Час відьом

Вінсент не обов'язково був найсильнішим священником у цій парафії.

Зрештою, його здібності були лише на Аномальному рівні, і він не був вправним у бою та інших подібних аспектах.

Однак саме він мав найбільшу славу і найвищу репутацію.

Причин було багато, але головною з них була спеціальна «свята вода» Вінсента, якою він щодня окроплював будинки тих, хто шукав допомоги.

Його колеги часто були розчаровані тим, що не отримували вдячності, на яку розраховували, попри швидке усунення джерел «привидів», а натомість були піддані сумнівам або звинувачені в обмані.

За звичайних обставин вони намагалися пояснити ситуацію, але здебільшого це було безрезультатно і ще більше засмучувало їх.

Деякі навіть вважали нижче свого достоїнства спілкуватися з простими людьми й просто йшли геть, створюючи зарозумілий і холодний імідж.

Як не дивно, останні, здається, частіше отримували хорошу критику, ніж перші.

З часом бажаючих витрачати свій час на прохачів допомоги виявилося не так вже й багато.

Проте, практика Вінсента «спочатку свячена вода» дійсно стала більш ефективною.

Дозвіл шукачам допомоги самостійно використовувати свячену воду, безумовно, допоміг би уникнути хибних тривог, а також заспокоїв би тих, хто шукає допомоги. На додаток, свячена вода дійсно мала обмежувальний вплив на злих духів у короткостроковій перспективі.

Це було схоже на вбивство двох зайців одним пострілом.

Звичайно, цей простий метод повторювали й інші, але ніхто не досягнув такого успіху, як Вінсент.

Очевидно, його колеги-священики імітували лише один аспект, але явно не розуміли його суті.

Наприклад, вони не знали, що його рецепт святої води був вдосконалений.

Звичайна свячена вода вимагала лише чотирьох інгредієнтів — енотери вечірньої, тіньової квітки, солі та води.

У рецепті, який було розіслано, було додано 1 г перлів і 0,02 г сусального золота.

Свята вода сама по собі складалася з досить поширених інгредієнтів. Поєднання цих інгредієнтів і заклинання згодом мало б мати ефект відганяння злих духів. Хоча це може знецінити її, свячена вода була справді... дешевою.

Знадобився довгий період експериментів, щоб придумати святу воду, придатну для широкої аудиторії, і, природно, церкви брали до уваги витрати, які могли понести пересічні громадяни.

Але очевидно, що більшість пересічних громадян не будуть настільки уважними.

Вони б ставили собі питання: "Чи є така дешева свячена вода ефективною?", або "Чи не є цей хлопець просто легковажним?".

Таким чином, Вінсент вирішив зробити святу воду трохи дорожчою.

Звичайно, Вінсент не жартував. Кількість перлин і сусального золота була мізерною, і він сказав тим, хто мав проблеми з фінансами, виключити ці два інгредієнти, лише тому, що ефект буде трохи слабшим, але це не буде великою проблемою.

А якщо і це не допомагало, Вінсент говорив, що візьме на себе витрати на святу воду і що його обов'язок — допомагати членам церкви відганяти злих духів.

Для нього й інших членів церкви ця невелика сума грошей не була великою проблемою. Але завдяки цьому він часто отримував вигуки ридаючої вдячності, на які сподівався.

Можна сказати, що ця незначна зміна виявилася несподівано ефективною...

І це принесло йому багато користі.

Наприклад, коли звичайні люди стикалися з чимось незвичайним, то першою думкою неодмінно було звернутися до отця Вінсента, і це призвело до того, що у нього збільшилася кількість роботи.

Однак, це також принесло деякі неприємності, такі як критика з боку колег, а також випадкові прохання, які були поза його можливостями.

Хоча Вінсент був священником з найбільшою репутацією в парафії, сам він був лише абатом(1).

Хоча "аномал" вже був істотою, яка перевершувала логіку для більшості звичайних людей, між ними та іншими трансцендентними істотами в класифікаційній піраміді APDS все ще існувала величезна прірва.

Мати справу з деякими злими духами або низькорівневими звірами не було проблемою, але якби Вінсент зіткнувся з чимось вищого рівня, він міг би тільки просити про допомогу, оскільки будь-яка помилка з його боку могла бути навіть небезпечною для життя.

Він завжди нарікав: "У всього є дві сторони, хороша і погана. Так само як змінюються світла і темна сторони місяця. Це і є просвітлення від Місяця зверху."

