Прислухаючись до голосу в голові, Сяо Янь моргнув і потай кивнув.
Замість того, щоб негайно схопити чорний металевий шматок, Сяо Янь обережно взяв зелене ядро монстра, з якого все ще капала кров, і, дивлячись на пошарпаного найманця, що стояв біля ятки, весело запитав:
—З якого магічного звіра це ядро?
—Ха-ха, молодий пан має гостре око! Це ядро видобули з ненажерливої лисиці-крабоїда першого рівня. Це дуже високоякісне ядро! Наша озброєна до зубів група чекала 3 дні і влаштувала засідку на 5 різних лігвищ, перш ніж нам нарешті пощастило... – помітивши розкішне вбрання Сяо Яня, найманець швидко розрекламував свій товар.
—Якщо цей предмет до вподоби молодому пану, думаю, 500 золотих монет будуть непоганою ціною. Особливо зважаючи на те, що під час полювання кілька братів отримали досить важкі поранення...
Сяо Янь повільно витер залишки крові з магічного ядра, помітивши, що вони ще не повністю згорнулися. Він злегка кивнув, подивився на дві золоті зірки на грудях найманця і прокоментував:
—Занадто дорого! Зазвичай магічне ядро першого рівня коштує від 400 до 450 золотих монет, до того ж ненажерлива лисиця-крабоїд – магічний звір з не надто високою силою атаки. Твої підлеглі хіба не Дов Дже?
Куточок рота найманця злегка сіпнувся і він сухо засміявся. Хто б міг подумати, що цей юнак настільки обізнаний з ринком магічних ядер:
—Тоді 470 золотих монет, не більше і не менше, мені ще треба на щось жити...
—Хех... – зітхнувши під тривожним поглядом найманця, Сяо Янь нахилився і навмання схопив кілька речей, авжеж прихопивши і загадковий металевий шматок. Потім він сказав:
—470 золотих монет за все це...
Дивлячись на товари в руках Сяо Яня, найманець полегшено зітхнув, оскільки жодна з речей не була цінною...
—Ну гаразд!
Виклавши кілька золотих монет, задоволений Сяо Янь, не марнуючи ані хвилини, негайно пішов геть...
—Ха! Негідник, бути таким завбачливим просто купуючи речі! – пролунав у голові Сяо Яня глузливий голос старого, коли він розвернувся, щоб вийти з крамниці.
—Ці виродки всі шахраї, вони одразу ж підвищать ціну, якщо ти виявиш інтерес до якогось товару. Не хочу втрачати гроші через якусь дрібницю...
Відповівши, Сяо Янь перестав звертати увагу на старого, неквапливо вийшов з ринку і разом з Сюнь Ер повернувся до клану.
Там він попрощався з дівчиною і прожогом побіг до своєї кімнати. Ретельно замкнувши двері, хлопець...
Повернувши голову і побачивши старого, який покинув перстень бозна-коли, Сяо Янь дістав нещодавно куплені трави та магічне ядро, і одразу ж запитав:
—Ось усі необхідні інгредієнти, що потрібно робити?
Старий весело засміявся, а його погляд пробігся по інгредієнтах на столі, перш ніж відповісти:
—Невже не хочеш дізнатися, що це за чорний металевий шматок?
—Га? – Сяо Янь не одразу зрозумів, що старий мав на увазі «спонтанну» покупку. Він швидко вийняв шматок чорного металу і ретельно його оглянув. Потім нахмурився і запитав:
—Ну і що воно робить?
Яо Лао взяв шматок чорного металу і засміявся:
—Здається, тут всередині є техніка Дов. І творець цього предмету, ймовірно, також був алхіміком, тому що тільки люди з сильним духовним сприйняттям можуть відчути силу всередині цього уламка.
—Техніка Дов? – очі Сяо Яня заблищали, і він поспішно запитав, — Якого рівня?
У світі Дов Ці техніки Дов не менш важливі, ніж техніки Ці. Сильна техніка Дов дозволить людині виступати на рівні, який значно перевищує її можливості. Наприклад, Дов Дже може битися з Дов Ши, тобто битися навіть якщо поступається супротивнику рангом.
Техніки Дов і техніки Ці поділяються на чотири класи від найслабшого до наймогутнішого: Хван, Сюань, Ді, Тянь. Зазвичай усі легкодоступні техніки Дов на високому рівні Хван, а щоб отримати щось більш просунуте потрібно звертатися до великого клану або альянсу.
