«Я сподіваюся на диво»

Ліс у світі демонів, склад припасів

Торговець середнього віку «Скільки ви зібрали?»

Практичний рахівник «Вісімдесят відсотків записів вивезено. Але все ще тисячі возів. Ми не змогли б перевезти їх без сталевих возів Машинних монстрів.»

Купець середнього віку «Думаю, ми повинні бути вдячні за це.»

Великий Князь Вогняних драконів «Як справи?»

Купець середнього віку «Так. Шановний Великий князь. ...Що, пункти збору вже завершені. Тепер настав час для транспортування та розподілу.»

Чиновник племені драконів «Ми завершили замовлення та транспортування пшениці та припасів до довколишніх кланів.»

Великий Князь Вогняних драконів «Гарна робота.»

Практичний рахівник «Ви були дуже ефективними.»

Великий Князь Вогняних драконів «Людям, які знайшли притулок у місті Відкритих воріт, все ще було важко покинути місто, багато з них втекли до лісу і знайшли притулок у клані Фей або сховалися на нашому Вогняному хребті. Завдяки допомозі цих людей.»

Фея-розвідниця «Я їм дуже допомогла!»

Представник машинних монстрів «Все гаразд? Шановний купець.»

Купець середнього віку «Так, дякую.»

Великий Князь Вогняних драконів «Як усі зібралися разом?»

Фея-розвідниця «Нас несподівано викликали. Демонстрація, два забігли по черзі з найближчого племені. Всі, я думаю, нам треба йти на війну.»

Представник машинних монстрів «Невже буде війна з людьми?»

Селянин синій демон «Сині демони знову повернулися...»

Купець середнього віку «О. Що ж, війна є війна. Війна ведеться не лише на мечах.»

Практичний рахівник «Саме так.»

Великий князь вогняних драконів «Що ви збираєтеся робити?» (незацікавлено)

Купець середнього віку «Саме те, що залишив вельмишановний купець. Ми зв’яжемося з силами конфедерації, що йдуть з Великої Улоговини. Ми надамо їм допомогу у розмірі до половини наших поточних запасів.»

Практичний рахівник «Ми також обговоримо з вельмишановним Великими князем основи повоєнного устрою.»

Великий Князь Вогняних драконів «Післявоєнний устрій. Настав час прояснити ситуацію. Про що думає цей вельмишановний купець? Який курс дій він має намір обговорити, щоб покласти край цій війні.»

Купець середнього віку «Новаторство.»

Представник машинних монстрів «?»

Купець середнього віку «Ідея полягає в тому, щоб поселити людей у цьому підземному світі.» Цей підземний світ має відносно високу температуру, порівняно з наземним світом та є сприятливим з погляду клімату. Однак, через проблему з контролем повеней, земля поділена на затоплені й сухі ділянки. Через це, земля не родюча і мало придатна для проживання людей.»

Селянин синій демон «І що? Хіба це не очевидно?»

Купець середнього віку «Зокрема, червона пустка від Великої улоговини до міста Відкритих воріт і землі племені Синіх демонів є безплідними.» Однак це не означає, що їх не можна обробляти. Якщо провести канал, є можливість розв’язати проблему з водою. Чи знаєте ви? Про великі водоспади, які протікають через відгалуження каналів Великої улоговини? Завдяки шляхам, які з’єднують, хоч і вузько, з земним світом, навіть вода поступово надходить сюди.»

Великий Князь Вогняних драконів «…Як.»

Купець середнього віку «Я мрію, що ця велика пустеля в майбутньому стане зеленою рівниною. Саме такою вона і буде — пшеничні поля, скільки сягає око. Але для цього потрібно багато робочої сили. А в Експедиційних силах Святого ключа є кріпаки пригноблені Церквою.»

Практичний рахівник «Майже вся армія це кріпаки. Якщо ми заберемо кріпаків, то в тому війську не залишиться жодної боєздатної сили.»

Великий Князь Вогняних драконів «І що?»

Купець середнього віку «Але це складна історія. Я б не додумався до такої стратегії. Навіть якщо вельмишановний купець і додумався, він, мабуть, не втілив її в життя.»

Великий Князь Вогняних драконів «Невже? Тоді чому ця людина прийняла таке рішення? Не розумію.»

Купець середнього віку «Дурість батьків важко зрозуміти.»

Практичний рахівник «Кахи! Ну я думаю, що член комітету вибрав цю стратегію, враховуючи своє нинішнє становище.»

