Несподівана підказка (1)

Кунг! Пролунав громовий звук, коли величезне тіло впало на землю.
Гомункул розвалився. Він робив все можливе, щоб поворухнути своє знерухомлене тіло, але його полум’я життя згаснуло, щойно він витягнув руку зі скелі.

Він не зміг впоратися з постійними атаками Сеола Джиху, незважаючи на те, що Спис Чистоти був лише копією. Але це була не єдина причина. Була ще одна атака, яка завдала смертельного удару останньому життю Гомункула.

Сеол Джиху порожньо дивився на труп гомункула, який перетворювався на пил.

«Що?»

Він не міг добре розгледіти, поки лежав на землі, але цього разу він добре побачив. Поки він у захваті кидався на ворога, дві кулі влетіли в ніздрі Гомункула. Гомункул одразу ж висмикнув руку та завмер на місці.

«Чи так перед цим помер Гомункул?»

Сеол Джиху глибоко задумався, поки вираз його обличчя повільно спотворювався. Це було надто абсурдно. Але оскільки він побачив це на власні очі, то не міг цього заперечити.

Не те щоб це сталося лише один раз. Оскільки їй це вдалося двічі, важко було списати це на удачу.

Озираючись назад, Гомункул був повністю зосереджений на Сеолі Джиху до своєї смерті. Таким чином, можна було сказати, що Юн Юрі атакувала, поки він «притягував агро гомункула», але перед результатом потрібно було обговорити процес.

Гомункул не стояв на місці. Він несамовито розмахував частинами тіла, але Юн Юрі зуміла вставити чарівні кульки у вухо чудовиська. Він би прийняв це як можливість, якби це був відомий снайпер, як Марсель Гіонеа. Навіть тоді це була б лише можливість, а не гарантія.

Вцілілий зміг досягнути того, що не гарантовано вдасться навіть Сталевому Стрільцю?

Не те щоб вона просто влучила в Гомункула. Вона керувала чарівними кулями, як живими.

«Що відбувається…?»

Саме в цей час порив вітру здув купу пилу. Очі Сеола Джиху спалахнули. Він знайшов дещо там, де зник труп Гомункула.

«Точно».

Було б дивно, якби не було додаткової винагороди за досягнення чогось подібного.

Сеол Джиху припинив свої думки та пішов уперед. На тому місці, де впав Гомункул, залишилася квадратна коробочка розміром з долоню. Здавалося, що вона була зроблена з прозорого матеріалу, але виглядала чорною, тому що всередині неї вирувала чорна як смута енергія.

«Це…»

[Магічний квадрат Гармонії]

Кристал, здатний врівноважити основу магічного квадрата.

Створений чорним магом, його оригінальна назва — Magia Quadratum Ex Harmonia.

Під магічним квадратом мається на увазі квадратна сітка, заповнена натуральними числами в діапазоні від 1 до n2, так що сума цілих чисел у кожному рядку, стовпці та діагоналі є рівними.

Дотримуючись цього закону, чорний маг створив нову формулу, яка може збалансувати будь-яку суміш елементів.

Оскільки формулу створено з урахуванням перетворення енергій, її не можна назвати ідеальною. Але незважаючи на недосконалу формулу, якщо користувач прийме ризик і спробує контролювати його, він зможе «тимчасово» контролювати конфліктні енергії.

*Енергія «Абсолютного Зла» зараз вирує всередині кристала. Потрібно багато часу, щоб ця енергія спала.

*Щоб стерти енергію «Абсолютного Зла» та влити в неї нову енергію, кристал необхідно очистити.

«Ох».

Сеол Джиху не зовсім розумів усе, що було в довгому описі, але він міг зрозуміти, що це дивовижний предмет.

Хоча його споживання не призвело б до потужного ефекту, як у випадку з крижаною есенцією, схоже, що можна отримати величезну силу, використовуючи його належним чином.

Поки Сеол Джиху возився з коробочкою, Юн Юрі та Ю Йолму підбігли до нього. Вони вирішили, що бій закінчився, оскільки Гомункул розпався і поспішно зникнув.

«З тобою все гаразд?»

— нервово запитала Юн Юрі. Хоча Пак Вурі зцілив його за допомогою зілля, вона не могла не хвилюватися, побачивши його в хмарі бруду.

