— Гей, приєднуйся до групи «Йдіть до біса»!

 

*Багато самотніх користувачів мережі спонтанно створили на форумах групу «Йдіть до біса», маючи на увазі, що вони самотні й що вони ненавидять і виступають проти закоханих, а пар вважають ворогами. Це віртуальна невидима організація, або можна сказати, що її взагалі немає. Поки у вас немає хлопця чи дівчини, ви можете сказати, що ви є членом групи «Йдіть до біса».

 

— Га?

 

Не дивно, що Ов’ян Ерґов був здивований. Юнака, що стояв перед ним, звали Ситу Тєдань. Його не лише вважали найкрасивішим хлопцем університету, але й він посідав друге місце серед десяти найкращих гравців університетської команди. Він також був капітаном університетської футбольної команди. Така людина лише одним помахом пальця могла мати на вибір як чоловіків, так і жінок. Як він досі не покинув цю групу?

 

Ні, ні, ні, справа в тому, чому він раптом попросив мене приєднатися до групи «Йдіть до біса»? Ов’ян Ерґов був збентежений.

 

Симпатичний хлопець навпроти ляснув перед Ов’яном аркушем паперу.

 

— Ми справді шукаємо членів до групи «Йдіть до біса». Той, хто розлучить найбільше пар на день Святого Валентина, отримає розкішну семиденну подорож на Хайнань (примітка: одна людина).

 

Унизу стояла офіційна печатка студентської спілки. Хто був настільки ледачий, щоб придумати таку гру?

 

— Ну як тобі? Хочеш піти? – Ситу Тєдань з очікуванням подивився на Ов’яна Ерґова.

 

— Чому саме я?

 

Не тільки Ов’ян Ерґов не розумів цього, але навіть його сусід по кімнаті, Ван Дачуй, який сидів поруч, сказав, що він ніколи не очікував, що найкрасивіший хлопець номер один на факультеті комунікацій прийде на факультет мікроелектроніки набирати людей. Хоча курси цих двох факультетів багато в чому перетинаються, проте протеже професора, що сидить у першому ряду, і маленький соєвий соус*, що сидить в останньому ряду, взагалі не перетинались!

 

*Висловлення відсутності занепокоєння, зацікавленості та участі.

 

— Хіба ти не весь час в університеті возишся зі своїм фотоапаратом? Я буду розбивати пари, а ти фотографуватимеш мене для доказу. – Ситу Тєдань сказав по суті.

 

Серце Ов’яна Ерґова стислося. Він справді любив фотографувати й публікувати фото на Weibo. Іноді, коли йде дощ, він фотографує краплі на квітах у саду Янь. Але як Ситу Тєдань дізнався про це гобі? І, що важливіше, чи дізнався він, що той часто таємно фотографував його тренування через паркан із колючого дроту?

 

На мить Ов’ян Ерґов відчув ніяковість. Він інстинктивно хотів відмовити, але коли подумав, що Ситу Тєдань уперше заговорив із ним, то раптом відчув небажання так швидко закінчувати їхню розмову.

 

— Я… я… я…

 

— У тебе вже є плани на сьогодні?

 

Ов’ян Ерґов похитав головою.

 

— Ти покинув групу?

 

Ов’ян Ерґов продовжував хитати головою.

 

— Ти не хочеш йти зі мною?

 

Ов’ян Ерґов подумав деякий час і похитав головою!

 

— Гаразд, я повернусь і спочатку підготуюся. Зустріньмося внизу у твоєму гуртожитку?

 

Цього разу Ов’ян Ерґо повернув напрямок хитання головою на дев'яносто градусів.

 

Справа була щасливо вирішена!

 

Після того, як красивий хлопець із сусіднього факультету пішов, Ван Дачуй раптом схаменувся й сказав: 

 

— Ов’яне, якщо ви вдвох дійсно виграєте перше місце, то хто ж поїде в подорож на Хайнань?

 

— Звичайно, що поїде він, – відповів Ов’ян Ерґов. 