Великий князь Вогняних драконів «...»

Купець середнього віку «Ми не знаємо, які шанси на успіх.»

Великий Князь Вогняних драконів «Конфедерація, її армія?»

Клац.

Фея розвідниця «Що ти робиш?»

Великий Князь Вогняних драконів «Ви ж доставляєте припаси, чи не так? Зустріньмось з людським королем. Не можливо визначитися, якщо не зустрітися з людським королем.»

Експедиційні сили Святого ключа, над головним табором

Шубууух!

Герой «Демон!»

Дрізд снів «Я тут.»

Герой «Королева демонів?!»

Дрізд снів «Не знаю. Однак, схоже частина оборонної стіни була прорвана й Експедиційні сили Святого ключа прорвалися в місто Відкритих воріт.»

Герой «Якщо це станеться, мені начхати на обіцянки.

Каа!»

...Переміщення заборонено. Просунуті заклинання теж заборонені. Ніяких геройських заклинань. У будь-якому випадку, ти не повинен використовувати свою силу, як герой. Є супротивник, який хоче це використати. До цього останнього моменту герой не повинен використовувати свою силу. Інакше.... не буде нікого, хто зможе його зупинити.

Герой «Мені байдуже! Викликай бурю!»

Дрізд снів «Це...»

Герой «Це управління погодою. На жаль, на такій великій території він використовує багато магічної сили. Мене це не хвилює.»

Дрізд снів «Але ж.»

Герой «Я погано розбираюся в системі зниження температури, тримайся від них подалі.»

Дрізд снів «Так....»

Мах-мах-мах-мах

(...Збір вологи в атмосфері. Якщо охолодити тільки центр, то в результаті вийде сніг або мокрий сніг, тому все перемішайте. Важливим є образ води, яка витискається з потоку теплого повітря.)

Герой «Грім, проріж атмосферу і поклич чорні хмари. Зроби межу з проливним дощем, який заливатиме все навколо. “Прокляття ураганного торнадо”!»

Центр експедиційних сил Святого ключа, на околиці міста Відкритих воріт

Місцевий лорд «Вперед! В атаку!»

Король маленької країни «Стіни впали, треба тиснути числом! Атакуйте!»

Мушкетник світла «А-а-а-а! Це бажання Духа!»

Списоносець світла «Ми перемогли! Ми перемогли! Дай нам їжу!»

Канонір «Вогонь! Ворог слабшає. Стріляйте безперервно!»

Король маленької країни «Командире, приготуйтеся, не промахніться!

Командир лицарів маленької країни «Ха-ха!»

Король маленької країни «Якщо місто відкритих воріт впало, то які його статки? Ця експедиція коштує дуже дорого. Швидше йдіть до замку і розграбуйте всі скарби.»

Доооон! Дооон!

Місцевий лорд «Вперед! Вперед! Перша заслуга цієї експедиції належить нам! На славу його милості архієпископа, кріпаки! Вперед, з усіх сил! Дайте трупам спокій, вони не їжа для собак! Вперед, вперед, стріляйте в демонів, поки не закінчиться порох!»

Доооон! Дооон!

Кріпак списоносець «Я не можу продовжувати... Я не можу більше терпіти.»

Кріпак штурмовик «Так. Що ви збираєтеся робити?»

Кріпак списоносець «Загубимося в цьому безладі та вкрадемо їжу пана.»

Кріпак штурмовик «Що?»

Кріпак піхотинець ковтнув.

Кріпак списоносець «Тільки пан щодня їсть багато м’яса, молока і хліба. Їжу, яку в нас забирають. Їжу, яку Його Високість брат короля, маршал, дістав для нас, вони забирають у нас і марнують на показ.»

Кріпак штурмовик «Ну це ж бунт...» (ковтнув)

Кріпак піхотинець «Ей, ні, все в порядку.»

Кріпак списоносець «Це не бунт.» Тому що якщо ми не підемо нас просто заштовхають і зрештою ми просто загинемо в бою. Я краще помру з останнім шматком хліба, ніж засну...»

Кріпак штурмовик «...»

Доооон! Дооон!

Кріпак списоносець «Уваа!

Кріпак штурмовик «?!»

Доооон! Дооон!

Кріпак піхотинець «Чому?! Чому?! Ми тут, а вони використовують артилерію?!»

Кріпак штурмовик «Погляньте, погляньте, нас покинули.»

