[1] Руїни

[1] Руїни

FEHR - політична асоціація, що займається захистом прав магів. Її штаб-квартира знаходилася у Ванкувері, колишній канадській території USNA.

На початку червня дві тисячі сотого року нашої ери. У штаб-квартирі FEHR стався тихий переполох. Причиною відсутності галасу було те, що лідерка, Лена Фехр наказала їм, щоб не було ніякої метушні. Якби не її сильне тяжіння, зчинився великий галас.

– ...Луї, ти впевнений, що з тобою все гаразд?.

Але сама Лена не була спокійною. На її обличчі, коли запитала пораненого підлеглого, читався жаль, що вона наразила його на небезпеку, занепокоєння його пораненнями та хвилювання.

– Все гаразд. Вибачте, що змусив хвилюватися.

Темношкірий чоловік середнього зросту і статури, що сидів перед нею, злякано схилив голову. Судячи з його пози та тону голосу, здавалося, що їй не було про що хвилюватися, як він і сказав.

– ....

Однак бинти, що визирали з-під манжетів його літнього костюма, зводить це враження нанівець. Той факт, що кожна частина його тіла, прихована костюмом, вкрита бинтами та псалтирями, ще більше ускладнював сприйняття репліки, «Все гаразд», за чисту монету.

– Леді, зі мною справді все гаразд. Жодної серйозної травми.

– Лена, Луїс не бреше. Не можу сказати, що це все подряпини, але немає жодної травми, на повне загоєння якої знадобиться більш як два тижні.

Коли присутня Шарлотта Ганьон перебила її, вираз обличчя Лени нарешті трохи пом’якшав. Шарлотта, колишня агентка FBI та кваліфікована юристка, була не лише юридичною радницею, але й емоційною опорою Лени, в рамках FEHR Її слова заспокоїли Лену і допомогли вгамувати хвилювання.

Побачивши, що сум Лени більш-менш розсіявся, чорношкірий чоловік навпроти неї також розслабив плечі. Цей чоловік - Луїс Лу, заступник лідера FEHR. Колишній француз африканського походження, якому цього року виповнилося тридцять років, став натуралізованим громадянином USNA у віці вісімнадцяти років. Він є одним з найстаріших товаришів Лени, разом вони заснували FEHR у дві тисячі дев’яносто п’ятому році.

Луїс та Лена ровесники, але через те, що Лена виглядає в кращому випадку як старший підліток, Луїс відчував прив’язаність до молодшої дівчини та певний обов’язок «захищати» її. Луїс не хотів, щоб через його травму Лена мала розбите серце.

Однак вона не до кінця розслабила свої нахмурені брови.

– ...Але ж ці травми були отримані у боротьбі з FAIR? Бо я замовила спостереження і...

– Це була неминуча зустріч. Вони знайшли мене, бо я облажався. Крім того, стеження було необхідним.

Ці слова остаточно відвернули увагу Лени від поранення Луїса.

– ...Чим займалися FAIR?

Наприкінці минулого місяця, Лена отримала інформацію, що FAIR відправили дослідницьку групу на гору Шаста Вона наказала Луїсу стежити за ними, оскільки побоювалася, що FAIR можуть зробити щось протизаконне і заплямувати репутацію магів. Якщо вона дізнається про незаконну діяльність, то дасть зрозуміти, що «це були злочини лише однієї організації», FAIR, щоб антимаги, не мали причин обмовляти магів загалом. Такою була політика Лени.

– Зрештою, вони зробили щось протизаконне?..

На запитання Лени, Луїс невиразно похитав головою.

– Ми ще не змогли виявити жодних злочинів.

– Ще?

– Наразі вони просто блукали схилами гори Шаста. Але найближчим часом вони почнуть красти.

– Красти? Виявили якісь археологічні знахідки?

На запитання Лени, Луїс знову похитав головою, цього разу з серйозним виразом обличчя.

– Так, напевно. Якби це стало публічно відомо, то, безумовно, було визнано як таке, що охороняється федеративним законом.

Лена, почувши відповідь Луїса, спохмурніла, а Шарлотта, яка мовчки слухала розмову, нахмурилася.

– ...Навіть якщо вони не доведуть справу, їх все одно засудять.

Це ж було б чудовим джерелом атак для ЗМІ та антимагів.

Лена і Шарлотта одночасно зітхнули.

– ...Чому б не проінформувати уряд Штатів про існування руїн, щоб вони заздалегідь зарегулювали ситуацію?

Запропонувала контрзахід Лена, але реакція Луїса не була позитивною.

– Це було б складно. У нас не має жодних фізичних доказів існування Руїн...»

– Ніяких фізичних доказів? Відкриття ясновидців?

Луїс кивнув на запитання Лени.

– Члени FAIR сказали, що чаклунство Лаури Саймон призвело до відкриття кам’яної камери під землею.

– Лаура Саймон... Кажуть, вона є правою рукою голови FAIR, Роккі Діна.

– Так. Ходять чутки, що вона його коханка.

Відповіла Шарлотта на бурмотіння Лени.

При слові «коханка», очі Лени розширилися. Хоча її зовнішність не дотягувала, схоже, у неї чиста вдача, яка не відповідала її віку.