 

Він відчував, що те, що сталося сьогодні, було трохи неймовірним. Він міг провести час із людиною, в яку був таємно закоханий протягом тривалого часу. Це було благословення, яке не можна було здобути за кілька життів!

 

— Ти що, дурний? Очевидно, що ти повинен отримати від нього якусь плату за послуги! – Ван Дачуй бив себе в груди й тупав ногами.

 

Повечеряти з Ситу Тєданєм?

 

Це майже як побачення!

 

Як так, його серцебиття вже прискорилося майже в 16 разів!

 

Усі на факультеті мікроелектроніки знали, що Ов’ян Ерґов – людина, яка повільно нагрівається, але як тільки це стається, він уже не людина!

 

— Швидко повернімося! Ситу Тєдань чекає на мене внизу! – крикнув Ов’ян, хапаючи Ван Дачуя за руку й тікаючи.

 

Ван Дачуй сказав: 

 

— Наші хлопці з факультету мікроелектроніки розкидані в чотирьох гуртожитках на північ і на південь. Звідки він знає, в якому будинку живеш ти?

 

Ов’ян Ерґов зробив павзу: 

 

— Так! Звідки він знає... Неважливо, спочатку повернімося назад!

 

Ов’ян Ерґов затягнув Ван Дачуя назад до гуртожитку, повісив на шию фотоапарат, переодягнувся (так, це вийшло саме по собі, хто ж казав йому бути таким схвильованим), а потім повільно спустився вниз по сходах.

 

Через кілька хвилин перед будівлею гуртожитку Ов’яна Ерґова з'явився Ситу Тєдань на стильному велосипеді. Університецька трава* була справді університецькою травою. Після переодягання він виглядав ще сліпучіше. Ов’ян Ерґов не міг не заплющити очі.

 

*Найвродливіший хлопець.

 

— Га? Хочеш покататися на велосипеді?

 

— Чим ширший спектр діяльності, тим більше собак* знайдеться.

 

*Пар.

 

Слова Ситу Тєданя переконали Ов’яна Ерґова.

 

— Тоді я піду за велосипедом.

 

— Навіщо тобі по нього йти?

 

— …

 

Хіба ти не казав, що їзда на велосипеді надає ширший спектр можливостей?

 

Ситу Тєдань поплескав по задньому багажнику свого велосипеда й сказав: 

 

— Сідай! Два велосипеди будуть занадто помітними, тож я візьму тебе з собою.

 

Бачите, у красивих хлопців завжди є причина, щоб щось робити.

 

Ов’ян Ерґов завагався: 

 

— Я ще ніколи на такому не катався.

 

Ситу Тєдань сказав: 

 

— Не хвилюйся, я також ще нікого не катав!

 

Як я можу не хвилюватись?!

 

Нарешті, за неодноразовими наполяганнями Ситу Тєданя, Ов’ян Ерґов із великою обережністю виліз на задній багажник велосипеда, а через хвилину плавно впав із нього й подряпав шкіру на долонях.

 

— На щастя, я не впустив камеру.

 

Ов’ян Ерґов був дуже оптимістичним. Ситу Тєдань наполегливо працював над тим, щоб їхати на велосипеді разом із ним. Хоча він не від'їжджав далеко, він був дуже задоволений таким тісним контактом із Ситу Тєданєм. Він бачив, що той уперше взяв когось із собою, і був дуже щасливий, що йому пощастило бути тим самим «першим».

 

— Забудь про це, я припаркую велосипед тут і просто пройдімося! – Ситу Тєдань виглядав засмученим.

 

— Я в порядку. – Ов’ян Ерґов подивився на свої долоні, які були швидко вимиті та перев'язані, відчуваючи, що Ситу Тєдань занадто метушиться. — Я можу спробувати сісти перед тобою. Якщо я сяду попереду, то зможу триматися за кермо велосипеда.

 

Ситу Тєдань думав над цією пропозицією протягом п'яти секунд.

 

Ситу Тєдань: 

 

— Забудь, я не хочу, щоб тобі знову було боляче. Вибач, я думав, що зможу на ходу навчитися везти когось на велосипеді.

 

Ов’ян Ерґов поспішив залагодити ситуацію: 

 

— Усе гаразд, просто тренуйся більше.