Кріпак піхотинець «Чому! Чому! Ми йшли за ними аж сюди й могли б перемогти! Чому, чому!!»

Кріпак списоносець «А-а-а!!!»

У головному таборі Експедиційних сил Святого ключа, поблизу міста Відкритих воріт, у розкішному наметі

Смокт, хрусь. Коть, коть.

Архієпископ «...Прийшов!»

Первосвященник капелан «Що?»

Архієпископ «Негайно зберіть священників. Усіх священників. Хочу, щоб вони відслужили молитву, яку я вже давно підготував для нього.»

Первосвященник капелан «Чорного лицаря?»

Архієпископ «Поспішай.»

Первосвященник капелан «Хіба чорний лицар це не герой?»

Архієпископ «... Герой.»

Первосвященник капелан «Навіть не вживаючи молитви як прокляття...»

Архієпископ «...Первосвященник.»

Первосвященник капелан «Так.»

Архієпископ «Проведіть... Молитву...»

Первосвященник капелан «..У»

Архієпископ«…Дух… бажає цього.»

Первосвященник капелан «Т-так! Я повернувся!»

Архієпископ «Священник.»

Учень священника «Так, так!»

Архієпископ «Подвійну тканину на намет. Дощ збирається.»

Учень священника «Е? Але ж сьогодні чудовий день.»

Архієпископ «Ні, дощ іде.»

Смокт, хрусь.

Учень священника «Т-так. Т-ц-це?» Тремтить

Архієпископ «Це мої очі, які показують мені світло духу. Піднебіння виробляє спинномозкову рідину, яка сполучається з головним мозком. Щоразу, коли я перекочую їх на язиці, моє серце наповнюється світлом очищеної благодаті. Ху-ху-ху. Хі-хі-хі.»

Учень священника «В-в-ви. Вибачте.»

Архієпископ «Як я і думав, тебе виманила така кількість “смертей”, що ти не зміг більше витерпіти. ...Чорний лицар. Я думав, що доведеться відчинити браму головою Володаря демоні, але тепер мені все одно якою. Ні, було б зручніше, якби ти був героєм. Я покажу тобі, як користуватися і цією силою. Я обов’язково захоплю його зв’язувальною молитвою і ...Заберу всю його силу.»

Експедиційні сили Святого ключа, над головним табором

Гоооо!

Герой «Падіння тиску... Охолодження звідси...»

Герой «Дощ! Давай!

Шум крапель дощу!

Герой «Гаразд. ...Гаразд, тепер давайте блискавки.

Цього разу я обслужу вас блискавками.»

Герой (Не хочу бити. Я не хочу, щоб їх вдарила блискавка.)

Дряз!

Герой «Що. Що.. це.»

Скреготання.

Герой «Сила... Витікає...»

Дрізд снів «Мій пане! Мій пане!»

Герой «Тікайте, дрізд снів...»

Дрізд снів «Мій пане. Якщо так продовжиться, він впаде. Політ, магічна сила! З такою швидкістю ми потрапимо в шторм.»

Скреготіння.

Герой «...Ні..і. ...Ого, це вже вдруге. Це погано... Боляче... Дуже погано...»

Дрізд снів «Мій пане〜у!»

Герой «... Королева демонів. ...Тому що... так...»

Світ демонів, тиловий фронт Експедиційних сил Святого ключа, армія Конфедерації.

Молодший син військового «Швидше! Ми ще можемо використати коней.»

Туп-туп-туп!

Другий лейтенант залізної країни «Тримайте відстань у п’ятдесят кроків між возами. Коли прибудете на фронт, не забудьте поставити свої залізні щити! Ці щити захистять ваші життя.»

Генерал «Медичні підрозділи на місці.»

Лицарка «....»

Король Залізна Рука «Що ви хочете робити? Генеральша лицарка!»

Молодший син військового «Що не так?»

Лицарка «Ні. Нічого такого. Просто...»

Молодший син військового «?»

Лицарка «У мене чомусь стискається у грудях.»

Гоууун!

Солдат гінець «Контратака на лінії фронту! Почався мушкетний обстріл експедиційних сил! Однак, завдяки тому, що вони ще на великій відстані та нашій амуніції, шкоди практично не має.»

Молодший син військового «Це загроза! Вперед! Скористайтеся перевагою нашої позиції, поки ми ще можемо!»

Король Зимовий Смуток «Починається.»

