Наввипередки з часом

В мить, коли людина в чорному одязі знищила енергетичне тіло королеви Медузи, обличчя Юе Мей та Мо Ба Си спотворилися від люті. Останній раптово озирнувся і заревів до незліченної кількості охоронців на стіні:

—Вбийте цих людей!

Почувши наказ, зі стіни пролунало оглушливе «Слухаємося!» Незліченні змієподібні міцно стиснули отруйні списи, поспішно зробили два кроки назад і різко їх метнули. За лічені секунди небо почорніло від зброї, що летіла в людину в чорному одязі та Ґу Хе з поплічниками. Від різкого пронизливого свисту у людей дзвеніло у вухах.

Людина в чорному не рухалася, байдуже спостерігаючи, як наближаються списи. Вона легенько змахнула рукавами і перед нею несподівано з'явився величезний вихор зеленого кольору. Обертаючись з шаленою швидкістю, він неминуче здіймав у повітря пісок, затягуючи всередину та роздмухуючи навсібіч.

Спостерігаючи як буревій наростав кожної секунди, людина в чорному одязі навмання махнула рукою, ніби відганяючи комара. В ту ж мить буревій пустився берега і дика первісна сила зім’яла та розтрощила на шмаття безліч отруйних списів, а ті випадкові, що все ж пролітали крізь торнадо, не становили жодної загрози. Пара очей з-під чорного каптура дивилася на невгамовні хвилі отруйних списів, які продовжували летіли з усіх боків, хоч і не були здатні прорватися крізь торнадо. Повернувшись до Ґу Хе, вона ледь чутно промовила:

—Уперед! Королева Медуза, ймовірно, на завершальному етапі перетворення. Зараз вона вкрай послаблена. Якщо хочете отримати Небесне полум'я, це ваша єдина можливість.

Почувши її слова, Ґу Хе насупив брови і, трохи поміркувавши, кивнув. Завжди рішучий, коли наставав час діяти, він не ґавив можливостей через якісь дурнувату мораль чи уявну справедливість.

—Старий Ши, Фен Лі, в атаку, залишаю Мо Ба Си та Юе Мей на вас. А я відправляюся в місто на пошуки Небесного полум'я! – проговорив серйозним тоном Ґу Хе, змахнувши рукою.

—Ха-ха, як скажеш, влаштуємо їм справжню заворуху. У будь-якому випадку, ти людина заможна, тож чим серйозніші поранення, тим більшою буде винагорода! – голосно розсміявся Янь Ши.

Почувши його слова, Ґу Хе не знав, що й думати, тож просто похитав головою. Його тіло злегка затремтіло, перш ніж розгорнулися величезні крила Дов Ці і він швидко попрямував углиб міста.

—Зупиніть їх! – побачивши, що коїться, Юе Мей і Мо Ба Си швидко кинулися з вершини стіни, намагаючись завадити йому. Обличчя повнилися похмурими та безжальними виразами.

—Ха-ха, ваші супротивники – ми! – скажена руйнівна сила змусила Юе Мей та Мо Ба Си швидко ухилятися. Усміхнені Янь Ши та Фен Лі швидко стали навпроти, перекривши їм шлях.

—Гвардійці, зупиніть його! – побачивши, що Ґу Хе прямує до міста, обличчя Юе Мей зблідло, вона повернула голову і прокричала наказ особистим охоронцям королеви.

—Слухаємося! – почулася одноголоса крижана відповідь. Одразу ж понад десятка блискучих фігур, скориставшись висотою стін, швидко з'явилися на місці, намагаючись заблокувати Ґу Хе.

—Вб’ємо його! – десяток з гаком змієподібних, одягнених у дивний одяг, втупилися в Ґу Хе похмурими крижаними поглядами, неначе змії на здобич. Рішуче скрикнувши, вони швидко почали двигати тілами в унісон. Шалена сила, яку вони випромінювали, злетіла в повітря і почала зливатися, різко примножуючись. Втім чоловік лиш байдуже спостерігав, поверхневого погляду було цілком достатньо, щоб розрізнити їхню силу: два Дов Лін і понад десятка Да Дов Ши. Різниця в рангах була занадто велика, і її не можна було сліпо ігнорувати, навіть попри дивну здатність поєднувати силу.

