01
Сидячи на вкритій травою підлозі камери, Тан Лі обійняв коліна, відчуваючи себе особливо скривдженим.
Він був невинний. Коли він уперше пішов, його репутація була абсолютно бездоганною і він лише хотів зробити собі ім’я в Дзянху. Хто б міг подумати, що він зустріне знайомого шисьона зі своєї секти? Вони спілкувалися і залишалися разом кілька днів, поки його шисьон не поїхав на іншу місію.
Митник біля міських воріт глянув на його документи і здивовано на нього подивився:
— Ти справді сміливий.
Тан Лі дивився на нього невинно з широко розплющеними очима:
— Га?
Митник крикнув:
— Вартові! Заберіть його!
Перш ніж Тан Лі встиг відреагувати, його схопили вартові та забрали, ведучу по одному з кожного боку. Посеред хаосу він побачив на стінах міста плакат з ордером на арешт. Ця людина насправді була його шисьоном!
Тан Лі плакав:
— Почекайте хвилинку! Я невинний! Я випадково взяв…
Тоді його нокаутували.
02
Тан Лі пробув у камері цілий день. Окрім людей, які розносили йому їжу та воду, він більше нікого не бачив. Крім того, його тюремник був як німий, що б він не говорив, той не реагував.
У той момент, коли Тан Лі вже втратив надію, він раптом почув кроки. Він кинувся до ґрат і, визирнувши, побачив молодого тюремника, схожого на генерала, який йшов, оточений групою вартових.
Тан Лі поспішно потряс ґратами й крикнув:
— Генерале! Я невинний!
Ця людина була одягнена в червоне вбрання і срібні обладунки. Його погляд був спокійний, як мороз, але під темним місячним світлом у його очах сяяло світло. Коли чоловік кинув на нього погляд, серце Тан Лі затремтіло, і він здригнувся без причини.
Генерал обернувся, щоб поглянути на Тан Лі.
— Гм?
Тан Лі завмер, перш ніж покірно відповісти:
— Я невинний. Я випадково взяв чужі проїзні документи і мене заарештували.
Генерал залишився безвиразним.
— Невинний?
Тан Лі енергійно кивнув:
— Ага, ага!
Генерал деякий час дивився на нього, перш ніж показати усмішку, від якої у Тан Лі побігли мурашки.
— Ти хочеш сказати, що наш уряд непридатний і підриває правду? Зловживає своїм становищем заради особистої вигоди, діє проти закону та заарештовував не ту особу?
Тюремник, що стояв біля нього, швидко опустив голову й почав писати в своїй книжці.
Тан Лі енергійно похитав головою.
— Я цього не говорив. Я лише сказав, що ви заарештували не ту людину.
Обличчя генерала залишалося холодним.
— Ти цього не говорив. Але ти чітко на це натякав.
Тан Лі почувався скривдженим.
— Я справді не це мав на увазі!
Генерал примружився.
— Поширення брехні та наклеп на уряд. Твій термін буде збільшений.
Тан Лі завмер.
— …Що в біса?
Генерал холодно засміявся.
— «Що в біса»? Використання нецензурної лексики з метою образити вартового. Твій термін знову буде збільшений.
Тюремник з усмішкою продовжував все записувати.
Тан Лі вхопився за ґрати й сильно потряс. Він почав жалісно плакати і пояснював:
— Чому ти такий? Я ніколи тебе не ображав. Це просто мій спосіб говорити. Хіба ти зазвичай такого не говориш…?
Генерал підняв руку, торкнувся пальців Тан Лі, скручених навколо грат, і знову сказав:
— За неповагу до генерала твій термін щойно потроїли.
Тюремник продовжував писати, киваючи головою.
Тан Лі був приголомшений. Через деякий час він забрав руки і мовчки відійшов у куток.
Курва, з цим чоловіком щось не так!
03
Хоча Тан Лі більше не наважувався говорити, генерал, здавалося, не мав наміру відпускати його. Стоячи біля камери, схрестивши руки, він багатозначно торкнувся підборіддя.
