«Курултай без Короля демонів»

Том 3. Розділ 3 - «Герой, у тебе теж на вустах»

У глибинах замку Короля демонів, в кімнаті замку Короля демонів Королева демонів «Кехе. Кеху. Не поводьтесь зі мною так, наче я хвора.» Головна покоївка «Навіть якщо ви так кажете, шановна королева демонів.» Герой «Саме так. Ти хвора людина.» Королева демонів «Це поранення. Я не хвора.» Головна покоївка «Так. так. Це все-таки травма.» Лицарка «Побудь трохи в спокої й підлікуйся трохи.» Герой «Саме так, саме так, королева демонів. Тобі варто замислитися над цим!» Лицарка «І тобі теж, герой!» Герой «Ой. Ой. ой!?» Головна покоївка «Ох, ох, ох, ну, ну, ну.» Лицарка «Ти не помер тільки тому, що був героєм. Ти так серйозно поранений, як і королева демонів.» Королева демонів «...Угу-угу. Ти можеш потонути у власній плоті та крові.» Герой «Господи. Зі мною все буде добре, якщо я просто лизну цю штуку.» Лицарка «У тебе погано заживає....» Герой «Це тому, що я отримав атаку, магією високої щільності. У цьому класі це все одно що отримати постріл, пошкодження і прокляття. Навіть здатність до відновлення та імунна система виведені з ладу.» Лицарка «Щоразу, коли я думаю про це, тіло героя далеко не людське.» Королева демонів «То що?..» Герой «В порядку, я.» Лицарка «Це бадьорість, яка утримує вас від застуди.» (ляпись!) Герой «〜 У!» Лицарка «Турбуючись про це що разу, змарнуєш своє життя.» Королева демонів «Хе-хе. Герой теж весь у бинтах.» Герой «Чому ти виглядаєш такою щасливою? Головна покоївка «Бо ви схожі, одне з одним, чи не так? Це ж так просто.» Королева демонів «Ні, це не так! Я просто відчуваю, потаємну насолоду від ситуації, що склалася, коли я можу на деякий час поглибити нашу дружбу, бо ми з героєм потрапили в однакові обставини.» Головна покоївка «Аналогічно.» Лицарка «Ви, здається, забули, що саме завдяки моїй молитві обидва були врятовані, чи не так?» Королева демонів «Я вдячна. Лицарка.» Герой «О. Дякую.» Лицарка «Що ж, щоб підлікувати вас обох, мені також доведеться на деякий час побути в замку Короля демонів.» Герой «Га?» Лицарка «Нічого не поробиш. Прогноз все ще нестабільний.» Головна покоївка «Саме так. Шановна Королева демонів. Цього разу ви були надто нерозважливі, щоб ви не хотіли сказати. Припинити застосовувати техніку зцілення, навіть тимчасово, щоб прикинутися мертвою!» Королева демонів «Вибач...» Герой «Що ж, відтепер, такі нерозважливі вчинки залиш мені.» Головна покоївка «І ви теж, шановний герой! Лицарка «Так точно!» Королева демонів «Той хлопець... ти?» Герой «Так. Так, так.» Лицарка (Герой...Чи стримувався він? Він був у поганій формі? Це правда, що він був надзвичайно сильним, але чи був це справжній дух героя?) Королева демонів «Я в біді.» Герой «Щось не так?» Королева демонів «Героя цим не надуриш.» Герой «Вірно. Нічого не поробиш.» Лицарка «Можна мені?» Шурх-шурх. Королева демонів «Що!» Головна покоївка «Ох, ох. Навіть я так можу.» (Шух-шух, паніо-паніо.) Королева демонів «Навіть головна покоївка! Як ти посміла!» (відштовхує) Герой «Хвилинку! Гм, вибачте, вибачте, Ого, цей добрий запах!? Королева демонів «Ві-відійди від мене!» Головна покоївка «Хм-хм. Чим більше їх розворушити, тим швидше королева демонів одужає.» (пух-пух) Лицарка «Це частина лікування.» Поселення на півдні Святого королівства. Галас... Першопоселенець «Що почнеться?» Худорлявий кріпак «Не знаю.» Малий селянин «Нам сказав йти сюди сільский священник.» Хлопчик-селянин «Мені сказали, що якщо ми підемо сюди, то нам даватимуть хліб двічі на день.» Першопоселенці «Я теж це чув.» Худорлявий кріпак «Так. Мені байдуже, що я буду їсти, аби тільки хліб.» Малий селянин «Мені теж. Чому ми, хто вирощує пшеницю, не можемо мати навіть шматка хліба...» Хлопчик-селянин «Я теж... Якби я залишився вдома, мої маленькі сестрички померли б з голоду.» Першопоселенець «...» Худий Кріпак «... Цієї весни пшениця вродила добре, але ціна, здається, зовсім не знижується.» Малий селянин «Ми це їли.» Хлопчик фермер «...Це?» Першопоселенець «О...» (※)Диявольське яблуко У сімнадцятому столітті, коли картоплю намагалися завести в Росію, російське православне духовенство намагалося перешкодити її вирощуванню, називаючи її “диявольськими яблуками” або “плодом нещастя”. Однак картопля була найкращою культурою для Росії. Оскільки була стійкою до холоду і мала короткий вегетативний період, тому у вісімнадцятому столітті її почали культивувати як “змелене яблуко”. Однак, навіть у 19 столітті селяни, яким цар наказав вирощувати картоплю на своїх полях, іноді бунтували проти цього. (※)Єпископ У Церкві Святого Світла високопоставлений клірик, який підпорядковується архієпископу. Він має юрисдикцію над великою територією, розміром приблизно з область країни. Худорлявий кріпак «Це диявольське яблуко (※).» Малий селянин киває Хлопчик-селянин «Через це!» Піонер «... Який у нас вибір?» Худорлявий кріпак «Скільки б ми не їли єретичної їжі, нас довели до того, що ми помремо голоду, якщо не будемо їсти. Я сумніваюся, що у моєму селі, або навіть у моїй країні є селянин, який хоча б раз не їв його.» Малий селянин «Так я знаю...» Хлопчик-селянин «Гей, з тобою все гаразд? Першопоселенець «Що?» Хлопчик-селянин «Бо він єретик, хіба ні?. Тобто, на тілі з’являються диявольські знаки, руки перетворюються на козячі копита, ти божеволієш і вмираєш.» Худорлявий кріпак «У моєму селі такого не було.» Малий селянин «І в нас теж...» Хлопчик-селянин ковтнув. Першопоселенець «Картопля, вона була добра...» Худорлявий кріпак «Так, зварена у великій кількості гарячої води та з маслом.» Малий селянин «Ми їли її в глиняних стінах, але вона була солодка.» Хлопчик-селянин «Таке не...» (бурррр) Першопоселенець «Нічого не поробиш. Зрештою, ми це зробили.» Худорлявий кріпак «О, ми повинні виконувати те, що каже начальство.» Малий селянин «Якщо ми цього не зробимо, вони вирвуть з корінням те невелике, що у нас є, нашу роботу, нашу їжу... Галас... Першопоселенець «Ох.» Єпископ «..Заспокойтесь.» Худорлявий кріпак «Це шановний єпископ(※)....» Малий селянин «Я його ніколи не бачив.» Єпископ «Благословенна громада Святого духа Світла, що зібралася на цій землі. Шух, шух, шух. Хлопчик-селянин «Це шановний єпископ! Шановний єпископ благословив нас! Першопоселенець «Господи. Перед такими селянами, як ми представ єпископ!» Худорлявий кріпак «Слува Богу, слава Богу.» (розчулився до сліз) Тиша. Єпископ «Ви діти світла, зібралися тут, щоб підготуватися до майбутньої війни зі злом. У цьому селі є поля з достатньою кількістю їжі, щоб прогодувати вас. Тут також є наставник, який навчить вас боротися з демонами. Ви повинні жити в цьому новому селі впродовж наступних шести місяців і служити як діти Духа Світла.» Першопоселенець «Що?.. Битися?» Худорлявий кріпак «Ми не можемо цього робити.» Малий селянин «Але це слова єпископа... Гомін. Єпископ «Будьте певні! Діти духа світла!» Тиша. Єпископ «Дух світла зробив вас дітьми світла. Дух, милосердний, ніколи не залишить своїх дітей. Він дав нам зброю, щоб перемогти демонів, які несуть нам загрозу.» Худорлявий кріпак «Зброю?» Уііі, клац Єпископ «Візьміть ці посохи. Ці залізні посохи — мушкетна зброя, яку дух світла дав вам, щоб ви могли перемогти демонів. З цими залізними посохами, ви можете битися на полі бою, як досвідчені воїни минулого. Покажімо їм!» Елітний стрілець «Так» Чік Чук-чук! Бах! Дзенк! Малий селянин «Що це в біса було?» Хлопчик-селянин «Обладунки зовсім!» Єпископ «Ця зброя здатна пробити навіть залізну броню з відстані п’ятдесят метрів. З цією зброєю ви зможете вразити своїх ворогів з відстані, з якої не дістануть їх пазурі, ікла, мечі та списи! Оволодівши цією зброєю, ви станете найкращими воїнами на цьому континенті!» Єпископ «Тож слухайте, діти Духа! Блаженні апостоли. Чому цього разу архієпископ(※) просить Вашої допомоги.» (※)Архієпископ Найвища посада у Святому престолі. Зазвичай у католицизмі статус підвищується від священника до єпископа, архієпископа Папи Римського, а в грецькому православ’ї статус підвищується від священника до єпископа, архієпископа патріарха. Проте в Церкві Святого Світла є і священник, і єпископ, і архієпископ, і схоже, архієпископ має найвищий статус. Худорлявий кріпак «О, архієпископ?!» Малий селянин «Якої допомоги?» Галас... Єпископ «Ви всі, мабуть, знаєте про в’язницю, побудовану в мерзлих землях холодного світу на півдні! Землі, які називають Царством демонів, також є тюремною кліткою, встановленою Духом. Знайте це. Це місце замерзлого і холодного вигнання, куди засилають відступників, які не підкоряються слову Церкви. Демони — це нащадки грішників, які колись кинули виклик Духу.» Першопоселенець «Цю історію нам розповідали в церкві...» Хлопчик-селянин «Отже, демонічне плем’я має лише жорстке серце.» Єпископ «Але, крім усього іншого, ці відступники вкрали скарби наших Дітей Світла і досі плетуть проти нас змови!» Малий селянин «Га?» Єпископ «Це святі останки Духу Світла. Іншими словами, це свята реліквія! Ті, хто нехтують нашим вченням, забрали її у нас і сховали, щоб принизити та зганьбити святу реліквію, символ воскресіння, надію послідовників Світла!» Першопоселенці «Що?!» «Шановний дух?!» «Не може бути.» Єпископ «Сам архієпископ це сказав! Ми не можемо допустити, щоб така помилка залишилася непоміченою. Він сказав, що поверне святі мощі, навіть ризикуючи власним життям! Це свята місія! Діти світла! Встаньте з мушкетами! Об’єднайте сили згромадження Світла зараз!» Нові прикордонні села Залізної країни Сержант патруля «Ну, ось і приїхали!» Батько родини біженців «Приїхали!» Мати родини біженців (тремтячи) «Холодно...» Дочка родини біженців «Але тут просторо! Дорога пряма аж до пагорба!» Сержант патруля «Холодно. Це південна країна. Якщо будеш важко працювати, то спітнієш! Ходімо в поле. Там має хтось бути.» Батько родини біженців «Так! Іго-іго-го-го. Батько родини біженців «Давай конику. Це побитий віз, але тримайся. Ми майже прибули.» Ігі-гі. Дружинниця першопоселенців «Ой! Чи не наш це сержант.» Сержант патруля «Так! Як поживаєте?» Дружинник першопоселенців «Помаленьку. Ми зможемо викопати на цьому пагорбі впродовж цього тижня.» Дружинниця першопоселенців «Тоді у нас буде ціле поле картоплі.» Сержант патруля «Зрозуміло, зрозуміло! Сьогодні я показую ще одній родині.» Батько