П’ятого травня (не національне свято в Японії, у цьому світі).
Тацуя прийшов до університету, вперше за тиждень. Сам Тацуя був трохи стурбований тим, що продовжував ходити на навчання раз на тиждень.
Однак погана новина полягала в тому, що заняття, вперше, були поспіхом скасовані. Для сучасних університетів це не звично. Це пов’язано з тим, що дотримувалися права студентів, а кількість занять, які скасували, для зручності викладачів, зменшилася, також, для неминучих обставин, налагоджена практика надсилання на індивідуальні термінали студентів сповіщень до попереднього дня.
– Пан Тацуя.
Міюкі та Ліна відвідують інші лекції. Прозвучало альтом позаду Тацуї, який безцільно блукав навколо.
Тацуя озирнувся, і до нього підбігла красива жінка, з непомітними грудьми, схожа на хлопчика.
– Фумія.
Ні, ця людина була хлопцем, одягненим в стилі унісекс і короткою зачіскою, яка б не змусила жінку почуватися незручно. Двоюрідним братом Тацуї, Куробою Фумією.
На жаль, Фумія виріс не так сильно, як очікувалося на третьому році старшої школи. Згодом зріст зупинився на ста шістдесяти п’яти сантиметрах.
Можливо не варто було так сильно сумувати, тому що він лише близько на п’ять сантиметрів нижчий за середній зріст. Проте в роду Фумії було багато високих чоловіків. Тацуя був сто вісімдесят сантиметрів, а його батько, Міцуру — сто сімдесят сім. Далекий родич, Шибата Кацушіґе, мав сто вісімдесят вісім сантиметрів.
Природно, Фумія очікував, що він теж зможе вирости. Зараз він маленький, але скоро виросте. Він завжди так думав, коли навчався в середній і протягом двох років старшій школі.
Проте, коли навчався на третьому році старшої школи, він прийняв реальність. Визнавши той факт, що він більше не зможе вирости на свій вісімнадцятий день народження... Фумія знову відкрився.
Результатом є нинішній образ нечіткої статі.
Проте він не спотворив свої схильності і в нього не прокинулося захоплення до трансвестизму13. Він просто відмовився від одержимості «мужністю». Ні, точніше сказати, що він відмовився від одержимості «чоловічою зовнішністю». В основному, він прислухався до думки Аяко і почав одягатися для себе.
Окрім емоційної причини Фумії, це мало прагматичне значення.
Фумія, без макіяжу, — гарний хлопчик з рум’яними щоками, що має відтінок сексуальності. Хоча йому близька двадцяти, він «хлопчик». Він виділявся серед студентів університету.
Однак, якщо нанести правильний макіяж, який роблять навіть чоловіки, він виглядає як звичайна красуня. Серед магів, як правило красиві, як чоловіки, так і жінки, й у магічному університеті багато красивих жінок. Навіть подейкували, що це найкрасивіший університет у столичному регіоні. Серед них, Фумія менш помітний, якщо його сприймають за жінку.
Як члену родини Куроба, яка відповідала в клані Йотсуба за розвідку, було краще, щоб його сприймали за жінку, ніж бути занадто помітним. Навіть за межами університету, люди, одягнені в нейтральному стилі, вдаються слабшими. Він не міг проявляти свої здібності. Лише коли Фумія став студентом університету, він зміг скористатися такого роду перевагами.
Однак потрібно бути обережним, щоб не помилитися. Тому, що Фумія перетворювався зі звичайної красуні в рідкісну, якщо макіяж буде старанним.
...Однак, Тацуя ніколи не сприймав стать Фумії не правильно. Коли він побачив, що до нього підбігає Фумія, то не розтягнув ніс, як це роблять студенти, що не знають правди.
– Пан Тацуя, теж скасували?
– Фумія?
– Так.
Фумія радісно кивну на відповідь Тацуї.
Пан Тацуя, чому б нам не піти до зовнішньої кав’ярні.
– Туди.
– Так.
У Тацуї не було закладу, який можна було б назвати «улюбленим», як Ейнебрізе у старшій школі, але у Фумії був приємний заклад. Тацую Фумія також кілька разів запрошував. Зараз, коли почався третій курс університету, він нарешті «побував кілька разів».
– Хочете?
Заклад знаходився в п’яти хвилин ходьби від університету. Їм не довелося б турбуватися про запізнення на наступну лекцію.
◊ ◊ ◊
Тацуя з компанією сиділи за столом, у задній частині кав’ярні. В закладі було багато студенток. На додачу до шикарного інтер’єру, який, схоже, був до вподоби жінкам, кожне місце було відділене старомодною перегородкою, щоб його не могли побачити інші клієнти.
Фумія отримав біля прилавка дві великі чашки кави й сам, наче знаючи, що робить, без допомоги працівника, поніс їх на таці. Виглядаючи так, що буде не дивно, навіть якщо скажуть, що він офіціантка цього закладу. На ньому не було ні сукні, ні спідниці, а ні фартуха.
Деякі відвідувачі дійсно зробили цю помилку, але Фумія повернувся на своє місце, не турбуючись про оманливий погляд і поставив чашку кави перед Тацуєю.
– Пан Тацуя, сьогодні ви, здається ще більш зайняті.
Звернувся до Тацуї, сівши, Фумія, залишивши тацю на столі.
– А я додав вам клопотів.
– Будь ласка, не хвилюйтесь. Бо це робота.
Те, що Тацуя назвав «клопотами», а Фумія «роботою» було переслідуванням дуету магів-злочинців «Янус», які проникнули на завод на Зоряному реакторі та влаштували злам FLT. З огляду на те, що Зоряний реактор є важливим проєктом родини Йотсуба, завдання, захопити Януса, було передано від підрозділу найманців, під керівництвом дворецького Ханабіші, родині Куроба.
– Коли стемніє, я приєднаюсь до пошуків.
Фумія не долучився до переслідування в світлу пору, не через навчання в університеті. Він був занадто помітним, щоб діяти в день. Як і очікувалося, маскування під образ дівчини часів старшої школи, використовувати вже не можливо. Справа не в симпатіях і антипатіях, це був надто сексуально привабливий образ. Однак оскільки тіло належало стрункому чоловіку, воно не підходило для жіночих тенет спокуси. Йому й самому було важко з цим.
– Прошу будь обережний. Я хотів би діяти сам...
– Якщо пан Тацуя почне діяти, департамент розвідки підніме великий галас.
З серйозним обличчям зауважив Фумія.
Це не жарт, з того дня три роки тому, Департамент розвідки Сил Самооборони та служба громадської безпеки пильно стежили за кожним кроком Тацуї.
Тацуя міг лише гірко посміхнутися, на зауваження Фумії.
◊ ◊ ◊
Організація, до якої належали Янус, не мали становища в Японії. Двоє людей, без підтримки, потрапили в біду.
Лише вчора їх відслідкували через злам у зворотному порядку. Поточний час шістнадцята година. Не зважаючи на те, що пройшов лише повний день, і Бахадур, і Бахман відчували, що облога однозначно стискається.
