— Ґе, не говори нісенітниць, - Хе Ю на секунду приклав пальця до губ і прибрав руку. Потім легко посміхнувся і опустив очі. – Це всього лиш кілька келихів лікеру - чим це я тебе опоїв? До того ж, ніхто не примушував тебе, ти випив усе це зі своєї власної волі. То чому звинувачуєш мене в тому, що перепив?
Сє Цінчен розлютився ще більше.
— Неймовірно. Хе Ю, це вже переходить усі межі, як ти міг?...
Хе Ю знову легко посміхнувся, зберігаючи лагідний вираз обличчя. Але цей фасад протримався всього кілька секунд, перш ніж розсипатись – остання фраза Сє Цінчена довела його до точки кипіння. Він не хотів більше прикидатись. Змінившись в обличчі, перш ніж будь-хто встиг відреагувати, він завдав удару у відповідь, схопивши Сє Цінчена за волосся і безжально штовхнувши його на підлогу.
Бам!
Сє Цінчен ударився потилицею об край мармурного столика і, ослаблений від дії лікеру, зойкнув від болю. З рани бризнула кров.
— Ааа! – більш боязкі дівчата скрикнули від страху, що почалась серйозна бійка, наче група пташок, приголомшених дзвінким звуком тятиви.
Хе Ю встав і кинув вниз на Сє Цінчена беземоційний погляд.
Травма була поверхневою – вона тільки виглядала страшно, але не була смертельною – та металевий запах крові ще більше розпалив божевілля Хе Ю. Він виглядав крижаним, а в очах, здавалося, палав шалений вогонь.
— Слухай, Сє Цінчене, краще припини мене повчати, - Хе Ю схопив Сє Цінчена за копну волосся і задрав йому голову, змушуючи подивитись на себе. Потім ковзнув долонею вниз, щоб повільно провести великим пальцем по губам чоловіка, і прошепотів: - У тебе ні посади, ні авторитету, щоб мати хоч якесь право повчати мене.
Губи чоловіка були холодні, мов лід, а палець юнака таким гарячим, що, здавалося, міг спалахнути, однак цього жару було недостатньо, щоб розтопити той лід; жодних приємних слів неможливо було витягнути з Сє Цінченових губ.
Хе Ю і Сє Цінчен витріщались одне на одного.
Раптом Хе Ю спалахнув, наче іскра, що перетворилась на полум’я. Він випростався і вдарив Сє Цінчена прямо в груди, достатньо сильно, щоб чайний столик просунувся по підлозі разом із чоловіком. Навсібіч з шумом розлетілись уламки розбитих винних келихів.
Дівчата з переляку посхоплювались і забились у куток, мов зграя переполоханих пташок, спостерігаючи за двома гостями, які раптом перейшли до рукоприкладства.
Хе Ю дивився на чоловіка, що лежав на підлозі, його очі повнились гіркою ненавистю, яку він нарешті міг виплеснути.
— Чого я геть не можу терпіти, так це коли ти повчаєш мене з ротом, повним брехні. Твої ноги зараз заслабкі, щоб навіть просто піднятись, тож ти маєш стати навколішки і пасти ниць – і закрити свого рота. От як ти маєш себе поводити.
Він опустив свої мигдалеподібні очі, елегантно поправив сорочку чоловіка з беземоційним обличчям, а тоді сів назад на шкіряний диван.
Сє Цінчен притулився до чайного столику і легенько закашляв. Він нечасто був битий. Коли був молодим, то це він роздавав на горіхи, коли ж став старше і добре влаштувався, йому вже не було потреби вдаватися до жорстокості, щоб вирішити свої проблеми. Це вперше хтось розбив йому голову та повалив на підлогу, і до того ж цей хтось був ще дитиною, студентом.
Сє Цінчен навіть не помічав болю. Коли він приклав руку до рани на голові, а потім забрав і подивився на закривавлену долоню, то відчув лише, як його затопила лють, через що картинка перед очима попливла. Але ще гіршим було те, що в його тілі з кожною секундою зростало страшне збудження.