– ...До речі, а що саме лежить у тій кам’яній камері?

Змінила тему Лена.

Не можна сказати, що вона відійшла від теми. В цьому випадку, це важливіша тема, ніж коханка.

– Вибач, але далі...ми не змогли пройти...

Проте відповідь Луїса була короткою.

– Здається, їхньою первісною метою було отримати Реліквію, як і припускала міледі, але Лаура Саймон, схоже, вважала, що кам’яна кімната, знайдена ними, варта більшого ніж Реліквія.

– Руїни коштовні за Реліквію? Гадаю, цінність не в грошах чи чомусь подібному...

– Думаю, що це реліквії, які мають магічну цінність.

Доповнила, не вимовлену Леною фразу, Шарлотта.

Однак Шарлотта була такою ж як Лена і Луїс тому, що не знали, яку цінність ті мають.

– Лена, що нам робити. Не думаю, що ми повинні полишити це?

– Думаю було б погано залишити це в спокої, але...

Запитання Шарлотти прояснило вагання Лени.

– Пильність була настільки сильною, що Луї отримав кілька травм. Проста спроба з’ясувати це, призведе до вибуху FAIR... Чи існує якийсь ризик цього?»

Луїс і Шарлотта промовчали на занепокоєння висловлене Леною. Можливо, вони обоє розглядали цю можливість до того, як на неї вказала Лена.

– ...Однак сидіти, склавши руки, теж небезпечно.»

Тон Лени став чітким і ясним, без сумніву, для того, щоб стерти не зручну атмосферу, створену мовчанням.

– Так. Гадаю, що так.

Здавалося, у Луїса були такі ж думки, і він швидко погодився, що видавалося надто поспішним.

– Але що саме? Віддалене спостереження може бути помічене іншою стороною.

У FEHR були члени, які мали екстрасенсорне бачення. Вони екстрасенси, а не маги. Вони володіли екстрасенсорним сприйняттям, яке дозволяло їм бачити свої цілі, незалежно відстані та перешкод, але звичайно існували умови та обмеження цієї здатності.

В такій ситуації, саме обмеження було вузьким місцем. Якщо об’єкт спостереження має іншу здатність у системі сприйняття, так зване «екстрасенсорне сприйняття», то він не тільки зможе відчути, що його шукають, але й отримати інформацію від вас. Закон говорить «того, хто бачить, бачать».

Тому, якщо об’єктом дистанційного спостереження є людина з надчутливістю, бажано уникати безперервного спостереження протягом тривалого періоду часу, а спостерігачеві врахувати можливість бути вистеженим і постійно віддалятися від бази союзників, а не залишатися на одному місці.

У цьому випадку, вони мали справу, зокрема, з Лаурою Саймон, яку вороги та союзники прозвали «відьмою». Не можна ігнорувати ризик того, що члени з віддаленим спостереженням, яких має FEHR, не лише будуть поміченими, але й можуть зазнати магічної атаки, якщо «пряму видимість» використають проти них.

– Але це не означає, що ми можемо це ігнорувати. Ми повинні запобігти тому, що злочинна діяльність FAIR дала антимагам привід для переслідування магів.

Рішуче заявила Лена, зі задумливим виразом обличчя. Її тон був наповнений відчуттям трагедії.

– Мені сходити ще раз? Якщо піти лише з ілюзією, не думаю, що будуть такі ж помилки, як цього разу.»

Луїс був майстром старовинної магії, під назвою «Доппельґенгер1» «Доппельґенгер» це магія, яка створює метаморфізоване тіло, яке є копією самого себе, і надає йому п’ять почуттів і силу магічної атаки. Це марна техніка з погляду сучасної магії, але її суть полягає у безперервній бойовій підтримці, якої не вистачає сучасній магії.

Навіть якщо на метаморфічне тіло нападуть, воно не отримає прямих ушкоджень, але оскільки воно має п’ять органів чуттів, включаючи дотик, відчуває біль у разі атаки. Крім того, якщо опонент є оператором магії психічного втручання, існує ризик того, що його розум буде атаковано через метаморфозу.

– ...Ні. Здібності Лаури Саймон невідомі, але оскільки її називають «відьмою», найкраще припустити, що вона володіє ілюзорною магією. Те, що використаєш «Доппельґенгер», не означає, що будеш в безпеці.»

Зупинений Леною, Луїс не сперечався. Здавалося, він знав, що не підходить.

У кімнаті запала тиша.

– ...Як що до того, щоб найняти приватного детектива?

Порушила цю тишу Шарлотта

– У Сіетлі є детективна агенція, з якою я колись мала справу.

– Ти познайомилася з нею з часів роботи в FBI?

– Скоріше співпрацювала, ніж познайомилася. Там добре знаються на своїй справі.

– ... Так, правильно.

Лена роздумувала не довго.

– Фахівець-немаг може бути безпечнішим у цій страві, адже у нього є не магічні засоби спостереження. Шарлі, можеш зробити запит в детективне агентство?

– Зрозуміла. Зв’яжуся з ними якнайшвидше.

– Так, будь ласка.

На цьому розмова між Леною та Шарлоттою була завершена.

Луїс теж не заперечував.