Прогулюючись маленькою вуличкою і спостерігаючи як спорожнів клан, Сяо Янь безпорадно хитав головою. Сьогодні до Ву Таня мала прибути приймальна комісія від академії Дзя Нань, тож більшість членів клану пішла подивитися. А враховуючи, що вони були далеко не єдиними, дорога та головні ворота до Ву Таня, швидше за все були переповнені.
—Купка невігласів! Гадаєте, вам дозволять скласти вступний іспит тільки тому, що ви прийшли подивитися? – прошепотів Сяо Янь і невимушено попрямував до сусідніх гір. О цій порі він щодня неодмінно тренував техніку Дов.
Хоча приймальна комісія цього разу зупинилася у Ву Таню, територія, за яку вони відповідали, включала й інші прилеглі міста. Тому, коли наступного дня Сяо Янь поспішив до місця набору, то побачив нескінченну чергу і був неабияк приголомшений.
На величезній площі стояв невгамовний шум і безлад. Незліченна кількість молодих людей намагалася потрапити всередину площі. Якби не імперські солдати, які підтримували порядок, збуджений натовп неодмінно вдерся б всередину.
Після того, як Сяо Янь довгий час розгублено дивився на людську юрбу, він тяжко зітхнув і, розчарований, похитав головою. Судячи з усього, сьогодні можна було забути про вступний іспит.
—Отакої! Шкода, але нічого не вдієш! – помітивши розчароване обличчя Сяо Яня, проговорила задоволеним голосом Сяо Ю, яка перед тим розмовляла з Сюнь Ер.
Закотивши очі, Сяо Янь проігнорував її.
—Можливо сестра Сяо Ю має якесь інше рішення? – помітивши, що насувається чергова сварка, Сюнь Ер швидко змінила тему розмови.
—Голова приймальної комісії у Ву Таню – моя наставниця. І як її улюблена учениця, авжеж я маю рішення, – задерла ніс і розсміялася Сяо Ю, махнувши рукою.
—Ідіть за мною!
Поглянувши на розкішні довгі ноги Сяо Ю, яка попрямувала в інший бік площі, Сяо Янь подивився на Сюнь Ер і замахав руками:
—Не хвилюйся! Я не збираюся сваритися.
Почувши його слова, Сюнь Ер посміхнулася, кивнула, і вони разом поквапилися наздогнати Сяо Ю.
Група молодих людей обійшли по колу величезну площу і, зрештою, зупинилися на західній стороні. Тут також в два-три ряди стояли добре екіпіровані солдати. Їхня зброя холодно виблискувала, відбиваючи під гарячим сонцем сліпучі промені.
Оглянувши стрій, Сяо Ю, перш ніж самій рушити вперед, переговорила з Сяо Янем і дала кілька настанов. Потім дістала зелене посвідчення і довго розмовляла з кимось, схожим на офіцера. Лише після цього вона махнула рукою Сяо Яню та решті, щоб можна підійти.
Офіцер середнього віку окинув Сяо Яня та його супутників холодним поглядом. Через деякий час він махнув рукою і наказав:
—Пропустіть їх!
Почувши наказ, одразу ж роздався дзвінкий звук металу, що терся об метал, і в щільній стіні закутих у броню людей повільно з'явилася невеличка стежка. Коли дівчина забирала посвідчення, то вдячно усміхнулася і, поглянувши на Сяо Яня та решту, попрямувала за офіцером.
Звісно члени клану Сяо рушили слідом за Сяо Ю. Проте, щойно вони увійшли, у багатьох поза шкірою пішов мороз. Навколо стояли безмовні солдати, просякнуті запахом крові, від чого група, яка ніколи з таким не стикалася, відчула сильний тиск, який змусив більшість важко дихати.
—Ці солдати, певно, не раз було на полі бою? – Сяо Янь повільно видихнув. Виняткова духовна сила допомогла йому позбутися цього відчуття. Він зволожив губи, і в ослабілі ноги раптом знову повернулася сила. Як не крути, з його силою Дов Дже на четвертому ступеню він був сильнішим за більшість присутніх солдатів. Навряд би він міг змагатися по кровожерливості аури, але, принаймні, вона б його не збентежила.
Коротка, не більше двадцяти метрів, відстань більшості здалася нескінченою. Коли вони нарешті пройшли крізь стрій, кожен відчув, як спітніли долоні...