Він ніколи раніше не мав таких відчуттів, взагалі рідко почував бажання – такою вже був людиною. Але він випив забагато цього наркотичного лікеру, і накопичувальний ефект цього напою запалив майже всі сполуки в його тілі хімічно викликаним вогнем. Він з силою заплющив очі, намагаючись придушити всередині це жахливе тремтіння, але марно. Навіть його дихання стало ненормально важким, а одяг ніби почав опікати. Здавалося, все його тіло охопила така хіть, що могла спалити його живцем.
— Хе Ю... Щоб тебе...
— У тебе все ще є сили лаяти мене? Цей сумнівний нічний клуб розбавив лікер водою чи що?
Хе Ю недбало штовхнув вперед найближчу дівчину, яка тремтіла з голови до п’ят.
— Ти. Іди допоможи нашому гостю піднятись.
Хоч дівчина була до нестями налякана, але не мала вибору окрім як зі сполотнілим личком наблизитись до Сє Цінчена і нахилитись, щоб допомогти йому підвестись.
Сє Цінчен відчув м’який солодкий аромат, від якого, здавалося, ефект «Сливового аромату 59» посилився. Чоловік зло відштовхнув дівчину.
— Іди геть! Я сказав геть від мене!
Перелякана настільки, що мало не зомліла, вона, тихо схлипуючи, швидко позадкувала, ніби хотіла сховатись у кутку кімнати.
Але Хе Ю не дав.
Не відриваючи очей від Сє Цінчена, хлопець притягнув дівчину до себе і жестом запросив її опуститись на коліна. Вона стала біля його ніг, а він погладив її однією рукою, ніби ласкав кота чи собаку.
— Сє Цінчене, - сказав Хе Ю, - ти ж був одружений. Чому досі так жахливо проявляєш прихильність до протилежної статі?
Сє Цінчен підвів свої налиті кров’ю очі. Юнак, що дивився на нього зверху вниз був до тривожного незнайомим.
Усі ці роки, Хе Ю хоч і був злим драконом, що ховався у кам’яній печері й мав роги, ікла та лютий хвіст, та він завжди міг бачити найменші зміни емоцій на людських обличчях, знав, що має сховати свої гострі пазурі, перш ніж торкнутись щоки людини, що він не має підбурювати в людей страх.
Але більше він не хотів маскуватись.
Він бачив усе обурення Сє Цінчена, але його серце було вкрай спокійним. Він же завжди був такою жорстокою, позбавленою почуттів людиною, хіба ні?
Хе Ю лагідно, але наполегливо налив келих червоного вина закам’янілій дівчині, що ледь стримувала сльози, і змусив її випити його вміст, весь час співчутливо погладжуючи її по спині.
— Не переживай, усе добре.
Потім сказав Сє Цінчену:
— Тільки поглянь, як сильно ти її налякав. Якщо вона тобі не до смаку, міг просто сказати мені. Я знайду когось іншого, щоб попіклувався про тебе. Я продовжуватиму міняти їх, поки ти не будеш задоволений.
— ...
Сє Цінчен приклав до лоба тремтячі руки. Напій уже розпалив у ньому жар до межі божевілля. Його розум став затуманеним, всередині зростало відчуття, ніби сама кров була охоплена вогнем. Він притулився спиною до чайного столику, хапаючи ротом повітря, його очі налилися кров’ю, все тіло від голови до п’ят безконтрольно тремтіло. Люди були вкрай слабкі перед лицем такого первісного бажання. Навіть такий само дисциплінований чоловік, з холодною головою, як він, не міг уникнути палкої хіті, що розпалив у ньому цей лікер.
Хе Ю кілька разів провів пальцями крізь волосся дівчини і жестом підкликав іншу.
— Тепер твоя черга. Іди послужи йому як слід. Будь розумнішою.
— Не підходь, - простогнав Сє Цінчен.
Дівчина завмерла, опинившись між молотом і ковадлом.
Набравшись сміливості, хостес таки потягнула Сє Цінчена і щосили спробувала перемістити його на диван. Але вона була не надто сильною, а Сє Цінчен був важкий, і в процесі дівчина неумисно впала йому на руки.
