Дивлячись на поваленого магічного звіра, Сяо Янь відкинув убік залиту кров'ю ганчірку. Після цього він перевернув руку, і в ній з'явився кинджал. Присівши навпочіпки, хлопець, ні на кого не зважаючи, розрізав монстру голову і ретельно усе обмацав всередині. Після ще кількох розрізів брови Сяо Яня почали супитися, і він безпорадно похитав головою. Хлопець витер з кинджала кров і повернув його до каблучки. Нарешті, він підвівся і знизав плечима:
—Схоже, не пощастило. Геть нічого немає!
Почувши слова Сяо Яня, всі поступово почали оговтуватися від здивування. Дивлячись на його порожні руки, Ка Ґан міг лише з жалем похитати головою. Потім він махнув рукою і вигукнув:
—Допоможімо командиру покінчити з іншим магічним звіром.
Почувши крик Ка Ґана, члени роти «Кривава бійня» швидко схопили зброю в руки і почали стягуватися до поля бою Фея Лея, щоб під його командуванням атакувати монстра.
Сяо Янь, не випускаючи з рук важку лінійку, притулився до стовбура дерева. Він пожовував травинку і, опустивши голову, побачив садна на кулаці. Його очі аж засяяли від захвату. Хоча завдяки стихійній перевазі Сяо Яню вдалося перемогти магічного звіра другого рангу лише одним ударом, сила фіолетового полум'я значно перевершила його очікування. Навіть використавши Ударну хвилю, у минулому він міг би в кращому випадку хіба що поранити магічного звіра другого рангу, а от вбити годі було й мріяти.
Сяо Янь провів пальцем по каблучці для зберігання і дістав Пілюлю відновлення. Непомітно закинувши до рота, хлопець проковтнув її з легким тремтінням у горлі.
—Трясця, якщо ця паскудна техніка Ці так і не розвинеться, я навіть не зможу дозволити собі Пілюлі відновлення, – безпорадно прошепотів Сяо Янь, відчуваючи, як поступово відновлюється Дов Ці.
Поки нудьгуючий хлопець зітхав, притулившись до стовбура дерева, до нього повільно наближалися дві граціозні тіні.
—Гей, Сяо Яню, з тобою все гаразд?
Приємний та дзвінкий голосок змусив Сяо Яня ліниво підняти голову. Він недбало глянув на Лін Ер, а потім на деякий час зупинив погляд на жінці з неймовірно привабливою фігурою і, зрештою, ліниво відвів погляд. Зіткнувшись з дівчиною, яка справила на нього враження розпещеної панни, Сяо Янь не збирався приділяти їй жодної уваги. Тому відповів байдужим голосом:
—Усе гаразд!
Від прохолодного ставлення Сяо Яня обличчя Лін Ер трохи почервоніло. Вона відкрила вологий маленький ротик, ніби хотіла щось сказати, але так і не спромоглася знайти потрібних слів, щоб розрядити атмосферу – здавалося, вона розуміла, яке враження справила на нього.
—У тебе кров на долоні. Перев'язати? – побачивши похмуру атмосферу, жінці з неймовірно привабливою фігурою залишалося лише несподівано втрутитися. У неї був досить різкий поставлений голос.
Сяо Янь підняв погляд і уважно роздивився жінку з досить гарною зовнішністю. Він пробігся поглядом по її фігурі, злегка похитав головою, а потім відповів тим же незворушним голосом:
—Немає потреби. Зі мною все гаразд.
Подібна байдужість вкотре викликала у Цін Є легке здивування. Не те щоб вона була чванливою, але з її приголомшливою зовнішністю вона дещо не звикла до такого ставлення. Проте все ж деяку гордість вона мала, тож побачивши, як Сяо Янь, відмовляючись, похитав головою, не стала наполягати і атмосфера знову стала гнітючою.
Вона панувала весь час, доки її нарешті не перервали радісні скрики. Вони разом підняли голови і побачили, що магічний звір, який спочатку завзято боровся з Феєм Леєм, нарешті був переможений спільними зусиллями. Не дивно, що вони були так схвильовані.
Відкинувши тушу вбік, Фей Лей наказав кільком найманцям пошукати ядро монстра і повів усміхненого Ка Ґана та інших до Сяо Яня. Їхній нестримний сміх навіть розлякав птахів, і ті стрімко здійнялися у повітря.
—Хо-хо, брате Сяо Янь, я чув про тебе, але ніколи не мав щастя бачити особисто. Вельми дякую за допомогу.
Сяо Янь з посмішкою кивнув у відповідь. Спочатку він привітався з Ка Ґаном, а потім посміхнувся цьому сильному чоловікові середніх літ, який здавався прямолінійною людиною.
