Так, як у цьому випадку!

— Просто похвали його.

— Похвалити?

 Почувши відповідь Люка, я насупився. Хвалити Алекса? Я не міг собі цього уявити.

— Тсс. Не знаю, чи ти в курсі, проте Алекс не з родини аристократів. Але завдяки своїм видатним здібностям він зміг дослужитися до капітана палацових лицарів. А в королівському палаці багато хто зневажає його через низьке походження.

 Тому Алекса ніхто не хвалив. Якщо він щось робив, йому просто говорили, що це було природно для капітана лицарів. Якщо замислитися, то Алекс дбав про героя Зіга. Він навіть одного разу віддав за нього своє життя. Подумавши про це, я знову насупився.

— Значить, він сприйнятливий до лестощів?

— Ну... можна і так сказати. Але це також не можна робити недбало. Він приймає компліменти про свою статуру або про те, що він сильний і мужній, але якщо йому сказати, що він красивий або розумний, навпаки, він починає дратуватися.

— Хм…

— Здається, ти мені не віриш. Йди за мною.

 І через кілька годин Люк завоював розум Алекса. Він домігся цього досконало сказавши Алексу саме те, що той хотів почути, і підтримавши його мрію про світ, в якому простих людей будуть визнавати. Через п'ять днів запланована орієнтація перетворилася на вечірку. Того дня Алекс і Люк випивали, і їхні стосунки розвинулися до того, що вони обіймали один одного за плечі.

 Я спостерігав за всім цим збоку. Його майстерності не можна було заперечувати.

— Ось так виглядає проходження...

 Це нічим не відрізнялося від гри.

[▷Сміх: Похвала, що ллється солодкою піснею, піднімає настрій і полонить серце, Кан Хан Су. Вам подобається ваш партнер? Я визнаю, що останній колега, якого я вам рекомендував, вам не підійшов. Я розумію, що ви тоді відчували, вибачте.]

“Ви говорите про Зіга? І взагалі, Професоре мораль, яке ви до мене маєте відношення?”

[▷Пояснення: Ви, мабуть, знаєте, що цього разу ви проходите переатестацію у зв'язку з виявленням незаконного вміння. Мені було доручено зверху перевірити, чи використовуєте ви нелегальні навички, чи ні. Але я дуже зайнятий, тому доручаю це комусь із молодших. Маєте питання?]

“Ні”.

[▷Сміх: Тоді спочатку пояснення. Система повторного вступу була розроблена для того, щоб допомогти випускникам чесно виконати всі поставлені завдання, але їм бракує сил, а ваш напарник — один з тих випускників, які свого часу показали неймовірні результати. Йому можна довіряти і йти за ним.]

 Це була дуже цікава історія. Я не хочу залежати від інших, але я вже був морально втомлений, провівши двадцять п'ять років у цьому світі. Я готовий прийняти допомогу навіть від слизу. І саме в такий момент з'явився Люк. Дивлячись на те, як він впорався з Алексом, можна було зрозуміти, що, на відміну від мене, який займався самоосвітою, Люк знав найкращий варіант, як швидше звідси вибратися. Якби я довірився йому і просто пішов за ним, то міг би закінчити школу! Немає причин відмовлятися.

[▷Задоволення: Я дуже радий, що ви зрозуміли. Весь викладацький склад щиро бажає вам якнайшвидше закінчити навчання, адже ваша бойова сила краща, ніж у будь-якого іншого студента. Я з нетерпінням чекаю на ваші дії після випуску. Щасти вам.]

 На цьому Професор мораль пішов.

“...Він має мене за ідіота? І він сміє таке казати після того, як радив мені, як підлещуватися до людини”.

 Це тільки зіпсувало весь настрій.

[Вітаю: Кан Хан Су! Ви говорили зі старшим? І знову здрастуйте! Я приглядатиму за вами через зайнятість мого старшого колеги.]

“О, Пані практикантко, здається, у вас гарний настрій”.

[Посміхніться: Це так помітно? Мені ще треба було трохи попрактикуватися в якості стажера, але я склала другий тест! Знаєте, як я здивувалася, коли отримала повідомлення? Судячи зі слів подруги, яка там працює, це завдяки рекомендації старшого колеги. Це все завдяки вам, Кан Хан Су. Дуже дякую!]