родини біженців «Я з території Зимородка, дуже приємно.» Мати родини біженців швидко схилилася. Дочка родини біженців «Дуже приємно!» Дружинник першопоселенців «Хех! Зимородок! Як ви наважилися приїхати в таку далечінь?» Дружинниця першопоселенців «Гей, гей, це твоя дружина? У вас таке синє обличчя.» Мати родини біженців «Ні, я просто трохи замерзла...» Сержант патруля «Ох. Ви маєте поганий, тому я привіз вас сюди.» Батько родини біженців «Якщо це можливо, я хотів би дати дружині перепочити. Я працюватиму за нас обох.» Мати родини біженців «О, ні, ти...» Дружинник першопоселенців «Ну, ми можемо спочатку піти на місце збору.» Дружинниця першопоселенців «Дідько! Про що ти поговориш?! Поглянь на них. Агов, пані. Ви... чекаєте дитину?» Сержант патруля «Що?» Батько сім’ї біженців «О, справді, ви!» Мати сім’ї біженців «Так... Я не впевнена, але мені здається, що так було протягом останнього місяця або близько того... Дочка родини біженців «Що? Мамо, серйозно?» Дружинниця першопоселенців «Бачиш! Це ж неподобство, залишати їх стояти на такому холоді в такий час! Та ще й на місці зустрічі.» Дружинник першопоселенців «Т-то ось воно як?» Дружинниця першопоселенців (Вдаряє) «Тому в тебе ніколи не буде дружини!» Сержант патруля (збентежено) «А що мені робити?!» Дружинник першопоселенців (збентежено) «Все це занадто складно.» Дружинниця першопоселенців «Тому чоловіки такі!» Дружинник першопоселенців «У тебе ж навіть дитини ніколи не було!» Дружинниця першопоселенці «Навіть якщо у нас не було дитини, жінки знають, як це робиться! Ось пані. Перш за все, надіньте, будь ласка, це пальто.» Мати родини біженців «О ні... Я не можу взяти у вас таке хороше вбрання.» Дружинниця першопоселенці «Це предмет військової амуніції. Не хвилюйтеся, я вам його просто позичу. Це овеча жерсть, тому вона тепла.» Батько родини біженців «Дуже дякую...» Дружинниця першопоселенці «Слухай. Збігай, будь ласка, до сільського голови. Я дозволю цій родині користуватися ділянкою біля мого будинку. Вам доведеться носити дрова і торф(※).» Дружинник першопоселенців «Так точно Я просто сходжу на пробіжку.» Дружинниця першопоселенці «Я тебе прошу! І щоб було що вдягти та що поїсти! І дружину голови з собою візьми!» (※)Торф Залишки мертвих рослин, які ось-ось перетворяться на вугілля. Оскільки він містить багато домішок і води, то погано горить. Сержант патрулювання «Я можу залишити це вам?» Дружинниця першопоселенці «Звичайно! Ходімо. Він не дуже гарний і маленький, але у нас є будинок. Їх щойно побудували серіями, тому вони виглядають однаково, і легко загубитися, але якщо хочете, можна щось посадити, щоб потім позначити його. Ми з родиною, живимо в одному з будинків.» Батько родини біженців «Ви впевнені? Ви так добре до нас ставитеся.» Мати родини біженців неодноразово киває. Дружинниця першопоселенці «Про що ви говорите? Відтепер ми будемо вирощувати тут багато-багато картоплі, поки всі тут, і з цієї країни, і з півдня, наситяться, чи не так» (посміхається) Сержант патруля «Ласкаво просимо до залізної країни! Родина першопоселенців!» Наша країна і наша армія вітає вас!» Світ демонів, палата зборів представників Лорд Срібний тигр «Ну.» Граф Велетень «...Зібралися.» Великий Князь Вогняних драконів «Усім вождям, що тут зібралися, дякую за вашу добру волю. Тепер, коли Король демонів довірила нам всю повноту влади, ми повинні завершити цю зустріч без зволікань і без упущень, щоб виправдати його довіру. Чи не так, пане чорний лицар?» Герой «Що до цього питання, я був приставлений до нігтя, щоб віддати пріоритет і поважати рішення інших вождів, наскільки це можливо, за винятком випадків, коли мова йде про права малих кланів. Зрештою, я чужа людина.» Королева фей «Це не так...» Головний візерунок «Це, мабуть, воля вельмишановного Короля демонів, щоб ми піклувалися про світ демонів, а точніше, про підземний світ.» Принцеса-жриця демонів прикликання «Мм.» Лорд Срібний тигр «Це ганьба для воїна, коли його просять виконувати прохання.» Генерал Синя сталь «Про що ми сьогодні говоримо?» Командувач Східної фортеці «Хм.» Великий Князь Вогняних драконів «Перш за все, я вважаю, що справи всередині кожного клану повинні й надалі вирішуватися кланами, як і раніше. Метою цієї зустрічі було діяти від імені вельмишановного Короля демонів, що досі робив все сам. Іншими словами, мета цієї зустрічі — розв’язати проблеми, що стосуються нашого демонічного племені і всього підземного світу, а також узгодити інтереси та думки кланів. Йдеться також про те, як співпрацювати у питаннях, які не може вирішити один клан.» Королева фей «Так, я згодна.» Головний візерунок «Я не заперечую.» Принцеса-жриця демонів прикликання «Я вважаю, що це доречно.» Лорд Срібний тигр «Ми можемо подбати про свої справи всередині. ...А потім.» Командувач Східної фортеці «Проблема про яку йде мова стосується племені Синіх демонів, чи не так?» Граф Велетень «...Це буде так.» Великий князь вогняних драконів «Саме так. Плем’я Синіх демонів вже залишило цю раду і перейшло до самостійних дій.» Згідно з новинами, з виру чуток, вони просуваються з величезною швидкістю, щоб повернути свою армію на власну територію.» Королева фей «Якщо плем’я Синіх демонів піде в атаку на всі племена демонів, у нас, племені фей, не буде жодного шансу.» Принцеса-жриця демонів прикликання «Ми, плем’я Демонів прикликання, можемо встояти, але все ж не здатні уникнути серйозної шкоди.» Лорд Срібний тигр «Те ж саме стосується і племені Звіриного ікла.» Герой «Ні, зачекайте!» Граф Велетень «...Чому?.. Чорний лицар?» Великий Князь Вогняних драконів «Є думки?» Герой «Я бився з новим володарем синіх демонів. Його сила не така вже й погана. Нинішнє плем’я Синіх демонів сильне. Можливо, навіть більше, ніж я собі уявляв.» Головний візерунок «Хммм… Ви хочете сказати, що їхня сила зросла, порівняно з попередньою бурхливою епохою?» Принцеса-жриця демонів прикликання «Якщо вельми шановний чорний лицар так каже, значить так воно і є.» Великий Князь Вогняних драконів «Отже, можна сказати, що плем’я Синіх демонів — це питання, яке має бути розглянутим далі, на цій зустрічі.» Лорд Срібний тигр «Правильно.» Генерал Синя сталь «Можуть бути й інші проблеми, але найголовнішою проблемою, на цей час, є проблема племені Синіх демонів.» Граф Велетень киває Головний візерунок «Хм, давайте спочатку розберемося з проблемою.» Принцеса-жриця демонів прикликання «Добре.» Головний візерунок «По-перше. У племені Синіх демонів новий володар. По-друге, новий правитель і очолюване ним військо натягнули луки в бік Короля демонів і раптово покинув Курултай. По-третє, новий король, і очолювана ним армія зараз прямує на їх територію. По-четверте, їхня кількість становить десять з гаком тисяч. По-п’яте, новий володар племені синіх демонів має відбиток кандидата в Королі демонів і його бойові здібності надзвичайно високі.» Принцеса-жриця демонів прикликання «Щось на кшталт того.» Генерал Синя сталь «Це надзвичайно влучне резюме.» Великий князь Вогняних драконів «Тоді проблема в...» Королева фей «Воля всього племені Синіх демонів, так?» Лорд Срібний тигр «Що? Плем’я синіх демонів — зрадники, чи не так?» Королева фей «Не обов’язково. Зокрема, в цей період часу відбулося сходження на престол нового володаря синіх демонів, що було вкрай незвично і загрожувало панікою. Чи можна вважати, що це було одноосібним рішенням нового короля і його оточення?» Головний візерунок «Хм.» Принцеса-жриця демонів прикликання «Судячи з усього, існує ймовірність того, що на рідних землях племені Синіх демонів взагалі не знають про те, що новий вождь зрадив Короля демонів.» Лорд Срібний тигр «Тоді чому б нам просто не напасти на плем’я Синіх демонів до того, як їхня армія досягне їхньої столиці? Таким чином, якщо столиця Племені синього демона заляпана чи чиста, не матиме значення. Якщо вони чисті, то ворогів буде більше, а якщо заляпані, то ми зможемо уникнути об’єднання ворожих сил.» Генерал Синя сталь «Це гарна ідея, але плем’я Синього демона рухається надто швидко. Навіть якщо поженемося за ними зараз, ми не встигнемо.» Граф Велетень «...Чисті, або... Заляпані, або...» Великий князь Вогняних драконів «Мені це видається очевидним.» Головний візерунок «Що ви маєте на увазі? Старий княже.» Великий Князь Вогняних драконів «Швидкість маршруту говорить сам за себе. Іншими словами, армія Синіх демонів не хоче, щоб ми наздогнали їх, за будь-яку ціну. Якби з їхньої території мало прийти підкріплення, в разі битви, їм немає потреби поспішати так далеко до власної столиці. Іншими словами, вони не контролюють свою столицю, чи не так?» Королева фей «Ви маєте рацію.» Принцеса-жриця демонів прикликання «Тоді нам не варто брати в облогу столицю племені Синіх демонів усією армією племені демонів.» Лорд Срібний тигр «Чому? Хіба цього не мало?» Принцеса-жриця демонів прикликання «Якщо ми зберемо всі добірні війська племені демонів, їх кількість перевищить б п’ятдесят тисяч. Якщо у нас буде така велика чисельність, плем’я синіх демонів буде у відчаї. Незалежно від того, чи це новий володар повстав проти Короля демонів, чи ні, вони вже зрадили світ демонів. Якщо це так, то це відчай, і вони більше не матимуть іншого вибору, окрім як співпрацювати з новим володарем. Плем’я Синіх демонів перетвориться на скажених вовків і не зможе уникнути крові.» Лорд Срібний тигр «Це стає проблематичним...» Генерал Синя сталь «Почнемо з того, що плем’я Синіх демонів — це клан яким керує військове керівництво, із суворою класовою системою. Така ситуація була можливим розвитком подій.» Граф Велетень «Хм... Мм...» Командувач Східної фортеці (З іншого боку, за найгіршого сценарію, новий володар синіх демонів може навіть взяти в заручники життя членів свого клану, які не є солдатами. Це людини, що вирішили використовувати підступні засоби, які зазвичай неможливо уявити, навіть отруєння і вбивство. Це може бути можливо, якщо, якщо їх загнали в глухий кут. Це занадто шокує, щоб розповідати вам, народ демонів...) Великий князь Вогняних драконів «Перш за все, неминуче, що армія Синіх демонів повернулися на свою власну територію. Це вже відбулося.» Королева фей «Так.» Головний візерунок «Розумію.» Великий Князь Вогняних драконів «Виходячи з цього. Найголовніше — не спускати очей з армії синіх демонів. Найстрашніше, чого ми не хочемо, щоб вони зараз зробили — це дозволили армії синіх демонів пересуватися по цьому демонічному світу, як змії, і кусати нещасних жертв.» Принцеса-жриця демонів прикликання «Так.» Великий Князь Вогняних драконів «Необхідно буде організувати розвідку за межами території клану синіх демонів і швидко відстежити пересування армії синіх демонів.» Королева фей «Тоді ми, плем’я Фей, візьмемося за це завдання. Нехай ми маленькі й слабенькі, але можемо бачити крізь темряву ночі й чути найтихіші звуки.» Головний візерунок «Якщо плем’я Фей щось знайде, ми, плем’я Людино-демонів, доставимо інформацію сюди. Плем’я Людино-демонів є найчисленнішим серед кланів. З давніх часів ми побували станції в Царстві демонів., щоб обмінюватися інформацією верхи на конях.» Великий князь Вогняних драконів «Ви не проти?» Командувач Східної фортеці киває. Головний візерунок киває. Великий Князь Вогняних драконів «Тоді я попрошу плем’я Фей і плем’я Людино-демонів зайнятися цим. Якщо ми можемо чимось допомоги, будь ласка, не соромтеся звертатися.» Королева фей «Зрозуміла.» Головний візерунок «Покладіться на мене.» Великий Князь Вогняних драконів «Ну, якщо плем’я Синіх демонів вишле армію з іншого боку..» Лорд Срібний тигр «Ми повинні вирішити й це, інакше ми це почнемо.» Генерал Синя сталь «Що нам робити?» Лорд Срібний тигр «Вістрям списа будемо ми, звірине ікло» Граф Велетень «....