—Не думав, що маю в Ціншаню якусь репутацію…
—Ха-ха. Попри те, що ти такий молодий, ти зміг власноруч прикінчити цього підступного Му Ше – тож звісно маєш, і вона дуже й дуже не погана. Принаймні, ніхто в моїй роті «Кривава бійня» тобі не рівня, – Фей Лей оцінив Сяо Яня і міг лише потай зітхнути, похитавши головою. Побачивши його в бою, він на власні очі пересвідчився, що чутки про те, що хлопець убив Му Ше, були правдою. Він ніяк не міг збагнути, через які ж тренування мусив пройти цей хлопець. Як він міг бути таким неймовірно сильним, хоч йому не виповнилося і двадцяти?!
Недбало посміхнувшись, Сяо Янь підняв голову і подивився на небо, безпорадно промовивши:
—Вибачте. У тілі того магічного звіра не було ядра монстра другого рангу стихії льоду. Тому мені доведеться продовжити пошуки і я не зможу поспілкуватися з усіма вами.
З цими словами Сяо Янь повішав важку чорну лінійку, яку досі тримав у руці, за спину, готуючись знову вирушити на пошуки.
—Мені дуже шкода, що ти нічого не отримав за свої зусилля. Якщо не заперечуєш, чому б тобі не взяти ядро іншого магічного звіра? Хоча воно містить стихію землі, – Фей Лей махнув рукою і висловив свої вибачення.
—Не варто. Мені потрібне лише ядро другого рангу стихії льоду. А цю річ можете залишити собі, – махнувши з посмішкою рукою, Сяо Янь розвернувся і попрямував вглиб густого лісу.
—Зачекай!
Приємний жіночий голос раптом пролунав позаду, змусивши Сяо Яня призупинити кроки і з подивом обернутися до Цін Є.
—Бачу, магічне ядро другого рангу стихії льоду для тебе неабияк важливе? – запитала Цін Є, злегка піднявши брови.
—Так, воно мені потрібно якомога швидше.
Почувши це, Цін Є на мить завагалася, але потім простягнула руку і зняла з довгої шиї кулон. Сам кулон був захований під її обтислим одягом, тож лише коли вона обережно витягнула його, стало зрозуміло, навіщо вона це робить. Всередині була кругла крижана перлина білого кольору.
—Це ядро снігового равлика, магічного звіра другого рангу, яке містить стихію льоду. Оскільки ти не раз допомагав роті «Кривава бійня», вважай це нагородою, – Цін Є доторкнулася до красивого білого магічного ядра, ніби не бажаючи з ним розлучатися, потім кинула його Сяо Яню, а той інстинктивно простягнув руку і зловив. Він відчував одночасно і тепло і прохолоду. Крім того, кулон зберігав слабкий аромат тіла, який залишився, швидше за все, внаслідок тривалого носіння.
—Цін Є... – побачивши її вчинок, не втримався і скрикнув Фей Лей. Але поміркувавши, міг лише безпорадно сказати:
—Якщо ти так вирішила, то роби, як знаєш. Але це твоя особиста річ. Тож коли ми повернемося, я знайду, чим відшкодувати збитки. Зрештою, такі у нас правила.
—Не треба. Якби він не втрутився і не допоміг, ми втратили б щонайменше половину людей, – відповіла усміхнена Цін Є, хитаючи головою.
—Це й справді ядро монстра другого рангу стихії льоду, – відчувши його енергію, на обличчі Сяо Яня з'явилася радісна посмішка. Так і тримаючи ядро монстра, він підняв голову і поглянув на гарненьке симпатичне личко Цін Є, перш ніж задоволено посміхнувся:
—Дуже дякую. Але оскільки це особиста річ, я не можу дозволити тобі залишитися ні з чим. Як щодо... – на мить замислившись, Сяо Янь крутнув долонею, і в ній з'явилася нефритова пляшечка. Він кинув її Цін Є і з радісною усмішкою проговорив:
—В ній п'ять Пілюль відновлення, які допоможуть тобі швидко відновити Дов Ці в скрутний момент. Якщо прикинути вартість, вони не повинні коштувати менше за ядро монстра другого рангу... Будемо вважати це рівноцінним обміном.
Цін Є спочатку не мала наміру нічого приймати навзаєм, але коли слова «Пілюля відновлення» потрапили до її вух, гарненьке личко дещо змарніло. Вона швидко простягнула руку і обережно зловила нефритову пляшечку. А коли відкрила, її охопило щире здивування:
—Справжні пілюлі?
Почувши її слова, Фей Лей та інші люди навколо неї також заворушилися. У такому місці вони рідко могли побачити засоби, виготовлені алхіміком. Тому, коли Сяо Янь так просто віддав п'ять Пілюль відновлення, усі вони були приголомшені.
