Рівень 7 і (3)

[Іменем Гули я дарую Сеолу Джиху звання Шукача Зірок 7 рівня!]
[Я очікую великих подвигів, які належать Унікальному Рангу та тому, хто шукає зірок, щоб отримати просвітлення!]
Нарешті була розкрита назва класу сьомого рівня Сеола Джиху.
Той, хто шукає зірок, щоб отримати просвітлення.
Отже, Шукач Зірок.
Вперше в назві його класу не було жодної згадки про спис.
Сеол Джиху був здивований, оскільки він зовсім не очікував цього.
І все-таки він зрозумів, звідки пішло значення імені.
Це було з обіцянки, яку він дав після того, як зустрів Яна на Землі.
Обіцянки стати зіркою наче Сонце.
Але він ще не був зіркою і все ще перебував на стадії росту, прагнучи досягнути просвітлення.
Гула відчула його рішучість і назвала його належним чином.
[Тобі подобається ця назва?]
«Так… це круте ім’я».
[Хехе, ти, напевно, хвилювався, що в ньому буде слово «мана».]
«Ах… насправді це не мало значення».
[?]
«Ні, скоріше… Гадаю, правильніше сказати, що я був до цього готовий».
Сеол Джиху почухав голову.
«Я ретельно про це подумав. Чому вона так наполегливо використовує слово «мана», коли це просто назва? І коли я це зробив… було щось, що привернуло мою увагу».

Сеол Джиху поклав руку на серце.
«Це означає, що я досі в основному використовую ману, правильно?»
[….]
Гула не відповіла.
Сприйнявши її мовчання як підтвердження, Сеол Джиху гірко посміхнувся.
«Тоді я повинен звинувачувати себе в такому імені, а не вас».
[Спеціалізуватися на використанні мани не є поганим.]
«Я знаю. Але використовувати щось і покладатися на нього — різні речі».
Сеол Джиху зітхнув і опустив руку.
«Тож я вирішив вирішувати свою долю. Якщо я зазнаю невдачі цього разу, я поклянувся, що позбудуся цього слова, коли досягну рівня 8… На щастя, мені більше не потрібно про це турбуватися».
Він посміхнувся.
«Дякую вам. Я спробую досягнути подвигів, які личать Шукачу Зірок, як ви і сказали».
Цього разу Гула втратила дар мови.
Вона підсвідомо простягнула руку до Сеола Джиху та погладила його обличчя. Лише коли він трохи здригнувся від несподіванки вона забрала руку.
[Це справді похвальна думка. Мушу визнати, що я хвилювалася, чи пройдеш ти випробування, але з такою рішучістю, схоже, що я можу зітхнути з полегшенням.]
Сеол Джиху стиснув руки на підбадьорення Гули.
Він відкрив своє вікно стану та подивився в повітря.
[Вікно вашого стану]
[1. Загальна інформація]
Дата призову: 16.03.2017
Марка: золото
Стать/Вік: Чол./ 26
Зріст/Вага: 180,5 см/74,2 кг
Поточний стан: здоровий
Клас: Рів. 7 Шукач Зірок
Національність: Корея (зона 1)
Приналежність: Вальгалла
Псевдонім: Противник, Кращий випускник, Рятівник Федерації, Перша зірка, Жартівник, Батько Джини, Божевільний від грудей, Герой війни Харамарка, Мазохіст тренування
[2. риси]
1. Темперамент
— Самоконтроль (пригнічує емоції, жадібність та імпульси за допомогою раціональної волі)
— Наполегливий (глибоко вкорінений характер та бажання терпіти біль і боротьбу)
— Запальний (нетерплячий і поспішний)
— Конкурентний (прагнене до перемоги)
2. Здібності
— Зусилля (докладає зусиль тілом і розумом для досягнення мети)
— Середній (Нормальний у всіх відношеннях; не має особливого таланту)
[3. Фізичний рівень]
Сила: середня (середня)
Витривалість: середня (низька)
Спритність: середня (висока)
Енергія: середня (висока)
Мана: висока (висока)
Удача: Середня (Середня)
Залишилося балів здібностей: 19
[4. Здібності]
1. Вроджені здібності (2)
— Дев'ять очей, що оцінюють майбутнє (невідомий клас)
2. Класові здібності (4)
— Базові прийоми списа: поштовх (високий), удар (високий), розріз (високий)
— Спис Мани — кілька (високий)
—Спалах Грому [Середній (високий)]
—Праведне серце (Середній рівень)
3. Інші здібності (3)
— Посилена схема (високий)
— Квіткова заміна [Середній (високий)]
—Інтуїція [середній (високий)]
[5. Рівень пізнання]
Доросла дитина (Дії та думки схожі на поведінку дитини) / Ентузіазм / Золоте правило (Ставиться до інших так, як вони ставляться до нього)
Нарешті.
