[1] Товариство Маґіан

Том 1. Розділ 2 - [2] Маґіан компані

[2] Маґіан компані Понеділок, двадцять шосте квітня. У другій половині цього дня, в Бюро з юридичних питань, міста Мачіда, Токіо, колишньої префектури Канто, була подана заява на реєстрацію створеної компанії. Назва юридичної особи, Загальна об’єднана асоціація Маґіан компані. Це невелика організація з трьома співробітниками. Слово «Маґіан» поки не набуло поширення і співробітники Бюро з юридичних питань, котрі приймали заявку, не звернули особливої уваги. Оголошення, зроблене вчора на вечірці в готелі, ще не так широко розповсюдилося. ◊ ◊ ◊ Хоча реакція широкої громадськості на створення Маґіан компані була слабкою, в японському магічному світі, включаючи Десять головних кланів, вона підняла великі брижі. Об одинадцятій годині ранку, двадцять шостого числа, головний дім Йотсуби. – Мадам, телефонує шановний Міцуя. Маї, котра розслаблялась в солярії, дворецький Хаяма, несподівано, на срібній таці приніс слухавку. – Знову? У всякому разі, це знову про компанію?.. Маї це набридло, тому що це третій дзвінок від іншої родини з Десяти головних кланів. Якщо рахувати дзвінок Магічної асоціації, це вже четвертий. Наданий момент заявка на створення Маґіан копані ще не була подана до Бюро з юридичних питань. – Якщо це те саме питання, хотілося б розібратися відразу. – А ще краще, чому б не скликати Раду кланів. – Не хочу, це клопітно. Навіщо мені такі клопоти. – Ви відмовляєтесь? Хаяма запитав: «ви хочете відмовити?», це дзвінок від Міцуї Ґена. – Ні. Коротко відповіла Мая, і взяла слухавку з підноса Хаями. – Так, я змінила телефон. ...Ось як. ...Ні, раніше мене питали вельмишановний Ічідзьо та вельмишановна Футацуґі. ...Так, я була в курсі. ...Чому? ...Хіба захист прав магів не є первинною метою десяти головних кланів? Товариство і компанія мають ту ж мету. – Не має підстав виступати проти. ...Так, звичайно, я не дозволю піти всупереч національним інтересам. ...Це робота міністерства закордонних справ. Я думаю, ми попіклуємося про це. ...Так, не добре. Закінчивши розмову, Мая передала слухавку Хаямі. – Пан Тацуя і пані Міюкі дорослі, тож якщо є питання, думаю, варто зателефонувати безпосередньо їм. Висловивши при цьому скаргу. – Усім цікаво, наскільки наша родина залучена до створення товариства та компанії. – Здається, вельмишановний Міцуя був не єдиний. – Що ви маєте на увазі? – Пан Тацуя дуже близький до IPU, вірно? – Думаю, він не близький до IPU, а захоплений доктором Чандрасехар. – Зовнішні спостерігачі не думають про IPU та доктора окремо. – Тобто, шановного Тацую, підозрюють в тому, що він продався IPU? З гіркою посмішкою, кивнула на неприємне запитання Хаями Мая. – Так весь наш клан. – Це також... Боюся, схоже, ми втратили повагу. – Я також так думаю. З огидою зітхнула Мая. Від виразу її обличчя, у Хаями навпаки виник дискомфорт. Можливо він думав, якби вона була емоційною, то вийшла б з-під контролю. – Якщо ви заздалегідь знали про незалежність влади Шрі-Ланки, чому ви не надали цю інформацію уряду? – Звісно, це робота Міністерства закордонних справ. Я розумію, що це нечесно, але хіба шановний Міцуя не далекий від уряду. – І справді... Можливо, будучи захопленою словами Хаями, Мая, вдивляючись в порожнечу, занурилася в думки. – Пане Хаяма, дозволяю дізнатися про родину Міцуя. Особливо про фінансові зв’язки з бюрократами. – Не політичні? У нас зараз не має потреби вивчати зв’язки в політиці, хіба ні? – Зрозумів. Тоді, зараз же займусь. – Будь ласка. Вклонившись, Хаяма залишив солярій. Залишившись одна, Мая лягла на спинку крісла й прийняла розслаблену позу. ◊ ◊ ◊ Саєгуса Коуічі, глава родини Саєгуса, не поспішав зв’язуватися з родиною Йотсуба, хоча знав про створення Товариства Маґіан і Маґіан компані. Однак він скасував усі зустрічі й, не пообідавши, залишився наодинці до вечора. Він вийшов з кабінету о сьомій вечора, під час вечері. Якщо не сказано інше, вечеря сім’ї Саєгуса проходить саме зараз. Випадково, Маюмі, котра щойно влаштувалась на роботу та Касумі з Ідзумі, які навчалися на другому курсі Магічного Університету, сьогодні повернулися до дому. Коуічі та його доньки цього не бажали, але сьогодні вечеря була для чотирьох, батька та його дочок. Проте об’єднання батька та дітей за столом не було. Навіть зараз, три сестри були дуже відсторонені від свого батька. Крім того, їх стосунки батька та дітей, більш прохолодні, ніж в середньому по світу. – ...Дякую за частування. Маюмі спробувала вийти за столу без розмови. – Зачекай. Але Коуічі, який відкрив рот не для того, щоб їсти чи пити, вперше як прийшов за стіл, зупинив її. – Маюмі, ти знаєш про Товариство Маґіан, засноване на Шрі-Ланці? – ... Знаю. З обережністю відповіла Маюмі. Бо знала, що в створенні брав участь Тацуя. Вона підозрювала, що батько намагається скористатися стосунками семпая і кохая, між нею і Тацуєю. Ні, на цьому етапі, вже було розуміння. – Тоді чи знаєш ти, що твій кохай, Шіба Тацуя, сьогодні заснував компанію? – І це знаю. Маґіан компані, вірно? Це була гаряча тема на роботі. – Хм, батьку. У такі моменти, зазвичай Ідзумі приєднується до розмови раніше, ніж це помітять. Однак саме Касумі, а не Ідзумі втрутилась, озвавшись в цей момент. – Що таке Товариство Маґіан? Що таке Маґіан компані? – В першу чергу, що означає «Маґіан»? Слідом за