Ммм.» Лорд Срібний тигр «Ми зазнали великої ганьби у цій справі. Ми б дуже хотіли взяти на себе ініціативу.» Великий Князь Вогняних драконів «Ви не проти? Правителька принцеса-жриця.» Принцеса-жриця демонів прикликання «Хм. ...Ви бачите мене нас наскрізь. Дуже добре, я віддам вам ініціативу. Але землі, які мають найдовший кордон з Синіми демонами, це територія нашого племені Демонів прикликання. Отже, ми друга лінія. Якщо сині демони увірвуться на нашу територію, ми не зможемо гарантувати першу лінію. Ми повинні захистити свою територію і свій народ. Якщо це станеться, ви повинні відступити.» Лорд Срібний тигр «Я знаю, що кожен клан повинен захищати себе. Я розумію.» Великий Князь Вогняних драконів «Два племені, Звіриного ікла і Демонів прикликання не повинні бути перевершені, але плем’я Синіх демонів якесь загадкове. Я хочу, щоб ви були дуже обережні.» Принцеса-жриця демонів прикликання «Зрозуміла.» Лорд Срібний тигр «Залиште це мені.» Великий Князь Вогняних драконів «Що ж, тепер ми, клан драконів, також повинні належним чином виконати свої обов’язки. Чотири клани, які ми попросили виконати свій обов’язок, будуть забезпечені їжею та іншими необхідними речами від нас, кланів демонів.» Лорд Срібний тигр «Не бійтеся!» Головний візерунок «Щось на кшталт цього, еге ж.» Командувач Східної фортеці «У мене є ще два прохання.» Великий Князь Вогняних драконів «Які саме! Вождь Відкритих воріт. Командувач Східної фортеці «Це про вигнанців. Скільки б ви не говорили, що клан Синіх демонів — це клан, який не змішується з іншими й має внутрішній контроль, завжди будуть винятки. Має бути невелика кількість тих, хто, що живуть у містах тут і там. Я прошу вас захистити їх.» Лорд Срібний тигр «До чого такі дрібниці. Їх не так вже й багато. Я не думаю, що це вплине на ситуацію.» Командувач Східної фортеці «Щодо війни ви маєте рацію. Але це вже після того, як війна закінчиться. Нам потрібно, щоб хтось був свідком того, що ми не знищували Синіх демонів масово.» Граф Велетень «...Гм.» Командувач Східної фортеці «Так само і з цією війною. Якби ви хотіли вбити всіх до одного Синіх демонів цього світу, включаючи жінок і дітей, вам би не довелося про це турбуватися, але ж цього не станеться, чи не так? Таке беззаконня не залишиться безкарним. Але в такому випадку вціліле плем’я Синіх демонів зненавидять нас, хіба ні? Залежно від обставин, вони можуть навіть розповідати своїм дітям та онукам, що наші племена, боячись бездіяльних Синіх демонів, взяли їх в облогу за допомогою змови. Принцеса-жриця демонів прикликання «Я не можу сказати, що таке не трапляється.» Герой (...У цього хлопця таке чудове чуття.) Командувач Східної фортеці «Тож ми повинні усвідомити той факт, що відтепер це не так. Якщо це лише клан Синіх демонів, то вони не є супротивником, якого ми не зможемо перемогти у тотальній війні, чи не так? Якщо так, то тим більше. Якщо це буде не легко, ви можете відправити їх усіх разом до міста Відкритих воріт Там багато різних кланів і рас, тож переслідування не буде занадто великим.» Генерал Синя сталь киває. Великий князь Вогняних драконів «А яке інше?» Командувач Східної фортеці «Це важливіше, в певному сенсі. Це полегшення для жителів території.» Королева фей «Хм.» Командувач Східної фортеці «Це також може бути пов’язано з тим, що я щойно сказав, але що, власне, зараз відбувається? Це конфлікт інтересів між друзями, війна чи сутичка? Як можна вирішити цю ситуацію? Ось про що я говорю.» Лорд Срібний тигр «В першу чергу, все почалося з того, що Сині демони несподівано зрадили нас і напали. Мета цієї битви — викрити цю помилку, і як така, вона має бути самоочевидною.» Генерал Синя сталь «Саме так, такі питання не повинні виникати на нашу адресу.» Принцеса-жриця демонів прикликання «Як же бути з турботами демонів, що живуть на цій території? Ми покладаємо відповідальність на плем’я Синіх демонів. Це хороший аргумент, але плем’я Синіх демонів ніяк не може відповісти на це питання нашого народу. Командувач Східної фортеці «Ось що я маю на увазі.» Лорд Срібний тигр «...У» Граф Велетень «Навіть... Наш народ... голосно.» Великий Князь Вогняних драконів «Хм.» Командувач Східної фортеці «Я думаю, що нам це потрібно. Цього разу, новий володар племені синіх демонів збожеволів під час Курултай, вбив свого батька і повів армію свого клану напасти на інші клани.» Лорд Срібний тигр «Вбив свого батька?! Це правда?» Командувач Східної фортеці «Ні. Я не знаю фактів. Хіба так не буде краще?» Великий Князь Вогняних драконів «…Так. Королева фей «Я не думаю, що в результаті це неправильне припущення.» Головний візерунок «Ви хочете сказати це лордам? (※)Увесь народ є воїнами, незалежно від того, чи йдуть вони на війну, чи ні. Нація бореться на війні всією країною. Концепція, згідно з якою весь народ відіграє важливу роль у веденні війни, навіть якщо не виходить на поле бою, з метою мобілізації всіх національних сил. Ця концепція виникла у двадцятому столітті після того, як люди побачили, як велася Перша світова війна. Розмова між командувачем фортеці та лордом Срібний тигр вказує на те, що вони усвідомили цю концепцію. Принцеса-жриця демонів прикликання «Цікава ідея.» Командувач Східної фортеці «Наше місто зараз відчайдушно обробляє свої поля, але після неодноразового руйнування храмів і сільськогосподарських угідь під час війни, серця людей стали повністю виснаженими. Коли втомлюється розум, зупиняються руки, зупиняються ноги. Коли зупиняється тіло, чекає голод. Війна — це важко, але найважче для людей — не знати, що вони роблять. Якщо не знають, що робить їхня власна країна й армія, вони відчувають себе безпорадними, що вони не більше, ніж безпорадна, нікчемна дрібниця, і вони поступово гниють. Це гниття руйнує міста, людей і галузі, розумієте? Коріння серця гниє. Коли це станеться, місто буде в жахливому стані.» Принцеса-жриця демонів прикликання «...» Герой «...» Командувач Східної фортеці «Щоб мати з цим справу, ви повинні розповісти їм, що сталося, наскільки погана ситуація, скільки є надії і як усе можна вирішити. Ну, це війна, не можна розповісти їм все, не можна розповісти їм всю правду...» Лорд Срібний тигр «Ну, ось що це означає, чи ні? Весь народ є воїнами, незалежно від того воюють вони чи ні(※). Якщо ти генерал, це твоя майстерність надихає бойовий дух.» Командувач Східної фортеці «Так, саме це я і маю на увазі. Шанований тигр.» Лорд Срібний тигр «Але хм...» Великий Князь Вогняних драконів «Тоді, нарешті, буде важливо знати, як ми хочемо врегулювати битву, з племенем Синіх демонів.» Королева фей «...Врегулювати.» Головний візерунок «Так, це вірно. Ми атакуємо плем’я Синіх демонів, коли вони вийдуть зі своєї території. Але це не розв’яже проблему на завжди. Я не закликаю вас нападати та завойовувати що-небудь, але це йде разом з тим, як це повинно бути в кінцевому підсумку.» Принцеса-жриця демонів прикликання «Так.» (або, можливо. Король демонів, хотів, щоб ми самі подумали про своє майбутнє...) Командувач Східної фортеці «...Це важко для мене. Як новачок, я не знаю, якими є ставки та емоційні переплетіння війни з племенем Синіх демонів для різних племен.» Принцеса-жриця демонів прикликання «Ми плем’я Демонів прикликання, вели довгу-довгу битву з кланом Синіх демонів в минулі буремні часи.. У нашому клані глибоко вкорінена гірка образа на клан синіх демонів. Однак це питання території й контролю, і в ті часи це був повсякденний конфлікт в Царстві демонів.» Лорд Срібний тигр «У нас теж були постійні конфлікти з племенем Людино-демонів.» Головний візерунок «В той час клани всіх розмірів були змішані між собою, і щодня відбувалися інтриги щодо того, як приєднати нейтральні або клани найманців, які не були присутні на цій зустрічі.» Герой «О, так ось як це було.» Великий Князь Вогняних драконів «Хм.» Граф Велетень «Перш за все, дати знати... Великий Князь Вогняних драконів «Саме так. Перше, що потрібно зробити, це повідомити людям, що новий володар Синіх демонів зрадив їх і на пав на Курултай. Потім скажемо людям, які бояться війни, що плем’я Синіх демонів повертається на свої землі й що місце, де вони живуть, наразі безпечне. Це була б гарна нагода проінформувати людей про ситуацію, так би мовити. Головний візерунок «Я думаю, що це розумна відповідь.» Принцеса-жриця демонів прикликання «Щодо врегулювання війни, необхідно, щоб кожен клан ретельно, обдумав це питання і виніс свої ідеї на обговорення.» Лорд Срібний тигр «Тоді, поки що, схоже, це і є спосіб розв’язати проблему з племенем Синіх демонів.» Командувач Східної фортеці «Ох» Лорд Срібний тигр «Чи повинні ми негайно повернутися на свою територію? Генерал Синя сталь «Хм… Вождь Відкритих воріт, трохи пізніше. Мені треба обговорити з вами одну справу.» Командувач Східної фортеці «Гаразд.» Граф Велетень «..