Отримання ядра монстра

Дивлячись на поваленого магічного звіра, Сяо Янь відкинув убік залиту кров'ю ганчірку. Після цього він перевернув руку, і в ній з'явився кинджал. Присівши навпочіпки, хлопець, ні на кого не зважаючи, розрізав монстру голову і ретельно усе обмацав всередині. Після ще кількох розрізів брови Сяо Яня почали супитися, і він безпорадно похитав головою. Хлопець витер з кинджала кров і повернув його до каблучки. Нарешті, він підвівся і знизав плечима:

—Схоже, не пощастило. Геть нічого немає!

Почувши слова Сяо Яня, всі поступово почали оговтуватися від здивування. Дивлячись на його порожні руки, Ка Ґан міг лише з жалем похитати головою. Потім він махнув рукою і вигукнув:

—Допоможімо командиру покінчити з іншим магічним звіром.

Почувши крик Ка Ґана, члени роти «Кривава бійня» швидко схопили зброю в руки і почали стягуватися до поля бою Фея Лея, щоб під його командуванням атакувати монстра.

Сяо Янь, не випускаючи з рук важку лінійку, притулився до стовбура дерева. Він пожовував травинку і, опустивши голову, побачив садна на кулаці. Його очі аж засяяли від захвату. Хоча завдяки стихійній перевазі Сяо Яню вдалося перемогти магічного звіра другого рангу лише одним ударом, сила фіолетового полум'я значно перевершила його очікування. Навіть використавши Ударну хвилю, у минулому він міг би в кращому випадку хіба що поранити магічного звіра другого рангу, а от вбити годі було й мріяти.

Сяо Янь провів пальцем по каблучці для зберігання і дістав Пілюлю відновлення. Непомітно закинувши до рота, хлопець проковтнув її з легким тремтінням у горлі.

—Трясця, якщо ця паскудна техніка Ці так і не розвинеться, я навіть не зможу дозволити собі Пілюлі відновлення, – безпорадно прошепотів Сяо Янь, відчуваючи, як поступово відновлюється Дов Ці.

Поки нудьгуючий хлопець зітхав, притулившись до стовбура дерева, до нього повільно наближалися дві граціозні тіні.

—Гей, Сяо Яню, з тобою все гаразд?

Приємний та дзвінкий голосок змусив Сяо Яня ліниво підняти голову. Він недбало глянув на Лін Ер, а потім на деякий час зупинив погляд на жінці з неймовірно привабливою фігурою і, зрештою, ліниво відвів погляд. Зіткнувшись з дівчиною, яка справила на нього враження розпещеної панни, Сяо Янь не збирався приділяти їй жодної уваги. Тому відповів байдужим голосом:

—Усе гаразд!

Від прохолодного ставлення Сяо Яня обличчя Лін Ер трохи почервоніло. Вона відкрила вологий маленький ротик, ніби хотіла щось сказати, але так і не спромоглася знайти потрібних слів, щоб розрядити атмосферу – здавалося, вона розуміла, яке враження справила на нього.

—У тебе кров на долоні. Перев'язати? – побачивши похмуру атмосферу, жінці з неймовірно привабливою фігурою залишалося лише несподівано втрутитися. У неї був досить різкий поставлений голос.

Сяо Янь підняв погляд і уважно роздивився жінку з досить гарною зовнішністю. Він пробігся поглядом по її фігурі, злегка похитав головою, а потім відповів тим же незворушним голосом:

—Немає потреби. Зі мною все гаразд.

Подібна байдужість вкотре викликала у Цін Є легке здивування. Не те щоб вона була чванливою, але з її приголомшливою зовнішністю вона дещо не звикла до такого ставлення. Проте все ж деяку гордість вона мала, тож побачивши, як Сяо Янь, відмовляючись, похитав головою, не стала наполягати і атмосфера знову стала гнітючою.

Вона панувала весь час, доки її нарешті не перервали радісні скрики. Вони разом підняли голови і побачили, що магічний звір, який спочатку завзято боровся з Феєм Леєм, нарешті був переможений спільними зусиллями. Не дивно, що вони були так схвильовані.

Відкинувши тушу вбік, Фей Лей наказав кільком найманцям пошукати ядро монстра і повів усміхненого Ка Ґана та інших до Сяо Яня. Їхній нестримний сміх навіть розлякав птахів, і ті стрімко здійнялися у повітря.