— Айа... – тихенько скрикнула вона.
У Сє Цінчена заніміла голова. Минуло і справді багато часу, відколи він спав із кимось. Він ніколи не відчував особливого ентузіазму щодо сексу, коли був із Лі Жвоцьов, а відколи вони розсталися ні з ким більше цим не займався та і сам не особливо дбав про це питання. Під впливом лікера, що розбурхував полум’я і розігрівав у його тілі хіть до точки кипіння, він проти волі відреагував, коли до нього прильнуло таке гнучке тіло, хоч і був настільки розлючений, що волів би померти.
Як виявилося, цій жінці був до вподоби типаж Сє Цінчена – красивий, високий, з дуже мужньою аурою, настільки аскетичний і з таким рівнем самоконтролю, навіть при тому, що його тіло палало хіттю і випромінювало аромат унікальних чоловічих гормонів. Її серце завмерло, вона обійняла чоловіка і з готовністю прильнула ближче.
Сє Цінчен різко відсахнувся від неї і вкрай хриплим голосом сказав:
— Геть від мене...
— Ґе...
Чоловік заревів:
— Ти оглухла? Я сказав тобі: геть від мене!
Хе Ю холодно спостерігав за цим дійством з протилежного кінця кімнати. Цей чоловік і справді до біса добре вмів прикидатись і стримуватись, подумав він. Навіть зараз він усе ще міг контролювати себе, залишаючись серйозним і зібраним, не бажаючи навіть торкнутися жінки, яка сама кидалась на нього.
Він так довго носив цю маску, що вже не хотів її знімати, так?
Серед дівчат хостес були покірні, а були і сміливі, і одній з останніх, яка помітила, що Сє Цінчен досі жодного погляду не кинув на неї чи інших дівчат, прийшла в голову одна ідея. Сподіваючись завоювати прихильність Хе Ю нетрадиційним підходом, вона взяла на себе роль незграбної радниці і прошепотіла йому:
— Юний пане Хе, щодо вашого друга... Чи можливо, що він...
Хе Ю не вловив її натяку і холодно запитав:
— Що він що?
Замість того, щоб сказати прямо, дівчина промовила:
— Юний пане Хе, у нас тут також є дуже привабливі хостеси чоловіки...
Хе Ю знадобилося три секунди, щоб зрозуміти, що вона мала на увазі.
— Він не такий. В цьому немає потреби.
Сє Цінчен був прямий мов сталь* і відчував безмежну огиду до цих подібних на дівчат гоміків.
*Себто абсолютно і повністю гетеросексуальний
Дівчина ж глянула на нього з таким виразом обличчя, яке просто таки промовляло: ну, не схоже, що ти прям точно знаєш, ґей він чи ні. Враховуючи, ким були патрони цього закладу, яких тільки хостеси не бачили тут дивних клієнтів і абсурдних дійств. Цей хлопець справді був надто молодим і йому бракувало уяви.
Звичайно, таку нешанобливу думку треба було залишити при собі, і якщо вже юний пан Хе відхилив її припущення, вона не могла наполягати. Але слова дівчини змусили Хе Ю згадати про острів Неверленд і гостьову книгу, яку він там бачив.
В тій книзі справді залишили записи чимало боттомів, які просто сохли за Сє Цінченом, писали, що в нього така альфа-подібна аура – ну просто ідеальний топ. А що ж до Хе Ю? До нього залицялися чоловіки, і ті сліпі виродки в гостьовій книзі писали, що хотіли б, аби він ліг під них.
Хе Ю аж сказився, згадавши про це. Для сторонніх він завжди виглядав слабшим за Сє Цінчена. Навіть в цьому аспекті він йому програвав.
Але в даний момент хто з них був безпомічним перед іншими? Він глянув вниз на Сє Цінчена, у якого палала шкіра, а в рисах обличчя проглядалося мовчазне терпіння. Насправді він виглядав досить крихким.
Він мав би дати тим бісовим ґеям, що називали Сє Цінчена «ґе» і вважали його непереможним, побачити його зараз – і це був ідеальний топ їхньої мрії? Він мав такий хтивий і жалюгідний вигляд, згорав від впливу напою, але досі не бажав торкатися тих жінок.
