Знахідка у лікарському саду

Фан ЧенЛе привів Ю СяоМо до лікарського саду і перед тим, як піти, повідомив чергового про відвідувача. Знаючи, що новенького привів Старший брат, той не перешкоджав його цікавості, лише пояснивши кілька важливих правил, яких треба було дотримуватися.

Сад рослин першого рівня був по-справжньому величезним, в основному тому, що тутешніх трав потрібно дійсно багато, особливо з огляду на необхідність їх підготовки перед виготовленням пігулок. Ще стоячи біля дверей, Ю СяoMo побачив величезні поля трав, що колихалися на вітрі. Найзатребуваніша з них — трава від синців, з характерними стеблами, зеленим листям і маленькими фіолетовими суцвіттями на вершині рослини. Ця трава ефективно допомагала при зовнішніх пошкодженнях. Проте маги не використовували її для створення таблеток, оскільки для більшості з них зовнішні пошкодження не становили великих проблем. Але маги-жінки вважали інакше, адже збереження краси – невід'ємна частина жіночої натури. Основними лікарськими рослинами від різних травм були трава Зимового льоду та квітка Мирного духу. Ці два види трав часто використовувалися у створенні пігулок першого рівня, тому їх кількість у саду була дуже велика.

Ю СяoMo сів перед квітами Мирного духу. Не маючи особливої ​​впевненості у своїх припущеннях, він відчував, ніби квітці ліворуч від нього не вистачає життєвої сили, тоді як квітка праворуч цвіла дуже пишно і життєрадісно. Стебла та листя другої рослини немов огортав тонкий шар білого туману. У Ю СяоМо не було навіть припущень про те, що це за біла субстанція. Дивлячись на інші квіти Мирного духу, юнак зрозумів, що вони теж не дуже добре виглядають. Він зазначив, що на решті рослин також немає цього тонкого шару білого туману. Ю СяoMo уважно вдивлявся в них, доки його голова не переповнилася питаннями. Нарешті він засумнівався, вважаючи, що туман міг йому привидітись, але вирішив пройтися садом і оглянути інші рослини.

Несподівано, серед грядок із травою Зимового льоду Ю СяоМо знайшов п'ять рослин у такому ж стані. Їх усі без винятку переповнювала життєва сила і вони виглядали надзвичайно бадьоро. На жаль, у Ю СяoMo не було глибоких знань про магічні трави, так що він гадки не мав, що б це могло означати. Але він безумовно не входив до числа дурних людей, тому невиразно здогадувався, що ті рідкісні рослини повинні бути найвищої якості. Зробивши такий висновок, він до певного часу відклав ці думки.

Хоча Фан ЧенЛе просив їх знову зібратися в залі Магічних Трав через дві години, Ю СяoMo настільки захопився вивченням рослин, що зовсім забув про це. Повернувшись у реальність, він усвідомив, що той уже якийсь час усміхаючись стоїть за його спиною. Ю СяoMo здивовано подивився на небо і зрозумів, що запізнився.

- Пробач, Старший брат, я зовсім забув про час.

Фан ЧенЛе не став йому дорікати і сказав, посміхнувшись:

- Знайти такого працьовитого учня досить важко, я дуже задоволений. На щастя, це лише базовий урок, тому там не було важливої ​​інформації. Для тебе я повторю його ще раз, але більше не спізнюйся.

Ю СяoMo стало ніяково, і він ледве чутно сказав:

- Дякую, Старший брат.

Повернувшись до зали Магічних Трав, Фан ЧенЛе провів для Ю СяоМо індивідуальне заняття. Вранці він розповідав новачкам про трави, а другу частину уроку присвятив поясненню основ становлення магом. Співвідношення майстрів бойових мистецтв і магів на континенті Лун Сян до решти населення приблизно становило один до ста. Оскільки кількість мешканців континенту перевалила за трильйон, нестачі в магах не було. Реальна проблема полягала у нестачі магів високого рівня. Розрив між магами середнього та високого рівнів завжди був величезним. Це та прірва, яку багато магів середнього рівня ніколи не зможуть подолати, і пов'язана вона з уродженим талантом.

Колір душі визначав майбутнє мага. Чим яскравіший талант, тим рідше він зустрічається. Наприклад, Ю СяoMo та інші учні, які увійшли до секти разом із ним, були родом з одного району, але серед них лише Цзян Лю виявився володарем блакитної аури. Але скромний вроджений талант не означав, що для решти учнів ніколи не настане час, коли вони зможуть пишатися собою. Користь є у кожній справі. Завжди і в усіх областях будуть люди, які мають рідкісні навички, необхідно просто знайти свою нішу. Навіть маги низького рівня можуть досягти певних успіхів.

- Старший брат, слабкі маги можуть створювати лише пігулки низького рівня. Але лише рідкісні речі вважаються цінними, то на що такі маги можуть розраховувати?

Фан ЧенЛе, посміхаючись одними очима, відповів так, ніби питання не застало його зненацька.

- Молодший брат Ю, ти повинен знати, що в усьому є хороша і погана сторона.

Ю СяoMo на мить замислився і уточнив: - Невже пігулки теж мають проблеми з якістю?

- Ти швидко здогадався. Все правильно. Схоже, ти досить розумний. - задоволено кивнув Фан ЧенЛе.

Він похвалив юнака оскільки, поставивши це питання іншим новачкам, не отримав такої ж швидкої відповіді. Ю СяoMo зніяковіло опустив голову, а його вуха трохи почервоніли. Зрештою, не міг же він сказати, що прибув з більш технологічно розвиненої епохи, тому краще знайомий з такою проблемою. У його час існувало безліч підробок, тому питання якості хвилювало кожного жителя планети. Він навіть якось зробив для себе деякі дослідження з цього питання.

- Якість пігулок залежить від якості магічних трав. Якщо використовувати при виготовленні таблетки необроблені належним чином трави, то результат може бути незадовільним за певними параметрами. Тому таблетки ділять на три класи: низький, середній і високий, де останній — найкращий.

У голові Ю СяoMo спалахнув цікавий здогад, але зник перш, ніж він зміг його сформулювати. Його інтуїція підказувала, що це дуже важливо, але йому так і не вдалося зосередитися на думках до завершення уроку. Тільки повернувшись до своєї кімнати, він раптом вигукнув: 

- Ах! Може це пов'язано з тим явищем, яке я бачив сьогодні в саду?