Ніхто з них не бачив переслідувачів. Однак інтуїція, вироблена виживанням в темному світі, підказувала їм.
«Ворог не за горами.»
Дует Янус мав ірраціональне відчуття, що їх загнали в глухий кут.
Ніби через бездумну поведінку, вони залишили сліди в готелі.
Більш переконливо було бути спійманими на місці.
Вони змогли втекти з місця події, де їх виявили контратакою, тож чому за ними так ганяються.
Зараз ці двоє їли в їдальні сімейних апартаментів. Це був невеликий будинок. В домі була господиня. Вона з беземоційним виразом дивилася телевізор у сусідній кімнаті. Розібравшись з сімейними справами, вона влаштувалася і розслаблялася, до того, як ці двоє вторгалися. Здавалося, це була не дуже заможна родина, і в них мінімум коштів. Попри це, кількість домашніх справ, порівняно з п’ятдесят років тому, значно скоротилася, але для сучасних японок, вона могла бути виснажливою.
Янус обрали приватний будинок, тому що, за досвідом, рівень безпеки нижчий. Магія Бахадура відчинила вхідні двері, а магія Бахмана закрила свідомість господині. Цей стан тривав близько тридцяти хвилин, навіть проти звичайних людей, які не мають стійкості до магії, щоб втамувати голод і спрагу, часу було достатньо. Крім того, коли господиня отямиться, їй лише здаватиметься, що вона задрімає.
– Бахман, гадаю...
Бахадур, який прожував і проковтнув купку в соусі, звернувся до Бахмана, який їв піцу з морепродуктами.
– Що, Бахадур.
Відповів Бахман, проковтнувши щось у своєму році. Піца просто зникла.
– Ми залишили термінали у тому готелі.
– Це була підказка для відстеження? Але, звісно ми не залишили жодної краплі поту, не кажучи вже про відбитки пальців.
Поки не приєдналися до нинішньої організації, вони були простими злодіями. Не маючи підтримки, ці двоє, на додачу до магії, відточили навички злодіїв, щоб їх ніколи не піймали. Найголовніша з них — не залишати слідів. Крім відбитків пальців. ДНК, зібране з рідин організму, також є остаточним доказом. Навіть якщо цього не надто усвідомлювали, вони не пітніли й не плювали.
– Ми весь час носили рукавички.
Як і сказав Бахман, вони досі носили рукавички. Ці були новими, роздобутими у цьому будинку. Старі рукавички, якими вони користувалися досі, були спалені в печі.
– Як ти й кажеш, речових доказів не залишилися. У цьому немає жодних сумнівів.
Визнав заперечення Бахмана Бахадур.
З цим зауваженням Бахман здогадався, що мав на увазі його партнер.
– ...Нас відстежують психометрією, вірно?
– Якщо подумати, це має сенс.
Кивнув на слова Бахмана Бахадур.
– Опонент — ті Йотсуба. Чи можуть вони отримати психометриста?
Зітхнувши, сказав Бахман.
– Бахман, про всяк випадок.
Бахадуру не довелося продовжити.
Зітхання передало його намір Бахману.
– Ага. Я не знаю чи зможу я це зробити, але давай я використаю мою магію, щоб закрити шлях думок.
Бахман зосередив свій розум на магії «Shut sesame», щоб нейтралізувати психометричне виявлення.
◊ ◊ ◊
Припущення Бахадура, що їх переслідували на основі залишкових думок, на залишених, в дешевому готелі, на терміналах.
– ...Здається задіяли техніку блокування. – Це магія «Арабські ночі»?
– Зможеш переслідувати?
– Жодних проблем, нитка не обірвалася.
Але ідея врятуватися від погоні магією «Арабських ночей» була помилкою.
У родині Куроба, безумовно, було кілька користувачів системи психометрії. Проте цього разу, щоб переслідувати Януса, мобілізувати не психометристів.
В родині Куроба не рідкісні випадки, коли люди вміли сприймати залишкові думки. Приблизно кожна п’ята людина, незалежно від їх сил, мала здатність «бачити» і відстежувати залишкові думки.
Насправді навіть якщо придивитися до світу, не такий вже рідкий талант, якщо сприймають лише залишкові думки. Існувало багато прикладів детективів та слідчих, які, як кажуть, володіли гострою інтуїцією, заснованою на цій здібності, навіть не підозрюючи про це.
Однак є лише кілька людей, які можуть прочитати образи та очистити семантичну інформацію із залишених думок. Тих, хто володіє рідкісною здібністю читати такі «образи та чітку семантичну інформацію», називають психометристами.
Люди, які сприймали залишкові думки, могли лише переслідувати. Здатність психометристів також зчитує лише минулу інформацію, яка міститься в залишкових думок. Точне визначення поточного положення шуканого об’єкта належить до території «ворожки». Або територія трансцендентної людини, як Тацуя, який може пройти вперед і назад, між сьогоденням і минулим.
Якщо шлях сприймається закритим, прослідкувати, за тими ж ознаками залишкових думок, на відстані, не вийде. Однак це не заважає вам гнатися за думками, що залишилися в місці куди ви прийшли.
Підрозділ переслідування родини Куроба використовував метод, який можна назвати методом зворотного перетину напрямку, що спостерігає напрямок слідів, що відповідають залишковим думкам з трьох точок і визначає приблизне положення, і метод відслідковування залишкових думок по черзі. Першому методу заважала магія Бахмана, але метод відстеження, який відслідковував «пов’язані» підказки, не підлягав поняттю «закрити».
Ефективність падала, оскільки не можна було скористатися методом перетину зворотних напрямків (попередня назва). Проте вже було відомо, що вони досить близько. Небезпеки, що звідси втечуть, не було. Настільки впевненою була команда переслідування, надіслана родиною Куроба.
◊ ◊ ◊
Після закінчення занять в університеті, Тацуя попрямував в штаб-квартиру Маґіан компані, в Мачіді.
– Пані Саєгуса. У вас є якісь плани на завтрашній вечір?
Звернувся він із запитанням, підійшовши до свого столу.
– Ні, жодних, але?..
– Тоді я хотів би попросити у вас допомогу в одній справі, завтра ввечері.
Почувши його слова, Міюкі питально підняла брову.
– Допомогти? Не понаднормові?
– Це не по роботі компанії. Я хотів би попросити допомоги мага від пані Саєгуси.
– Мага... О, маєш на увазі, як мага. Що за робота?
Він щойно сказав, що це не робота, але Тацуя на це не вказав.
– Ви знаєте, що днями на завод Зоряного реактора, на Міякі, вдерлися злодії.
– Так, я щось чула.
Слухаючи це, за своїм столом, у тій же кімнаті, Рьоусуке подумки кричав: «хіба історія не інша?». Коли Рьоусуке запропонував власноруч схопити злодія з тієї ночі, щоб зняти накладені на нього фальшиві звинувачення, Тацуя запропонував йому партнера. І саме Маюмі Тацуя обрав цим партнером Рьоусуке.