З трохи поблідлим обличчям Сяо Ю глянула на офіцера і гірко посміхнулася:
—Старший Ке, ви навмисно нас випробовували?
—Ха-ха, лише виконував розпорядження наставниці Жво Лінь. Якщо вирішили скористатися чорним ходом, то цілком природно, що вам доведеться пройти невеличке випробування. Але ви всі молодці. Моїм підлеглим не раз доводилося заглядати смерті у самісінькі очі. Якби ви не мали достатньої сили волі, вас би паралізувало від страху на півдорозі, – на обличчі офіцера з'явилася посмішка, коли його погляд пробігся по Сяо Ю і тих, хто її оточував. Але побачивши спокійні обличчя Сюнь Ер і Сяо Яня, його очі наповнилися здивуванням.
«Здається, цього року наставниця Жво Лінь набере кілька достойних учнів.»
Попрощавшись з офіцером, який був не в найкращому гуморі, Сяо Ю швидко пішла углиб площі і потягнула за собою Сяо Мей і Сяо Ніна, чиї ноги як раз почали підкошуватися.
Потрапивши усередину, їм в очі одразу ж кинулося велике зелене шатро, а за ним нескінчений людський натовп. В проході час від часу зустрічалися люди, які пройшли вступний іспит і радісно прямували вглиб площі.
—Мила моя Ю! – щойно вони наблизилися до шатро, пролунав жіночий сміх. Дівчина в червоному підбігла і радісно обійняла Сяо Ю. Коли її долоні торкнулися талії, вона пожартувала:
—Ти погладшала?
—От розпусне дівчисько! Відчепися від мене! – лаючись для виду, вирвалась з обійм усміхнена Сяо Ю. Після цього вона повернулася до Сяо Яня та інших, і представила їх.
—Це моя найкраща подруга в академії. Її звуть Сюе Ні і вона Дов Дже на четвертому ступеню.
Почувши це, Сяо Янь та інші перевели погляд на дівчину в червоному. На її симпатичному обличчі сяяла промениста усмішка, а каштанове волосся було недбало зав'язане у хвіст. Вона була в повному розквіті сил, з дуже стрункою талією і округлим задом. І хоча вона поступалася вродою Сяо Ю, її диявольськи спокуслива фігура теж була втіленням мрій багатьох чоловіків. За короткий період знайомства Сяо Янь зрозумів, що багато юнаків, які пройшли випробування, крадькома безсоромно задивлялися на цих двох.
Сяо Ю ніжно обійняла Сюе Ні. По її обличчю одразу ж ставало зрозуміло, що між ними склалися добрі стосунки.
—Це члени мого клану. Це Сюнь Ер, хе-хе, гарненька, чи не так? Але навіть не мрій, що тобі щось перепаде, вона не викаже до тебе жодного інтересу. Це Сяо Мей, ще одна красуня. Це мій молодший брат Сяо Нін. Нарешті це... – коли її погляд зупинився на розслабленому Сяо Яні, Сяо Ю нахилила голову, притягнула за вухо Сюе Ні і прошепотіла:
—Це Сяо Янь, той самий, про якого я тобі розповідала раніше.
Спочатку Сюе Ні подивилася на Сюнь Ер і Сяо Мей. Розплющивши очі, вона вигукнула:
—Ого. У вашому клані й справді багато красунь. Як тільки вони вступлять до академії Дзя Нань, усі хлопці за ними бігатимуть. Що? Сяо Янь? – глибоко зітхнувши, Сюе Ні раптом замовкла і подивилась на Сяо Яня з приголомшеним виразом обличчя.
—Той самий, дай-но пригадаю... двоюрідний брат, не спроможний піднятися вище 3-го ступеня Дов Джи? Виглядає досить гарним.
—Гей! – куточок рота Сяо Ю сіпнувся, і вона безжально вщипнула балакучу подружку. Помітивши моторошний вираз обличчя Сяо Яня, вона зніяковіло спробувала пояснити:
—Не подумай, що я розповідала про тебе всім і кожному. Так сталося, її гострі вуха вловили те, що я бурмотіла уві сні.
Піднявши брови, Сяо Янь саркастично скривив рота і торкнувся обличчя:
—Ти думаєш про мене навіть уві сні? Відколи наші стосунки стали такими близькими? Зрештою, я лише торкнувся...
