в сотні разів більше, ніж її власних дітей, якщо не в тисячі.

Минув місяць від останньої місії до п’ятого шару, поки Солант продовжує збирати свої сили та готуватися до всіх аспектів вторгнення. Шосе від фортеці до плацдарму постійно заповнене мурахами та іншими, що тягнуть їжу, припаси та все інше, про що я можу подумати, оскільки населення на дні четвертого шару продовжує зростати. Коли нарешті приходить час з’явитися на фронт, мене аж розриває від хвилювання.

Я надто довго цього чекав!

П’ятий шар може бути найгіршим у всій Пангері, але мій дух пригод вимагає від мене поринути у невідоме! Крім того, гачок у моїх кишках, яким є поклик, останнім часом стає все більш невблаганним. Як би я не хотів цього визнавати, біль від нього не є допоміжним фактором, коли справа доходить до мого бажання спуститися.

Крихітка, Крініс, Інвідія та я виходимо у тепер уже величезну низку кімнат під фортецею, і я стримую бажання потерти вусики по очах. Те, що я бачу, не є ілюзією, і я все ще не можу повірити в трансформацію, яка тут відбулася.

Тоді як колись передня база була відносно невеликою, вбудованою в стіну, тепер вона розширилася до власної бурхливої фортеці. Зараз там розміщені десятки тисяч солдатів, які не є мурахами, і оточення також надзвичайно змінилося. Зараз тут тисяча батальйонів мурах, цілий мільйон особин. Можливо, найбільша армія монстрів у всій Пангері.

Щоб розмістити таку абсурдну кількість мурах, були побудовані величезні спільні кімнати, кожна складена одна на одну в безпосередній близькості, шарами, наче тонке тісто.

Тут стільки руху, що мої численні лінзи ледь не ламаються, намагаючись усе це відстежити. Навіть мої вусики безконтрольно смикаються, оскільки там настільки багато запаху та пересічних змін у полі гравітації.

[Давайте спустимося вниз і подивимось, де Солант хоче, щоб ми були,] кажу я іншим, і ми прямуємо до головної магістралі, яка прорізає серце всієї операції.

Звичайно, потік руху тут шалено інтенсивний. Весь комплекс тепер охоплює кілька квадратних кілометрів, і основна частина цієї території безпосередньо примикає до однієї дороги. На щастя, вона була побудована достатньо широкою, щоб ми з Крихіткою могли йти по ній одночасно, не створюючи затору.

Однак це викликає інші проблеми.

[Дідько, Крихітка! Тобі обов’язково постійно думати про те, щоб все бити?!]

На мене летить примарний кулак.

[Ей! Я це побачив!]

Принаймні він має сором виглядати винуватим.

Спочатку я був схвильований після мутації очей. Можливість побачити «намір» була цікавою ідеєю, і щойно це було зроблено, я точно зрозумів, що це мені дало. Мої вусики можуть дозволити мені побачити майбутнє, лише крапельку, але це рух, який точно відбувається. Те, що я бачу своїми очима, — це намір рухатися. Це має бути серйозніше, ніж просто думати про це, і це працює лише для ударів, але це все одно досить класно.

Першим наміром, який я побачив, були примарні кулаки, які вилітали з Крихітки, щоб бити по стінах, скелях, землі… майже по всьому.

Що було чудово… але це ніколи не припинялося! Він весь час думає про те, щоб щось вдарити. Кожна мураха, що проходить повз нас, кожна до єдиної, отримує кулак-привид. Він бачить нерівну ділянку землі? Кулак-привид. Інвідія приземляється йому на плече? Кулак-привид.

Щось рухається, якимось чином ? Кулак-привид.

Це абсолютно виснажливо!

Я старанно уникаю міркувати про те, що Крініс думає про те, щоб зробити зі мною. Немає потреби відкривати цю банку з хробаками.

Я знайшов Солант у кімнаті центрального командування, тому мені пощастило, оскільки вона зазвичай зовні та встромляє свої маленькі вусики в усе підряд.

«Привіт, маленький генерале! Чи готові ми розпочати це шоу?»

«Якщо ви маєте на увазі вторгнення в п’ятий шар, тоді так. Ми почнемо збір вранці, який має зайняти чотири години або близько того, і тоді ми атакуємо. Сподіваюся, що ви прочитали свої інструкції».

«Звичайно, що прочитав. Ти дала їх мені кілька тижнів тому».

«Коли ви їх читали?»

«Що ж… вчора».

«Перегляньте їх принаймні ще десять разів. Ми не можемо дозволити собі мати недоліки чи затримки в нашому плані атаки».

«Ах, отже ти теж помітила».

«Не я, — заперечує вона, — Кулант була тут кілька днів тому».

Має сенс. Мурахи-маги вже деякий час стежать за цими речами.

Вона слабка, але мана щойно знову почала підніматись. До наступної хвилі ще далеко, але вона вже наростає. Якщо ми не забезпечимо своє місце на п’ятому шарі до того, як вона почнеться, ми будемо дуже, дуже мертвими.