Сеол Джиху подивився прямо на Юн Юрі.

«Міс Юн Юрі».

Вцілілий використав ману. У нього було багато запитань до неї, але це було єдине, що він мав запитати, незважаючи ні на що.

«Як ти це зробила?»

«Га?»

«Я все бачив. Я хочу знати, як ти це зробила».

— запитав він, щойно побачив її.

«Я-я не знаю».

Але відповідь була не зовсім такою, на яку він сподівався.

«Ти не знаєш?»

«Ні. Я була настільки схвильована, що погано пам’ятаю… Мені здається, це просто сталося, коли я спробувала».

Сеол Джиху насупив брови. Він хотів запитати: «Як це можливо?» Але він стримався. Залежно від його тону це могло звучати так, наче він сварив її.

У цей момент тривалість копії Списа Чистоти закінчилася і він зникнув. З порожньою рукою Сеол Джиху поліз у кишеню, дістав шматок льоду, що вкривав крижану квітку, і помахав ним у повітрі.

«Я не віддам це тобі, якщо ти мені не скажеш».

«Ах».

Коли Юн Юрі не змогла дотягнутися до льоду навіть у стрибку, вона надула нижню губу. По тому, як вона скривилася, було видно, що вона була роздратована.

«Брехун».

Вона навіть бурчала. Але побачивши, що Сеол Джиху не опускає руку, вона тихо зітхнула.

«…Я вважаю, що це через здібність, яку я отримала від бонусного привілею».

«Здібність?»

«Я маю на увазі використання схеми мани».

Сеол Джиху швидко кліпнув очима. Тепер, коли він подумав про це, Юн Юрі казала, що її вікно стану змінилося, коли вона відкрила першу коробку необхідного.

«Ти казав, що коробка необхідного дає те, що найбільше потрібно користувачу».

«Так, я казав таке».

«Перед тим, як я тоді відкрила коробку потрібного, я подумала: «Я б хотіла знову використовувати ману». Точніше кажучи, я хотіла, щоб вона рухалася так, як я хочу».

«Почекай, ти щойно сказала «знову»?»

«Так. Хіба ти не знаєш? Я пройшла через Кімнату Пробудження в Нейтральній зоні».

Сеол Джиху тихо вигукнув. Це означало, що вона вже відчувала ману раніше. Мабуть, вона повернулася до непробудженого стану, померши в Нейтральній зоні, але це правда, що вона вже відчувала її раніше.

Підводячи підсумок, можна сказати, що таємнича здатність, мабуть, допомогла їй пробудити схему мани.

«Але все ж…»

Сеол Джиху схилив голову. Навіть якщо він зробить сотню поступок і прийме все, що говорила Юн Юрі, за чисту монету, його сумніви не зникли. Це було тому, що відчуття мани було зовсім іншим, ніж активація та використання мани. Не кажучи вже про те, що вивільнення мани назовні для маніпулювання об’єктами було складним навіть для більшості Землян.

Стріла не могла змінити напрямок, після того як вона вийшла з тятиви. Цей незмінний закон стосувався і Раю. Якщо людина не здобула вміння, як «Стріла ластівки» Аясе Кадзукі, або не використала магічне заклинання перенаправлення високого рівня, змінити цей фізичний закон було неможливо.

Коли Сеол Джиху запитав про це, відповідь Юн Юрі здивувала його.

«Однак це спрацювало».

«?»

«Це просто спрацювало…»

Сказавши це, Юн Юрі нахилилася та підняла камінь. Вона повторювала, підкидаючи його в повітря та ловлячи перед тим, як різко підкинути. Коли вона вказала пальцем на камінь, що піднімався, і намалювала в повітрі коло, сталося щось дивовижне.

Хоча камінь все ще падав, дотримуючись закону гравітації, це було помітно повільніше. Він навіть закрутився слідом за рухом пальця Юн Юрі.

Коли камінь м’яко впав на долоню Юна Юрі, у Сеола Джиху відвисла щелепа. Юн Юрі міцно тримала камінь і схиляла голову.

«Це має бути складно?»

Те, як вона це сказала, звучало так, ніби це було для неї як дитяча гра. Звичайно, це було, ймовірно, не те, що вона мала на меті, але Сеол Джиху не міг не витлумачити це саме так.

«Ця дівчина…»

І Сеол Джиху…

«Така нахабна!!»