Нарешті він досягнув сьомого рівня.
Йому вдалося стати Унікальним Рангом, яких було менше десяти у всьому Раю.
Сеол Джиху пишався тим, як далеко він зайшов, але він прояснив свій розум і подивився прямо на реальність ситуації.
Йому було важко осягнути навіть навички Високого Рангу, тож чи була потреба говорити що-небудь про навички, розблоковані на рівнях 6 і 7?
Сеол Джиху ретельно перевірив щойно розблоковані здібності, перш ніж попросити у Гули святу силу.
Коли Маленьке Курчатко наїлося досхочу, воно потерло свій роздутий живіт і попрощалося.
Потім він подивився на статую.
Помітивши його готовий погляд, Гула повільно активувала свою енергію.
Невдовзі з кишені Сеола Джиху повільно вилетіла куля, що випромінювала фіолетове світло.
[Мабуть, мені не доведеться повторюватися.]
Гула вже кілька разів перепитувала Сеола Джиху. Залишалося тільки терпляче чекати.
[Цим я дозволяю Сеол Джиху використовувати Божественну Стигмату.]
Раптом навколо Сеола Джиху утворився ізоляційний бар'єр.
Подув вітер, настільки сильний, що його волосся розвіялося.
Потім відлунням пролунав голос Гули.
[Ім’ям Гули я дозволяю Сеолу Джиху увійти до Шляху Душі.]
Наступної миті Сеол Джиху побачив темряву, що розповзалася з фіолетової кулі, як пара крил.
Коли він це помітив, темрява вже поглинула половину його поля зору.
Світ водночас скривився та кинувся на нього.
Те, що Сеол Джиху почув і побачив, перш ніж його свідомість зникнула, була Божественна Стигмата, що перетворилася на цілковиту темряву, і...
[Я з нетерпінням чекаю того дня, коли побачу тебе знову...!]
Голосний сміх Гули.
Сеол Джиху зникнув у той самий момент, коли все поглинула темрява.
Ні, правильно було б сказати, що його проковтнули.
Хоча Сеол Джиху цього не бачив, Маленьке Курчатко бачило це чітко — темрява, що вирвалась зі стигмат, відкрилася, як пащі звіра, і проковтнула Сеола Джиху.
Так. Кулон, який зазвичай висів на шиї Сеола Джиху, впав на землю, втративши власника.
[Га? Що сталося?]
Хмара чорного диму виринула, наче хвиля.
[Чому я залишилася позаду?]
«Тому що Шлях Душі — це не те місце, куди може потрапити кожен».
Маленьке Курча пробурмотіло, потираючи свій живіт.
[Що ти маєш на увазі?]
«Просто кажучи, туди можуть увійти лише ті, хто має божественний залишок або предмет з божественною стигматою».
[Я теж свята… хоча це сталося після моєї смерті…]
«Не скигли. Божественні стигмати — це знак, особисто створений богом. Він відрізняється від отримання Божого благословення чи запозичення божої сили. Це питання кваліфікації. Навіть серед святих мало хто здобував цю кваліфікацію».
[Я не знаю, що це означає… але він знову залишив мене позаду…]
Флоне опустила голову. Її плечі опустилися, і вона без духу повернулася до кулона.
Маленьке Курча клацнуло язиком і глянуло на кам’яну статую.
«Тепер, коли я думаю про це… Я вже чув про це випробування. Хоча це було давно, я чув, що богині Семи Гріхів створили особливий ізольований простір для виховання своїх апостолів…»
[Ого, у тебе чудова пам'ять.]
