Варто зауважити, здатність Аукціонного дому Мітір поширювати інформацію виявилася напрочуд ефективною. Не минуло й доби відтоді, як Сяо Янь передав Аукціонному дому Еліксири основи, а майже кожен впливовий клан у Ву Таню вже почув новину, що викликала неабиякий переполох.
Єдине, що відрізняло цей аукціон від попереднього, – головний лот. На попередньому аукціоні була виставлена техніка Дов високого рівня класу Сюань. Техніки такого класу завжди коштували шалених грошей. Тільки великі держави, або достатньо могутні клани мали можливість зробити ставку, решті залишалося лише спостерігати.
Натомість Еліксир основи для більшості був більш реалістичною метою. Щоб допомогти своїм дітям якнайшвидше стати Дов Дже, багато старійшин різних кланів були готові витратити чималі кошти на таку корисну річ.
Чутки про Еліксири основи поширилися настільки, що гуло не тільки усе місто, а й навіть дійшли до глибоко усамітненого Сяо Яня. Побачивши, який переполох спричинили сім пляшечок не надто якісного Еліксиру основи, Сяо Янь, певною мірою шокований, був вдячний долі, що пілюлі мали аж настільки велике значення у цьому світі.
Наступного дня клан Сяо отримав офіційне запрошення від Аукціонного дому Мітір. Швидше за все тому, що саме Сяо Джань купив перший Еліксир основи. Кілька старійшин клану були достатньо зацікавлені в їхній появі, особливо ті, у кого були діти, які все ще не досягли рівня Дов Дже.
Спочатку Сяо Янь планував вислизнути після обіду, але не судилося. Його зупинив посланець від Сяо Джаня, тож він не мав іншого вибору, окрім як піти за ним до входу в клан.
Біля входу Сяо Янь побачив не лише Сяо Джаня, але й кількох старійшин. Усі чомусь були дуже схвильовані.
Повернувши голову, усміхнений Сяо Джань помітив Сяо Яня, і помахав рукою, закликавши підійти ближче.
Побачивши, що батько кличе його, хлопець лише тихо зітхнув. Коли підійшов, помітив дві фігури поруч із Сяо Джанем, і брови одразу ж насупилися.
—Ну нарешті дочекалися, вовтузишся, як баба... – покепкувала з похмурого Сяо Яня Сяо Ю. Її змусили чекати цілий день, тому вона була трохи не в гуморі.
—Тобі жити набридло, корова довгонога? – Сяо Янь навіть не збирався стримуватися; Сяо Ю ледь не луснула від злості та заскреготіла зубами.
—Хі-хі-хі!!! – з натовпу пролунав, як срібний дзвіночок, заливистий сміх молодої дівчини.
Роззирнувшись, Сяо Янь помітив Сюнь Ер, що стояла посеред натовпу. Знизавши плечима, він посміхнувся їй у відповідь:
—Ти теж йдеш до Аукціонного дому?
—Постійно залишатися на території клану досить нудно. От і вирішила, чому б не прогулятися?.. – Сюнь Ер протиснулася крізь натовп до Сяо Яня; її чарівний сміх і досі відлунював у повітрі.
—Не думаю, що тобі є сенс йти... Я чув, цього разу виставлять усього лише кілька Еліксирів основи. Тож навряд знайдеться щось, корисне для тебе, – відповів Сяо Янь із задоволеною посмішкою.
—Ха, ото чия б корова мукала! Якби не Еліксир основи, ти б нізащо не зрівнявся зі мною – гірко промовив Сяо Нін. Він лише нещодавно встав з ліжка, тому все ще погано тримався на ногах. Але попри те, що лише тільки-но оговтався від бійки з Сяо Янем, дивлячись на двох усміхнених людей, які стояли так близько один від одного, йому знову кров ударила в голову. Він ніби забув урок, який отримав від Сяо Яня під час випробування.