…внутрішньо закричав.

Але по правді кажучи, це не те, що міг казати Сеол Джиху, як людина, яка починала з Баченням майбутнього, Дев’ятьма Очима та всілякими привілеями.

«Я не можу в це повірити… Наскільки у неї неймовірний талант…!?»

Сеол Джиху не міг не відчути ревнощів уперше в своєму житті, коли він побачив талант, який можна було описати лише як приголомшливий. Але хто міг його звинуватити? Зрештою, рівень для досягнення якого Сеол Джиху доклав чимало зусиль, був миттєво досягнутий Юн Юрі.

«Мій талант дійсно всього лиш звичайний...»

У цей момент Сеол Джиху задавався питанням, чи талант Юн Юрі вийшов за рамки «вундеркінда» і досягнув рівня «генія». Звичайно, він не міг робити поспішних висновків, оскільки Розель сказала, що генії з’являлися один на тисячу років.

«Схоже можливо зайти справді далеко, маючи лише талант…»

Сеол Джиху внутрішньо зітхнув, перш ніж вирішив подивитись на це позитивно. Потрапити в Рай для такої здібної людини зовсім не було чимось поганим. У всякому разі, це турбота Королеви Паразитів, а не його.

«Схоже нам варто дістатися до Нейтральної зони якомога швидше».

Упорядкувавши свої думки, Сеол Джиху подивився на Юн Юрі, яка жонглювала кількома камінцями, не використовуючи рук.

«Скільки монет у тебе залишилося?»

«?»

«Ми позбулися Гомункула. Настав час прямувати до Нейтральної зони».

Усе каміння впало.

«Ні».

Але Юн Юрі на диво відхилила цю ідею.

«Ще рано».

Говорячи твердим тоном, вона озирнулася позаду. Там близько дюжини людей дивилися на них згори, кожен з лютими очима.

Ю Йолму, який мовчки стояв, ніяково посміхнувся та помахав рукою. Це був його спосіб сказати їм «хороша робота».

«Ці люди…»

«Вони всі виродки!»

Коли Сеол Джиху запитав, хто вони такі, Пак Вурі негайно на них наговорив.

«Ці сучі сини хотіли вдарити тебе у спину! Вони планували вкрасти монети, які ми так важко збирали!»

«Ого».

Сеол Джиху подивився на групу з усмішкою. Насправді він хвилювався, що інші вцілілі можуть щось спланувати проти Юн Юрі, але той факт, що вони опинилися в цій ситуації, мав означати, що Юн Юрі добре подолала цю кризу.

«Ці люди…»

Чесно кажучи, він не дуже думав про інших вцілілих, доки не вбив Шосту Матір. Оскільки всі вони були цінними клієнтами, які витрачали бали виживання в Нейтральній зоні, він планував закрити очі та взяти їх із собою.

Ось чому він проковтнув своє обурення і залишив їх у спокої, коли вони втекли самі на місці збору, але після того, як він дізнався, що вони намагалися атакувати Юн Юрі, залишки терпіння, що залишилося у Сеола Джиху, зникнули.

«Якщо ви гості, то повинні поводитися відповідно».

Сеол Джиху відчував, що не може заспокоїтися, поки не провчить їх. Однак незабаром він зрозумів, що не варто брати справу в свої руки.

Тому що очі Юн Юрі сяяли, поки вона подивилася на натовп.

*

Сеол Джиху вирішив пошукати монети, що залишилися, на прохання Юн Юрі. Суми, яку вони мали зараз, було більш ніж достатньо, і оскільки Пак Вурі витягнув із гача-автомата чималу кількість монетних лотерей, у них було достатньо монет для трьох вцілілих — Юн Юрі, Пак Вурі та Ю Йолму.

Але Юн Юрі сказала, що вона дуже хоче дещо зробити, тож Сеол Джиху більше не наполягав у цьому питанні.

Зрештою, в пошуках монет не було нічого складного. Поки вони шукали монети з «Щоденником невідомого вцілілого», Сеол Джиху не міг приховати свого шоку, почувши, як Юн Юрі так швидко зібрала монети.

Звичайно, він не забув відзначити внесок обох чоловіків.

«Я маю подякувати вам обом. Особливо ти, Ю Йолму. Напевно, було важко бігати туди-сюди так довго».

