У нефритовій скриньці лежала зелена пілюля, трохи завбільшки з драконяче око. Від пілюлі линув освіжальний аромат, що розливався по всій залі!
За правилами цього світу, щоб стати Дов Дже, потрібно вміти стискати Ці у вир. Але під час перших спроб багато хто зазнавав невдачі. Внаслідок невдачі культиватор опускався з 9-го ступеня на 8-й. Деякі невдахи пробували стиснути Ці десятки разів, перш ніж досягали успіху. На жаль, гаючи стільки часу на стиснення Ці, людина марно витрачала найкращий час для практики Ці і руйнувала майбутні перспективи.
Завдяки ж Пілюлі концентрації Ці людина на 9-му ступені мала 100-відсоткову гарантію успіху при спробі стиснути Ці!
Багато хто втрачав голову через цю пілюлю. Зрештою, до всіх, хто не прорвався на ранг Дов Дже, ставилися як до сміття.
Авжеж, Пілюля концентрації Ці була не природним явищем, а рукотворним, її виготовив алхімік. У цьому світі не існувало іншої більш шанованої та омріяної професії. А її назва говорила сама за себе – алхіміки були здатні створювати спеціальні пілюлі, які збільшували їхні сили. Кожен вільний алхімік був на вагу золота.
Причина, чому алхіміки займали таке високе становище, полягала в їхній рідкості та суворості вимог, щоб ними стати.
Перш за все, потрібно мати стихію вогню. Всередині стихії вогню людина повинна мати крихітну частку стихії дерева, яка буде каталізатором при очищенні пігулок.
У світі Дов Ці стихія, яку матиме людина, визначається її душею. Душа від народження має лише один єдиний атрибут і відторгає будь-який інший. А отже людина не може мати дві стихії водночас.
Звичайно, немає нічого неможливого. Серед мільйонів людей завжди знайдеться хтось зі схрещеною душею. А серед цих людей деякі мають потенціал стати алхіміками!
Однак, щоб стати алхіміком, недостатньо лише мати стихії вогню та дерева. Окрім цього, людина також повинна мати потужне духовне сприйняття або духовний зір.
Отже, для виготовлення пілюль є три найважливіші вимоги: матеріал, полум'я і духовне сприйняття.
Матеріал. Це повинні бути природні скарби. Зрештою, навіть найкращі алхіміки не в змозі створити божественну пілюлю зі сміття. Відповідно кращі пілюлі потребують кращих матеріалів.
Полум'я. Або вогонь, який потрібен для очищення пігулок. Звичайне полум'я не здатне очистити пілюлі. Вогонь, який використовується при очищенні, має бути полум'ям Дов Ці, до того ж саме з вогняною стихією. Звичайно, в природі існує безліч надзвичайно потужних різновидів полум'я. Саме тому сильні алхіміки використовують його замість власного полум'я Дов Ці. Таке видозмінене полум'я не лише підвищує шанси на успіх при виготовленні, але й збільшує ефективність пілюль!
Оскільки виготовлення пілюль процес непростий і займає тривалий час, кожен алхімік повинен мати великі обсяги Дов Ці, і бути, як мінімум, сильним Дов Дже вогняного типу.
Останньою вимогою є духовне сприйняття.
Під час очищення інтенсивність полум'я потрібно контролювати зі скрупульозною точністю. Якщо полум'я буде надто сильним, пілюля в печі згорить дотла, змарнувавши час і зусилля алхіміка. Саме тому контроль над інтенсивністю полум'я також одна з неодмінних умов для того, щоб стати алхіміком. Але для того, щоб контролювати полум'я, потрібно мати неймовірне духовне сприйняття; без духовного сприйняття, байдуже відповідаєш ти першим двом вимогам чи навіть перевершив очікування, було б безглуздо намагатися виготовити пілюлі.
За таких суворих умов, людей із відповідними здібностями було не так вже й багато і вони рідко зустрічалися. Відповідно чарівні пілюлі, які вони виготовляли, також були нечисленні і рідкісні. Оскільки рідкісні речі зазвичай дорогі, а пілюлі однозначно можна вважати рідкісними, всі алхіміки займають, до неподобства, почесне становище.
***
У головній залі, разом із захопленими старійшинами, молоде покоління теж дивилося на нефритову скриньку в руках Ґе Є.
Сяо Мей, яка сиділа поруч із батьком, облизала червоні губи маленьким язичком і дивилася на скриньку, не кліпаючи...
—Хе-хе, її виготовив власноруч шановний старійшина Ґу Хе. Гадаю, усі присутні чули це ім'я, чи не так? – побачивши збентежений вигляд трьох старійшин, зверхньо запитав Ґе Є.