—Стулися! – почувши слова Сяо Яня, на обличчі Сяо Ю промайнуло збентеження і вона спробувала його пнути.
Хлопець плавно перемістився, щоб уникнути копняка. Повернувшись до неї, він замахав руками і припинив дражнитися.
—Чого саме ти торкався? Це ж не може бути моя мила Ю? – обличчя Сюе Ні наповнилося цікавістю, але Сяо Ю безжально її вщипнула.
—Ю, ти така жорстока. А я ще вважала тебе подругою... – потираючи почервоніле зап'ястя, Сюе Ні дивилася на Сяо Ю, вдаючи ніби ось-ось розплачеться.
—Годі дуріти! Для початку їм треба пройти іспит, – пробурчала Сяо Ю, не знаючи, плакати їй чи посміхатися.
—Хе-хе, тоді йдіть за мною. Я вас проведу, – Сюе Ні посерйознішала і змахнула вдавані сльози. Вона розвернулася, але перш ніж піти нахилила голову і сказала:
—До речі, забула сказати, Лво Бу теж член комісії. Ба більше, по дорозі я чула, що він прорвався на четвертий ступінь Дов Дже.
Почувши її застереження, усміхнене обличчя Сяо Ю стало похмурим, і вона нетерпляче запитала:
—А цей дратівливий хлопець навіщо припхався?
—Хіба можлива інша причина, окрім прекрасної Сяо Ю? По дорозі сюди він тільки про тебе і говорив, – жартома додала Сюе Ні.
Вираз обличчя Сяо Ю змінився, вона стиснула губи, граючи жовнами. Потім обернулася і втупилася в Сяо Яня.
—Чого ти на мене дивишся? Можеш забути про те, щоб змусити мене вдавати, що ми близькі перед тим хлопцем. Ти мене не цікавиш і я не збираюся прикидатися, – побачивши блиск в очах Сяо Ю, авжеж Сяо Янь здогадався, про що вона думала. Він холодно розсміявся, проігнорував гнівний погляд та попрямував до великого шатро.
—Ех-х... Мила моя Ю, здається, твої чари слабшають... Більшість учнів академії відчайдушно билися б за тебе, варто лише поманити ручкою. Але цей хлопець і справді проігнорував тебе… – дивлячись в спину Сяо Яню, скептично проговорила Сюе Ні.
Міцно стиснувши зуби, Сяо Ю роздратовано відповіла:
—Цього маленького негідника нормальним точно не назвеш. Тож не варто використовувати логіку, щоб спробувати зрозуміти його мотиви. Окрім нього, ти колись бачила чи чула, щоб хтось зміг усього за рік піднятися з третього ступеня Дов Джи до третього ступеня Дов Дже?
Почувши її слова, у Сюе Ні відвисла щелепа, а розв’язний вираз змінився потрясінням. Вона не очікувала, що цей елегантний привабливий юнак має такий талант. Невже це той самий «каліка» з клану, про якого їй розповідала Сяо Ю?
Лігво з полицею книг - HugoLocus Bookshelf ✙ Тут книги починають говорити
Далі
Том 1. Розділ 98 - Невеличкі проблеми
Сяо Янь повільно попрямував до великого шатро. Сяо Ю йшла за ним, сердито дивлячись йому в спину та зціпивши зуби. Вона не очікувала, що Сяо Янь відхилить її пропозицію і не піде їй на зустріч. Коли група підійшла ближче, вони побачили, що в тіні зібралося більше десятка людей, які розділилися на кілька невеличких груп і про щось теревенили. По їх розслаблених обличчях, було зрозуміло, що всі вони – студенти академії Дзя Нань. Поза прохолодною тінню шатра понад двадцять юнаків і дівчат сиділи на землі під палким сонцем. Хоча спека змушувала їх безперервно пітніти, вираз облич залишався невпевненим. На перший погляд здавалося, що це нові студенти, які щойно склали вступні іспити. Кілька дівчат, що гомоніли в шатру, раптом підняли голови і побачили Сяо Ю та решту. Обличчя студенток миттєво посвітлішали, і вони з радісним сміхом підбігли до Сяо Ю. А от Сяо Янь відчув, що у нього зараз вибухне голова, він точно не був готовий до галасливого дівчачого вереску. Хлопець пробігся поглядом по молодих гарненьких ученицях і по їхніх схвильованих обличчях зрозумів, що