Іншими словами, вона має бути супутником, щоб схопити злодія з тієї ночі. Однак, через те, що не були повідомлені деталі про вторгнення, історія виглядала по іншому.
Попри образу Рьоусуке, можливо він її не помітив, Тацуя продовжив розмовляти з Маюмі з невимушеним обличчям.
– Незабаром злодій може вторгнутися в наступну лабораторію.
– В лабораторію FLT? Метою злодія є модель Сілвер?
Штаб-квартира Маґіан компані знаходилася поруч з Третім відділом розробки FLT. Навіть після того, як Тацуя оголосив про розпуск «Тауруса Сілвера» на пресконференції в кінці травня дві тисячі дев’яносто сьомого року, Третій відділ розробки продовжував випускати CAD під брендом «Модель Сілвер». Третій відділ розробки, по сусідству, називався «Науково-дослідним закладом», але також він був виробничою установою. ...Англійське слово «laboratory» також означає «виробництво хімікатів тощо», тому це не дивно.
У будь-якому випадку, коли справа стосується Третього відділу розробки FLT, для тих, хто займається магією, є нормальним асоціювати CAD з моделлю Сілвер. Здогадка Маюмі була не зовсім правильна.
– Мабуть, ні.
Однак Тацуя відповів «ні».
– Метою злодія, ймовірно, є штучна реліквія «Маґістор», виготовлення якої замовлено Третьому відділу.
– Штучна реліквія була виготовлена по сусідству?!
Навіть якщо назва «Маґістор» не поширена, широко відомо, що штучна реліквія є серцем системи зоряних реакцій.
– Я просто думала, що його було зроблено на заводі Зоряного реактора.
Так думала не лише Маюмі. Багато, хто знав про зв’язок між штучною реліквією та Зоряним реактором, думали так само.
– Маґісторів ще стільки не потрібно. Виробнича лінія може бути не великою.
Для роботи Зоряного реактора необхідні шість магій: «контроль гравітації», «чотирьох фазний перехід», «нейтронний бар’єр», «Фільтр гамма-випромінювання», ще одна «контроль гравітації» і «контроль сили кулона». В одному Зоряному реакторі використовувалося дванадцять Маґістор, по два на магію.
Наразі будувалося вісімнадцять Зоряних реакторів. Навіть якщо додати установки, що вже працюють, двісті вісімдесят Маґістор було достатньо. Штучна реліквія, Маґістор, — це не той продукт, який можна синтезувати за день-два, але ця кількість, яку доросла жінка може тримати однією рукою, при таких об’ємах, не має потреби у великому просторі для виробництва.
– Тому я хотів би, щоб пані Саєгуса об’єдналася з паном Тоокамі й охороняла виробничу лінію Маґістор. Це не робота Маґіан компані, ви не могли б про це подбати?
– Пані Саєгуса!
Рьоусуке нарешті не витримав і встав.
– Я також прошу! Будь ласка, позичте силу!
Мабуть, Рьоусуке не міг виправити займенник першої особи14, коли збуджувався. Він, несподівано, міг виявитися пристрасною людиною.
– ...Щось сталося?
Маюмі озирнулася на Рьоусуке й запитала, звернувши увагу на погляд Тацуї.
– Я був там тієї ночі, коли злодії вдерлися на завод Зоряного реактора. Я просто пішов подивитися, що сталося, але, коли злодії втекли, мене запідозрили в співучасті. Я маю позбутися цього помилкового звинувачення! Якщо це не вдасться, мені доведеться піти звідси. Я хочу продовжити працювати в Маґіан компані.
Спочатку Маюмі мала здивований вигляд, але поступово відновила самовладання й набула спокійного й задумливого виразу. Це був вираз, який нагадував часи студентської ради в школі.
– Зрозуміла.
Маюмі кивнула Рьоусуке й обернулася до Тацуї.
– Керуючий директор. Я подбаю про безпеку завтра ввечері.
– Щиро дякую. Завтра вам не потрібно працювати в компанії. Звичайно я не беру вихідний чи відгул.
– Прийнято. Коли треба з’явитися в лабораторії?
– Я б хотів, щоб о вісімнадцятій. Пан Тоокамі, вас влаштує.
– Так точно.
Рьоусуке відповів гучним голосом і енергійно вклонився Тацуї.
Коли Тацуя та Маюмі це побачили, у них виникло однакове враження: «Ой, він така особистість».
◊ ◊ ◊
Бахадур і Бахман, керовані ознаками наближення погоні, проскочили у квартал іноземців. Це одна з найбільших зон беззаконня у столичному регіоні, де латиноамериканська мафія все ще бореться за владу з місцевими бандами. Попри те, що це зовсім поруч із Токіо, поліція вдавала, що не помічала цього.
...Ні, можливо, проблемних людей зібрали разом і залишили без нагляду. Насправді говорили, що на цю територію «легко увійти, але важко вийти.
Навіть зараз поблизу було чути постріли. Бахман, який мав упереджене уявлення про те, що Японія безпечна, був приголомшений «це справді Японія?».
Знайшовши вільну кімнату, а не вільний будинок. В інших кімнатах лежать або сидять подібні порушники, вони видихнули й почали обговорювати свої майбутні плани.
– ...Ми оточені.
– Згоден. Здається, вони не увійшли в це місто, але я не думаю, що не зможуть.
– Хм. Вони просто не бажають непримиренностей. Домовившись з мафією, вони відразу ж увійдуть.
– Розслабитися можна, максимум до завтрашнього дня.
– Якби так було. Навіть якщо лише тікати, нас просто піймають, до тих пір, поки ми залишатимемося в Японії.
– Тоді зробимо це.
Кивнув, на слова Бахадура, Бахман.
– Але куди націлимось?
І поставив питання без відповіді.
– Я все ще думаю, що це FLT.
Відповідь Бахадура була зрозумілою.
– Вірно…
– Бахман, нас загнали в глухий кут. В цій ситуації неминуче приймати рішучі рішення.
– Зрозумів. Втечімо звідси із завтрашніми сутінками.
– Було б добре. Я зв’яжуся з кораблем, для повернення.
– Я дістану машину.
– Сподіваюсь на тебе.
– І я теж.
Бахман підвівся, а Бахадур відкрив нещодавно викрадений інформаційний термінал.
◊ ◊ ◊
– Як ситуація!?
Фумія озирнувся на голос, що прозвучав позаду.
– Старша сестро... Приїжджати сюди небезпечно.
На скаргу брата, Аяко легенько знизила плечима.
Гей, навіть якщо ти так кажеш... Ти теж не виглядаєш в безпеці.
Фумія вже не Ямі, не переодягався дівчиною. Він носив вузькі штани та тонке, коротке пальто. Однак через протектор, який захищав ключові точки, в промежині, вузькі штани, при тісному контакті, виглядали дивно. Для маскування він також носив макіяж.
