Пролог: З чистого аркуша

ІСТОРІЯ СОРИ

ЧАСТИНА 1

Я любила малювати.
Малювати на яскравих білих сторінках альбому.
Можливо, це були світи з казок… або друзі, яких я ще мала зустріти…

Все, що було в моєму світі.

Я можу малювати лише зі снів.
Мрії, які ніколи не здійсняться. Або мрії, які можуть здійснитися.

Це сни тієї людини.
Чи мої?

Пролог: З чистого аркуша

 Через трав'янисте поле, наскільки вони могли бачити, тягнулася одна‑єдина стежка.

― Що ж нам тепер робити? ― запитав Дональд, озираючись на Сору.

― Треба знайти Ріку та короля Мікі, ― відповів Сора.

Ґуфі зітхнув:

― Але… Звідки ми почнемо шукати двері до світла?

― Не знаю, але…

Троє подивилися один на одного і кожен зітхнув.

Коричневий пес перебіг дорогу перед ними, виляючи хвостом.

― Плуто?! ― вигукнув Дональд.

Це був королівський собака, Плуто, який пропав безвісти на тривалий час – до цього моменту.

― Гей, Плуто, де ти був? ― Ґуфі підбіг до нього.

Плуто стояв, виляючи хвостом, тоді вони побачили, що у нього в пащі лежить лист.

― Що це…?

― Це королівська печатка!

Дональд теж поспішив до Плуто.

― Агов, зачекай!

Сора побіг за Плуто. Дональд і Ґуфі – теж.

Поки вони гналися за Плуто, їхній сміх розносився над рівнинами.

***

“…Сон?”

Сора прокинувся, і з полегшенням побачив, що Дональд і Ґуфі тихо хропуть поруч з ним. Отже, це був сон, що вони бігли по цій трав'янистій рівнині, наздоганяючи Плуто.

На них дивився великий круглий місяць.

“Цікаво, що зараз роблять Кайрі та Ріку…?”

Сора підвівся і пішов по росистій траві.

“Невже ми справді зможемо знайти Ріку та короля Мікі?”

Він стояв на перехресті. Вони так і не змогли вирішити, якою дорогою йти, тож влаштувалися спати просто тут.

Вони не хотіли б піти хибною дорогою.

Який шлях міг би привести до Ріку та короля Мікі?

І звідки взялися ці стежки, і куди вони можуть привести?

Сора стояв і по черзі дивився на кожну з трьох доріг.

― Попереду лежить те, що тобі потрібно.

Раптом промовив голос. Сора обернувся – але там нікого не було. Лише трава шелестіла від нічного вітру.

― Хто там?!

Сора оглянувся на всі боки і побачив, що хтось стоїть за його спиною. Чоловік був одягнений у чорний плащ з капюшоном, що приховував його обличчя. Сора не міг розгледіти його обличчя.

― Однак… щоб отримати це, ти маєш втратити те, що тобі дороге.

Тримаючи в руках Кі‑блейд, Сора пильно вдивлявся в темну постать.

Але чоловік зник, наче просто розчинився в ночі.

---

Телеграм новели