—Цю пілюлю створив Король пілюль Ґу Хе? – почувши слова Ґе Є, троє старійшин зніяковіли.
Король пілюль Ґу Хе – надзвичайно відомий в імперії Дзя Ма алхімік. Його алхімія загадкова і непередбачувана, а безліч різних сил та альянсів намагатися підлеститися до нього.
До того ж, окрім того, що Ґу Хе мав надзвичайний талант в алхімії, його власна сила була на рівні Дов Ван, і він входив до десятки кращих в імперії Дзя Ма.
Пілюля концентрації Ці, зроблена його руками була значно цінніша за решту подібних.
Троє старійшин задоволено усміхалися, поглядаючи на Пілюлю концентрації Ці. Ця пілюля для клану Сяо означала, що в їхніх рядах з’явиться ще один молодий Дов Дже.
Поки троє старійшин думали, як отримати пілюлю для власних онуків, пролунав сповнений люті молодий голос.
—Пане Ґе Є, було б краще, якби ви залишили пілюлю собі. Ми можемо і не задовольнити ваше прохання!
У головній залі запала тиша. Всі погляди були спрямовані на Сяо Яня, який сидів у кутку.
—Сяо Янь, хто дав тобі право говорити?! Замовкни! – загорлав один зі старійшин з похмурим обличчям.
—Сяо Янь, заспокойся. Я розумію, що ти не в захваті від цього, але ми самі все владнаємо! – сказав Сяо Яню інший старійшина.
—Старійшини, а якби скасовували заручини ваших синів чи онуків, ви б говорили так само? – Сяо Янь повільно підвівся. Краєчок рота вигнувся в насмішці. Оскільки було очевидно, що ці троє ставилися до нього зі зневагою, то чому він повинен бути шанобливим до них?
—Да як ти... – почувши слова Сяо Яня, трійця не знайшла, чим заперечити. Третій старійшина навіть в гніві почав матеріалізувати Дов Ці.
—Троє старійшин, братик Сяо Янь не помилився. Саме він тут жертва, тому ви не повинні вирішувати за нього, – пролунав чистий дівочий голос.
У ту ж мить гонор трьох старійшин зник. Обмінявшись стурбованими поглядами, вони кивнули одне одному і сіли на місця.
Поглянувши на трьох старійшин, Сяо Яо повернув голову назад і пильно подивився на усміхнену Сяо Сюнь Ер. Хто ж ти така, що змусила трьох старійшин побоюватися тебе?
Притлумивши хвилювання, Сяо Янь швидко підійшов і шанобливо вклонився своєму батькові, Сяо Джаню. Після цього він повернувся до Налань Яньрань. Повільно вдихнувши повітря, він запитав:
—Пані Налань, у мене є питання. Чи узгоджений ваш сьогоднішній візит, щоб розірвати шлюб, із дідусем Наланем?
Раніше, коли Сяо Янь виходив зі свого кутка, Налань Яньрань вже відчувала себе незручно. Почувши його запитання, вона насупила брови. Спочатку вона думала, що цей хлопець досить милий, але насправді він надзвичайно безсоромний. Невже він не бачить різниці між ними?
Критикуючи Сяо Яня в думках, Налань Яньрань ніколи не думала про те, що розірвання заручин поставить Сяо Яня і його батька в незручну та прикру ситуацію.
Піднявшись і подивившись на свого майбутнього чоловіка, Налань Яньрань відповіла:
—Дідусь не дав згоди. Але! Це моя власна проблема, і він тут ні до чого.
—Оскільки дідусь нічого не сказав, то я сподіваюся, що ви пробачите моєму батькові за те, що він не прийме вашого прохання. Цей шлюб був укладений двома нашими дідусями, і оскільки жоден з них не висловив бажання скасувати шлюб, то угода залишиться в силі. Інакше може здатися, що люди, які намагаються скасувати його, не поважають предків! Я певен, в моєму клані немає тих, хто зробив би такий ганебний вчинок, – Сяо Янь нахилив голову і подивився прямо на трьох старійшин.
Підкресливши безчесність ситуації, Сяо Янь змусив старійшин замовкнути. У суворому клані такого крамольного вчинку, як неповага до предків, було цілком достатньо, щоб втратити місце старійшини клану.