 

Ситу Тєдань: 

 

— Я потренуюся з мішками з піском.

 

Ов’ян Ерґов: 

 

— Не турбуйся, просто знайди дівчину, з якою можна потренуватися. Дівчата й вагою легші і їх легше возити. 

 

Він раптом відчув трохи кислоти в роті.

 

Ситу Тєдань скривився: 

 

— Я повинен нагадати тобі, що як члени групи, ми повинні дотримуватися правил.

 

Ов’ян Ерґов: 

 

— ...

 

Вони деякий час йшли пліч-о-пліч, але у них не було часу розгледіти пару собак. Маленькі клітини Ов’яна Ерґова активізувалися. Він відчув, що прогулянка з Ситу Тєданєм кампусом у другій половині дня в день Святого Валентина була досить романтичною.

 

— Поглянь за напрямком на другу годину.

 

— Га?

 

Ов’ян Ерґов негайно подивився вперед.

 

Молода пара трималася за руки, і їхні долоні навіть погойдувалися туди-сюди. Їх відразу запідозрили у виявленні любові, і вони, безумовно, були їхньою мішенню.

 

— Я піду, не забудь сфотографувати.

 

Ситу Тєдань різким рухом став між двома фігурами-мішенями. У нього з’явився гіркий вираз на його обличчі, і він щось сказав дівчині. Дівчина раптом почервоніла, і навіть погляд її змінився. Ситу Тєдань знову обернувся й сказав кілька слів хлопцеві, чиє обличчя раптом позеленіло.

 

Хороший хлопець, Ситу Тєдань був справжньою кольоровою ручкою!

 

Ов’ян Ерґов швидко взяв фотоапарат і почав фотографувати. Це був перший раз, коли він мав можливість відкрито залишити зовнішність Ситу Тєданя на своїй SD-карті.

 

Обрізавши дівчину можна було зробити набір фотографій до дня Святого Валентина!

 

Ов’ян так сильно затиснув кнопку спуску затвора, що його руку майже звело судомою.

 

— Ну як? Сфотографував?

 

Побачивши, що молода пара розлучається, Ситу Тєдань приховав свої емоції, а коли повернувся, його очі були яскравішими, ніж раніше.

 

— Так, але це не дуже добре для нас, чи не так? – Ов’ян Ерґов обережно подивився на обличчя Ситу Тєданя.

 

— Усі в студентській спілці знають, що цей чоловік наступає на два човни. Так чи інакше, я сказав тій жінці, що відмовилася від нього, і поговорили востаннє, щоб розповісти їй про справжнє обличчя хлопця. Вона, певно, не захоче більше зі мною зв'язуватися, правда ж? – Ситу Тєдань був сповнений упевненості.

 

Ов’ян Ерґов подумав про це, він усе ж забув, що ця людина також була президентом студентської профспілки.

 

Ситу Тєдань: 

 

— Шукаємо наступну ціль?

 

Ов’ян Ерґов: 

 

— Так!

 

Сьогодні Ов’ян Ерґов став свідком дива. Поки Ситу Тєдань діяв, у світі напевно не було б жодної пари, яку не можна було б розлучити!

 

Розлучивши сьому пару, Ситу Тєдань щиро сказав йому: 

 

— Коли справа доходить до закоханості в університеті, завжди знайдуться ті, хто їхатиме на віслюках у пошуках коней*, ті, хто їстиме з миски і думатиме про горщик**, і ті, хто кохатимуть одне одного в рідних містах і школах, щоб залишити про себе добрі спогади. Хтось планує пожинати вже готові плоди, а хтось планує знайти когось, хто врятує двадцять років боротьби***. Як члени славної групи «Йдіть до біса», ми повинні очистити цих людей, які закохуються з нечистими помислами!

 

*Задовольнятися кимось, поки не знайдеш нову ціль, використовувати когось, якщо можеш, і замінити, коли знайдеш іншого.

 

**Бути жадібним. Людина, яка має партнера, але все ще має таємні наміри щодо інших людей навколо.

 

***Когось, хто врятує тебе від труднощів і негараздів у житті. В основному знайти когось сильного/зв'язкового/багатого XD.