На перший погляд, він жінка-модель, більше двадцяти років. Навіть поруч з Аяко, яка поєднала елегантне болеро15 та довгу спідницю, він не був схожий на чоловіка.
– Я залишу це тим, хто не правильно розуміє.
На думку Аяко, Фумія знущався із зухвалим тоном.
– Після заходу сонця ситуація не змінилася. Вони оточені так, щоб в жодному разі не втратити їх з поля зору, забезпечений один шлях відступу.
– Це правда наказ пана Тацуї? Цікаво, пан Тацуя має намір заманити злодіїв у FLT.
– Так.. Виключаючи острів Міякі, в безпосередній близькості від столиці, мало місць, де можна вільно розгулятися.
– Дійсно.
Зі згодою кивнула Аяко, на думку Фумії.
– До того ж...
– Ще щось?
Закликала продовжити Фумію Аяко.
– Мабуть, пан Тацуя має намір випробувати Тоокамі Рьоусуке.
– Наскільки він надійний?
– Наскільки він корисний.
Споглядаючи профіль Фумії, який повернувся до центру району іноземців, Аяко подумала: «твоє мислення почало нагадувати пана Тацую».
Далі
Том 1. Розділ 8 - [8] Рішення
[8] Рішення Шосте травня, вісімнадцята, нуль-нуль. – Доброго вечора. Перепрошую. – Доброго вечора, пані Саєгуса. Коли Маюмі відчинила двері до лабораторії FLT, Рьоусуке привітав її коротким привітанням. – Пан Тоокамі, ви сьогодні рано, чи не так. Замість спідничного костюма, в якому була вчора, Маюмі була одягнена в брючний. Хоча це діловий костюм, в ньому також зручно рухатися. На ногах були шкіряні туфлі, на шнурках, майже без підборів. Вбрання було орієнтоване на ходьбу. – На додачу... Дуже вмотивований. Рьоусуке одягнений у сорочку з високим коміром, щоб захистити шию. Поверх сорочки був мілітарний жилет. Внизу — товсті штани та робочі черевики, що виглядали міцними. Не буде ніякого дискомфорту, якщо він скаже, що йде на транспортний літак, котрий прямує на поле бою. – Справді? Зазвичай я так і вдягаюсь. – ...Вам подобається мілітарний стиль? Нерішуче запитала Рьоусуке Маюмі, злегка схиливши шию. – Ні, це не так... Просто він міцний. Одяг, який я ношу, завжди рветься. Мабуть, він з того типу, що обирають вбрання лише з практичності. – Дійсно. Маюмі не могла відповісти якось інакше. ◊ ◊ ◊ Після восьмої вечора, ситуація змінилася. Маюмі, яка підказувала різні теми, коли тиша ставала незручною, раптово замовкла посеред розмови. – ...Що трапилося? – Пан Тоокамі, я можу використовувати «Мультисферу». – Система віддаленого зору, сенсорної магії? Система віддаленого візуального магічного сприйняття «Мультисфера». Візуальний, багато направлений радар, що не сприймає нематеріальні чи інформаційні тіла, а оцінює фізичні об’єкти з різних кутів. Або варто говорити, що це надприродна здібність, розпізнавати тривимірний простір, лише візуально, але в прямому сенсі слова — тривимірно. У власника Мультисфери є розумова функція, яка розпізнає тривимірне зображення, яким воно є, як тривимірне тіло, а не реконструює тривимірне зображення площини в мозку, за допомогою бінокулярного паралакса або паралаксу руху, але зараз був важливим не аспект здатності чотиривимірного сприйняття, в певному сенсі, розпізнавання розмірів. А аспект безперешкодного віддаленого перегляду. – Що ви побачили? Невже зловмисники? – Так. Вхідні ворота відчинилися і в будівлю увірвалося двоє чоловіків. Рьоусуке повернувся до пульта системи безпеки. Однак сигнальна лампа, яка повинна була горіти під час виявлення зловмисника, не горіла. Монітор, який мав показати зловмисників, чомусь не перемикався на вестибюль, що вів до парадних воріт. – Ймовірно це ефект «Арабських ночей, як сказав керуючий директор. Після того, як Маюмі та Рьоусуке погодилися прийти сьогодні ввечері, Тацуя пояснив їм природу ймовірного злодія «Янус», головним чином Маюмі, тому що Рьоусуке чув більшість сказаного від Лени. Зріст сто сімдесят сантиметрів або більше і сто сімдесят п’ять сантиметрів або менше. Близькосхідна зовнішність, ймовірно перська. І унікальна магія, під назвою «Арабські ночі». – Було пояснено, що «Арабські ночі» впливають на широкий спектр явищ, які стосуються понять «відкрити» і «закрити». Можливо, магія «закрити» заблокувала лінію системи безпеки, а потім магія «відкрити» відкрила ворота. – ...Якщо вона настільки універсальна, повинна мати короткий термін дії. – ...Якщо ви запитаєте мене... напевно. Коли Маюмі, із захопленням кивнула, Рьоусуке відчув дискомфорт. Він щойно сказав це, лише тому, що чув це від Лени. – Тоді Янус повинен поспішати. Треба їх піймати, перш ніж втечуть. Однак, коли Маюмі на це вказала, такі думки були здуті. – Згоден. Ходімо. ◊ ◊ ◊ Тим часом двох з Янус, які вторгалися в лабораторію, охопило неприємне передчуття. – ...Бахадур, чи не дивно? На запитання, Бахадур відповів Бахману пошепки, продовжуючи зламувати термінал для відвідувачів. – Я розумію, що ти хочеш сказати. Звісно, неприродно, що в кімнаті охорони, на першому поверсі, нікого не було. Відповів Бахадур, на мить зосередившись на паралізуючому пістолеті за пазухою, придбаному ним в іноземному кварталі. Перед вторгненням планувалося спочатку знешкодити, несмертельною зброєю, персонал безпеки. – Не лише в кімнаті охорони. Ще восьма година? Занадто малолюдно, для цього часу. Бахман неявно скаржився, що це може бути пастка. Причина, чому вони увірвалися так рано, полягало в тому, що були б працівники, які працювали понаднормово, а патруля охоронців не було б. Вони вміли швидко красти, проникаючи в будівлі з людьми, а не безлюдні. Для них було рідкістю обирати безлюдний час пізньої ночі, як днями на установці Зоряного реактора. Така поведінка була можлива, бо існувала своєрідна магія «Арабські ночі». Цього разу, що стосується проникнення в будівлю, все йшло як завжди. Проте несподівано, що в будівлі майже не було слідів людей. Вони не володіли перцептивною магією або здібностями, які б виявили існування інших. Однак, як професійний злочинець він пишався своїм гострим сприйняттям. Ця будівля не зовсім безлюдна, але він міг певно сказати, що там не більше десятка людей. Мабуть, ці кілька людей — охоронці. Бахман відчув, що вони могли потрапити в засідку. – Проте ми не можемо повернутися до штабу з порожніми руками. Мабуть, ми мали б підготуватися до деяких небезпек. – Вірно… Бахман