Касумі, повторила не одноразове питання Ідзумі. – Товариство Маґіан — міжнародна приватна організація, заснована в самому південному місті Шрі-Ланки, представником якої є доктор Чандрасехар з Індо-Перської Федерації. До його створення UPU дозволив відокремлення, незалежність, влади Шрі-Ланки. – Відокремлення та незалежність... Обличчя Касумі було більш приголомшене, ніж здивоване. Справді, незалежність Шрі-Ланки раптова несподівана подія, про яку до минулого місяця чутно не було. – Здається, що Маґіан є терміном, запропонованим доктором Чандрасехар, як нове поняття, котре стосується носіїв магічних якостей у широкому сенсі, включаючи тих, хто володіє магічними якостями нижче практичного рівня, і раніше не були визнані магами. – Точніше, ви маєте на увазі, що він включає тих, хто кинув старшу школу магії, і тих, хто не міг вступити? Чому виник такий поділ? – Саме так, Касумі-чан! На запитання Касумі відповіла Маюмі, вставивши слово збоку. – Навіть якщо ви не оператор магії, навіть якщо ви не маг, ви можете мати різні формальні та неформальні обмеження, такі як обмеження виїзду та фактичні заборони на міжнародні шлюби, лише тому, що є носієм магічних якостей. Це стосується не лише Японії! – ... Може Шіба-семпай хоче вирішити це обмеження? Запитала у Маюмі Ідзумі – Так, мабуть. Я пам’ятаю, що коли навчалась в старшій школі, за тиждень чи три до Конкурсу дисертацій, я чула від нього. Підвищити статус мага, ставши економічно необхідним елементом. Це його мета. Він зізнався, що з цієї причини реалізує магічний термоядерний реактор з контролем гравітації. Тут, жестом, Маюмі показала, що копається в своїй пам’яті. – Ні... Тоді Рін-чан, Ічіхара Сузуне мріяла підвищити статус мага, створивши економічну потребу в реалізації магічного термоядерного реактора, з керованою гравітацією, я була здивована, що його мета була такою ж. Зрештою, він став першим, хто реалізував реактор термоядерного синтезу з магічним контролем гравітації — Зоряний реактор. – Що, він вкрав ідею пані Сузуне?! Обурено озвалася Касумі. Маюмі без паніки, спокійно, похитала головою. – Ні, його підхід і підхід пані Ічіхари були абсолютно різними. Сама пані Ічіхара визнавала це більше за інших. Слова, а не голос, мали переконливу силу, що не могла викликати жодних сумнівів. – Він, мабуть, робить наступний крок після Зоряного реактора. Я не знаю що він буде робити. ...Батько ви знаєте що це? Маюмі повернулася до Коуічі. – Ні, навіть я не знаю. Створення Товариства Маґіан було раптовим, без жодної інформації до дня події. Таке ж положення було і з компанією, до вчорашньої вечірки. – Це була таємниця для Десяти головних кланів... – Шіба-семпай збирається вийти з системи Десяти головних кланів? Запитала думку сестри та батька Ідзумі, у відповідь на слова Маюмі. – Що, родина Йотсуба збирається покинути Десять головних кланів?! Показала здивування Касумі, що не думала про цю можливість. – Цього не буде. Принаймні, поки верхівка родини Йотсуба не зміниться. Спростував припущення Ідзумі Коуічі. – Можливо, він, а не сім’я Йотсуба, намагається вийти з Десяти головних кланів. Або навіть з родини Йотсуба. Маюмі частково погодилася з думкою Коуічі й вказала на подальшу можливість. – ...Маюмі, ти не багато надумуєш? Президентом створеної сьогодні Маґіан компанії є панна Шіба Міюкі. Що є наступною главою родини Йотсуба.. Якщо він збирається залишити родину Йотсуба, то не робив би її представником. Маюмі не погодилася зі словами Коуічі. – Батьку. Пані Міюкі без жодних вагань покине своє положення наступної глави, якщо він скаже, що залишить родину Йотсуба. ....Ні, батьку, ви ж також казали. Якщо не зміниться, родина Йотсуба залишиться в Десяти головних кланах. Якщо він прийме рішення, родина Йотсуба може змінитися вже завтра. Я не думаю, що навіть родина Йотсуба може протистояти йому та пані Міюкі. – ...Маюмі. Тобі цікаво, що намагається зробити Шіба Тацуя? Коуічі змінив тему не, спростувавши сказане Маюмі й не заперечивши такої можливості. – ...Е, так. Маюмі зі засторогою кивнула на запитання. – Тож ти готова змінити роботу на Маґіан компані? – ...Хочете, щоб я проникнула до Маґіан компані? – Я не кажу шпигувати. Я просто подумав, що можуть бути деякі моменти того, що на справді має на увазі Шіба Тацуя, які я не зміг побачити зовні. – Чи можу я, з родини Саєгуса, приєднатися до Маґіан компані. Ні, ця асоціація приймає шукачів роботи? Маюмі, цієї весни, тільки-но закінчила Магічний Університет, але влаштувалася на роботу в інвестиційну компанію під егідою родини Саєгуса. Тому навіть змінивши місце роботи, могла повернутися на роботу в будь-який момент. Тож не турбувалася про те, щоб залишити свою нинішню роботу. Її хвилювало, чи зможе вона потрапити в організацію, яка явно перебуває під впливом родини Йотсуба. Для Коуічі, нормально говорити щось незвичне (для Маюмі), але це було навіть проникливіше, ніж минулі приниження – Я щось вигадаю. Зголосився Коуічі, нічого не обґрунтувавши. Маюмі думала, що це буде важко, навіть для глави родини Саєгуса, але, з іншого боку, їй полегшило. Маюмі також припустила, що їй можуть наказати щось зробити зі стосунками між нею і Тацуєю. У гіршому випадку, її можуть змусити вчинити насильницькі дії, такі як підбурення. Це справді «найгірше» з того, що вона могла уявити. Вона не могла не відчути полегшення. Це