—Хо-хо, брате Сяо Янь, я чув про тебе, але ніколи не мав щастя бачити особисто. Вельми дякую за допомогу.

Сяо Янь з посмішкою кивнув у відповідь. Спочатку він привітався з Ка Ґаном, а потім посміхнувся цьому сильному чоловікові середніх літ, який здавався прямолінійною людиною.

—Не думав, що маю в Ціншаню якусь репутацію…

—Ха-ха. Попри те, що ти такий молодий, ти зміг власноруч прикінчити цього підступного Му Ше – тож звісно маєш, і вона дуже й дуже не погана. Принаймні, ніхто в моїй роті «Кривава бійня» тобі не рівня, – Фей Лей оцінив Сяо Яня і міг лише потай зітхнути, похитавши головою. Побачивши його в бою, він на власні очі пересвідчився, що чутки про те, що хлопець убив Му Ше, були правдою. Він ніяк не міг збагнути, через які ж тренування мусив пройти цей хлопець. Як він міг бути таким неймовірно сильним, хоч йому не виповнилося і двадцяти?!

Недбало посміхнувшись, Сяо Янь підняв голову і подивився на небо, безпорадно промовивши:

—Вибачте. У тілі того магічного звіра не було ядра монстра другого рангу стихії льоду. Тому мені доведеться продовжити пошуки і я не зможу поспілкуватися з усіма вами.

З цими словами Сяо Янь повішав важку чорну лінійку, яку досі тримав у руці, за спину, готуючись знову вирушити на пошуки.

—Мені дуже шкода, що ти нічого не отримав за свої зусилля. Якщо не заперечуєш, чому б тобі не взяти ядро іншого магічного звіра? Хоча воно містить стихію землі, – Фей Лей махнув рукою і висловив свої вибачення.

—Не варто. Мені потрібне лише ядро другого рангу стихії льоду. А цю річ можете залишити собі, – махнувши з посмішкою рукою, Сяо Янь розвернувся і попрямував вглиб густого лісу.

—Зачекай!

Приємний жіночий голос раптом пролунав позаду, змусивши Сяо Яня призупинити кроки і з подивом обернутися до Цін Є.

—Бачу, магічне ядро другого рангу стихії льоду для тебе неабияк важливе? – запитала Цін Є, злегка піднявши брови.

—Так, воно мені потрібно якомога швидше.

Почувши це, Цін Є на мить завагалася, але потім простягнула руку і зняла з довгої шиї кулон. Сам кулон був захований під її обтислим одягом, тож лише коли вона обережно витягнула його, стало зрозуміло, навіщо вона це робить. Всередині була кругла крижана перлина білого кольору.

—Це ядро снігового равлика, магічного звіра другого рангу, яке містить стихію льоду. Оскільки ти не раз допомагав роті «Кривава бійня», вважай це нагородою, – Цін Є доторкнулася до красивого білого магічного ядра, ніби не бажаючи з ним розлучатися, потім кинула його Сяо Яню, а той інстинктивно простягнув руку і зловив. Він відчував одночасно і тепло і прохолоду. Крім того, кулон зберігав слабкий аромат тіла, який залишився, швидше за все, внаслідок тривалого носіння.

—Цін Є... – побачивши її вчинок, не втримався і скрикнув Фей Лей. Але поміркувавши, міг лише безпорадно сказати:

—Якщо ти так вирішила, то роби, як знаєш. Але це твоя особиста річ. Тож коли ми повернемося, я знайду, чим відшкодувати збитки. Зрештою, такі у нас правила.

—Не треба. Якби він не втрутився і не допоміг, ми втратили б щонайменше половину людей, – відповіла усміхнена Цін Є, хитаючи головою.

—Це й справді ядро монстра другого рангу стихії льоду, – відчувши його енергію, на обличчі Сяо Яня з'явилася радісна посмішка. Так і тримаючи ядро монстра, він підняв голову і поглянув на гарненьке симпатичне личко Цін Є, перш ніж задоволено посміхнувся:

—Дуже дякую. Але оскільки це особиста річ, я не можу дозволити тобі залишитися ні з чим. Як щодо... – на мить замислившись, Сяо Янь крутнув долонею, і в ній з'явилася нефритова пляшечка. Він кинув її Цін Є і з радісною усмішкою проговорив:

—В ній п'ять Пілюль відновлення, які допоможуть тобі швидко відновити Дов Ці в скрутний момент. Якщо прикинути вартість, вони не повинні коштувати менше за ядро монстра другого рангу... Будемо вважати це рівноцінним обміном.