Звичайно, світ Дов Ці величезний, і через певні обставини навіть кращі техніки Дов губляться, а потім їх знаходить якийсь щасливчик. Шматок чорного металу, який зараз був у Сяо Яня, ймовірно, був загубленою роботою якоїсь людини з минулого...
Яо Лао розгорнув металеву пластину і посміхнувся:
—Мертва хватка, низький рівень класу Сюань!
—Низький рівень класу Сюань? – обличчя Сяо Яня було сповнене щастя; він не очікував, що придбаний ним «мотлох» матиме техніку Дов класу Сюань. У його власному клані Сяо найвища техніка Дов мала середній рівень класу Сюань, і лише лідер клану та деякі старійшини могли її вивчити.
—Якщо повністю опанувати Мертву хватку, вона може притягувати валуни вагою в тисячі фунтів, а у живих ворогів силою вичавити кров з тіла.
—Силою вичавити кров? – запитав здивований Сяо Янь і вигукнув, — Неймовірно! Це... Це приголомшливо! Тільки-но кров покине тіло, вони ж загинуть, так?
—Не надто тішся. Це працює тільки в тому випадку, якщо твій рівень вище, ніж у супротивника. Якщо зустрінеш когось сильнішого, він може скористатися шансом підібратися до тебе ближче, і тоді шкодуватимеш вже ти...
Яо Лао відкинув металеву пластину вбік, схоже, він був не надто високої думки про цю техніку Дов. Він мав високий ранг і, природно, мав високі стандарти, але для Сяо Яня це була техніка Дов високого рівня! Він з радістю підняв уламок і засміявся:
—Це все одно краще, ніж техніка Дов мого клану. Я обов’язково опаную її...
—Ха, я б подивився, як з твоїм рівнем Дов Джи, ти б підняв гілку дерева або вичавив з когось кров... – суворо дорікнув Яо Лао, похитавши головою.
Закотивши очі, Сяо Янь проігнорував Яо Лао і посміхнувся, міцно тримаючи металевий шматок.
—Тільки поглянь на себе, отримав техніку Сюань низького рівня і вже на сьомому небі від щастя. Ти мене бентежиш... – безпорадно хитаючи головою, Яо Лао схопив ядро монстра і наказав Сяо Яню, — Піди принеси величезну діжку води.
Побачивши, що Яо Лао збирається приготувати пілюлю, Сяо Янь поспішно відклав шматок чорного металу і бадьоро пішов готуватися...
***
За зачиненими дверима, у спокої, Яо Лао спочатку взяв лівою рукою пурпуролистий тонконіг. Потім зробив глибокий вдих, і в його руці з'явилося біле полум'я...
Після цього температура в кімнаті почала зростати в геометричній прогресії.
Сяо Янь не кліпав і не відводив від білого полум'я погляд. Хоча він і не знав як алхіміки виготовляють пілюлі, матеріалізувати полум’я Дов Ці було нездійсненним навіть для його батька...
Білий вогонь під контролем Яо Лао розширився і поглинув тонконіг... В полум'ї рослина миттєво перетворилася на зелену рідку кульку...
Правою рукою Яо Лао додав у вогонь ще одну стеблину тонконога...
Після додавання останньої, куля зеленої рідини стала помітно більшою.
Зелена рідина повільно стискалася у вогні; висока температура невпинно випалювала домішки...
Зрештою кулька ставала все меншою і меншою і ось, через кілька секунд, вже була з великий палець...
Потім Яо Лао кинув у полум'я два стебла квітки-кісткомийки. Після того, як згоріли і вони, змішав обидві рідини...
І нарешті, настав час ядра монстра.
Третій етап зайняв цілу годину, але Яо Лао все ще здавався сповненим енергії і не виказував жодних ознак втоми.
Через годину міцне ядро монстра також перетворилося на кулю зеленої рідини. Бурхлива енергія всередині ядра була згладжена силою Яо Лао...
Біле полум'я на руці повільно згасло.
Дивлячись на зелену кулю, що плавала над долонею Яо Лао, Сяо Янь потер руки. Завдяки чудовому духовному сприйняттю він чітко відчував потужну енергію всередині кулі...
—Вчителю, мені просто її з'їсти? – нетерпляче закліпав очима і запитав Сяо Янь.
—Якщо хочеш померти, то вперед. З твоїми шляхами Ці ти й справді станеш калікою за лічені секунди.
