Несподіванка

Варто зауважити, здатність Аукціонного дому Мітір поширювати інформацію виявилася напрочуд ефективною. Не минуло й доби відтоді, як Сяо Янь передав Аукціонному дому Еліксири основи, а майже кожен впливовий клан у Ву Таню вже почув новину, що викликала неабиякий переполох.

Єдине, що відрізняло цей аукціон від попереднього, – головний лот. На попередньому аукціоні була виставлена техніка Дов високого рівня класу Сюань. Техніки такого класу завжди коштували шалених грошей. Тільки великі держави, або достатньо могутні клани мали можливість зробити ставку, решті залишалося лише спостерігати.

Натомість Еліксир основи для більшості був більш реалістичною метою. Щоб допомогти своїм дітям якнайшвидше стати Дов Дже, багато старійшин різних кланів були готові витратити чималі кошти на таку корисну річ.

Чутки про Еліксири основи поширилися настільки, що гуло не тільки усе місто, а й навіть дійшли до глибоко усамітненого Сяо Яня. Побачивши, який переполох спричинили сім пляшечок не надто якісного Еліксиру основи, Сяо Янь, певною мірою шокований, був вдячний долі, що пілюлі мали аж настільки велике значення у цьому світі.

Наступного дня клан Сяо отримав офіційне запрошення від Аукціонного дому Мітір. Швидше за все тому, що саме Сяо Джань купив перший Еліксир основи. Кілька старійшин клану були достатньо зацікавлені в їхній появі, особливо ті, у кого були діти, які все ще не досягли рівня Дов Дже.

Спочатку Сяо Янь планував вислизнути після обіду, але не судилося. Його зупинив посланець від Сяо Джаня, тож він не мав іншого вибору, окрім як піти за ним до входу в клан.

Біля входу Сяо Янь побачив не лише Сяо Джаня, але й кількох старійшин. Усі чомусь були дуже схвильовані.

Повернувши голову, усміхнений Сяо Джань помітив Сяо Яня, і помахав рукою, закликавши підійти ближче.

Побачивши, що батько кличе його, хлопець лише тихо зітхнув. Коли підійшов, помітив дві фігури поруч із Сяо Джанем, і брови одразу ж насупилися.

—Ну нарешті дочекалися, вовтузишся, як баба... – покепкувала з похмурого Сяо Яня Сяо Ю. Її змусили чекати цілий день, тому вона була трохи не в гуморі.

—Тобі жити набридло, корова довгонога? – Сяо Янь навіть не збирався стримуватися; Сяо Ю ледь не луснула від злості та заскреготіла зубами.

—Хі-хі-хі!!! – з натовпу пролунав, як срібний дзвіночок, заливистий сміх молодої дівчини.

Роззирнувшись, Сяо Янь помітив Сюнь Ер, що стояла посеред натовпу. Знизавши плечима, він посміхнувся їй у відповідь:

—Ти теж йдеш до Аукціонного дому?

—Постійно залишатися на території клану досить нудно. От і вирішила, чому б не прогулятися?.. – Сюнь Ер протиснулася крізь натовп до Сяо Яня; її чарівний сміх і досі відлунював у повітрі.

—Не думаю, що тобі є сенс йти... Я чув, цього разу виставлять усього лише кілька Еліксирів основи. Тож навряд знайдеться щось, корисне для тебе, – відповів Сяо Янь із задоволеною посмішкою.

—Ха, ото чия б корова мукала! Якби не Еліксир основи, ти б нізащо не зрівнявся зі мною – гірко промовив Сяо Нін. Він лише нещодавно встав з ліжка, тому все ще погано тримався на ногах. Але попри те, що лише тільки-но оговтався від бійки з Сяо Янем, дивлячись на двох усміхнених людей, які стояли так близько один від одного, йому знову кров ударила в голову. Він ніби забув урок, який отримав від Сяо Яня під час випробування.

—Тобі й досі не йметься? – поглянув на нього Сяо Янь з досить дивним виразом обличчя, було не зрозуміло посміхається він чи ні.