Відкривши одну долоню і закривши іншу, Ґу Хе викликав світло-блакитне полум'я, яке миттєво вкрило його тіло. Пара крил на спині затріпотіла, руки блискавично склали печатку і він тихо вигукнув:

—Нищівне блакитне полум'я!

Коли його крик стих, в повітрі раптом з'явилося блакитне полум'я, яке після змаху руки несамовито накинулося на десяток з гаком змієподібних. Їхня об'єднана сила не протрималася й кількох секунд супроти нього.

Змахнувши крилами, Ґу Хе на жахливій швидкості прорвав їх оборону. Розпростерши руки, він непомітно спрямував в кожну змієподібну приховану силу, змусивши їх закашляти кров'ю і відступили.

Чоловік використовував будь-яку можливість, щоб швидко позбутися тих, хто ставав у нього на шляху. Він уже збирався нарешті увірватися в місто, аж раптом його зненацька атакувала люта сила, яка змусила обличчя трохи напружитися. Ґу Хе миттєво змахнув крилами і поспішно відступив, заледве уникнувши спрямованого у нього списа.

—Командир особистої зміїної гвардії королеви, Хва Ше Ер! – вродлива жінка з точеною фігурою промайнула в небі і холодно представилася.

—Дов Ван... Гм-м… Серед змієподібних і справді чимало сильних особистостей, – побачивши жінку, що постала перед ним, Ґу Хе приблизно відчув її силу і відразу ж безпорадно зітхнув.

Вона, натомість не мала жодного наміру з ним розмовляти. Міцно стискаючи гострий зміїний спис однією рукою та розгойдуючи в повітрі зміїний хвіст, вона з нечуваною люттю кинулася на Ґу Хе, маючи намір швидко із ним покінчити. Однак, тільки-но Ґу Хе приготувався битися, як перед ним раптово з'явилась людина в чорному одязі. Вона ледь чутно прошепотіла:

—Залиш її на мене. А сам іди і знайди Небесне полум'я. У нас не так багато часу. Як тільки королева Медуза успішно еволюціонує, нам нічого не залишиться, окрім як тікати так швидко і далеко, як тільки зможемо.

—Як скажеш! – Ґу Хе поспішно кивнув, подивившись на людину в чорному одязі. Дослухавшись її попередження, він повним ходом помчав до міста, супроводжуваний лютим поглядом Хва Ше Ер.

В суцільному безладі, що охопив міську браму, ніхто і не помітив фігуру, що тихо прокрадалася ззовні. Позбувшись кількох змієподібних, що час від часу траплялися на його шляху, він прискорив крок і швидко заглибився у вулички величезного міста. Його спина злегка затремтіла, і він випростав Пурпурні крила. Поки Сяо Янь швидко мчав на невеличкій висоті, серце ніяк не бажало заспокоюватися:

—Учителю, що скажете? Відчули десь Небесне полум'я?

—Королева Медуза дуже хитра. Я не знаю, як їй це вдалося, але вона розділила сутність Небесного полум’я на чотири частини. Місця, де вони знаходяться, розташовані в чотирьох куточках міста. Якщо ми перевірятимемо одну за одною, то втратимо надто багато часу, – усміхнувся Яо Лао.

—От же ж підступна зміюка... І що ж нам тепер робити? – почувши його відповідь, Сяо Янь нахмурив брови і гірко усміхнувся.

—Хе-хе, не хвилюйся. Хоча вона і вчинила доволі розумно, після стількох років використання Небесного полум'я, я здатен розрізнити непомітні для більшості відмінності, – у глузливому голосі Яо Лао звучала ледь помітна гордість.

—В який бік? – Сяо Яня полегшено зітхнув і поквапився запитати.

—На схід! – швидко відповів Яо Лао.