«Здається, у цього молодого чоловіка разюче минуле. Дивлячись на те, як він витрачає гроші, можна припустити, що він молодий господар, який покинув дім, щоб набратися досвіду. Дурню Му Ше справді не пощастило», – побачивши нефритову пляшку в руці Цін Є, Фей Лей не втримався від очевидних думок.
—Моя величезна подяка усім вам. У мене ще залишилися деякі термінові справи, тому я не зможу залишитися надовго. До зустрічі!
Отримавши ядро монстра, Сяо Янь поспішав повернутися назад, щоб нарешті виготовити пілюлі, необхідні для поглинання фіолетового полум'я. Тому він, не марнуючи час, підійшов до Фея Лея і склав долоні разом, перш ніж відштовхнутися від землі і швидко помчати крізь ліс. Поступово він розчинився у гущавині.
Дивлячись, як Сяо Янь зникає в густому і темному лісі, Фей Лей міг лише зітхнути. Він гірко розсміявся:
—Як раз хотів запропонувати Сяо Яню приєднатися до нашої роти «Кривава бійня», але побачивши його щедрий дар, так і не насмілився відкрити рота.
—Ходімо. Годі думати про усілякі дурниці. З його талантом він би не залишився в нашій маленькій роті найманців. Якщо не помиляюся, він, швидше за все, прийшов до Хребта магічних звірів, щоб тренуватися. З його хистом і розважливим розумом, величезний світ – це сцена, де він може нарешті розкритися. Нам же... варто зосередитися на справах дрібних найманців. Цілком можливо, років через двадцять, коли він зазирне до Ціншаню, він вже стане Да Дов Ши або Дов Лін, – обернулася і проговорила тихим голосом Цін Є, сховавши нефритову пляшку.
—Ха-ха, і то правда.
Фей Лей похитав головою, ніби насміхаючись над собою. Він махнув рукою і, коли члени роти упакували туші обох магічних звірів, наказав усім голосно співати пісню тріумфального повернення по дорозі до Ціншаню. Хоча вони не мали такого таланту, як Сяо Янь, і комусь могли здатися дрібними комашками, вони насолоджувалися життям, як могли і робили для цього те, що було потрібно.
Увійшовши в густий ліс і деякий час поспішаючи, Сяо Янь нарешті зупинився. Його плечі злегка затремтіли і розгорнулися Пурпурні крила. Але перш ніж нарешті влитися в них, Дов Ці всередині пройшла кілька повних циклів.
Тієї ж миті Сяо Янь повільно відірвався від землі. Змахнувши ще раз, він опинився над деревами і помчав уперед, насолоджуючись блакитним небом. Якийсь час потому він зупинився, щоб зорієнтуватися, і, розправивши крила, стрімко понісся у напрямку маленької долини.
Під час польоту Сяо Яню довелося проковтнути три Пілюлі відновлення, перш ніж він нарешті знайшов маленьку долину, вкриту густим туманом. Зібравшись з силами, хлопець прорвався крізь густий туман і опинився вдома. Під час приземлення пара крил затремтіла і знову перетворилася на татуювання.
Пройшовши через важку битву, Сяо Янь мимоволі зітхнув, коли знову опинився у цій затишній місцині. Він швидко попрямував до солом'яного будиночка і знайшов Чарівну лікарку, яка з нетерпінням на нього чекала. Коли вона побачила, що Сяо Янь повернувся цілим і неушкодженим, у неї полегшало на душі.
Привітавшись, хлопець поспіхом зібрав решту необхідних інгредієнтів і насамкінець скочив у печеру, маючи намір якомога швидше виготовити важливі для успішного поглинання фіолетового полум'я пілюлі.
Лігво з полицею книг – HugoLocus Bookshelf ✙ Тут книги починають говорити
Далі
Том 2. Розділ 158 - Виготовлення пілюль. Прогрес техніки Ці!
