Я вирішив вступити в команду.
Дізнався: контроль тут тримають сильніші. Якщо одна команда починає тиснути чи знущатись над слабшими — старші це швидко гасать. Такі тут правила. І їх дотримуються. Строго.
Що на рахунок шансу померти? Є. Від чужих чи навіть від своїх. Але менший, ніж якщо залишатись один.
Я подав заявку. Черги вже розійшлись. Мені дали кілька варіантів новачків... і одну групу, яка подає заявку майже щомісяця. Вони використовують новачків — це всі знають.
Адміністратор, новенька, але справи виконує вже як досвідчена. Впоралась за хвилину. Зате розповіла корисне про те що вони часто подають заявку на нового члена команди.
І я на секунду подумав — а може піти до досвідчених але вона пояснила чому не варто та ще постоянна подача в про набір в групу новобранця.
Кейн:
— Яка є можливість пробудитись без участі церкви?
Адміністратор:
— Можливо. Але дорого.
Це світ такий. Тут усе впирається в ціну. А яка різниця між цим та світом звідки я прийшов.
Я подумав узяти завдання на слаймів. Адміністратор порадила дочекатся команду — вони живуть у закинутому домі в трущобах. Половина міста — трущоби. Новобранці там шукають собі свій дах.
Команда мала прийти о десятій. Взяти завдання. Вона глянула на годинник:
— Почекай півгодини.
Я сів за стіл. Чекав. І дочекався.
Вони з’явились — підлітки. Шістнадцятирічні. Перші призвані хто цього року уже встиг пережити зиму.
Дейв:Я Дейв, лідер групи. Мечник. Це Селена — лучниця. Джейт — важкий меч. Елая — цілителька. Флін — ремісник, не боєць, але свою справу знає.
Я кивнув. Я Промовчав. Атмосфера нависла важко. Вдихнув на повні груди, я загорнув волосся назад.
Кейн:Я Кейн. Напрямку не маю. Не пробуджений... з особистих причин. Церква мене як цілителя відпустила.
Елая:Я проста цілителька. Церкві не цікава.
Кейн:Зрозуміло. Розраховую на співпрацю.
Дейв поглянув на мої :
Дейв: А звідки в тебе такі сумки?
Кейн:Не знаю. Стояв із ними, як усі.
Дейв:Нам казали — ми іномирці. Виживай і заробляй на їжу.
Кейн:Ви вже взяли завдання? Можу приєднатись?
Джейт:Думаю, так. У тебе два щита... Один мені б не завадив. Мій зламався. Грубо, знаю, але...
Дейв:Джейт, не треба. Він новенький, а ти вже тягнеш із нього.
Кейн:Згідний. Щит може врятувати когось із нас. Бери.
Джейт:Дякую. Віддячу.
Він був вищий за мене. Тіло крупне, з пузом. Решта — худі. Я й сам важив сімдесят, спортивний, але вигляд був такий, ніби кілька місяців не тренувався. І це правда.
Завдання — на слаймів.
Селена:Ідемо.
Флін:Секунду. Треба речі Кейна в дім віднести. Закрити на ключ. І матеріалів купити, ми вже назбирали.
Флін:мозок групи. Ремісник. Думає наперед.
Кейн:Згідний.
Селена:Запасливий ти. Все, що безплатно роздавали, зібрав?
У цей момент підійшов хтось ще.
???:Я б хотів зайняти це місце.
Дейв:Зайнято. Хоч ти й високого рангу, але...
Флін:Дейв, заткнись.
Я закинув голову назад.На ньому важка броня. Виглядав він так, ніби міг проламати мені череп з одного удару. І підійшов тихо, безшумно мені за спину.
Кейн:Це твоє улюблене місце?
Він кивнув.
З боку хтось кинув:
???:Ей, здоровяк, давай пересядемо, план складемо там. Подумаєш, улюблене місце зайняли, боже.
Кейн:Це ваша команда?
???:Так.
Кейн:Флін, ми мали йти віднести речі, так?
Флін:Так. Речі віднести.
Кейн:Ну от. Ми вже свої плани склали. Йдемо.
Я нахилився по сумку — а він уже підняв їх. Я узяв сумку. Кивнув йому. Це було не «забирайся звідси», а щось типу подяки за звільнене місце. Вони тут сиділи довше, ніж ми живемо в цьому світі.
Елая:Він виглядав так, ніби змішав би нас із цим столом.
Селена:А новенький навіть не здригнувся. Сумку взяв спокійно.
Флін:Та він не боявся. Як і я.
Селена:А ноги в кого там тряслись?
Кейн:Для подальшої співпраці Фліну треба купити книгу про трави.
Селена:Навіщо йому?
Кейн:Хайс казав: під ногами часто щось цінне — трави чи матеріали.
Флін:Хм. Згідний.
Селена: Ой, не зазнавайся.
Джейт:Якщо це так, це реально допоможе. Але книга коштує мінімум золоту монету. А ми...
Дейв:У нас тридцять срібних. Це місяць економії.
Кейн:Тримай щит.
Я передав Джейту. Дейв ішов поруч, розповідав про навички. Про те, що їх можна переймати при вбивствах.
Кейн:Забрати навик?
Дейв:Так. Якщо вбити пробудженого — отримуєш його навик. З не-пробуджених нічого не береться.
І я зрозумів. Чому церква ставить огорожі, чому контролює. Якщо в людини з’являється рідкісна здібність — починається полювання. Вічна битва за навички. І коли всі пробудяться... маски злетять. З-під них визирнуть вовчі морди.