не заперечив слова Бахадура. Але він був не зовсім переконаним. Бахман вважав, що краще негайно тікати. Бахадуру було не важко це зрозуміти. Але він удав, ніби не знає про відчуття небезпеки свого партнера і продовжив свій магічний злам. – Знайшов. Це, мабуть, воно. А потім не гучно і чітко закричав. – Справді?! Бахман, забувши про пильність до оточення, підбіг до Бахадура. – Виробнича лінія на другому поверсі. Повністю відокремлена від інших ліній. Пояснив Бахману Бахадур, вказуючи на план поверхів, який відкрив, зламавши захист внутрішньої мережі. – Немає часу. Вирушаємо негайно. Закликав Бахадура Бахман. Він розумів, що його магія, що заблокувала систему безпеки, діятиме ще не так довго – Зрозумів, Бахадур очолив їх групу, а Бахман тримався за ним. ◊ ◊ ◊ Поруч з Третім відділом розробки FLT. Офіс штаб-квартири Маґіан компані. «Вже час.» Пробурмотівши це подумки, Тацуя. натиснув кнопку надсилання створеного повідомлення. Потім встав з практичного письмового стільця, що трохи не відповідав статусу керуючого директора і підійшов до вікна. – Ви прийшли? Глядячи у вікно, Тацуя звертався за спину. Відчулося тремтіння. – Ніяких прийшли. Ти ж давно помітив. Проте ознаки затьмарив сміливий голос. – Я сказав це не в цьому сенсі... Відповідаючи зі зітханням, Тацуя озирнувся. Там стояла Міюкі з переляканим обличчям і Ліна з бунтівним виразом. Сміливий голос раніше належав Ліні. З її словами, Тацуя знав, що вони двоє увійшли до кімнати. Крім того, він сказав «ви прийшли?» з наміром зробити догану «не до вподоби, що ви вийшли в такий час». – Я розумію, що ви маєте на увазі, але минула лише восьма година, хіба ні. Я не дитина. – Поговоримо про це іншим разом. Тож ви прийшли, щоб допомогти? Міюкі, що стояла з опущеним обличчям, підняла його і поглянула на Тацую. – Я можу вам допомогти... Ви впевнені? – Чесно кажучи, я думаю, Міюкі може зробити все. – Безумовно! Я продемонструю і виправдаю ваші очікування! – Ох, прошу. – Так. Міюкі стиснула кулаки й сльозливими очима поглянула на Тацую. – Гей... Скільки це триватиме? Тихим голосом вставила слово Ліна. – Цікаво, що ти маєш на увазі. Озирнувшись назад, сухо посміхнулася Міюкі. В голосі не було ні краплини солодкості. – ...Ні нічого. Ліна ніяково відвела погляд. ◊ ◊ ◊ На борту судна, біля берегів порту Кавасакі, Фумія поглянув на екран термінала й кивнув, – Від пана Тацуї? Аяко, вбрана наче пасажирка розкішного лайнера, схилилася, наче заглядаючи в термінал Фумії. Судно, на якому перебували ці двоє, очевидно, було посереднім водним автобусом. Не можна сказати, що модна Аяко відповідала ситуації. – Я отримав добро. Киваючи, відповів Фумія. Сьогодні він був у темному комбінезоні. Він носив морський капелюх і захисні окуляри, щоб захистити очі від літаючих об’єктів. Не було жодних елементів жіночого одягу, і він не був схожий на жінку. Він звернув увагу на невелике вантажне судно, яке стояло неподалік. Хоча причал був вільний, руху до порту не було. Що ж, навіть якщо хтось причалить в цей час, вони, крім внутрішніх кораблів, не зможуть висадити екіпаж, через заходи проти незаконного проникнення. – Старша сестра. – Не думаю, що там щось буде, але будь обережним. – Я зв’яжуся з тобою, коли закінчу. Повісивши на одному з вух радіоприймач, Фумія злегка пригнувся, тримаючи в правій руці спеціалізований CAD у формі кастета, приготувавши його до використання в будь-який момент. Рука Аяко торкнулася спини Фумії. Наступної миті Фумія зник з палуби. ◊ ◊ ◊ Маюмі й Рьоусуке прямували з диспетчерської служби безпеки, на другому поверсі, до переднього вестибюля, на першому. Йдучи швидкими кроками, а не бігом, щоб не тупотіти. Тацуя наказав, що з самого початку, щоб їх не було в кімнаті охорони на першому поверсі. Причина полягала в тому, що лінія виробництва штучної реліквії була на другому поверсі, але чесно кажучи, Маюмі й Рьоусуке вважали, дану інструкцію недоречною. На шляху, безпосередньо перед запасними сходами, що вели на перший поверх. – Пан Тоокамі, зупиніться. Маюмі зупинила Рьоусуке. – Не тут. Злодії піднімаються ліфтом! – Ліфтом? Рьоусуке подумав, що це безглуздо. Злодій, що обирає, для переміщення між поверхами, ліфт без шляхів відступу, суперечив його здоровому глузду. Але він розвернувся, не гаючи більше часу. Ліфт в хол знаходився на невеликій відстані від запасних сходів. Якби він барився, існував ризик допустити вторгнення на лінію виробництва штучних реліквій. Ліфт, у який увійшли двоє з Янус, почав підніматися. Рухаючись на один поверх. Швидко прибув. Ні Бахадур, ні Бахман не підозрював, що перед ліфтом чекає охорона. Вони знали, що будівля не безлюдна. Та були переконані, що кількість мала. Причина, скористатися ліфтом, який легко зрозуміти, це створити засідку на охоронців. Якщо кількість охоронців була не великою, вони думали спочатку прибрати їх, а не піти на ситуацію, коли невідомо, коли на них нападуть. Номер поверху зупинився на двійці. Бахман був готовий створити магію. Щойно Рьоусуке зупинився перед ліфтом, засвітився сигнал прибуття. Маюмі наздогнала Рьоусуке і зупинилася позаду. Двері, з нержавіючої сталі, повільно відчинилися. Ні, можливо це було повільно через психічний стан Рьоусуке. У момент, коли двері наполовину відчинилися в клітці з’явилася постать. ««Akhrus ya Samsam».» У його голові прозвучали, в певному сенсі, знайомі, але незнайомою мовою, слова невідомого заклинання і разом з тим, його поле зору стало чорним. Справа не в тому, що він осліп. Світло на всьому поверсі, включно з аварійним, одразу згасло. Рьоусуке і Маюмі опинилися в несподіваній ситуації. Наступної миті, їх вразило жорстке світло. Світло виходило з ліфта. З ліхтарика високої яскравості. Це найбільш продавана марка «Маглайт16», від американського виробника, що набула широкого використання з двадцятого століття. Відразу після того, як Рьоусуке накрила абсолютна темрява, його очі засліпило інтенсивне світло. В такому стані, Рьоусуке раптово скочив на Маюмі та штовхнув її вниз. Маюмі підняла вереск. Зі стіни зі штучного мармуру, навпроти ліфту, позаду Рьоусуке та супутниці, вилетіли іскри. Світло знову вимкнулося, і зір Рьоусуке та