Сидячи зі схрещеними ногами, Сяо Янь дістав з каблучки для зберігання алхімічний казан і обережно поставив перед собою. Потім підготував усі необхідні для виготовлення Пілюлі захисту шляхів та Пілюлі холодного ока інгредієнти. Ще раз усе ретельно перевіривши, він із полегшенням видихнув. Побачивши, що Сяо Янь збирається розпалити вогонь та почати працювати над пілюлями, Яо Лао неквапливо виринув з персня. Він приземлився на величезний камінь, склав руки і з посмішкою спостерігав за його діями. Хлопець же кинув на Яо Лао погляд і повільно заплющив очі. Подумки він відтворив обидві формули, якими поділився з ним учитель, і ще раз перевірив кількість кожного інгредієнта та загальну температуру вогню. А закінчивши, почав повільно розплющувати очі, обережно розтираючи долоні. Потім він поклав одну з них на вхідний отвір для вогню і його розум почав повільно занурюватися в тіло, обережно витягуючи фіолетове полум'я з вихору. Оточене Дов Ці, воно швидко попрямувало шляхами Ці в долоню, перш ніж з гуркотом увірватися в алхімічний казан. А потрапивши усередину, одразу здійнялося і почало розгорятися. Крізь скло на алхімічному казану Сяо Янь одразу побачив фіолетове полум'я, яке безладно стрибало. Коли температура в казані повільно підвищилася, Сяо Янь нахилив голову і посміхнувся до Яо Лао. Вираз його обличчя вмить став серйозним, і духовне сприйняття облишило тіло та увійшло в казан, щоб приборкати невгамовне фіолетове полум'я. —Можеш починати! Побачивши як фіолетове полум'я поволі заспокоюється, Яо Лао з посмішкою на обличчі кивнув головою і подумки пробурмотів: «А хлопчисько дедалі вправніше використовує духовне сприйняття – пригнітив полум'я за лічені хвилини.» Злегка кивнувши головою, Сяо Янь звично схопив темно-зелену рослину, що лежала поруч. Вона називалася вічнозелена квітка. Тепла енергія, що містилася в листках, робила її ідеальним компонентом для захисту шляхів Ці. Перш ніж кинути її в казан, Сяо Янь ще раз ретельно її оглянув. Щойно вічнозелена квітка потрапила до алхімічного казана, фіолетове полум'я, яке ледь не виривалося назовні, одразу ж на неї накинулося і темно-зелене листя швидко стало брунатним. На цьому етапі духовне сприйняття Сяо Яня повільно придушувало температуру фіолетового полум'я, докладаючи чималих зусиль. Слабка насінина полум'я не була ані холодною, ані гарячою, поволі розжарюючи вічнозелену квітку. Процес був доволі тривкий, але зрештою на поверхні листя почали утворюватися краплі зеленої рідини. Чим більше виділялося рідини, тим швидше зіщулювався листок. Коли він вичавив останню краплю, сама вічнозелена квітка перетворилася на попіл, який опустився на дно казана. —Ого... Непогано. З таким видатним духовним сприйняттям навіть деякі алхіміки другого рангу не зможуть з тобою зрівнятися, – з усмішкою проговорив Яо Лао, побачивши, що Сяо Янь досяг успіху на першому ж кроці. Усміхаючись у відповідь, Сяо Янь помахом руки витяг зелену рідину з казана і обережно помістив в нефритову пляшку, де вона мала очікувати на злиття з іншими інгредієнтами. Отримавши есенцію вічнозеленої квітки, Сяо Янь виготовив три інші різноколірні рідини та світло-зелений порошок, отриманий при запіканні духовного плоду темної хмари. Переробляючи ці кілька алхімічних інгредієнтів, Сяо Янь, попри своє видатне духовне сприйняття, знищив дванадцять рідкісних рослин. Усе тому, що він вперше створював ці пілюлі і якийсь час підбирав необхідну температуру та кількість інгредієнтів. Якби в долині не було таких багатих запасів трав, він цілком міг би опинитися в скрутному становищі. Сидячи на камені, Яо Лао спокійно спостерігав за тим, як Сяо Янь виготовляє пілюлі. Коли хлопцю нарешті вдалося очистити всі необхідні інгредієнти, він кивнув головою. Можливо, за цей час Сяо Янь і зіпсував чимало цінних рослин, але загальна кількість невдач не була поганою, враховуючи, що він виготовляв їх вперше. Переробивши усі компоненти, Сяо Янь глибоко зітхнув. Він дістав з каблучки для зберігання Пілюлю відновлення, закинув її до рота і, схрестивши ноги, чекав, поки відновиться Дов Ці. Спостерігаючи за учнем, Яо Лао міг лише безпорадно похитати головою. Не дивно, що хлопець на стінку дерся від бажання вдосконалити техніку Ці. Навіть