—Ах ти ж... – почувши слова Сяо Яня, Налань Яньрань не знайшла, що відповісти на його претензії. Її обличчя зблідло і вона затупала ногою, як розбещене дівчисько. З відразою дивлячись на молодого чоловіка, вона роздратовано промовила:
—За яких умов ти погодишся розірвати угоду? Хіба наданого відшкодування недостатньо? Гаразд, я можу попросити свого вчителя дати тобі ще три Пілюлі концентрації Ці. Крім того, якщо хочеш, я можу допомогти тобі приєднатися до Секти Імлистих хмар і навчити складних технік культивації Дов Ці. Цього буде достатньо?
Почувши привабливі умови від Налань Яньрань, дихання трьох старійшин стало важким. Присутні у залі однолітки Сяо Яня ковтали слину. Стати членом Секти Імлистих хмар? Боже, та це ж мрія усього життя безлічі людей...
Перелічивши умови, Налань Яньрань підняла білосніжне підборіддя, наче принцеса, що зверталася до слуги. Вона чекала на відповідь Сяо Яня і знала, що цих умов достатньо, щоб звести з розуму будь-якого юнака...
Лігво з полицею книг - HugoLocus Bookshelf ✙ Тут книги починають говорити
Далі
Том 1. Розділ 7 - Розлучення!
Всупереч очікуванням Налань Яньрань, після того, як вона оголосила привабливі умови, юнак перед нею затремтів. Він повільно підняв голову, його ніжне і молоде обличчя було перекошено від емоцій, які вирували всередині. Попри всю ту незліченну кількість знущань за останні три роки, навіть у Сяо Яня була межа. Слова Налань Яньрань розтоптали останню крихту гідності, прихованої глибоко в серці. —Що ти... – побачивши розлючене обличчя юнака, Яньрань відсахнулася. Юнак, що стояв поруч із нею, скориставшись нагодою, витягнув свій меч і холодно подивився на Сяо Яня. —Як же я хочу... тебе вбити! – зуби заскреготіли, а слова сочилися жагою вбивства! Руки стиснулися в кулаки, а в чорних зіницях палало люте полум'я. —Сину, тримай себе в руках! – Сяо Джань був шокований реакцією Сяо Яня і поквапився його заспокоїти. Нинішньому клану Сяо було не тягатися з Сектою Імлистих хмар. Хоча його кулаки стиснулися ще сильніше, Сяо Янь опустив голову. Проте майже миттєво підняв знову, але сповнене злобою обличчя зникло і залишилися лише спокій та байдужість... За останні 3 роки Сяо Янь пережив незліченну кількість принижень та насмішок. Тож не дивно, що він став більш зрілим. Можливо, його найбільшим здобутком стало якраз те, що він навчився тримати емоції під контролем. Дивлячись на зовсім іншого юнака, Ґе Є і Налань Яньрань раптом відчули холодок. «Краще б цей хлопець залишався нікчемою, бо якщо набере сили, то стане загрозою, з якою доведеться рахуватися...» – подумав Ґе Є. —Сяо Янь! Хоч я і не розумію, чим розлютила тебе, але... ти все одно повинен розірвати угоду! – повільно випустивши повітря, Налань Яньрань переборола свій страх і впевнено продовжила: —Пам'ятай, візит до клану Сяо схвалений моїм учителем, лідером Секти Імлистих хмар! – Налань Яньрань трохи надула губки: —Мій сьогоднішній візит лише частково вимушений. Ти ж не вчора народився, реальність жорстока і досить часто несправедлива. І нехай це не має для тебе великого значення, але хіба ти не розумієш різниці між нами, ми... ми один одному не пара... Почувши категоричні твердження дівчини, Сяо Янь скривився в усмішці: —Пані Налань... Ти повинна розуміти, що в цих краях жінка, яка відмовляється від шлюбу, ганьбить перед усіма протилежну сторону. Хе-хе, я не дуже цим переймаюся, але ж окрім мене це також вплине і на батька! Він голова клану, якщо ми задовільнимо твоє прохання, то як він зможе керувати кланом Сяо? Як клан Сяо зможе утриматися в місті Ву Тань? Дивлячись на розлюченого юнака, Налань Яньрань насупила брови. Вона перевела погляд на Сяо Джаня в кінці зали; він виглядав так, ніби щойно сильно постарів. Побачивши це, вона трохи пошкодувала про свій вчинок і закусила губу. Після миттєвих роздумів її очі зблиснули і вона прошепотіла: —Це було трохи нерозважливо з мого боку. Тому я тимчасово відкликаю своє прохання. Але ти мусиш мені дещо пообіцяти! —Що саме? —Я можу відкласти своє прохання на три роки. Через три роки ти сам прийдеш