Натомість я дозволю найгучнішому, розпустити чутки.» Великий Князь Вогняних драконів «Ви гідні з цим? Шановний чорний лицар.» Герой «О. Все сходиться чудово. Великий княже, будь ласка, продовжуйте в тому ж дусі. Великий Князь Вогняних драконів «...Як це! Ку-ха-ха-ха!» Головний візерунок «До речі, про це, як там Король демонів?» Герой «Вона не може встати з ліжка, але їй стає краще, принаймні роту.» Командувач Східної фортеці «Радий це чути.» Герой «Я розповім їй про результати сьогоднішньої зустрічі, як тільки зможу.» Лорд Срібний тигр «Будь ласка, зробіть послугу, шанований чорний лицар.» Великий князь Вогняних драконів «Що ж, тоді ця зустріч завершена. Якщо нічого не станеться, наступна зустріч відбудеться через сорок днів. Будемо інформувати один одного про пересування синіх демонів.» Всі «Буду мати на увазі.» У глибинах замку Короля демонів, в кімнаті Короля демонів Лицарка «Ось. Відкрий рота.» Королева демонів «...» Лицарка «Чому у тебе такий вигляд, ніби тобі це не подобається?» Королева демонів «Здоровий глузд підказує, що цю сцену повинні відігравати я і герой...» Лицарка «Герой зайнятий, ходить на збори й тому подібне.» Королева демонів «Але це не означає, що....» Лицарка «Ось. А-а-а-ам.» Королева демонів «У.» Лицарка «...А-а-а-ам.» Королева демонів «У-у-у. ...» (жує) Лицарка «Ось так.» Королем демонів «...Це трохи принизливо.» Лицарка «Ти ж моя подруга. Дивно про це турбуватися..» Королева демонів «Справді? Хіба так має бути?» Лицарка «Так, вірно.» Королева демонів «Лицарка... Ти говориш трохи м’якше, коли розмовляєш зі мною і сестрами-покоївками.» Лицарка «...Справді?» Королева демонів «Так, справді.» Лицарка «Навіть так, я все ще керую армією або чимось типу того. Гадаю, коли ти не хочеш бути використаною чоловіками, ти мусиш розмовляти з ними їхньою мовою.» Королева демонів «То ось воно, що.» Лицарка «...Ти все одно маєш бути жінкою., щоб подбати про це.» Королева демонів «Це не правда. Я вважаю, що лицарка і так жіночна». Лицарка (зирк) «....». Королева демонів «?» Лицарка «Навіть якщо Королева демонів так каже, це не має сили переконання.» Королева демонів «Мм. Я не про це. Я... Ем Це правда, що я тут велика в розмірі, але часто вказують на те, що мені бракує чуттєвості, материнської турботи, уваги до деталей і... Сексуальної привабливості. З погляду жіночності я значно поступаюся лицарці.» Лицарка «Я так не думаю.» Королева демонів «Перш за все, я не дуже розумію, що таке жіночність.» Лицарка «Так.» Королева демонів «Я пробувала такі речі, як чистити вуха, спільний сон, про які згадувалося у книжках, але не думаю, що вони справили на героя особливе враження. ...Перш за все, якщо дати найменший шанс, він нападе і сцена затемниться, чи не це відбувається між чоловіком і жінкою, які пов’язані разом.» Лицарка «Я усвідомлюю, що я досить упереджена, але королева демонів на іншому рівні.» Королева демонів «Правда?» Лицарка «...Я не впевнена в цьому.» Королева демонів «На тебе не можна покластися.» Лицарка «Герой нас уникає в деяких аспектах.» Королева демонів «...» Лицарка «....» Королева демонів «Давай не будемо говорити про це.» Лицарка «....Вірно.» Королева демонів «Ох! Я сумую за кулінарією покоївки молодшої сестри.» Лицарка «Вірно. Звичайно, їжа тут, у замку, теж чудова.» Королева демонів «Так, але я відчуваю особливий смак у стравах покоївки молодшої сестри.» Лицарка «Так. Мені знайоме це відчуття.» Королева демонів «Я б хотіла пирога.» Лицарка «Аха-ха-ха-ха. Я розумію що ти відчуваєш. Але поки це. Ось, А-а-а-ам.» Королева демонів «Мууу…» Лицарка «Хмхмхм.» Королева демонів «Це все одно принизливо.» Лицарка «Ти зможеш помститися, коли одужаєш.» Королева демонів «Звичайно. Я відплачу герою за це.» Лицарка «Е?» Королева демонів «Я знаю, що для лицарки це спрацює найкраще!» Кордон Священного королівства, торгове місто Оптовий торговець пшеницею «Пшениця! Пшениця~! Ячмінь теж є, привезли сьогодні! Рання пшениця має черв’яки! Ідеально для пухкого хліба або вівсянки! П’ять нових срібних монет за мішок.» Товстий громадянин «А чому не старі срібні.» Оптовий торговець пшеницею «Ні, ні. Таких грошей у Святому королівстві більше не має. Лише у варварських країнах на півдні можна користуватися такими речами.» Мандрівний торговець «У місті ще залишилися старі золоті та срібні монети...» Оптовий торговець пшеницею «Ви сходіть в міські квартали. Там вони замінять старі золоті монети на нові.» Товстий громадянин «Але навіть якщо їх обміняти, отримаєте лише одну нову золоту монету за три з половиною старі золоті...» Мандрівний торговець «Бо я пропустив час.» Оптовий торговець пшеницею «Ну ж бо, ну ж, бо, свіжозмелена пшениця! Як щодо пшениці?» Товстий громадянин «...Дідько. Лише багаті можуть їсти таку пшеницю!» Мандрівний торговець «Дійсно.» Балаканина... Балаканина... Шинкар «Ви чули про це? Про цю чутку.» Товстий громадянин «Чутку?» Мандрівний торговець «Ой, чутки про поселення Синів світла?» Шинкар «Так, саме так.» Товстий громадянин «Що саме?» Шинкар «Здається, що по всьому континенту, в тому числі й тут, у Святому королівстві, будують нові села. Здебільшого в лісах, в горах або на руїнах полів битв, де колись були села, які загинули в минулому. Кажуть, що в селах зібрано стільки пшениці, що й годі хвилюватися, що не буде що їсти.» Товстий громадянин «Яка чудова історія!» Мандрівний торговець «Так, мабуть, чутки правдиві. Я чув що церква готує селян і поселенців для особливої місії.» Шинкар «Це остання новина. Мабуть, основна частина історії! - у Святих мощах.» Товстий громадянин «Святі мощі?..» Шинкар «Так. Слухайте і дивуйтесь. Це тіло Духа світла!» Товстий громадянин «Що?» Мандрівний торговець «Що? Невже таке буває?» Шинкар «Не знаю. Це просто чутки, я теж не знаю, що це таке.» Товстий громадянин «Я думав, що духи більше схожі на вітер або світло.» Мандрівний купець «Хм.» Шинкар «Але ж Церква каже, що “Святу реліквію” вкрали демони. Для того, що відібрати “святі мощі” у демонічного племені, потрібно багато елітних воїнів, яких ще ніхто ніколи не бачив. Тому вони будуть тренуватися в “селі Дітей світла”.» Товстий громадянин «Хм.... Але ж нам не доведеться голодувати, чи не так?» Мандрівний торговець «Так, це те що я чув. Чув це в іншому місті.» Шинкар «Кажуть, що це благословіння від Духа світла. У тому селі, кажуть, двічі на день дають хліб і в обід наваристу морквяну юшку(※), а на вечерю хліб, чистий білий пухкий хліб.» (※) В обід наваристу морквяну юшку Середньовічні селяни в основному їли тричі на день, найважливішим прийомом їжі був обід. Вранці та ввечері вони їли лише злегка. Товстий громадянин «Білий хліб?!» Мандрівний торговець «Яка чудова історія, чи не так?» Шинкар (киває) «Так.» Мандрівний торговець «Це чудова історія.» Шинкар «Кажуть, що Церква дуже серйозно ставиться до цього.» Мандрівний торговець «Ви серйозно?.. Шинкар «Так, між нами кажучи, я думаю, що ціна на пшеницю так сильно зросла, тому що Церква скуповує всю пшеницю і відправляє її в села “Дітей світла”. Про це є одна чутка.» Товстий громадянин «!» Мандрівний торговець «Ну це могло статися, хіба ні?» Шинкар «Так?» Товстий громадянин «Але якщо так, то ми справді йдемо на війну.» Мандрівний торговець «Так, але за Дух світла, чи не так? Тоді: це те, про що йдеться.» Шинкар «Абсолютно. Нехай Дух благословить нас.» Товстий громадянин «Благослови Дух! Нехай в моєму житті буде хоча б чорний хліб.» Мандрівний торговець «Але якщо вже на те пішло, то я хотів би побачити. Те село.» Товстий громадянин «Я б краще там жив, ніж лише побачив. А ви не хотіли? Все що вам потрібно зробити, це повернути тіло Духа світла, тобто боротися за справедливість, і ви отримаєте їжу. Я б хотів поїхати в таке село, аби не голодувати.» Церковний служитель «Це не можливо.» Мандрівний торговець «Га? Церковний служитель «Вибачте, я вас підслухав. ...Ці “села Дітей світла” розростаються. Адже наближається час війни з підлим демонічним плем’ям. Приходьте до церкви на нічне покаяння. Я вірю, щонайближчим часом знову почнеться благословіння видатних людей, які будуть відправлені в “село Дітей світла”. У ці дні церква переповнена тими, хто прагне отримати це благословіння.» Шинкар «Це правда? Шановний священник!» Товстий громадянин «Правда!» Церковний служитель «Я ще не священник, але кажу правду. Сьогодні ввечері збереться і залишить місто новий контингент.» Товстий громадянин «Я теж хочу туди!» Мандрівний торговець «Якщо ви так кажете, і я теж!» Служитель церкви «Тоді неодмінно приходьте до церкви. Священник чекає на вашу відданість.» Місто відкритих воріт, дешеві помешкання Учень будівельник «Ого, це добре.» (※)Вівця Овець утримують, як худобу, вже майже десть тисяч років Вівці були ідеальними кочовими тваринами, оскільки їхнє м’ясо було поживнішим, ніж у кіз, і їх можна було випрошувати в більш суворих умовах, ніж свиней. Крім того, їхню вовну можна було перетворити на тканину, а шкіру - на шкуру та пергамент, що робило їх справді безвідходною худобою. З цієї причини, навіть сьогодні кочівники часто тримають овець. Учениця музика «Н. А-а...» Учень будівельник «Це називається баранина(※)? Я ніколи не бачив їх раніше.» Учениця музика«Так. Здається, це домашня тварина на землі.» Учень будівельник «Ого, на землі, еге ж? Це справді відкрите місто. Тут так багато різної їжі. Я щодня відкриваю для себе щось нове. Навіть винахідливість будівель є новизною.» Учениця музика«Так…» Учень будівельник «Що не так?» Учениця музика «Га? ...Ум. Нічого.» (махає руками.) Учень будівельник «Добре. ...Ням-ням. Учениця музика «...