Восьмикрилий чорний змій

Три величні фігури стрімко мчали високо в блакитному небі. Їхня поява спричинила неабиякий переполох у місті Янь. Усі, хто принаймні досяг рангу Дов Ши, похмуро підіймали голови, спостерігаючи за фігурами, що неслися небом, ніби палі зірки, а їхні ноги мимоволі тремтіли. В імперії Дзя Ма нечасто можна побачити трьох Дов Хван разом. Більшість взагалі вперше відчували подібний тиск, тому було геть не дивно, що тривога й занепокоєння швидко поширювалися містом.

На додачу до загальної метушні, численні сильні воїни повискакували на будівлі. Хтось здивовано спостерігав, а хтось, охоплений азартом, почав переслідувати могутніх Дов Хван, пересуваючись дахами.

Чимало людей не приховували своє захоплення настільки могутніми особистостями. А для Дов Ши або Да Дов Ши бій між настільки могутніми людьми, безсумнівно, був особливо привабливим. В результаті, кілька сотень тіней швидко пересувалися містом – дивовижне та трохи страхітливе видовище.

Сяо Янь з потемнілим обличчям безупинно переслідував жінку в зеленому. Пара крил розсікали повітря, а потужні пориви вітру впивалися в шкіру, наче леза, завдаючи легкого болю.

Позаду, на невеличкій відстані, мчав Хай Бо Дон, окутаний білястою крижаною Дов Ці. На зморщеній руці сяяли гострі крижані бурульки, а від кінчиків пальців розходилися хвилі крижаної енергії. Він кинув погляд на жінку в зеленому одязі, яка неслася на шаленій швидкості, і поморщився. А потім, зосередившись, почав складати печатки. Крижана Дов Ці завирувала та стрімко вирвався назовні, підпорядковуючи енергію в повітрі на сотню метрів попереду.

Експерт рангу Дов Хван міг використовувати внутрішню Дов Ці для взаємодії з розсіяною в повітрі енергією під час бою. Це дозволяло не тільки керувати нею, а й вивільняти по-справжньому руйнівну силу. А ще було однією з причин, чому Дов Хван наводив на людей такий жах.

Шлях воїна на рангу Дов Дже починався з розвитку власного тіла. Коли воно досягало максимуму, Дов Ці в тілі людини могла резонувати зі спорідненою природною енергією та підкорити її своїй волі. Кожен без винятку, ставився з певним пієтетом та прагнув цього досягнути. Зрештою, одна людина здатна зупинити десятьох, сотню чи навіть тисячу, але завжди є межа, коли сила вичерпується. Проте, опанувавши контроль над природною енергією, думки про десять тисяч вже не будуть такими ж химерними, як місяць у воді чи квітка у дзеркалі.

В легендах згадувалося, що Дов Дзон або Дов Шен могли одним порухом обрушити небо, розколоти землю, перекинути гори та розбурхати океани. І це аж ніяк не було вигадкою. На таких рангах сили людина однією лиш думкою могла викликати блискавку чи піднімати магму з надр землі. Не кажучи вже про миттєве перетворення на попіл десятків тисяч.

Щоправда, був і інший шлях. Дехто відмовлявся від взаємодії з природною енергією, натомість зміцнюючи лише власне тіло. Вони загартовували його настільки, що і без використання Дов Ці могли одним ударом розколоти землю чи спотворити простір – чиста руйнівна сила була не меншою, ніж в результаті єднання з природною енергією, навіть дужчою, але шлях був вкрай важким та тернистим. Нестерпний біль під час тренувань зламав чимало слабких духом.

—Кришталева шипаста стіна! – зненацька пролунав приглушений вигук. Простір за десятки метрів перед жінкою в зеленому одразу ж почав спотворюватися і за лічені секунди усе заволокло туманом, який блискавично перетворився на масивний крижаний шар шириною понад двадцять метрів. Його поверхня була вкрита довгими крижаними шипами, кожен завдовжки кілька метрів. Хто б не потрапив в цю крижану пастку, навряд чи був би радий такій долі.

Раптова поява величезного крижаного бар'єра викликала хвилю здивованих вигуків серед людей, що спостерігали знизу. Їхні обличчя повнилися захватом. Ось вона – сила, про яку мріє кожен Дов Дже!

—Пф-ф! – жінка в зеленому невдоволено пирхнула, побачивши раптову перешкоду. Очевидно, її почало дратувати постійне переслідування.

—Розбийся! – пригортаючи непритомну Цін Лінь лівою рукою, вона різко вдарила перед собою правицею. Смарагдове сяйво раптом затьмарило небо. Навколо жінки звідусіль почали рости численні зелені ліани, які миттєво переплітатися одна з одною. За якихось десять секунд перед нею утворився гігантський кулак, завширшки понад п’ятнадцять метрів. Вкритий потужною Ці, він одразу ж рвонув вперед та врізався у полог гострих крижаних шипів.

Бум!!! Пролунав вибух і кулак пробив у бар’єрові величезну діру. Люди внизу із завмиранням серця спостерігали, як холодні уламки падають вниз. Вони намагалися оцінити силу атаки і дійшли жахливого висновку: енергія, яка містилася у величезному кулаці знесла б ворота міста Янь одним ударом!