 

Ов’ян Ерґов поспішно піднявся вздовж стовпа: 

 

— Тому ти не плануєш залишати групу?

 

Ситу Тєдань рішуче відповів: 

 

— Ні, я ненавиджу не серйозність. Якщо я захочу покинути групу, я знайду того, хто зможе провести зі мною решту життя!

 

Ов’ян Ерґов тихо ковтнув, відчуваючи, що неможливо, щоб це «все життя» випало на його долю.

 

Ов’ян Ерґов: 

 

— Куди далі?

 

Ситу Тієдан: 

 

— Поки лише сім пар, а день Святого Валентина триватиме ще до півночі!

 

Ов'ян Ерґов не міг не поставити 32 вподобайки за професіоналізм Ситу Тєданя!

 

Раптом Ситу Тєдань знизив голос і сказав: 

 

— Позаду нас, на п'яту годину, не озирайся! Ті дві дівчини слідують за нами вже п'ять хвилин.

 

— Ти навіть хочеш спробувати розлучити лілій*? – нерішуче запитав Ов’ян.

 

*Лесбійок.

 

— Вони не схожі на лілії. – Ситу Тєдань схопив Ов’яна Ерґова за руку: — Побігаймо трохи!

 

Ов’ян швидко обійняв фотоапарат. Його фізична сила була не дуже хорошою, і йому довелося захищати його однією рукою. Тож зрештою Ситу Тєдань фактично потягнув його за собою. Коли вони зупинилися на березі річки, він майже задихався.

 

Ов'ян Ерґов: 

 

— Яка... яка ситуація?

 

Ситу Тєдань краєм ока подивився йому за спину й спокійно сказав: 

 

— Ми від них утекли.

 

Ов’ян Ерґов: 

 

— Як думаєш, що вони хотіли? Чому вони нас переслідували?

 

Ситу Тєдань: 

 

— Вони, мабуть, конкуренти! Хотіли простежити за нами, щоб знайти цілі й ударити першими.

 

Ов’ян Ерґов: 

 

— ...

 

Невже у світі є такі ледачі люди?

 

Ситу Тєдань: 

 

— Спочатку підімо поїмо. У їдальні ми точно знайдемо нові цілі.

 

Ов’ян Ерґов кивнув: 

 

— Це має сенс.

 

Вони вдвох зайшли в їдальню, яка знаходилася поруч із корпусом, і сіли за столик. Коли принесли їжу, Ов’ян Ерґов продовжував просити Ситу Тєданя з'їсти ще.

 

Ов’ян Ерґов: 

 

— Я з'їв забагато шоколаду вранці, тож я ще не голодний. Ти можеш їсти стільки, скільки захочеш.

 

Ситу Тєдань проковтнув їжу й запитав: 

 

— Це був той шоколад, який ти виклав на Weibo? Хто тобі його дав?

 

Ов’ян Ерґов: 

 

— Це були весільні цукерки мого двоюрідного брата, які мені надіслала моя мама! За збігом обставин, посилка прибула на день Святого Валентина. Вони були такі смачні, що я з'їв цілих дві упаковки за один раз!

 

Ситу Тєдань злякався: 

 

— Ну, якщо ти не голодний зараз, то точно будеш голодний пізніше. Повечеряймо разом!

 

Ов'ян Ерґов: 

 

— Добре! Сьогодні ми повинні протриматися до 12 години! Побачимо пару, розділимо пару!

 

Ситу Тєдань: 

 

— Так! Побачимо пару, розділимо пару!

 

Ов'ян Ерґов: 

 

— Га? Ти стежиш за моїм Weibo? Як ти записаний?

 

Ситу Тєдань: 

 

— На дев'яту годину!

 

Ов'ян Ерґов: 

 

— Де? Де?

 

Ситу Тєдань: 

 

— Офіціант на дев'ятій годині мав би принести наш суп. Чорт забирай, він нас не помітив. Швидше клич його!