короткотривале виготовлення пілюль вкрай виснажувало його Дов Ці. До того ж пілюля, яку він виготовляв, була усього лише другого рівня. Якби довелося виготовляти засоби третього або навіть четвертого рангу, щоб уникнути невдачі через виснаження Дов Ці, Сяо Яню, певно, довелося б ковтати Пілюлі відновлення жменями. Схрестивши ноги і нарешті відновившись, хлопець поволі розплющив очі. Побачивши безпорадний вираз обличчя Яо Лао, йому залишалося лише гірко посміхнутися. Розклавши усі перероблені інгредієнти перед собою, він клацнув пальцями і у руці з'явилося білосніжне ядро, що випромінювало холодне повітря. Зосередившись на ядру монстра другого рангу стихії льоду, Сяо Янь повільно перевів подих. Він знову клацнув пальцями, відправивши ядро в алхімічний казан, після чого поквапився притиснути долоню до вогняного отвору. Скориставшись духовним сприйняттям, Сяо Янь різко вивільнив пригнічене фіолетове полум'я. Вогонь з тріском почав здійматися вгору і ширитися по всьому казану. Оточене бурливим фіолетовим полум'ям, ядро монстра другого рангу стихії льоду випромінювало крижану пару, з усіх сил намагаючись протистояти жару та сподіваючись уникнути знищення. Обидві сили, здавалося, опинилися в безвихідній ситуації. Клапті білої пари почали просочуватися крізь кришку алхімічного казана і ширитися довкола. Піднявши очі та побачивши дедалі густіший білий пар, Яо Лао злегка змахнув рукавами. Несамовита сила вимела його назовні і печера знову повернулася до свого первинного стану. Однак Сяо Яню зовсім було не до того – вся його увага була зосереджена на патовій ситуації між фіолетовим полум'ям і крижаним ядром монстра. Фіолетове полум'я продовжувало вливатися в алхімічний казан, але крижане ядро монстра не піддавалося. Воно продовжувало випускати холодне повітря, намагаючись уникнути своєї долі. Ситуація залишалася незмінною, допоки Сяо Янь не проковтнув чергову Пілюлю відновлення. Хоча ядро монстра містило величезну кількість енергії, воно не мала можливості її відновлювати. Тож зрештою, під нещадним натиском фіолетового полум'я, бар'єр холодного повітря нарешті був подоланий. Після прориву бар'єра фіолетове полум'я видало збуджене шкварчання. Воно накинулося з усіх боків і оточило крижане ядро, перш ніж почати його розплавляти. Після тривалого перероблювання, по твердій поверхні ядра монстра стихії льоду почали ширитися численні тріщини. Через деякий час пролунав характерний тріск, і оболонка перетворилася на попіл, який також опустився на дно. В результаті від нього залишилася маленька білосніжна кулька, яка, кружляючи всередині казана, нагадувала згусток енергії. Коли він побачив цю кульку, напружене обличчя Сяо Яня нарешті сповнилося радістю. Остаточно позбувшись домішок з допомогою фіолетового полум'я, він і її обережно перемістив у нефритову пляшку. Успішно очистивши ядро монстра, Сяо Янь швидко схопив кілька перероблених інгредієнтів, які заздалегідь розклав поруч, і помістив в алхімічний казан. Фіолетове полум'я оточило їх і почало активно прожарювати. Розбурханий вогонь ні на мить не вщухав і різнобарвні інгредієнти почали повільно змішуватися. Рідина і порошок, обертаючись у полум'ї, поступово зливалися воєдино, а через деякий час з’явилися перші натяки на майбутню пілюлю. Зараз її поверхня була вкрай нерівною, а сама вона була вкрита зеленими та фіолетовими плямами. Якщо придивитись, здавалося, що це якась дивна на вигляд штука з гострими краями, геть не схожа на ідеально округлі та лискучі готові пілюлі. Побачивши її початкову форму, у Сяо Яня з душі нарешті спав важкий тягар – приблизно дев'яносто відсотків процесу було позаду, залишалося лише сформувати пілюлю. Тримаючи в руці очищену енергію ядра монстра, Сяо Янь повернув голову і подивився на Яо Лао. Побачивши, що той з посмішкою кивнув головою, хлопець ковтнув повітря і без жодних вагань влив енергію ядра монстра в алхімічний казан. Коли маленька білосніжна кулька, що нагадувала згусток енергії, потрапила всередину, Сяо Янь посилив контроль і покрив нею попередньо змішані інгредієнти. Суміш почала повільно обертатися, поки духовне сприйняття старанно пригнічувало температуру фіолетового полум'я, утримуючи його ані надто слабким, ані надто гарячим, та