Різниця між Дов Ши та Дов Дже

Одяг на тілі Сяо Яня ще довго продовжував тріпотіти, перш ніж влягтися. Він позбувся смердючого ковтка повітря, підвівся і повернувся до усміхненого Яо Лао, що стояв неподалік. Відкривши рот і посміхнувшись, Сяо Янь не зміг приховати радість. Минув рік і він нарешті прорвався до Дов Ши. Він власним потом і кров’ю досяг успіху, і зараз був схожий на метелика, що вирвався з кокона.

Стати Дов Ши також означало, що Сяо Янь вирвався за ранг, до якого належала більшість людей. Хоча цей ранг все ще вважався одним з найнижчих у світі Дов Ці, він все одно був значно потужнішим і кратно переважав Дов Дже, який був справжнім найнижчим рангом. А найголовніше – Сяо Янь був досить молодий і мав багато часу, щоб загартуватися!

Хлопець стиснув кулак. Сила, якої він ніколи раніше не відчував, розливалася по кожній клітинці тіла. Лише коли він сам перейшов на ранг Дов Ши, Сяо Янь нарешті усвідомив, наскільки величезною була прірва між Дов Дже та Дов Ши. Згадавши бій проти Му Ше, він усвідомив наскільки йому пощастило. Якби Яо Лао не навчив його техніки Дов класу Ді, щоб він не робив, перемогти командира найманців навряд було б так просто, не кажучи вже про те, щоб убити його.

Залишаючись на місці, Сяо Янь раптом підняв праву руку і стиснув її в кулак. Відразу ж його тіло стрімко охопила фіолетова Ці. Після появи, вона раптом трохи відступила, а вже за мить поступово скупчилася на одягу Сяо Яня, утворюючи щось на кшталт броні. Можливо, саме через те, що хлопець поглинув полум'я, на поверхні захисного шару можна було бачити слабкі сплески фіолетового вогню.

Покрив Дов Ці, відзнака Дов Ши, був однією з найбільш практичних навичок. У бою з Му Ше Сяо Янь сам став свідком його величезної користі. Хоч раніше він і міг використовувати покрив Дов Ці, але ніколи не міг вкрити ним все тіло, як зараз.

Ба більше, покрив Дов Ці, яким Сяо Янь користувався у минулому, ніяк не впливав на його швидкість, захист, атаку тощо. І лише після того, як він став Дов Ши, покрив нарешті отримав допоміжні властивості – те, чого прагнули всі Дов Дже.

Побачивши могутній і прекрасний на вигляд фіолетовий вогняний покрив, обличчя Сяо Яня наповнилося радістю, і він завдав кілька швидких ударів, здійнявши шалений вітер. Після очищення і загартування природною енергією, Сяо Янь міг ударом кулака видавати пронизливий свист, користуючись лише власною силою.

Дивлячись на схвильованого хлопця, який безперервно випробовував силу Дов Ши, Яо Лао з посмішкою похитав головою. Він дочекався, поки Сяо Янь заспокоїться, і запитав:

—Перевір, наскільки розвинулася Вогняна мантра. Якого вона зараз рівню? Середнього чи високого?

Питання Яо Лао змусили Сяо Яня зупинитися. Він кивнув головою і знову повільно заплющив очі, дозволивши свідомості поринути в тіло. Всередині він швидко досяг нижньої частини живота, де знаходився його даньтянь. Колись великий жовтуватий вихор зараз мав фіолетовий колір та був менший за долоню Сяо Яня. Свідомість покружляла навколо маленького фіолетового вихору і він раптом помітив, що в середині повільно обертаються понад десятка крапель фіолетової рідини. Ці краплі рухалися по спіралі, неначе маленькі рибки в озері.

Свідомість Сяо Яня з цікавістю занурилася в фіолетовий вихор і непомітно торкнулася маленької краплини. Відчувши лише на мить, серце Сяо Яня сповнилося нестримним щастям – маленькі краплі фіолетової рідини містили надзвичайно потужну енергію. Розгадавши її таємницю, Сяо Янь зміг краще збагнути величезну різницю між Дов Ши і Дов Дже і не втримався від схвильованого зітхання.