Маюмі нечітко відновився. Маюмі, під тілом Рьоусуке, оговталася від паніки. Звук удару, почутий від стіни, змусив її зібратися і заспокоїтися. Маюмі перевірила ситуацію мультисферою, а не озброєним поглядом, який недостатньо відновився. Двоє, близькосхідної зовнішності, тримали в одній руці ліхтарик, а в іншій щось схоже на націлений пістолет. Маюмі зрозуміла, що Рьоусуке, штовхнувши в низ, прикрив її від пістолета (чогось схожого). Маюмі, під Рьоусуке, ворухнулася. Він поспіхом підняв тіло. Маюмі керувала CAD обома вільними руками. Була активована магія системи Конвергенції. Стиснувши повітря навколо ніг двох злодіїв. Через адіабатичне стиснення, датчик пожежі зафіксував раптове підвищення температури. Ліфт був заблокований і спрацювали розпилювачі перед ліфтом. Вниз полилася велика кількість води. Використавши краплі води, Маюмі створила крижані кулі. Освітивши пару чоловіка і жінки, що чекали перед ліфтом, Бахадур націлив пістолет на чоловіка, а Бахман — на жінку. Куля була несмертельна, а вражала електричним струмом. Це не дротова система, як електрошокер, а сам боєприпас мав функцію розряду. Хоча швидкість невелика, вона має велику вагу, тому, якщо вдарить це матиме значний ефект. Крім того, завдасть удару електричним струмом, високої напруги. Якщо вона влучить, супротивник буде майже повністю виведений з ладу. Однак, попри близьку дистанцію, від паралізуючої кулі ухилилися. Чоловік схопив і штовхнув жінку в низ. Магія Бахмана, яка заблокувала постачання електроенергії, припинилася і світло повернулось. Раптом у Бахадура і Бахмана пробіг холодок. Вони, як і домовлялися, поспіхом сховалися в тіні дверної кишені. Раптово активувалися розпилювачі. Потім з бризок води вилетіли крижані кулі й пробили простір, де вони стояли. Бахман кілька разів натиснув кнопку закриття дверей на панелі. Однак ліфт був заблокований і двері не реагували. Крижані кулі, випущені з глибокого кута, сколихнули тіло Бахмана, притиснуте до стіни. ««Сім-Сім відкрийся».» Бахадур активував магію з іншого боку. Система розблокувалась і двері почали зачинятися. Бахман натиснув на кнопку першого поверху. Одразу після цього, між дверима, що зачинялися, вскочив чоловік. Крижані кулі Маюмі виготовлені з крапель розбризканої води. Розприскувачі розприскували тільки перед ліфтом. До кімнат краплі води не потрапили. Вона вдарила шквалом льоду в кабіну через відкриті двері, але пара чоловіків, затиснутих в сліпій зоні, не отримала належного удару. «Тоді витягнемо їх!» Рьоусуке, який нарешті оговтався від пошкодження зору, активував магію, щоб стрибнути в кабіну. Магія «Тооґамі», надана в колишній Десятій лабораторії й спричинила вигнання з колишньої Десятої лабораторії. Магія індивідуальної броні «Реактів арм». Уздовж тіла Рьоусуке утворився звичайний об’єктний магічний бар’єр. Двері, які повинні були бути заблоковані операційною системою, чомусь почали закриватися. Через щілину, напівзачинених дверей, Рьоусуке стрибнув в кабіну ліфта. В молодого чоловіка, що застрибнув, Бахадур вистрілив паралізуючою кулею. Куля, з вбудованим механізмом розряду, потрапила в бар’єр, який огортав молодого чоловіка. – Магічний бар’єр?! Вирвалося здивування з вуст Бахадура. Молодий чоловік схопив пістолет Бахадура і легенько його прокрутив. І лише цим кинув тіло Бахадура до стіни. Зріст молодого чоловіка близько сто вісімдесят сантиметрів. Бахадур зі сто сімдесятьма сантиметрами знаходився в категорії низьких. Хоча існувала різниця в розмірах тіла, цей магічний трюк не можливо було пояснити лише цим. Під час удару від кидка, Бахадур зібрав всю свою енергію й активував магію. ««Сім-Сім відкрийся».» Бар’єр, що огортав тіло молодика, на мить відкрився. Бахман намагався поцілити паралізуючою кулею в спину молодого чоловіка, що втратив захист. Але раніше, ніж він натиснув на спусковий гачок, бар’єр молодика відновився. ««Сім-Сім відкрийся»!» Бахадур знову застосував магію, щоб нейтралізувати бар’єр. Однак цього разу «Open» з «Арабських ночей» не спрацював. Магічний опір різко покращився. Настільки, що «Арабські ночі» вже не діяла! Куля Бахмана була заблокована бар’єром молодика. Молодий чоловік швидко озирнувся. Кабіна прибула на перший поверх, і двері відчинилися. Молодий чоловік схилився над Бахманом. Бахадур, який виповзав з кабіни, навіть не дивився на нього, бо був впевнений, що від нього потрібно будь-що втекти. Рука молодика протягнулася до пістолета Бахмана. Здавалося, це було не так швидко, але Бахман не міг цього уникнути. Замість пістолета, молодий чоловік схопив зап’ястя Бахмана. Від місця де його схопили, по всьому тілу розійшовся сильний біль. Пістолет випав з його руки. Від сильного болю, Бахман відчув, що пливе. В той же момент, пістолет і тіло Бахмана впали на підлогу кабіни. Він не міг прийняти пасивну позицію. Молодий чоловік не дозволив йому залишатися пасивним. Глядячи в гору, молодий чоловік, в полі зору, махнув рукою. Це не трюк, а стійка, але шкода від того не повинна змінитися. Це було легко уявити. «Я більше не можу втекти.» Бахман зрозумів, що його доля вичерпана. Побачивши наближення долоні молодика, він стиснув останні сили. ««Сім-Сім закрийся».» Двері ліфта тихо зачинилися. Долоня молодого чоловіка вдарила груди Бахмана. Свідомість Бахмана поглинула темрява. Рьоусуке кинув Бахмана об підлогу Технікою Айкі17 та вибив свідомість ударом долоні в груди. Мистецтво Айкі, трохи відмінне від айкідо, було найсильнішим з бойових мистецтв Рьоусуке, Якщо вдаритися головою до втрати свідомості, можна пошкодити мозок. Удар рукою Рьоусуке, який влучив у груди Бахмана був безпечнішою технікою оглушення опонента, яку він освоїв у іншого майстра, ніж Айкі, в часи старшої школи. Поки один. Рьоусуке з полегшенням видихнув. Було несподівано, що магія Януса мала силу перешкодити його магічному бар’єру. У той момент, коли бар’єр був зведений нанівець, чесно кажучи, він був надто здивований і трохи запанікував. Однак його індивідуальні магічні обладунки відновилися, щойно зламалася, зі стійкістю до «того типу сили, що й спричинила напад». Тому і «Реактів арм». Броня, що реагує на атаки. Поки вона буде виведена з ладу