“То тепер я маю називати вас пані вчителька?”

[Сором'язливо: До цього ще далеко. Всього п'ять випробувань, але я пройшла найскладніший етап, тож тепер я спокійна. До речі... Кан Хан Су, що ви думаєте робити?]

“Я? Я думав піти за Люком, бо цей самопроголошений брат сказав, що покаже мені ідеальний метод проходження через Фантазію”. 

 Але я упустив дещо важливе, як і Люк. У цих путівниках все було описано з умовою, що Герой може бути тільки один.

*

 У третій грі Алекс робив те ж саме. Він відповідав за підготовку героїв. Оскільки він не був Героєм, він не міг бачити наші статуси, і щоб перевірити наші здібності, він зажадав дружнього поєдинку між мною і Зігом, як тоді, так і зараз.

— Ха-ха! Герої. Радий бачити вас на тренувальному майданчику королівського палацу. Я чув на минулій вечірці, що ви обидва здібні. І всі лицарі, які бачили вас без одягу після виклику, вихваляли ваші тіла. Але ви не можете врятувати світ лише цим!

 Через два дні після вечірки Алекс покликав нас на тренувальний полігон.

— Алекс. Мені не потрібні тренування, — одразу ж повідомив йому Люк.

 Він тримав інформацію від гіда в голові, але стосунки між людьми не були такими простими. Іноді потрібно було пристосовуватися до обставин, а поточна ситуація відрізнялася від того, що було написано в путівнику.

 Поновлений Люк не був 1-го рівня. Герої, які не вміли робити компліменти, отримували особистий урок від Алекса, але навіть якщо ви слідували путівнику, ви все одно опинялися на полігоні. 

 Тільки час трохи зміниться. У путівнику було чітко зазначено, що тренування відбудуться в будь-якому випадку. Вам потрібно було протриматися в бою з Алексом десять секунд. Якщо ти не міг цього зробити, тобі потрібно було тренуватися тут протягом одного року.

 Ви не мали права покинути тренувальний майданчик ні на секунду раніше. Під час першого проходження я був першим випадком.

— Люк. Я чув твою історію, ти прийшов з майбутнього. Дивлячись на те, скільки ти знаєш про мене, це правда. Але ми не знаємо майбутнього, тому просто хочемо переконатися. Покажіть мені можливості двох героїв, — ввічливо попросив Алекс.

— Потрібно протриматися десять секунд?

— Ха! Як і очікувалося, Люк. Ти теж це знаєш. Але цього разу його величність запропонував дещо інше. Це секрет, тож нікому про нього не розповідай.

— Секрет?

 Судячи з виразу обличчя Люка, цього не було в путівнику.

— Його величність не горить бажанням віддавати трон одному з принців, але спадкоємець йому все одно потрібен. Тому він покладає великі надії на дитину, яка народиться у принцеси й легендарного Героя.

— Тоді це означає…

— Було б добре дати шанс Герою, який заволодіє серцем принцеси, але ситуація в королівстві не така проста. Ми дамо шанс найсильнішому з двох героїв.

 Таке рішення могло бути прийняте лише у світі дикого фентезі, адже сильний самець повинен мати самку.

— Тоді немає потреби битися. Тому що я сильніший за Кан Хан Су, — впевнено зауважив Люк.

 Це трохи дратувало, але я міг зрозуміти, чому він так говорить. Зрештою, його впевненість не з'явилася з повітря, він сказав так, бо бачив мої навички.

 Тим часом я був цивілізованою людиною, мені б ніколи не спало на думку битися за дівчину, яка мені не цікава. Алекс знизав плечима.

— Вибач, але люди зверху хочуть результату, а не порожніх слів. Це товариський поєдинок, тож бийтеся у відведеному місці. Он той маг зафіксує все за допомогою магічного кристала, а потім надішле запис бою нагору як доказ.

 Зрештою, було вирішено, що між нами відбудеться дуель. Ми з Люком стали один навпроти одного на тренувальному майданчику. Як виглядав мій статус із запечатаною Чорною скринькою?