—Ах ти... – спалахнув від гніву Сяо Нін, але повільно його кулаки розслабилися і він заспокоївся. З усмішкою він продовжив:

—Не поспішай радіти, хоча тобі і вдалося поранити мене минулого разу, я маю подякувати тобі за цей досвід. Якби не цей період зцілення, я б навіть не зміг наблизитися до 9-го ступеня Дов Джи. Максимум за тиждень я прорвуся на 9 ступінь! От і побачимо, кому там не йметься і хто стане переможцем!

Почувши Сяо Ніна, дехто з присутніх старших членів клану здивувалися його словам, а перший старійшина не зміг приховати гордості. Онук ніколи не переставав його дивувати.

Коли Сяо Джань побачив задоволеного першого старійшину, на обличчі з’явилася кисла міна. Він вже збирався махнути рукою, щоб усі приготуватися до виходу, але зупинився, побачивши усміхнений вираз обличчя Сяо Яня. Приголомшений, Сяо Джань втратив дар мови, почувши наступні слова сина.

Стоячи перед Сяо Ніном, на обличчі якого все ще була звична зарозуміла посмішка, Сяо Янь трохи помовчав і позіхнув. Потім похитав головою і заговорив байдужим тоном:

—Кхм... не хотілося б тебе засмучувати, але кілька днів тому я випадково... прорвався на 9-й ступінь Дов Джи. Боюся, ти все ще відстаєш від мене на крок.

Почувши відповідь Сяо Яня, члени клану, які стояли неподалік, проковтнули язики. Вираз шоку та здивування з'явився на їхніх обличчях, коли вони поглянули на безжурного Сяо Яня. Він сказав, що прорвався... випадково?

Вони не знали, сміятися їм чи плакати, але у всіх була однакова думка – хлопець навмисне зачепив Сяо Ніна за живе. Бідолашний, бідолашний Сяо Нін...

Зарозуміла посмішка Сяо Ніна поблякла і перетворилася на гримасу, його рот почав повільно сіпатися, а до горла підступив клубок. Невідривно дивлячись на Сяо Яня якийсь час, Сяо Нін нарешті відступив з пригніченим виглядом. Він думав, що зможе повернути собі обличчя після очікуваного прориву, але хто б міг подумати, що натомість його очікував черговий провал.

Авжеж Сяо Ю була поруч і підтримувала пригніченого Сяо Ніна, люто дивлячись на Сяо Яня, ніби намагаючись пропалити в ньому дірки. Дивно, але вона нічого не сказала, не стала глузувати як зазвичай, лише подумала про себе: «Що за режим тренувань у маленького покидька? Лише два місяці минуло... як він міг досягти 9-го ступеня Дов Джи?»

Попри те, що між ними була неприязнь, Сяо Ю все одно була вражена швидким прогресом Сяо Яня.

—Ха-ха... – Сяо Джань зареготав, і його попереднє роздратування зникло, коли він побачив здивовані обличчя членів клану. Кинувши погляд на першого старійшину, він посміхнувся і сказав:

—Ходімо, аукціон ось-ось почнеться, ще одна затримка – і ми втратимо свій шанс.

Дивлячись, як старійшини виходять з головних воріт, Сяо Джань підійшов і радісно скуйовдив волосся сина.

—Непогано, ти знову змусив батька пишатися. Цей старий маразматик, перший старійшина, постійно белькотів, який талановитий його онук, ледь не доконав мене. Певно, сподівається, що клан витратить гроші на пляшечку Еліксиру основи для його онука, так і ходить околяса, старий набридливий скнара.

Зі скуйовдженим волоссям Сяо Янь примусив себе посміхнутися. Він невинно розвів руками, роблячи крок до головних воріт, і неохоче відповів:

—Взагалі-то я не збирався цього казати, він просто змусив мене...

Сяо Нін ще не встиг відійти далеко від воріт, тож, почувши слова Сяо Яня, його рот знову сіпнувся, а на серці стало ще важче від туги та розпачу.

---

Лігво з полицею книг - HugoLocus Bookshelf ✙ Тут книги починають говорити