Хрум.» Учень будівельник «Поїхали» (шкряб-шкряб) Учениця музика «Чорт забирай. Давай хоча б залишимо креслення, поки їмо.» Учень будівельник «Вибач, вибач. Але в моїй голові постійно з’являються нові методи будівництва та новації. Якщо я не записуватиму, то за буду їх.» Учениця музика «Чорт забирай. Ти справді ідіот будівництва.» Учень будівельник «Нічого не поробиш. Міст просить мене побудувати його якнайшвидше.» Учениця музика «Міст?» Учень будівельник «О. Так.» Учениця музика «Ти дуже дивний.» Учень будівельник «Ти так думаєш. Я завжди думаю, що ти теж можеш це чути.» Учениця музика «Що?» Учень будівельник «Ти спиш, наче одержима, і пишеш п’єси так, наче вони переповнюють.» Учениця музика «Це, ну.» Учень будівельник «Хіба це не те, про що тебе просить твоє внутрішнє «я»? Учениця музика «Га?» Учень будівельник «Коли кажуть «просить», це звучить так, ніби вони говорять як ми, але це не так. Як ти це називаєш. Це як потік води, що ллється у водосховище через відвідний канал, і він ось-ось переллється через край, або розхлюпається і мене від цього аж трусить. “Робити швидше! Я хочу швидше закінчити!” А ти не хотіла? Цим мостом, коли його закінчать, можна буде перевозити всілякі речі, щоб наповнити шлунки багатьох людей, їхні кишені та їхнє почуття пригод. Не дивно, що він хоче з’явитися раніше.» Учениця музика«…Так» (※)Народна скрипка Тобто скрипка. Зокрема так називають скрипку, на якій грають народні пісні. (※)Ліра Давньогрецький музичний інструмент, який також називають кіфара. Струнний щипковий інструмент у формі перевернутої омеги (Ω), що зображається на грецьких картинах. Його нащадки існували в часи середньовіччя і називалися лірою. (※)Корнет Мідний духовий інструмент. Він походив від рогів, які використовувалися в давнину, своєю формою нагадує ріг тварини. Використовувався приблизно в п’ятнадцятому-шістдесятому столітті. Учень-будівельник «Хм?» Учениця музика «Я розумію, що ти маєш на увазі. Це ж сліпучий голос, чи не так? Ця гармонія співає безголосим голосом, який хоче народитися. У моїх грудях героїчною луною звучить, скрипка(※), ліра(※), корнет (※), відлунюючим голосом, який хоче скоріше народитися.» Учень будівельник «Хм. Ти точно знаєш, що я маю на увазі. У всякому разі, я відчуваю, що не можу відірватися від цього, навіть коли їм.» Учениця музика «Гей, учень будівельник.» Учень будівельник «Що таке?... Ом-ом.» Учениця музика «Ти коли-небудь чув про “святі уламки”?» Учень будівельник «Хм. Н-ні? А що це таке?» Учениця музика «Я теж небагато про це знаю. Я лише заледве почула про це в чутках про місто Відкритих воріт.» Учень будівельник «Хм.» Учениця музика «Це словосполучення кличе мене. Іноді вітер, що кличе мене, настільки сильний, що якщо я відчайдушно не вчеплюся за щось, мені здається, що всю мою душу здує. Він здіймається вгору й заглушує звуки та пейзажі навколо мене. Поклик — це єдине, що заповнює мою голову....» Учень будівельник «...» Учениця музика «Я хочу вийти назовні.» Учень будівельник. «Так.» Учениця музика «Але це правда, що я хочу бути з тобою.» Учень будівельник. «Так.» Учениця музика «…» Учень будівельник «...» Учениця музика «...» (на межі сліз) Учень будівельник «Не роби таке обличчя. Дурне.» Учениця музика «Бо... Учень будівельник «Далеко поїдеш? Може на землю?» Учениця музика «Так… Навіть не знаю, коли повернуся. Учень будівельник «Але ти повернешся?» Учениця музика «Це точно.» Учень будівельник «Тоді нічого не зміниться. Просто їдь.» Учениця музика «Але.» Учень будівельник «Ха-ха.» Учениця музика «?..» Учень будівельник «Тож мій міст може відправити тебе в подорож! Він може звести нас назад!» Учениця музика «А...» Учень будівельник «Тоді вперед! Мій міст чекатиме на твоє повернення. Звичайно, я теж. Мій міст це прохід для всякої всячини. Гордість підземного світу, геніальний письменник! Навіть фея співак може пройти! Фея співак подорожує на поверхні землі, щоб знайти нові історії та нову музику. Хіба це не дивовижно?! Навіть музика проходить через мій міст!» Учениця музика «Ага.» Учень будівельник «Іди й побачиш багато дивовижних речей.» Учениця музика «Я також почую багато дивовижних звуків.» Учень будівельник «А потім ми знову зустрінемося в цьому місті.» Учениця музика «Так, так. …Обіцяю, обіцяю.» Учень будівельник «Ми учні Багряної.» Учениця музика «Так. Наша обіцянка абсолютна.» (серйозні) У глибинах замку Короля демонів, в кімнаті Короля демонів Тук-тук. Герой «…Як там?» Тук-тук. Герой «Вона спить.» Клац. Королева демонів «...Су. ...Су.» Герой «Спить.» Королева демонів (боязко) «Ммм.» Герой «Знаєш, ти виглядаєш такою мудрою, навіть коли спиш.» Королева демонів «...Суу.» Герой «Нічого не поробиш. Я не знаю, що робити.» Королева демонів «...Суу.» Герой «...» Королева демонів «...Куху.» Герой «У тебе таке тонке волосся. ...Я думаю, ти дуже красива, але цього не усвідомлюєш.» Королева демонів «…Хм.» Герой зробив легкий рух. Королева демонів «...Фухі. ...Су.» Герой «Королева.» Королева демонів «…? …Ну.» Герой «Ти не спиш?» Королева демонів «…У-у.» Герой «...» Королева демонів озирається навколо. Герой «Доброго ранку.» Королева демонів «...Доброго ранку.» Герой «Не зовсім?» Королева демонів «Хочу чаю.» Герой «Гаразд. Головна покоївка, гадаю, вже приготувала його для тебе.» Королева демонів «Дякую.» Поп-поп-поп-поп Герой «Я повернувся, королево демонів.» Королева демонів «З поверненням, герою.» Герой «З твоєю грудиною все гаразд?» Королева демонів «Так, більше не болить. Дихання нормальне.» Герой «Зможеш скоро встати з ліжка?» Королева демонів «Сподіваюся, з мене досить. Занадто нудно.» Герой «Гаразд, тоді у мене для тебе багато сувенірів.» Королева демонів «Яких?» Герой «Перш за все, це. Його щойно приготували, розумієш? Новий заварний пудинг(※) від покоївки молодшої сестри.» (※)Пудинг Страва з різноманітних інгредієнтів, твердіє за допомогою желатину або кукурудзяного крохмалю. Залежно від інгредієнтів, це може бути основна страва або десерт. Заварний пудинг відомий в Японії як пудинг. Вважається, що його вже їли приблизно в сімнадцятому столітті. Королева демонів «?» Герой «Ну, ти зрозумієш, коли з’їси.» Королева демонів «Хм... Це. Це!» Герой «Хіба він не дивовижний.?» Королева демонів «Хіба не солодкий? Він холодний, густий і я вперше його куштую. Що це таке? Ця густа штука — це мед з фруктових дерев? Він зовсім новий.» Герой «Здається, він зроблений з яєць і цукру.» Королева демонів «Боже мій… Варто мені на мить відвести від неї очі, як вона продовжує вчитися новим навичкам і створювати нові страви.» Герой «Так, я теж дивуюся цьому.» Королева демонів «Це напрочуд смачно. Головна покоївка теж про це говорила. “Кулінарія є однією з основних навичок для покоївки, але наполегливість, яку вона вкладає в бенкет, іноді змушує мене відчувати, що вона має дух, який перевершує дух вищого демона.”» Герой «Ха-ха-ха! Без сумніву.» Королева демонів «Це справді дуже смачно.» Герой «Є й інші страви.» Королева демонів «Хм?» Герой «Для початку, ось це. Це мені доручили через командувача фортеці.» Королева демонів «Мм. Запечатаний лист... Передай мені ніж.» Герой «Тримай.» Чук. Хіі. Шелестіння. Королева демонів «...Хм. Це від вельмишановного молодого торговця. Це, хм. Здається він відкрив торговий дім у місті Відкритих воріт.» Герой «Це рано.» Королем демонів «Якщо подумати, ви знайомі.» Герой «Це погані стосунки, ох. Так, так.» Королева демонів «Що таке?» Герой «Це було досить давно, але я відправив йому торгову грамоту для міста Відкритих воріт. Це пряма юрисдикція Короля демонів, тож я подумав, що все буде гаразд.» Королева демонів «А, тут теж написано. Звертається і дякує. Не думаю, що цього разу будуть проблеми, але гадаю, що це поспішно... Якщо давати такі необмежені ліцензії та торгівлю цим дубоголовим торговцям, будуть великі неприємності.» Герой «Неприємності?» Королева демонів «З перепродажем ордену на постачання і їх подальшим позичанням.» Герой «А точно.» Королева демонів «Бачу, що ні. Що ж, вельмишановний молодий купець не зробить нічого, щоб підірвати таку довіру.» Герой «То про що він?» Королева демонів «Ну, він хоче запровадити овець, велику рогату худобу та іншу домашню худобу, а також банки та грошову економіку.» Герой «Що у вас тут немає золотих монет? Ми звикли ними користуватися.» Королева демонів «Ми можемо використовувати золоті монети, але ми також торгуємо золотим піском. До того, як я почала працювати на поверхні землі, де живуть люди, тобто до зустрічі з героєм, я працювала над реформуванням цього демонічного світу, але в той час було ще багато проб і помилок.» Герой «Хм.» Королева демонів «З погляду благословіння землі, світ демонів більш благословенний, ніж земля. Там не так багато місць, де надзвичайно холодно. Однак, залежно від території, було багато пусток, тому там відбувалися жорстокі війни. Світ демонів більше потребує інженерних технологій, таких як зрошення та боротьба з повенями, і культурних технологій, таких як музика та історія, ніж світ людей, тому в цьому сенсі... ах.» Герой «Що сталося?» Королева демонів «Ні, я просто подумала про це... У мене були учені, яких я теж збиралася виховувати в демонічному світі.» Герой «Га?» Королева демонів «З’явився герой, і мені довелося залишити їх самих.» Герой «Гей, гей.» Королева демонів «Ну, вони хороші люди. Не думаю, що вони просто лежать і помирають.» Герой «Вони досить вільні, чи не так?» Королева демонів «Вміння можна набути лише в полі, зрештою.» Герой (Вони ще й бідні...) Королева демонів «Ну, у світі демонів є обставини. По-перше, у світі демонів нормально, коли клани керують своїми територіями. Якщо можеш побудувати будинок і поле, ти достатньо багатих, щоб прожити. З цієї причини, в підземному світі покращення економіки та продовольчої ситуації з грошами відкладалося на значно пізніший час.» Герой «Правда? А що ж тоді з молодим купцем?» Королева демонів «Щодо банку, то я поки почекаю. Можливо, це передчасно, але також недобре віддавати банки обох світів в руки однієї людини. Я напишу відповідь з поясненням ситуації. Що стосується овець і великої рогатої худоби, то у мене не має перепон, і ми будемо вдячні за це.» Герой «Якщо подумати, то він навіть не знає, що бакалавр — Король демонів. Королева демонів «Правда?» Герой «Я розкрив йому, що ти демон, але він не думає, що ти Король демонів.» Королева демонів «То це ввічливий лист до Короля демонів? Я подумала, що це лист необхідності.» Герой «Як вчинимо?» Королева демонів «Ну і так добре. З часом він сам все зрозуміє. Я напишу відповідь пізніше.» Герой «Розумію. Тоді, далі.» Королева демонів «Що далі?» Герой «Цього разу лист від покоївки старшої сестри. Він досить важкий, чи не так?» Глухий звук. Королева демонів «О, так.» Шелест. Герой «Що це?» Королева демонів «Це… Хм, це звіт про вирощування картоплі. А ще журнал реєстрації Зимового села. А тут звіт про податкові надходження в Зимовій країні. О, вона опитала молодшого сина купця? Вона також додала фінансові звіти!» (※)ВВП Абрівіатура