не означає, що Маюмі не подобався Тацуя. Не зважаючи на використання прийомів спокуси у своїх цілях, особливого опору побаченням не було. .... Якби не було нареченої, на ім’я Міюкі. Цього року Маюмі вже двадцять три. Вона все ще не переступила останню межу з чоловіками, але у всьому іншому набула досвіду відповідного віку. Вона не дуже цим пишається, але під час навчання у вищому навчальному закладі у неї було багато шлюбних співбесід.. Вона використовувала трюк, одягаючись так що радувала чоловіків, не переступаючи меж. Але сумнівалася, використовувати такий нечесний спосіб проти Тацуї. Навіть якщо вона зробить на це ставку, Тацуя ніколи не здригнеться. Маюмі це знала. Навіть якщо не бути серйозною, найгірше, це коли вам нагадують, що ви не можете змагатися як жінка. Маюмі не мала захоплення, само принижуватись. Якщо її не змушуватимуть чинити подібні речі, вона може змінити місце роботи. – Якщо батько так кажуть. Через цей психічний стан, пообіцяла Маюмі. Або це були чіткі дії Коуічі, що Маюмі діяла належним чином. ◊ ◊ ◊ Брижі від створення Маґіан компані, після Товариства Маґіан, не обмежилися Японією. USNA, колишня територія Канади, Ванкувер. Тут знаходилася штаб-квартира організації під назвою «FEHR». Це Легальне об’єднання магів. визнане місцевою владою. У двері кімнати постукав молодий чоловік з чорними волоссям та очима, схожий на східного азіата. – Міледі, викликали. Міледі, часто асоціюється зі злою леді «Міледі де Вінтер», яка фігурує у величному романі Дюма «Три мушкетери (Д’Артаньян)». В значені «Леді». Кажуть, що слово є похідною абревіатурою від «My Lady». Типове почесне звання для жінок, особливо серед війкових є «Ma`am», але в FEHR. як титул жінки, що є лідером. використовували «Міледі». Ще одна причина в тому, що лідер виглядала дуже молодою, крім того, сенс у втраті військового колориту. ... «Ma`am» до того ж має відтінок «тітоньки». – Прошу, проходьте.. – Перепрошую. Послухавши голос з кімнати, молодий чоловік відчинив двері й увійшов. Наразі двері були не автоматичними, а дерев’яними, внутрішньо кімнатні. – Добре що прийшов, Рьоусуке. Будь ласка, сідай. Лідер, що сиділа за столом, встала і привітала молодого чоловіка. Вона була красивою, мініатюрною, білою жінкою з бурштиновими очима і яскраво — бордовим прямим, не густим, волоссям, середньої довжини. Ні, лідер «Лена Фехр», більш відповідала виразу «красива дівчина», ніж опису «красива жінка». – Перепрошую. Молодий чоловік, котрий сидів навпроти лідера, після того, як вона сіла, виходячи з імені «Рьоусуке», був японцем Повне ім’я «Тоокамі Рьоусуке». Рік тому він поїхав до Штатів як студент вищого навчального закладу і залишався на колишній канадській території USNA. – Рьоусуке, чай підійде? Чи краще кави? – Тоді теж що і Міледі. – ...Рьоусуке, завжди ти так. – Я хочу пити ті ж напої, що міледі, їсти ту ж страву, розділяти ті ж труднощі та бачити те ж майбутнє. Я вважаю, що всі товариші FEHR, а не лише я, думають так само. – Знову... Як завжди перебільшуєш, Рьоусуке. Спантеличено дивилася на нього Лена. Проте їй це не було не до вподоби. Скоріше, це була атмосфера, щоб приховати сором’язливість. – Батлер, два чаї з корицею. – Слухаюсь. Ліка замовила напій у чоловікоподібного гуманоїдного робота. Висококласна модель 3H (Humanoid Home Helper), з підвищеною міцністю рами та місткістю паливних елементів. Від початку, 3H - це не що інше, як гуманоїдний інтерфейс для автоматизації дому. Фактичну роботу виконували різноманітні автоматизовані машини та не гуманоїдні роботи. Однак ця висококласна модель призначена для допомоги в домашніх справах та по роботі в офісі. Загальна назва «VUTLOR», що є абревіатурою від Variable Use Tough and Long Operate Robot, але Лена називала свого робота «butler». Батлер власними руками поставив перед Леною і Рьоусуке чашки чаю з корицею. – Для початку, прошу. – Смачного. Після слів Лени, Рьоусуке потягнувся до чашки. Побачивши це, Лена теж підняла чашку до губ. Двоє одночасно повернули чашки на стіл. – Міледі, ви не могли б сказати, що потрібно зараз зробити? Закликав перейти до основної теми Рьоусуке, можливо, тому що вчасно це помітив. – Рьоусуке, ми знаємо, що у твоїй країні була створена організація під назвою «Маґіан компані»? – Маґіан компані? Не Товариство Маґіан? – Думаю вони тісно пов’язані, але це окрема організація. Це юридична особа про яку оголосив Шіба Тацуя учора та створив сьогодні. Зараз у Ванкувері чотирнадцята година двадцять шостого квітня. За японським часом зараз шоста ранку двадцять сьомого числа. – ...