відносини у Сяо Ю в академії, схоже, були досить непоганими. —Гей! Будь ласка, дівчата, поводьтеся хоч трохи стриманіше! – безпорадно сказала Сяо Ю. Вона не знала, сміятися їй чи плакати, і була змушена одразу ж відсторонитися від кількох подруг, які намагалися затискати її в обіймах. —Люба Ю, я не бачила тебе два місяці, і, здається, ти стала більш стрункою. Скажи чесно, ти... О-о-о!!! – дівчина з гарним обличчям тихцем провела рукою по грудях Сяо Ю, перш ніж покласти її на плече. Сяо Янь безпорадно зітхнув і подивився на Сяо Ю дивним поглядом. Чому всі її подруги були схожі на п'явок? —Зникни, розпусне дівчисько. Тримай себе в руках і не поводься зі мною так розгнуздано, – почервонівши, Сяо Ю відштовхнула дівчину. Побачивши, що на неї намагаються накинутися інші, вона швидко зробила крок назад і, вказавши на Сяо Яня та решту, поквапилася їх представити. На щастя, цей вдалий крок змусив дівчат охолонути і поводитися більш стримано. —Ух, які гарні дівчата! – вони окинули поглядом Сюнь Ер і Сяо Мей і їхня неймовірна краса змусила учениць схвильовано зітхнути. Потім настав час Сяо Яня. Що ж до Сяо Ніна, то його, на щастя, не помітили через схожість з сестрою. Хоча Сяо Янь був молодший за Сяо Ю на два-три роки, після понад року важких тренувань за зовнішніми даними він не надто відрізнявся. Так, його обличчя, можливо, поки що виглядало молодим та ніжним, але в ньому вже відчувалася зрілість, не властива його віку. Ця суперечність змусила дівчат зосередити на ньому розгублені погляди. —Хі-хі, який гарний юнак. Ю, це твій двоюрідний брат? —Ви кровна рідня? —Зізнавайся, ти вже встигла його заграбастати? Яким би спокійним не був Сяо Янь, почувши, що дівчата не соромляться ставити такі сміливі питання в його присутності, у нього аж куточок рота почав сіпатися. Погляд, яким він дивився на Сяо Ю, ставав дедалі дивакуватим. Після таких двозначних питань Сяо Ю виглядала збентеженою та дещо безпорадною. Вона вже збиралася все пояснити, коли краєм ока помітила чоловічу постать. Обличчя Сяо Ю перемінилося і спохмурніло, але за мить на ньому з'явився червоний рум'янець, і вона кокетливо відповіла: —Ні, жодних кровних зв'язків. І годі вже глузувати, він з дитинства трохи сором'язливий. —Га-а-а... – почувши її слова, дівчата були приголомшені. Дивлячись на розпашілу Сяо Ю, яку вони ніколи такою раніше не бачили, подруги почали обмінюватися поглядами. Вони збирались лише пожартувати і не очікували, що Сяо Ю сприйме усе серйозно. Ба більше, тон, яким вона говорила... це було схоже на невдалу спробу приховати очевидне. Навіть Сюнь Ер та решта з клану були приголомшені сердечним тоном Сяо Ю. Вони обмінялися розгубленими поглядами – відколи це стосунки між Сяо Ю та Сяо Янем стали такими теплими? Сяо Янь же холодно спостерігав за грою Сяо Ю і вже збирався викрити її, аж раптом вона швидко простягнула до нього руки. Однією вона взяла Сяо Яня за руку, а іншою ніжно змахнула пил з одягу. —Ого-о-о... – побачивши непритаманну Сяо Ю поведінку, всі, хто її оточував, були цілковито приголомшені. Щоб Сяо Ю так поводилася з чоловіком??? —Сяо Ю… давно не бачилися, – поки всі стояли заціпенілі, раптом пролунав чоловічий голос. Почувши голос та роззирнувшись, вони помітили молодого чоловіка в сірому, який широко посміхався. Він був досить вродливим, але промениста посмішка здалася Сяо Яню та всім іншим фальшивою. Збентежений вираз повільно зник з обличчя Сяо Ю. Обернувшись, вона, все ще тримаючи Сяо Яня рукою, подивилася на юнака і байдуже привіталася: —Вітаю, Лво Бу! —Хе-хе! – киваючи головою і сміючись, молодий чоловік