Розділ 15

Розділ 15. Локшина з тушкованим м'ясом та соєвим молоком.

З задоволенням поглинувши смачний пряний млинець та склянку теплого молока, Жвань Тан пішов подрімати.

Проспавши 4 години, Жвань Тан пішов приймати ванну і побачив своє відображення у дзеркалі. Він задоволено кивнув головою.

Після кількох днів догляду за своїм тілом за допомогою повноцінної їжі та сну, його раніше тонке, як сірник, тіло дещо покращилося. Хоча він все ще був дуже худий, на його кістках з'явилося трохи м'яса. Він більше не був схожий на живий скелет, а колір його обличчя став рожевим. Він був упевнений, що більше не налякає екзаменатора до смерті, коли через десять днів піде складати іспит на кухаря.

Перевіривши, як там замочені соєві боби та киплячий кістковий бульйон, він підтвердив, що обидві страви майже готові і розпочав трансляцію.

–Доброго вечора всім. Я ваш ведучий, Жвань Тан. Сьогодні ми будемо готувати локшину з тушкованим м'ясом і соєвим молоком.

[Мяо Мяо любить їсти млинці: Трансляція починається! Трансляція починається! Я перша!]

[Не можу перестати обіймати дерева: Я тут цілий день розбила намет!]

[Нефрит сім'ї Мо: Млинці були надзвичайно смачні! Дякую, ведучий!]

Оскільки під час ранкового ефіру Жвань Тан заздалегідь розповів їм, що він готуватиме на вечір, ці «гончі чау-чау» весь цей час були тут. Не встиг він розпочати трансляцію, як весь чат загудів від активності.

–А тепер давайте подивимося на соєві боби, які ми замочили сьогодні вранці. Жвань Тан підніс великий таз із замоченими соєвими бобами, показуючи їх глядачам перед камерою.

Боби ввібрали багато води і стали більшими. Здається, вони вже готові. Кожен може спробувати пощипати кілька бобів, щоб побачити, наскільки вони стали м'якшими.

[Сім скарбів: Це правда, вони справді м'які, коли їх щипаєш].

[Маленький прозорий: Вони справді дуже змінилися від сьогоднішнього ранку!]

–Тепер ми можемо робити соєве молоко. Це дуже просто. Ми можемо використовувати блендер, щоб зробити його, – Жвань Тан виливає воду, яка використовувалася для замочування бобів. Після того, як вода з соєвих бобів стекла, він поклав їх у блендер разом з великою чашкою чистої води. Він перемішав суміш кілька разів, поки вона не стала густою.

[Пейзаж з мого рідного міста: Я ніколи не знав, що з соєвих бобів можна отримати сік. Я думав, що сік можна вичавлювати лише з фруктів...]

–Це правда. Ви також можете вичавлювати сік з усіх видів овочів, наприклад, з огірків та моркви. Обидва вони корисні для організму.

У соєвому молоці все ще було багато домішок, і воно здавалося дуже густим. Жвань Тан висипав змішані соєві боби на білу бавовняну тканину, яку він заздалегідь вимив і продезінфікував. Він сильно стиснув її, залишивши залишки соєвих бобів на тканині, а відфільтроване соєве молоко вичавив у каструлю.

Жвань Тан не мав достатньо сили в руках, тому він доручив цю операцію кмітливому дворецькому Сяо Баю. Той виявився дуже вправним і за короткий час вичавив уже пів горщика соєвого молока.

[Квітнева горлиця ворушить пір'ям: На смак воно так собі і пахне трохи дивно].

[Прихований місяць: Точно. Я спробувала і воно дуже кисле. Я так розчарована!]

–Всі, будь ласка, не будьте нетерплячими. Це ще не закінчено. Сире соєве молоко має неприємний запах бобів. Нам потрібно буде спочатку його прокип'ятити і тоді воно швидко стане ароматним, – Жвань Тан поставив каструлю з соєвим молоком на плиту і поставив її на сильний вогонь.

Соєве молоко швидко закипіло і почало видавати чистий і м'який аромат. Жвань Тан додав пару ложок цукру, а потім зменшив вогонь, щоб молоко повільно закипіло, постійно помішуючи. Потім він знову збільшив вогонь. Він повторив цей процес чотири-п'ять разів і нарешті соєве молоко добре закипіло.

Жвань Тан налив чашку паруючого гарячого соєвого молока, ретельно помішуючи ополоником: –Гаразд, тепер кожен може спробувати. Не забудьте дмухнути на нього перед тим, як пити, щоб не обпекти язика.

Кип'ячене соєве молоко перетворилося на густий і ароматний напій. Воно більше не було терпким. Кількість цукру, яку додавав Жвань Тан, була невеликою. Через густий аромат і слабку солодкість соєвого молока, випивши склянку цього напою вранці, шлунок відчуватиме себе комфортно.