Сяо Янь ледь тримав себе в руках, Яо Лао жбурнув пілюлю, і та влучно влетіла у діжку з водою, яка відразу ж набула темно-зеленого відтінку.
—Відтепер усі твої тренування проходитимуть в ній. З твоїм талантом і за відсутності будь-яких непередбачуваних обставин, ти зможеш досягти 7-го ступеня Дов Джи протягом року, – Яо Лао струсив пил з долонь і злегка посміхнувся до Сяо Яня.
З очевидним задоволенням Сяо Янь поспішно кивнув головою.
—О, мало не забув. Цих ліків вистачить лише на два місяці. Тож кожні два місяці потрібно буде знову купувати матеріали, – лукаво всміхнувся Яо Лао.
Радість зійшла з обличчя Сяо Яня, і він неохоче кивнув головою.
—Чорт забирай, це скільки ж треба мати грошей, щоб дозволити собі цей метод...
Лігво з полицею книг - HugoLocus Bookshelf ✙ Тут книги починають говорити
Далі
Том 1. Розділ 15 - Тренування
Тепле сонце проникало крізь вікно і заливало охайну кімнату. У кімнаті в дерев'яній діжці сидів молодий чоловік з оголеним тулубом, схрестивши перед собою руки. Руки були сплетені в дивний символ, обидва ока щільно заплющені, а дихання спокійним, але міцним. Під ним дивно виблискувала загадкова зелена рідина. З часом зелена рідина в діжці почала випаровуватися, виділяючи світло-зелений струмінь повітря. Цей струмінь повільно підіймався вгору і разом з диханням юнака потрапляв у ніс. Тільки-но потік опинився в тілі, обличчя юнака стало блискучим і гладким, мов білий нефрит. Сяо Янь ніби відчув, як безупинно збільшується кількість Дов Ці у його тілі, і на обличчі юнака з'явилася легка посмішка. Упевнившись, що пілюля працює, юнак не став зупинятися на досягнутому, а продовжив у тому ж положенні. Навіть не поворухнувшись, він зберігав максимально ефективну позицію, жадібно всмоктуючи енергію, що містилася в зеленій рідині. Зелена рідина, що вкривала тіло юнака, повільно поглиналася його шкірою, зміцнюючи кістки і очищуючи шляхи Ці... Через безупинне поглинання з чаші підіймалися все нові і нові зелені потоки, які поступово стали настільки густими, що вкрили оголене тіло юнака шаром туману. Протягом невпинної культивації яскраве сонячне світло, що проникало крізь вікно, поволі слабшало, і в кімнаті стало значно прохолодніше. *** Юнак увібрав останні крихти зеленого повітря, і його вії затремтіли, перш ніж розплющитися. Усередині чорних очей проглядало біле сяйво, але цього разу воно мало зелений відтінок. Повільно видихнувши, юнак швидко підвівся і дозволив краплям прохолодної води стекти з тіла. Ліниво потягнувшись і відчуваючи, як в тілі з'являється велика кількість Дов Ці, юнак пробурмотів: —Такими темпами я, напевно, досягну п'ятого ступеня Дов Джи за два місяці... Завершивши приготування та попередивши усіх, Сяо Янь залишився в кімнаті на цілих півмісяця. Весь цей час, окрім перерви на їжу та решту фізичних потреб, він присвячував культивації. Хоча процес був надзвичайно нудним і виснажливим, він не йшов ні в яке порівняння з тими глузуваннями і насмішками, які Сяо Янь терпів протягом останніх трьох років. Ці три роки знущань навчили його, наскільки важлива сила в цьому світі.... І хоча дні минали у виснажливій практиці, результати були приємними. Ефект виявився набагато сильнішим, ніж очікували Сяо Янь і навіть Яо Лао. Він припускав, що Сяо Яню знадобиться щонайменше місяць, щоб досягти 4-го ступеня Дов Джи, але тому знадобилася лише половина цього часу... До того ж навіть Яо Лао був здивований швидкістю та ефективністю тренувань Сяо Яня. Хоча юнак робив це не вперше, швидкість, з якою він робив це саме зараз була просто дивовижною. Найважливіша і найскладніша частина тренування Дов Ці – це основа. Для того, щоб досягти 10-го ступеня Дов Джи, людині може знадобитися від 10 до 20 років... Звичайно, щойно людина стає Дов Дже, швидкість культивації