Розділ 10

Того дня Цзі Мінся підійшов до учнів, які мали чергувати завтра, і попросив помінятися з ним чергуванням. Учні, які чергували, були розподілені відповідно до номерів своїх парт, а парта Цзі Мінся була однією з останніх у класі. Згідно зі звичайною ротацією, черга Цзі Мінся мала настати наступного місяця. До іспитів залишалося лише кілька днів, і вони закінчили б школу одразу після них, тож йому не довелося б повертатися до школи на денне чергування. Іншими словами, якщо вони поміняються змінами з Цзі Мінся, це буде рівнозначно тому, що вони дозволять Цзі Мінся безкоштовно прибирати клас замість себе. Оскільки вступні іспити до коледжу були вже не за горами, звільнення від чергування було чудовим шансом отримати додатковий час для читання або навіть додатково поспати вранці. Тому студенти зовсім не були незадоволені. Навпаки, вони були дуже вдячні Цзі Мінся. Цзі Мінся посміхався і говорив, що не потрібно бути ввічливим, але в душі він тихо плакав. Він не висипався і хотів би спати більше, якщо б міг. Однак тепер його спіткала та ж доля, що й головного героя. Лише коли привид був повністю розгаданий, він та Юй Нін могли спокійно скласти іспити. За прогнозом Юй Нін, привид з'явиться на світанку наступного дня. У кампусі аудиторії були найбезлюднішими місцями приблизно о четвертій або п'ятій годині. Це також був найтемніший і найхолодніший час доби. Сила привида зростала, і це була чудова нагода для нього. У правильний час і в правильному місці привид неодмінно з'являвся. Зараз привид переслідував Цзі Мінся, і якщо він не буде обережним, то може опинитися в небезпеці. Гуртожиток був багатолюдним і схильним до нещасних випадків. Хоча, якщо пощастить, привида можна було прогнати силою його сусідів по кімнаті, це не було довгостроковим рішенням. Більше того, Цзі Мінся двічі проганяв привида і сам заплутався в ньому. Було невідомо, чи не змінить привид свою ціль знову. Якщо Чжао Чжоуюе та інші будуть обрані, наслідки будуть просто немислимі. Хоча Цзі Мінся боявся смерті, він не хотів втягувати в це інших. У порівнянні з Чжао Чжоуюе та іншими, він і Юй Нін є щонайменше відомими персонажами оригінальної книги. З точки зору ймовірності, ймовірність виживання відносно велика. Тому, обговоривши це питання з Юй Ніном, вони вирішили, що найкраще уникати інших студентів, щоб їхня робота пройшла легко, саме тому вони вирішили діяти перед ранковим навчанням. -- Два дні поспіль йшов сильний дощ, але сьогодні він нарешті припинився. Після дощу повітря було сповнене запахом землі та рослин. О п'ятій ранку кампус був весь у росі. Ще не розвиднілося, і лише тепле жовте світло вуличних ліхтарів освітлювало околиці. Навколо було тихо, не чути було навіть щебетання птахів і комах. Цзі Мінся пішов за Юй Нін стежкою, обсадженою деревами, до будівлі школи. Цзі Мінся так хотілося спати, що він не міг втриматись і несамовито позіхав на ходу. Крізь туман сліз він раптом помітив кілька чітких чорних тіней попереду себе. Він бачив ці чорні тіні в перший день, коли прийшов на заняття, і подумав, що це його однокласники. Він майже до смерті перелякався, коли виявив, що Чжао Чжоуюе та його сусіди по кімнаті їх не бачать. Відтоді погляд Цзі Мінся ніколи не відводився від них, коли він йшов до гуртожитку і назад. До того часу розум Цзі Мінся був зайнятий спілкуванням з привидами, і його очі несвідомо блукали на темні тіні навколо нього. Він хотів швидко відвести погляд, але потім зрозумів, що щось не так. Ці тіні виглядали набагато чіткіше, ніж попередні. Але найголовніше, чим більше він вдивлявся в них, тим більше вони здавалися йому знайомими, ніби він десь бачив їх раніше. "Де я бачив такі знайомі постаті? Чим більше він був спантеличений, тим більше він не міг не дивитися, і чим більше він вдивлявся в чорні тіні, тим чіткішими вони ставали. Тепер він не тільки бачив їхні рухомі ноги, але навіть чув звук кроків. "Та-да-та, та-да-та ......" Окрім кроків Цзі Мінся та Юй Ніна на тихому бульварі поступово лунали хаотичні кроки, наче з ними йшла незліченна кількість людей. У цей момент Юй Нін, який йшов з Цзі Мінся, раптом сказав: "Не дивись". "Га?" Він раптом прийшов до тями, коли почув голос Юй Нін, і нервово подивився на Юй Нін: "Що сталося?" "Ти впливаєш на них тим більше, чим більше витріщаєшся". сказав Юй Нін. Цзі Мінся подивився на Юй Ніна порожнім поглядом. Спочатку він не зрозумів, що це означає, аж поки йому не прийшло усвідомлення, і він раптом зрозумів, чому йому здалися