помітив зчеплені руки і вмить у погляді, який він послав Сяо Яню, спалахнули ворожість та лють. —Хе-хе, мабуть, їх ти привела з собою? – запитав Лво Бу з посмішкою, приєднавшись до решти з академії. —Так! – недбало кивнувши головою, Сяо Ю ще раз представила Сяо Яня та інших. Вона з посмішкою зауважила: —Я привела їх, щоб вони склали іспит. —О, невже? – кивнувши головою, Лво Бу витягнув червону кришталеву кулю розміром з кулак. Він помахав нею і з посмішкою проговорив: —Так сталося, що наставниця Жво Лінь як раз дала мені екзаменаційний кристал. Чому б їм не спробувати? Решту кристалів відправили до екзаменаційних воріт, тож якщо не скористаєшся моїм, доведеться деякий час зачекати. Почувши його слова, Сяо Ю трохи повагалася, перш ніж кивнути головою. Вона нахилила голову і тихо пояснила Сяо Яню: —Екзаменаційний кристал досить примітивний. Якщо твоя сила досягла 8-го ступеня Дов Джи, він засвітиться. Щойно це станеться, вважай, ти пройшов початкове випробування. —Пусти мене! – з видимим невдоволенням холодно звелів Сяо Янь. —Ой! – Сяо Ю усміхнено кивнула головою і слухняно відпустила його руку. Помітивши її поступливість, Лво Бу міцно стиснув кришталеву кулю. —Сюнь Ер, чому б тобі та решті не піти першими? – потираючи розчервоніле зап'ястя, запитав усміхнений Сяо Янь. Посміхнувшись у відповідь, Сюнь Ер, Сяо Мей і Сяо Нін взяли ініціативу в свої руки і пішли вперед. Незабаром після того, як їхні долоні торкнулися кришталевої кулі, вона засвітилася, і вони відійшли убік. Побачивши, що вони досягли успіху, Сяо Янь також вийшов вперед і безтурботно торкнувся кришталевої кулі, отримавши той самий результат. —Запевняю, якби вони не були здатні пройти випробування, я б не стала їх приводити, – побачивши успіх усіх чотирьох, байдуже зауважила Сяо Ю. —Хе-хе. Не те щоб я тобі не довіряв, але правила є правила, – Лво Бу подарував Сяо Ю вибачливу посмішку. Тримаючи кришталеву кулю в руках і вказавши пальцем на тих, хто сидів на вулиці під сонцем, він обернувся до Сяо Яня та решти і з посмішкою сказав: —Вітаю з успішним проходженням початкового тесту. Тепер, будь ласка, посидьте на вулиці з пів годинки. —Лво Бу, що це означає? – почувши слова Лво Бу, Сяо Ю насупилася і запитала крижаним тоном. —Сяо Ю, ти ж наче теж учениця академії, тож мала б знати про це правило. Хе-хе, нові студенти в наш час стають дедалі більш гарячкуватими. Невеличке загартування духу під час іспиту піде на користь та підготує до майбутнього життя в академії, – з посмішкою пояснив Лво Бу. —Пфф... Лво Бу, мене не цікавить, що ти скажеш іншим новачкам, але ти не повинен нав'язувати ці паршиві правила людям, яких я привела особисто, – презирливо відповіла Сяо Ю. —Писане чи ні, але правила обов’язкові для всіх! Куточок рота Лво Бу сіпнувся. Публічний докір Сяо Ю, яка не зважала на його репутацію, викликав у ньому гнів і роздратування. —Лво Бу, тобі слід припинити створювати проблеми. Ти добре знаєш, що без цих правил можна обійтися, тож навіщо робиш із мухи слона? – дівчата навколо насупилися, бо їм теж здавалося, що хлопець трохи перегинає. —Хе-хе! Вибачте! Але саме я прийняв у них іспит, тож, згідно з правилами, зараз за них відповідаю я, – променисто посміхнувся Лво Бу. Побачивши розлючену Сяо Ю, він раптом змінив своє рішення. —Гаразд! Оскільки ми з тобою давно одне одного знаємо, на сонце підуть не всі. Чому б нам не обрати добровольця? Хвилинку... дайте подумати… Ми оберемо... так, цього хлопця. Хе-хе, оскільки він чоловік, йому не треба турбуватися про те, що під сонцем вигорить шкіра, – повільно переводячи пальцем по