від «внутрішній валовий продукт». Валовий внутрішній продукт - це додана вартість, створена всередині країн (в цьому випадку зимової країни), яка є загальною сумою прибутку. Якщо його значення велике, то можна вважати, що національна могутність країни сильна. (※)Державна корпорація Компанія, створена і керована урядом. Вона може працювати в довгостроковій перспективі, не відволікаючись на короткострокові прибутки. Вона також може терпіти певні збитки заради суспільних цілей. Однак, якщо вона працює погано, то може перетворитися на мляву і ледачу організацію, яка отримує зарплату, не докладаючи зусиль. Герой «Це цікаво?» Королева демонів «О, це цікаво. Це Зростання ВВП (※) Усе так, як і очікувалося. Південні королівства повинні були б мати підґрунтя для такого зростання, якби не тягар постійних воєн.» Герой «Здається, останнім часом три країни були змушені боротися з напливом кріпаків-втікачів і поселенців. Здається, і молодший син військового, і молодший син купця в глухому куті.» Королева демонів «О, про це є в листі покоївки старшої сестри. Хм.» Герой «І як там?» Королева демонів «Здається, що обоє використовують особливості своїх країн, щоб впоратися з ситуацією. Ще не відомо, які будуть результати, але ідея знаючого розширення військово-інженерного департаменту Залізної країни є цікавою. Отже, вони перетворили ідею ополчення. Якщо доходи будуть збалансовані, це може стати основою, для організації на кшталт національної корпорації, але найбільша проблема це продуктивність.» Герой «Що за продуктивність?» Королева демонів «Це економічний термін. Іншими словами, це означає, наскільки ефективно ви виробляєте речі.» Герой «Хм...» Королева демонів «Ідея молодшого сина військового полягає в тому, щоб на деякий час працевлаштувати всіх біженців і переселенців, що прибувають в армії. Це буде дуже ефективно для підтримки безпеки та розв’язування проблем. Це також буде ефективно для покращення суспільних благ, таких як облаштування поселень і ремонт доріг.» Герой «Так, йдеться про зменшення злочинності та будівництво чогось великого, так? Тому що багато людей зможуть одразу узятися до роботи.» Королева демонів «Так. Історія йде швидко, герой.» Герой «Це, тому що королева демонів робить такі речі.» Королева демонів «Але якщо ця система продовжуватиметься, то найманні люди, які керують фермами, також стануть байдужими або недбалими. А ти не хотіла? Незалежно від того, чи ти важко працюєш і вирощуєш багато картоплі, чи лише трохи, зарплата і їжа, яку ти отримаєш від держави однакові. Ти солдат.» Герой «Так. ....Як на мене, це правда.» Королева демонів «Так. Ось чому “продуктивність” падає в таких умовах. Це проблема, яку можна побачити в корумпованих чиновниках і негнучких організаціях. Оскільки зусилля і результат не цінуються, люди стають все лінивішими й лінивішими.» Герой «Що ж, це не розумна політика? Може зупинимо їх?» Королева демоні «Ні, я не це мала на увазі. У всьому є свої переваги та недоліки. Як я вже казала, правда й те, що це корисно, як спеціальний засіб для розв’язування проблеми, що виникла. Особливо зараз, коли стільки біженців, прибуває одночасно, не має фактичної землі, яку можна було б обробляти. Тоді всі будуть голодувати. Щоб обробляти землю, потрібно її підготувати. Дуже добре, що це землеробство може здійснюватися колективною силою армії.» Герой «Хм…» Королева демонів «Здається, молодший син військового взяв це до уваги й вирішив, що з армії, можна піти через п’ять років. Це свідчить про велику винахідливість. Він може зазнати невеликих невдач, але він впорається з цим без наших вказівок, що йому робити. Коригувати такі речі так само важливо, як і правильно їх планувати.» Герой «Знаєш, королева демонів... Королева демонів «Хм?» Герой «...Я не думаю, що ти поганий вчитель. Ти казала, що у тебе це погано виходить, або що ти трохи нетерпляча, але.» Королева демонів «Це не правда. Коли я бачу учнів, які мене не слухають, мені дуже хочеться запхати їм до рота чорний порох. З запалом, звичайно.» Герой «Але ти виглядаєш такою щасливою, коли говориш про своїх учнів.» Королева демонів «Я так не думаю. Цього не може статися.» Герой (посміхаючись) «Ні, це так.» Королева демонів «Мм.» Герой «Хм. Ну, гаразд. Ей, Королева демонів.» Королева демонів «Хм?» Герой «Ось.» (хлоп) Королева демонів «Що? Що це?» Герой «Залишився заварний крем.» Королева демонів «Я не помітила.» ...Мм, це було смачно.» Герой «Хочеш ще один?» Королева демонів «У тебе є? Поїжмо.» Герой «Це швидка відповідь.» Королева демонів «Він має бути прохолодним, інакше смак зіпсується.» Шелестіння. Герой «Ам... Так добре.» Королева демонів «Так. Він дійсно в’язкий і чудовий.» Герой «Це половина на половину?» Королева демонів «Правда?» Герой «Було б погано, якби ти з’їла порцію лицарки чи головної покоївки.» Королева демонів «Зрозуміло. ...Але коли половина на половину, як зараз, то не так вже й погано.» Герой «?.. Ох. В, вірно.» Королева демонів «Герой.» Герой «Хм?» Королева демонів «На устах героя теж ...Ось.» Герой «Навіть у королеви демонів на вустах. Ти така невправна.» Королева демонів «Нічого не поробиш. Я все ж не можу нормально їсти однією рукою.» Герой «Нічого не поробиш. А-а-а-ам.» Королева демонів «Ти впевнений? Т-ти це зробиш. Чудово. Ти можеш це зробити, якщо спробуєш! Це сцена, на яку ти так довго чекав?!» Герой «Ти не збираєшся це їсти?» Королева демонів «Ні! Я з’їм це. Нумо їсти! Що б там хто не казав, я рішуче і ретельно з’їм!» Герой «Ти така придирлива.» Королева демонів «Давай мою їжу». (а-м) Герой «Ох, ох.» Королева демонів «…Н.» Ам-му... Н. (киває) Герой «А. У-у-у… Гм, сподобалося?» Королева демонів (посміхаючись)«Так, це мило.» Герой «...Т-так. Бачиш, пощастило.» Королева демонів «О, ні. Герой!» Герой «Що?» Королева демонів «Той, який ти зачепив цим пальцем, теж був моїм.» (облизнула). Герой «〜 У?!» Королева демонів «Якщо ти так кажеш, то це половина навпіл. Не дотримуватися договору — це нечесно.» Герой «А. У-угу.» Королева демонів «Дуже смачне. Наступного разу, коли підеш, попроси ще.» посміхається Герой «Га-гаразд...» Королева демонів «?» Герой «Нічого!» Бам-бам. Королева демонів «Справді? Я задоволена. Це було смачно!» Герой «Так, так.» Королева демонів «Зрештою, варто було робити а-м з героєм. Мені прикро за мою найкращу подругу, але я не можу замінити цього хвилювання.» Герой «У-у-у-у.» Королева демонів «Що сталося, герою?» Герой «Нічого. Я віднесу пудинг головній покоївці.» Бах! Королева демонів «Герой дивний.» Місто Відкритих воріт, торговий дім «Унії» Принцеса Вогняних драконів «Вибачте, дякую.» Співробітник унії «Ні, ні, це не проблема.» Принцеса Вогняних драконів «Я повернулася.» Практичний рахівник «З поверненням. Як справи?» Принцеса Вогняних драконів «Ми дійшли до висновку, що все ще необхідно покращити головну дорогу.» (※)Інфраструктура Громадські об’єкти, такі як дороги й дамби, школи і лікарні, електрика, газ і вода, необхідні для економічного розвитку і поліпшення життя людей. Оскільки їх будівництво часто не приносять прямого прибутку, їх розбудовують національні та місцеві органи влади, використовуючи гроші платників податків. Співробітник унії «Інфраструктура(※).» Купець середнього віку «О! Це ж дракониця!» Принцеса Вогняних драконів «Давно не бачилися. Вельмишановний купець.» Купець середнього віку «Що це? Схоже, за такий короткий час ви стали досить комфортно себе почувати. Ваш одяг і блузка, мабуть, земного походження.» Принцеса Вогняних драконів «Воно більш активне і зручніше для ділових переговорів.» Вбрання драконів виглядає красиво, але якщо користуватися чорнилом, забруднюються рукава, що є справжньою проблемою для мене.» Співробітник унії «Ха-ха-ха. Вам личить, принцесо!» Купець середнього віку «О? Вас називають принцесою?» Практичний рахівник «Хаа! З поверненням, купець середнього віку. Принцесо.» Принцеса Вогняних драконів «Я повернулася. Просто тому, що весь персонал говорить це напівжартома.» Практичний рахівник «Вона ж принцеса, знаєте. Хіба не дивно називати її принцесою?» Принцеса Вогняних драконів «Хм. Я просто дражню вас.» Співробітник унії «Важливіше те, що список, який ви просили, готовий.» Принцеса Вогняних драконів «Дякую... Хм.» (шурх) Купець середнього віку «Що це?» Принцеса Вогняних драконів «Це нещодавнє опитування щодо вартості робочої сили та умов життя робітників. Через відсутність гільдій та інших структур, мобільність людських ресурсів важко виміряти. Все так, як каже вельмишановний купець...» Топ-топ-топ...Стук. Молодий купець «О. Ласкаво просимо назад вас обох... Молодий рахівник «Гарна робота, член комітету.» Принцеса Вогняних драконів «Приємно бути тут.» Купець середнього віку «Мені теж.» Молодий купець «Ви вже обговорюєте? Які ж ви не терплячі.» Купець середнього віку «Ха-ха-ха-ха. Нетерплячість для купця — це чеснота. Молодий купець «Чаю, будь ласка.» Співробітник унії «Так.» Принцеса Вогняних драконів «Тоді, будь ласка, почнемо з вельмишановного купця.» Купець середнього віку «Так. Перш за все доповідь. Початкове будівництво мосту через велике провалля триває зі скороченими темпами. Зокрема, ми завершимо будівництво всіх дерев’яних мостів до кінця цього тижня, збільшивши кількість робочої сили, щоб впоратися з ними.» Молодий купець «Добре. Це дасть нам трохи вільного часу.» Купець середнього віку «А потім ми обговоримо це пізніше.» Молодий купець «Так, ви говорите про будівництво, масштабного міцного тракту.» Купець середнього віку «Так, що ви думаєте?» Молодий купець «Звичайно, ми хотіли б це зробити. Але коли я думаю про вісім років і загальну вартість будівництва, про те, чи повинна Унія одна нести цей тягар, це важко.» Купець середнього віку «Я прийшов сюди з новою пропозицією з цього приводу.» Молодий купець «Пропозицією?» Купець середнього віку «Погляньте на це?» Це малюнок намалював земляком, який зараз наглядає за тим великим проваллям.» Молодий купець «Що це? Водний шлях? Акведук?» Купець середнього віку «Ні, це більше схоже на колодязь.» Молодий купець «Хм.» Купець середнього віку «Отже, проєктувальник каже, що можна бачити цей прохід як дорогу, якою приходять і йдуть люди, але, звичайно, можна також бачити його як дещо особливе, як величезну “діру”.» Молодий купець «Хм-хм.» Купець середнього