знайомими чорні тіні! Він бачив чорні тіні на світанку раніше, і хоча було темно через дощ, сонце почало виходити. Тому, хоча він і бачив чорні тіні, вони були розпливчасті й неповні. Можливо, тому, що ще не розвиднілося, темні тіні були надзвичайно чіткими. Фігури чорних тіней виглядали знайомими, тому що вони були схожі на самого Цзі Мінся! Тіло Цзі Мінся затремтіло від усвідомлення цього, і він мало не закричав. "Було досить страшно бачити привидів, але хто б міг подумати, що вони можуть змінитися і стати схожими на мене за лічені хвилини?! Звичайно, не варто виходити на вулицю в цей час доби. Якби це не було питанням життя і смерті, я б не бігав в таку годину! Цзі Мінся застогнав у своєму серці, коли його оточення змінилося. Хаотичний звук кроків раптово зник, і довкола стало тихо, залишилися лише відлуння кроків Юй Нін та Цзі Мінся. Чорні тіні, що рухалися навколо, зупинилися в той же час, стоячи жорстко на місці і мовчки спостерігаючи за ними. Хоча він не міг бачити їхніх облич здалеку, у нього було незрозуміле відчуття, що за ним спостерігає незліченна кількість людей. Свист, свист... Нічний вітерець дмухав на тінисті верхівки дерев, створюючи шелест, коли листя терлося одне об одного. Чорні тіні просто стояли там, зливаючись у проміжках між шарами дерев, мовчки підглядаючи за Юй Нін та Цзі Мінся. Від цього видовища мурашки побігли по всьому тілу Цзі Мінся. Спочатку він йшов поруч з Юй Нін, відстань між ними була близько півметра. Коли на нього витріщилося стільки темних тіней, серце Цзі Мінся защеміло, і він несвідомо присунувся ближче до Юй Нін. Коли він прийшов до тями, то вже стояв поруч з Юй Нін, стискаючи руками поділ широкої шкільної форми Юй Нін, і пильно стежив за кожним його кроком. Юй Нін, здавалося, вже звик до подібних сцен. Незалежно від того, чи йшли чорні тіні, чи зупинялися, це не впливало на його темп. Відчуваючи нервозність Цзі Мінся, Юй Нін нічого не сказав, але він безслідно поправив поділ сорочки, щоб Цзі Мінся було легше тягнути його за собою. Бульвар був найкоротшим шляхом між гуртожитком і будівлею школи. Відстань, яка раніше здавалася короткою, тепер здавалася надзвичайно довгою. На щастя, хоча подорож була дивною, вона виявилася безпечною. Юй Нін йшов попереду, а Цзі Мінся слідував за ним ззаду. Менш ніж за дві хвилини він вийшов з поля зору чорної тіні і опинився внизу будівлі школи. Відчуття, що за ним стежать, зникло, і Цзі Мінся полегшено зітхнув. Лише коли він відпустив поділ сорочки Юй Нін, то зрозумів, що його долоні трохи мокрі і що його пройняв холодний піт. "Добре, що ти мене попередив, інакше я не можу уявити, що могло б статися". пробурмотів Цзі Мінся, витираючи руки. Юй Нін сказав: "Ці тіні плавають по школі роками, і мало хто їх бачить. Поки ніхто не звертатиме на них уваги, нічого не станеться". " "Закон тяжіння, він такий важливий, але я зовсім про нього забув". з досадою сказав Цзі Мінся. Оригінальна книга була романом-копією жахів. За винятком підсюжетів, таємничі події певною мірою пояснювалися протягом всієї книги. Закон тяжіння, також відомий як закон прояву, означав, що коли розум зосереджується на певній області, люди, речі та предмети, пов'язані з цією областю, будуть притягуватися до неї. У світі Цзі Мінся закон тяжіння був чимось схожий на закон Мерфі, який демонстрував психологічний ефект. Багато людей зрештою досягають своїх цілей завдяки самонавіюванню, працюючи над їх досягненням. Коли цей психологічний ефект застосовується позитивно, він часто може мати дуже позитивний ефект. Однак, коли його застосовують у світі фантастики, сила прояву дуже лякає. Як тільки ви починаєте стикатися з паранормальними явищами, ви не можете не почати мислити нестандартно, і наслідком цього є те, що паранормальні явища притягуються ще більше. Це було просто нескінченно! Коли Цзі Мінся читав книгу, він бачив, як головні герої проходять через один підсюжет за іншим. Він не відчував почуття жаху чи задухи, а лише знаходив сюжет захоплюючим і приємним. "Настала моя черга зануритися в атмосферу, і мені хочеться плакати. Хто розробив цей неетичний світогляд, який заважає звичайним людям жити повноцінним життям? Цзі Мінся, який був в розпалі розумової тиради, не помітив задумливого виразу обличчя Юй Ніна, коли почув його слова. Цзі Мінся був добре підготовлений до битви з привидами в класі. Як наслідок, він не очікував, що все почнеться так погано. Він був наляканий темними тінями, що плавали по школі, ще до того, як