«Це нічого особливого. Витривалість — це єдине, чого у мене багато».

Ю Йолму невинно посміхнувся, як звичайний сільський хлопець.

«Тобі відплатять у Нейтральній зоні».

«Дякую тобі».

«Хюн-нім! А я? А я що?»

Коли Ю Йолму вклонився, Пак Вурі одразу перервав.

«Ти теж, Парк Вурі».

– з посмішкою сказав Сеол Джиху.

«Ти був сміливішим, ніж я думав. Як ти надумав бігти до мене з сумкою?»

«Чесно кажучи, я трохи злякався. Але я був упевнений, що не помру».

«Впевнений?»

«Ось!»

Пак Вурі показав Сеолу Джиху свій мобільний телефон. Після прочитання третього застереження, наведеного в примітці Гіда, очі Сеола Джиху розширилися.

[Керуючись образою «Абсолютного Зла», що нависла над островом, ціллю Гомункула стане «перший» вцілілий, що знищив Шосту Матір.]

Помітивши слово «перший», у Сеола Джиху відвисла щелепа. Він почав розуміти, чому Пак Вурі так шалено кинувся до нього.

«Але… ти міг померти зі мною».

«Тут наголошено на слові «перший». Мені здавалося, що Хюн-німа не так легко вбити; плюс, я отримував підтримку зі спини… хе-хе!»

Коли Пак Вурі безглуздо засміявся, Сеол Джиху подивився на нього новим поглядом. Він не очікував надто багато від цього чоловіка, але кмітливість Пака Вурі була незвичайною.

Сеол Джиху не знав, яким класом стане Пак Вурі, але кмітливість і вміння читати атмосферу були видатними характеристиками, які можна було мати в Раю. Зрештою, навіть незважаючи на своє погане вікно стану, Пак Донгчун вижив у Раю лише завдяки своїй чудовій кмітливості.

Так четверо людей у дружній атмосфері шукали залишки монет. Хоча вцілілі гналися за ними, скрегочучи зубами, вони не наважувалися нічого зробити групі Сеола Джиху.

Як вони могли набратися сміливості, коли Сеол Джиху викликав Спис Мани та знищував навколишні скелі та дерева щоразу, коли йому було нудно?

Щойно Сеол Джиху вказав рукою на групу вцілілих, і зробив кілька фальшивих кидків, група підняла хвости та розбіглася. В результаті вони вчотирьох змогли без проблем знайти монети, що залишилися.

Бзз!

Коли вони знайшли всі монети, задзвонили мобільні телефони. Надійшло повідомлення, яке сповіщало їх про те, що Етап 2 закінчився і що вони повинні зібратися біля центрального вівтаря.

Однак Сеол Джиху не відразу попрямував до центру острова. Тепер, коли він згадав про це, йому потрібно було отримати ще один предмет, перш ніж увійти в Нейтральну зону.

Таким чином, він підійшов до найближчого гача-автомату, сказав Юн Юрі витягнути записку Гіда, а потім поклав 666 монет, щоб отримати жертву, перш ніж відправитися до вівтаря.

Біля вівтаря вже зібралося кілька людей. Юн Юрі не кинула на них жодного погляду і поклала жертву на вівтар. Коли портал був активований, Фі Сора з'явилася так, наче чекала цього.

«Вітаємо ~ На цьому підготовка закінчилася. Що ж, а пройти далі – це інша справа».

Фі Сора аплодувала Юн Юрі. Вона виглядала так, ніби була в гарному настрої. Але не дивно, чому Фі Сора сприйняла Юн Юрі так прихильно. Зрештою, Юн Юрі допомогла врятувати Сеола Джиху та монополізувала монети, щоб обдурити інших вцілілих.

«Вас тут 28. Що ж, 27, якщо виключити помічника. У будь-якому випадку, я бачу, що тільки три людини можуть пройти».

Фі Сора глянула на групу вцілілих, стоячи безмовно, і посміхнулася.

«Хіба нас не розвели?»

Молодий чоловік, який дивився на Ю Йолму і скрипів зубами, крикнув із обуреним обличчям.

«Заткнись, придурку».

Звичайно, це не спрацювало.

«Хто вас розводив? Ви самі дурні, що повелися на це».

«Щ-що? Що ви сказали?»