Також він причетний до створення Товариство Маґіан. Кивнула на слова Рьоусуке Лена. – На вебсайті Товариства Маґіан, він зазначений як заступник представника. Додала вона. Метою Товариства Маґіан справді є захист людських прав магів. Написано, що воно спрямоване на права Маґіанів, а не магів. – Міледі, ви самі підтвердили... То що таке Маґіан? Рьоусуке попросив пояснити незнайоме слово, «Маґіан». Йому потрібно було лише прочитати сайт Товариства, але Лена відповіла на запитання без відрази на обличчі. – Його описують, як широке поняття, котре стосуються загальної раси магів, включаючи не лише магів, ай власників вроджених магічних якостей, що не досягли їх рівня. – Зрозуміло. Звісно навіть якщо не має ліцензії мага, просто наявність магічного фактора накладає різні обмеження... – Так. Думаю, що це хороше прагнення.. Чесно кажучи, дивно, що у доктора Чандрасехар, розробниці стратегічної магії, котра використовувала магів як зброю, була така ідея. Метою FEHR, яку організувала переважно Лена, також є захист носіїв магічного фактора. Назва FEHR абревіатура від «Fighters for the Evolution of Human Race» (Борці за еволюцію людства). FEHR - це організація, що розглядає магію як фактор, набутий людьми в результаті еволюції, і захищає носіїв магічного фактора, який є видом еволюції людей, від дискримінації та репресій. Хоча, наразі, це легальна організація, її члени готові використовувати для своїх цілей незаконні насильницькі засоби. Всупереч враженню від лідера, що носить прізвисько «Свята», FEHR була групою носіїв таких радикальних ідей. Для Лени та решти членів FEHR, військові маги, такі як Чандрасехар, які без жодного тягаря втягують магів в систему стратегічної магії, навіть якщо вони володіють магічним фактором, виглядають як вороги, котрі перетворюють товаришів на інструменти. Ні, якщо військові маги є носієм магічного фактора, то вони зрадники. – Попри минулі вчинки, слід поважати правильні ідеї та концепції. Навіть в нашій організації, ми б хотіли в майбутньому назвати власника магічного фактора Маґіаном. – Хіба це не добре? Просто я думаю, ця нова назва підходить для нової категорії. Рьоусуке відразу ж висловив підтримку ідеям Лени. Те, що каже Лена, у FEHR, не лише він, зазвичай, сприймає як є. «Харизма» і «деспотизм» зовні майже синоніми і якщо записати їх характеристики, вони будуть співпадати в багатьох пунктах. Якщо є різниця, мабуть, річ у тому, що харизматичні, що не є диктаторами, відчувають незручність від безумовної підтримки особистості. У відповідь на реакцію Рьоусуке, Лена приховала своє збентеження, прокашлявшись, здалося навіть, що вона трохи задумалась над своєю пропозицією. – Якщо організація така, як оголосило Товариство Маґіан, конфліктів інтересів з нами, FEHR, не буде. Навіть якщо за ним стоїть IPU, щоб усунути вплив будь-якої нації, знадобиться деякий час, щоб організація набула реального впливу. Сказане нею походило з її власного досвіду роботи з FEHR. FEHER заснована в грудні дві тисячі дев’яносто п’ятого, як організація взаємодопомоги магів, для захисту їхніх прав від радикалізму Гуманістів. З моменту утворення минуло п’ять років, але певний законний голос, в північній частині USNA був лише через три роки, минулого року. Однак він все ще знаходився на рівні міської влади й не зміг поширитися на уряд штату, не кажучи вже про федеральний уряд. – Проблема більше в Маґіан компані. Пан Шіба Тацуя має значну силу, щоб зрушити світ. Для Лени Тацуя — це людина, репутація якої поділялася на обидві сторони. Він показав на власному прикладі, що маг може стати могутньою зброєю, і стимулював бажання нації володіти магом, як інструментом. Позитивний аспект в тому, що розвиток технології Зоряного реактора створив основу для магів, щоб стати економічно незалежними від держави, а не лише існувати для того, щоб підтримувати уряд, як солдати. Обидва досягнення настільки великі, що було цікаво, що робитиме Тацуя відтепер і яке майбутнє створить в результаті. Корисно це для них, чи шкідливо. Ліна не могла навіть здогадатися, а тим більше судити. – Що він збирається зробити?.. Рьоусуке, ти міг би дізнатися. Від питання Лени, Рьоусуке злегка схилив голову. – ...Я? Якщо це наказ міледі, то безсумнівно, але моя сила не придатна для розслідування, хіба ні? Слова Рьоусуке — це не скромність, а простий факт. Він не дуже добре володів магією, за винятком певної. І ця магічна спеціалізація не мала жодної користі, крім прямого бою. Ця магія також підходила для бою на одинці з ворожою армією, цю бойову навичку не можливо застосувати для розвідки, пошуку ворогів, дистанційних дій та знешкодження пасток. – Так, я розумію твою спеціалізацію, Рьоусуке. Лена одразу визнала претензії Рьоусуке і продовжила слова. – Я хотіла б, щоб Рьоусуке став співробітником Маґіан компані. – ... Це розслідування з проникненням? На запитання Рьоусуке, який не зміг приховати свого здивування, Ліна серйозно напружилась. Не лише зовнішністю, але й жестами, вона справді нагадувала дівчину. Можливо, вона несвідомо підлаштувала свій жест під зовнішність. – Рьоусуке японець, тому влаштуватися на роботу буде легше, ніж нам, американцям. Лена народилася і виросла на колишній території Канади, але визнавала себе американкою. Те саме було з іншими колишніми канадцями та колишніми мексиканцями. – Маґіан компані шукає співробітників?.. Вказав на принципову непрактичність наказу Рьоусуке. – Не знаю. Легко визнала недоліки задуму Лена. – У будь-якому випадку, ти не хотів би полетіти до Японії й спробувати? Крім цього вона, без особливої сором’язливості дала, здавалося, не розумні інструкції. – Зрозумів. – Я зроблю все від мене залежне. І Рьоусуке кивнув на згоду. ◊ ◊ ◊ Змови не єдине що відбувалося. Оснащення організації також неухильно просувалось. Штаб-квартира Маґіан компані знаходилася поряд з третім відділом розробки FLT в Мачіді, але станом на двадцять сьоме число, в ній встановили лише загальне інформаційне обладнання. Оскільки кількість постійного персоналу не визначена, привезли лише два столи. Планувалося що інтер’єр буде завершений до кінця цього