Кроль залізна рука «Ох. Все гаразд. Цей чоловік більш боязкий, ніж більшість людей. Тому, якщо він не програє, він зробить все можливе.»

Король Зимовий Смуток «Це ж комплімент?»

Король Залізна Рука «Єдине, він слабкий проти жінок. Що погано.»

Король Зимовий Смуток «Ха-ха-ха. Згоден.»

Догоооон! До-о-он!

Молодший син військового «Гаразд. Блокуйте колеса! За моєю командою.»

Лицарка «....»

Молодший син військового «Ви готові, наставниця лицарка?»

Лицарка «Хм. Ох. Перепрошую..»

Молодший син військового «…Наставниця!»

Лицарка «Що?»

Молодший син військового «Я перейму командний жезл(※).»

Лицарка «Е?»

Молодший син військового «Я довго над цим думав.»

Лицарка «Що…»

Молодший син військового «Ким я можу бути.» І.»

Лицарка «....»

Молодший син військового «Я не можу бути таким, як наставниця, цього не можу. Але я все ще можу підтримати це місце, що можу. Конфедерація тут лідирує. Це моє місце, Вельможний трибун Залізної країни, так воно і є.»

Лицарка «Ти...»

Догоооон! До-о-он!

Молодший син військового «Місце наставниці в тому місті, так і є. Він, мабуть, чекає на вас в... Тому місті!»

Лицарка «Молодший син...»

Молодший син військового «Настав час бігти, так і є! Коли душа кричить, час виконувати місію лицаря, так і є. Я навчився цього від моєї наставниці лицарки, що й зробив! Тут все гаразд. Наставниця лицарка.»

Лицарка киває.

Молодший син військового «Хай щастить!» (хлоп)

Лицарка «Дякую! Мій учню! В тебе попереду, ще довгий шлях. Я дам тобі ще одного доброго прочухана, коли закінчу, тому я не хочу, щоб ти помер.»

Молодший син військового« Це взаємно, взаємно. Дбайте про місто та його мешканців, що ви повинні зробити. І дозвольте мені знову потренуватися, що ми й зробимо.»

У головному таборі Експедиційних сил Святого ключа, поблизу міста Відкритих воріт, у розкішному наметі

Шум крапель дощу!..

Гуркіт, гуркіт, гуркіт, гуркіт.

Архієпископ «Він впав.»

Первосвященник капелан «Що?»

Архієпископ «Чорний лицар впав. ...Чоловік, якого називають героєм.»

Первосвященник капелан «Герой...»

Архієпископ «Герой зрадив Духа Світла. Доказом цього... є те, що він потрапив під силу молитви Духа... Став не в змозі рухатися і впав на землю.»

Первосвященник капелан «Т-це.»

Архієпископ «Лицарі.»

Член ордену лицарів Лілії «Так! Ваше Високопреосвященство.»

Смокт, хрусь. Коть, коть

Архієпископ «...Герой закликав проливний дощ і удари блискавок, але опинився в пастці, в молитовній пастці.... та впав на полі бою. Доки триває молитва, його здібності мало чим відрізняються від здібностей когось з лицарів зі зброєю в руках. ....Його можна було б... В полон з мушкетом і... Лицарів зі святими молитвами.»

Первосвященник капелан «Я не вірю, що герой...»

Архієпископ «Добре, обов’язково схопіть. Краще вбити його і заховати... подалі. Але його голову... Візьмемо назад... Додому.»

Первосвященник капелан «Я не вірю, що герой...»

Шум крапель дощу!.. Гоун!

Архієпископ «Герой занурився.... у темряву. ...Той факт, що він став на бік демонічного племені, одягнув чорні обладунки, і направив свій блискавичний клинок на експедиційні сили Духа, є доказом цього... Церква, в ім’я Духа, таврує його як єретика.»

Член ордену лицарів Лілії «Так.»

Первосвященник капелан (...Хіба це не дивно? Чи недивно? Тепер, це... Ми, Церква Святого Світла, хіба не божевільні? Хіба це правильне вчення Духа?.. Ми, які караємо як єретика героя, який врятував світ і присвятив себе йому, і які женуть кріпаків на чужину, ми...)

Архієпископ «Ху-ху-ху… Влийся. Влийся, сила... Куху. Ха-ха-ха-ха.»

Смокт, хрусь. Коть, коть

Первосвященник капелан (Боюся... Боюся, що архієпископ... зробить помилку, що він повстав проти... Проти світла....)