одним ударом, він буде вставати скільки завгодно разів і продовжуватиме битися. У цьому і полягала магія «Тооґамі», яка і спричинила вигнання з колишньої Десятої лабораторії і втрату номера. Насправді існує обмеження на кількість разів відновлення бар’єра, але стилем бою «Тооґамі», Тоокамі Рьоусуке, було перемогти ворога до настання цього моменту. Рьоусуке натиснув на кнопку відкриття на панелі, щоб погнатися за тим що лишився. Однак двері ліфта не реагували на дії Рьоусуке. Він кілька разів натиснув кнопку на панелі. Двері не ворухнулися. «Ефект магії триває?..» Маг без свідомості?» Рьоусуке розгубився. Через це він не помітив. Не зміг помітити істину. Безперечно, магія Бахмана зачинила двері. Однак кнопка дверей не реагувала, оскільки система була заблоковано. Операційна система ліфта була заблокована, коли Маюмі ввела в оману систему запобігання надзвичайним ситуаціям, яка вважала, що сталася пожежа. Магія Бахадура насильно зняла блокування. Коли ефект його магії був відключений, система ліфта знову заблокувалася. Оскільки система запобігання надзвичайним ситуаціям більше не виявляла фальшивої пожежі, все що потрібно було зробити, щоб перевантажити ліфт, це зв’язатися з ШІ керування системою, за допомогою кнопки екстреного виклику та запросити перезапуск. Рьоусуке також знав цю процедуру. Якби він тільки заспокоївся, то помітив би правильну відповідь. Однак Рьоусуке, вважаючи, що «Shut» магії «Арабські ночі» захопила його, безперервно натискав контакту на панелі. ◊ ◊ ◊ Біля узбережжя Токійської затоки та біля порту Кавасакі. Навіть тут все завершилося. – Ти мене чуєш, старша сестро? Голос Фумії, через бездротовий навушник, досяг вуха Аяко. – Чую. Що там? – Кінець. Повідомлення Фумії говорило проте, що придушення завершене. – Це зайняло несподівано багато часу. Було важко? – Багато людей. – Було багато ворогів? – Ні, я не зміг визначити, хто був ворогом, тому знешкодив всіх. Фумія чомусь перервав свої слова. – ...Гадаю, це була сотня людей. Ну, ніхто не помер, так що все гаразд. На відновлені слова, з вуст Аяко вийшов сухий сміх. Останнім часом, її хвилювало, що закінчивши Четверту старшу, її молодший брат втратив відчуття людяності. Можливо наступного разу треба відвідати альма-матер, щоб віднайти «людяність», яку втратив Фумія... Про таку марну річ подумала Аяко. – Старша сестро? – Ой, вибач. Мені тебе забрати? Аяко запропонувала виконати стрибок за допомогою її Модельованого моментального руху і повернути Фумію на це судно. – Ні, я хочу, щоб ти наказала пришвартуватися до цього судна. – Ти притягнеш весь корабель? Схоже Фумія мав намір забрати не тільки бандитів, а й усіх моряків, увесь корабель. – Підстав немає, але я відчуваю, що це судно, само по собі, може бути не має значення. – Дійсно... Сказавши це, Аяко, зібралася з думками. Фумія сказав, що «підстав не має», але цілком ймовірно, що вантажне судно було зайнято злочинною організацією, як екіпаж. Можливо, навіть кожен є учасником злочинної організації На щастя, родина Йотсуба тепер мала базу під назвою Міякі, що еквівалентно екстериторіальності. Взяти в полон цілий корабель не зайве. Скоріше, в цьому випадку, це найвірніше рішення. – Зрозуміла. Сіаджек18 вантажне судно. – Що за Сіаджек… Може й так. Переляканим голосом відреагував Фумія. Це було варте жарту. Аяко з полегшенням розсміялася, над нормальною реакцією свого молодшого брата. ◊ ◊ ◊ Ошелешений ударом Рьоусуке, Бахадур пробирався до стоянки, де був припаркований самохідний автомобіль, яким він дістався сюди. Він не відчував провини, що втік сам. У них був давній дует, але Бахман був абсолютно сторонньою людиною. Можливо, він не зможе повернутися в організацію, через провал роботи, але само собою зрозуміло, що власна безпека мала найвищий пріоритет. Для паркування, щоб не створити зайвих клопотів, вони наважилися скористатися платною установою. Щодо оплати, то вони обрали місце, де можна було зробити перед плату електронними грошима, що не потребували біометричної аутентифікації. При цьому, проблем із паркуванням виникнути не повинно було. Однак машини, яка мала чекати Бахадура, на стоянці не було. Там був інший фургон, і красива, молода жінка, зі світлим волоссям, яка, притиснувшись до капота, дивилася на термінал. – ...Вибачте, ви не знаєте, чия машина тут припаркована? Бахадур запитав красиву білявку японською, з незрозумілим акцентом. – Хто знає? Жінка перебільшено злизала плечима перед Бахадуром. Цей показний рух не виглядав не природнім. Красуня блондинка, схоже, більше не мала наміру розмовляти. Вона знову дивилася на інформаційний термінал. Емоції Бахадура швидко змінилися, від збентеження до відновлення. Не було сенсу думати про автомобіль, що зник. Він не мав на це часу. На щастя, тут лише делікатна молода жінка. Викрасти цей фургон і покинути це місце. На жаль, магія Бахадура не могла закрити свідомість, або видимість, як це робив Бахман. Однак опонент — молода жінка, на вигляд, безсила. Паралізуючий пістолет, був загублений в ліфті, але Бахадур, вирішив, що достатньо голих рук. Він був злодієм. Навіть якщо уникав вбивства, він не вагався застосувати насильство проти жінки. Не промовивши ні слова, він вдарив красуню-блондинку рукояткою Маглайта, яку розвернув на перед. Однак. Маглайт, яким замахнувся Бахадур, пройшов крізь її тіло і вдарив по лобовому склу фургона. За віртуальним образом Ліни, лобове скло універсала глухо загуло. – Що?! Здивовано вигукну Бахадур. Сюрпризом було не те що лобове скло не розбилося. Побачивши, як дюралевий Маглайт відбився від лобового скла, можна було лише припустити, що скло було куленепробивним. Навіть якщо це здивує, розуміння прийде швидко. Його здивування було в тому, що Маглайт пройшов крізь тіло Ліни. Інформаційне тіло Ліни маскувала магія «Парад». Початкова мета цієї магії, що спочатку була секретною технікою родини Кудо, з Десяти головних кланів, — блокувати ціль ворожої магії. «Парад» - це не фантомна магія, а протидія. Однак ілюзія, створювалася як вторинний ефект, тож була доповненням, що відрізняло її від звичайної магії ілюзій. Можливо, для Бахадура це не перший досвід зіткнення з ілюзією, але