Цін Є спочатку не мала наміру нічого приймати навзаєм, але коли слова «Пілюля відновлення» потрапили до її вух, гарненьке личко дещо змарніло. Вона швидко простягнула руку і обережно зловила нефритову пляшечку. А коли відкрила, її охопило щире здивування:

—Справжні пілюлі?

Почувши її слова, Фей Лей та інші люди навколо неї також заворушилися. У такому місці вони рідко могли побачити засоби, виготовлені алхіміком. Тому, коли Сяо Янь так просто віддав п'ять Пілюль відновлення, усі вони були приголомшені.

«Здається, у цього молодого чоловіка разюче минуле. Дивлячись на те, як він витрачає гроші, можна припустити, що він молодий господар, який покинув дім, щоб набратися досвіду. Дурню Му Ше справді не пощастило», – побачивши нефритову пляшку в руці Цін Є, Фей Лей не втримався від очевидних думок.

—Моя величезна подяка усім вам. У мене ще залишилися деякі термінові справи, тому я не зможу залишитися надовго. До зустрічі!

Отримавши ядро монстра, Сяо Янь поспішав повернутися назад, щоб нарешті виготовити пілюлі, необхідні для поглинання фіолетового полум'я. Тому він, не марнуючи час, підійшов до Фея Лея і склав долоні разом, перш ніж відштовхнутися від землі і швидко помчати крізь ліс. Поступово він розчинився у гущавині.

Дивлячись, як Сяо Янь зникає в густому і темному лісі, Фей Лей міг лише зітхнути. Він гірко розсміявся:

—Як раз хотів запропонувати Сяо Яню приєднатися до нашої роти «Кривава бійня», але побачивши його щедрий дар, так і не насмілився відкрити рота.

—Ходімо. Годі думати про усілякі дурниці. З його талантом він би не залишився в нашій маленькій роті найманців. Якщо не помиляюся, він, швидше за все, прийшов до Хребта магічних звірів, щоб тренуватися. З його хистом і розважливим розумом, величезний світ – це сцена, де він може нарешті розкритися. Нам же... варто зосередитися на справах дрібних найманців. Цілком можливо, років через двадцять, коли він зазирне до Ціншаню, він вже стане Да Дов Ши або Дов Лін, – обернулася і проговорила тихим голосом Цін Є, сховавши нефритову пляшку.

—Ха-ха, і то правда.

Фей Лей похитав головою, ніби насміхаючись над собою. Він махнув рукою і, коли члени роти упакували туші обох магічних звірів, наказав усім голосно співати пісню тріумфального повернення по дорозі до Ціншаню. Хоча вони не мали такого таланту, як Сяо Янь, і комусь могли здатися дрібними комашками, вони насолоджувалися життям, як могли і робили для цього те, що було потрібно.

Увійшовши в густий ліс і деякий час поспішаючи, Сяо Янь нарешті зупинився. Його плечі злегка затремтіли і розгорнулися Пурпурні крила. Але перш ніж нарешті влитися в них, Дов Ці всередині пройшла кілька повних циклів.

Тієї ж миті Сяо Янь повільно відірвався від землі. Змахнувши ще раз, він опинився над деревами і помчав уперед, насолоджуючись блакитним небом. Якийсь час потому він зупинився, щоб зорієнтуватися, і, розправивши крила, стрімко понісся у напрямку маленької долини.

Під час польоту Сяо Яню довелося проковтнути три Пілюлі відновлення, перш ніж він нарешті знайшов маленьку долину, вкриту густим туманом. Зібравшись з силами, хлопець прорвався крізь густий туман і опинився вдома. Під час приземлення пара крил затремтіла і знову перетворилася на татуювання.

Пройшовши через важку битву, Сяо Янь мимоволі зітхнув, коли знову опинився у цій затишній місцині. Він швидко попрямував до солом'яного будиночка і знайшов Чарівну лікарку, яка з нетерпінням на нього чекала. Коли вона побачила, що Сяо Янь повернувся цілим і неушкодженим, у неї полегшало на душі.

Привітавшись, хлопець поспіхом зібрав решту необхідних інгредієнтів і насамкінець скочив у печеру, маючи намір якомога швидше виготовити важливі для успішного поглинання фіолетового полум'я пілюлі.

---

Лігво з полицею книг – HugoLocus Bookshelf ✙ Тут книги починають говорити