«Як я міг не знати? Я досі пам’ятаю, як отримав наказ свого майстра та особисто усунув декого з них разом зі своїм напарником. Включно з Апостолом Ненажерливості».
[Проклята пташко, ти викликаєш болючий спогад.]
Гула засміялася.
[Ах, як все змінилося. Фенікс, який колись служив Кастітас, тепер турбується про свого людського партнера, який служить Сімом Гріхам.]
«Це природно, враховуючи ситуацію в цьому світі. Все ж...»
[Тобі не потрібно хвилюватися.]
Гула перебила Маленького Курчатка.
[Світ змінився, як ти і сказав, тому ми також повинні змінитися.]
«Ти маєш на увазі…»
[Ти повинен зрозуміти, якщо прочитаєш пояснення. Шлях Душі більше не є місцем, яке прив’язує душу апостолів до нас і дає їм взамін силу. Його відтворено як місце, яке випробовує межі наших дітей і дарує страждання відповідно до сили, якої вони бажають.]
«Дозвольте запитати ще раз. Ви хочете сказати, що це випробування не пов’язане з процесом народження апостолів?»
[Так, це два абсолютно різні процеси. Ми обрали Виконавців для боротьби з командувачами армій паразитів, але цього було недостатньо. Цей простір створений для дітей, які мають талант, але не вибрали нас або не були обрані нами. Сеол Джиху буде першим винятком… але він буде єдиним. Клянусь своїм іменем.]
«Ого, божественна клятва. Що ж, у мене немає причин підозрювати вас, якщо ви заходите так далеко, щоб дати обітницю. Добре, схоже я можу бути спокійним. Я буду терпляче чекати».
[…Я не знаю щодо цього.]
— тихо сказала Гула.
[Я відпустила його, оскільки він дуже цього хотів, але навіть я не можу не хвилюватися. Можливо, для цієї дитини було б краще зробити все по-старому…]
«Мій партнер сам попросив про це. Він понесе наслідки».
Маленьке Курча не звернуло уваги на слова Гули та обернулося.
Підхопивши дзьобом ридаючий кулон, він короткими швидкими кроками покинув храм.
*
Коли Сеол Джиху відкрив очі, він помітив, що опинився в незнайомому місці.
Вартого уваги, всупереч його очікуванням, було небагато.
Єдине, що він бачив, — це порожнє поле, заросле бур’янами, і нескінченний горизонт, що простягався, куди б він не поглянув.
Потім раптово подув прохолодний вітерець.
«Що це було?»
Перша зміна сталася, коли вітер сколихнув його чуб та полоскотав чоло.
Дудудудуду!
Земля раптом загуркотіла, наче почався землетрус.
Вражений Сеол Джиху поспішно активував свою ману. Але всупереч його очікуванням, прямої шкоди він не отримав.
На землі утворилися тріщини, і земля розкололася. Здавалося, що епіцентр землетрусу був далеко, але тисячі тріщин швидко досягнули місця, де стояв Сеол Джиху.
Квааааааа!
Далі земля підскочила.
Новий шматок землі, який прорвався крізь зруйновану землю, збільшувався в геометричній прогресії. У мить ока те, що спочатку було маленьким пагорбом, перетворилося на гору.
Це ще не все. Вершина гори занурилася та утворила кратер перед тим, як стався ще один землетрус і з-під землі вирвалася лава.
Потім це повторилося.
В результаті того, що земля піднімалася тричі поспіль, гора перед ним стала настільки великою, що пронизувала небо.
«Ого…»
Сеол Джиху тихо прохрипів, перш ніж підняти очі.
Але він не міг побачити вершину гори навіть після того, як повністю відхилив голову назад.
Він ніколи в житті не бачив такої великої гори.
І Величезна Кам'яна Скеляста Гора, і вулкан Єви в порівнянні з цією горою здавалися дитячими іграшками.
«Ах».
Зрозумівши, що він впав на сідниці, Сеол Джиху підскочив і витер з них пил.
«Раптом утворилася гора… але що мені робити? Підніматися?»