зростає в геометричній прогресії. Якщо до того, як стати Дов Дже, людина в середньому підіймається на ступінь за рік, то опісля, ймовірно, зможе піднятися на декілька... Тож, зважаючи на швидкість культивації, результати Сяо Яня за півмісяця були, м'яко кажучи, приголомшливими. *** Полишивши діжку, Сяо Янь глянув на світло-зелену рідину. Світліший колір, безумовно, був зумовлений його тренуваннями, і він безпорадно похитав головою, прошепотівши: —Чи вистачить її ще на півтора місяця? Обтерши залишки води, Сяо Янь навмання одягнув свіжий одяг і вмостився на м'якенькому ліжку. Після цього потягнувся рукою під подушку за чорним металевим уламком. Сяо Янь вже подбав про іржу, тож тепер поверхня була гладкою та блискучою. Ця загадка не давала йому спокою. Протягом останнього півмісяця Сяо Янь уважно вивчав металевий уламок з технікою Дов кожного разу, коли робив перерву в тренуваннях. За цей час, під керівництвом Яо Лао, Сяо Янь нарешті трохи розібрався в техніці. Але через брак Дов Ці він не зміг використати її і це трохи його розчаровувало. *** Помістивши металевий шматок між двома долонями, Сяо Янь заплющив очі і використав своє духовне сприйняття, щоб поспостерігати за чорною металевою пластиною. Він вгамував дихання і кімнату поглинула тиша. Минуло трохи часу, перш ніж Сяо Янь знову розплющив очі і підняв праву руку. Вона була зігнута в пазурі, а світла Дов Ці, під контролем Сяо Яня, швидко пройшла через кілька точок Ці і перетворилася на силу тяжіння. Дзень!!! Керамічна ваза, на яку вказав Сяо Янь, зробила кілька кіл, перш ніж впасти на стіл. Авжеж вона розбилася вщент. —Х-ха, зараз моїй Дов Ці замало для техніки Дов класу Сюань, я ледве можу її використовувати. Побачивши безлад, який він спричинив, Сяо Янь прошепотів сам до себе: —Що ж, зважаючи на цю невдалу спробу, якщо я хочу мати достатньо сили, щоб притягнути до себе людину, потрібно бути хоча б на 7-му ступені Дов Джи. Але хай там як, спочатку треба піти в клановий зал, щоб знайти кілька технік Дов нижчого рівня. Від Мертвої хватки зараз мало користі. А оскільки я можу знову використовувати свою Дов Ці, мені більше не потрібно вдаватися до безглуздого метода тренувань, який я застосовував раніше... Знову зітхнувши, Сяо Янь підвівся з ліжка і глянув на нерухому чорну каблучку, перш ніж вийти з дому. Примруживши очі і пристосовуючись до палкого сонця, Сяо Янь ретельно зачинив двері, а потім неспішно пішов мощеною каменем доріжкою до задніх кімнат клану. Обабіч доріжки росли смарагдово-зелені верби. Соковита зелень заспокоювала і допомагала сховатися від нестерпної спеки. Коли він звернув на іншу стежку, то почув сміх молодої дівчини. Шкодуючи про порушений спокій, Сяо Янь насупив брови і, йдучи в напрямку сміху, побачив кілька молодих дівчат, які прямували в його бік. В оточенні інших сміялася гарненька дівчина. Її вродливе обличчя повністю затьмарювало інших дівчат. Це була та, що посіла друге місце після Сюнь Ер під час перевірки рангу Дов Ці, – Сяо Мей. Поглянувши на дівчину, яка колись липла до нього, вигукуючи незліченні «брате», Сяо Янь не стримав єхидної посмішки. Злегка похитавши головою, він, нарешті, остаточно звик до сліпучих променів сонця. Коли Сяо Мей побачила попереду Сяо Яня, її чарівний сміх урвався... Сонце розсіювало світло і робило байдужого юнака з руками за головою невимовно привабливим. Пара гарних великих очей дивилася на нього, поки він наближався, і, намагалась розрізнити, чи то легка усмішка, чи їдка насмішка квітне на обличчі. Сяо Мей подумки потягнулася до Сяо Яня і раптом відчула, ніби щось втратила... Ця п'янка усмішка з'явилася три роки тому. Лігво з полицею книг - HugoLocus Bookshelf ✙ Тут книги починають говорити
Читати
Відгуки
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!