тижня, але поки документи компанії оформлялися на острові Міякі. Приватна кімната для офісу президента публічного (Акціонерного товариства) Стеллар Генератор, де факто була тимчасовою штаб-квартирою Маґіан компані. Попри будній день, Тацуя був в цьому тимчасовому штабі, а не в університеті. Час чотирнадцята година. Незабаром з родини Йотсуба планувалося відправити першого співробітника компанії. «Вже час.» Одразу після того, як Тацуя так подумав, на консолі засвітилося повідомлення про відвідувача. В цій кімнаті не було стійки реєстрації гостей. Ні, наразі майже не було будівель де була рецепція. Натомість персональна інформація, яку відвідувач надає сам, відображається на терміналі відвідувань. Ім’я відображене на терміналі, на столі, мало бути ім’ям, на яке чекав Тацуя. Впевнившись в цьому, він скористався консоллю і дав дозвіл на вхід. Водночас зображення з камери в залі проєктувалося на моніторі, на стіні. На моніторі, особа в жіночому костюмі пройшла у відкриті ворота і пішла за стрілкою на підлозі. Торік їй мало виповнитися тридцять, але її молодецький зовнішній вигляд не змінився з моменту першого знайомства. Це була людина за якою не було потреби стежити, але якимось чином, поки він дивився на екран, вона вже стояла перед цією кімнатою. Замість стуку у двері, натиснули дверний дзвінок. Тацуя відчинив двері та підвівся. Двері відчинилися, і вона увійшла до кімнати. – Привіт. – Привіт, пані Фудзібаяші. Відвідувачкою, першою співробітницею, була Фудзібаяші Кійоко з колишнього Окремого магічного батальйону, – Мені звертатися Тацуя-кун, чи пан Шіба, точніше, керуючий директор Шіба? Або ж варто вживати президент Шіба? Це питання було зумовлене тим, що Тацуя є директором Маґіан компані та буде президентом Стеллар Генератор. – Пані Фудзібаяші приєднується до акціонерного товариства Маґіан компані, будь ласка, в офіційних ситуаціях, кличте керуючий директор. – Зрозуміла, керуючий директор Шіба. Дякую за вашу турботу від сьогодні. З нетерпінням чекаю співпраці з вами. – Ласкаво просимо. Я дуже радий, що ви, пані Фудзібаяші, прийшли. Тож, будь ласка, по більше утримайтесь від «Тацуї-куна», але якщо це не публічно, можете використовувати вільний тон. – Зрозуміла. Дозволь так і вчинити, керуючий директор. – Так, добре. Фудзібаяші доброзичливо посміхнулась, а Тацуя відповів ніжним виразом обличчя. Тацуя, жестом, запропонував Фудзібаяші місце на дивані. Тацуя та Фудзібаяші сіли на дивани розділені низьким столиком, розташувавшись напроти один одного. Роборука, прикріплена до самохідного візка, доставила напої для двох людей і розставила їх на столику. Обоє одночасно підняли чашки й повернули їх на стіл, з невеликим відставанням в часі. – ...Але я не думав, що тітка відпустить вас, пані Фудзібаяші. Відтворення Глідск’яльва ще ж не закінчено? Глідск’яльв — це надефективний інструмент для хакінгу, який випадково отримала і використовувала голова родини Йотсуба, Йотсуба Мая. Він мав можливість отримати доступ майже до будь-яких онлайнданих. Зараз відомо, що Тацуя випадково потрапив до цілей спостереження Едварда Кларка, який був похований влітку, три роки тому. Глідск’яльв, про який йде мова, припинив свою діяльність зі смертю Едварда Кларка. Цей проєкт був закритий. Тому що задні двері Ешелону III були заблоковані. У відповідь на запитання Тацуї, Фудзібаяші гірко посміхнулась. – Думаю, що пані Фудзібаяші спроможна зламати Ешелону III. – Я впоралася б. Але ж те що ви очікуєте, це не те що я просто зламаю. – Вірно. – Для того, щоб будь-хто мав вільний доступ до даних з усього світу однозначно необхідна масштабна система, як-от Ешелону III. Але створити її занадто дорого. Воно того не варте. Злегка знизала плечима Фудзібаяші. Тацуя, з глибоким переконанням, кивнув. Родина Йотсуба не мала амбіцій правити світом. Інформацію є потреба збирати лише тоді, коли вона потрібна, і не потрібна можливість доступу до інформації з усього світу. Загрози, без попередження, це рідкість. – Як що до вашої основної роботи? – О, керуючий директор знайде на це час? – ...Так, ви маєте рацію. Гірко посміхнувся Тацуя, на жартівливе питання Фудзібаяші. «Основна робота» Фудзібаяші - «виявлення сутності інформаційних мереж», предмет дослідження, доданий Маєю. Йдеться не про електронні інформаційні мережі, а з’ясування природи самої інформаційної мережі. Магія — це технологія, що переписує вихідну інформацію про подію на неправдиву. Звичайно, є і процес передачі інформації. Маг несвідомо втручається в інформаційну мережу всіх речей. З’ясування сутності інформаційних мереж є сходинкою до з’ясування сутності магії. Принаймні, так вважала Мая і наказала Фудзібаяші провести деякі дослідження. Тацуя також погоджувався з думкою Маї. Хоча це не пов’язано безпосередньо з роботою Маґіан компані, співпраця в досліджені не була безпідставною. – Будь ласка, не соромтесь звертатися, оскільки у нас буде якомога більше необхідного обладнання. Можливо, більше грошей, ніж у в часи бригади один-нуль-один. Тацуя не тільки кивнув, ай додав відповідь на запитання Фудзібаяші. – Дякую. Буду розраховувати на тебе. Посміхнулась Фудзібаяші. У справі Зоряного реактора, бере участь багато компаній. Мало того, було і приховане фінансування від USNA. Фудзібаяші було не важко уявити, що можна очікувати щедрий бюджет, на обладнання не пов’язане безпосередньо з боєм, ніж у підрозділі Сил Самооборони, що мали обмежений бюджет, навіть у часи квазівійни. – Отже, умови роботи пані Фудзібаяші. Тацуя змінив тон, а Фудзібаяші витягнулася. – Я тут підготував документ. Тацуя поклав на низький столик паперовий документ, замість електронного носія. Фудзібаяші взяла його й ознайомилась. – ...