Повторна зустріч із «відомими особами»

Вранці Ю СяoMo виявив, що характер зростання магічних трав у лікарському саду дещо відрізнявся. Спочатку він не міг зрозуміти причини, але тепер здогадався, що ці особливості пов'язані з якістю рослин. Хоч юнак і не знав, чому трави, вирощені в тому самому місці, мають різну якість, але був упевнений, що причини є. Можливо нерівномірне поглинання поживних речовин або вплив інших зовнішніх факторів. Поки що це було не так важливо, і Ю СяoMo дуже тішився своїм відкриттям. Якщо він зможе хоча б приблизно розрізняти якість магічних трав, це полегшить для нього процес їх пошуку. Ю СяoMo було ніяково розпитувати інших учнів про незнайомі йому речі, тому, зрозумівши, що не зможе сьогодні заснути через запитання, що переповнювали його голову, він вирішив сходити в бібліотеку. Вона містила знання з усіх питань, тому там неодмінно має знайтися інформація, що охоплює і цей аспект.

Поспішно повечерявши, Ю СяoMo не повернувся до кімнати з рештою учнів, а попрямував до бібліотеки. Там він зустрів все того ж похмурого старого. На відміну від минулого разу, Ю СяoMo відразу показав табличку і отримав чорну печать.

- Дякую, шибо*. 

(Шибо (师伯): дядько (у формі вчителя-майстра). Буквальне значення «бо» (伯) - «старший дядько по батьківській лінії» - учні називають майстрів, крім свого власного, «дядьком», у цьому випадку інший майстер старше за власного вчителя)

Ю СяoMo ввічливо подякував йому, перш ніж вирушити до Східного павільйону. І, повернувшись до нього спиною, не побачив, як старий смикнувся, почувши таке звернення. Враження хранителя про цього учня неминуче посилилося.

Увійшовши до павільйону бібліотеки, Ю СяoMo несвідомо озирнувся, наголошуючи на відсутності людей навколо. Востаннє він підстрибнув від несподіванки, коли раптово зі стелі зістрибнув той хлопець, і йому зовсім не хотілося повторення ситуації. Шпигувати - погано, а у Ю СяoMo вже з'явилася прогресуюча параноя. Зазвичай на першому поверсі Східного та Західного павільйонів відвідувачі були рідкістю, оскільки майже всі книги тут були величезними фоліантами, які практично неможливо прочитати за кілька годин, тому більшість учнів забирали потрібні екземпляри до своїх кімнат.

На верхній полиці другого стелажу Ю СяoMo знайшов книгу «Загальні проблеми вирощування магічних трав» завтовшки з долоню. З урахуванням швидкості читання та загальних прогалин у знаннях, Ю СяoMo не встиг би прочитати її навіть за день, тому вирішив взяти книгу із собою. Надалі йому знадобляться ці знання.

Але пішов Ю СяoMo не одразу. Спочатку він оглянув інші полки і, не знайшовши більше цікавих книг, уже збирався повернутися до кімнати, але, повернувши до виходу, відчув праворуч якусь вібрацію, що супроводжувалася появою в павільйоні білих прозорих силуетів. Поступово вони набули кольору та щільності. Юнак придивився і зрозумів, що це та сама пара старших учнів, яких він уже бачив у Західному павільйоні.

Оскільки цього разу вони опинилися поряд із Ю СяoMo, чоловік одразу відчув його присутність. Очі, що нагадували холодні зірки, що сяяли на точеному обличчі, дивилися прямо на нього. Під цим холодним відчуженим поглядом Ю СяоМо раптово відчув крижаний озноб, що пробрав його з голови до ніг. Книжка в руці затремтіла. Він припустив, що ці Старший брат і Молодша сестра з підрозділу Воїнів. Але оскільки вони вже вдруге з'явилися у Східному павільйоні, Ю СяoMo був уже не такий упевнений у своїх висновках. З якого ж вони відділення?

Дівчина в рожевому одязі спочатку не помітила Ю СяoMo - вся її увага була зосереджена на молодому чоловікові поруч із нею. Але, простеживши за поглядом об'єкта своєї уваги, вона нарешті побачила стороннього і підняла брови.

- Чого дивишся? Ніколи не бачив гарних людей? Провалюй звідси!

- ........

Яка фантастично безпардонна поведінка. Добре. Ти виграла, гарна дівчино! Ю СяoMo справді не мав спритності у спілкуванні з такими зарозумілими дівчатами. Одного погляду на неї вистачало, щоб зрозуміти рівень її зіпсованості. Вплутавшись з нею в суперечку, він міг лише нашкодити самому собі, тому хлопець попрямував до виходу. Наздогін йому летів примхливий голос дівчини в рожевому.

- Брате Сяо, ти ж обіцяв батькові, що супроводжуватимеш ЮньЮнь у бібліотеку! Чому ти раптом захотів піти? Як це негарно з твого боку, я ж ще не дочитала...

Тим часом Ю СяоМо прискорився і вискочив зі Східного павільйону.