зайшов до класу. На щастя, Юй Нін був сьогодні головною силою. Він мусив визнати, що спокійний і врівноважений вигляд Юй Нін давав йому відчуття безпеки. Усередині будівлі школи було темно, а температура чомусь була особливо низькою. Як тільки Цзі Мінся увійшов до будівлі, він незрозуміло чому трохи злякався. На щастя, він вже повністю розкрив свою боязкість і страх перед привидами перед Юй Нін. Йому просто потрібно було мати товстішу шкіру і триматися ближче до нього. Юй Нін пішов з першого поверху шкільної будівлі до класу, а Цзі Мінся йшов слідом за ним. Цзі Мінся дуже нервував всю дорогу, боячись, що в цей самий момент з'явиться привид. Коли вони зайшли до класу, світло увімкнулося з "клацанням", і яскраве світло миттєво осяяло всю аудиторію. Вони оглянули знайомий клас. Парти і стільці були акуратно розставлені, а на кожному столі лежали стоси зошитів і домашніх завдань. Цзі Мінся все ще мав психологічну тінь від того факту, що він не зміг увімкнути світло, коли востаннє зустрічався з привидом у цьому класі, і він відчув полегшення, побачивши, що світло в класі увімкнулося безперебійно. Він і Юй Нін прийшли до класу заздалегідь під іменами чергових учнів. Після того, як увімкнули світло, Цзі Мінся та Юй Нін почали прибирати клас. У голові Цзі Мінся було повно привидів, і він не міг не озиратися на всі боки. На жаль, вони закінчили прибирати клас і сіли читати свої книжки, але клас все ще був відкритий і світлий. Окрім низької температури, тут не було жодного руху. У класі було тихо, і хоча світло було яскравим, воно світило довго і чомусь паморочилося в голові. Вітер звідкись подув у потилицю Цзі Мінся, від чого весь хребет закляк. Цзі Мінся подумав би, що з'явився привид, якби світло не було ще досить яскравим, а Юй Нін все ще сидів за його спиною. Він подивився на годинник. Було майже пів на п'яту, і незабаром повинно було розвиднітися. Невже Юй Нін зробив неправильний прогноз і привид не прийде сьогодні? Цзі Мінся не міг не прошепотіти: "Юй Нін, Юй Нін?" "Так." Відповідь Юй Нін була негучною, і вона невиразно долинала з заднього сидіння. З неясним відчуттям тривоги в серці, Цзі Мінся обернувся і подивився на Юй Нін. Юй Нін спокійно сидів на своєму місці, читаючи книгу. Щоб прикрити очі, його чубчик був довшим, ніж зазвичай. Його голова була опущена, що відкидало слабку тінь на обличчя і заважало розгледіти вираз його обличчя. Побачивши, що Юй Нін сидить так спокійно, Цзі Мінся відразу відчув себе більш невимушено і сказав: "Вже майже світанок. Може, спробуємо наступного дня?" "Гаразд." відповів Юй Нін. Цзі Мінся відчув, що Юй Нін поводиться дивно. Хоча в звичайний час він був не дуже балакучим, він не був таким. Побоюючись, що Юй Нін може впасти в депресію через його неправильний прогноз, Цзі Мінся замислився і додав: "Хоч я і боязкий, але коли я з тобою, я не боюся". При цих словах тіло Юй Ніна раптом трохи ворухнулося, але, як не дивно, він знову не відреагував на Цзі Мінся. Під поривами холодного вітру температура навколо нього ставала все нижчою і нижчою. Мало того, що Цзі Мінся відчував, що щось не так, його тіло було настільки холодним, що аж мурашки побігли по шкірі. Він ще раз оглянув аудиторію, щоб переконатися, що немає нічого незвичайного, а потім повільно розвернувся і приготувався продовжити роботу над своїми запитаннями. У цей момент погляд Цзі Мінся випадково ковзнув по вікну поруч із ним, і він застиг. Наступної миті кров прилила до його обличчя, і він ледь не впав зі стільця. Надворі було темно, але світло всередині було яскравим. Контраст світла призвів до того, що скло стало природним дзеркалом, яке відображало кожну деталь кімнати. На думку Цзі Мінся, зараз у класі було тихо і спокійно, ніщо не виходило за рамки звичайного, окрім холоду. Однак клас, відображений у склі, був зовсім іншим жахом. Білі стіни класу були вкриті криваво-червоними відбитками рук, а стелю вкривало густе темне волосся. Одне з пасом впало на потилицю Цзі Мінся і злегка погойдувалося. Кожного разу, коли волосся колихалося, невеликий вітерець дмухав холодом на потилицю Цзі Мінся. Найбільше Цзі Мінся налякало те, що Юй Нін, який сидів позаду нього, в якийсь момент зник. На його місці тепер сиділа жінка з довгим чорним волоссям. Коли Цзі Мінся подивився на скло, жінка також дивилася на нього крізь скло. Помітивши вираз страху на обличчі Цзі Мінся, жінка повільно повернула шию і перевела погляд на Цзі Мінся в реальному світі. Цзі Мінся:... [помер на місці.jpg]