[Прихований місяць: Я забираю свої слова назад. Ведучий, ти просто чудовий! Якби хтось захотів співати, то вразив би світ своєю першою піснею. Ця кришталева квітка символізує мою глибоку любов до тебе!]

[Квітнева горлиця тріпоче пір'ям: Спочатку я ніяк не міг зрозуміти, як правильно це пити... Смак справді чудовий.]

[Скарбовий світлячок: Пахне так добре! Смакує так добре! І його так легко приготувати!]

–Так, робити соєве молоко дуже легко і зручно. Випивайте склянку вранці, це і корисно, і поживно. Кожен може навчитися сам. Замочіть партію з вечора і вранці ви зможете приготувати своє соєве молоко.

Жвань Тан зачекав, поки всі скуштували, а потім сказав: –Тепер давайте перевіримо кістки, які ми почали варити вранці для супу.

Жвань Тан відкрив кришку і важкий м'ясний запах почав поширюватися, викликаючи у всіх слину в роті.

–Ви не повинні поки що пити суп, гаразд? Я ще не додав жодних приправ!– нагадав їм Жвань Тан, ніби знаючи, що деякі глядачі не зможуть втриматися, щоб нетерпляче не спробувати суп.

[Мяо Мяо любить їсти млинці: Мої кігті вже нависали над ним!]

[Не можу припинити обіймати дерева: Я абсолютно марна (￣△￣) зітхання-зітхання].

Жвань Тан черпаком зачерпнув піну, що плавала зверху, і знову накрив каструлю.

Він дістав невеликий шматочок білого гарбуза, який купив вранці і промив його водою. Він вправно користувався ножем, щоб почистити та порізати його на дрібні шматочки.

Він додав нарізаний білий гарбуз до каструлі разом з половиною мірної ложки цукру і маленькою ложкою оцту, перш ніж продовжити тушкувати.

Додавання білого гарбуза в суп, безумовно, було б дуже смачним. Після того, як білий гарбуз звариться до прозорості, він стане дуже м'яким і ніжним і матиме дуже свіжий смак. У поєднанні з м'ясом він може поглинути жирний запах м'ясного супу. Смачний і поживний, це був один з найулюбленіших супів Жвань Тана.

Потім він вийняв борошно, додав трохи води і, добре вимішавши тісто, поклав його в коробку для консервації і відставив убік.

–Зараз ми зробимо тушковане м'ясо, – Жвань Тан дістав раніше куплену свинячу вирізку. Ретельно вимивши її, він поклав в окрему каструлю, залив чистою водою і поставив на сильний вогонь, щоб вона закипіла. Через дві хвилини він вийняв його.

Він ще раз промив щойно відварений шматок м'яса. Таким чином можна видалити більшу частину крові та домішок з м'яса. Це був важливий перший крок, щоб позбутися запаху.

Після того, як свиняча вирізка була повністю промита і охолола, Жвань Тан нарізав її тонкими, рівними смужками. Він поклав їх у невелику каструлю, додав вимиту цибулю та імбир, а також комбінацію світлого та темного соєвого соусу і мірну ложку цукру. Після додавання чистої води він поставив каструлю на сильний вогонь і закип'ятив.

Після того, як страва закипіла, він зменшив вогонь і залишив її тушкуватися.

–Нам потрібно лише дати йому прокипіти близько 20 хвилин.

Поки свинина варилася, Жвань Тан взяв тісто і почав робити локшину. Цього разу він зробив локшину ще тоншою. Хоча глядачі вже бачили таке раніше, це не зменшило їхнього здивування. Дехто з них, побачивши, як ведучий робить це так легко, спробував зробити це сам і виявив, що це насправді дуже складно. Тісто було настільки м'яким, що від одного потягу воно падало і, крім того, дуже легко рвалося.

Наліпивши локшину, він взявся варити її в чистій каструлі.

Оскільки ця локшина була тонкою і дуже швидко готувалася, Жвань Тан вже виймав її, трохи проваривши.

Він поклав локшину в заздалегідь підготовлену порцелянову миску. Він обережно налив до неї кісткового бульйону з білим гарбузом. Кілька блискучих, нефритово-зелених шматочків білого гарбуза також висипалися назовні. Ще до того, як він додав м'ясо, навколо вже почав розноситися насичений запах.

Жвань Тан відкрив горщик з тушкованим м'ясом. Свиняча вирізка вже стала червонувато-коричневого кольору, глянцева і блискуча від жиру, виглядала дуже красиво. Він проткнув його паличкою для їжі, щоб переконатися, що м'ясо готове, перш ніж вийняти його з каструлі.

Зверху на локшину він поклав дві смужки м’яса, а потім посипав її зеленою цибулею. Тарілка з пікантною та гарячою локшиною з тушкованим м'ясом була готова.