—Яка жахлива міць…

Сяо Янь та Хай Бо Дон теж здивовано зітхнули, побачивши як вона легко знищила бар’єр.

Жінка в зеленому спритно випурхнула крізь діру, а потім різко махнула рукою назад. З долоні зірвався ще один гігантський смарагдовий кулак, націлений вже на Сяо Яня!

Відчувши потужну енергію, вираз його обличчя трохи змінився, а кулак метнувся назустріч загрозі. Деякий час нічого не відбувалося, аж раптом вирвався величезний згусток білого полум'я! Обидві атаки зіткнулися в повітрі. І коли кулак опинився за десяток метрів від нього, по його поверхні стрімко розповзлася товста крижана кірка.

Сяо Янь, пролітаючи повз, легко відштовхнувся від мерзлої брили і гігантський кулак вибухнув, розсипавшись сотнею дрібних уламків. Хлопець пірнув у пролом, але різко зупинився, побачивши жінку в зеленому одязі, яка раптово припинила втечу. Невдовзі їх наздогнав Хай Бо Дон. Він стояв трохи позаду та пильно стежив за супротивником. Холодне повітря безупинно клубочилося навколо його долонь.

—Чому вона зупинилася? – тихо запитав він, нахилившись до Сяо Яня.

—Хто знає… – той, не зводячи з жінки очей, знизав плечима. Трохи помовчавши, він заговорив першим:

—Ти й справді сильна. Поодинці нам було б важко тебе стримати. Але нас двоє… Віддай Цін Лінь. Ми не хочемо зайвих конфліктів.

—В жодному разу! Я шукала когось з трилистими темно-зеленими зміїними зіницями десятиліттями. І ось мені нарешті пощастило… Скільки б Дов Хван не з’явилося, я нізащо її не віддам! – жінка в зеленому лише посміхнулася і повільно похитала головою. Вочевидь, сутички було не уникнути.

—Хапаймо її! – похмуро на неї дивлячись, Сяо Яню урвався терпець. Він облишив марні балачки, налаштовуючись на запеклий двобій!

—Якби я не остерігалася привернути увагу могутніх персон імперії Дзя Ма, ви двоє навряд чи змогли б мене перемогти у чесному бою, – самовпевнено розсміялася жінка в зеленому.

—Але, на жаль для тебе, ми все ще в імперії Дзя Ма… – холодно відказав Сяо Янь. На долоні дедалі сильніше розгоралося біле полум’я, а тіло трохи нахилилося вперед, готуючись до атаки.

—Авжеж, ми в імперії Дзя Ма… – загадково усміхнулася жінка. —Тому я не настільки дурна, щоб битися з вами двома самотужки.

Вона піднесла тонкий палець до губ, прихованих під зеленою вуаллю. Вітер підхопив її різкий свист та поширив навкруги.

—Гр-ро-ар-р!

Зненацька почувся грізний рик і небо раптом потемніло. Гігантська істота, щонайменше тридцять метрів довжиною, зависла в небі над ними. Схоже на зміїне, довжелезне тіло магічного звіра звивалося з неймовірною швидкістю, настільки приголомшливою, що здавалося, ніби він переміщується в просторі. За кілька помахів хвоста він стрімко опинився поруч із жінкою в зеленому вбранні.

Коли чудовисько наблизилося, Сяо Янь і Хай Бо Дон нарешті роздивилися його у всій красі і їхні серця похололи.

Величезного звіра для простоти краще було називати гігантським змієм. Його темне, масивне тіло було вкрите дивними яскравими смугами. А по обидва боки тріпотіли вісім чорних крил із фіолетовими візерунками. На голові стирчав чорний ріг зі спіральним візерунком, на кінчику якого спалахувало невиразне фіолетове сяйво. Вочевидь, він був отруйним. Тонкі світлі візерунки спліталися у щось на кшталт корони на голові змія. А трикутні зіниці не мали й тіні звіриних інстинктів та натомість світилися хитрістю та розумом, не гірше людських.

—Восьмикрилий чорний змій?! – мимоволі вигукнув Хай Бо Дон.

Сяо Янь відчув, як у нього затремтіло серце. В голові спливла інформація, яку він колись читав:

«Восьмикрилий чорний змій – один із найобдарованіших магічних звірів. Він народжується двокрилим чорним змієм третього рангу. На кожному етапові еволюції у нього з’являється додаткова пара крил. А коли вирощує всі вісім, перетворюється на легендарного Дов Хван, чиє ім’я відоме на весь світ!»

—Прокляття… Звір шостого рангу?! Хто б міг подумати, що у неї такий охоронець!!! – серце Сяо Янь тьохнуло, щойно він роздивився величезного чорного звіра. Він не очікував, що жінки в зеленому матиме ТАКОГО спільника. На цій стадії змій мав інтелект, який ані трохи не поступався людському. Гордість Дов Хван нізащо б не дозволила йому скоритися людині одного з ним рангу.

Жінка та восьмикрилий чорний змій поступово наблизилися один до одного і з їхніх тіл вирвалися дві страхітливі аури, розметавши кілька хмарин, що пропливали повз.

—Цього разу буде непереливки...

Відчувши їхню моторошну Ці, вирази облич Сяо Яня та Хая Бо Дона раптом стали вкрай похмурими.