Розділ 107

Розділ 107. Планета Аквамарин. Частина 2.

Космічний корабель опинився в межах досяжності аквамаринової планети. З великої висоти вони могли дивитися вниз на всю планету. Її краса змусила всіх людей на борту вигукнути від захвату. Ця планета була справді дуже красивою – блакитне небо, вкрите білими хмарами, ліси, гори і водойми, і всілякі тварини! Важко було уявити собі щось прекрасніше. Вони були такі щасливі. Тільки подумати, що вони проживуть на такій прекрасній планеті цілий місяць!

Жвань Тан також виглянув з ілюмінатора, його очі були сповнені ностальгії.

–Ласкаво просимо до «Смачного Едему», я ваш ведучий, Лі Хан. Давайте привітаємо гостей нашої програми!– платформа прямого ефіру запросила найпопулярнішого ведучого імперії, Лі Хана. Його навички ведучого та комедійного актора були першокласними, в поєднанні з його привабливістю та високою популярністю і запрошення його вести це естрадне шоу стало величезним поштовхом для його популярності.

[Музика і спів: Гей, нарешті це вийшло в ефір! Я так довго чекала, що всі мої квіти зів'яли!]

[Цін Є: Ого, брат Хан справді прийшов вести шоу! Брате Хан, я люблю тебе!]

[Соус Мана: У брата Хана немає шеф-кухаря. Він не буде голодувати, чи не так?]

Щойно розпочався прямий ефір, незліченні глядачі, які вже давно чекали, несамовито кинулися всередину. Вони стали ще більш схвильованими, побачивши Лі Хана в ролі ведучого.

Смачна їжа! Нова обстановка! Популярні кухарі! Популярний ведучий!

Це був саме той рецепт, за яким можна було б зняти блокбастер!

Як тільки Лі Хан закінчив промову, космічний корабель повільно приземлився у призначеному місці. Двері космічного корабля відчинилися і десять гостей один за одним зійшли вниз. Це зібрання дуже привабливих людей знову викликало крики в аудиторії.

[Не можу перестати обіймати дерева: Тан Тан! Мій коханий Тан Тан!]

[Ма-Ма любить кукурудзу: Маршал такий гарний!]

[Цінь Цінь Лен Ю: Богиня Паньпань сьогодні дуже ошатно одягнена. Схоже, вона тут, щоб викластися на повну!]

[М'ясоїдка Паньці: Я думаю, Ши Мінсюй став ще красивішим! Цао Дзюнь навіть допоміг йому нести багаж. Сила бойфренда на максимум!]

[Мо Юй: Здається, щось дивне змішалося XD]

У своїх професійних сферах ці десять спеціальних гостей були цілком гідні бути еталоном привабливості. Вони не програли б відомим молодим знаменитостям з інших програм.

–Починаємо розподіл на групи. За правилами, один кухар і один військовослужбовець будуть в парі. Можу я попросити солдатів вийти вперед?

П'ятеро солдатів, включаючи Хе Юнь Ченя, зробили крок вперед. Те, як вони були синхронні у своїх рухах, вражало.

–Кожен хоче обрати шеф-кухаря з вишуканими кулінарними навичками. Тож нехай сила говорить сама за себе. Переможець може обрати свого улюбленого шеф-кухаря в пару! – це означало, що вони змагатимуться між собою. Вони обиратимуть шеф-кухаря, з яким співпрацюватимуть, виходячи з їхнього рейтингу. –Звісно, наші шеф-кухарі також мають право відмовити.

Насправді, Лі Хан міг би просто дозволити їм вільно обирати собі пару, щоб позбавити себе від усіх цих клопотів, але команда програми вирішила, що це буде не дуже цікаво. Оскільки військове відомство хотіло продемонструвати свою силу, хіба це не була готова можливість?

Всі п'ятеро були ретельно підготовленими солдатами, їхні рухи були чіткими і зрозумілими. Бій був схожий на блокбастер бойових мистецтв. Але врешті-решт Хе Юнь Чень виявився кращим і здобув перемогу.

–Вітаємо нашого переможця, маршала Хе! Будь ласка, оберіть собі шеф-кухаря для пари.

Хе Юнь Чень кивнув. Він повільно підійшов до Жвань Тана і раптом зупинився. Він опустився на одне коліно, а потім простягнув руку до Жвань Тан.

[Сад сукулентів маленького святого: Нічого собі!!! Що тут відбувається! Що тут відбувається!!! !!]

[Віддай сушену рибу нявчику: Чорт забирай. Він робить пропозицію? Він робить пропозицію, так!]

[Холодна ніч: Мамо, прийшла твоя посильна!]

Хе Юнь Чень навмисно зробив паузу, перш ніж сказати: –... Містере Жвань Тан, чи не хотіли б ви стати моїм партнером?

Кінчики вух Жвань Тана не могли не почервоніти. Він потай дивився на Хе Юнь Ченя і, стримуючи серце, яке ось-ось мало вискочити з грудей, вклав свою руку в руку Хе Юнь Чена.

[Є Лінсюе: Хахаха, ця картина така дивна, ніби я бачу рожеві бульбашки!]

[Ань Цзінь: Так! Це схоже на класичну сцену мильної опери, де головний герой зізнається головній героїні. Ніколи не очікував побачити таке на кулінарному шоу!]