—Тобі й досі не йметься? – поглянув на нього Сяо Янь з досить дивним виразом обличчя, було не зрозуміло посміхається він чи ні.
—Ах ти... – спалахнув від гніву Сяо Нін, але повільно його кулаки розслабилися і він заспокоївся. З усмішкою він продовжив:
—Не поспішай радіти, хоча тобі і вдалося поранити мене минулого разу, я маю подякувати тобі за цей досвід. Якби не цей період зцілення, я б навіть не зміг наблизитися до 9-го ступеня Дов Джи. Максимум за тиждень я прорвуся на 9 ступінь! От і побачимо, кому там не йметься і хто стане переможцем!
Почувши Сяо Ніна, дехто з присутніх старших членів клану здивувалися його словам, а перший старійшина не зміг приховати гордості. Онук ніколи не переставав його дивувати.
Коли Сяо Джань побачив задоволеного першого старійшину, на обличчі з’явилася кисла міна. Він вже збирався махнути рукою, щоб усі приготуватися до виходу, але зупинився, побачивши усміхнений вираз обличчя Сяо Яня. Приголомшений, Сяо Джань втратив дар мови, почувши наступні слова сина.
Стоячи перед Сяо Ніном, на обличчі якого все ще була звична зарозуміла посмішка, Сяо Янь трохи помовчав і позіхнув. Потім похитав головою і заговорив байдужим тоном:
—Кхм... не хотілося б тебе засмучувати, але кілька днів тому я випадково... прорвався на 9-й ступінь Дов Джи. Боюся, ти все ще відстаєш від мене на крок.
Почувши відповідь Сяо Яня, члени клану, які стояли неподалік, проковтнули язики. Вираз шоку та здивування з'явився на їхніх обличчях, коли вони поглянули на безжурного Сяо Яня. Він сказав, що прорвався... випадково?
Вони не знали, сміятися їм чи плакати, але у всіх була однакова думка – хлопець навмисне зачепив Сяо Ніна за живе. Бідолашний, бідолашний Сяо Нін...
Зарозуміла посмішка Сяо Ніна поблякла і перетворилася на гримасу, його рот почав повільно сіпатися, а до горла підступив клубок. Невідривно дивлячись на Сяо Яня якийсь час, Сяо Нін нарешті відступив з пригніченим виглядом. Він думав, що зможе повернути собі обличчя після очікуваного прориву, але хто б міг подумати, що натомість його очікував черговий провал.
Авжеж Сяо Ю була поруч і підтримувала пригніченого Сяо Ніна, люто дивлячись на Сяо Яня, ніби намагаючись пропалити в ньому дірки. Дивно, але вона нічого не сказала, не стала глузувати як зазвичай, лише подумала про себе: «Що за режим тренувань у маленького покидька? Лише два місяці минуло... як він міг досягти 9-го ступеня Дов Джи?»
Попри те, що між ними була неприязнь, Сяо Ю все одно була вражена швидким прогресом Сяо Яня.
—Ха-ха... – Сяо Джань зареготав, і його попереднє роздратування зникло, коли він побачив здивовані обличчя членів клану. Кинувши погляд на першого старійшину, він посміхнувся і сказав:
—Ходімо, аукціон ось-ось почнеться, ще одна затримка – і ми втратимо свій шанс.
Дивлячись, як старійшини виходять з головних воріт, Сяо Джань підійшов і радісно скуйовдив волосся сина.
—Непогано, ти знову змусив батька пишатися. Цей старий маразматик, перший старійшина, постійно белькотів, який талановитий його онук, ледь не доконав мене. Певно, сподівається, що клан витратить гроші на пляшечку Еліксиру основи для його онука, так і ходить околяса, старий набридливий скнара.
Зі скуйовдженим волоссям Сяо Янь примусив себе посміхнутися. Він невинно розвів руками, роблячи крок до головних воріт, і неохоче відповів:
—Взагалі-то я не збирався цього казати, він просто змусив мене...