Гула сказала, що йому потрібно пройти три випробування.
Земля також тричі піднялася.
Чи були ці два явища пов’язані?
Дудуду, дудуду...!
Поки Сеол Джиху був у глибоких задумах, він раптом почув звук чогось, що котилося до нього.
Рефлекторно піднявши погляд, Сеол Джиху насупив брови.
«...Валун?»
Він бачив коричневий валун, що котився з гори з жахливою силою.
Сеол Джиху злякано спробував ухилитися, але камінь раптово зупинився приблизно за десять метрів від нього.
Раптом утворилася гора, а камінь покотився вниз і зупинився перед ним.
Сеол Джиху схилив голову.
Тільки-но він обережно підійшов до валуна...
[Шлях Душі, випробування отримання божественного залишку, починається.]
Пролунав сигнал і перед ним з’явилося повідомлення.
[Дотримуйтесь маршруту паломництва та помістіть «гірський валун» на вершині першої гори.]
[Використання зовнішньої допомоги або коротких шляхів суворо заборонено в процесі розміщення гірського валуна на вершині. Ви повинні ступити на вершину виключно власними силами, щоб випробування вважалося пройденим.]
«...Мені просто потрібно поставити валун на вершину гори?»
Це було тоді.
Щойно він прочитав останнє повідомлення, перед ним з’явилося більше сповіщень.
[Вроджена здатність, «Дев’ять очей, що оцінюють майбутнє», тимчасово зникне.]
[Використання класових та інших здібностей буде обмежено.]
[Використання мани буде обмежено.]
[Усі артефакти будуть запечатані.]
«…»
Сеол Джиху стояв у заціпенінні, дивлячись, як повідомлення з’являлися одне за одним.
Йому було цікаво, що саме це означає.
Він спробував активувати свою ману, але вона не зрушила з місця.
Навіть без додаткових обмежень його здібності не активувалися, а артефакти стали марними, оскільки він не міг використовувати ману.
«...Дідько».
Сеол Джиху глибоко зітхнув.
Він був готовий до найгіршого, але не міг не впасти в розчарування через те, що його мана раптово зникла.
«Яка від цього користь?»
Не те щоб він не сумнівався, але все ж підійшов до валуна.
У повідомленні говорилося поставити валун на першій вершині гори.
Колосальний гірський хребет перед ним мав три рівновіддалені вершини. Якби все, що йому потрібно було зробити, це підняти камінь на вершину, це не здавалося б надто нездійсненним завданням.
Зрештою, він проходив подібне тренування під керівництвом Джанга Малдонга.
«Ні, ні».
Сеол Джиху похитав головою, згадуючи особливу підготовку.
Він зазнав непотрібних труднощів лише тому, що дивився на неї зверхньо як на підготовку.
Це було випробування, дароване богом.
Мало бути щось за межами його розуміння.
«Не варто недооцінювати це випробування».
Невдовзі Сеол Джиху набрався рішучості та поклав руки на камінь.
Вклавши силу в свої руки, він повільно почав його штовхати.
*
«Отже».
— без ентузіазму сказала Чохонг, дивлячись на Кім Ханну.
«Ти хочеш, щоб я доставила це Харамарк?»
«Ти єдина, кого я можу про це попросити, міс Чонг Чохонг».
Кім Ханна відповіла тонкою усмішкою.
«Що ти маєш на увазі, що я єдина? Є також всі інші».
«Керівник команди Казукі разом із членами своєї команди зайнятий плануванням дослідження. З іншого боку, у команди міс Чонг Чохонг є більше вільного часу».
Вона казала, що команда представника не мала справ після відходу Сеола Джиху.
Хоча вона не помилялася, Чохонг все одно була незадоволена.
«Але я не одна у команді».
«Це правда, але міс Юн Юрі все ще не має досвіду та має низький рівень. Міс Хосіно Урара трохи, ні, дуже ненадійна людина, якщо просити її доставити цей важливий предмет».
Кім Ханна постукала по мішечку на столі.
Це був мішечок з чотирма високоякісними каменями покращення.
Чохонг зітхнула та опустила голову.
«Тож ти змусиш йти мене».