Зараз, якби він під когось ліг – оце було б вірогідніше.
Коли ця ідея промайнула в голові Хе Ю, його серце пропустило удар, хоч він і не зрозумів чому. Сама тільки думка про відтраханого Сє Цінчена викликала легке коливання у нього на підкорку, ніби якийсь нерв був уражений електричним розрядом.
Гучний звук вирвав Хе Ю із задуми.
Дівчата теж були приголомшені. Тіло Сє Цінчена терпіло такі незносні тортури, що він раптом розбив на друзки товсту, зроблену у формі гілки, скляну підставку для лампи, яка стояла біля столу. Він скрутився на підлозі від болю, судини на руках випнулись, все тіло тремтіло. Дівчата, що могли допомогти йому полегшити тортури, були поруч, але він скоріше буде сам терпіти все це, не бажаючи торкатись чи дивитись на них, навіть якщо таким чином закатує себе до смерті.
Ці дівчата вже бачили немало бридких збоченців і зазвичай їм доводилось відмовляти і відштовхувати їх. Це вперше вони зустріли такого джентльмена, і навіть у їх приголомшеному стані їм стало шкода його.
Зрештою, заговорила лідерка хостес:
— Й-юний пане Хе, чому б нам не спробувати вирішити це в інший спосіб? Якщо ви маєте якісь образи, то можете розібратися між собою пізніше. А на сьогодні давайте на цьому зупинимось, добре?
Все-таки, у неї була совість і їй не бракувало сміливості. До того ж, у цьому закладі існувало обмеження послуг, які надавалися. Якщо вони справді перетнуть межу, в поліцейському відділку буде недостатньо чаю*. Вона бачила, в якому жахливому стані був Сє Цінчен, і як сильно він стримувався, тому, попри калатаюче від страху серце, вона зібрала волю в кулак, опустила голову і спробувала поговорити з Хе Ю.
*«Пити чай» - евфемізм, що означає бути змушеним зустрітись із поліцією.
— Ми лише маленький бізнес і певні межі перетинати не можемо. Інакше ми не зможемо понести відповідальність і будемо змушені припинити роботу. Дякую за розуміння, але...
Хе Ю не відповідав, усе ще витріщаючись на Сє Цінчена. Його рука, що тримала келих, напружилась, вени на тильній стороні долоні випнулись одна за одною.
Невже цей чоловік так ховався за своєю маскою, що вона вже стала йому як рідна?
Замість того, щоб вимушено влаштувати ганебну сцену перед цими дівчатами, Сє Цінчен обернув ситуацію так, що Хе Ю втратив над нею контроль. Лідерка, решта дівчат хостес... Коли вони дивились на Сє Цінчена, їх очі повнились захопленням і співчуттям.
Хе Ю встав і повільно підійшов до чоловіка. Після кількох секунд мовчання він м’яко сказав:
— Забудьте. Це лише між мною і ним. Ви можете йти.
Відчувши неабияке полегшення, дівчата думали лиш, що якби все так продовжилось, важко було б і уявити, які проблеми ці двоє психів могли б спричинити. З дозволу юного пана Хе вони поспішно вислизнули з кімнати, кілька з них перед тим, як вийти, навіть кинули на Сє Цінчена сумні погляди, сподіваючись, що з ним не станеться нічого поганого.
Тепер у приватній кімнаті лишились лиш вони вдвох.
Хе Ю подивився вниз на Сє Цінчена, що корчився від болю на підлозі...
Зрештою, в дурнях знову залишився він, Хе Ю, так? Він досі був дурнем, тоді як цей чоловік досі залишався бездоганно одягненим праведним джентльменом.
Хіба не було якогось способу змусити Сє Цінчена проявити свою потворну сторону і зробити так, щоб він благав про милість?
У розсіяному світлі, що повнилось похіттю, Хе Ю окинув поглядом широкий лоб Сє Цінчена, чіткі лінії його щелепи, і далі нижче, де був кадик, що перекочувався, зраджуючи реакцію його тіла... Він був доведений вже до такого стану, але жоден ґудзик на його сорочці не був розстібнутий.