до Секти Імлистих хмар і кинеш мені виклик. Якщо я переможу, я розірву стосунки у всіх на очах. Оскільки ти вже пройдеш церемонію повноліття, тож навіть якщо програєш, це не вплине на твого батька чи клан Сяо. Ти згоден? «Хех, якщо програю, це, звісно, не вплине на репутацію батька, але я все життя буду нести сором за поразку. Ця жінка... занадто жорстока!» Сяо Янь відчував себе безпорадним, він був розлючений, але не міг виплеснути злість. —Пані Налань, не думаю, що ви не чули про стан мого сина. Як він кине вам виклик? Чи це така забава, знущатися з мого сина? – Сяо Джань вдарив по столу і сердито підвівся. —Дядечко Сяо, коли розривають шлюб, хтось повинен взяти на себе відповідальність. Якби не ви, я б покінчила із цим вже сьогодні! Згодом я оголошу про це на широкий загал! – після того, як їй кілька разів завадили, Налань Яньрань також розлютилася і холодно крикнула Сяо Яню: —Якщо ти так дбаєш про честь батька, то прийми виклик! Через три роки або зараз, що обираєш? —Налань Яньрань, не треба корчити з себе велику та могутню. Ти хочеш розірвати заручини тільки тому, що не вважаєш, що теперішній Сяо Янь, майже каліка, гідний тебе, такої геніальної та обдарованої. Пробач, що кажу прямо. Але окрім власної краси, тобі немає чим мене зацікавити! Так, я визнаю, що Секта Імлистих хмар дуже сильна. Але я ще молодий! У мене багато часу. Коли мені було дванадцять, я вже був Дов Дже, а ти, Налань Яньрань у свої дванадцять на якому була ступені Дов Джи? Ти маєш рацію, можливо, зараз я каліка, але якщо я творив дива три роки тому, чому ти думаєш, що я не зможу повторити такі дива в майбутньому? Чому вважаєш, що я не здатен повернути хист? – вибухнув Сяо Янь у відповідь. Його обличчя стало серйозним, а слова шокували всіх присутніх. Хто б міг подумати, що тихий юнак має такий гострий язик! Губи Налань скривилися. Хоча вона була вкрай розлючена на Сяо Яня, вона не знайшла чим заперечити. Слова Сяо Яня були правдою; навіть якщо зараз він був калікою, у свої дванадцять років він дійсно був на ранзі Дов Дже. Але Налань Яньрань натомість була лише на восьмому ступені Дов Джи... —Пані Налань, тільки з поваги до твого дідуся, я дам тобі пораду. Ріка тече то на захід, то на схід, бо ніщо не вічно. Тож не смій знущатися наді мною лише тому, що зараз я жебрак! – жорсткі слова Сяо Яня змусили Налань заціпеніти. —Так! Який чудовий вислів, «не смій знущатися наді мною лише тому, що зараз я жебрак»! Мій син не може бути звичайним! – в кінці зали очі Сяо Джаня палали вогнем, його важкі долоні грюкнули по столу, від чого чай розлетівся навсібіч. Зціпивши зуби і дивлячись на насмішкуватого юнака перед собою, Яньрань так розлютилася, що у неї почала паморочитися голова. Вона була розпещеною від народження і ніколи не зазнавала принижень від ровесників. У неї навіть тембр голосу змінився: —Як ти смієш мене принижувати? Навіть якщо твій талант раніше був неперевершений, то тепер... ти каліка! Гаразд, я, Налань Яньрань, з нетерпінням чекатиму, коли ти перевершиш мене. Я більше не буду згадувати про сьогоднішній візит, але через три роки я чекатиму на тебе в Секті Імлистих хмар. Якщо вистачить сміливості, приходь та доведи, що я помилялася! І якщо переможеш мене... тоді я, Налань Яньрань, буду твоєю наложницею до кінця життя! Авжеж, якщо через три роки ти все ще будеш калікою, просто підготуй усе необхідне, щоб скасувати наш шлюб! Дивлячись на попелясте обличчя дівчини, Сяо Янь посміхнувся: —Для цього мені не потрібні три роки! Я не захочу тебе, навіть якщо ти благатимеш мене! – після цього Сяо Янь проігнорував застигле обличчя Яньрань, розвернувся і швидко підійшовши до столу, взяв аркуш і почав писати! Чорнило повільно лягало на папір, доки, нарешті, його рука не перестала рухатися. Потім правою рукою Сяо Янь потягнувся до кинджала, що лежав поруч, обхопив гостре лезо лівою рукою і різко витягнув його. Його закривавлена рука притиснулася до білого паперу, залишивши яскравий червоний слід. Легко піднявши аркуш, Сяо Янь переможно засміявся. Проходячи повз Яньрань, він жбурнув