«Будь ласка, знай, що це не я змушую тебе працювати. Представник Сеол попросив мене дати тобі цю роботу».
«Він дійсно це просив?»
Замість того, щоб відповідати на запитання Чохонг, Кім Ханна підштовхнула до неї документ.
Коли Чохонг прочитала його, вона підтвердила підпис Сеола Джиху на ньому.
«Гаразд… отже, я маю їх доставити?»
«Так, і окремий подарунок, який підготував представник Сеол. Я віддам його тобі, коли ти підеш».
«Боже, я навіть не пам’ятаю, коли востаннє займалася доставкою».
Чохонг бурчала, але не сказала ні.
Вона покинула Єву того самого дня.
Вона зайшла до Сицилії, щойно прибула в Харамарк, і доставила два камені покращення, а також подарунок Сеола Джиху, привезений із Землі.
«Це перший раз, коли я бачу їх особисто».
Вона добре знала цінність каменів покращення, і цього було достатньо, щоб заінтригувати зазвичай незворушну Сінцію.
«Вони виглядають як якісні товари…»
Уважно оглянувши їх, Сінція кинула погляд на Чохонг.
«Ти користувалася ними раніше?»
Чохонг підняла булаву.
«+3 Сталевий шип».
«+3?»
«Коли Сеол дав мені його, він був +2. Я використала камінь покращення, щоб підняти його до +3, тож тепер його потужність зросла в 8 разів».
Чохонг розсміялася, розмахуючи булавою.
—Сінція здивувалася.
«Восьмикратне посилення… Мені важко в це повірити».
«Я можу тобі показати, якщо хочеш».
«Ні, дякую. Я краще не буду випробовувати силу такої жорсткої зброї».
Сінція посміхнулася, перш ніж взяти мішечок.
«Мені було цікаво, що дати Агнес як її подарунок за підвищення до Унікального Рангу. Цього має бути достатньо. Передай представнику Сеолу мої вітання. Скажи йому, що камені покращення та подарунок з вдячністю прийняті».
«Зрозуміло... Хм? Унікальний Ранг?»
Чохонг повернулася до Агнес, яка стояла поруч із Сінцією.
«Тепер ти на сьомому рівні, Нунім?»
Агнес мовчки кивнула.
Чохонг ахнула.
«Тоді Сицилія тепер має два Унікальні Ранги… Що ж, Хосіно Урара також стала 7-м рівнем, тож напевно це не надто дивно».
Агнес підняла окуляри.
«Вона також стала Унікальним Рангом?»
«О, це те, що вона сказала. Вона не одна така. Сеол теж вже мав стати Унікальним Рангом».
«Вже мав…?»
«Ймовірно. Я маю на увазі, враховуючи, чого він досягнув у цій війні, підвищення рівня двічі, ймовірно, не вплине на його бали внеску. Або я можу помилятися. Хто знає?»
«Представник Сеол не сказав тобі, який у нього рівень?»
«Що ж, останнім часом він був зайнятий багатьма справами, в основному реформуванням команд. Він пішов одразу після цього».
Чохонг знизала плечами.
«Він пішов?» Сінція звузила очі.
«Ах, оскільки ти тут, я хочу, щоб ти передала повідомлення».
Сінція тихо промовила.
«Я хотіла б найближчим часом зустрітися з представником Сеолом. Офіційно».
«Хм? Для чого?»
«На даний момент це не те, що ти маєш знати».
«Добре… але це буде непросто».
Чохонг похитала головою.
«Як я вже сказала, він пішов».
«Він пішов на тренування? Якщо він у вулканічному регіоні Єви, ми можемо його відвідати. Було б ще краще, якби він був на Величезній Кам’яній Скелястій Горі».
«Це правда, що він пішов тренуватися, але, на жаль, його немає в жодному з цих місць».
Чохонг продовжувала.
«Що ж, я теж не знаю точного місця. Він сказав, що йде до храму, і просто сказав нам, що деякий час не зможе повернутися».
У цей момент Агнес і Сінція обмінялися поглядами.
«Розумію… Тоді нічого не вдієш».
«Крім того, не питайте мене про такі речі. Говоріть про це з лисицею».
