Том 1. Розділ 2

Величезний шум рознісся по всьому селі. Я глянув у бік голосу. За межами села було дві особи, які прагнули до села. Вони щось кричали, але я не міг збагнути що.  Трохи пізніше зі своїх будинків почали виходити жителі села з мечами та мотиками. Може, я був виявлений? Це те, про що я думав, але, здається, вони не йдуть у мій бік. Мешканці села зібралися та поспішили на схід. Я спокійно йшов за ними через ліс. Дивлячись на схід, я помітив хмару піску, що дме у наш напрямок. Усі мешканці попрямували саме туди. Злодій Lv7 Екіпірування: мідний меч, шкіряні чоботи. Злодій Lv11 Екіпірування: мідний меч, шкіряна броня, шкіряні чоботи. Злодій Lv4 Екіпірування: мідний меч. Незважаючи на те, що злодії були на відстані, де вони виглядали як зерно рису, інформація про них спливла у мене в голові. За допомогою оцінки поточна ситуація стала зрозумілою. Чи цей рейд злодіїв є запуском подій у грі? Якщо я зможу залишитися потайним, можливо, я зможу щось зробити. Рівні злодіїв досить високі. Я міг би впоратися з ними, якби їхні рівні були однозначними. Тому що я несу священний меч Дюрандаль. Жителі села не зможуть впоратися зі мною зі своїми мідними мечами. Жителі села зупинилися біля сараю на кордоні, в якому я спав. Здається, вони боротимуться зі злодіями. У центрі стояв чоловік середнього віку Lv25. Також там був голова села. Він був неймовірним Lv8. Злодії, які їм протистояли... Злодій Lv41 Екіпірування: залізний меч, бандана злодія, залізна броня, шкіряні чоботи Здається, він їхній лідер. Його рівень високий. Він був оснащений банданою злодія. Наступний за силою був лише Lv19. Третім – Lv11, який був раніше. В інших рівень був однозначний. Їхні рівні такі низькі, бо це вперше? Якщо я буду обережним з їхнім лідером, то я, можливо, навіть зможу вбити його. Коли злодії досягли села, вони почали нападати на мешканців села. Мешканці села відповіли своєю контратакою. Незабаром обидві сторони зіткнулися і було неможливо сказати хто злодій, а хто житель села.  Я не можу зрозуміти, що вони кричать. Вони боролися прямо перед місцем, де я ховався. Якщо я відійду в ліс, то зможу застати їх зненацька. Через їх низький рівень, ніхто не міг перемогти, це було змагання в майстерності меча. Середнього віку чоловік Lv25 воював з лідером Lv41. Але через розрив у рівнях лідер почав домінувати. Лідер кинув чоловіка середнього віку вниз.  Чоловік середніх років намагався посунути свою руку, але не встиг і був зарізаний. Що він робить? Схоже, він був поранений мечем злодія, через отвір у його броні. Я чув, що є тренування до носіння броні стародавніх бойових мистецтв. Чоловік середнього віку лежав на землі, лідер повернув його обличчя до нього. Тепер моя черга, правда? Якщо так, то я відчуваю, що зможу підібратися до лідера, будучи непоміченим. З моїм священним мечем Дюрандалем, одного удару має вистачити, щоб завдати значної шкоди. Моє серце б'ється. Я оголив Дюрандаль, який блищав у його піхви, і міцно схопив ручку обома руками. Дюрандаль важчий за дерев'яний меч, але не настільки, що я не можу його використовувати. Це легко для мене, хто практикує кендо. Якщо це початкова подія гри, то вони мають бути ворогами, яких я маю шанс перемогти з моїм Lv1. Тоді немає іншого вибору, окрім як йти. Я зробив ще одне глибоке зітхання. Я концентруюсь на звуках навколо мене. Я й досі не можу зрозуміти, про що вони розмовляють. Я вибіг із лісу. Я на повній швидкості біг до лідера Lv41. По дорозі злодій помітив мене і спробував зупинити. Я замахнувся Дюрандалем і вбив злодія Lv2 одним ударом. Чи був він насправді Lv2? Я знову підняв Дюрандаль і продовжив тікати.  Наприкінці я стрибнув і приземлився поряд із лідером. Я зосередився і замахнувся Дюрандалем униз. Я змахнув мечем на шию лідера і відправив голову у політ. Червона кров ринула, з того, що було горлом. Уфф. Що це за бризки? Це, безумовно, лайнова гра. Але я не маю часу на роздуми. Я почав боротися з іншими злодіями. Злодії, які оточували лідера, були лише однозначними (Lv1-Lv9) і помирали за один хід. Щоразу, коли я замахуюсь Дюрандалем, розбризкується більше крові і вороги скоротилися до кількох. Я шукав наступного за силою Lv19 злодія. Знищуючи шиї мальків праворуч і ліворуч, я перевіряв злодіїв. Lv19 трохи відокремився від групи і боровся з головою села. Деякі жителі збираються навколо голови, зміцнюючи захист. Хтось гукнув. Lv19 глянув сюди і щось кричав. Вони перестали битися і почали відступати. Вони почали тікати, бо їхній лідер був переможений. Тепер, коли їхні спини стали відкритими, настав мій шанс. Я почав їх переслідувати. Я зарізав трохи з-за спини. На моєму шляху був третій силою Lv11. Я заблокував меч, спрямований на мене, і контратакував ударом уліво, але він заблокував його. Тому що він має броню, я не можу вбити його за один удар. З швидким рішенням та рухом меча, я вдарив його передпліччя. Якщо це буде кендо, то я безперечно зможу це зробити. Я відрізав праве зап'ястя Lv11, і він упав на землю. Я ігнорував бризкаючу кров з його зап'ястя і прикінчив його. Так як у нього не було зап'ястя, він не зміг підняти меча. Я послав голову злодія Lv11 літати. Я вибіг із бризок крові. Злодії були в розпалі відступу. Злодій Lv19 був перший, хто почав тікати.  