Чоловіча самодисципліна і сила волі цієї людини були аж настільки сильні.
Хоч він весь тремтів, згораючи у полум’ї бажання, Сє Цінчен досі усвідомлював усе, що відбувалося. Він повільно звів погляд на юнака перед собою.
— Ти закінчив?...
— ...
— Якщо так, то маєш повернутись зі мною.
— ...
— Хе Ю, ти програв. Ти...
Здавалося, Сє Цінчен хотів сказати ще щось, але його накрила чергова хвиля бажання, і він заплющив очі, закривавлені пальці міцно вхопилися за край чайного столика. Це було надто нестерпно...
Кожна секунда кожної хвилини була тортурами. Він мав взяти в кулак всю свою волю, щоб не зробити чогось, чого старший не має робити перед Хе Ю.
Він мав зберігати над собою контроль.
Він не міг...
Набряклі краплі поту стікали його почервонілим лицем, кадик на горлі безперестанно рухався, коли він ковтав.
Очі Хе Ю якийсь час слідкували за рухами адамового яблука Сє Цінчена, перш ніж піднятись назад і зустріти його погляд. Очі чоловіка під цими довгими, тремтячими віями були сповнені вологи. Сливовий лікер перетворив їх на дві водойми, та коли вони зустрілися з очима Хе Ю, то все ще були дуже спокійні.
Хе Ю відчув, як палючий гнів у його грудях розриває йому серце. Він справді не зможе прорватися вглиб під обладунки цього чоловіка, торкнутись найм’якших його частин і знайти його справжнє обличчя?
Ні... Він мав змусити Сє Цінчена заплатити.
Тому що Сє Цінчен – брехун.
Брехун...
Брехун!
В ньому здійнялася лють. Посміхнувшись, Хе Ю раптом підняв келих вина, трохи нахилив його, і напій полився, мов цівка крові, просочуючись у трохи розкритий комір чоловіка.
Сє Цінчен навмисне провокував його, грався з ним. Ну гаразд. Хіба не він хотів, щоб ті жінки пішли? В такому випадку Хе Ю із задоволенням поспостерігає, як цей чоловік збирається витримати бажання свого тіла. Він справді буде терпіти це, поки не замучить себе до смерті?!
Цівка крижаного вина прокладала собі шлях вниз по палаючій шкірі Сє Цінчена, подібно змії. Він здригнувся від її доторку, не в силах стримати зітхання, що зірвалося з його губ, але, зустрівшись очима з Хе Ю, обірвав його, зціпивши зуби.
Червоне вино швидко просочило тканину білої сорочки Сє Цінчена, скидаючись на намальовану на його грудях квітку або ж на калюжу крові. Крапля за краплею келих вина спорожнів, весь його вміст було вилито на тіло Сє Цінчена, і повітря наповнилось гіркуватим і тягучим ароматом танінів.
Розлючений, Хе Ю схопив Сє Цінчена за шию і витріщився на нього.
— Прикидаєшся! Досі прикидаєшся! Як довго ти збираєшся це продовжувати?!
Тіло Сє Цінчена так палало, що руку Хе Ю обдало жаром, і він відчув поколювання в долоні.
— Облиш це, - промовив Сє Цінчен. – Я людина... не звір. Хіба не знаєш... що найбільше відрізняє людей від тварин? – його губи тремтіли, очі сповнювало крайнє розчарування, коли він дивився на Хе Ю. – Люди можуть себе контролювати.
Ці слова, на додачу до погляду Сє Цінчена, викликали у Хе Ю відчуття, ніби його безжально ошпарили. Сє Цінчен дивився на нього, лежачи під ним, але в цей момент, Хе Ю відчував – він відновив свою колишню позицію. Він знову був вищим за Хе Ю.
Доведений до кипіння гнів образи, що спалахнув у ньому, в одну мить з усією силою шаленого потоку увірвався в його серце. Він був уже на межі божевілля, на межі смерті, і тільки страждання і свіжа кров Сє Цінчена, тільки втрата Сє Цінченом контролю і повний зрив чоловіка можуть врятувати його.
