Мудрець у безпеці!

//Пр.п.: Мені порадила знаюча людина. З цього розділу буде стандарт: “Святий меч-2”

 Здавалося, пані практикантка теж уперше бачила такого Мудреця. Кровотеча з носа на порозі смерті від одного погляду на спідню білизну красуні? Я б теж не повірив, якби не бачив це на власні очі.

— Ух…

 Втративши занадто багато крові, Мудрець не міг зрушити з місця ні на дюйм. Яким би великим не був маг, поки він залишався людиною, у нього неминуче ставалася анемія, коли йому не вистачало крові. Звичайна анемія виникала через нестачу червоних кров'яних тілець, спричинену дефіцитом заліза, і нестача самої крові через таку несподівану випадкову кровотечу — це, зрештою, одне й те ж саме.

— Постачання кисню в організм, що страждає від анемії, призвело б до різних фізичних проблем. Зокрема, значною мірою постраждала б мозкова тканина центральної нервової системи; ви або поводилися б дивно через нездатність виносити нормальні судження, або впали б у ступор і втратили б свідомість. Якщо стан погіршиться, це може призвести навіть до смерті. Крім того, ви страждали б від низького тиску, порушення роботи печінки та нирок тощо. Тому треба здавати кров помірковано і берегти її...

— Брате, я нічого не розумію з того, що ти кажеш.

— Я б нічого не втратив, якби промовчав.

 Я підійшов до Мудреця, який був весь у крові. Зрештою, він був архімагом, тож вижив би сам, якби його залишили в спокої, але, будучи добрим і великим Героєм, яким був я, я вирішив по-особливому поставитися до нього.

Підійшов.

 Я поклав праву руку на голову Мудреця.

— Відчуй мою руку. Так ти станеш щасливішим.

Вонг!

 Святе світло Божественності (Z) пронизало тіло Мудреця.

— Ахх…

 Темна Енергія Мудреця була на рівні А. Він здобув її завдяки своїй особливості, впадаючи в критичний стан, коли у нього починалася носова кровотеча, коли він бачив жінку, настільки вродливу, що у чоловіка вилазили очі. Він поглинав Темну Енергію, щоб жити, бо тіло людини наближається до тіла демона, що має міцну статуру, пропорційно до ступеня поглинання Темної Енергії.

 Однак Мудрець якісно відрізнявся від демонопоклонників — він не отримував Темну Енергію через контракт з демоном, а постійно накопичував її різними способами через природу, і саме тому його Темна Енергія була дуже стабільною. Він не мав агресивних і жорстоких нахилів, притаманних демонопоклонникам. Він зберігав Темну енергію у своєму тілі виключно як прагнення до знань.

 Принаймні, до цього часу.

Фух!!!

 Зіткнувшись з силою моєї Божественності(Z), сила Темної Енергії(A) Мудреця була сильно шокована.

 Припустити, що я порушив його рівновагу, було б великою помилкою — я просто трохи промахнувся, намагаючись очистити його Темну Енергію.

— Упс! Моя Божественність вислизнула.

 Його попередня Темна Енергія (А) почала виходити з-під контролю, впадаючи в страх від присутності моєї Божественності (Z) і розбігаючись на всі боки; проте вона могла лише блукати туди-сюди, не маючи змоги вирватися з тіла свого господаря. Мудрець, який повинен був контролювати це, перебував у комі, і його Темна Енергія (А) швидко стала дефектною.

— У-у-у!

— Боже мій! Ти страждаєш, чи не так? Цей великий Герой, твій покірний слуга, допоможе тобі!

Тсссс…

 Цього разу я штовхнув свою Темну Енергію (SSS) всередину тіла Мудреця. Його молода Темна Енергія, що заблукала, стала на четвереньки та присягнула на вірність, побачивши свого старшого брата, який мав ранг SSS. А потім вона почала роз'їдати розум свого господаря.

— Ні…!

Мудрець не був тим, хто використовував титул найсильнішого архімага просто для розваги; він підсвідомо намагався захистити свій розум, незважаючи на втрату свідомості.

 Це був дуже смішний опір.

— Мудрець, спробуй довіритися мені.