Людина, що стояла поруч, підійшла ближче і нахилилася як лакей:
— Генерале Лі, ваш підлеглий вважає цього хулігана надзвичайно хитрим. Спочатку він заявив, що невинний, а потім почав ображати владу. Через деякий час навіть почав непристойно торкатися вас, генерале Лі. Він явно не виявляє докорів сумління. Ми обов'язково повинні бути напоготові.
Генерал кивнув.
— Твоя правда.
Що стосується небезпечного хулігана, Тан Лі, то він згорнувся калачиком у кутку, жахливо топчучи траву.
Інший вартовий додав:
— Я чув, що цей хуліган надзвичайно невловимий. Він здатний сховатися і проникнути в будь-яке місце. Немає такого зла, якого б він не вчинив. Цей підлеглий боїться, що він може спробувати втекти.
Генерал сплеснув руками.
— Вартові!
Тан Лі злякано підскочив, думаючи, що його ось-ось витягнуть і стратять.
Вираз обличчя генерала був надзвичайно суворим.
— Проведіть його до садиби Тянь Це. Я особисто займуся ним.
Тан Лі щойно видихнув, коли побачив яструбині очі генерала, і раптом у нього виникло погане передчуття.
— Чи можу я залишитися тут?
Генерал огризнувся:
— Безсоромник!
Тан Лі:
— Добре, добре. Я був безсоромним.
Генерал:
— За нехтування законом тобі буде призначено покарання…
Тан Лі:
— Зупиніться! Я послухаюся. Неважливо, чи хочеш ти здерти з мене шкіру, чи вбити!
Генерал холодно подивився на нього і раптом представився:
— Я Лі Сінь Ву.
Тан Лі розгубився:
— Ох, я Тан Лі.
Генерал холодно засміявся:
— Я не питав. Вартові, заберіть його.
Тан Лі обурено тупотів по траві.
Далі
Розділ 2 - До біса, собачий генерале
04 Таким чином, Тан Лі замкнули в ексклюзивній тюремній камері в резиденції Тянь Це. Його особисто охороняв Лі Сінь Ву, щоб запобігти втечі. Лі Сінь Ву штовхнув його в камеру. — Будь слухняним. Тан Лі сів на ліжко й притиснув коліна до грудей, заховавши руками обличчя. Він лише показав заплакане обличчя, сповнене образи. Лі Сінь Ву дивився на нього кілька секунд, перш ніж запитати: — Незадоволений? Тан Лі саркастично відповів: — Я не смію. Після довгого мовчання Тан Лі здалося, що він почув тихий сміх Лі Сінь Ву. Коли він знову підвів очі, чоловік уже зник. Тан Лі обережно прихилився до дверей і визирнув. Переконавшись, що Лі Сінь Ву справді пішов, він почав оглядати замок на дверях. Як вбивця, він прекрасно володів мистецтвом злому. Цей замок не повинен бути надто складним, і єдиною причиною, чому він все ще не намагався втекти, було те, що він вірив, що він невинний і, що після того він дасть пояснення, його відпустять. Але, на жаль, спостерігаючи за тим, наскільки нерозсудливим був Лі Сінь Ву, Тан Лі більше не мав жодних надій на звільнення. Він виплюнув з рота тонку бамбукову паличку. Тан Лі сховав її під час попереднього хаосу, на випадок, якщо вона зможе знадобитися. Трохи повозившись із ним, Тан Лі успішно відкрив замок. Він обережно сховав бамбукову паличку назад під язик і мовчки відчинив двері. За пам'яттю, він почав виходити. Але як тільки він завернув за ріг, почув кроки. Після цього появився чудовий бічний профіль Лі Сінь Ву. Тан Лі мало не скрикнув від переляку. Він миттєво блискавично зник зі свого місця, сховавшись у темряві. Він вважав, що Лі Сінь Ву, ймовірно, його не побачив. 