Архієпископ «Йдіть. Йдіть і поширюйте велич Духа по всій землі.»

Первосвященник капелан «...У. Зрозумів.»

Шурх

Архієпископ «Я архієпископ. ...Поєднання світла й темряви... Той хто стоїть останнім. Той, хто керує світом... І дає людям... Правильний намір...Куху. Ха-ха-ха-ха.»

Шарудіння

Архієпископ «Хто ти?! Там. ... “Молитва розрізу!”

Шух!!

Архієпископ «...Щур? Хе-хе-хе. Щоб ти не планував, вже пізно. Ху-ху-ху. Ха-ха-ха-ха.»

Низ, підвал, підземної фортеці, підземне озеро

Бууун!

Головна покоївка «Зображення, яке ми щойно бачили — це...»

Чарівниця «...Техніка віддаленого бачення.»

Головна покоївка «Що це за чоловік!»

Чарівниця «...»

Головна покоївка «Це... Не є людиною, як не дивись. Як може людина мати таку жахливу магічну силу? Той... Це Володар демонів, чи?.. Чому ви приховували це до цього часу? Шановна чарівниця.» (трясе)

Чарівниця «Ганьба.»

Головна покоївка «Що?»

Чарівниця «...Помилка сім’ї.»

Головна покоївка «Як це?»

Чарівниця «...Давним-давно, плем’я Бібліотеки, яке пішло у світ людей, тисячу чотириста років тому. Їх нащадок. Нащадки. ....Ось так.»

Головна покоївка «Таке... Бібліотечне плем’я? Це наш рід?»

Чарівниця «...Я знала про можливість існування. З низки подій я змогла припустити з високим ступенем вірогідності, що вони існують. Але тільки зараз я точно знаю, хто вони такі.»

Головна покоївка «Таке...»

Чарівниця «Це зворотний бік того, що намагаються зроби королева демонів і герой. Не треба відводити погляд.»

Головна покоївка «...»

Чарівниця «...Бажання спрямовувати людей на добро спотворюється, корумпується, і застоюється. На зміну добрим намірам незабаром приходить панування. Мета всіх революцій(※), кінець шляху. Можливо це те, що намагаються породити королева демонів і герой.»

Головна покоївка «Це не означає, що ми можемо перестати рухатися. Це смерть. Навіть якщо все розкладається, це не означає, що ми живемо для того, щоб розкладатися.»

Чарівниця «...»

Головна покоївка «Це не так?»

Чарівниця «...“Одне синє підсвічування гіпотетично органічного джерела змінного струму”.»

Головна покоївка «Що це?»

Чарівниця «...Вічне життя, вічна смерть, якщо воно вічне, то це смерть. Іншими словами припинення. ....Лише мерехтливе явище є життям. “Вона” повинна повернутися до життя, щоб померти. Іншими словами, толерантність до мерехтіння.»

Головна покоївка «Я не розумію. Я з таким не знайома. ...Але що важливіше, де шановна королева демонів? Де шановний герой?!»

Чарівниця «Королева демонів на шляху до своєї смерті. Герой помирає.»

Головна покоївка «Що ви робите? Я повинна допомогти.» (розвертається)

Чарівниця промовчала.

Головна покоївка «Чому ви мене зупиняєте?»

Чарівниця «Я тебе не відпущу.»

Головна покоївка «У!»

Чарівниця «...Герой сказав, що ризикне всім.» Сказав, що заплатить будь-яку ціну. Тому, я тебе не пущу. Ти досліджуєш схему. Я її ремонтую. Ось така роль. Зрозуміло. ...Домовилися? Це було неможливо. Можливість дорівнює нулю. Незалежно від того, чи помре королева демонів, чи помре герой, нуль — це не менше нуля. І так далі.»

Тріск! Шии, шии, шии...

Чарівниця «Ті двоє навіть посміхнулися і відповіли відразу. Відразу сказали, що поставлять на це, бо не проти. Тоді вони виживуть. Ні, навіть якщо померти, оживеш. У будь-якому випадку, недостатньо бути “настільки хорошим”. Це було неможливо з самого початку. Все це місто відкритих воріт — вівтар жертвоприношень. Місто до неба, який активується, коли герой або володар демонів вливає всю свою магічну силу і закінчує своє життя. Це механізм Небесної Вежі. Пристрій, що розпадається, і після смерті одного з них приводить решту до “кінця дійства”. У стародавній пісні-легенді це примарна вежа, яка нібито була запечатана в “Казковій флейті”. Це пейзаж кінця, де кінець приходить до кінця. Проте ті двоє збираються відкинути цей “кінець”.»