Винагорода достатня. Фудзібаяші кивнула з виразом обличчя без будь-якого незадоволення, як і говорили слова, і злегка схилила голову. – Місце роботи острів Міякі? – Так. Ми підготуємо тут корпоративне житло. Можна їздити на роботу, оскільки зі штаб-квартири в Мачіді, на регулярній основі щодня відправлятиметься невеликий VLOT.., але їздити на роботу може бути трохи важко. На відповідь Тацуї, Фудзібаяші змінила обличчя на задумливе. – ... Скільки поїздок VLOT туди й назад заплановано на день. – Замість одноразової поїздки туди й назад з Мачіди та остова Міякі. Ми плануємо чотири рейси о восьмій, одинадцятій, п’ятнадцятій та сімнадцятій годинах. – Як що до свят. – У свята те саме. Фудзібаяші закрила повіки й злегка кивнула. Це більше нагадувало жест відповіді на власні запитання у своєму серці, а не Тацуї. – ... Я дозволю вам орендувати житло компанії. – Тоді за такої умови. Можете поїхати в житло компанії вже сьогодні, але не хочете побачити приміщення? – Так, ходімо. Тацуя кивнув і підвівся. Стоячи покерувавши настільною консоллю. – Так, шановний Тацуя. З колонки робочого столу пролунав голос молодої людини. З голосу Фудзібаяші припустила, що він приблизно такого ж віку, що й вона. – Пан Хійоґо, будь ласка, проведіть пані Фудзібаяші до житла компанії. З прізвища названого Тацуєю, Фудзібаяші зрозуміла, хто був співрозмовником по той бік. Вона працювала дослідником на родину Йотсуба, після того, як восени три роки тому пішла у відставку з Сил Самооборони. Вона багато спілкувалася з основними працівниками родини Йотсуба, і знала імена найважливіших працівників, які не проживали в основній родині. «Хійоґо це, ймовірно, Ханабіші Хійоґо, син дворецького Ханабіші, який контролює приватну армійську групу головної родини.» Так подумала Фудзібаяші. – Слухаюсь. Скоро буду. Хоча ім’я вона знала, вони ніколи не зустрічалися. Глибоко не задумуючись, вона розмірковувала, якою була ця людина. ◊ ◊ ◊ Приміщення, підготовлене як житло компанії для Фудзібаяші, було не на східному узбережжі, де розташовувався завод, а в будівлях на західному березі, де зібранні приміщення для сім’ї Йотсуба. Це не кондомініум для клану Йотсуба, де також знаходилося житло Тацуї, а кімната поруч зі штаб-квартирою. Те, що це для персоналу, не означало, що воно дешево побудоване чи прикрашено. Судячи з відчуття Фудзібаяші, представлена кімната здавалася досить комфортною для проживання. – ... Шановна Фудзібаяші, як вам? Фудзібаяші озирнулася на голос, що прозвучав позаду. Хійоґо, що тримався трохи подалі від неї, був абсолютно ввічливим у тоні та вставлені. Однак інтуїція Фудзібаяші говорила, що Хійоґо не «не такий чоловік, як здається». – Я не маю жодних претензій. Скоріше, мені шкода, що ви позичаєте мені таку гарну квартиру. Звичайно, Фудзібаяші не настільки наївний, що б втілити це в життя. Вона відповіла на запитання Хійоґо, зробивши пряме обличчя, як колишній солдат. – І не могли б ви припинити з цим «шановна». Ми з вами в одному статусі, в тому, що є підлеглими керуючого директора Шіби. Це дивно коли мене називають «шановна». – В одному статусі. І справді. Хійоґо лише раз багатозначно кивнув, і тут же з’явилася скромна й щира, професійна посмішка. – Нумо працювати разом, щоб допомогти шановному Тацуї. З цією посмішкою, Хійоґо відповів Фудзібаяші словами які, здавалося б, інтерпретувалися як підбадьорювання. – Т-так. По хребту Фудзібаяші побіг холодок, причина якого не дуже зрозуміла. ◊ ◊ ◊ Минула п’ятнадцята година, коли Фудзібаяші повернулася до тимчасового офісу компанії, після огляду корпусу компанії. Коли Фудзібаяші, з сигналом доступу, відчинила двері, за столу до неї звернувся Тацуя, – Пані Фудзібаяші, ви вчасно. Звичайно, з такої кількості інформації було не зрозуміло, що він мав на увазі. Входячи до кімнати, Фудзібаяші мимоволі зупинилась. – Будь ласка, сідайте. – Так... Не розуміючи ситуації, Фудзібаяші послідувала словам Тацуї й сіла на той же диван, що й раніше. – Я просто говорив телефоном. Я впевнений що там хотіли б поговорити з пані Фудзібаяші. Говорячи це, Тацуя керував настільною консоллю. Зображення бюста молодого чоловіка (зображення від талії до верхівки голови) відобразилося на стінному дисплеї. – Мінору-кун! Ненавмисно вигукнула Фудзібаяші, впізнавши хто це. Кудо Мінору. Наймолодший з родини Кудо, колишнього члена Десяти головних кланів, і двоюрідний брат Фудзібаяші. Хлопець, який за власною волею став демоном і Паразитом, щоб врятувати дівчину, і, як кажуть, був знищений Тацуєю. – Старша сестра Кійоко, давно не бачилися. Ми не бачилися декілька років. З погляду Мінору, Фудзібаяші є двоюрідною сестрою, але він вже давно називав її «старшою сестрою». – Ти живий... Я рада. З вуст Фудзібаяші ось-ось мало вирватися ридання. – Кажете що раді.... Щиро дякую. Здавалося, очі Мінору були вологими й, мабуть, не в результаті гри розуму. – Де ти зараз? Можна назвати цілком природнім, те, що Фудзібаяші поставила це питання. Лише жменька людей в родині Йотсуба