Серед усіх трансцендентних істот лише нижчим ешелонам церков було дозволено розкривати свої здібності простим людям.

Однією з причин була потреба церков у вірі, але питання нападу на Норзін з боку царства снів було неминучим. Деякі більші справи потрібно було приховувати, щоб не тривожити маси, але менші інциденти не мали такої потреби.

Таким чином, низькопоставлені «ніхто», такі як Вінсент, мали репутацію, яка перевершувала їхні реальні здібності.

Справжні вищі сили, великі сутності, які могли врятувати Норзін будь-якої миті, завжди були невідомими та прихованими.

Коли Вінсент прибув на 23-ю авеню, вже майже стемніло.

Призахідне червоне сонце, затягнуте хмарами, забарвило небо в блідо-шафрановий колір, а руїни збоку відкидали великі зловісні тіні.

Нашвидкуруч зведений жовтий поліцейський кордон виглядав дещо розпатланим, оскільки безперервно тріпався на вітрі.

Вечір... початок часу відьом.

Він обережно зупинився на перехресті. На вулиці було страшенно тихо, що викликало у Вінсента відчуття тривоги.

Останнім часом в цій місцевості сталося багато інцидентів. І хоча через свою поїздку на хрещення він пропустив ці події, Вінсент все ж чув про дві найвідоміші з них.

Проте це були справи, що стосувалися великих істот і не мали до нього ніякого відношення.

"Я просто повинен добре виконувати свою роботу... Сподіваюся, що це дійсно злий дух або привид, який зробив останні кілька днів поспішного повернення вартими того. Інакше я обов'язково додам ще щось у рецепт святої води для цього шукача допомоги... Хаа, я дійсно не повинен був так думати."

Вінсент глибоко видихнув, затиснувши ніс, щоб придушити незрозуміле відчуття тривоги в серці.

Вінсент не був упевнений, чому, але він відчував себе більш роздратованим, ніж зазвичай, і деякі з його думок втратили доброзичливість і терпимість, які повинні бути притаманні представнику духовенства.

Навіть хрещення новопоставленого апостола не змогло його заспокоїти.

Може, мені варто взяти кілька днів відпустки, коли ця справа буде вирішена, і щиро помолитися Місяцю - подумав він.

Він поправив своє вбрання, відправив повідомлення тому, хто шукав допомоги, пану Коліну з аудіовізуального магазину, а потім постукав у задні двері.

Двері злегка прочинилися, відкривши пару налитих кров'ю очей.

Після цього двері відчинилися навстіж, і людина кинулася на Вінсента.

"О, Святий Місяць! Ви нарешті прибули, отче Вінсент! Будь ласка, врятуйте мене!"

Якби ця людська грудка не сказала цих слів, Вінсент мало не застосував би до нього містичні мистецтва.

Відсунувши вбік цю жирну грудку, він намагався зберегти теплий тон. "Тихіше, люба дитино. Ви ж не хочете розбудити злого духа, що живе по сусідству?"

Колін одразу ж кивнув головою і заспокоївся, обіймаючи отця Вінсент, коли сльози й слиз потрапляли на чорну робу священника.

Вінсент виглядав дещо втомленим, але у нього були урочисті очі священника, здатного змусити інших повірити в нього.

"Отже, я вже приблизно розумію ситуацію. Ви хочете сказати, що тільки сьогодні він поранив трьох офіцерів поліції Центрального округу і навіть контролював волю ще одного?"

"А свячена вода не подіяла і навіть погіршила його дії?"

"Якщо те, що ви сказали, правда, то мені потрібно більш ретельно підготуватися і розпочати екзорцизм завтра ввечері. Сьогодні мені доведеться тимчасово залишитися тут."

Колін одразу ж кивнув. «Без проблем! Дайте мені знати, якщо вам щось знадобиться. Я допоможу, чим зможу!»

Нічого не робити було б найкращою формою співпраці, яку ти можеш надати...

Вінсент зітхнув і зачинив двері, ізолювавшись від безперервної балаканини Коліна — відчуття самотності в цій кімнаті було не таким вже й поганим.

Всі ці неосвічені люди дійсно дратують!

Він витер піт з чола і дістав з нагрудної кишені сигарету.

Він запалив її, зробив довгу затяжку і видихнув повний рот туманного диму.

1. Абат — у західному християнстві  титул  настоятеля  чоловічого монастиря (абатства). Термін походить від найранішої стадії чернецтва —відлюдницької.