Це легко, чи не так?

 Я не міг бачити прогрес в опановуванні Чорною скринькою, як іншими навичками, але було таке відчуття, що рівень А застиг на позначці 99,99%. До А-рангу вміння зростало цілком нормально, але було таке відчуття, що його блокує невидима стіна.

 І нарешті я зрозумів причину. Я думав, що "Чорна скринька" — це звичайне вміння, припускаючи, що Перший герой розвинув цю здатність. Це була помилка. Перший герой у минулому теж був "учнем" Фантазії. Він, як і я, використовував силу статусу і був обмежений своїм рівнем і навичками. 

 Тож він винайшов це вміння і втік.

 Звісно, мало бути "щось", що дозволяло ігнорувати чинні правила.

"Я дивився на все занадто легковажно”.

 Я почав нервувати, тому що легке не спрацювало, але Майстер Моллан показав мені правильний шлях. Моя душа і тіло заспокоїлися, мій розум очистився. Мої тривоги змило.

 І тоді в моїй голові почало формуватися рішення, яке я раніше не бачив. І ось результат.

[Тип: Навичка

Назва: ■ ■

Ранг: S

SS: ■■

S: Запис.

A: Заплутати ціль.

B: Знищити ціль.

C: відправити ціль у небуття.

D: Імунітет до хаосу.

E: Імунітет до знищення.

F: Імунітет до забуття.]

 Мені відкрився ефект S-рангу Чорної скриньки, який був закритий мозаїкою.

Запис. Судячи з попереднього порядку ефектів, я думав, що це буде щось пов'язане з "забуттям", але ефект виявився зовсім іншим. Я мав би відреагувати так: "Що означає цей «запис»?". Але я вже знав відповідь.

"Артефакт хаосу був створений цим вмінням, чи не так?"

 Техніка запечатування своєї сили в об'єкті була схожа на запис на магнітофонній стрічці. Це схоже на магічний квадрат, але його можна створювати необмежену кількість разів за допомогою купленого носія. Але ця сила інша.

 Єдина проблема полягала в тому, що при створенні кожного такого предмета ти втрачаєш свою силу. Для цього потрібно бути готовим до того, що ти станеш слабшим. Не буде перебільшенням сказати, що перша брошка, яку Герой подарував дружині, була частиною його самого.

 І висновок…

 Мені не потрібен цей ефект S-рангу. Я не хочу ні з ким ділитися своєю силою. 

 Хоча можна було б зробити подарунок батькам, але, на жаль, зустрітися з ними зараз неможливо.

“Пані практикантко. Тут немає служби доставки, чи не так?”

[Підтверджую: Звичайно, ні!]

 Я б створив тенісну ракетку, вклав в неї силу Чорної скриньки і відправив батькам. Завоювати весь світ з її допомогою буде складно, але першість на національному рівні цілком можлива.

 Коли я думав про це, мені спала на думку гарна ідея. Якщо цього разу я отримаю хороші оцінки і повернуся на Землю, то це добре, але мені потрібно мати запасний план на випадок, якщо я зазнаю невдачі. Я попрошу когось про допомогу.

[Питання: Кого?]

“Гарне запитання, Пані практикантко”.

 На Землі я зустрів Старого принца. Він зміг самостійно втекти зі світу фентезі. Коли Старий принц був побитий жінкою-големом і ослаб, я запитав його...

 І був здивований шляхом Старого принца.

[Інтерес: Що це?]

“Якщо пообіцяєте не розповідати викладачам, я вам скажу”.

[Присяга: Присягаюся, що збережу це в таємниці!]

“Гарне рішення, мій таємний друже! Земля і вимір Фантазії з'єднані Чорною скринькою”.

 Що це означає? Ймовірність того, що двоє людей з різних галактик безмежного всесвіту знову зустрінуться, наближається до нуля. Але що станеться, якщо зв'язати цих людей міцною ниткою, яка ніколи не порветься? З такою ниткою вони знайдуть один одного.

 Але це було легше сказати, ніж зробити. Якби людей з'єднати ниткою через величезний простір, то вона не протрималася б і секунди. Космос розширюється, а темна матерія взагалі не досліджена належним чином. Здавалося б, ніяка нитка не здатна на такий зв'язок.

...Але що, якби вона була? Чорна скринька проігнорувала усі ці правила. 

 Це нерозривна нитка.

[Захоплення: Неймовірно!]

 За допомогою трансцендентного вміння "Проникнення" Старий принц вирушив на полювання за "силою хаосу", розкиданою по всіх континентах Фантазії. А потім повернувся, йдучи по тій самій нитці. Я хочу використати його метод.

[Примітка: Але ж студент Кан Хан Су, хіба Старий принц не помер?]

“Ого! Пані практикантко, ви говорите такі жахливі речі! Старий принц вижив”.

 Він став моїми очками досвіду і житиме вічно. На Землі залишилася прекрасна русалонька, до якої Старий принц так добре ставився. Можливо, є й інші вцілілі. Якщо вони пов'язані з Чорною скринькою, то у Старого принца є ще одна можливість повернутися на Землю.