Головна покоївка «...Й... Як... це.»

Чарівниця «З самого початку ми мали отримати п’ять чи шість див. Тому я нікуди звідси не піду. Гаразд? Герой бажав від мене дива. Він сподівався на диво. “Ти зможеш це зробити”, вірно! Ось чому я не дозволю тобі втекти, головна покоївка. Цей світ сповнений див. Я вірю в них, бо так сказали ті двоє. Неважливо, наскільки смішними можуть бути ці слова. Тому я хочу, щоб ти теж у них повірила. Якесь диво, про яке ми не знаємо, врятує цих двох.»

Головна покоївка «Шановна Королева, так сказала?»

Чарівниця«Так.»

Головна покоївка «Я зрозуміла. Все добре.»

Чарівниця «...»

Головна покоївка «Якщо шановна королева так каже, значить так воно і є. Вона людина, яка не вірить у дива, а натомість жартує над ними. Коли я сказала, їй тримати свої жарти при собі, вона сказала, що не жартує.»

Чарівниця «...»

Головна покоївка «Віритиму в шановну королеву. Якщо це те, що потрібно. Я її покоївка. Я та, хто творить дива, щоб допомогти своїй господині»

Місто Відкритих воріт, нічна оборонна стіна

Солдат-звіролюд «Врятовані.»

Учень будівельник «Так. Чому раптом пішов такий дощ?

Робітник велетень «...Ох... рідкість...»

Солдат-звіролюд «Мабуть, вогняні посохи, які вони використовують слабкі до води.» Дощ повністю сповільнив нападників.»

Учень будівельник «Так, вірно. Треба провести ремонт, поки ми ще можемо.»

Працівник велетнів «О...»

Туп-туп-туп

Лучник доброволець «Зміна варти завершена.»

Робітник людина «Командувач, що з південною брамою?»

Учень будівельник, ту браму ми не чіпаємо. ...Людська армія все ж ще ж там сидить?»

Робітник велетень «...Вони там...бачу.»

Лучник доброволець «Я бачу кілька вогнищ. Також бачу мародерство.»

Робітник людина «...Вибачте.»

Робітник синій демон «Це здоровий глузд у бою.»

Солдат-звіролюд «Ми готові до нічної атаки.»

Учень будівельник «Це залежить від команди вельмишановного командувача фортеці. Ми ж просто поспішатимемо підтримувати оборонну стіну та будувати барикади. Також будемо відпочивати по черзі.»

Робітник велетень «...Оу.»

Учень будівельник (Навіть якщо вони увійдуть до міста, вторгнення до певної міри можна придушити, тому що кілька вулиць виступають у ролі барикад. Але це тільки до тих пір, поки супротивник не стане серйозним. Нам не потрібна велика армія у двісті тисяч одиниць.. З десятьма тисячами солдатів система оборони повністю розвалиться. ...Це місто Відкритих воріт буде захоплене завтра.)

Туп-туп-туп

Лучник доброволець «Капітане, не робіть такого похмурого виразу обличчя.»

Учень будівельник «...А.»

Робітник людина «Вірно.»

Лучник доброволець «Я чув що капітан має гарну дівчину. Чув, що він чекає на неї тут.»

Солдат-звіролюд «Ха-ха-ха-ха, вірно.»

Учень будівельник «Це. Це не правда! Вона не симпатична, вона більше схожа на подругу дитинства, або на гнилого друга... Так. Вона мені, як брат, і я не говорю про такі сексуальні, хтиві речі!»

Робітник велетень «.....Але... Там. »

Лучник доброволець «Вірно, капітане.»

Учень будівельник «Дідько. Вони хитрі хлопці, не втрачайте пильності. Не балакайте, а працюйте! Давайте, носіть мішки з піском!!»

Робітник людина «Аха-ха-ха!»

Учень будівельник (Де ти?.. Учениця музика. Ти все ще у світі людей? Сподіваюся, ти все ще у світі людей)

Світ демонів, тиловий фронт Експедиційних сил Святого ключа

Шум крапель дощу...

Генерал святого королівства «Першочергово збирайте поранених і несіть їх до великого намету!»