Чохонг підвелася, бурчачи.
«Чому б тобі не залишитися ще трохи? Нас дуже цікавлять деякі речі».
«Ні, дякую. Я також маю відвідати палац. Крім того, я тепер теж маю шостий рівень. У мене є маса справ, які я повинна зробити».
Чохонг підняла свою булаву та вийшла з кімнати.
Щойно за нею зачинилися двері, Сінція виразила нудьгу.
«Він раптом зникнув…? Посада Виконавця Гули зараз вільна, але наразі навряд чи буде призначена нова Зірка».
«Я також так вважаю. Випробування, необхідне для того, щоб стати виконавцем, еквівалентно іспиту на підвищення в класі. І оскільки воно відбувається в Раю, не має бути причин для того, щоб він ховався чи зникав».
«Треба залишатися відкритими до різних можливостей, але те, що він пішов до храму… Раніше таке ставалося лише раз, чи не так?»
«Якщо ви говорите про Бек Хеджу, ви маєте рацію».
Від ствердження Агнес куточок рота Сінції піднявся.
«Якщо це правда, Рай може знову перевернутися догори дном».
«Звичайно. Важко повірити, що представника Вальгалли обрала не Гула. Нам доведеться перевірити інвентар VIP-магазину Нейтральної зони, але цілком ймовірно, що він використав Божественні Стигмати».
«Цк, схоже, що йому щастить. Зазвичай доводиться обирати між одним, чи іншим, але мати можливість отримати обидва… Навіть Сон Шихюн не мав такого шансу».
Сінція понишпорила в кишені зі щиро заздрісним виразом обличчя.
Тоді вона раптом махнула рукою.
Так! У той самий момент, коли Агнес закрила обличчя рукою, камінь влучив їй у долоню.
«Не марнуй його».
«Дякую вам».
Агнес шанобливо вклонилася.
«І мовчи про те, що ти сьогодні почула. Ми отримали такий дорогоцінний подарунок. Ми ж не можемо тепер йти розповідати всім про це, правильно?»
«Звичайно, особливо враховуючи наші майбутні відносини з Вальгаллою».
«Зараз у Раю надто багато старожилів. Настав час змінити владу… До речі, що нам подарував представник Вальгалли?»
Сінція підняла сумки з покупками з зацікавленим обличчям і передала одну Агнес.
Чонг Чохонг сказала, що Сеол Джиху особисто підготував ці подарунки.
Здавалося, що Агнес теж зацікавилася після того, як отримала камінь покращення, коли вона обережно розгорнула упаковку.
Далі...
«…»
Сінція ошелешено дивилася на подарунок, піднімаючи його. Вона виглядала так, ніби отримала сильний шок.
«Це…»
Між її пальцями бовтався бюстгальтер з леопардовим принтом.
Це була нижня білизна, як би вона на неї не дивилася.
Сінція повернулася до Агнес, побачивши несподіваний подарунок.
Агнес замерзла на місці.
Опустивши погляд, Сінція побачила світло-фіолетову білизну. Що ще важливіше, посередині був надрукований ведмідь з стрічкою на голові.
«Пфф».
Голова Сінції повернулася назад.
«Що це… тьфу… за… тьфу… ведмідь… тьфу…»
Вона з усіх сил намагалася стримати сміх.
«ХАхахахаха!»
Але в кінці кінців вона все ж вибухнула.
«Уха-ха-ха!»
Їй, мабуть, було дуже смішно, бо вона сміялася, не дбаючи про свій вигляд.
Вона навіть стукнула по столі перед собою.
Неочікуваний подарунок змусив її злякатися.
«Це твій смак у нижній білизні…! З яких пір!? Коли між вами почалися такі стосунки?»
Шия Агнес почервоніла від насмішок Сінції.
«…Я з повагою прошу коротку відпустку».
«Кекеке… Навіщо?»
«Мені потрібно піти до Єви».
«Для чого?»
Сінція захихотіла, витираючи очі.
«Якщо наш прогноз виправдається, то зараз лише одна людина здатна зустрітися з представником Вальгалли».
«Кхе», — буркнула Агнес, стискаючи нижню білизну в руці.