[▷ Раса: Природна людина

▷ Рівень: 906

▷ Спеціалізація: Герой (досвід 500%)

▷ Навички: ■■ (S), Тлумачення (A), Духи (E)

▷ Стан: Хороший]

 Рівень поступово зростав, і духи, що жили в королівському саду, потихеньку прилипали до мого тіла, завдяки чому вміння Духи зросло до E-рангу. А що з Люком?

[▷ Раса: Унікальна людина

▷ Рівень: 869

▷ Спеціалізація: Герой (досвід 500%)

▷ Навички: Артилерія S, Влучність A, Тлумачення A, Проникнення A, Майстерність володіння мечем B ...

▷ Стан: Чарівний меч]

 Минуло сім днів з моменту виклику, але ніяких помітних змін не відбулося. Втім, як не крути, а Люк опинився в кращому становищі. Здається, він і сам так вважав.

— Ха-ха! Брате, якщо вже так сталося, зробімо все, що в наших силах.

— Якнайкраще?

— Так. Вони казали, що нас знімають? Якщо ми будемо битися впівсили, вони відразу помітять. Давай просто уживемося, не ображаючись, якщо хтось програє. Ха! ...Якщо є два герої, то хіба не повинно було бути дві принцеси? Якби у мене була можливість, я б подав протест!

[Згода: Використовуючи протест Люка, я доповім старшому колезі! Я також вважаю, що це неправильно, коли двоє героїв повинні битися!]

“Пані практикантко, не треба. Хоча добре, що ви такі завзяті після другого випробування!”

 Варениковий король хотів отримати онука, в якому буде текти його кров і кров Героя. Але якби було дві принцеси, то й онуків було б двоє, що тільки посіяло б нові зерна для розбрату.

— Не ображайся.

 Я не хотів брати в цьому участь, але мій біологічний вік тепер становив десять років. Дрібні помилки можна було вирішити.

Рівень 906 → Рівень 905

 Для початку я використовував то один метод, то інший. У 9-му раунді я отримав нове навчання від Майстра Моллана, тож адреналін тепер бив крізь мене, як вулкан.

 І ось я підскочив до Люка.

— А?!

 Він злякався моєї швидкості без навичок. Однак за допомогою Ухилення (C) він автоматично ухилився і контратакував. Він вдарив мене дерев'яним мечем у плече. У цьому йому допомогла навичка "Меч" (B). Зараз у мене не було ніякої підтримки.

 Але хіба двадцять п'ять років досвіду у світі фентезі просто так зникнуть? Мене переміг Король драконів Ноебіус, але це тому, що він був занадто старий. Якщо ми приблизно одного віку, це легко.

Удар!

Бух!

 Але я вирішив обмінятися ударами. Це мій улюблений стиль бою, і я також не був упевнений, що зможу ухилитися через його влучність.

— Кяаа?!

 Я вдарив Люка в живіт дерев'яним мечем. Однак, завдяки Слизовій броні, яку він носив, він не сильно постраждав. Мій меч зламався. Однак, після удару тупим лезом дерев'яного меча, з мого плеча потекла кров. Моя рана була більшою, але через крик Люка здавалося, що його рана гірша.

— Боже мій…

 Думаю, я занадто довго економив очко досвіду. Я не міг битися в повну силу, тому що це було б тільки в тому випадку, якби я перетворив всі очки досвіду моїх 900 рівнів в бойову міць. Тоді не тільки Люк, але і весь королівський палац був би зруйнований. Мені потрібно було контролювати себе.

— Кан Хан Су! Ти атакуєш, не ухиляючись! Я не можу це так залишити!

 Люк викликав свій Чарівний меч. Він, звичайно, відрізнявся від дерев'яного меча з тупим лезом. Без захисту навіть герой з моїм досвідом не зміг би вижити. Отже…

Рівень 905 → Рівень 895

 Я теж буду трохи серйознішим. Зламаний дерев'яний меч впав на землю, а моя права рука наповнилася зеленою енергією.

 Навіть духи поділилися зі мною своєю силою. Земля, вогонь, вітер, вода, ефір. П'ять енергій об'єдналися і стали неймовірною силою.

— Привіт, Люк. Моя дружба буде трохи болючою.