Я все більше вбивав, оскільки вони намагалися тікати.  Нарешті, Lv19 так само був зарізаний. Злодій Lv19 з його відкритою спиною був мені не суперником з моїм Дюрандалем. Інші вороги розбіглися. Зрештою, ніхто не міг уникнути мого гніву та долі стати моїм досвідом. "Фух" Після перемоги над кожним злодієм, я сів. Незважаючи на те, що це гра, моє дихання збилося. Я зробив глибокий вдих і відновив свій спокій. Звуки мого оточення раптово повернулися до мене. У полі було море крові та гора трупів. Необов'язково ж робити гру настільки реалістичною. Здається, для того, щоб трупи зникли потрібен час. Хіба на це бета-тестери не скаржилися? Можливо, тому що я не чув про будь-які ігри віртуальної реальності те, що я зараз роблю саме бета тестування? Тоді я збираюся подати скаргу. Коли я відновив свій подих, голова села підійшов до мене. Це мешканець з недовірливо низьким Lv 8. 「××××××××××」 "Я не розумію що ви говорите" "Пробачте мені, сер. Ви розмовляєте мовою Брахім?" 「××××××××××」 Саме це налаштування. 「Вірно」 Ох. Як і очікувалось, ви авантюрист. "Що ви маєте на увазі під "Як і очікувалося""? "Щось на зразок цього" Я просто киваю, погоджуючись. "Ви врятували це село від проблеми, велике спасибі" "Не варто подяк" Це була ігрова подія. Але я був надзвичайно зухвалим. Це клопітно, що він був настільки ввічливий. "У будь-якому випадку, будь ласка, дозвольте висловити мою подяку" Хіба? Тоді, чи можу я десь прилягти?  Я трохи втомився "Незважаючи на те, що це гра, рухаючись, я відчуваю, що втомився. Як і слід очікувати від віртуальної реальності. До того ж я не хочу стирчати тут, з трупами, більше.  Поспішайте та зникніть. "Тоді, будь ласка, заходьте до мого дому.  Мене звуть Сомара і я голова села "Сомара Людина 68 років. Голова села Lv8 Екіпірування: мідний меч, роба, сандалі, кільце голови села "Будь ласка. Мене звуть Мічіо. Я вважаю, що вони не мають прізвищ, що ж я думаю, Мічіо звучить чудово. Голова села почав йти, тож я встав і поспішив за ним. 「××××××××××」 「××××××××××」 Я не можу зрозуміти розмову між головою села та мешканцями. Що відбувається із цією грою? "Людей, які розмовляють мовою Брахім, так мало?" "У цьому селі  Брахім можу розмовляти тільки я, купець Бікка та господиня готелю" 「Весело~ Чи не так?」 "Незважаючи на такий юний вік Мічіо-сама, ви чудово розмовляєте Брахім" 「Хмм」 Що тут дивовижного? До речі, Брахім не японська?  Якщо це не японська, тоді це дивно. Тоді для мене не можна було б спілкуватися, але я все чудово розумію. Я взагалі не розумію віртуальної реальності. "Незважаючи на це, був ще один авантюрист, який міг розмовляти Брахім, але в бою він ..." Голова села понизив голос. Здається, це був чоловік середнього віку Lv25.  Чи є ще хтось із мешканців із класом авантюриста?  Але я не бачу нікого здібного. Що відбувається? Я глянув на себе. Мічіо Каґа Людина 17 років Житель Lv2, Злодій Lv2 Екіпірування: Дюрандаль, Сандалі, Кільце рішучості Здається, мій рівень піднявся з останнього бою. Чи маю я сказати, що це був жорстокий бій?  Чи я повинен засмучуватися, тому що незважаючи на жорстокий бій, мій рівень піднявся на один? Ми попрямували до будинку голови села. 「××××××××××」 「××××××××××」 "Гаряча ванна готова" 「Вибачте」 Голова села розмовляв із людиною, яка повела мене до хати. Будинок голови села був приватною двоповерховою будівлею. Не схоже, що рівень цивілізації дуже високий.  Скоріше середньовічний. Вони не мають пістолетів, лише луки. Там земляна підлога від сходів до входу. Я зайшов у невелику кімнату, я став поряд із людиною. "Будь ласка, відпочиньте деякий час у цій кімнаті" 「Дозвольте мені зробити це」 "Що ж, тоді" У цій кімнаті немає відмінностей, вона також має земляну підлогу і ще були дерев'яні дошки. Я ліг на дошку. 「Фух」 Я зітхнув. Зараз потрібно вийти із системи? ......Ем? Як мені вийти звідси? P.S. Якщо хочете допомогти у розвитку перекладацької роботи, можете зробити донат за реквізитами нижче Монобанк 5375411506298475 ПриватБанк 5457082274610455 Патреон patreon.com/Kellar126