поступово прожарюючи пілюлю, вкриту енергією з ядра монстра. Останній етап утворення пілюлі зайняв майже пів години. Енергія з ядра монстра під впливом полум'я повільно вливалася в пілюлю. Аж поки Сяо Янь не відкликав духовне сприйняття, яке придушувало фіолетове полум'я. Вогонь негайно поширився по казану і розжарився до шаленої температури, миттєво охопивши пілюлю. Проте незабаром фіолетове полум'я було знову пригнічене, і його температура швидко опустилася до найнижчої позначки. Коли фіолетове полум'я повільно відступило, в казані залишилася лише білосніжна пілюля, що так і впадала в очі. Побачивши її, Сяо Янь мимоволі відкрив рот і усміхнувся. Він поманив рукою і вилучив пілюлю з казана, після чого швидко схопив нефритову пляшечку, яка також стояла напоготові, і сховав її всередину. Сяо Янь прибрав руку від алхімічного казана, і фіолетове полум'я швидко згасло. А хвилину потому розпечений казан вже стрімко холонув. Струснувши пляшечку, Сяо Янь обережно вдихнув аромат, що линув з горлечка – його обличчя так і світилося від задоволення. Через деякий час він нарешті усміхнувся учителю, який мовчки стояв поруч: —Пілюля захисту шляхів готова! —Молодець! Хоча в процесі ти припустився кількох незначних помилок, загалом впорався досить непогано... – схвально кивнув Яо Лао. Він подивився на інгредієнти, призначені для Пілюлі холодного ока, що також були розкладені на підлозі, і посміхнувся: —Відпочинь трохи. Залишилося виготовити Пілюлю холодного ока. Зважаючи на попередній успіх, гадаю, цього разу ти маєш зіпсувати менше інгредієнтів. Кивнувши головою, Сяо Янь обережно сховав Пілюлю захисту шляхів. Діставши заразом Пілюлю відновлення, він проковтнув її, заплющив очі і став чекати, поки не відновиться Дов Ці. Через пів години Сяо Янь повільно розплющив очі. Повністю відновившись, він глянув на алхімічний казан, який нікуди не дівся, глибоко вдихнув і, простягнувши руку, знову почав виготовляти пілюлю. Як і казав Яо Лао, після попереднього успіху виготовлення Пілюлі холодного ока далося набагато легше. За винятком труднощів, пов'язаних з різною інтенсивністю полум'я для різних інгредієнтів, решта етапів пройшли вкрай спокійно та невимушено. Процес очищення задовольнив навіть надзвичайно прискіпливого Яо Лао. А це вкотре підкреслювало, наскільки видатними були результати Сяо Яня. Непомітно минуло дві години. Обличчя Сяо Яня хоч і виглядало дещо виснаженим, але завдяки двом нефритовим пляшечкам, які він міцно тримав у руках, також було сповнене піднесення та радощів, які з лихвою усе перекривали. Біла та зелена круглі гладенькі пілюлі заманливо перекочувалися кожна всередині власної пляшечки. Помітивши втомлений вираз обличчя Сяо Яня, Яо Лао глянув на геть потемніле небо і усміхнувся: —Для виготовлення пілюль тобі знадобилося приблизно стільки часу, скільки я і передбачав. Вдень спекотне сонце посилило б фіолетове полум'я і поглинути його було б далеко не так просто, проте зараз – найкращий час. Ну що? Готовий продовжувати? Сяо Янь потер скроні і посміхнувся. —Звичайно. Я лише трохи втомлений, проте наслідки безсонної ночі не стануть на заваді. —Хе-хе, добре! – Яо Лао усміхнувся і одразу ж задумливо запитав: —Скільки у тебе Пілюль відновлення? —Вісімнадцять! – перш ніж відповісти, Сяо Янь торкнувся каблучки. —Цього має вистачити. Після того, як почнеш поглинати полум’я, ти повинен негайно споживати по одній, щойно відчуєш брак Дов Ці. Буде невесело, якщо раптом виявиться, що вона вичерпалася у вирішальний момент, – серйозно проговорив Яо Лао. —Дякую, учителю! – Сяо Янь рішуче кивнув головою. Він не наважувався нехтувати настановами, коли його життя стояло на кону. —Гаразд, нарешті дізнаємося. Якщо чесно, мені також цікаво, наскільки розвинеться Вогняна мантра після поглинання фіолетового полум'я, – Яо Лао затамував подих. По його тону було зрозуміло, що він теж з нетерпінням чекає на результат. —У будь-якому випадку, її рівень навряд підскочить до класу Сюань, – Сяо Янь чудово усвідомлював межі власних можливостей. Хоча сила фіолетового полум'я була чималою, прірва між ним та Небесним полум'ям нікуди не ділася і була величезною. —Авжеж це неможливо. Різниця між класами техніки Ці подібна до відстані між землею і