«Ти дійсно вмієш говорити, будучи кимось, хто намагався завдати удару в спину твоєму благодійнику і був спійманий. У тебе що, зовсім немає совісті?»

Вираз обличчя юнака спотворився.

«Бля, ти справді Гід?»

«Слухай, ми всі маємо організації, з якими укладаємо контракт!»

Вціліла жінка також підвищила голос. Саме та жінка, яка стверджувала, що втекла з першого острова самостійно, і намагалася покласти відповідальність на Сеола Джиху.

«Гмм».

Фі Сора пирхнула, перш ніж озирнутися на Юн Юрі.

«Люба, ти можеш дати їм достатньо монет, щоб пропустити їх?»

«Навіщо?»

«Щоб я могла вбити їх власними руками. Звичайно, після закінчення Нейтральної зони».

«Ах…»

«Вони говорять про контракти, ніби це якесь магічне благословення. Мені цікаво, які організації стоять за ними».

Мороз у її голосі змусив вцілілих здригнутися.

«Не хвилюйтеся. Наш представник – це той, хто розгромив усі вісім організацій нашого міста лише тому, що вони йому не подобалися. Проти організацій, які можуть дозволити собі лише залучати контрактників… хм».

Під час розмови Фі Сора глянула на когось, і погляд Юн Юрі теж перемістився.

«…»

Сеол Джиху уникнув їхніх поглядів.

Невдовзі Юн Юрі покликала Ю Йолму, щоб розповісти про її заздалегідь розроблений план. Коли вона попросила його вказати вцілілих, які не слідкували за нею, Ю Йолму вказав на шістьох людей, намагаючись активувати свою пам’ять.

Більшість із них мали проблеми з пересуванням через травми.

«Скільки монет ви знайшли».

Коли Юн Юрі запитала, шестеро людей набралися надії та розповіли їй кількість монет, які вони мали. І незабаром їхні очікування стали реальністю. Юн Юрі дала їм достатньо монет, щоб вони могли пройти далі та навіть залікувати свої травми.

Як у приказці, можна пройти півдороги, просто стоячи на місці, шестеро людей раділи своїй долі та висловлювали свою подяку.

Врятувавши частину вцілілих, Юн Юрі звернулася до решти шістнадцяти вцілілих.

«Скажіть мені, скільки монет у кожного з вас».

Коли вона поставила те саме запитання, вцілілі зареготали.

«У мене дві…»

«Чо… чотири! У мене чотири!»

Не так багато людей володіли монетами. Вони віддали всі монети, які зібрали зі списком, тому єдині монети, які вони мали, були ті, які вони знайшли після того, як зрозуміли, що їх обдурили.

«Всього одинадцять…»

Юн Юрі витончено кивнула.

«Що ж мені робити? У мене немає 1589 монет…»

Але Сеол Джиху, який стояв позаду неї, чітко бачив, що Юн Юрі непомітно дістає монети зі свого мішечка.

«Ось додаткові монети».

Вона одразу привернула увагу вцілілих. Усі неспокійно дивилися на неї, знаючи, що остаточне рішення залишається за нею.

«Я не можу вирішити, кому їх віддати, тому…»

Юн Юрі замовкнула, а потім схопила жменю монет із мішка. Далі...

«Ловіть».

Вона підкинула їх у повітря. Коли п’ятнадцять або близько того монет розсипалися всюди, погляди всіх присутніх заціпеніли на них.

Однак Юн Юрі не зупинилася на цьому. Вона схопила ще шість жменьок і кинула на всі боки. Оскільки вона використовувала ману, вони полетіли далеко-далеко.

«Ти…!»

Молодий чоловік зиркнув на неї, але не встиг заговорити. Спритніші вцілілі вже почали рухатися.

Невдовзі шістнадцять чоловік розбіглися шукати монети.

«…Скільки ти кинула?»

Коли Сеол Джиху запитав, Юн Юрі притулила рот до його вуха та прошепотіла.

«88».

«?»

«Я кинула рівно 88 монет. Я змішала велику кількість камінчиків, тож це виглядало як набагато більша кількість».

Сеол Джиху швидко порахував у своїй голові. В живих залишилося шістнадцять, і вони мали при собі одинадцять монет. Оскільки Юн Юрі кинула 88 монет, навіть якщо вони знайдуть їх усі…

«Га?»

«Ти проходиш!»