05 Лі Сінь Ву повільно підійшов до нього, а Тан Лі затамував подих. Його спина була міцно притиснута до стіни. Цей коридор був досить широким, тому Лі Сінь Ву не міг би його побачити, тільки якщо у нього не виникне якась проблема, через яку йому доведеться піти прямо біля стіни. Через п'ять секунд… Лі Сінь Ву, який підходив все ближче до стіни, що ледь не торкався її, тихо проклинався Тан Лі. — Якщо ти кажеш, що ти хворий, я погоджуюся, ти справді, в біса, хворий! Неочікувано Лі Сінь Ву продовжив іти, поки не зупинився прямо перед Тан Лі. Тан Лі все ще сподівався, що він раптом розвернеться й піде в іншому напрямку, коли руки Лі Сінь Ву різко торкнулися його грудей. Тан Лі: — … Сьогодні він був одягнений у пошарпану форму з особливо великою діркою на грудях. За кілька секунд від пестощів Лі Сінь Ву його вуха почервоніли, а розум згас. Після того, як Лі Сінь Ву попестив його, він продовжив безтурботно масажувати груди Тан Лі, ніби він не усвідомлював, що насправді пестить іншу людину. Він безвиразно пробурмотів: — Що це? Тан Лі більше не міг терпіти, тому він показав своє почервоніле обличчя та відштовхнув Лі Сінь Ву по долоні: — Ти! Достатньо на торкався?! Вираз обличчя Лі Сінь Ву став холодним. — Чому ти вийшов? Тан Лі був розлючений. — Навіщо ти мене торкався?! Лі Сінь Ву холодно засміявся: — Я думав, що побачив привида. Як я міг знати, що це ти? Тан Лі зиркнув на нього. — Якщо ти справді думав, що я привид, ти б також посмів так його торкатися? Лі Сінь Ву небезпечно звузив очі. — Я можу не просто торкнутися. Тан Лі більше не спростовував його слова. Він боявся, що цей збоченець скаже щось ще страшніше. 06 У тьмяному місячному світлі Лі Сінь Ву подивився на Тан Лі. — Твоє обличчя червоне. Тан Лі потер обличчя. — Чи не тому, що ти торкнувся мене? Голос Лі Сінь Ву був рівним: — Ти не тільки втік з камери, а й навіть поводився аморально. Тан Лі розлютився. — Між нами двома, хто, на твою думку, аморальний? Лі Сінь Ву впевнено відповів: — Звичайно, це ти. Ти використовував свої груди, щоб торкнутися моїх рук. Розум Тан Лі був на межі зникнення. — Ви! Ти занадто порочний! Лі Сінь Ву кивнув. — Ага. Тан Лі майже хотів накласти на себе руки, вдарившись головою об стіну. — Я справді невинний! Як ти можеш свавільно звинуватити мене у злочині, не дозволяючи мені постати перед судом? Очі Лі Сінь Ву спалахнули: — Ти винний. Тан Лі: — Що? Вираз обличчя Лі Сінь Ву став суворим. — Твій комір такий широкий. Кожен, хто має очі, може сказати, що ти нехороша людина. Тан Лі відповів: — Це уніформа секти. Як ти можеш мене в цьому звинувачувати? Лі Сінь Ву подивився в очі Тан Лі. — Твої очі червоні, кожен може сказати, що ти нехороша людина. Тан Лі хотілося плакати. — Я народився таким… Лі Сінь Ву замовк на кілька секунд, перш ніж нарешті розсміятися. Однак він одразу ж набув свого холодного й відчуженого виразу. — Перекручування слів і пошук виправдань. Тан Лі: — … Ти нарешті втратив контроль, сволото? 07 Таким чином, Лі Сінь Ву затягнув його назад до тюремної камери вдруге за сьогодні. Тан Лі почувався безпорадним. — Просто скажи мені, як довго ти збираєшся тримати мене тут, щоб я знав, чого очікувати. Лі Сінь Ву торкнувся свого підборіддя. — Лише 10-15 днів. Тан Лі здивовано видихнув. — Нічого страшного. Чому ти не сказав цього на початку? Ти мене налякав… Однак перш ніж він встиг закінчити свої слова, Лі Сінь Ву перебив його: — Але за спробу втечі та аморальну поведінку ти будеш ув’язнений на 80 років. Тан Лі: — … Трясця! Трясця! Трясця! Лі Сінь Ву зберіг стоїчний вигляд, навіть коли повернувся, щоб піти. Але Тан Лі міг заприсягтися, що почув, як він стримує сміх. Тан Лі: — До біса, собачий генерале.
Читати
Відгуки
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!