Але як йому довести Сє Цінчена до такого жалюгідного стану? Як він може змусити його втратити контроль? Навіть після того, як він залив весь цей лікер йому в горло, ті жінки не змогли його спокусити.
При думці про тих дівчат він ще більше збісився. Окрім як подавати вино, вони не можуть робити нічого, що перетинало б межу, тож як їх непрямого зваблення могло б бути достатньо? До того ж, вони б втратили всю сміливість, щойно Сє Цінчен прикрикнув би на них.
Вони всі – марні.
Непотріб!
Якщо Хе Ю хотів досягти своєї цілі, то міг покладатися тільки на себе.
Покладатися тільки на себе.
Тільки на себе...
У нас тут також є дуже привабливі хостеси чоловіки.
У Сє Цінчена така альфа-подібна аура, він ідеальний топ.
Юний пан Хе ідеальний боттом. Я дуже хочу трахнути його...
Повідомлення з гостьової книги в голові Хе Ю сплелися зі словами дівчини хостес. Хе Ю розлютився сам до себе. Чому усі вважають Сє Цінчена сильнішим за нього? Навіть в цьому аспекті вони думають, що Хе Ю буде слабшим.
Але зараз Сє Цінчен лежав перед ним, абсолютно неспроможний дати відсіч. Хе Ю міг би трахнути його, якби захотів! «Альфа-подібна аура», блять, «ідеальний топ»? Хіба він не відрізнятиметься від жінки, якщо його трахнуть? Тоді ті ідіоти зрозуміють, так само, як Хе Ю, що все стосовно Сє Цінчена було грою! Він буде тоді не більше, ніж «чоловіком з альфа-подібною аурою», якого відтрахав інший чоловік...
Щойно ця думка спливла у нього в голові, Хе Ю стало гидко від самого себе.
Абсурдно. Надто абсурдно. Як таке могло спасти йому на думку?
Вони обидва чоловіки – гетеросексуальні чоловіки. Він не може такого зробити. Всі чоловіки огидні... Тіла тієї ж статі...
Але...
Але він що, просто прийме поразку і схилиться перед Сє Цінченом опустивши очі? Він витратив стільки часу і зусиль, щоб залити усю пляшку «Сливового аромату 59» Сє Цінчену в горлянку, і все одно збирається програти йому?
Якщо так, то він буде для цього чоловіка до кінця своїх днів не кращим за собаку, неспроможним більше ніколи підняти голову. Він зайшов надто далеко. Він не думав, що змусити Сє Цінчена пити буде так легко, а змусити його втратити самовладання – так важко.
Хе Ю повільно підійшов, оглядаючи весь фарс ситуації, якому вже не було вороття.
Сє Цінчену було дуже зле. Неможливо, щоб цієї ночі він не поступився своєму бажанню. Але він був такою вольовою людиною, що радше замучив би себе до смерті, аніж знущався над тими бідолашним дівчатами.
Хе Ю поглянув на його запаморочене обличчя, затьмарені хіттю очі, розтулені через утруднене дихання губи.
Звичайно ж, Хе Ю не приваблювали чоловічі тіла, але він розглядав єдиний шлях, що йому лишився, шлях, в кінці якого Сє Цінчен може показати йому свою слабкість. Споглядаючи нинішній вигляд чоловіка, він зрозумів, що через цей збіг обставин знайшов відповідь на питання, яке вже давно непокоїло його.
Як Сє Цінчен виглядав у ліжку?
Це питання спливло у нього в голові колись давно, коли він побачив подружнє ліжко Лі Жвоцьов і Сє Цінчена.
Хе Ю ніколи не задумувався, що жоден цілковито гетеросексуальний чоловік не буде замислюватись над тим, як виглядає інший чоловік в моменти пристрасті. А Хе Ю замислювався, багато-багато разів.
Він вважав Сє Цінчена надто холодним, надто жорстким, надто стриманим, тож не міг навіть уявити, як той сплітається в ліжку з жінкою.