новоприбулих, він нарешті посміхнувся і зупинився перед Сяо Янем. Той розплющив очі і байдуже подивився на усміхненого юнака, який стояв прямо перед ним. —Відвали! Сяо Янь нікуди не піде. Я особисто розшукаю наставницю Жво Лінь і обговорю це з нею. Хто ти такий, щоб роздавати тут накази?! – холодно відповіла Сяо Ю, вставши перед Сяо Янем і виставивши уперед одну з довгих сексуальних ніг. —Йойки, старший Лво Бу, здається, у тебе якісь проблеми, – з тіні вийшов усміхнений хлопчина. —Один з новачків не бажає посидіти під сонцем, – сказав недбало Лво Бу, ховаючи кришталеву кулю. —Ха-ха, давно я не бачив такого зарозумілого учня. Старший Лво Бу, тобі допомогти? – посміхнувся до Лво Бу молодий чоловік з однією золотою зіркою на грудях. Вочевидь, він намагався підлеститися. Задоволено киваючи головою, Лво Бу глянув на похмуру Сяо Ю. Трохи поміркувавши, його раптом осяяла думка: —Я маю іншу ідею. Цілком нормально, що ти не хочеш пектися на сонці, але там багато інших новачків, які на нас дивляться. Тож якщо ми зробимо виключення лише для вашої групи, інші будуть не в захваті. Говорячи це, Лво Бу поплескав по плечах юнака, що стояв поруч, і посміхнувся до Сяо Яня. —Якщо не хочеш виходити, чому б тобі не довести своє право лишитися у дружньому двобої з Ґе Ла? Авжеж, перемагати необов’язково, достатньо усього лише витримати двадцять ударів. Почувши його слова, дівчата навколо Сяо Ю одразу ж почали лаяти Лво Бу на чім світ стоїть. Поспостерігавши, вони нарешті усвідомили, що хлопець просто заздрить Сяо Яню і намагається зловживати владою, щоб поквитатися за особисту образу. Але, на відміну від подруг, Сяо Ю дивним чином принишкла. Потайки оцінивши Сяо Яня, вона чітко усвідомила, що його теперішня сила точно не поступається її особистій. Дов Дже на першому ступеню навряд стане для нього проблемою. Ігноруючи погляд Сяо Ю, Сяо Янь байдуже подивився на променисто усміхненого Лво Бу. Його чорні очі наповнилися холодом. Спочатку він не хотів лізти не в своє діло, але цей хлопець просто змусив його. —Хе-хе, йди сюди, хлопчику! Я навчу тебе поважати старших! Інакше, коли в майбутньому страждатимеш в академії, потім будеш звинувачувати у всьому нас, – Ґе Ла зробив крок вперед і з явно недобрими намірами посміхнувся. Тяжко зітхнувши, Сяо Янь просто знизав плечима. Зробив два кроки вперед, він опинився біля Сяо Ю і у всіх на очах різко простягнув руку, безжально схопив її за струнку талію і потягнув в обійми. Не очікуючи такого від Сяо Яня, дівчина на якусь мить розгубилася, а потім її обличчя стало яскраво-червоним. Враховуючи, що все відбувалося у Лво Бу на очах, їй залишалося лише зціпити зуби і мовчки терпіти, проклинаючи в серцях хлопця, який публічно нею скористався. Натомість дівчат навколо вчинок Сяо Янь просто ошелешив. Побачивши цю картину, обличчя Лво Бу одразу ж потемніло. Він нахилив голову і холодно сказав Ґе Ла: —Будь по-справжньому безжалісним, не стримуйся! Почувши його прохання, Ґе Ла зловісно посміхнувся і кивнув. А Сюнь Ер та решті залишалося лише безпорадно хитати головами, мовчки спостерігаючи за подіями. —А непогано! – холодно прошепотів Сяо Янь, коли його рука ще кілька разів погладила талію Сяо Ю, не бажаючи її відпускати. Проговоривши останні слова, Сяо Янь розслабив руку, навіть не глянувши на буряково-червоне обличчя Сяо Ю. Він розім’яв шию, посміхаючись самими куточками рота, і повільно підійшов до Ґе Ла, який зловісно на нього витріщався. Лігво з полицею книг - HugoLocus Bookshelf ✙ Тут книги починають говорити
Читати
Відгуки
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!