— Лорд Шекспір помер?
— Він програв людині...?
— Але хіба герої не були дуже слабкими...?
Мої зауваження про те, що я його переміг, вкинули вампірів у хаос. Це мало сенс, адже герої, яких вони знали, були слабаками. За останні три роки герої стали достатньо сильними, щоб перемогти орків поодинці, але з точки зору всього харчового ланцюга континентів Фантазії вони все ще перебували внизу.
Тож для вампірів було природно так думати. Не знаю, як щодо земних вампірів, які, видно, вимерли через нерозважливе полювання, але вампіри, що жили тут, були расою, яка могла жити вічно, забираючи життя інших через кров. Довга тривалість життя слугувала їм величезною перевагою.
[▷ Раса: Вампір
▷ Рівень: 4374
▷ Професія: Швачка (Матеріал = Шиття↑)
▷ Навички: Шиття Z Концентрація SSS Кровосмоктання SSS Точність SSS Енергія крові SSS...
▷ Стан: Розгублена, Знервована]
Незалежно від своєї роботи, вампіри-довгожителі мали універсально високі рівні та бойові навички. Це було пов'язано з тим, що не можна було уникнути битви в процесі пиття крові.
Зрештою, вони не отримували переливання крові, як на Землі, а вимагали її у живих. Іншими словами, вампіри були приречені бути пропорційними за віком і здібностями, хотіли вони того чи ні.
— Наведи мені докази, що ти вбив мого батька.
Для вампірів не було нічого дивного в тому, щоб поводитися краще за своїх ровесників, якщо вони мали природний талант. Я сказав, що змушу їх засмагати, якщо вони будуть скаржитися, але ця вампірка не боялася сонячного світла.
Темна принцеса. Чисто біла шкіра і фіолетові губи, ніби на ній був важкий макіяж. Її чорне волосся контрастувало з перламутрово-білою шкірою та червоними очима, які, здавалося, могли будь-якої миті випустити лазерний промінь. Все це супроводжувалося невинністю, як у принцеси. Цікаво, чи обрав її Примарний король Шекспір виключно за зовнішність?
Втім, сім'ї вампірів і без того були заплутані, оскільки не надавали особливого значення родоводу чи порядку народження. Батьки могли жити довше за своїх дітей, якщо старанно пили кров. Тож поняття покоління взагалі не існувало. До дітей ставилися як до випадковості, що з'явилася на світ через невдалу контрацепцію.
Проживши тисячу років, ельфи ставали друзями зі своїми біологічними батьками. Натомість вампіри ставляться до кровних родичів як до чужинців.
Конкуренція, шлюби, народження дітей, домінування, вбивства... Ось чому розпади сімей були дуже поширеним явищем. Ця прекрасна вампірка не була винятком.
— Доказ? Моя сила — це доказ. Ти ж знаєш, що західні та центральні регіони були розгромлені, так?
— Хм…
Вона ненавиділа Примарного короля Шекспіра. Найбільшою причиною було фізичне приниження. Для Шекспіра, який жив у чужій плоті, його дочка була практично чужою дитиною. Він був першим, коли мова йшла про розбиті сім'ї.
Керуючись своїми образами й талантом, вона в юному віці набула сильної влади, і все для того, щоб убити свого біологічного батька.
— Якщо ти мені не віриш, тоді давай.
— Це те, що я збиралася зробити!
Темна принцеса, скинувши невинну маску, випростала коліна і стрибнула на мене. Так було і під час нашої першої зустрічі. Вона прикинулася невинною принцесою, побачивши загін героя, але як тільки вирішила, що їм не можна довіряти, розкрила свою вампіроподібну істинну сутність. Якщо нещасні ельфи повсюдно володіли навичками Духи та Стрільби з лука, то вампіри завжди народжувалися з навичками Кровососання та Енергії крові.
Червоні крила, що проросли з її спини, також були зроблені з крові, але їх не варто ігнорувати. Саме тому вампіри, які фізично нічим не відрізнялися від людей, окрім блідої шкіри та пурпурових губ, змогли панувати як найсильніша раса на Західному континенті. Для зручності їх назвали крилами вампірів, але насправді це була зброя, сформована за допомогою вміння «Енергія крові», що викликається прямо з їхнього кісткового мозку.
Вони не були обмежені формою, а рани, спричинені цим умінням, не загоювалися природним шляхом.
— Зрештою, її легко зрозуміти.
Під час першого проходження ця впевненість і агресія забрали життя Темної принцеси. Можливо, зрештою, це сталося тому, що я не зупинив її. Я посміхнувся, коли зіткнувся з нею.
Змах…
Моєю зброєю були крила праведного героя. Вони не могли змінюватися так вільно, як крила вампіра, але були досконалими за формою, що нагадувала листя хижої мухоїдної рослини.
— Ти легендарний Король демонів...?
— Чи не занадто грубо?
Численні роги, що проросли, наче колючки, на крилах праведного героя, наїжачилися перед тим, як вистрілити.