його на стіл. —Не смій думати, що я високої думки про тебе через твій талант. За цим я не тільки скасовую заручини, я розриваю усі стосунки між нашими кланами! Відтепер ти, Налань Яньрань, не маєш жодних відносин до клану Сяо! —Ти... насмілився розірвати наші заручини? – дивлячись на закривавлений папірець на столі, Налань Яньрань не могла повірити власним очам. З її красою, талантом і походженням її проганяє каліка з дрібного клану? Такий раптовий поворот подій змусив її подумати, що вона марить! Холодно дивлячись на ошелешений вираз обличчя Налань Яньрань, Сяо Янь розвернувся і став на коліна перед Сяо Джанем. Він важко вклонився, прикусивши губу, але нічого не сказав... Хоча насправді саме Сяо Янь розірвав стосунки з Налань Яньрань, коли події набудуть розголосу, інші можуть подумати, що це неправда. Більшість вважатиме, що це Налань Яньрань скористалась своїм положенням і змусила клан Сяо розірвати шлюб. Зрештою, каліка з клану Сяо не рівня вродливій та талановитій дівчині з шанованої родини. Ніхто б і не подумав, що Сяо Яню вистачило сміливості розлучитися з майбутнім лідером Секти Імлистих хмар. Через це Сяо Джаню, як батьку Сяо Яня, ймовірно, доведеться стерпіти численні насмішки. Дивлячись на Сяо Яня, який стояв на колінах, і розуміючи почуття провини, яке відчував його син, Сяо Джань безпорадно посміхнувся: —Я вірю, що мій син не залишиться калікою назавжди. Усі балачки вщухнуть, коли в майбутньому з'являться незаперечні докази! —Батьку, через три роки я піду до Секти Імлистих хмар і спокутую сьогоднішню ганьбу! – з трохи вологими очима Сяо Янь зробив ще один важкий уклін і підвівся. Не вагаючись, він попрямував до дверей головної зали. Коли він проходив повз Налань Яньрань, Сяо Янь на мить зупинився і виплюнув холодні слова: —Через три роки я знайду тебе! Тінь юнака під променями сонця простягалася надзвичайно далеко, і він здавався дуже самотнім. Маленький ротик Налань Яньрань відкрився, але вона так і не проронила жодного звуку. Сяо Янь поступово віддалявся, а вона продовжувала дивитися йому в спину, а папери в руці ставали все важче і важче... —Гм-м, оскільки ваша мета досягнута, ви можете йти, я вас не затримую, – хоча обличчя Сяо Джаня лишалося незворушним, руки всередині рукава стиснулися в кулаки так сильно, що аж пальці побіліли. —Дядечко Сяо, я перепрошую за сьогоднішнє. Якщо у вас буде час в майбутньому, обов'язково завітайте до клану Налань! – дівчина злегка вклонившись незворушному Сяо Джаню. Вона і не планувала затримуватись, тож швидко встала і пішла до дверей головної зали. Ґе Є та вродливий юнак попрямували за нею. —І заберіть Пілюлю концентрації Ці! – змахнувши рукою, Сяо Джань кинув їм вслід нефритову скриньку, що стояла на столі. Ґе Є швидко зловив скриньку і гірко посміхнувся, повернувши її назад у каблучку. —Пані Налань, сподіваюся, ви не пошкодуєте про свій сьогоднішній вчинок. І не думайте, що, маючи за спиною Секту Імлистих хмар, ви можете робити все, що завгодно. Є багато людей, сильніших за Юнь Юнь... – пролунав холодний дівочий голос, коли Налань Яньрань майже вийшла за двері. Усі троє зупинилися, і поглянули в бік, звідки лунав голос. Вони побачили дівчину в фіолетовому одязі, яка повільно гортала книгу. Сонячне світло пробивалося крізь вікно поруч з нею і огортало її фігуру. Здалеку вона була схожа на щойно розквітлий фіолетовий лотос, чистий і граціозний, який ніби зійшов з небес. Немов відчувши на собі погляди, дівчина підняла голову, і з її прекрасних очей, визирнула тонка лінія золотистого полум'я. Помітивши цівку золотистого полум'я в очах дівчини, Ґе Є одразу ж закляк, а на старому обличчі з'явився вираз страху. Його зморщені руки миттєво підхопили розгублених Налань Яньрань і юнака, і він вибіг з головної зали, ніби побоюючись за своє життя. За винятком кількох людей, ніхто не зрозумів дивної реакції Ґе Є і їм залишалося лише розгублено дивитися вслід. Лігво з полицею книг - HugoLocus Bookshelf ✙ Тут книги починають говорити
Читати
Відгуки
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!