Спорт з м'ячем?

Трохи подумавши про це, я вирішив, що більше не хочу про це думати, і лягаю спати.

Я маю на увазі, там уже є люди, то чому б і не демони? Кому яке значення, чим більше, тим краще, і все таке.

Безсумнівно, у чогось подібного є серйозні наслідки, але я не можу зрозуміти, які саме, тому я припиню спроби.

Коли ми прокидаємось, ми споживаємо другу половину біомаси, а потім повертаємось спати. Прокинувшись вдруге, бачу, що встав останнім; Ал уже кудись пішов, а Крихітка, Інвідія та Крініс просто насолоджувались компанією одне одного, я так припускаю.

На мій подив, ще хтось вирішив показати своє обличчя.

«Слоун? Не очікував побачити тебе тут. Чи не маєш ти чимось зайнятись? Наприклад… хвилею?»

Генерал трохи труситься і тихо сміється.

«Ви не вважаєте себе важливим, Найстарший?»

Яке смішне запитання.

«Я лише сплю. Тут не відбувається нічого важливого».

«А як щодо могутніх демонів, яких ви знищили, щоб врятувати Колонію в цьому шарі?

«Що ж, це було вчора. Не живи минулим, Слоун, ми повинні дбати про майбутнє».

Ще один невеликий смішок.

«Що ж, тоді добре, що я прийшла сюди, щоб поговорити з вами про майбутнє. Є дещо, що я хотіла б, щоб ви розслідували, Найстарший».

«Справді? Я думав, що якнайшвидше піду до четвертого шару, щоб допомогти послабити там тиск. У глибині все, мабуть, сходить з розуму».

Маленький генерал киває головою.

«О, так і є, але я хотіла б, щоб ви піднялись до другого».

«До другого?! Навіщо?»

Вона трохи змовницьки нахиляється вперед.

«Ми вважаємо, що ми змогли ідентифікувати іншу унікальну мураху».

Ах, нарди.

«Вона ж не настільки божевільна, як Блискуча, правильно?»

Слоун вагається.

«Н-н-н-і-і-і?» — каже вона вкрай непереконливо.

Я дивлюсь на неї вниз.

«Вона не така, як Блискуча, — запевняє мене генерал, — але точно не… звичайна».

«Поясни».

«Вона є різновидом генерала. Чудовий лідер з унікальними та нетрадиційними стратегіями. Вона надзвичайно успішна. Її команда не зазнає поразок у всіх тренуваннях, у тому числі в жодному матчі тунельного м’яча, у якому вони брали участь. Фанати називають їх «Безкінечність» на честь їхньої серії перемог».

Цікаво. Цього разу генерал, га? Я зовсім не проти. Проте є щось у блиску в очах Слоун, що здається мені трохи дивним.

«Що трапилось, Слоун? Не рада конкуренції у відділі стратегії?»

«Хмпф», — гордовито крутить вусиками генерал. «Її тактика може бути несподіваною, але їй все ще бракує розуміння загальної стратегії».

«Поки що».

«Т-так… поки що».

«То що ти хочеш, щоб я зробив, попрямував туди і… що? Взяв її під свою опіку? Передав свої чудові знання про війну та про те, як керувати арміями?»

«Ні, звичайно ні».

Це було трохи боляче.

«Я хочу, щоб ви її перемогли!» — заявляє генерал, клацаючи щелепою з раптовою пристрастю. «Навчання на невдачах є ключовим елементом освіти Колонії, але вона відмовляється програвати! Хтось має поставити її на міс-…  я маю на увазі навчити її цінному уроку».

Я кидаю на неї довгий погляд.

«Ти хочеш, щоб я піднявся на другий шар, щоб перемогти кілька мурах, які ще навіть не закінчили своє тренування? І я повинен робити це замість того, щоб спускатись вниз, та допомогти нашим родичам в четвертому шарі?»

«Ви знаєте, що для Колонії важливо забезпечити, щоб подібні особи були виховані якомога дбайливіше. Досі ви щоразу брали участь у процесі, і в результаті вашого навчання вони досягли великих успіхів і зробили внесок у сім’ю. Я впевнена, що цього разу буде не інакше».

«Ти хоч уявляєш, наскільки боляче мені буде піднятись туди? Перебувати в третьому шарі вже не зовсім комфортно».

«Ваше ядро тут голодує?» — запитує Слоун, щиро здивована.

Я не маю сил пояснювати виклик. Хто знає, що зробить Колонія, якщо подумає, що на мене нападають древні.

«Ні, зараз ні. Але там, нагорі, так! Чи є причина, чому я повинен підніматись до другого шару? Чому ви не можете просто привести цю мураху до мене?»

«Що ж… саме там знаходиться стадіон».

«Стадіон?!»

«Так, для тунельного м’яча».

«Ви говорили про це раніше, але я думав, що це якесь тренування чи щось подібне. Навіщо, в біса, ми побудували стадіон?»

Генерал трохи незручно ворушиться.

«Я не зовсім впевнена, як це сталось, але люди почали цікавитись тунельним м’ячем, тому ми зацікавились ще більше, і тепер Колонія дізналась про інтерес поверхневих рас до «спорту». Тому тунельний м’яч було прийнято як офіційний вид спорту Колонії.

Що ж... що мені взагалі на це відповісти? Я знаю, що сказав мурахам вчитись у людей, брати їхню мудрість і культуру та робити їх нашими, але СПОРТ З М’ЯЧЕМ?! ДЛЯ МУРАХ?!?!?

Я важко зітхаю. Немає сенсу тепер про це хвилюватись, що зроблено, те зроблено. Якої шкоди може завдати трохи спорту? У будь-якому разі, для мурах корисно розвинули відволікання, щось, чим вони можуть зайнятись, крім роботи.

«Так. Отже, я йду до другого шару, щоб перемогти молоду мураху на спортивних змаганнях, щоб навчити її про… програш… чи щось подібне. І я роблю це головним чином тому, що вам набридли постійні перемоги нового генерала…».

«Причина не в цьому!»

Я зиркнув на неї.

«Це… не… головна причина…».

«Добре. Гадаю, тоді я почну підніматись. Чим швидше я покінчу з цим, тим краще. Було б приємно знову побачити старе гніздо. Це може бути останній шанс, коли я зможу туди потрапити».

«О, ми попросимо Блискучу перенести вас. Так буде швидше».

«... Чудово».

«Ви звучите не надто вдячно, Найстарший! — заявляє маленький божевільний вчений, коли вона з’являється неподалік від мене.

Мені доведеться знайти спосіб запобігти цьому. Я не сумніваюсь, що існують монстри, які можуть просто телепортуватись в мій панцир. Фу.

«Я вдячний за твою допомогу з демонами, це дійсно спрацювало неймовірно добре. Проте я не збираюсь притворятись, що подорожі між вимірами зручні. Це відстій! Як далеко ми від функціональних воріт?»

«Ближче, ніж ви думаєте. До речі, я хотіла б повернутися до своєї лабораторії, тож рухаймося!»

«... Добре».