— Хм!
Темна принцеса, нахабно пирхнувши, перетворила своє праве крило на щупальце і підпалила його, в той час, як ліве крило розпростерлося, як пелюстка лотоса, щоб захистити своє тіло. Основний бойовий стиль вампірів. Однак це також була хитра тактика, яку нелегко зупинити, навіть маючи попередні знання.
Рух.
Її праве крило, звиваючись, як щупальце, впилося мені в груди. Я не уникнув цього.
Сплеск…
Зрештою, в цьому не було потреби. Перш ніж торкнутися мого тіла, крило, створене Темною принцесою, розлетілося, як звичайна кров, втративши свою силу.
— А ...?
Її червоні очі широко розплющилися. Її обличчя, зачароване несподіваною ситуацією, було дуже схоже на її вираз у 1-му проходженні, сповнене питання: «Я помру? Так марно?», якраз перед смертю.
— Цього разу я дозволю цьому обличчю зірватися з гачка.
Мені подобався дурний вираз її лиця.
Фух! Фух! Фух!
Незліченні роги, що проросли з моїх крил, жорстоко застрягли в її гарненькому тілі. Її вампірське крило, сформоване як щит, навіть не сповільнило їх. Воно стало звичайною кров'ю, як тільки вони в нього влучили.
— Як так...?
— Ти що, тупа? Негідник, який не може битися високоморально, викликаючи багато привидів, набагато слабший за Шекспіра, а я однозначно сильніший за нього. Для мене природно перемогти, чи не так?
— Не прикидайся дурнем! Я питаю, що ти зробив з моїми крилами — кашель, кашель!
Темна принцеса, яка кричала, широко розтуливши фіолетові губи, тепер кашляла кров'ю.
— Не захоплюйся. В тебе все ще анемія, чи не так?
Для мене здатність мати справу з дрібними частинками була лише ознакою того, що я ось-ось перейду на наступний рівень. Я зрозумів це, отримуючи справжню освіту від великого Майстра Моллана. Принцип наступного рівня був надзвичайно простим: обнулення навичок.
Видалення всіх видів ефектів навичок, які фізично контактували зі мною.
За іронією долі, до мене прийшла фантастична здатність, якої я найбільше боявся. Адже крила вампіра без ефекту «Енергії крові» були нічим не небезпечніші за звичайну кров. Кровопивці, які не могли відновити свою кров, страждали б від анемії.
Я вирішив зупинити її кровотечу, тепер, коли її шкіра посиніла і все тіло тремтіло. Зітхання! Що за настирливий хлопець…
— Самопроголошений герой! Що за підлий метод — Ах?!
Я прикрив їй губи, щоб вона не виблювала більше своєї дорогоцінної крові. Я дбайливо витер її язик, забруднений шлунковим соком і кров'ю, і щедро залив їй горло своєю слиною, щоб поповнити нестачу рідини.
Все це — безплатно! Безплатно!
Втручання, щоб допомогти жінці, яка напала на мене, мабуть, є професійною хворобою через мою гостру нестачу вихідних, незважаючи на те, що я працюю десятиліттями поспіль.
Однак, незважаючи на мої зусилля, стан Темної принцеси не покращився. Її рот, що кровоточив, був заблокований за допомогою першої допомоги, але ще було те, що в її тулубі було вже занадто багато отворів. Енергія крові, вміння Темної принцеси, була запечатана, оскільки вона перебувала в повному контакті зі мною. Було б непогано запечатати всі її вміння, але була лише одна небезпечна здатність.
Втім, це не мало значення. Найсильнішою зброєю вампіра була кров. Залишившись нездатною працювати з кров'ю, вона була просто людською жінкою високого рівня.
[▷ Раса: Архівампір
▷ Рівень: 7482
▷ Професія: Принцеса (Національна сила = Чарівність↑)
▷ Навички: Енергія крові ZZZ Кровосмоктання ZZ Темрява ZZ Чарівність ZZ Спритність ZZ...
▷ Стан: Кровотеча, Анемія, Серйозна травма, Розгублена, Санкція…]
На що я звернув увагу, так це на Санкцію в її статусі. За свою довгу кар'єру я бачив її не раз. Це означало покарання тих, хто порушив закон. Цей статус, який з'явився, як тільки навичка «Енергія крові» Темної принцеси була запечатана, багато про що говорив.
Відкликання здібностей. Це були не просто безпідставні здогадки. Бог Фантазії розробив здібності з урахуванням цього.
— Кя-а-а-а?!
Як тільки я інстинктивно висмикнув крило, розташоване між її 4 і 5 поперековими хребцями, вона випустила несамовитий крик. Моя стара інтуїція підказувала мені, що її хребет був повністю розірваний.
Удар!
Я поклав свою ліву руку на її спину, в якій була дірка, щоб надати першу допомогу. І схопив зламані 4-й і 5-й поперекові хребці. Якби вона була звичайною людиною, вона б уже померла, але вампір, який може жити без серця, доки не буде надмірної кровотечі, повинен бути в порядку.