Сяо Нін ще не встиг відійти далеко від воріт, тож, почувши слова Сяо Яня, його рот знову сіпнувся, а на серці стало ще важче від туги та розпачу.
Лігво з полицею книг - HugoLocus Bookshelf ✙ Тут книги починають говорити
Далі
Том 1. Розділ 56 - Академія Дзя Нань
Для Аукціонного дому Мітір сьогодні був, безумовно, найнапруженіший день за останні пів року. У просторій і великій приймальні гомоніло і метушилося безліч людей. Від усього цього галасу у Сяо Яня одразу ж розболілася голова. Це було схоже, ніби велика набридлива комаха постійно дзижчала біля вуха і ніяк не хотіла забиратися геть. Дивлячись на усю цю тісняву та гармидер, Сяо Джань безпорадно похитав головою. Добре, що охоронці аукціонного дому провели їх через VIP-вхід – для них це був найкращий спосіб потрапити всередину. Усередині Аукціонного дому, попри, безумовно, чималу кількість людей, було відносно спокійно. Сяо Джань роззирнувся навкруги, поки разом із Сяо Янем та іншими членами клану неквапливо йшов до своєї ложі. Сяо Янь, який нудьгував на одному з крайніх сидінь, ковзав по залу очима, відкинувшись на спинку. Зараз йому ні до чого не було діла. —Старша сестро, через пів року ж мають початися вступні іспити до Академії Дзя Нань? – Сяо Янь настільки розслабився, що ледь не заснув, коли раптом почув питання Сяо Ніна. Згадка про це особливе місце змусила його брови злегка піднятися від зацікавленості. Академія Дзя Нань – відома у всіх куточках світу академія для майстрів Дов Ці, мала силу, яка перевершувала уяву звичайної людини. Кажуть, що для того, щоб стати викладачем, потрібно мати ранг Да Дов Ши. І що навіть знаменита Секта Імлистих хмар їй не рівня. У світі Дов Ці академії дещо відрізнялися від кланів. Якщо хтось приєднувався до клану, він не лише був зобов’язаний виконувати накази, але й змушений стежити за кожним своїм вчинком, оскільки це може зашкодити його репутації. Але в академіях все було інакше – по закінченню всі зв'язки обривалися! Проте, щоб там не було, люди не бездушні тварини. Провівши якийсь час у настільки відокремленому місці, студенти легко прив'язувалися до своєї альма матер. А по завершенню навчання ці почуття ставала однією з причин, чому випускники були готові підтримувати академію по змозі. Допомога однієї людини може не мати великого значення, але якщо допомагатимуть тисячі чи десятки тисяч людей…Саме ця жахлива сила і є метою кожної академії. Вступ до академії також був найпростішим способом отримати техніки. В академії такого рівня, якщо хтось мав блискучі результати, він міг привернути увагу викладача, а це відкривало двері до технік Ці та Дов високого рівня. А з висококласними техніками шлях нагору значно скорочувався. Техніки Ці, техніки Дов та алхімічні пілюлі – три найбільш жадані товари у світі Дов Ці. Академія Дзя Нань переважає у двох сферах, тому люди по всьому світові вірять, що якщо зможуть вступити до академії Дзя Нань, їм більше ніколи не доведеться турбуватися про майбутнє. Кожен випускник академії Дзя Нань – справжній талант з блискучими перспективами. Тому щороку незліченна кількість молодих людей з усієї Дзя Ма випробовує себе в надії потрапити до академії. Бо хоч академія Дзя Нань, безумовно, чудове місце, проте критерії зарахування надзвичайно суворі – досягти 9-го ступеня Дов Джи до 18 років! Ця вимога відсікає недостатньо талановитих, і дає можливість вступити лише по-справжньому обдарованим. *** Почувши запитання брата, Сяо