Знаючи, що це правда, вона могла лише зціпити зуби.
*
Після того як Сеол Джиху пішов, Кім Ханна взяла на себе адміністративні обов’язки представника.
Точніше, вона повинна була зайнятися роботою, яку Сеол Джиху залишив для неї.
Хоча це було непросто, Кім Ханна намагалася стримати одну людину.
Це були не брат чи сестра Халеп.
«Що ти маєш на увазі?»
Кім Ханна важко ковтнула, коли жінка в білому вбранні холодно запитала.
Бек Хеджу повернулася до Раю вранці.
Кім Ханна побігла зустріти її, щойно почула новину, але не могла придумати жодних способів утримати її в Єві.
Зрештою, вона була однією з небагатьох легенд Раю.
Природно, вона з легкістю могла зруйнувати будь-які плани, які могла створити Кім Ханна.
«Джиху... представника Вальгалли тут немає?»
«Що ж…»
Кім Ханна зрозуміла, наскільки абсурдною була ситуація, оскільки вона використовувала ім’я Сеола Джиху, щоб привести її до Вальгалли.
Що ще гірше, Со Юху теж не було поруч, що зробило Бек Хеджу неконтрольованим титаном.
«Він сказав, що ми можемо відкрити їй правду, правильно?»
Після довгих роздумів Кім Ханна вирішила відкрити їй часткову правду.
Проблема полягала в тому, що вираз обличчя Бек Хеджу погіршився після того, як вона все почула.
«Божественна Стигмата…? Він пішов проходити випробування, щоб отримати божественний залишок?»
«Так. Я не знаю подробиць, але це те, що я чула. Але перед тим, як він пішов…»
«Скільки часу минуло?»
Бек Хеджу перебила її.
«Скільки днів минуло, як він пішов?»
— поспіхом запитала знову.
«П-пройшов принаймні тиждень…»
Бек Хеджу закусила нижню губу після відповіді Кім Ханни.
Бек Хеджу.
Вона була першим Рівнем 8 у Раю та тою, хто відмовився від вибору бога, отримавши на замість цього божественний залишок.
Іншими словами, вона була Землянкою, яка пройшла Шлях Душі до Сеола Джиху.
Тому вона знала, наскільки безглуздо важкими були випробування Шляху Душі і де відбувалися випробування.
По-перше, в цьому місці плин часу був іншим.
Існувала разюча різниця, яку неможливо порівняти з різницею в часі між Землею та Раєм.
«Минуло десять днів».
Очі Бек Хеджу розширилися від відповіді Кім Ханни.
«Десять… днів?»
«Так. Приблизно в цей час він пішов після того, як закінчив всю роботу… Минуло рівно десять днів».
«І він ще не повернувся?»
Кім Ханна збентежено дивилася на Бек Хеджу, що постійно ставила те саме запитання.
Потім вона повторила і запитала.
«Ах, міс Бек Хеджу також…»
Але не встигла вона закінчити, як Бек Хеджу швидко розвернулася. Кім Ханна кликала її, але вона не слухала.
Година Шляху Душі становила лише шість хвилин у часі Раю.
Різниця в часі була рівно в десять разів.
Іншими словами, десять днів, що минули в Раю, означали, що Сеол Джиху був на Шляху Душі протягом 100 днів.
Бек Хеджу знадобилося сім днів у Раю, щоб завершити свої випробування на Шляху Душі. Це було 70 днів у тому місці.
Вона ледь не стала неповноцінною через розлад розуму, тож не могла всидіти спокійно, почувши, як довго Сеол Джиху пробув у цьому місці.
І тому вона стрімко побігла до храму Гули.
*
В той же час.
«Ха… ха…»
Сеол Джиху піднімався на гору в супроводі грубого дихання.
Він штовхав руками, але камінь не рушив з місця. Скоріше його ноги були відштовхнуті назад.
«Дідько…!»
Сеол Джиху вигукнув і повернувся назад.
Потім він підняв погляд і насупився.
Він не був навіть на півдорозі до місця призначення.
Сеол Джиху не пройшов навіть третини шляху.
Навіть через 100 днів.