Крап-крап…
З нижньої білизни Темної принцеси капала рідина, а не кров, але я вдав, що не помічаю, щоб захистити її гордість і гідність. З наміром заспокоїти, я посміхнувся до вампірки посмішкою праведного героя. Одяг ангела, змінений після останньої битви, тепер був просякнутий її кров'ю, тому видовище було дещо дивним, але серця людей важливіші за їхню зовнішність.
Я сказав, тепло обіймаючи хребет Темної принцеси.
— Бачите? Цей герой не завдає шкоди навіть ворожому вампіру. Тож, будь ласка, не соромтеся займатися своїми справами. І я поважаю вашу свободу вибору. Якщо я вам не подобаюся, приходьте до мене в будь-який час зі своїми друзями. Я чекатиму на вас під час лікування принцеси в центральній ратуші.
На жаль, ніхто не прийшов одразу. Не було нічого кращого, ніж приймати скарги на ситуацію в місті, і навіть мер, яка виглядала зачарованою з ніг до голови, навіть не пікнула незнайомцю, який ніжно обхопив хребет її доньки.
Як і слід було очікувати від вампірів, чи не так? Вродливу мерку турбувала не донька, хвора на анемію, а життя і смерть її чоловіка.
— Цей монстр мертвий?
Однак це не було питанням, що супроводжувалося стурбованими тоном і виразом обличчя. Це була найбільш неблагополучна сім'я на Західному континенті. Порівняно з ними, гарем Старшого був просто чудовим.
— Звісно.
— Ааа! Дякую! Легендарний герой виконав моє давнє бажання! Залишайся, скільки захочеш. Я також хотіла б висловити свою вдячність не тільки словами.
Говорячи це, мер, яка підійшла до мене, підняла кігті та зачаровано злизала кров своєї дочки з моєї шиї і вух. Як єдиний джентльмен у вимірі Фантазії, я ввічливо відповів.
— Прекрасна подяка мера зворушує моє серце. Але сьогодні я прийму тільки твої слова. У мене попередня домовленість з твоєю донькою, яку ти так старанно виховала.
— Геро, твоя працьовитість і серце змушують мене ще більше хвилюватися. Я принесу тобі води, щоб умитися, і пришлю слугу. Почувайся як вдома.
М'яко посміхнувшись мені, мер дала вказівки вампіру, який, схоже, був її секретарем, а потім пішла, похитуючи тазом з боку в бік. Чарівна талія Темної принцеси, здавалося, дісталася їй у спадок від матері.
— Герой-наркоман, ця сім'я вампірів чужа мені як духу.
— Дочка тебе чує, не будь грубою. Ти такий дурний дух.
— Це грубо. Думаєте, я не чую?
Рани, завдані крилами праведного героя, який засуджує зло, загоювалися нелегко. З цієї причини не було ніяких ознак прикріплення, хоча я зібрав і зафіксував хребет Темної принцеси по дорозі сюди.
— Ох. Я не зміг контролювати свою силу. Це на мене не схоже.
Проблема полягала в тому, що після ненавмисного нападу на нього і навчання у великого Майстра Моллана, я недбало ставився до своїх здібностей. Я також навчився у нього фізичної модифікації. Звичайно, було природно, що крила, отримані від Короля демонів, також еволюціонуватимуть, але я проігнорував цей факт.
Оновлені крила були потужними. Тому атака, яка в минулому закінчилася б грижею міжхребцевого диска, повністю розгромила ціль. Вони ще не могли зрівнятися зі Святим мечем Нуклеоном, але незабаром перевершать його, якщо розвиватимуться так само стабільно, як зараз.
— Демон, зліший за мого батька…
— Люди можуть помилятися в житті. Я подбаю про твою спину і виправлю її для тебе, тож давай будемо жити разом.
Я планував призначити Темну принцесу правителькою Західного континенту після завершення її ментальної освіти.
Однак, якщо її спина була настільки поганою, їй не можна було довірити офісну роботу, яка неминуче вимагала б від неї довгого сидіння в кріслі.
Це було недобре.
— Герою. Вода для вмивання готова. Ти... ти підеш зі мною? — обережно запитала мене служниця-людина, до якої вампіри ставляться як до їжі та раба. Я відповів, притягнувши хребет Темної принцеси ближче до себе в знак знайомства.
— Хіба це не очевидно? Хіба ти не бачиш?
Її хребет не протримався б і миті, якби я не тримав його.
— Прошу вибачення!
Було кілька помилок, але, на щастя, мер Колонії А пішла мені назустріч.
«Чому б мені просто не відмовитися від Темної принцеси, яка потребує реабілітації, і не змусити її матір робити це?»
Все виявилося не так погано, як я думав. Можливо, всі справи на Західному континенті буде завершено раніше, ніж я очікував.