Ю злегка кивнула. Швидко глянувши на Сяо Яня, вона гордо відповіла: —Не хвилюйся, ти вже виконав усі вимоги. Крім того, відповідальна за набір у Ву Таню – моя вчителька, яка зараз на 5-му ступені Да Дов Ши. До того ж я замовлю за тебе слівце, тож жодних проблем у тебе не буде. —Ха-ха, от і чудово! – обличчя Сяо Ніна засяяло і він схвильовано кивнув головою. Почувши їхню розмову, рот Сяо Яня злегка сіпнувся. Раніше він теж міг би вступити до Академії Дзя Нань в надії отримати техніки більш високого рівня. Але тепер завдяки зустрічі з Яо Лао, своїм таємничим вчителем, академія Дзя Нань більше його не цікавила. —Невже братик Сяо Янь не збирається складати вступний іспит до академії Дзя Нань через пів року? – м'яко запитала Сюнь Ер, помітивши байдужість Сяо Яня. Після запитання Сюнь Ер Сяо Ю підняла брову і кинула погляд на обох. Вона вже вирішила, що якщо маленький негідник спробує вступити до академії Дзя Нань, вона попросить вчительку його трохи помучити. Сяо Янь потер ніс і неквапливо відповів: —Ні. Чого я можу навчитися з купкою безхарактерних дітей? Якби я хотів опанувати техніку Дов, від стрибків по скелях у пошуках захованих скарбів предків було б більше користі. —Гм-м, які хвалькуваті слова. Справді думаєш, що академія буде за тобою бігати? Не будь таким зарозумілим лише тому, що пощастило мати трохи таланту; в академії Дзя Нань безліч тих, хто міг би легко зрівнятися з тобою. Хоча знаєш, тобі й справді краще не вступати. Враховуючи твій паскудний характер, тебе чекають лише нескінчені побої, – Сяо Ю дуже пишалася академією, тому не змогла проігнорувати зневажливе ставлення Сяо Яня і втрутилася з суворим виразом обличчя. Хлопець кинув погляд на обурену Сяо Ю, настрій погіршився ще більше, але він не міг на неї зважати. Його обіцянку Налань Яньрань потрібно виконати менш ніж за два роки. Єдиною його метою зараз було перевершити цю жінку. Часу залишилося не так багато, але прірва між ними була все ще занадто величезною. Сяо Янь не вірив, що в Академії Дзя Нань знайдеться хтось, хто протягом наступних двох років зможе допомогти йому перевершити Налань Яньрань. А якщо в цьому не було жодної користі, то навіщо тоді вступати до цієї вбогої академії? Хіба що вони могли б навчити його алхімічного ремесла? Але навіть якщо й так, чи змогли б вони зрівнятися з Яо Лао? Похитавши головою, Сяо Янь вирішив більше не сперечатися з нею про академію. Озирнувшись, він побачив, що двоє членів інших великих кланів також взяли участь в аукціоні. Після того, як повз нього пройшов ще один натовп, Сяо Янь раптом відчув на собі холодний погляд. Швидко обернувшись, він зрозумів, що його власником був той, з ким він зіткнувся на ринку: Дзя Лє Ао. Молодий господар клану Дзя Лє недобре позиркував на Сяо Яня, час від часу кидаючи хтиві погляди на витончену фігурку Сюнь Ер, що стояла поруч. Це змусило Сяо Яня витріщитися у відповідь, чим викликав злу посмішку молодого господаря клану Дзя Лє. Холодно дивлячись на Дзя Лє Ао, чий рот постійно відкривався і закривався, Сяо Янь заледве зміг розшифрувати його послання: —Дрібний непотріб з клану Сяо, ти начебто вже пройшов церемонію повноліття? Краще не попадайся молодому майстру на очі в Ву Таню, інакше... хе-хе-хе! Коли Дзя Лє Ао розреготався, Сяо Янь злегка примружився і ледь помітно посміхнувся, а в очах спалахнуло щільне світло. Лігво з полицею книг - HugoLocus Bookshelf ✙ Тут книги починають говорити
Читати
Відгуки
дякую