— Ах... Мм…

 Мій божественний голос відключив захист розуму Мудреця. Відчувши заспокоєння, вислухавши пораду чудового лікаря, пацієнт Мудрець заснув глибоким сном.

 І ним заволоділа тепер уже зіпсована Темна Енергія(А).

[Раса: Темна людина

Рівень: 350

Професія: Мудрець(Цнотливість→Магічна сила↑)

Навички: Магічна сила(SSS) Магія(S) Чаклунство(S) Темна Енергія(S) Гламур(A)...

Стан: Зіпсований]

 Вираз страждання на обличчі Мудреця стрімко пом'якшав.

 Невідкладне лікування було завершено.

— Ого! Брате, ти вилікував сера Мудреця?

— Так.

— Зрозуміло. Хоча для такого збоченця було б добре просто померти… — суворо сказала Ланувель, дивлячись на Мудреця.

 Я виступив на захист найнещаснішого джентльмена у світі.

— Для таких, як він, було б нормально знищити світ, в якому живе моя мила сестричка…

— Це вже занадто! Ланувель від природи мила!

— Це тільки тобі так здається.

 У лабораторії Мудреця було багато дорогих дослідницьких матеріалів. Якби я захопив усе, що тут було, і показав конкуруючому магу або представникам Темної Торгівлі, вони, без сумніву, накинулися б на мене з вогнем в очах. Однак я рішуче відмовився від цієї думки; я не хотів, щоб упереджений і нерозумний оцінювач безпідставно дорікнув мені в цьому. Тому я взяв лише "Посох мудреця", який і був моєю первісною метою.

[Здивована: А це нормально?]

“Звичайно, це нормально. Я легально отримав посох через належні процедури — Мудрець, який надто любив Святу Н, викинув свій власний посох, який він плекав, як кохану. Це був вираз вдячності за те, що я показав йому щось хороше”.

Це був спосіб спілкування, зрозумілий лише джентльменам.

[Згода: Так, я розумію.]

 Ми залишили Мудреця таким, яким він був, все ще не прийшовший до тями через анемію, і відразу спустилися з вежі, взявши подарунок власника на знак подяки. Посох не привернув нічиєї уваги на виході, бо я поклав його у своє "сховище".

 Однак думка про те, що я ось так просто покину місто, викликала у мене різні почуття жалю, адже Вежа Мудреця була визначною пам'яткою, яка пропонувала найдосконалішу магію на всіх континентах Фантазії. Всі види діяльності були добре розвинуті, але в центрі уваги була магія. Транспорт, культура, розваги, кулінарія, освіта, жінки, азартні ігри…

 З усіх цих речей мене найбільше цікавили азартні ігри. Сума грошей, яку я заробив у стартовому селі, була досить значною, і не було нічого кращого, ніж азартні ігри, щоб випробувати Фортуну.

— Ланувель, за мною.

 Наразі моя Фортуна була на рівні А. І хоча завдяки ефекту Безкінечності(E) вона не впала, я не мав наміру задовольнятися її рангом А. Я повинен був використати будь-яку можливість, щоб підвищити її рівень майстерності. В той самий час, було ще дещо, до чого я прагнув.

— Брате, куди ти йдеш цього разу? — запитала Ланувель, обіймаючи обома руками чарівну кулю, яку я не пам'ятав, коли купував для неї. Так сталося, що я, здається, бачив цю саму кулю ще в лабораторії Мудреця…

 У всякому разі, я відповів їй коротко.

— Магічна арена.

*

*

*

 Було багато видів азартних ігор. 

 Існували легкі ігри з використанням карт, такі як квіткові карти, козир, маджонг і покер, а також розваги для дорослих, такі як гра в бінго або ігрові автомати. Крім того, існували розіграші, лотереї, собачі бої, спортивні ставки тощо. А що об'єднувало все це? Вони змушували людей збиратися.

 На ринку на схід від Вежі Мудреця розташовувався величезний публічний гральний заклад. Однак звичайні азартні ігри там не були популярними; як і належить місту, яке називали домівкою магії, в тренді був лише один вид азартних ігор. Відома особливість Вежі Мудреця, цей гральний заклад мав наступну вишукану назву:

Магічна арена.