небом. Фіолетове полум'я здатне підвищити рівень мантри в межах класу, але змусити еволюціонувати до наступного... нереально! – закотив очі та з посмішкою пробурчав Яо Лао. Сяо Янь гірко засміявся, але розмову продовжувати не став. Сівши, він схрестив ноги і заплющив очі. Після того, як він заглибився в себе і мочки просидів так певний час, його очі раптом розплющилися і в них промайнуло яскраве світло. Коли воно згасло, Сяо Янь обернувся і глянув на Яо Лао. —Так, починай. Саме час! – помітивши його погляд, той посміхнувся і м'яко кивнув. Рішуче кивнувши головою, Сяо Янь подивився на дві нефритові пляшки, що стояли перед ним, і заплющивши очі, занурився у власне тіло. Під контролем його свідомості вихор внизу живота різко додав швидкості і позбувся згустків фіолетового полум'я, що містилися всередині. Полум'я, здавалося, дещо спантеличеним. Чому напарник, з яким воно співіснувало останні кілька днів, раптом вирішив позбутися його? Фіолетове полум'я, викинуте назовні, повільно увібрало решту дрібних згустків, зрештою перетворившись на насичену енергією кулю. Поки фіолетове полум'я бездумно намагалося увірватися у вихор, жовтувата Дов Ці, що знаходилася всередині, вирвалася назовні і оточила його. Під контролем духовного сприйняття Сяо Яня світло-жовта Дов Ці підхопила сторонній вогонь і почала рухатися визначеними шляхами Ці, пов’язаними з Вогняною мантрою. Коли Дов Ці оточила фіолетове полум'я, останнє відчуло небезпеку і миттєво спробувало звільнитися з пут. Кожного разу, коли дві енергії зіштовхувалися, вони спопеляли величезну кількість Дов Ці. Проте власна витрачена енергія Сяо Яня постійно поновлювалася з вихору, тож скільки б фіолетове полум'я не пручалося, йому було не втекти. Коли Дов Ці Сяо Яня оточила фіолетове полум'я, він повністю втратив над ним контроль, однак його це не турбувало. Він зосередив усю увагу на власній Дов Ці, перетворивши фіолетове полум'я на довгий і тонкий струмінь, перш ніж швидко спрямувати його в шляхи Ці для практики Вогняної мантри. Щойно фіолетове полум'я, охоплене Дов Ці, увійшло в заздалегідь визначені шляхи Ці, тіло Сяо Яня різко затремтіло і численні краплі холодного поту виступили на лобі. Піт рясно стікав по обличчю, немов краплі води під час зливи, і розбивався об кам’яну підлогу. Сяо Янь стиснув зуби. Шляхи Ці в його тілі смикнулися від жахливого болю, а обличчя скривилося в гримасі. Він не очікував, що попри прошарок Дов Ці біль, спричинений фіолетовим полум'ям, буде настільки нестерпним. —Прийми Пілюлю захисту шляхів! Коли Сяо Янь зціпив зуби і терпів, у його вухах раптом пролунав спокійний голос Яо Лао. Отримавши підказку, Сяо Янь без вагань схопив маленьку нефритову пляшечку, що стояла перед ним, і скористався білосніжною пілюлею. Тільки-но Пілюля захисту шляхів потрапила до рота, вона перетворилася на теплий і лагідний потік, який стрімко прокотився по горлу і потрапив у тіло. Там, під контролем духовного сприйняття, Сяо Янь швидко вкрив усі шляхи, якими мало проходити полум'я під час використання Вогняної мантри, білястою енергетичною оболонкою. Хоча вона була надзвичайно тонкою, ефект був напрочуд відчутним. Невдовзі після того, як Сяо Янь проковтнув Пілюлю захисту шляхів, його напружені м'язи почали поволі розслаблятися, а спотворене гримасою обличчя помалу заспокоїлося. Час від часу він все ще відчував пекучий біль, що пронизував шляхи Ці, але його він цілком міг стерпіти. Після того, як гострий біль поступово вщух, Сяо Янь зітхнув з полегшенням. Він і гадки не мав, чи змогли б шляхи Ці продовжувати поглинати і утримувати Дов Ці, якби не допомога Пілюлі захисту шляхів. Цілком ймовірно, що якби він спрямовував фіолетове полум'я без її захисту, то перетворився б на справжнього каліку. «Дійсно, дві голови ліпше, як одна. І що б я робив без учителя!» – подумки радісно бурмотів Сяо Янь. Статус Яо Лао в його серці миттєво підвищився. За допомоги Пілюлі захисту шляхів Сяо Янь почувався набагато спокійніше. Хоча Дов Ці витрачалася з неймовірною швидкістю, завдяки безперервному споживанню Пілюль відновлення, він все ж зміг зберегти баланс сил. Хоч ситуація і була напружена, Сяо Янь діяв злагоджено та планомірно. Нехай він і не відчував нічого поганого, але про всяк випадок