 

Ов'ян Ерґов занепокоївся: 

 

— Офіціанте, сюди, це столик для крабових паличок і кукурудзяного супу.

 

Вони на деякий час занурилися з головою в їжу. Хоча Ов’ян Ерґов сказав, що він не голодний, але побачивши, як Ситу Тєдань насолоджується їжею, він не втримався й з'їв кілька шматочків. Розрахувавшись, Ов’ян Ерґов згадав, що їм потрібно шукати пари. Однак Ситу Тєдань запропонував піти на прогулянку й заодно пошукати їх. На той момент було підраховано, що окрім тих, хто збирається винаймати кімнату, решта – це собаки, які блукатимуть навколо!

 

На бульварі Ов'ян Ерґов дивився на пари й відчував почуття переваги.

 

Чи аж так дивовижно виявляти любов?

 

Неважливо, наскільки ви зараз закохані, якщо людина поруч із ним зробить крок, ви втратите все й відчуєте вмираючу весну!

 

Ов'ян Ерґов довго слідкував за Ситу Тєданем, тож став трохи сміливішим. Коли він побачив, що знову з'явилася ціль, він нахилився до Ситу Тєданя й сказав: 

 

— Ти занадто багато разів використовував трюк, прикидаючись, що закоханий у дівчат. Думаю, тобі варто змінити свій стиль.

 

Обличчя Ситу Тєданя почервоніло: 

 

— І що мені потрібно змінити?

 

Ов’ян Ерґов: 

 

— Якщо ти підійдеш до того чоловіка й скажеш: «Чому ти мене покинув?», думаю, це також спрацює.

 

Ситу Тєдань: 

 

— Я що, схожий на ґея?

 

Ов'ян Ерґов прошепотів: 

 

— Я сподіваюся, що ти ґей.

 

Ситу Тєдань: 

 

— Що ти сказав?

 

Ов’ян Ерґов: 

 

— Вони йдуть. Ти підійдеш до них чи ні? Чи ти знаєш їх? Вони потребують очищення?

 

Ситу Тєдань: 

 

— Як я можу не знати віце-президента студентської спілки та його дружину? Вони почали зустрічатися ще в старших класах і зустрічаються вже шість років. Цього разу його дружина приїхала з іншого міста, щоб побачити його. Глянь, який він щасливий. Що ти щойно сказав? Ти хочеш, щоб я підійшов і прикинувся його колишнім хлопцем?

 

Ов’ян Ерґов хотів знайти діру в землі й залізти в неї: 

 

— Ні, ні, ні, я нічого не говорив. Якщо когось до чогось схиляєш, тобі потрібно за це нести відповідальність.

 

Ситу Тєдань замислився на кілька секунд: 

 

— Тоді ти відповідатимеш за мене?

 

Ов'ян Ерґов нічого не міг зрозуміти, і сказав: 

 

— Чому я повинен відповідати за тебе?

 

— Якби ти потайки мене не фотографував, я б не поцікавився тим, хто ти, і не почав би стежити за тобою у Weibo. Ти б мені не сподобався, і я б не розлютився до того, що написав повідомлення в групу «Йдіть до біса» тільки тому, що побачив, що ти отримав цукерки на день Святого Валентина. Тож, ти повинен понести за мене відповідальність, чи не так? 

 

Слова Тєданя здавалися серйозними.

 

— Ти... ти зізнаєшся мені? – Ов'ян Ерґов був настільки наляканий, що навіть не міг говорити. — Якщо я погоджуся, ти повинен будеш... піклуватися про мене до кінця мого життя!

 

Ситу Тєдань: 

 

— Добре, абсолютно без проблем!

 

Пізніше безсоромну поведінку Ситу Тєданя та Ов'яна Ерґова виклали на сайті університету. Ситу Тєданя шанобливо називали лідером групи «Йдіть до біса», а Ов’яна Ерґова – його заступником. Після цього кожного дня Святого Валентина група членів групи «Йдіть до біса» з метою очищення любові проводила активну діяльність в корпусі університету F.

 

Пізніше лідер і заступник лідера гордо покинули групу й перетворилися на пару собак.

 

[КІНЕЦЬ]