Полегшення

Біля важких дверей стояло понад 10 дужих охоронців з байдужими очима. В одному з кутів на стільці сидів чоловік з відстороненим виглядом. В його руках була ручка і товста книга.

Усі члени клану вишикувалися в ряд перед старим чоловіком, кожен приніс якусь техніку Ці і повинен був записатися. Після цього під холодними поглядами охоронців вони повільно покидали Зал.

Реєстрація технік – обов’язкова процедура, щоб вийти із Залу з технікою. Перед тим, як увійти, Сяо Янь і решта були поінформовані про процедуру, тому нічого несподіваного не сталося.

Зал технік Ці був місцем, де зберігалися всі кланові техніки Ці – техніки, які клан здобував протягом десятків поколінь. Вони були основою клану Сяо, тому вкрай ретельно оберігалися.

Сувої технік Ці клану були виготовлені з особливого сорту бамбука, який зберігав зв’язок з кожною своєю часткою. Материнська частина була розміром з долоню, тоді як дочірня частина могла вирости до десятка метрів. Завдяки цьому, доки голова клану утримував материнську частину, тікати з технікою було марно. Щойно хтось залишав територію з дочірнім сувоєм, материнська частка всіх про це сповіщала.

Її зона впливу охоплювала територію клану Сяо повністю. Саме тому, тільки-но сувій залишав клан Сяо, його одразу ж виявляли. Звичайно, в цьому світі немає нічого абсолютного. Людина з достатньо потужною Дов Ці може силою зруйнувати зв'язок. Однак, маючи силу такого рівня, навіщо ж намагатися викрасти техніки Ці рівня Хван?..

Нарешті, після тривалого очікування, настала черга Сяо Яня. Вийшовши вперед, він дістав з кишені техніку Ці і віддав його старійшині.

Отримавши темно-червоний сувій, той трохи здивувався. Його очі швидко оцінили хлопця, а сам він подумав:

«Спопеляюче полум'я було захищене бар’єром, рівним по силі 9-му ступеню Дов Джи. Подумати тільки, малий негідник якось зміг пройти крізь нього... Здається, на щось він все ж таки здатний.»

Записавши, назву сувою, старий повернув його Сяо Яню і байдуже застеріг:

—Думаю, ти знаєш правила, чи не так? Сувій не повинен покидати територію клану, інакше будуть серйозні наслідки! Ти повинен повернути його через рік! На сувої не повинно бути ніяких пошкоджень.

Недбало кивнувши головою, Сяо Янь відійшов убік. Він притулився до дверей і чекав на Сюнь Ер.

Подарувавши Сяо Яню легку посмішку, дівчина простягнула сувій білосніжною рукою. Побачивши, хто перед ним, на незворушному обличчі старійшини раптом з’явилася шаноблива посмішка. Взявши сувій обома руками, він швидко зробив запис.

Стоячи збоку, Сяо Янь звузив очі, помітивши зміну в ставленні. Пальці Сяо Яня інстинктивно почали стискатися. Оскільки цей старійшина був відповідальним за Зал технік Ці, за положенням він вважався рівним будь-кому з трьох головних старійшин.

Сяо Янь чув, що в клані його кличуть Безсердечним Сяо Ханем. Цей старигань навіть до власного батька не виявив би жодних почуттів. Старе обличчя було позбавлене емоцій, неначе обличчя нещодавно померлого, яке закам'яніле від трупного задубіння.

Цей старигань не поважав старійшин клану, але так шанобливо поводився із Сюнь Ер. Це знову розпалило цікавість Сяо Яня, хто ж така насправді Сюнь Ер.

Потираючи ніс, він пригадав, що вона кожного разу відмовчувалася про те, хто вона і звідки. Піднявши голову, він побачив усміхнене обличчя Сюнь Ер, і, знизавши плечима, вийшов за нею крізь двері.

Більшість товклися біля входу. Виринувши з натовпу, Сяо Янь з насолодою вдихнув свіжого повітря. Повітря всередині Залу технік Ці було трохи застояним, щоб нормально дихати.

—Як справи, синку? — привітав Сяо Яня тихий сміх. Чоловік про всяк випадок зазирнув у двері Залу технік Ці.

Нахиливши голову, Сяо Янь всміхнувся та кивнув батькові, витягнувши з рукава червоний сувій:

—Я впорався.

Побачивши червоний сувій, Сяо Джань різко вдихнув повітря:

—Добре, що ти зміг його дістати, – сказав він тихим голосом.

Побачивши вираз обличчя батька, Сяо Янь не втримався і вони разом зайшлися гордівливим сміхом.

Простягнувши руку, щоб поплескати Сяо Яня по плечу, Сяо Джань посміхнувся:

—Тепер, коли ти володієш технікою Ці, ставши Дов Дже, ти зможеш практикувати Дов Ці по-справжньому.

Сяо Янь слухняно кивнув, повертаючи червоний сувій назад у рукав, хоча в голові крутилися інші думки: «Гм-м, не знаю, що такого особливого в цій техніці Ці. Але техніка Ці, яка може вдосконалюватися... чи можливо це взагалі? Це ще дивніше, ніж техніка Ці класу Тянь...»

Намагаючись пригадати дивні, але зарозумілі слова Яо Лао, Сяо Янь з гірким сміхом похитав головою. Він щойно натрапив на одну з найкращих технік Ці у своєму житті – техніку Ці високого рівня Сюань, яку пропонувала Сюнь Ер – Опанування суті вогню. Чесно кажучи, відмовитися від неї було не так вже й легко. Зрештою, техніки Ці такого рівня були не тільки дорогими, але й надзвичайно рідкісними.

Масажуючи лоб долонею, він почав шкодувати, що відкинув доброту Сюнь Ер, але назад дороги не було. Сяо Яню не вистачало сміливості знову попросити її у Сюнь Ер, тому залишалося лише молитися, щоб Яо Лао не пожартував з нього. Інакше він буде найбільшим у світі невдахою.

—Гм-м, це всього лише високий рівень класу Сюань, що в ній особливого?! Хоч вона і незвичайна дівчина, але її колекції технік Ці не зрівнятися з моєю, – злегка хмикнув і заговорив Яо Лао, коли Сяо Янь почав молитися.

—Нарешті ви відгукнулись... – почувши в голові голос, Сяо Янь почухав ніс, а рот вигнувся в задоволеній посмішці. Він стільки теревенив, щоб змусити цього старого сказати щось заспокійливе.

—Гей... маленький негідник, намагаєшся обдурити мене?.. – знову почув голос в голові Сяо Янь. Яо Лао не знав, сміятися йому чи плакати, і натомість сказав:

—Хлопче, продовжуй практикувати Дов Ці і не турбуйся про техніки Ці: мої не будуть застарілими. У майбутньому твої досягнення будуть не гіршими, ніж у цієї дівчинки. Її клан всього лише... Кхм...

Хоча Сяо Янь був розчарований тим, що вчитель так і не договорив останнє речення, він все одно кивнув з посмішкою; він отримав відповідь на своє питання. Зрештою, він міг зосередитися на культивації, щоб швидше стати Дов Дже. Це перший крок, який потрібно було зробити, щоб стати сильнішим і... відплатити Налань Яньрань, про що мріяв вже досить давно...

Лігво з полицею книг - HugoLocus Bookshelf ✙ Тут книги починають говорити