Вихор Дов Дже був схожий на повітряну кульку, а Дов Ці – на повітря, яке містилося всередині кульки. Проте кулька мала певну межу, і як тільки Ці, що містилася в ній, досягала критичних обсягів, вона вже не могла утримувати надлишок Ці. Якщо хтось хотів силою втиснути більше, вихор не витримував, і немов повітряна кулька, з шумом вибухав.

При переході від Дов Дже до Дов Ши найбільша перевага полягала в тому, що енергія в кулі зазнавала змін, перетворюючись на краплі рідкої енергії з набагато щільнішою, насиченішою і чистішою енергією, ніж звичайна Дов Ці. Після такого перетворення якість і кількість Дов Ці, що містилася в кулі, миттєво збільшувалася в кілька разів.

Тож не дивно, що маючи такий величезний запас Дов Ці, Дов Ши, природно, перевершував Дов Дже – порівнювати їх не було жодного сенсу. І це не згадуючи про щільність і чистоту Дов Ці, які також були абсолютно непорівнянними.

Свідомість Сяо Яня повільно вийшла з вихору. Ретельно усе дослідивши, він збагнув, що, хоч краплі рідини і були розміром з ніготь, для їх створення була потрібна щонайменше третина його колишньої жовтуватої Дов Ці. Тож він чудово розумів, яка міць криється в кожній крихітній краплині.

Спостерігаючи за повільним обертанням вихору, тільки-но у Сяо Яня промайнула думка, як пасма фіолетової Дов Ці стрімко вирвалися назовні і помчали по шляхах Ці, з’єднаних з Вогняною мантрою.

Слідуючи за потоком Ці, Сяо Янь відчував, як численні нитки енергії вогняного типу просочуються з зовнішнього світу, проникають крізь шкіру і потрапляють в його шляхи Ці. Фіолетова Дов Ці підхопила їх і провела крізь техніку, завершуючи бездоганний цикл.

Після цього Сяо Янь відчув, що пасма Дов Ці стали набагато потужнішими і насиченішими, ніж були кілька хвилин тому.

Після завершення циклу, Дов Ці, що стала потужнішою, знову увійшла у вихор. У цей момент тіло Сяо Яня злегка затремтіло. Нарешті він повільно розплющив очі і подивився на обличчя Яо Лао, сповнене очікування. Сяо Янь мимоволі знизав плечима і безпорадно сказав:

—Середній рівень класу Хван! Вона просунулась лише на один рівень.

—Середній рівень класу Хван? Ха-ха, це було очікувано.

Почувши слова Сяо Яня, Яо Лао навпроти не відчув ніякого розчарування. Він подивився на пригнічене юне обличчя і не втримався від сміху:

—Нагадаю тобі, що еволюція цієї техніки Ці вимагає величезної кількості енергії від Небесного полум'я. Тож фіолетове полум'я з самого початку не відповідало вимогам. Те, що техніка Ці просунулася на цілий рівень вже досить непогано. Щобільше, зважаючи на унікальність Вогняної мантри, твоя техніка Ці середнього рівня класу Хван не поступається технікам Ці високого рівня того ж класу. Гадаю, ти маєш бути задоволений.

Почувши його слова, Сяо Яню залишалося лише кивнути з гіркою посмішкою. Хоча він знав, що це неможливо, серце все одно плекало надію, що станеться диво і техніка Ці розвинеться безпосередньо до класу Сюань. Однак, судячи з усього, дива не сталося.

—Ех-х, Небесне полум'я... Поглинання фіолетового полум'я вже супроводжувалося величезними труднощами, а ефект майже не помітний. Якби я зараз наштовхнувся на Небесне полум'я, важко сказати, хто кого б поглинув, – Сяо Янь безпорадно похитав головою. Хоча він ніколи особисто не відчував сили Небесного полум'я, він цілком усвідомлював, наскільки страхітливим було біле полум'я Яо Лао, коли той виготовляв ліки.

Щосили замотавши головою, Сяо Янь відкинув легку млявість, що на нього напосіла. Хай там як, але його техніка Ці справді здатна розвиватися. Крім того, у нього було багато часу. Сяо Янь вірив, що одного дня, без зайвого поспіху, він зможе поглинути справжнє Небесне полум'я і розвинути Вогняну мантру до техніки Ці класу Тянь, оспіваного в легендах.