залишатися насторожі. Зі слів Яо Лао, окрім ймовірного пошкодження шляхів Ці, дикі інстинкти фіолетового полум'я можуть також повільно спотворювати думки, що могло б призвести до втрати контролю над собою. Пам'ятаючи настанови Яо Лао, Сяо Янь сумлінно пильнував, не наважуючись допустити навіть найменшої помилки. Після того, як Сяо Янь повільно провів фіолетове полум'я, охоплене Дов Ці, через половину шляхів Ці, вираз обличчя став більш серйозним. Він смутно відчував, що процес поглинання стає дедалі інтенсивнішим, і в розум повільно закралося слабке хвилювання. Відчувши, як викривляються судження, серце Сяо Яня одразу ж сповнилося страху. Цього разу він не потребував нагадувань Яо Лао, щоб узяти Пілюлю холодного ока і кинути її до рота. Щойно вона потрапила в тіло, крижане відчуття ломоти в кістках почало повільно ширитися від горла. Його свідомість відчула крижаний холод і злегка затремтіла. Чимраз більше хвилювання в серці було схоже на застарілий сніг, який швидко тане і зникає, коли зустрічається з полум'ям. Завдяки Пілюлі холодного ока, яка захищала розум, Сяо Янь більше не боявся втратити контроль. Тож він негайно спрямував усі сили, щоб прискорити циркуляцію фіолетового полум'я, охопленого духовною енергією, шляхами Ці. Слідкуючи за тим, як фіолетове полум'я циркулює пов’язаними з Вогняною мантрою шляхами Ці, Сяо Янь раптом усвідомив, що Дов Ці і фіолетове полум'я почали дивним чином зливатися воєдино. Ні, не стільки зливатися, правильніше було б сказати, що фіолетове полум'я поступово поглинається Вогняною мантрою. Споглядаючи за цим процесом, серце Сяо Яня сповнилося водночас потрясінням та радістю. До того ж він зміг дещо підтвердити – техніка Ці Вогняна мантра дійсно мала дивовижну здатність еволюціонувати. Коли жовтувата духовна енергія і фіолетове полум'я наблизилися до останнього шляху Ці, вони майже стали одним цілим, а світло-жовта Дов Ці перетворилася на світло-фіолетову. Ба більше, поверхня світло-фіолетової Дов Ці була охоплена слабким фіолетовим полум'ям, що здіймалося вгору, однак не завдавало шляхам Ці ніякої шкоди. Побачивши, що енергія повністю змінила колір, серце Сяо Яня сповнилося нестримним щастям. Він доклав ще більше зусиль, щоб Дов Ці нарешті завершила останній етап циркуляції. Рух Дов Ці ставав дедалі швидшим і, нарешті, енергія, колір якої вже змінився, вирвалася з останнього шляху Ці. Бездоганно завершуючи перший повний цикл, оновлений потік Дов Ці повернувся в нижню частину живота. Вирвавшись зі шляхів Ці, фіолетова Дов Ці відразу ж почала без упину вливатися в жовтуватий вихор, який безперестанно обертався. У міру того, як все більше і більше Дов Ці, насиченої фіолетовим полум'ям, виривалося зі шляху Ці, колір вихору також повільно почав змінюватися зі світло-жовтого на світло-фіолетовий. Коли останнє пасмо оновленої Дов Ці вийшло зі шляху, він майже повністю змінив колір на світло-фіолетовий, а потім раптово зупинився і затих. У цю ж мить, в печері, заплющені очі Сяо Яня раптово розплющилися. І з них вирвалося сліпуче фіолетове світло, дуже схоже на справжню есенцію. За мить хлопець повільно обернувся і, безглуздо роззявивши рота та усміхаючись, подивився на Яо Лао. —У мене вийшло? —Так, у тебе вийшло! Яо Лао важко зітхнув, і кивнув, посміхнувшись у відповідь. Він вже встиг відчути, що в Сяо Яні тепер міститься Дов Ці, у кілька разів потужніша за ту, що була раніше. Побачивши, як Яо Лао ствердно кивнув, хлопець більше не стримувався і невимушено розреготався, як мале дитя. Його серце повнилося щастям, однак обличчя різко змінилося, коли він раптом відчув, як навколишня енергія зненацька почала неконтрольовано вливатися в тіло. —Учителю? Що відбувається? – нахиливши голову, перелякано запитав Сяо Янь. Така різка зміна приголомшила навіть Яо Лао. Він насупився, потім підійшов до Сяо Яня і торкнувся його тіла долонею. За мить на старечому обличчі з'явилася усмішка. —Недарма кажуть, що хороші речі не трапляються поодинці. Коли з’являється одне, за ним приходить друге і третє. Вітаю, настав час полишити ранг Дов Дже і стати Дов Ши! Лігво з полицею книг – HugoLocus Bookshelf ✙ Тут книги починають говорити
Читати
Відгуки
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!