І тільки зараз він нарешті отримав відповідь. Зараз він міг бачити обличчя Сє Цінчена, на власні очі і так близько, бачити, як його мучило бажання, як його тіло палало від лікера з афродизіаком. І тільки зараз Хе Ю зрозумів, що, хоч і вважав чоловічі тіла відразливими... Сє Цінчен якось відрізнявся від того, як він припускав мають виглядати одружені чоловіки. Він був надто стриманим і розважливим.
Повний гріха, але привабливий. Наче божество, що потрапило в пастку змії.
Хе Ю дивився на це знайоме і в той же час незнайоме тіло, на цього чоловіка, який колись був таким зверхнім до нього, заніміло замислившись над своїми складними емоціями, і виявив, що його переповнював захват від новизни та якесь дике, мстиве захоплення.
Він справді збожеволів сьогодні. Він втратив усю раціональність. Все в його минулому було знищено: Сє Сюе була несправжньою, термін контракту несправжнім, слова Сє Цінчена несправжніми. Усе, що, як він думав, він знав, було перевернуто догори дриґом.
Раніше Хе Ю б тримався того, що чоловіків торкатись не можна. За жодних обставин.
Але сьогодні...
Сє Цінчен зруйнував одинадцять чортових років його віри.
Весь його світ перевернувся.
То хіба це була велика справа?
Яке значення мав секс?
Він прийшов сюди розслабитись, хотів спробувати щось, чого раніше ніколи б не зробив, щось скандальне і шокуюче, щоб зруйнувати того дурного Хе Ю, яким був раніше.
А що могло бути більш порочним, ніж переспати в нічному клубі з жінкою? Відповідь вже була перед ним.
Він хотів знищити себе.
І в той же час хотів знищити Сє Цінчена, який обдурив його і залишив у такому жалюгідному стані.
Коли його очі знову звернулися до обличчя чоловіка, сповненого хіті, але стриманого, характер його погляду став повільно змінюватись...
Хе Ю знав, що це огидно, коли один чоловік трахає іншого чоловіка, але якщо він виступатиме агресором, це відрізнятиметься від того, що ті хлопці думали про нього... Хе Ю залишатиметься тим, ким рухатимуть чоловічі інстинкти.
А Сє Цінчен?
Як гетеросексуальний чоловік, навіть якби він був не в змозі стриматись і переспав би з жінкою, то був би лише трохи стурбований і присоромлений цим. А от якщо його справді відтрахає Хе Ю...
Тоді... Спробувати себе у геть іншій ролі – чи не буде це для такого «справжнього чоловіка», як Сє Цінчен, куди більшим ударом?
Дійшовши до такого рішення, Хе Ю ніби відчув просвітлення. Раніше він був дурним. Він уже був збоченцем, тож, якщо зайде трохи далі, просто стане цілковитим збоченцем. Він просто має вдатися до найжорстокіших, найобурливіших засобів, щоб знищити і самого себе, і об’єкт своєї ненависті. То нащо йому добре проторений шлях жіночої спокуси?
Сє Цінчен уже і так був охоплений хіттю.
А якщо в процесі він зможе викликати у цього чоловіка збудження, це буде ще веселіше – сама думка, що Сє Цінчен може хотіти його, хотіти, не зважаючи на власну гідність... Якщо про це хтось дізнається, це може навіть вбити його!
Хе Ю справді обезумів. Настільки обезумів, що аж тремтів, настільки обезумів, що вже не зупинився б ні перед чим, настільки обезумів, що відкидав саму думку про наслідки.
Почувся ляскіт шкіри об шкіру – Хе Ю схопив зап’ясток усе ще запамороченого Сє Цінчена.
У тьмяному світлі приватної кімнати Хе Ю наблизився до Сє Цінчена спиною до світла, постать висока і пряма, аура невимовно, жахливо домінуюча, і чоловік почув тихий голос юнака:
— Зараз ще зарано судити, програв я чи ні, - Хе Ю схилився ближче, його дихання лагідно торкалося сонної артерії Сє Цінчена, коли він шепотів подібно змії, загрозливо, але водночас спокусливо. – Щодо нас із вами, Сє-ґе – це ми ще побачимо після сьогоднішньої ночі.