віку «А це колодязь, який нагадує гірку. Звичайно, крихкі речі її не переживуть, але можна «скинути» щільно упакований вантаж.» Молодий купець «Що?» Купець середнього віку «Кинути. Поставити на спеціально підставку з прив’язаною мотузкою.» Молодий купець «На таку відстань! Якби ми їх не упаковували, все одно розлетиться.» Купець середнього віку «Ні, я кажу, що не розлетиться.» Там буде точка, де гравітаційне тяжіння, про яке ми говорили раніше, зміниться на протилежне. Якщо ми скористаємося цим місцем, то вага насправді зникне. Ні, вона не зникне, але буде такою, ніби її не існує? Я не знаю подробиць. Навпаки, кажуть, що можна плавно зупинити імпульс, використовуючи силу тяжіння на протилежному боці точки розвороту. Ну, використовувати силу тяжіння як вагу і шків, щось на кшталт цього.» Молодий купець «Хм.» Купець середнього віку «А з іншого боку ми підтягуватимемо вантаж за допомогою водної помпи. Для сигналів використовуватимемо рефлектор з полірованого заліза.» Молодий купець «На яку конкретну вигоду ми можемо розраховувати?» Купець середнього віку «Підвищення ефективності. У печері та на ретрансляційних пунктах потрібно буде розмістити велику кількість людей. Розробник каже, що систем роботи буде схожа на шахту. Витрати будуть чималі, але лише встановивши це обладнання на кількох складних маршрутах, ми зможемо безпечно “відправляти” двадцять возів товарів щодня.» Молодий купець «Будь ласка, візьміть до уваги.» Купець середнього віку «А як щодо фактичних витрат на розслідування?» Молодий купець «Ви можете затвердити їх на свій розсуд, вельмишановний купець.» Купець середнього віку «Ви дуже швидко визначаєтесь. Старигані з комітету не такі.» Молодий купець «Прошу.» Купець середнього віку «Гаразд, продовжмо. Я візьму ось це.» Молодий купець «Так.» Принцеса Вогняних драконів «Побачимося. Вельмишановний купець.» Купець середнього віку «О, шановна принцесо. Повечеряємо цього разу. Принцеса Вогняних драконів «Хоч я і не принцеса.» (надулась) Купець середнього віку «Ха-ха-ха-ха! Гаразд!» Топ-топ-топ, клац! Практичний рахівник «Він займається будівництвом мостів, доріг та інших засобів транспортування, вірно?» Молодий купець «Він сказав, що спочатку був мандрівним торговцем. Ми маємо дуже хорошу людину.» Принцеса Вогняних драконів «Такими темпами ми скоро знову матимемо гарну дорогу. Дорога необхідна доля розвитку торгівлі.» Молодий купець «Це правда. ...А як йдуть справи у вашому напрямку?» Принцеса Вогняних драконів «Як і очікувалося, незручності збільшуються в основному навколо північних воріт. Ця територія була сильно зруйнована під час попередньої облоги. Комітет самоврядування вважає, що настав час розпочати відновлювальні роботи.» Молодий купець «У них є якісь плани?» Принцеса Вогняних драконів «Якщо все залишиться так, як є, то, ймовірно, це буде комерційний або житловий район.» Молодий купець «Хм…» Принцеса Вогняних драконів «А як щодо вагончиків на ресорах?» Практичний рахівник «Це чудовий винахід На диво мало трясе.» Принцеса Вогняних драконів «Плем’я Механічних монстрів надали технологію та деталі. Вони запропонували це комітету самоврядування, який натомість надав Механічним монстрам, в оренду, деякі території.» Молодий купець «Ох.» Принцеса Вогняних драконів «Механічні монстри мають довгу історію переслідувань. Мабуть, їм довелося докласти неабияких зусиль, щоб пристосуватися до цього світу...» Молодий купець «Мабуть, настав час розпочати новий рух і тут.» Принцеса Вогняних драконів киває. Молодий купець «Ви подбали про акти передачі пшениці?» Практичний рахівник «Так, все продано.» Принцеса Вогняних драконів «“Акт на поставку пшениці”? Права на пшеницю, яка скоро буде зібрана цієї весни? Ви їх роздали?» Практичний рахівник «Так.» Молодий купець «Я зайвий.» Принцеса Вогняних драконів «Чому? Хіба не було б зручніше, для Троїстого союзу, якби ми скупили всю пшеницю?» Молодий купець «Я не є опікуном цього торгового союзу.» Молодий купець «Крім того, подумайте про це. “Акт на поставку пшениці” дійсно є потужною зброєю, але лише до тих пір, поки інша сторона боїться його забрати. Якщо ж лицарі та лорди, з їхніми арміями, вирішать скинути нас усіх відразу, ми, беззбройна Унія, не матимемо засобів для збору. Звичайно, можна завдати багато шкоди, до прикладу, економічними атаками, але для цього потрібні гроші. Ось де ми повинні провести межу.» Принцеса Вогняних драконів «Кому ви їх продали?» Молодий купець «Церкві. Центру.» Принцеса Вогняних драконів «Що?» Молодий купець «Навіть якби вельможі зібралися разом, вони ніколи не змогли б кинути їх.» Звичайно, ми продавали пшеницю назад в ті самі країни, які продали її нам і які здавалося б були готові аби їх заманили до троїстого союзу. Інші країни перебувають у милості Церкви Святого Світла, тому добре дати їм трохи охолонути.» Практичний рахівник «У нас хороша угода.» Принцеса Вогняних драконів «Невже?» Молодий купець «Найважливішим кроком у цій справі буде перехід від старого золота до нового. Наша “Унія” тримала майже всі свої активи протягом цього перехідного періоду у формі фізичних товарів, таких як пшениця та “акти на поставку пшениці”. Іншими словами, у неї не було жодної старої монети, яка втратила цінність.» Практичний рахівник «А завдяки нещодавньому продажу “актів на поставку пшениці” ми змогли отримати велику кількість нових золотих монет. Завдяки цим новим золотим монетам, активи “Унії” відновили початкову вартість. ...Навіть збільшилися. Церква, яка викупила “акти на поставку пшениці” за високою ціною, була змушена, в кінцевому підсумку, підтримати високу ціну на пшеницю. Вони втратили стільки нових золотих. Щоб повернути їх, їм доведеться продати її за вищою ціною. Але якщо вони її не продуватимуть, то люди на їх території будуть голодувати. Нехай Церква подбає про збір пшениці.» Принцеса Вогняних драконів «...Ви жорстокі.» Молодий купець «Приймемо це за комплімент.» Проникливий рахівник «Детально підрахувати активи вже не можливо, але, здається, це приблизний результат.» Молодий купець «Хм...» (шурх) Принцеса Вогняних драконів «Скільки грошей ви заробили?» Молодий купець «Це ще квіточки, якщо не сказати більше. ...Святе королівство обміняло старі золоті монети та нові приблизно на третину, або четверть ціни. Унія обміняла від сімдесяти до п’ятдесяти відсотків цього обміну через “акт на поставку пшениці”.» Принцеса Вогняних драконів «Отже... Тож, активи приблизно подвоїлися?!» Молодий купець «Не все так просто. Перевезення великої кількості пшениці та її зберігання коштує грошей. В процесі ми купили багато картоплі та підставивши плече Тристоронньому торговому союзу, тому втратили багато грошей. Практичний рахівник «Так, саме так... Ми витрачаємо багато грошей на підготовку.» Принцеса Вогняних драконів «То ви не отримаєте жодного прибутку?» Молодий купець «Прошу, не нервуйте.» Практичний рахівник «Ха-ха-ха. Здається, принцеса досконало вивчила манери нашої Унії й шлях купця, бо розчарувалася, коли почула про прибутки.» Принцеса Вогняних драконів «Нічого подібного. Мені лише сумно, ніби відшліфовані перлини в моїх руках продали за дві-три копійки.» (розчаровано) Молодий купець «Ну, ми змогли отримати прибуток, не зовсім подвійний, але не мало. Це майже стільки ж, скільки “Унія” заробила за останні чотири роки.» Принцеса Вогняних драконів «Хіба цього мало?!» Практичний рахівник «Але справжній скарб, який ми здобули цього разу — це не золоті монети. Золото це лише інструмент.» Молодий купець «Так звичайно. У процесі ми здобули цінні зв’язки, можливості та нові ділові шанси, які не можливо купити за золоті монети. Думаю, можна сказати, що “Унія” виграла цю битву. Але комерційна війна ще не закінчена.» Принцеса Вогняних драконів «Що ви хочете далі?» Молодий купець «Обговоримо це під час святкування?» Принцеса Вогняних драконів «Хм-хм-хм. Тоді я неодмінно повинна буду супроводжувати вас.» Зимове село, особняк королеви демонів ‣карта див. тут (…Можливо, я втручаюся, але я не можу вічно ховатися в “цьому місці”, чи не так?) Покоївка старша сестра «...» Покоївка молодша сестра «Сестричко!» Покоївка старша сестра «...» Покоївка молодша сестра «Старша сестричка! Старша сестричка!» Покоївка старша сестра «О, так.» Покоївка молодша сестра «Старша сестро, ти обліпилася.» Покоївка старша сестра «Вибач, що таке?» Покоївка молодша сестра «Потрібно провітрити кімнату для гостей і змінити білизну.» Покоївка старша сестра «Так, правильно. Зробимо це!» Покоївка молодша сестра «Так! Лан-лан-лан-лан-лан♪» Покоївка старша сестра «Гей, сестро…» Покоївка молодша сестра «Що таке?» Покоївка старша сестра «Весело?» Покоївка молодша сестра «Так! Кожен день веселий. Я люблю свою роботу!» Покоївка старша сестра «Зрозуміло.» Покоївка молодша сестра «Тут тепло, постіль м’яка. Я щодня добре харчуюся і люблю сестричку господиню, сестричку в окулярах, старшого братика героя.» Покоївка старша сестра «Так…Воно і є.» Покоївка молодша сестра «Так!» Покоївка старша сестра «...