[Гу Гу: Це цукор! Це офіційно випущений цукор! [Виття від щастя.jpg]]

[З незрозумілих причин переслідує вас: У будь-якому випадку, будь-яка програма, в якій бере участь Тан Тан, одразу ж перетворюється на кулінарне шоу!]

Згодом Цю Мін, який переміг другим, обрав Ши Мінсю. Чень Є, третій, вибрав Цао Дзюня. Ву Шаша, четверта, обрала Джа Паньпань, а Ґу Янь, п'ятий, автоматично став партнером Чень Юаньву.

–Оскільки наша програма має елементи протистояння і змагання, нам потрібно, щоб кожен працював у парі і розбирав табори в різних регіонах. Перед вами фотографії п'яти різних локацій. Підійдіть до них відповідно до вашого місця у змаганнях і оберіть табір, в якому ви будете розміщені, – потім Лі Хан вийняв п'ять барвистих фотографій і підняв їх до натовпу.

Хе Юнь Чень і Жвань Тан, які щойно перемогли у конкурсі, отримали перший шанс вибрати. Вони вийшли вперед і перевірили п'ять малюнків.

Перша була біля озера. Здавалося, що воно знаходиться близько до джерела води, що було дуже вигідно, але Жвань Тан знав, що це також найнебезпечніше місце в лісі. Друга картина була на лузі, який виглядав широким і безпечним. Навколо було розкидано кілька дерев. Але вони поняття не мали, де це знаходиться, і якщо це буде занадто далеко від джерела води, це буде дуже незручно. На третьому малюнку був зображений вхід до печери, зарослий кущами. Вона виглядала досить просторою, але вони не знали, чи живуть у ній якісь тварини. На четвертому малюнку був зображений густий ліс з безліччю дерев, що сягали хмар. На деревах було багато фруктів. Знайти їжу не було б проблемою, але в лісі неминуче були б змії та комахи. Це було не найкраще місце для дислокації. На п'ятому малюнку був зображений гірський потік біля підніжжя скелі, звідки виднілося дзюркотливе дзюрчання струмка.

Вони обговорили і вибрали місце в горах, показане на п'ятому малюнку. Цю Мін і Ши Мінсю обрали берег озера, Чень Є і Цао Дзюнь – луг, Джа Паньпань і Ву Шаша – печеру, а Чень Шифу і Ґу Янь – ліс.

Лі Хан дістав примітивну карту і роздав її кожному з них. На карті були позначені обрані ними місця для таборування. Вони могли користуватися цією паперовою мапою лише під час прямого ефіру на «Аквамариновій планеті». Всі їхні світлові мізки команда програми забрала на тимчасове зберігання. Їм видали комунікатор з функцією лише дзвінка.

На щастя, в кожній групі був солдат і використовувати карту, щоб знайти свій табір, було для них простіше простого.

Далі Лі Хан перевірив їхній багаж по черзі. Кожен кухар міг взяти з собою лише дві сковорідки, миски та деякі приправи. Кожен солдат міг взяти лише три речі. Після перевірки ручної поклажі Хе Юнь Ченя вираз обличчя Лі Хана на мить дещо ускладнився. Він глибоко подивився на цього серйозного і урочистого чоловіка і в глибині душі здивувався: Я ніколи не думав, що ти будеш таким маршалом!

Жвань Тан знаходився поруч з Хе Юнь Ченом, тому він помітив, що вираз обличчя Лі Хана став неприродним. Коли перевірку було завершено, Лі Хан оголосив, що всі можуть йти до свого табору. Жвань Тан з цікавістю запитав, які речі приніс Хе Юнь Чень.

Хе Юнь Чень злегка посміхнувся: – Це все дуже корисні речі. Ти дізнаєшся, коли ми прибудемо туди.

Почувши це, Жвань Тан перестав розпитувати. Він повірив у слова Хе Юнь Ченя.

Численні плавучі камери були підвішені над їхніми головами, відстежуючи кожен їхній рух, тож багато глядачів побачили цю сцену щойно.

[Саллі Є: Щойно вираз обличчя брата Хана був трохи неприродним. Мені дуже цікаво, що ж приніс Маршал Хе!]

[Білий цукор: Це мають бути дуже корисні речі. Адже їм доведеться прожити тут тридцять днів. Таке враження, що команда програми копає їм яму].

[Су Су: Я єдиний, хто думає, що одне з трьох речей для ♂ використання в ліжку? ]

[Не можу перестати обіймати дерева: До коментатора вище ... Ні, ви не самотні, я теж так думаю QWQ]

Почуття напрямку у Хе Юнь Ченя було першокласним і він швидко знайшов пункт призначення, вказаний на карті. Власне кажучи, цей табір був справді чудовим. Він межував з горою та струмком і мав гарний краєвид. Недоліком було те, що він був абсолютно порожній.

Що це означало для хорошого табору? Чи означало це абсолютно порожнє місце, що вони повинні були спати під зорями?

Вони з Жвань Таном озирнулися і нарешті зупинилися біля гірської стіни. Вони подивилися вниз на намальоване білою фарбою коло, оточене ніжними пелюстками. Воно виглядало дуже природно і по-дитячому. Вони не могли втриматися від виразів обличчя, наче від зубного болю.

Слово глядачів виявилося пророчим. Команда програми дійсно вирила для них яму!