Побачивши, що Сяо Янь поступово оговтується, Яо Лао посміхнувся.

—Оскільки ти нарешті став Дов Ши, наші тренування на Хребту магічних звірів добігають кінця!

—Тоді уперед! Мені вже трохи набридло дивитися на ці дурнуваті гори.

—Гаразд, тоді завтра й вирушаємо, – Яо Лао кивнув головою, розмірковуючи вголос, —Якщо порахувати час, який ми тут провели, то залишилося лише вісім місяців до того, як настане час з’явитися в Секті Імлистих хмар згідно з трирічною угодою.

Почувши його слова, Сяо Янь затремтів, і втупився в простір за межами печери. Через деякий час він насупився і заговорив:

—Цікаво, на якому вона зараз рангу...

—Хе-хе. Можеш розслабитися. За час, що залишився, я, можливо, і не зроблю з тебе Да Дов Ши, але допомогти прорватися крізь кілька ступенів цілком посильна задача, – м'яко сказав Яо Лао. Після цих слів запала короткотривала мовчанка, перш ніж він з посмішкою продовжив:

—Крім того, навіть якщо з якоїсь несподіваної причини її сила зросла настільки, що вона набагато перевершує тебе, повір, цей старий тебе не підведе. В усій імперії Дзя Ма не так багато людей, вартих моєї поваги... навіть якщо це сама голова Секти Імлистих хмар Юнь Юнь, одна з трійки сильніших в імперії Дзя Ма.

—Ха-ха, я ніколи не сумнівався в силі учителя. Якщо ви кажете, що це можливо, то я, безумовно, вам вірю, – отримавши заспокійливе запевняння, Сяо Янь відчув себе набагато спокійніше і почав підлещуватися до Яо Лао.

Зверхньо глянувши на його улесливу усмішку, той махнув рукою і сказав:

—Завтра ми покинемо Хребет магічних звірів. Наша наступна зупинка – величезна пустеля Таґер, яка граничить з імперією Дзя Ма. Попереджаю, тренування там будуть набагато складнішими і небезпечнішими, ніж на Хребту магічних звірів. Тобі варто як слід підготуватися.

—Пустеля Таґер... Здається, двоє моїх старших братів знаходяться десь там. Якщо матимемо час, треба буде заглянути по дорозі.

Відкривши рот і посміхаючись, Сяо Янь поплескав себе по грудях і сказав Яо Лао:

—Поки я можу швидко зміцнюватися без серйозних побічних наслідків, я готовий до будь-яких випробувань, наскільки б важкими вони не були.

—Ха-ха, оце так сила волі! – розсміявся Яо Лао, хоча в куточках очей чаїлися недобрі наміри.

—Сподіваюся, коли прийде час, ти не втечеш. Хоча, навіть якщо благатимеш мене, я все одно змушу тебе силою.

Ніяково посміхаючись, Сяо Янь розумно промовчав.

—Гаразд. Повертайся додому та як слід відпочинь. Завтра вранці ми вирушаємо, – щойно Яо Лао зібрався повернутися на перстень, як його тіло раптово здригнулося. Подумавши трохи, він раптом продовжив:

—Колись я вже відвідував цей край, тому що чув, що в цій величезній пустелі захований різновид Небесного полум'я. На жаль, мені так і не вдалося знайти його. Тож якщо пощастить, цілком можливо, ти матимеш шанс...

Після цих слів Яо Лао навіть не глянув у просвітлілі очі Сяо Яня. Його тіло знову здригнулося і він повернувся в перстень.

—Небесне полум'я...

Схвильовано стиснувши кулак, Сяо Янь розвернувся і вийшов з печери. Після випробування сили фіолетового полум'я його жага до ще більш лютого і страхітливого Небесного полум'я тільки посилилася.

—Я повинен його здобути!

Твердий голос юнака, сповнений дрібкою жадібності, відлунював по всій печері.

---

Лігво з полицею книг – HugoLocus Bookshelf ✙ Тут книги починають говорити