Фі Сора, яка підслуховувала їхню розмову, оголосила про прийняття Юн Юрі.

«Я давно не бачила такої симпатичної дівчини, як ти! Ходи сюди. Давай подивимося на твій темперамент і підрахуємо бали виживання, які ти отримаєш».

Фі Сора викликала дев'ятьох вцілілих, які пройшли другий етап, і почала пояснювати про темперамент.

Коли пояснення закінчилося, настав час розподіляти бали виживання.
Першою була Юн Юрі.

«Подивимося, починаючи з вбивці-людожера…»

Фі Сора трохи пробурмотіла, перш ніж поглянути на Юн Юрі.

«Мені обов’язково все перераховувати? Тут так багато всього».

«Тоді ви можете просто сказати мені загальну кількість балів».

«Фантастично. У базовій підготовці можна отримати 100 балів за кожну категорію та отримати додаткові 100 бонусних балів. Але в спеціальній підготовці це число помножено в двадцять разів».

Потім Фі Сора додала, що їй доведеться перерахувати її бали за порятунок шістьох вцілілих. Через деякий час вона продовжила.

«12 240 базових балів. Зі знаком виживання це становить 122 400 балів».

Юн Юрі ахнула. Вона навіть уявити не могла, що заробить стільки балів, коли проходила базову підготовку у минулому. Це абсурдне число стало результатом значно збільшених базових балів у спеціальній підготовці та 10-кратного множника золотого рівня знаку виживання.

«Вітаю. Тепер все, що тобі потрібно зробити, це віддати монети та увійти в портал».

Слухняно віддавши монети, Юн Юрі замовкнула та озирнулася. Сеол Джиху спостерігав за вцілілими, які втекли. Вони, мабуть, зрозуміли, що монет не вистачає, оскільки скрізь спалахували жорстокі бійки.

Молодий чоловік, який виступав фактичним лідером вцілілих, лежав на землі, як жаба, і тремтів. Оскільки по його скроні текла кров, його певно вдарили каменем по голові.

Був також один вцілілий, який кричав, поки його тягали за волосся. 

Незважаючи на те, що він чинив запеклий опір, нападнику вдалося вкрасти у нього монети.

Подібні речі відбувалися всюди. Це було жахливе видовище, наче картина з пекла.

«Хі-хі».

Раптом пролунав сміх. Сеол Джиху здригнувся та подивився на неї з переляканим обличчям.

«...Вона сміється?»

Може вона відчула його погляд? Юн Юрі швидко стерла свою божевільну посмішку.

«Ми можемо заходити, правильно?»

Ввічливо сказавши, вона смикнула Сеола Джиху за рукав. Вона просила його підійти.

«Так, так, ми можемо йти».

Сеол Джиху мимоволі кивнув. Вони пройшли повз вцілілих, які отримували свою частку балів виживання.

Перш ніж увійти в портал, Сеол Джиху активував свої дев'ять очей. Тепер, коли характер Юн Юрі актуалізувався, йому стало цікаво, який у неї рівень пізнання.

Перший слот був «делікатна». Він ігнорував це, оскільки такою її бачили інші люди.

Другий слот був «щаслива». Оскільки цей слот виявляв її поточні емоції, він це цілком розумів. Зрештою, Нейтральна зона була прямо перед нею.

А третє місце…

Сеол Джиху наступної миті насупив брови.

[5. Рівень пізнання]

Делікатна (витончена і бездоганна) / щаслива / кокетлива (невинна на поверхні, але нечиста всередині)

«Нечиста…?»

Це стосувалося її сексуального чи морального характеру? [1]

«Судячи зі сміху, я б сказав, що скоріше всього останнє…»

Сеол Джиху ковтнув слину, дивлячись, як Юн Юрі зникає у порталі. Невже він помилявся, гадаючи, що бачить за нею дев’ять лисячих хвостів?

У його горлі пересохнуло.

Сандальне дерево було запашним навіть будучи насінням.

Можливо, він щойно привів когось, хто змінить шість божевільних Раю на сім божевільних.

1. Вжите тут слово має два значення (можна розглядати його як омонім). Звучить однаково, але відрізняється залежно від використовуваного ханджа. Один означає сексуально нечистий (陰; хтивий, розпусний тощо). Інший означає морально нечистий (淫; підступний, чорносердий тощо)