Розвідник «Ми вважаємо, що конфедерати відступили десь на пів милі та чекають в середині табору.»

Брат короля маршал«...Чотири тисячі?»

Стратег «Прошу вибачення.»

Брат короля маршал «Вас сильно побили. Йде дощ?»

Стратег «Так. Ми знали, але не уявляли, що трут стане настільки вразливий лише через те, що намокне від дощу. Це виявило найбільший недолік мушкета.»

Брат короля маршал «Усвідомлювали це чи ні, але це, мабуть, означає, що військова організація значною мірою, покладається на мушкети. Як і я, як і кожен з моїх підлеглих.»

Стратег «Я наказав привезти мушкетний порох якнайшвидше, щоб він не змок, тож ми зможемо поповнити його запаси завтра, або пізніше.»

Брат короля маршал «...»

Стратег «Що сталося?»

Брат короля маршал «Ні нічого. ....Броневози? Я не дуже добре знаю характеристики зброї. Я сказав, що ми це виправимо, але сумніваюся, що це буде так просто. Чи був ворожий генерал лицаркою?»

Стратег «Ні, той, хто командував на передовій, був ще молодим і називав себе Трибуном Залізної країни.»

Брат короля маршал «Трибуном Залізної країни...»

Стратег «Згідно з доповіддю, він служив однією з рук генеральши-лицарки, під час зіткнення з Синіми демонами, які захопили Опівнічного сонця і взяв на себе командування стратегією пожежі. Як повідомляється, він походить з нижчого дворянства, лицарського класу, і близький до першопоселенців та іммігрантів. Чув, що його обожнюють у Залізній країні.»

Брат короля маршал «Хм. Ху-ху-ху.»

Стратег «Що сталося?»

Брат короля маршал «Поки вельможі та королі наших експедиційних сил не одноразово штурмують сильну оборону цього міста Відкритих воріт, спіймавшись на приманку, що лежить перед ними, новий талант прийняв командування на півдні? ...Іронія долі. Чи не натякає це на розрив в динаміці між Центральними країнами та конфедерацією?»

Глухий удар

Генерал святого королівства «Ваша ясновельможність маршале.»

Брат короля маршал «Що думаєте?»

Генерал святого королівства «...»

Брат короля маршал «Гаразд. Повідомте мене, коли дізнаєтеся більше про загальні втрати.»

Генерал святого королівства «Вас зрозумів!»

Брат короля маршал «Передайте генералам, які брали участь у битві, щоб вони пішли на заслужений відпочинок. Кріпаків, які втекли від основних сил експедиції, слід по черзі нагодувати та інтегрувати в ланцюг командування. Призначте капітанами лицарів Святого королівства і продовжуйте створювати нові підрозділи, навіть, якщо вони тимчасові. У нас закінчується час.»

Стратег «Є поспіх?»

Брат короля маршал «Сьогодні в ночі. Нехай вони продовжують працювати всю ніч. Складіть список імен і продовжуйте одягти їм браслети. Щоб їх можна було ідентифікувати. Мав бути запасний намет, вірно? Усі новоприбулі солдати будуть вважатися інженерами. Нехай побудують намет і роздадуть пайки. Не дозволяйте новоприбулим солдатам спати сьогодні в ночі. Дайте їм працювати до повного виснаження і нагодуйте їх. Вони не зможуть служити, якщо продовжуватимуть думати про інші речі.»

Стратег «Зрозумів.»

Стратег (Спочатку змусити їх працювати, до виснаження, а потім зняти напругу, давши їм їжу. Контроль над свідомістю нижчих класів. Ви так поспішаєте з цим, невже ви дійсно вважаєте, ситуацію настільки небезпечною? Але цікаво, чи вистачить їжі для заспокоєння людського розуму...)

Туп

Королівський гвардієць брата короля «З центрального табору вливаються солдати кріпаки, мокрі від дощу.»

Брат короля маршал «Прийміть їх.» Вельми шановний стратег все владнає.

Стратег «Що?»

Брат короля маршал «Ху-ху-ху. Хіба ви не стратег штабу? Я розраховую на вас.»

Стратег «Так.»

Брат короля маршал «Якщо все так і залишиться, система військового командування розвалиться. Покваптесь з реорганізацією командної структури.»

Стратег «Як далеко ви готові зайти?»

Брат короля маршал «Думаю у бажання є межа насичення Основна армія експедиційних сил більше не в змозі взяти на себе командування. Просто зламавши ворота міста Відкритих воріт, вони повернуться до своєї справжньої природи звірів.»