знають, що сталося з Мінору. Фудзібаяші була підлеглою родини Йотсуба і звітувала Маї, але її не включили до цієї «жменьки». – Це... Мінору запнувся, бо захищав своє місце положення. – Мінору зараз в космосі. Замість Мінору, який вагався з відповіддю, Фудзібаяші відповів Тацуя. – Космосі? Перш ніж зрозуміла, Фудзібаяші звернулася до Тацуї, який сидів навпроти, і попросила пояснень. – Мінору живе на космічній станції, що обертається на зовнішній орбіті на висоті близько шести тисяч чотирьохсот кілометрів. – Космічній станції?! Жила космічна станція не повинна функціонувати вже більше півстоліття, чи не так? – Світу було не до цього. Як і сказав Тацуя, коли у світі почалося серйозне похолодання, тогочасні наддержави також втратили здатність керувати пілотованими станціями. Спочатку пілотована космічна станція мала вагоме значення для науково-експериментальних цілей. Вона використовувалася як прототип платформи в невагомому просторі, а також, як прототип для відправлення дослідницьких суден на Марс, Венеру та екзопланети. Для практичних цілей було достатньо безпілотних супутників, і не було потреби в пілотованих, навіть для військових цілей. Штучні супутники, призначені для тривалого перебування, протягом місяця або більше (зайве говорити, що космічна станція це штучний супутник), зникли понад пів століття тому, після ракетної платформи запущеної США, нинішніх USNA, в дві тисячі сорокових, котра врешті-решт вийшла з ладу. Іншими словами «Такачіхо», на якій жив Мінору,- космічна станція, що була виведена на супутникову орбіту вперше приблизно за пів століття, і на цей момент була єдиним фактично експлуатованим «штучним об’єктом, придатним для довгого перебування в космосі». – Чому... Ні, це правильно. Намагаючись запитати «чому Мінору там», Фудзібаяші проковтнула запитання. Вона чудово розуміла, що для Мінору немає місця в цій країні. – Однак, генеральний директор. Ви успішно запустили космічну станцію придатну для життя. Вона також не запитала, чи Тацуя запустив космічну станцію. Несвідомо дійшовши висновку, що лише Тацуя може створити таку річ і реально керувати нею. – Я її не запускав. – А? Як це… – Про це пізніше. Оскільки час спілкування за один сеанс обмежений, чи не краще зараз поговорити з Мінору? Фудзібаяші з похмурим виразом повернулася до настінного дисплея. Залишений поза увагою Мінору гірко посміхнувся. – В-вибач Мінору-кун. – Теє... Ти здоровий? – Так. Дякую за турботу.... Це трохи дивно, але я не відчуваю себе хворим, як раніше. – Он як.... Почуття Фудзібаяші були складними. Вона глибоко співчувала, через схильність Мінору злягати в ліжко і їй так само було боляче дивитися, яким самотнім він виглядає на ліжку. Перед обличчям Мінору, який таким чином став здоровим, вона не могла заперечити дурість залишення людей і становлення Паразитом. Однак дурість привела до трагедії, «вбивства її діда». Сам Мінору, мабуть, був глибоко вражений цим, і будучи переслідуваним, втратив своє місце в Японії. – Тож.., наскільки комфортне життя? – Тут зручно. Багато води, повітря та електроенергії, а штучний релікт використовується для створення сили тяжіння в один G. Іноді, я навіть не знаю, в космосі я, чи на землі, – Але це всередині космічної станції. Не тіснувато? – Ні, кімнат достатньо, і двом людям є де розміститися. Відчувши полегшення від того що, здавалося, не було жодних незручностей, Фудзібаяші помітила невідповідність. – …Двом людям. На підозрілий погляд Фудзібаяші, Мінору сором’язливо шморгнув носом. – Власне, я живу зі своєю дівчиною. – Дівчина?! «В-о-н-а» - подруга?! Мінору зрозумів репліку Фудзібаяші, в якій здавалося було важко почути «вона», бо наче використовувалися лише звуки. – Так, ну. – Про кого ти кажеш?! Я знаю цю дівчину?! – Так, я думаю що старша сестра Кійоко її пам’ятає. ...Пані Мінамі. Мінору на екрані повернувся і поманив рукою. В кадрі камери з’явилася дівчина з більш сором’язливим обличчям, ніж у Мінору. На ній чомусь була темно-синя сукня, білий фартух, або, простіше кажучи, вбрання покоївки. – Вона мій партнер. На слові «партнер» Мінору вперше почервонів. Подружка Сакурай Мінамі. Колишня служниця родини Йотсуба, скоріше, Міюкі та кандидат в Стражі. Дівчина, яку намагався врятувати Мінору, навіть відмовившись від людяності. А тепер такий самий Паразит, як і, Мінору. Обличчя Мінамі на екрані було яскравіше, ніж Мінору. – Я Сакурай Мінамі. Давно не бачились... На екрані було видно, що єдине що вона могла зробити, це промовити ці слова й вклонитися. – Т-так. Давно не бачились. Схоже, Фудзібаяші розгубилася, їй залишилося лише відповісти Мінамі. – ...Ви живете разом? І, можливо, не могла дозволити собі обирати вислови. Фудзібаяші поставила Мінору занадто пряме питання. – Це не спільне проживання! – ... Поспішно заперечив Мінору, а Мінамі, яка опустила погляд в низ, нічого не сказала. Важко повірити, що цього року їм виповнилося двадцять, але вони спали три роки й від тоді їх зовнішність не змінилася. Зваживши на реакцію сімнадцятирічної дівчини, це може бути не так дивно. Хоча це все-таки недосвідчене серце. – Ми живемо разом, живимо разом! Спимо все ще окремо! – Все ще?.. Не одружена Фудзібаяші, і котра не має коханця, направила схвильований погляд на Мінору. – Е, ні, це... Мінору відчув, як майже сочиться холодний або навіть жирний піт. – Чому б вам з Мінамі вже не влаштувати весілля? Зробив постріл прикриття Тацуя. Ні, можливо, для Мінору це було переслідування. Принаймні Мінамі від цього завмерла і глядячи в низ не поворухнулася ні на міліметр. – ...