 Це була гра, в якій потрібно було вгадати, хто з магів сильніший, а правила були дуже схожі на правила бійцівського рингу. Це була сімейна розвага, де будь-хто, від поважних королівських осіб і вельмож до дітей і людей похилого віку, міг поставити гроші, щоб правильно вгадати переможця, хоча траплялися й ризиковані гравці, які серйозно ставили на кін увесь свій статок. Шанс виграти гроші становив 50%. Однак, якщо ви знали, як оцінити здібності конкуруючого мага, цей шанс зростав у геометричній прогресії. Це було схоже на спортивні ставки.

— Спали його!

— Я не відпущу тебе, якщо ти програєш!

— Кинь і розбий його!

 Десять тисяч городян і туристів кричали з глядацьких місць, що оточували круглу арену змагань. Я майже не міг зрозуміти, чи вони підбадьорювали учасників змагань, чи погрожували їм.

 Ми з Ланувель попрямували до приймальні за межами магічної арени.

— Ласкаво просимо! Шановний святий клієнт!

 Ця моя популярність не знала, як вщухнути, куди б я не пішов.

Дзень!

 Я заговорив до адміністратора, простягаючи свій гаманець з грошима.

— Розділіть ці гроші на п'ять частин і рівномірно поставте їх на хлопців під номерами 5, 9, 11, 16 і 23.

— Номери 5, 9, 11, 16 і 23. Я прийняв ставку.

 Я не зробив свого вибору, дивлячись статуси учасників магічної арени. Хіба не варто було б віддати все на відкуп енергії Всесвіту, якщо я хотів підвищити ранг Фортуни?

 Я вибрав ці числа абсолютно випадково.

— Сестричка, Ланувель обирає номери 5, 8, 11 і 22.

— Номери 5, 8, 11 і 22. Я прийняв ставку, мила міс.

— Лулулу!

 Ланувель також пішла за мною, тихо роблячи ставки. Заливаючись веселим сміхом, вона весь час, поки робила ставку, легенько похитувала задом з боку в бік, привертаючи увагу чоловіків, що проходили повз.

— Як вона може бути такою розпусною?!

— Чорт забирай! Дивись перед собою!

— Ого! Як її трясе! Задихаюсь!

— Ого!?

Бам! Бух!

 Уся приймальня магічної арени за мить перетворилася на хаотичну сцену — ось чому я завжди казав їй, щоб вона не гралася в милоту. Я взяв Ланувель, яка створювала незручності для інших у громадському місці, і негайно попрямував до кутка арени. Потім я перевірив квитанції про ставки, які ми обоє отримали.

— Твої цифри дещо відрізняються від моїх.

— Так і є. Це ж змагання! — нахабно вигукнула Ланувель, насміхаючись наді мною.

 Мене це могло тільки розвеселити. Справжній Герой повинен був уміти грати і в азартні ігри. Не могло бути такого Героя, який би втратив свою десятикратно покращену зброю після невдалого покращення предмета.

— Гаразд, Ланувель, я навчу тебе жорстокості суспільства.

 Підвищити рівень майстерності Фортуни було моєю метою, але я не мав наміру втрачати гроші.

 Ми проникли всередину магічної арени.

Бум!

Тріск!

 У центрі круглої магічної арени два големи накинулися один на одного. Удари, тупотіння, скручування, підкидання... нічого більш схожого на боротьбу бути не могло.

— Дослідницькі фонди, дослідницькі фонди, дослідницькі фонди, дослідницькі фонди...!

— Батько і мати на небесах! Дайте мені сили...!

 Маги, які керували големами, спітніли, відрами виливаючи свою ману з безпечного тилу. Умовою перемоги було або вивести з ладу голема суперника, або отримати капітуляцію. Двоє магів, що змагалися, були у справжньому відчаї.

 Їхній відчай полягав у тому, що големи не надавалися безплатно на магічній арені — вартість їхнього виробництва була колосальною, а їхній апгрейд коштував окремо. Тому навіть плата за ремонт голема після кожного змагання була справжнім відкриттям. Принаймні, виграш був би полегшенням: незалежно від того, наскільки низькими будуть дивіденди, ви принаймні зберете достатньо коштів на ремонт.