 У мене з'явилася надія. Спочатку відправити Старого принца на Землю, а потім відстежити його Чорну скриньку і повернути мене.

"Що ж... є над чим подумати, якщо я провалю 9-те проходження".

 Поки що для мене все йшло гладко. Якщо так триватиме й надалі, то проблем з випуском не повинно виникнути. Тоді не потрібно буде ризикувати, використовуючи такі неперевірені шляхи втечі.

“Все-таки я боягуз”.

[Соромно: Ви просто дуже обережний…]

 Так чи інакше, я пережив подальше зростання, яке не відображалося в моєму статусі: головним чином, еволюцію мого тіла. Найважливішим прикладом були Крила справедливого героя. Падаючи прямо в Тихий океан, коли ми зі Старим принцом знову зіткнулися в битві, я опинився в невигідному становищі.

 Мені потрібні були крила. Тоді я вирішив створити крила, і моє тіло відреагувало на них.

 Якщо я не хочу цього, моя нижня частина тіла не ворухнеться навіть від найніжнішого дотику найнеймовірнішої краси, але я не міг витримати дотику Майстра Моллана навіть на одну секунду. Це просто неможливо.

 Але це холоднокровна реальність.

Процес.

 Я перебудував своє тіло. З кожної кісточки виходив жахливий звук, але якщо таким чином я зможу стати сильнішим, то це ще нічого. Навіть без навичок світу фентезі я повинен без проблем подолати П'ять лих. Потрібно буде більше зразків сильних істот.

"Мені потрібна допомога Ноебіуса".

 Король драконів забуття Ноебіус. У мого дорогого друга міцна луска і смертельна отрута. Я не хотів би турбувати його в старості, але він був єдиною сильною істотою поблизу.

 У той час…

Моллан?

 Майстер Моллан почав розгойдуватися з боку в бік.

— Хм? Вчителю. Ви так раді, що ми скоро поїдемо?

Моллан, Моллан!

 Ніби підтверджуючи це, він продовжував розгойдуватися.

— Ха…

 Я був настільки засмучений, що важко зітхнув, але я міг зрозуміти його полегшення через дії Ланувель в останні дні.

*

 Ми провели шість днів у селі, де жив Майстер Моллан. Після цього я пішов тим же маршрутом, що і у 2-му проходженні.

— Куку...!

— Бу-бу!

 Ми попрямували до поселення, де жили орки, середній рівень яких був п’ятдесятим. Навіть якщо я щось проігнорую або пройду повз, це ніяк не вплине на мою репутацію, досягнення чи особистість, але там була лицарка з гвардії дружини Короля ельфів.

 Я не хотів заважати ельфійці, яка вирішила присвятити себе чуттєвим втіхам з орками, але під час 2-го проходження ми не могли розмовляти, тому я мало що знав про ситуацію. 

 Якщо я її врятую, то, можливо, відбудеться якась прихована подія? Мені стало цікаво, тож я вирішив втрутитися.

 Що це буде за подія? Якщо я закінчу цього разу, то нічого не дізнаюся. Я не думаю, що серед випускників на Землі знайдеться хтось, хто щось знає про цю подію. Тому що в цей час звичайні Герої ставали боксерською грушею для Алекса.

— Герою! Тут повно орків!

— Ми з ними розберемося!

— Я теж з тобою, Герою-дикун.

 Я не став їх відмовляти. Духи, які щодня переслідували моє тіло, могли б впоратися з ними у найкоротші терміни, але якби маріонетки мали такий низький рівень, вони б тільки сповільнили мене. Вони повинні бути на такому рівні, щоб могли захистити себе.

"Я думаю, що вони повинні мати принаймні 500-й рівень..."

 Якщо ви подорожуєте з героєм S-рангу, то ваш рівень має бути щонайменше таким.

— Ту-ту~

— Жу-жу~

 Трійця дуже швидко розібралася з орками в лісі. Носій з хорошим вмінням володіти списом і майже трьохсотим рівнем легко винищив орків 50-го рівня. 

 Ланувель спалювала їх магічним полум'ям, але дратувало те, як вона витрачала час посеред бою на те, щоб виглядати милою.

 Злодійка Е була найвидатнішою.

— Приходь на заклик Ельфхейму! Найсильніший Чарівний меч!

 Це був не Артефакт хаосу, а Чарівний меч, який передавався в її родині з покоління в покоління. Лезо меча було вкрите Темною енергією, а кинджал з її пояса — білосніжною Божественністю.

 У правій руці — Темна енергія. У лівій — Божественність. Оскільки у Злодійки Е не було Чорної скриньки, вона не могла змішувати ці дві сили, але завдяки расі "Хаос", вона могла використовувати їх окремо. Зазвичай доводилося вибирати щось одне.

 Я був щиро здивований.

— У тебе дивовижна здатність так безглуздо витрачати енергію!

 Ельфійка билася зі звичайними розвідниками-орками 50-го рівня, але вона вже докладала до цього стільки зусиль. Якби вона володіла навичкою Безкінечності, як я, це було б зрозуміло, але Злодійка Е була звичайною мешканкою цього світу, а не такою, як Хіпполія.