Лан-лан-лан-лан-лан♪» Покоївка молодша сестра «Сестро, тримай цю сторону.» Покоївка старша сестра «Так.» Покоївка молодша сестра «Так.» Покоївка старша сестра «Покладімо хрусткі простирадла!» Хлоп! Покоївка молодша сестра «Готово!» Покоївка старша сестра (погладжуючи) «Гарна робота.» Покоївка молодша сестра «Е-хе-хе~ О!» Покоївка старша сестра «Що?» Покоївка молодша сестра «Сестричка, я і тебе люблю. Я найбільше люблю свою старшу сестричку.» (обіймає) Покоївка старша сестра «Так. Я теж люблю тебе, сестро.» Покоївка молодша сестра«Я рада.» Покоївка старша сестра «Ну тоді продовжимо з пранням?» Покоївка молодша сестра «Так!» Льодовий палац, тронна зала. Тук-тук! Молодший син шляхтича (безтурботно) «Вітаю.» Королева Лід і Сніг «Гей! В якому світі придворний чиновник насмілиться заходити до тронної зали.» Молодший син шляхтича «Ні, ні. Гарного дня, моя королева. Я подумав, що краще не бути формальним.» Королева Лід і Сніг «Що ти маєш на увазі?» Клац. Дипломатичний посол «Приємно з вами познайомитися.» Шляхетний учень «Це воєначальник країни Рудих коней. За визначенням статусу центру, це ранг маркіза. Сьогодні він ваш гість. Це горда королева нашого льодового народу. Королева Лід і Сніг «Приємно познайомитись з вами, воєначальнику. Прошу вибачення за мою грубість.» Дипломатичний посол «Ні, ні. Ви благодійниця, яка повернула до нашої країни доблесного принца і прекрасну, як квітка принцесу.» Королева Лід і Сніг «Ох.» Дипломатичний посол «Наш господар, король Рудий кінь, спеціально відправив мене посланцем до цієї країни Льоду. Це знак його вдячності. Щиро вам дякую.» Королева Лід і Сніг «Хе-хе-хе. Здається, ти добре виконав свою роботу.» Молодший син шляхтича «Ні, ні, це клоунський танець з другорядною роллю.» Ваша величносте.» Королева Лід і Сніг «Мабуть, змерзли, посол. Дозвольте мені приготувати гарячі наливки зі смаком яблук. Це одна з небагатьох речей, якими пишається наша країна.» Дипломатичний посол «Мої вибачення.» Молодший син шляхтича «О, не будьте таким стриманим. Ви не зможете досягти жодного прогресу.» Королева Лід і Сніг «Так, це правда. Наша країна знаходиться на південному кордоні. Ми проста країна, яка не звикла до елегантної ввічливості, як центральні країни.» Дипломатичний посол «Ні, ні, це не так. Я бачу що ви, молодший син шляхтича, людина освіжаюча і прониклива, яка перевершує навіть найпрестижніші родини в центрі.» Молодший син шляхтича «Просто не ввічливо бути стриманим весь час.» Королева Лід і Сніг «Цей юнак є перверсивною1 людиною Ху--ху-ху!» Дипломатичний посланець «І це теж. Ха-ха» Буль-буль-буль. Молодший син шляхтича «Ось спробуйте. Воно добре зігріває.» Дипломатичний посланець «Щиро дякую. ...Ммм, пахне солодко і приємно.» Молодший син шляхтича «Королева дуже любить цей напій.» Королева Лід і Сніг «Він розраджує від нудьги довгої зими.» Дипломатичний посланець «У нашій країні є гарне фруктове вино. Я незабаром пришлю його.» Королева Лід і Сніг (посміхнувшись) «Гаразд.» Дипломатичний посланець «Так. Домовилися.» Молодший син шляхтича «Хвала Богу.» Королева Лід і Сніг «Ви підпишете договір?» Дипломатичний посланець «Так. Його величність прийняв рішення? Пройшовши цей важливий переломний момент і спокійно розглянувши справу у світлі нашої національної віри, ми хотіли б, щоб ваша величність Королева Лід і Сніг виступила посередницею у приєднанні до торгового союзу трьох королівств. Ви можете вважати це офіційним вираженням волі народу Рудих коней.» Королева Лід і Сніг «Дуже дякую. Відчуваю що у мене з’явилося мільйон союзників. Тепер деякі з наших сусідніх держав зможуть зробити ще один крок у своїх переговорах.» Дипломатичний посланець «При прийнятті цього рішення, мені сказали, що робота бригади з лікування віспи, організована молодшим сином шляхтича і монастирем країни Озера, була особливо важливою. Мені доручено передати слова подяки від Його Величності.» Молодший син шляхтича «Так, так» Королева Лід і Сніг «Ти це зробив?» Молодший син шляхтича «Як я і сказав. Хіба це не правильно?» Королева Лід і Сніг «Ні, звичайно, це добре. Але постарайся більше мене не дивувати.» Дипломатичний посланець «Аха-ха-ха-ха.» Молодший син шляхтича «Однак це не хвороба, яка лікується. Ченці могли доглядати за хворими лише на пізніх стадіях віспи, тому що отримали “профілактику”.» Дипломатичний посланець «Ні, цього достатньо. Крім того, скільком з тисяч і десятків тисяч хворих на віспу лише в нашій країні вдасться врятувати життя в майбутньому? Те, що ви показали нам, що це можливо, можна назвати не інакше як благословінням.» Молодший син шляхтича «Ви нарешті досягли тієї стадії, коли дійсно можете відчути наслідки.» Королева Лід і Сніг «Так, я повинна подякувати абатству і бакалавру.» Дипломатичний посланник «Про це.» Молодший син шляхтича «?» Королева Лід і Сніг «Що ви маєте на увазі?» Дипломатичний посланець «Ні, про картоплю, про лікування віспи... профілактику? Озерне братерство завжди намагалося врятувати наші життя. Церква Святого світла визначила Озерний орден як ворога і намагалася покінчити з ними, тоді як Озерний орден просто намагався врятувати наші життя. Таким чином, наша країна прийшла до розколу національної думки про те, що є істинним вченням Духа.» Королева Лід і Сніг «...Ясно.» Молодший син шляхтича «...» Королева Лід і Сніг «Дитя?» Молодший син шляхтича «Так.» Королева Лід і Сніг «Нагляньте за цією дівчиною.» Молодший син шляхтича «Так. Вона наша дорогоцінна молодша учениця.» Зимове село, особняк королеви демонів Герой «Агов. Агов. Ми приїхали!» Головна покоївка «Ну що, шановна Королево демонів. Ми прибули.» Королева демонів «Знаю, знаю. ...Я жалюгідна. Я ходжу лише двадцять хвилин від пункту призначення, а в мене вже ноги болять.» Лицарка «Зазвичай, ти так мало рухаєшся, що навіть від невеликого сну тіло атрофується.» Покоївка старша сестра «Ласкаво просимо до дому, господиня родини, головна покоївка.» Покоївка молодша сестра «Ласкаво просимо додому пані старша сестро, сестро в окулярах! А також старший братику, сестро-лицарко!» Королева демонів «О, я повернулася. Ви обидві не змінилися?» Герой «Вибачте, відчиніть двері. Для початку...» Королева демонів «Я не хочу спати.» Головна покоївка «Ох, ох, ох. Ну, тоді так. ...У загальній кімнаті тепло?» Покоївка старша сестра «Так, нагріта.» Королева демонів «Тоді ходімо туди.» Покоївка молодша сестра «Так. Я принесу вам ковдру на коліна!» Топ-топ-топ Лицарка (сміючись) «Така схвильована.» Покоївка старша сестра «Вона не могла дочекатися. Вона так була зайнята приготуванням їжі, з вчорашнього дня, що я подумала, чи не збожеволіла вона. Будинок величезний, і нам двом було самотньо наодинці.» Особняк Короля демонів, вітальна кімната. Швидкі кроки, клац. Герой «Розумію. Ви були на самоті.» Королева демонів «Я змусила вас хвилюватися, за своєї відсутності.» Головна покоївка «Побачимо, як ти працюєш пізніше.?» Покоївка старша сестра «Так.» Королева демонів «Надворі все ще холодно. Лицарка «Те тому, що ти вдягнута в домашній одяг.» Королева демонів «Нічого ж не поробиш. Я все ще трохи хвора.» Покоївка молодша сестра «Я принесла вам ковдру. Старша сестро господиня родини.» Королева демонів «Дякую, молодша сестра.» (усміхнулась.) Герой «Фух〜. Повернулися.» Королева демонів «У цьому маєтку я почуваюся як вдома, хоча, мабуть, більше часу провела в замку. У цій кімнаті набагато тепліше.» Герой «А ще тут є дві галасливі дівчини.» Головна покоївка «Ху-ху-ху» Покоївка старша сестра «Моя пані, не бажаєте побачити папери?» Королева демонів «Так, я подивлюся їх.» Герой «Ей, ей, ти в порядку? Ти підеш до кабінету?» Покоївка старша сестра «Ні, я зібрала витяги зі звітів і статистику, щоб ви могли переглянути їх тут, а не в кабінеті.» Королева демонів «Дуже дякую.» Покоївка старша сестра «Так, я зараз принесу Покоївка молодша сестра «Тоді. Зробити вам чаю?» А вечеря — це свято, чи не так? Залишайтеся голодними, гаразд?» Королева демонів «З нетерпінням чекаю цього.» Покоївка молодша сестра (ніяково посміхаючись) «Е-хе-хе.» Лицарка «Хум. Що ж до обіду сходжу до абатства. Я досить часто поверталася, але з останнього разу, минув вже тиждень.» Королева демонів «Вибач, лицарко.» Лицарка «Не турбуйся про це. Але тобі варто ще трохи потренувати фізичну силу.» Королева демонів «Я подбаю про це.» Герой «...» Головна покоївка «Що сталося? Пане герою.» Герой «Ні, я просто подумав, що вони на диво близькі.» Королева демонів «Не те щоб ми з самого початку не були в добрих стосунках.» Лицарка «Вірно. Я не думаю, що ми в поганих стосунках ода з одною.» Герой «Справді?» Головна покоївка «Я вважаю, що вам, пане, краще не хвилюватися.» Герой «Т-так. Тоді я так і зроблю.» Лицарка «Герою, пройдись зі мною трохи до монастиря.» Зимове село, весняна дорога. Топ-топ Лицарка «О. Конюшина біла цвіте.» Герой «О, який гарний сонячний день. Вітер ще холодний, але сонце пригріває все сильніше і сильніше.» Лицарка «Всюди на землі розпускаються бруньки, і маленькі зелені паростки почали показуватися.» Герой «О. Справді, як же вони виживають під цими снігом!» Лицарка «Це весна. Я люблю тутешню зиму Зимової країни.» Герой «Так, я відчуваю себе щасливим, без жодної причини.» Лицарка «Дійсно.» Топ-топ Лицарка «....» Герой «...» Топ-топ Лицарка «....» Герой «Отже. Щось відбувається? Лицарка.» Лицарка «Що?» Герой, Ні, ти запросила мене на побачення. Щось сталося?» Лицарка «Ні.»(тремтить від емоцій) Герой «Що?» Лицарка «Нічого.» Герой «Е!?» Лицарка «Я просто хотіла прогулятися з тобою. Це так дивно?» Герой «Ні, але» Лицарка «Я була дуже зайнята відтоді. Я просто хотіла прогулятися з господарем мого меча.» Герой «...Ууу» Лицарка «Мені сумно, що ти так захищаєшся.» Герой «А-ага…» Топ-топ Лицарка «Не те щоб я хотіла щось робити. Я просто хочу пройти цією лісистою стежкою до абатства.» Герой «Правда.» Лицарка «З героєм, я така щаслива. Герой (Вона явно поводиться підозріло...) Топ-топ Лицарка «Хм» Герой «Що таке?» Лицарка «Коли настає момент, я не можу добре говорити. Це важко.» (пригнічено.) Герой «Ти з тих людей, яких цікавлять дивні речі.» Лицарка «М-у…» Герой «Це прекрасний весняний день. Свіжий вітерець, і сьогодні не має жодних битв. Це ж добре, чи не так?» Лицарка «Вірно. Так. Рис дуже смачний! ....Ум.» Герой «Що таке??» Топ-топ Лицарка «Агов, господар.» Герой «Га!» Лицарка «Що у тебе з обличчям?» Герой «Ні. Чому б тобі не припинити називати мене “господарем”? Це погано для мого серця. Ось-ось зупиниться.» Лицарка «Розумію. Я подумала, що так буде краще для нас обох.» Герой «Будь ласка, дай мені перепочинок.» Топ-топ Лицарка «Гаразд, герой.» Герой «Що?» Лицарка «...О.» Топ-топ Лицарка «Так... Чи можна мені отримати комплімент?» Герой «Га?» Лицарка «Послухай, цього разу проведено велику роботу, лікуючи її поранення. Я в настрої добре провести час.» Герой «Що? Добрий час.» Лицарка «Можна.» Герой «Так. Ти не повинна мене просити про це. Я тобі дуже вдячний. Я в боргу перед лицаркою. Ти мені дуже допомогла цього разу. Дякую.» Лицарка «Це не так, все набагато простіше.» Топ-топ Герой «...Навіть якщо ти так кажеш.» Лицарка «...Гм» Топ Герой «...Ну. ...Ух. ...Добре.» Погладжує. Лицарка (посміхаючись) «...Ха-ха-ха»? Герой «Що за, це дивно.» Лицарка «Ні, ні, господарю.» Герой «Припини.» Лицарка «Щоб захистити твоє життя, відтепер я буду вірним щитом і обладунком господаря мого меча і захищу тебе. Зараз, я поновила свою клятву.» (ахем) 1 Перве́рсія (лат. perversiō — «перегортання») або статеве збочення — термін, що описує відхилення від норми сексуальної поведінки у суспільстві.