Вільні демони

Після розмови з Граніним і командою я прощаюсь та вирушаю на рівнини, щоб зібратись з думками. Ал йде разом з нами, схоже, що йому цікаво побачити, як поточна дилема розгортається по третьому шару, тому він хоче побачити все на власні очі.

З того, що ми дізнались, стає зрозуміло, що боротьба, в яку потрапила Колонія тут у третьому шарі, спричинена древніми. Навіть не схоже, що Арконідурень щось активно робить. Він, або воно, або що завгодно, просто прокинувся, чого, схоже, достатньо, щоб заразити кожного демона в Підземеллі його нісенітницями.

Це абсурд! Я можу мати зв’язок з Колонією навколо мене, але принаймні я не впливаю на їхню поведінку! Принаймні я сподіваюсь, що ні. Я точно цього не хочу! У всякому разі, я сподіваюсь, що їхнє відповідальне ставлення трохи позначиться на мені. Я так довго сліпо йшов вперед, що тепер мені здається чужим намагатись планувати наперед.

Але це те, чим я останнім часом займався! Гвехехех.

Я замінив свій панцир і щелепу, але мені ще належить їх мутувати. Я хотів випробувати нову модель та оцінити її, перш ніж намагатись думати про те, що я міг би зробити щодо мутацій. Зрештою, тут є багато чого для розгляду. Я вважаю, що настав час зануритись в меню та уважно подивитись на те, що мені доступно, але перш ніж це зробити, я хочу дещо підтвердити.

[Ей, Інвідія.]

Демон заздрощів махає своїми крильцями та звертає на мене своє величезне зелене око.

[Такс-с-с?]

[Згідно з тим, що сказав Ал і навіть Гранін, кожен демон може відчути вплив Арконідема. Це стосується і тебе теж?]

Говоріть що завгодно про маленького хлопця, але коли він хоче, він дуже пильно дивиться.

[Так,] підтверджує він.

Хммм.

[Ти знав, що це було? Звідки воно взялось? Чи у тебе просто виникнуло потужне бажання знищувати речі, не знаючи чому.]

Він на мить замислюється.

[Я не знав. Або я знав, але не свідомо.]

Я трохи розумію, про що він. Він інстинктивно знав, що відбувається, але активно про це не думав.

[Це відчуття стає сильнішим? Чи залишається таким же?]

[Сильнішим.]

[І як ти до цього ставишся? Це не може бути приємним, коли подібні думки та почуття вводять у твою голову.]

[Я не задоволений. Я хочу контролювати с-с-себе. Я не хочу, щоб цю здатніс-с-сть у мене забрали.]

Його очі зблискують рішучістю, і я відчуваю, як моє серце обливається кров’ю за маленького хлопця. Він не хоче, щоб з глибини Підземелля до нього дотягнувся якийсь великий злодій. Він сам по собі особа, зі своїми цілями та мріями.

Як сміє той древній мішок дурості намагатись відібрати це в мого друга?!

[Що ж, не хвилюйся,] кажу я йому, [ми не дозволимо комусь контролювати тебе. Ми підемо туди і вдаримо його прямо по дупі. Справжнє вороже захоплення комерційної зони.]

Можливо мені лише побачилось, але мені здається, що я бачу проблиск вдячності в летючому демоні. Він нічого не каже, лише киває оком і летить, щоб сісти на плечі Крихітки.

Він соромиться? Ого.

[Що ж, добре. Постережіть мене на хвилинку, я збираюсь трохи помутувати. Можливо, тобі доведеться створити екстрений екран, Крініс.]

[Слухаюсь!]

Вона неодноразово відпрацьовувала цей маневр, використовуючи своє струнке тіло, щоб прикрити мене в разі незручного свербіння. Тут, на рівнинах, хто знає, хто міг би нас побачити?

[Якщо ви помітите будь-якого демона четвертого рангу або вище, ви можете вбити його для отримання досвіду. Тільки не йдіть далеко.]

Остання частина була для Крихітки. Він би втік у пошуках битви, якби йому стало нудно. Краще не ризикувати.

А тепер час переходити до меню!

У мене є багато варіантів мутації, очевидно, що кожен орган у моєму тілі потрібно підвищити до +35, що потребуватиме абсурдної кількості біомаси. Сто шістдесят п'ять за кожен мій орган. Завдяки замінам мені також доводиться почати з нуля низку органів. Мій Неф і Вівтар потребують мутації, як і мій панцир, щелепи, внутрішнє покриття та гравітаційна магічна залоза.

Тепер, очевидно, кінцевою метою є створення синергії. Мої мутації та матеріали, з яких зроблено моє тіло, повинні гармонійно працювати разом, щоб створити ефект, більший, ніж сума частин.

Я не хочу відразу сходити з розуму, тому поки що зупинюсь на панцирі, щелепах і пластинах. Мені потрібно більше попрацювати з Вівтарем, перш ніж намагатись його змінити. Я ще не впевнений, що йому потрібно, щоб функціонувати краще, ніж зараз. Він вже здається мені абсолютно надто потужним, чого ще я можу від нього хотіти?

Мені точно потрібно оновити його, перш ніж вступати в бій з цими демонами восьмого рангу, але зараз ще надто рано.

Я переходжу в меню і починаю гортати параметри свого панцира. Всіх опцій майже достатньо, щоб я клацнув щелепою від щастя, коли мене накочує хвиля ностальгії. Подивіться на ці старі опції, які я бачив, коли вперше мутував свою оболонку. Стійкість до стихій, потовщення та зміцнення, навіть мутація гострого панцира!

Діамантовий панцир все ще в списку. Наче я хотів би покрити свій новий екзоскелет шаром слабшого, хоча й блискучого діаманта. Цікаво те, що цей варіант все ще існує, враховуючи те, наскільки це було б марнотратством. Це лише ще один доказ того, що система не захищає монстра від прийняття неправильних рішень.

Можна змарнувати свої мутації, якщо тобі бракує передбачливості та мудрості, щоб обрати найкращі варіанти.

… Я відчуваю, наче мороз пробіг по моїй спині. Мені бракує передбачливості та мудрості! Мені їх дуже бракує!

Тепер я хвилююсь. Мені потрібно подвійно чи потрійно перевірити будь-які мутації, перш ніж щось обирати. Глибокий вдих, Ентоні. Я можу це зробити. Приступаємо до вибору!