 Якщо ж ти програєш, то не зможеш навіть вийти на беззбитковість. Це також було причиною, чому більшість водіїв килимових доріжок походили з цього місця.

 За мить…

— Чарівник номер 3. Перемога! — оголосив модератор магічної арени бадьорим голосом.

— Ого!

— Номер 3 найкращий!

— Я ненавиджу тебе! Проклятий номер 4!

— О так!

 Радість і горе двох магів і глядачів змішалися. У цей час працівники магічної арени прибрали уламки знищеного голема за межі арени, і одразу ж розпочалося наступне змагання. Големи магів номер 5 і номер 6 зійшлися один проти одного.

Бах!

Бум!

 Дуель між големами, середній зріст яких сягав 5 метрів, сама по собі була захоплюючою, але ніхто не помирав, як на арені мечників.

 Саме тому це була сімейна розвага.

"Подумати тільки, навіть дитина може дивитися, якщо це не жорстоко..."

 Гірка посмішка спонтанно перетнула мої губи.

 Спосіб мислення аборигенів фентезійного світу було важко збагнути, але я знав, що популярність магічної арени могла бути тільки на користь у цьому світі, якому вкрай бракувало стимулюючих розваг. Крім того, я знав, скільки брудних грошей таємно оберталося за лаштунками, що відповідало популярності арени.

— Брате, кого ти шукаєш?

— Просто сиди і молися, щоб номер 5 виграв.

 Відчитавши Ланувель, я пробігся поглядом по всіх глядацьких місцях. Я підтвердив кожне обличчя і стать натовпу громадян, але незабаром здався, похитавши головою.

 Було надто рано. Якщо порівнювати з часом до зміни освітньої програми, то Герой мав би зараз отримувати від Алекса на середньому континенті чудову прочуханку. Герой не міг пересуватися північним континентом, як я.

— Учителю, кого ти шукаєш?

 Пролунав знайомий голос зовсім поруч зі мною.

— Як ти тут опинився?

— Це місто, яким я керую, бачиш…

 Так відповів хлопчик, у якого обидві ніздрі були забиті серветками, заклопотано чухаючи розпатлане світле волосся.

 Ніхто не міг зрозуміти, хто цей хлопчик, і, безсумнівно, не тільки через обвислий повсякденний одяг, в який він був одягнений. Мудрець з носовою кровотечею! Перехожий здригнувся б, побачивши таке.

— Ти, як ти так швидко одужав?

 Навіть у першому проходженні у Мудреця постійно йшла носова кровотеча, але ще жодного разу він не відновлювався так швидко, як зараз.

 Відроджений як вірний демонопоклонник, Мудрець без вагань розкрив секрет свого одужання.

— Я зробив собі переливання крові, яку зібрав для таких випадків.

— Ха…

 Якщо уважно пригадати перше проходження, яке тривало найдовше, цей Мудрець був одним з моїх супутників, який дожив до кінця, незважаючи на те, що так часто втрачав свідомість від анемії.

 Хоча він і став моїми очками досвіду в кінці.

— Вчителю!

 Я не помилився — Мудрець знову назвав мене цим дивним титулом.

— Що?

— Будь ласка, навчи мене романтиці! Щойно я побачив ту чорну нитку і сітку, що сором'язливо визирала з-поміж вбрання доброчесної черниці…

 У Мудреця знову пішла носом кров, коли він відтворив це чорне відео, яке він записав у своїй свідомості.

Флоп.

— Кров?!

— Мамо?!

— Дитина впала!

 Глядачі на арені, які побачили хлопчика, що перетворився на криваве місиво, були налякані до нестями, здійнявши галас.

 Ланувель заговорила, тицяючи в Мудреця кінчиком ноги.

— Брате, тітонька Святого меча каже, що хотіла б, щоб цей збоченець поїхав з нами.

 Основна сюжетна лінія Святий меч-3 пропонувала найняти нового компаньйона.

 Що, якби... Мудрець помер посеред наших пригод...?

— О, Боже…

 Рівень складності несподівано злетів до небес.

Легко→Пекло