з ілюзією, яку неможливо відрізнити від справжньої речі, за допомогою ознак та присутності, напевно ніколи не зіштовхувався. – Що ти робиш?! Під час прольоту Маглайту крізь образ Ліни, в груди Бахадура вдарили, наче відштовхуючи долонею. Бахадур похитнувся під тиском на груди, з температурою тридцять шість і п’ять градусів за Цельсієм. Кров відлила від його обличчя. Елементи, які складають відчуття дотику людини, це температура, вібрація та тиск. Іншими словами, якщо ці три елементи генеруються в точці контакту з віртуальним образом, у людини виникає ілюзія, що віртуальний образ є реальним. Привиди не мають речовини. Це стосується і культури, в якій виріс Бахадур. Якщо є фізичне тіло, це ще один монстр, який не є привидом. Він був в пастці віри, що зіштовхнувся з безсмертним монстром, який негайно відродиться, якщо його тіло буде розрізане або розірване. – Гей, я питаю, що ти хотів цим зробити. Ілюзія Ліни, через яку пройшов Мглайт, на крок наблизилася до Бахадура. З легким сумним зітханням «Хі», Бахадур втік, повернувшись спиною до ілюзорного образу Ліни. Він побіг і спробував втекти. Проте. Коли він зробив крок уперед, Бахадуру довелося зупинитися. Перед ним стояли Тацуя та Міюкі, яка притискалася до Тацуї. – Тацуя Шіба... – Хо. Ми знайомі? Відповідь Тацуї не дійшла до свідомості Бахадура. Його очі були спрямовані на Міюкі, поруч з Тацуєю. – Крім того, Міюкі Шіба?.. – О, мене ви теж знаєте. Посміхнулась Міюкі. Посмішка була чудово і настільки таємничою, що, здавалося, не належала до цього світу. Очі Бахадура наповнились жахом. А свідомість охопила паніка. – Ахрус я Самсам! Раптом закричав Бахадур. – «Сім-Сім відкрийся!» Арабською. Саме по собі, це не мало сенсу. У свідомості багатьох людей закарбувалося лише заклинання, яке існує у світі оповідання, ключове слово, яке має особливе призначення, відкрити кам’яні двері Печери скарбів. Ніякого символічного значення в ньому не має, і магічного впливу на цей світ теж. Однак, коли Бахадур, BS маг, активує особливу магію, з якою народився, це слово формулюється лише як звуковий образ в середині нього самого. Від початку, промовляє він це в голос чи ні, не має нічого спільного, і те, що його вуха чують її, не робить його більш сприятливим до магії. Попри це, «Open» магії «Арабські ночі» Бахадура, безперечно була активована. На відміну від «Shut» Бахмана, «Open» має вужчий діапазон застосування в бою. Але це не означало, що його взагалі не можна використовувати. Є спосіб позбавити ворога спокою і довести його до самознищення, відчинивши двері самоконтролю, що стримує ворожість і страх, Проте. Магія Бахадура не вплинула на Тацую чи Міюкі. Майже одночасно з Криком Бахадура, Тацуя злегка простягнув праву руку, з простим срібним браслетом, вперед. Браслет «Сілвер Торус». Кільце подібний спеціалізований CAD, сумісний з CAD з повністю мисленнєвим контролем. Послідовність активації виводиться миттєво, і магічна послідовність завершується вмить. Активованою була магія Розкладання техніки. Магія яка розбирає магічну послідовність і зводить нанівець магію. Магія, яка руйнує саму магію, а не втручається в її дію. Завдяки «Перериванню техніки» Тацуї, «Арабські ночі» Бахадура була знищена, до того як набула чинності. – Будь ласка, тихо. Ніжно прошепотіла Міюкі приголомшеному Бахадуру і простягнула праву руку, як Тацуя. Поверхня браслета на її зап’ясті була оброблена, щоб виглядати іскристим на світлі з регулярним розсіюванням відображення. Це також кільце подібний CAD, сумісний з CAD повного мисленнєвого контролю. Однак цей не спеціалізованого типу, а загального призначення. Оскільки CAD з повним мисленнєвим контролем не потребував кнопок, можна було вільно покращувати прикрашання. Яким би декларований він не був, його функціонал не погіршиться. Магія Міюкі атакувала Бахадура. На поверхні особливих змін не було. Просто з обличчя Бахадура зник будь-який вираз. Бахадур, стояв з приголомшеним обличчям, наче його душу вирвали. Через секунду він впав на дорогу, наче з тіла витягнули енергію. Разом з тим, Тацуя і Ліна рушили до Бахадура, що впав. Тацуя, який прибув раніше, нахилився над Бахадуром і перевірив пульс, дихання та температуру. – Все добре. Він просто спить. Почувши слова Тацуї, Міюкі полегшено зітхнула. Обмежена версія психічного втручання, «Кокіт», розроблена Міюкі у співпраці з Тацуєю, заснована на магії сну, яка приспала Мінору. Кокіт приносить в душу вічний спокій, який ніколи не зникне, фактичну смерть. З іншого боку Айсі Торн19 - магія. Яка примушує заснути так, що прокинутися самостійно не можливо, але можна розбудити особливою безсистемною магією ззовні. Кокіт, за своєю природою, є магією надто потужною, щоб нею взагалі маніпулювати. Ця магія, Айсі Торн, забезпечила спосіб використовувати дорогоцінний магічний талант втручання в розум, який мала Міюкі, для широких можливостей, була закінчена як магія, яка найбільш ефективно стримує ворога. Хоч вона була теоретично завершена, ефект магії психічного втручання, через її природу, може бути підтверджений лише на людях. Через психологічний опір експерименту над людьми, Міюкі не змогла перевірити Айсі Торн. Але сьогодні ввечері, використавши мага-злочинця, який намагався обікрасти, як піддослідного, нарешті було підтверджено завершення нової магії Айсі Торн. Тацуя натягнув на Бахадура кайданки й заткнув рота, а потім, сказав Міюкі: «Гей давай його розбудимо». Міюкі активувала безсистемну магію пробудження, сайонову хвилю з певним візерунком. Тому що це безсистемна магія, це міг зробити й Тацуя, але оскільки це вперше, він вирішив дозволити Міюкі перевірити все до кінця. Ефект був миттєвим. Бахадур тихо застогнав і ворухнувся. Коли Бахадур, що відкрив очі, намагався підняти тіло і втекти в кайданках, Тацуя натиснув на його сонячне сплетіння, щоб стримати. І звернувся до Міюкі з усмішкою, яка не зменшує відблиску насильства. – Вітаю, Міюкі! – Міюкі вітаю. Дивовижно ж. – Дякую, шановний Тацуя. Ліна, тобі теж дякую. Подякувавши Тацуї та Ліні, Міюкі посміхнулася посмішкою із сумішшю радості та полегшення.
Читати
Відгуки
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!