У білій порцеляновій мисці був густий суп з великих м'ясних кісток. Усередині миски була тонка локшина зі шматочками блідо-зеленого білого гарбуза і двома великими шматками червонувато-коричневого свинячої вирізки, що вкривали локшину зверху. Верхній шар всієї миски був покритий тонким шаром блискучої олії. Лише на самий верх було посипано жменю подрібненої зеленої цибулі, як завершальні штрихи до картини, що надавали всій страві яскравого та живого вигляду. Не варто навіть згадувати про солодкий аромат, що атакував їхні ніздрі. Цього було достатньо, щоб спонукати людей до гріха.

Цього разу їм не потрібен був сигнал Жвань Тана, глядачі вже не могли стриматися, щоб не накинутися на їжу.

[Слідкую за трансляціями, щоб навчитися готувати: Це так смачно... суп такий смачний, м'ясо таке ніжне, локшина така еластична. Я все ще хочу його з'їсти!]

[Мяо Мяо любить їсти млинці: Дуже смачно! Дуже смачно! Смакота!]

[Не можу перестати обіймати дерева: QAQ Ведучий, ти справді не хочеш відкрити ресторан? Я готова заплатити тисячу монет ГМ за миску цієї локшини]

[Сім скарбів: Я плачу, коли їм це...]

[Маленький прозорий: Бу-ху, бу-ху. Як я можу продовжувати пити поживні розчини після того, як з'їв цю локшину!]

[Маленький імбирний: Ведучий, ведучий, цього разу теж буде лотерея?]

–Так, сьогодні троє щасливчиків отримають миску власноруч приготованої м'ясної локшини з тушкованим м'ясом, – Жвань Тан посміхнувся, відповідаючи.

[Медове літо: Молитва, щоб виграти приз].

[Далека-далека галактика: Молитва про виграш призу +1]

[Мяо Мяо любить їсти млинці: Молитва, щоб виграти приз +2].

......

Глядачі в прямому ефірі почали надсилати свої щоденні молитви.

«Користувач «Хе» влаштував ведучому метеоритний дощ».

[Хе: Молитва.]

[Не можу перестати обіймати дерева: Ніколи не очікувала, що навіть місцевий тиран буде посилати молитви...]

На жаль, молитви Хе Юнь Ченя не мали жодного ефекту. Як і раніше, в остаточному списку переможців його імені не було. Жвань Тан придушив сміх і сказав з усією серйозністю: –Вітаю Бронзу, Ци Цзю Мо Ран і Далеку-далеку галактику. Я розішлю ваші призи незабаром. Будь ласка, обов'язково перевірте і отримайте їх.

Три з кількох десятків тисяч, шанси дійсно були низькими. Багато глядачів, які не виграли, почали болісно голосити.

[Не може перестати обіймати дерева: Ааааааааа!!! Я знову не виграла! Я така нещасна!]

[Мяо Мяо любить їсти млинці: Ха-ха-ха! Мені теж не дісталося!]

[Сім скарбів: Три порції – це так мало... Чи не залишилося ще каструлі супу? Більше ніякої локшини... Пити тільки суп теж досить добре! QAQ]

Супу справді було ще досить багато. Однак Жвань Тан в першу чергу готував суп для локшини і не ставив собі за мету приготувати просто суп. Тому в ньому були переважно м'ясні кістки і навіть шматочків білого гарбуза було не так вже й багато. Супу було багато, а овочів мало, виглядало дуже жалюгідно.

Однак, дивлячись на шквал плаксивих коментарів, Жвань Тан безпорадно сказав: –Тоді давайте розіграємо ще три порції для кісткового супу з білим гарбузом.

Його голос затих і вітальня раптом вибухнула радісними вигуками.

[Маленький прозорий: Хай живе ведучий!]

[Пити звичайну кип'ячену воду посеред ночі: Ведучий абсолютно чудовий!]

Жвань Тан посміхнувся і похитав головою. Він знову відкрив функцію лотереї і вибрав трьох глядачів: –Вітаю А Чена, Слідкую за трансляціями, щоб навчитися готувати, а також Хе. Я розішлю ваші призи незабаром. Будь ласка, обов'язково перевірте та отримайте їх.

Хабарі не допомогли, цього разу його адміністратор поклався на удачу, щоб виграти приз. Хоча це був лише звичайний суп, це все одно було набагато краще, ніж нічого.

Жвань Тан не міг не посміхнутися, простягаючи руку, щоб закрити трансляцію: –Сьогодні трансляція закінчується, до завтра.

Автору є що сказати: Маленький театр:

Хе Юнь Чень: Поки інші їдять локшину, я п'ю суп. Коли я зможу забрати ведучу додому в якості дружини?

Хе Юнь Ї: У твоєму наступному житті 🙂