—Ха-ха, Ґу Хе прямує в неправильному напрямку, – почувши відповідь Яо Лао, Сяо Янь одразу ж розсміявся, не приховуючи задоволення, адже нещодавно бачив, як той полетів на північ.

Він швидко зіскочив з даху, щоб уникнути кількох зміїних списів, які вже летіли в нього. Опустивши голову, він оглянув брудну місцину і, змахнувши Пурпурними крилами, полетів у східну частину міста.

Після десяти хвилин стриманого польоту перед ним поступово з'явилося величезне святилище.

—Воно тут, всередині. Будь обережний, тепер Небесне полум'я відчувається значно сильніше! – застеріг Яо Лао, поки вони наближалися до святині.

—Авжеж! – Сяо Янь злегка кивнув головою і поступово сповільнив швидкість. Після чого, сховавшись у тінях, злегка звузив очі, розглядаючи щільну оборону довкола будівлі.

—Годі гаяти час! Поквапся! Якщо королева Медуза успішно еволюціонує, я не зможу з нею впоратися і нам залишиться тільки рятуватися втечею! – важко сказав Яо Лао.

—Гаразд! – Сяо Янь кивнув і тихцем рушив до святилища. З допомогою Яо Лао, який приховав його присутність, він прослизнув у коридор, неначе дим, а потім чимдуж побіг у напрямку, який підказував учитель.

Завдяки надзвичайно сильному духовному сприйняттю Яо Лао, Сяо Янь встигав уникати патрулів щоразу, як зустрічав їх. Після близько десяти хвилин сторожкої та сповненої небезпеки біганини, він раптом потрапив у простору та світлу печеру та зупинився на березі маленького кришталево чистого озерця. Посередині знаходився невеличкий острівець, однак в блиску води не було помітно жодного містка чи іншого способу переправи.

Стоячи на березі, Сяо Янь подивився на прозору воду, крізь яку було видно дно, облизав губи і знову змахнув крилами. Однак, не пролетівши й метра над поверхнею, його раптом потягло у воду. Коли Сяо Янь вже майже її торкнувся, серце раптом тьохнуло і він інстинктивно витягнув з каблучки для зберігання нефритову лінійку і кинув її вниз. Відштовхнувшись від неї самими носочками, він, так і не торкнувшись водойми, пролетів над поверхнею та знову опинився на березі. Озирнувшись, Сяо Янь побачив як вона за лічені секунди розчинилася у воді і мовчки ковтнув слину...

—Будь обережний! Щось блокує простір над озером: будь-який летючий об'єкт буде примусово скинутий у воду, яка, вочевидь, містить вкрай потужну отруту. Якщо торкнешся її... бр-р… навіть Дов Ван це так не минеться, – пролунав голос Яо Лао.

—Трясця... – Сяо Янь тихо вилаявся і нетерпляче стиснув кулаки. Через деякий час він глибоко зітхнув і з гіркою посмішкою запитав:

—І що ж нам тепер робити?

—На жаль, не залишилося іншого виходу, окрім як знову використати той самий дурнуватий метод. Як і минулого разу, коли ти пірнав у магму, я використаю Небесне полум'я, щоб захистити тебе, а ти пливтимеш з усіх сил, щоб якомога швидше потрапити на острів. Бо інакше тебе роз'їсть отрута, і не залишиться жодних решток, – обміркувавши ситуацію, безпорадно запропонував Яо Лао.

—Тоді поквапмося... час не жде! – Сяо Янь схвильовано потер руки.

Яо Лао залишалося лише мовчки погодитися. Щільне біле полум'я поступово проявилося, повільно огорнуло його і за мить повністю вкрило тіло.

—Трясця, чому бути, того не оминути, тож уперед... – Сяо Янь подивився на прозору озерну воду, стиснув зуби і, заплющивши очі, з плескотом стрибнув у водойму.

---

Підтримуйте військо та наближайте перемогу.
Підтримати перекладача, отримати більше розділів на Patreonі - https://hugolocus.bio.link/
Бібліотека Полум'яного альянсу – Yan Alliance | Полум'яний альянс ✙ Тут книги починають говорити