Генерал святого королівства «Саме так.»

Брат короля маршал «Для того, щоб отримати притулок, нам потрібна перемога.» Але для перемоги, розум, одержимий вигодою, стає перешкодою. Ось чому в старих книгах сказано, що поразка підкрадається під ноги тим, хто пишається перемогою.»

Стратег «Хіба не занадто багато, прости від дворянства, щоб вони мали таку ж проникливість, як і Ваша ясновельможність маршал.»

Брат короля маршал «Я лише тигр на побігеньках у цього дворянства.»

Генерал святого королівства «Ваша високість...»

Світ демонів, Експедиційні сили Святого ключа, один з наметів королівської сім’ї

Шум крапель дощу

Лицар країни Туману «Шановний Сіро-блакитний королю! Шановний Сіро-блакитний королю!»

Сіро-блакитний король «Можеш не кричати, я тебе чую.»

Лицар країни Туману «Що сталося, цей синяк. Я втратив вас з поля зору в тій битві, і вже не знав де король... Здавалося я більше не зможу зустрітися з вами знову!»

Сіро-блакитний король «Не пищи та не скигли. Це огидно.»

Солдат медик «Все не так погано, як здається. Кістки не зламані. Але сухожилля та м’язи сильно пошкоджені й розтягнуті. Наступні кілька днів буде страшенно боляче.»

Лицар країни Туману «Де в біса?... І що?»

Сіро-блакитний король «Дехто не хотів, щоб я був на передовій.»

Лицар країни Туману «Отже ж злий виродок.»

Сіро-блакитний король «Ну.»

Лицар країни Туману «Треба негайно про це доповісти та готуватися до військової ради! Без Сіро-блакитного короля на фронті панує хаос і запустіння! Неорганізовані солдати почали грабувати, один за одним втікаючи в місто, а потім вбивали самі себе, хоч і зламали ворота, на полі бою поширився хаос.»

Сіро-блакитний король «Лайно.»

Лицар країни Туману «Що?!»

Сіро-блакитний король «Як думаєш, скільки часу мені знадобилося, щоб захопити цей вал? Як думаєш наскільки міцна ця стіна, наскільки завзяті воїни її захищають? Закінчилося проривом воріт. Хоча це було б кроком в перед. Це аванс. До недолугого краху.»

Лицар країни Туману «Т-це. Як тільки брама впала, військо шляхти пішло на штурм.»

Сіро-блакитний король «Ви навіть не могли стріляти з гармат навздогін?»

Лицар країни Туману «Вірно. Якби ми стріляли, потрапили б в ситуацію, коли б зачепили союзників.»

Сіро-блакитний король «...Тьфу.»

Лицар країни Туману «Але тоді ви зможете взяти на себе командування, починаючи з завтрашнього ранку! Якщо ми наведемо порядок на лінії фронту, нам не доведеться боятися міста Відкритих воріт? О-о! Перепрошую. Я повинен негайно повідомити про повернення Сіро-блакитного короля.»

Сіро-блакитний король «Ні.»

Лицар країни Туману «Чому?»

Сіро-блакитний король «Чому б ні?»

Лицар країни Туману «..!»

Сіро-блакитний король «Затримайте моє повернення. Ненадовго. ...Щонайбільше до завтра.»

Лицар країни Туману «Ви впевнені?»

Сіро-блакитний король «Це не має значення. Це... необхідно.»

Лицар країни Туману «Якщо Сіро-блакитний король збирається їх побити... Йому все одно необхідно відпочити!»

Шум крапель дощу

Сіро-блакитний король «О. Це особиста справа. Хоча це особиста справа... Цікаво, що відбувається, пане архієпископе. Хіба це не справа зручності однієї людини? Ви теж. Якщо вже мої груди кривава мішанина...То не має причин чому я не можу зайнятися особистою справою.»

Лицар країни Туману «Що? Я приготую вам місце для ночівлі.

Сіро-блакитний король «Ні. Нічого не сталося. Вибач.»

Лицар країни Туману «Не нашкодьте вашому тілу. Якщо ви так довго виглядатимете на зовні, то застудитесь.»

Сіро-блакитний король «Немає про що хвилюватися Це така пекельна діра. Кожен втрачає щось важливе. І... кожен має хоча б одну річ, яку не хоче втрачати.»