— Я впораюся з цим!

— О! Мені подобається твоя сила духу.

 Тоді тобі доведеться вбити близько п’ятсот тисяч орків. Я буду молитися, щоб у тебе вистачило сил.

[Яка ганьба: Кан Хан Су, хіба це не маршрут 2-го проходження?]

“Пані практикантко, будьте обережні. Це приблизно в сто разів більше, чи не так?”

 Я треную їх лише для того, щоб вони не загинули від отруйного дихання мого дорогого супутника, Короля драконів забуття Ноебіуса. Тому я приблизно прикинув…

 Їм трьом потрібно було зловити приблизно по п’ятсот тисяч орків.

— Ого! Герой вважає тебе простим носильником, але твоя майстерність володіння списом вражає!

— Ха-ха! Мені лестить. Адже ви, пані Ланувель, не тільки археологиня, але й видатна магиня. О! Звичайно, Ілліна також неймовірно володіє подвійними клинками.

— Досить промов. Ну... хоча ти теж досить сильний.

 Вони так роздулися з того, що мали справу зі звичайними розвідниками-орками. Мені було неприємно дивитися, як вони намагаються вихваляти один одного. Тож я вирішив їх трохи підбадьорити.

— Завтра ми будемо боротися з одним із П'яти лих, тож наполегливо працюйте над своїми навичками та рівнями.

— Що?

— Що? Перепрошую?

— Що ти сказав?

 Хіба десяти днів недостатньо, щоб убити древнього дракона? Процент успіху підтвердився на 2-му проходженні, і тепер моя ситуація була набагато кращою, оскільки кількість помічників збільшилася з двох до трьох. З ними я зможу здолати Короля демонів Педонара.

[Сором: Мало хто з компаньйонів може відповідати вашим критеріям, кадет Кан Хан Су.]

“Ого! Пані практикантко. Цей герой S-рангу покаже вам приклад”.

— Ідіть за мною. Я покажу, як швидко підвищити рівень.

 Прихопивши з собою маріонеток, ми підійшли до поселення орків. Тут жили орки-чоловіки та ельфійка, яка монополізувала їхню любов і увагу. Ми пройшли через непримітний дерев'яний паркан і проникли вглиб поселення.

— Ку-ку.

— ВуВу.

 Орки, що проходили повз, не могли нас знайти. Раса орків зі свинячим носом мала добре розвинений нюх. Тому вони сліпо вірили у нього. Так само, як солдат-вартовий вірив своїм очам і вухам, орки реагували тільки на ворогів, яких могли відчути по запаху.

 Я скористався цією слабкістю. Завдяки Духам вітру наш запах випаровувався вгору, оминаючи орків. Не потрібно було бруднитися їхньою кров'ю, як у 2-му проходженні. Завдяки цьому ми змогли дістатися до зрубу вождя, так і не потрапивши на очі.

— ХуХу...!

— Сьорб, сьорб!

 Усередині зрубу орк і ельфійка займалися злиттям своїх двох рас. На відміну від прохолодної вулиці, всередині було досить жарко.

[Раса: Орк

Рівень: 387

Професія: Вождь (Лідерство = Плем'я↑)

Навички: Боротьба B, Лідерство C, Рукопашний бій D, Опір D, Витривалість E ...

Стан: Збуджений]

 Наскільки я пам'ятаю, навички вождя орків не змінилися, як і у ельфійки, що лежала під його величезною тушею.

— Пане Герой! Треба її швидше рятувати... Хм!

— Ланувель, якщо ти зараз же не заткнешся, я обміняю тебе на цю ельфійку.

— …

 Ми спокійно покинули поселення орків. Я почав інструктаж.

— Причина, по якій я взяв вас з собою і завів всередину... не в розвідці. Замовкніть і слухайте уважно. Якщо ви хочете швидко підвищити рівень, вам потрібно бути вправними у полюванні. Я покажу приклад, як швидко закінчити полювання, не наражаючи ельфійку на небезпеку.

 Я викликав світловий меч у праву руку після того, як я люб'язно пояснив.

— Вам треба зробити горизонтальний замах. Потрібно розсікти повітря лише на рівні пояса орка. Не цільтеся в серце чи горло. Орк помре, якщо ви розрубаєте його навпіл~.

 Я вклав у це очки досвіду.

Рівень 2765 → Рівень 2665

 Спалахнуло яскраве зелене сяйво. Потім я зробив горизонтальний замах мечем на рівні пояса орка.

Рівень 2665 → Рівень 2813

 Дерев'яний паркан, оглядові вежі, казарми, орки. Все було гарно вирізано... все, крім ельфійки, що лежала у непристойній позі. І рівні, які я витратив на нього, повернулися миттєво.

— Пане Герой?

— Неймовірно!

— Як таке можливо...?

 Маріонетки реагували по-різному. З такими виразами обличчя з них вийшли б чудові коміки. Я розвіяв меч.

— Ну, як воно? Легко, чи не так?

 Відповіді не було. Все здавалося настільки простим і зрозумілим, що у них не виникало жодних запитань.