Скеля цілої гори у них над головою летіла їм назустріч, а гуркіт каменю оглушив усіх у пащі гнізда. Адвант підвела очі, її щелепи стиснуті в похмурій рішучості. Що сталося далі, не залежало від неї, але вона вірила у своїх сестер.
«Ігноруйте гору!» вона впевнено поширила повідомлення. «Заганяйте ворога назад у гніздо! Тисніть!»
Слухаючись власних слів, вона знову занурилась в конфлікт, клацаючи щелепами. Вона використовувала свою масу та товстий панцир, щоб залякувати та штовхати термітів, розриваючи їх лінію оборони та виводячи з рівноваги надзвичайною силою.
Незважаючи на те, що вони були сліпі, терміти все одно могли помітити, що щось не так, Адвант бачила це по тому, як їхні вусики шалено смикались. Повітря було насичене феромонами-суперниками, поки вони атакували один одного. Вони хотіли повстати проти контролю, що діяв над ними, хотіли захистити своє гніздо, захистити свою королеву, виправити пошкодження, але вони не могли. Ящірки їм не дозволили.
Генерал колонії майже шкодувала їх. Терміти були лише рабами, які відмовились від своїх природних моделей поведінки та були змушені жертвувати своїм життям, намагаючись знищити вищу комаху.
Звісно, у неї не було жалю до термітів. Їх потрібно було ліквідувати, іншого виходу просто не було.
Вгору та вниз по лінії, мурахи продовжували просуватись вперед, не звертаючи уваги на те, що схил гори падав їм на голови. Кусати, штовхати, прориватись, відтягувати, кусати. Вони потрапили в повторювану схему боротьби з комахами, у якій сила волі та мужність були важливішими за майстерність.
БУМ!
Вона почула могутній вибух, а потім колосальний дощ бруду, що вирвався в небо в кількох точках позаду неї. Вона не відреагувала та не обернулась, але кут її зору дозволив їй побачити величезні шпилі, що здіймались в небо.
Як солдат передової, вона не брала участі в плануванні, але вона довіряла своїм родичам. Не було шансу, щоб Слоун не продумала б щось на кшталт того, щоб ящірки спробували обрушити на них гору.
Підживлювані тисячами об’єднаних розумів, вісім шпилів зі згущеного каменю виросли вгору, швидко перетворюючись в дерева зі скелі, що мчали в небо. Оскільки лінія фронту все глибше просувалась у падаючу гору, величезні кам’яні виступи магів Колонії росли прямо в падаючу гору.
Адвант все це ігнорувала. Камінь кричав над її головою, а зрізане каміння почало сипатися дощем, коли розколоті шматки породи відкололись від основного тіла. Все, що було достатньо великим, щоб пошкодити мурах, які боролись під ними, відбивали щитами або знищували за допомогою іншої магії. Увесь цей час стовпи продовжували розширюватись та просуватись глибше, намагаючись утримати гору.
«Тисність!» вона ревіла на свої війська, і вони чудово відповіли, вгризаючись зубами в ворога. Тепер вони були всередині гнізда і стежка різко спускалась вниз, занурюючись у темряву, де на них чекали ще тисячі термітів.
Вгорі панував хаос, поки маги Колонії намагались стримати небеса. Це було більше, ніж лавина, їм здавалось, ніби саме небо падає.
Але вони не похитнулися.
Скеляна стіна опустилась вниз, насаджена на могутні стовпи, споруджені магами, але все одно впала. Чим ближче вона підходила, тим повільніше падала, але все одно падала.
Доки навколо Найстаршого не замерехтіло величезне поле фіолетового світла.
Воно швидко розширилось, обганяючи вже розгорнуту гравітаційну область, що зникала, високо підіймаючись та миттєво охоплюючи падаючий камінь. Швидкість спуску відразу сповільнилась, а їхнє неминуче розчавлення затрималося ще на мить.
Час, який Колонія використала з користю.
Більше стовпів піднімаються вгору з землі, а камінь набуває форми за лічені секунди, щоб піднятися та підтримати гору ще краще. Існуючі структури розгалужувались та розширювались далі, відчайдушно намагаючись втримати вагу.
Адвант відчула, як їй стало легше на серці, коли Найстарший врятував їх, використавши власну ману, щоб стримати гору.
А може... це все її тіло відчуло легкість?
Вона теж була в зоні дії заклинання! Насправді, якби вона не стискала міцно землю, вона могла б просто піднятись в повітря!
«Найстарший?!» — стурбовано запитала вона.
«Я не можу надто добре ним керувати!» — відгукнулась велика мураха. «Їм краще поспішити, я довго не витримаю!»
Незважаючи на відсутність таланту до магії — у неї навіть не було навички відчуття мани — Адвант могла відчути величезний приплив енергії, що направляється Колонією. Невидимий торнадо сирої сили охопив її та інших солдатів, які робили все можливе, щоб ігнорувати його та зосередитись на битві.
Люди не були настільки ж відданими, але вона цінувала похмуру рішучість на їхніх обличчях, навіть якщо їхні обличчя стали блідими, а очі дикими. Так само, як і мурахи, вони тримали лінію, поки світ руйнувався над ними.
Навколо них прокотився океан мани, керований шістдесятьма тисячами магів, які працювали в ідеальній гармонії. Керована та сформована з волі Колонії, енергія влилась в землю, зміцнюючи стовпи та розгалужуючись всередині обваленого каменю нагорі.
Камінь опускався все нижче й нижче, настільки низько, що Адвант почала несвідомо присідати, поки вона штовхала та кусала ворога перед собою.
Потім це припинилось.
З похитом, який можна було відчути в землі під її ногами, падаюча гора хруснула, скрипнула, а потім затихла. Через кілька секунд енергія Найстаршого зникла, а велетенська мураха впала на бік.
«Найстарший!» вигукнула Адвант.
«Гей, не хвилюйся, — прохрипів у відповідь Найстарший, — дай мені кілька секунд, і я буду як новий. Просто піджарив собі мізки. Це було складно».
Її родичі якось це зробили. Навіть скинути на них половину цілої гори було недостатньо, щоб зупинити Колонію від наступу. Гордість і тріумф вирували в її серці. Коли вони працювали разом, ніщо не могло їх зупинити, не було нічого, чого б вони не могли досягти.
«ВПЕРЕД!» — заревіла вона ще раз. «Їхні хитрощі не принесуть їм користі!»
«Давайте знову! ЛІ-І-І-І-ІРОООООЙ!»
«Дідько, Лірой, та не ти!»
Переклад твору нарешті догнав автора на розділі 1400.
Якщо тебе цікавить придбання всіх випущених автором розділів твору, а також усіх наступних по мірі написання, заходь у телеграм і замовляй всього за 300 грн.
Там також з'являються повідомлення про нові розділи одразу при їх випуску.
Коментарі
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Увійти, аби лишити коментар!