П-першим одружиться пан Тацуя. Для Мінору це була найкраща контратака. – Передбачається, що Міюкі проведе церемонію після закінчення університету. Про те, ніякої шкоди для Тацуї не було. – У Мінору не повинно бути причин чекати певного часу. Якщо бажаєте провести церемонію, ми подбаємо про це тут. – ...Будь ласка, вибачте. Хоча злегка відчув себе слабким, але Мінору викинув білий прапор. Після того, як Фудзібаяші залишила кімнату, щоб підготуватися до переїзду, Тацуя та Мінору знову зіштовхнулися один з одним через екран. Мінору, продовжимо з того, що я сказав раніше. – Так. З висновку, здається, Такачіхо важко змінити висоту. Після зниження висоти, важко повернутися на початкову орбіту. – Це не вдається, чи не так? – Я не можу зробити це сам. Навіть якщо об’єднати зусилля з пані Мінамі, цього буде недостатньо. Думаю, нам знадобиться ще принаймні двоє, з магічною силою порівняною з пані Міюкі. Тацуя і Мінору говорили про те, чи можна використовувати Такачіхо, як справжній космічний корабель, а не як космічну станцію. Чи можна легко літати над Землею, а також обертатися на заздалегідь визначеній орбіті. Такачіхо має систему руху, що використовує силу тяжіння Землі, як і повітряний автомобіль. В принципі, на орбіті, де діяла гравітація Землі, можна було б зупинитися, прискорюватися та змінювати напрямок за бажанням. Однак насправді визначення інформації про те, що «супутник обертається на тій самій орбіті без тяжіння, якщо не діє гравітація відмінна від материнської зірки» був надто сильним, і поки що зміни орбіти було достатньо, щоб бути визначеною як діапазон помилки. – Зрозуміло.... Тоді як щодо переміщення на тій же висоті. Мінору сказав «важко змінити висоту». Горизонтальний рух, переміщення між координатами на одній висоті, не заперечувався. На питання Тацуї Мінору зловісно посміхнувся, наче кажучи «ти помітив?». – Це можливо, якщо це буде тимчасова зміна траєкторії. – Це означає, що ви можете рухатися, якщо задасте умову для повернення на вихідну точку. – Так. Я зробив приблизний підрахунок, але думаю, що можна рухатися в напрямку північ-південь, в межах тридцяти градусів. – Нахил орбіти Такачіхо становить тридцять градусів. Чи можна в будь-який момент переміститися на екватор?.. За винятком Північного і Південного полюсів, його завжди можна охопити. – Так, Можливо. Продемонструвавши вдумливість протягом кількох секунд, Тацуя злегка кивнув. – Зрозумів. Побудуймо початкову формулу в цьому напрямку. Це займе деякий час, але спробуй, коли вона буде готова. – Так, залиште це мені. Мінору впевнено кивнув, а потім посміхнувся і продемонстрував очікування. Якщо все пройде добре, можна буде незаконно потрапити у будь-яку точку світу. У сучасній магії заведено використовувати допоміжний обчислювальний пристрій, але CAD не був єдиним допоміжним засобом. Існує також техніка гравірування, яка використовує магічний вираз, щоб створити геометричний візерунок, вирізати його на чутливому сплаві та влити в нього сайони, щоб активувати магію, вона також відома як магічне коло для гравірування. Хоча обсяг інформації величезний, а для створення геометричних візерунків потрібно багато зусиль, недолік в тому, що одним вигравіруваним магічним колом може бути активований лише один тип магії. Однак велика заслуга в тому, що магічна послідовність виводиться простим вливанням сайонів. Це було високо оцінено, і навіть зараз ці гравійовані магічні кола досі використовуються для зміцнення конструкції будівель. У південно-західній частині острова Міякі велике магічне коло, діаметром близько двох метрів, влаштоване на глибині тридцяти сантиметрів під землею. Вигравірувана магічна послідовність — це Модельований моментальний рух. Хоча й не великого масштабу, магічне коло Модельованого моментального руху вигравіруване і на внутрішній оболонці Такачіхо. Такачіхо і Міякі були з’єднані модельованим моментальним рухом «віртуальним супутниковим ліфтом» за допомогою вигравіруваних на кожному магічних кіл. Хоча існує обмеження на те, коли його можна побачити з острова Міякі, за допомогою цього віртуального супутникового ліфта, Такачіхо міг отримати будь-яку кількість припасів. Віртуальний супутниковий ліфт може працювати в обидва напрямки, за допомогою лише магічного кола вигравіруваного на Такачіхо, якщо маса близька до маси людини. Такачіхо не повинен бути безпосередньо над пунктом призначення. Достатньо, якщо він буде чітко в полі зору. Якщо експеримент з рухом Такачіхо горизонтально землі буде успішним, як сказав Мінору, він зможе спуститися з Такачіхо в будь-яку точку світу. Оскільки Модельований моментальний рух не може пройти крізь стіни, рухатися в середині Такачіхо не можливо, а прямо за його межами. Необхідно підготуватися до вакууму, але оскільки магія Модельований моментальний рух від початку передбачає процес обгортання рухомого об’єкта повітряним коконом, закріплення його магією навколо вас то розв’язує цю проблему. Ви можете переміщатися в будь-яку точку світу. ... Одночасно, це означає, що ви можете втекти з будь-якої точки, якщо не опинилися в пасці під землею або всередині будівлі.